Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/1117/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2019. Зареєстровано: 19.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2019.
Дата набрання законної сили: 02.09.2019
Результат оскарження 02.09.2019 Третій апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		11 квітня 2019 року Справа № 160/1117/19  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Кучми К.С.  при секретарі судового засідання  Чорній М.В.  за участю:  представника позивача  Забара А.В. представника відповідача  Безбабної М.Г.  розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2019 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оформленого Протоколом від 18.01.2019 р., яким його віднесено до переліку ризикових платників податків;
		- зобов`язати відповідача виключити його з переліку ризикових платників податку;
		- визнати неправомірними дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних №19 від 08.01.2019 р. №25 від 11.01.2019 р., №28 від 12.01.2019 р., №26 від 11.01.2019 р., №21 від 09.01.2019 р., №27 від 12.01.2019 р., №29 від 14.01.2019 р.;
		- зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних №19 від 08.01.2019 р., №25 від 11.01.2019 р., №28 від 12.01.2019 р., №26 від 11.01.2019 р., №21 від 09.01.2019 р., №27 від 12.01.2019 р., №29 від 14.01.2019 р.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Синельниківський молочний завод» було направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, при цьому на адресу підприємства надіслано квитанції відповідно до яких реєстрацію податкових накладних зупинено, у зв`язку з тим, що ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідач листом повідомив позивача про те, що Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення щодо відповідності внесення позивача, як такого, що відповідає критеріям ризиковості, ухвалене протоколом, який зареєстровано 18.01.2019 р. №21. Рішення, протокол чи будь-яке інше рішення, яким позивача віднесено до ризикових платників податків відповідач не надав без надання мотивів не надання таких документів. Позивач вважає, що рішення відповідача про віднесення ТОВ «Синельниківський молочний завод» до ризикових платників податків є необґрунтованим, а причини зупинення реєстрації податкових накладних є безпідставними.
		Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити, при цьому посилаючись на доводи наведенні у позовній заяві, та з урахуванням відповіді на відзив.
		В судовому засіданні представник відповідача пред`явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі наявної податкової інформації та «Інформаційної довідки щодо включення до переліку ймовірно ризикових суб`єктів господарювання ТОВ «Синельниківський молочний завод»» встановлено, що згідно з податковими накладними зареєстрованими за грудень 2018 року в ЄРПН підприємство реалізовує товари, придбані у контрагентів (постачальників), якими в свою чергу по ланцюгу постачання здійснюється продаж товарів відмінних від придбаних (пересорт). Тобто надає послуги з транзиту ПДВ, сформованого за рахунок сумнівних операцій. З аналізу діяльності позивача можна зробити висновок, що ймовірною метою функціонування товариства є здійснення безтоварних операцій для надання контрагентам (покупцям) послуг з мінімізації ПДВ. Крім того, у позивача відсутні у достатніх обсягах матеріальні та трудові ресурси (складські приміщення, транспортні засоби, наймані особи тощо). З огляду на це, позивача за рішенням Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкові накладної розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до протоколу від 18.01.2019 року №21.
		Дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових підприємства, є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. За таких обставин, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ТОВ «Синельниківський молочний завод» (код ЄДРПОУ 33076108) є юридичною особою, яка зареєстрована 19.08.2004 року, номер запису - 12341020000000005.
		За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру (основний); Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
		На виконання ст.187, ст.201 ПК України ТОВ «Синельниківський молочний завод» виписано та направлено на реєстрацію до ЄРПН наступні податкові накладні: №19 від 08.01.2019 р., №25 від 11.01.2019 р., №28 від 12.01.2019 р., №26 від 11.01.2019 р., №21 від 09.01.2019 р., №27 від 12.01.2019 р., №29 від 14.01.2019 р.
		В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №19 причиною неможливості зареєструвати податкову накладну зазначено відповідність податкової накладної пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
		В квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних за номерами 25, 28, 26, 21, 27, 29 причиною неможливості зареєструвати податкові накладні зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 0401 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1. п.2 Критеріїв ризиковості платника податку». По вказаним накладним здійснено посилання на відповідність податкових накладних вимогам пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
		Своїм листом №9599/10/04-36-07-13 від 30.01.2019 р. відповідач повідомив, що позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі рішення комісії відповідача, оформленого протоколом від 18.01.2019 р. №21.
		Позивач вважає, що рішення відповідача про віднесення ТОВ «Синельниківський молочний завод» до ризикових платників податків є необґрунтованим, а причини зупинення реєстрації податкових накладних є безпідставними.
		Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
		У п.201.1 ст.201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Згідно з положеннями п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
		Як зазначено у п.201.16. ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 р. постановою Кабінету Міністрів України №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.
		Згідно з п.2 Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
		Як зазначено у п.3 Порядку Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого 21.02.2018 р. постановою Кабінету Міністрів України №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
		На виконання п.10 Порядку Державна фіскальна служба України наказом від 21.03.2018 р. №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків.
		У вказаному Порядку зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв. 
		Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості. 
		У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв".
		У листі Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 р. №4065/99-99-07-05-04-18 (пункт 1.6.), перелічені критерії, за умови відповідності яким, платник податків може бути віднесений до ризикових, та вказано, що Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
		Згідно наданих Міністерством юстиції України в листі від 31.05.2012 р. №5476-0-33-12/10.1 роз`яснень листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Суд погоджується з доводами позивача про те, що вказаний лист не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз`яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків
		Частиною 5 статті 19 Господарського кодексу України встановлено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.
		На день прийняття Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області рішення, яким ТОВ «Синельниківський молочний завод» внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 р. №4065/99-99-07-05-04-18, який не затверджений нормативним актом Державної фіскальної служби України, та який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України.
		Відповідно до п.1 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України..
		Згідно з п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		Оскільки рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ Синельниківський молочний завод до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом ГУ ДФС у Дніпропетровській області №21 від 18.01.2019 року, створює негативні наслідки для позивача, в контексті п.19 ч.1 ст.4 КАС України, воно є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке суду належить перевірити на відповідність п.п.1, 3 ч.2 ст.2 КАС України.
		Отже з матеріалів справи видно, що Комісія Головного управління ДФС у Дніпропетровській області дійшла висновку про те, що ТОВ Синельниківський молочний завод відповідає критеріям ризиковості платника податку.
		-У Листі ДФС України від 05.11.2018 р. №4065/99-99-07-05-04-18, зокрема, зазначено: «1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: ... 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
		-платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
		-дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
		-платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
		-платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
		-платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
		-платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі -Кодекс);
		-наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
		Як встановлено судом, ТОВ «Синельниківський молочний завод» (код ЄДРПОУ 33076108) є юридичною особою, яка зареєстрована 19.08.2004 року, перебуває на обліку Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та знаходиться з адресою: вул.М.Величая, 9, м.Синельникове, 52500.
		Керівником позивача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_1 .
		Доказів того, що зазначена особа була засновником чи директором суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років відповідачами суду не надано.
		Судом також встановлено, що позивач, будучи зареєстрованою юридичною особою в межах здійснення своєї господарської діяльності, маючи укладений договір поставки №101218 від 10.12.2018 р. з ТОВ «Властком» здійснив відвантаження товару, що підтверджується первинними документами: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.
		Всі первинні документи мають реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
		Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
		Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		03.01.2019 р. між позивачем та ТОВ «Родіна трейд» було укладено Договір №010119, відповідно до якого позивач здійснив відвантаження товару, що підтверджується відповідними первинними документами: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.
		03.06.2018 р. між позивачем та ТОВ «Родіна Трейд» було укладено Договір №030618, відповідно до якого позивач здійснив відвантаження товару, що підтверджується відповідними первинними документами: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.
		Під час своєї господарської діяльності позивач здійснив закупівлю товару в ТОВ «ВП «Фокус» та ТОВ «Логістична компанія «Захід», ТОВ «АТП 254 185», а саме: молоко знежирене, яке було в подальшому продано ТОВ «Родіна Трейд», що підтверджується відповідними первинними документами, складеними належним чином.
		Позивач здійснив придбання в ТОВ «Логістична компанія «Захід» молоко 2,5% фасоване 0.910 кг. п/е, яке в подальшому було реалізовано ФОН ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними первинними документами, складеними належним чином.
		Позивач здійснив придбання в ТОВ «АТП 254 185» сир кисломолочний 9% вагов., який в подальшому було реалізовано ТОВ «Властком», що підтверджується відповідними первинними документами.
		Отже, реалізація товару підтверджується придбанням товару, навіть в більшій кількості, ніж придбання, а тому обсяги реалізації не перевищують обсягу придбання.
		Отже, зупинення реєстрації податкових накладних здійснено на підставі припущення про ймовірність, яка не підтверджена жодними доказами, включаючи матеріалами перевірки, звірки, аналізу первинної документації про невідповідності фактичного обсягу придбаного товару з обсягом відвантаженого товару.
		Інформація, яка б свідчила про проведення ризикових операцій ТОВ Синельниківський молочний завод, в матеріалах справи відсутня. Доказів зворотного відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.
		За положеннями ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Під час розгляду справи відповідачем суду не надані жодні докази які б підтверджували правомірність включення позивача до переліку ризикових підприємств.
		Окрім того, відповідно до абзацу 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків до протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
		Будь-яких документів, які визначені абз.4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків відповідачами суду також не надано.
		Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. у справі №822/1817/18 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
		Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
		На підставі викладеного суд доходить висновку про те, що рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ «Синельниківський молочний завод» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 18.04.2019 року №21, не відповідає вимогам п.п.1, 3 ч.2 ст.2 КАС України, оскільки винесено необґрунтовано, з перевищенням повноважень, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення.
		Щодо позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкові накладні №19 від 08.01.2019 р., №25 від 11.01.2019 р., №28 від 12.01.2019 р., №26 від 11.01.2019 р., №21 від 09.01.2019 р., №27 від 12.01.2019 р., №29 від 14.01.2019 р., суд зазначає наступне.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 р. №1486/12/13-13, у відповідності до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.
		Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		При розв`язанні спорів, пов`язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
		Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
		Як визначено положеннями пп.201.16.4. п.201.16. ст.201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність поновлення прав позивача, шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №19 від 08.01.2019 р., №25 від 11.01.2019 р., №28 від 12.01.2019 р., №26 від 11.01.2019 р., №21 від 09.01.2019 р., №27 від 12.01.2019 р., №29 від 14.01.2019 р. А тому позовні вимоги щодо визнання ще й неправомірними дій відповідача щодо зупинення реєстрації зазначених податкових накладних задоволенню не підлягають.
		Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки до переліку суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості позивача було віднесено на підставі рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області яке оформлено протоколом №21 від 18.01.2019 року, яке в свою чергу, суд визнав протиправним та скасував. 
		Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 960,50 грн. (1921 грн. : 2) підлягає поверненню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		 
		Позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оформленого Протоколом від 18.01.2019 р. №21, яким його віднесено до переліку ризикових платників податків.
		Зобов`язати ГУ ДФС у Дніпропетровської області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних №19 від 08.01.2019 р., №25 від 11.01.2019 р., №28 від 12.01.2019 р., №26 від 11.01.2019 р., №21 від 09.01.2019 р., №27 від 12.01.2019 р., №29 від 14.01.2019 р.
		У задоволенні решти позову - відмовити.
		Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельниківський молочний завод" судові витрати у розмірі 960,50 грн.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
		Повний текст рішення складений 22.04.2019 року. 
		 
		Суддя     К.С. Кучма

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...