Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/4785/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2019. Зареєстровано: 19.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2019.
Дата набрання законної сили: 20.05.2019
Номер судового провадження: П/520/7595/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		  
		 17 травня 2019 р.                                                                                 № 520/4785/19  
		 
		Харківський окружний адміністративний суд  у складі:
		Головуючого судді   Єгупенка В.В.,  
		за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,
		за участю:
		представника позивача    - Козак І.В.,
		представника позивача -      Максимовського С . О .,
		представника позивача    - Рєзанова А.Б.,
		відповідача -    ОСОБА_3 ,
		представника відповідача - ОСОБА_4,
		представника третьої особи -       Скубак Н.В.,
		представника третьої особи      -   Рибалко О.В.,
		представника третьої особи -   Крупської К.М.,
		представника третьої особи - Маслош С.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов   Харківської міської ради (м. Харків, майдан Конституції, 7) до ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5), Управління Служби безпеки України в Харківській області (м. Харків, вул. Мироносицька, 2), Прокуратура Харківської області (м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4), Головне управління Державної служби України з   надзвичайних ситуацій у Харківській області (м. Харків, вул. Шевченка, 8), Харківська обласна державна адміністрація (м. Харків, вул. Сумська, 64) про обмеження права на мирне зібрання,     -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		16 травня 2019 року Харківська міська рада звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням змін предмету позову просила обмежити право на свободу мирних зібрань шляхом заборони проведення гр. ОСОБА_3 (адреса невідома, тел.: НОМЕР_1 пошта; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) використання та встановлення намету або інших споруд під час проведення безстрокового мирного зібрання на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові.
		В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.
		Відповідач,  представник відповідача та представники третіх осіб проти позову заперечували, просили відмовити в задоволенні позовних вимог. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, відповідача та представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.
		Судовим розглядом встановлено, що 13 травня 2019 року до Харківської міської ради електронною поштою надійшло повідомлення ОСОБА_3  про проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові.
		15 травня 2019 року проведено засідання узгоджувальної комісії Виконавчого комітету Харківської міської ради з розгляду повідомлень щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій в м. Харкові, на якому  розглянуто повідомлення гр. ОСОБА_3 про проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові.
		Протоколом № 1 засідання узгоджувальної комісії Харківського міськвиконкому з розгляду повідомлень щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій в м. Харкові від 15.05.2019 пропоновано громадянину ОСОБА_3 перенести проведення мирного зібрання з використанням намету з майдану Свободи на майдан Захисників України в м. Харкові. У разі відмови громадянина ОСОБА_3 від перенесення масового заходу з майдану Свободи на майдан Захисників України в м. Харкові Юридичному департаменту Харківської міської ради підготувати позовну  заяву до Харківського окружного адміністративного суду про обмеження права на свободу мирного зібрання з використанням намету шляхом заборони проведення громадянину ОСОБА_3 безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи навпроти будівлі ХОДА (а.с.20-22).
		В обґрунтування прийнятого рішення, позивач виходив з того, що згідно інформації Департаменту інфраструктури Харківської міської ради проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові в безпосередній близькості до існуючого пішохідного переходу з інтенсивним рухом пішоходів загрожує безпеці дорожнього руху, оскільки обмежує нормативну бокову видимість для водіїв транспортних  засобів та погіршує оглядовість на перехресті в цілому. Також це може призвести до ДТП або наїзду на пішоходів чи учасників мирного зібрання.
		Харківська міська рада зазначає, що посилання заявника на те, що проведення мирного зібрання з використанням намету жодним чином не загрожує національній  безпеці та громадському порядку не відповідає дійсності, оскільки раніше зафіксовані випадки незаконного використання у вже існуючому наметі газового обладнання, які призвели до вибуху газового балону та виникнення пожежі, що могло спричинити надзвичайну ситуацію з тяжкими наслідками травмування людей, оскільки в безпосередній близькості до існуючого намету розташовані соціально значимі об`єкти, такі як Харківська обласна державна адміністрація та Будинок дитячої і юнацької творчості.
		Існуючий намет знаходиться в охоронній зоні контактної мережі міського електротранспорту, у випадку обриву якої створюється підвищена вірогідність виникнення вогненебезпечної ситуації, дорожньо-транспортних пригод та інших тяжких наслідків.
		Відповідно до інформації Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради повідомляється, що майдан Свободи перебуває на балансі Комунального підприємства «Шляхрембуд». Безстрокове проведення мирного зібрання з використанням намету з балансоутримувачем  не погоджувалося. 
		Відповідно інформації Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» місце проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові знаходиться біля теплових камер від МК 4674 до МК НОМЕР_2 . На даний час теплові камери заповнені водою, перебувають в аварійному стані. Капітального ремонту потребують теплові камери, колектори, запірні арматури. Протягом 2 днів громадяни, що знаходяться біля існуючого намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові, не допускають співробітників КП «Харківські теплові мережі» до виконання робіт, а саме руйнують та пошкоджують огорожі безпеки, пошкоджують склінні елементи спеціальної техніки, умисно розмішуються на всіх вхідних люках до теплових камер групами у складі 3-4 осіб. Станом на 15.05.2019 зазначені дії групи невідомих осіб не припинені і продовжуються.
		08.05.2019 на офіційному сайті Харківської міської ради подано електронну петицію № 4562 «Убрать палатку на пл. Свободы!», яка набрала 7606 голосів, що свідчить про стурбованість мешканців міста Харкова щодо вигляду майдану Свободи та стану безпеки на майдані Свободи у самому центрі міста Харкова.
		У зв`язку з наближеністю зони проведення Операції об`єднаних сил у м. Харкові значно почастішали випадки вилучення у громадян зброї та вибухівки. Цей факт значно ускладнює роботу правоохоронних органів з охорони громадського порядку під час проведення масових заходів у місті.
		В тих умовах, які склалися в м. Харкові, подібні масові заходи можуть спровокувати протистояння між населенням міста з різними політичними поглядами та значно ускладнить забезпечення охорони громадського порядку у центрі міста.
		Представник ГУ ДСНС у Харківській області зазначив, шо 10.04.2019 у місці проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету па майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові в існуючому наметі мав місце факт пожежі, у зв`язку з чим здійснено виїзд транспортного засобу пожежної охорони, пожежа ліквідована, матеріали за даним фактом направлені до Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області.
		Позивач також зазначив, що у подібних акціях останнім часом беруть участь не тільки члени організації, але й різні партії та громадські об`єднання, які поводяться агресивно та провокують масові заворушення. Аналіз стану оперативної обстановки в м. Харкові характеризується наявністю негативних тенденцій до зростання масово-політичних заходів, під час проведення яких виникають порушення громадського порядку.
		На думку позивача, вищенаведене свідчить про реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом. 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 280 Кодексу адміністративного судочинства України       органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
		Частиною 9 цієї ж статті передбачено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.
		Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов`язаний його застосувати.
		У свою чергу, реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.
		Частиною першою      статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод      1950 року, ратифікованою Верховною Радою України згідно із      Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"      (далі - Конвенція), гарантовано кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об`єднання.
		Частиною 2 статті 11 Конвенції встановлено, що здійснення прав на свободу зібрань та об`єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.
		Відповідно до статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого      Указом президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973 № 2148-VIII, передбачено     право на мирні збори. Крім цього, зазначена стаття визначає, що користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров`я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.
		Право громадян України на мирні зібрання гарантується також      Конституцією України, згідно з частиною першою статті 39 якої, вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
		Виходячи з положень зазначеної норми Конституції України, мирні зібрання є одним із засобів відстоювання людиною і громадянином своїх прав, свобод та інтересів у демократичному суспільстві. Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов`язана забезпечити його ефективну реалізацію. Здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, крім випадків установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Законодавством встановлений порядок проведення реалізації прав громадян на мирні зібрання, мітинги, походи і демонстрації, який не потребує від суб`єктів, які мають намір провести вказані заходи, отримувати будь-якій дозвіл від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Проте реалізація таких прав буде правомірною лише за умови завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зазначених мирних зібрань, мітингів, походів і демонстрацій, та відсутності судового рішення про обмеження прав на реалізацію цих прав.
		Відповідно до      статті 280 КАС України, суд має право прийняти рішення не лише про заборону проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій, але й про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
		Тобто, у разі прийняття адміністративним судом обмежувального рішення зібрання не забороняється у цілому, проте щодо нього запроваджуються певні обмеження.
		Суд зазначає, що обмеження можуть стосуватись питань часу, місця, форми, способу проведення зібрання, висловлювань лозунгів що їх мають намір використовувати. При цьому, перелік можливих обмежень не є закритим, а відтак, судом можуть запроваджуватись й інші обмеження, що відповідають обставинам конкретного зібрання.
		Разом з цим, суд зауважує, що прийняття судом обмежувального рішення, як і рішення про повну заборону зібрання має узгоджуватися з положеннями частини 2      статті 39 Конституції України, з якої випливає, що будь-яке обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань може бути застосовано судом лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку      з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я                 населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Тобто, обмежувальне рішення адміністративного суду буде правомірним лише у тому випадку, якщо воно приймається:
		1) з метою захисту (охорони) щонайменше рівнозначного права на свободу мирних зібрань правового блага (права, свободи, законного інтересу);
		2) за обов`язковим дотриманням принципу співмірності втручання;
		3) як реакція на реально існуючу небезпеку для відповідного правового блага.
		Враховуючи викладене вище, для правильного вирішення справи необхідно виходити з того, що встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань можливе тільки у разі створення дійсної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров`ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
		Визначення та розмежування повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони, створюється основа для інтеграції політики та процедур органів державної влади, інших державних органів, функції яких стосуються національної безпеки і оборони, сил безпеки і сил оборони, визначається система командування, контролю та координації операцій сил безпеки і сил оборони, запроваджується всеосяжний підхід до планування у сферах національної безпеки і оборони, забезпечуючи у такий спосіб демократичний цивільний контроль над органами та формуваннями сектору безпеки і оборони визначено Законом України «Про національну безпеку України».
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про національну безпеку України»   громадська безпека і порядок - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз.
		В свою чергу, громадський порядок можна визначити як сукупність усіх правил, що регламентують суспільні процеси і відносини між його окремими частинами; у вузькому - інститути і норми, що обумовлюють статус людини і громадянина та соціальних груп у суспільстві тою мірою, якою це зумовлено їх інтересами та закономірностями розвитку самого суспільства, а також науково обґрунтовані відносини між членами суспільства та його структурними елементами.
		Сіракузькі принципи тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, схвалених економічною та соціальною радою Організації Об`єднаних Націй у 1985 році містять тлумачення понять "національна безпека", "громадський порядок", "громадська безпека" та інших, що стосуються окремих положень щодо обмеження прав.
		Так, "громадський порядок" визначається як сукупність норм, які забезпечують життєдіяльність суспільства або як низку основоположних принципів, на яких побудовано суспільство. Повага до прав людини є частиною громадського порядку. Громадський порядок необхідно тлумачити в контексті задач конкретного права, яке обмежено з цієї підстави. Громадська безпека означає захист від загрози безпеці людей, їхньому життю або фізичному здоров`ю, а також серйозних збитків їхньому майну.
		В обґрунтування необхідності обмеження права на мирне зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові позивач посилається на  загрозу  безпеці дорожнього руху, що може призвести до ДТП або наїзду на пішоходів чи учасників мирного зібрання, існування випадків, що призвели до вибуху газового балону та виникнення пожежі, що могло спричинити надзвичайну ситуацію з тяжкими наслідками та травмуваннями людей, знаходження намету в охоронній зоні контактної мережі міського електротранспорту, непогодження проведення заходу з балансоутримувачем - КП «Шляхрембуд». 
		Вказане, на думку позивача,  може спровокувати протистояння між населенням міста з різними політичними поглядами та значно ускладнити забезпечення охорони громадського порядку у центрі міста.
		З матеріалів справи судом встановлено, що  листом від 11.04.2019 № 70/5-3275 Управління Служби безпеки України в Харківській області на адресу Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради повідомила про отримання інформації щодо наявності передумов до масового порушення громадської безпеки на території м. Харкова протягом 28.04.2019 - 01.05.2019. Встановлено, що масові порушення громадського порядку здійснюватиметься з метою компрометації державних органів влади України під час та напередодні святкування Дня праці (а.с.23).
		Суд зазначає, що вказане повідомлення скеровано Харківській міській раді до  подання відповідачем 13.05.2019 повідомлення про проведення безстрокового мирного зібрання та стосується періоду 28.04.2019 - 01.05.2019, тобто періоду, що існував раніше за часом.
		Крім того, в судовому засіданні, під час розгляду справи представником Управління служби безпеки України в Харківській області були надані пояснення про неактуальність на даний час вказаної інформації. 
		В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання позивачем обов`язку щодо з`ясування інформації про заходи, які будуть проводитись відповідачем, яка кількість осіб залучатиметься до заходу та в який час. 
		Виконання обов`язку Харківської міської ради по  встановленню інформації про мирні зібрання, в даному випадку, необхідна   для вжиття заходів з охорони національної безпеки та громадського порядку при проведенні відповідних заходів. 
		Разом з цим, суд зазначає, що проведення мирного зібрання з використанням намету у м. Харкові на майдані Свободи навпроти будівлі Харківської ОДА мають спільне спрямування, мету, мирний характер.
		В свою чергу, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що мета проведення мирного зібрання з використанням намету у м. Харкові на майдані Свободи навпроти будівлі Харківської ОДА є іншою, ніж вказано у повідомленні ОСОБА_3 від 13.05.2019. 
		Суд зазначає, що листом від 14.05.2019 № 8/0/130-19 позивач лише повідомив Департамент по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту, що  майдан Свободи знаходиться на балансі КП «Шляхрембуд». Розміщення намету виконано без погодження з балансоутримувачем (а.с.27).
		Листом від 13.05.2019 на адресу заступника керівника погоджувальної комісії Харківська міська рада інформувала, що довгострокове розміщення намету на проїжджій частині майдану Свободи в безпосередній близькості до існуючого пішохідного переходу з інтенсивним рухом пішоходів загрожує безпеці дорожнього руху, оскільки обмежує нормативну бокову видимість для водіїв транспортних засобів та погіршує оглядовість на перехресті в цілому. Заява про те, що мирне зібрання з використанням намету жодним чином не загрожує національній безпеці та громадському порядку не відповідає дійсності, тому що вже були зафіксовані випадки незаконного використання в існуючому наметі газового обладнання, які призвели до вибуху газового балону та виникнення пожежі, що могло спричинити надзвичайну ситуацію з тяжкими наслідками та травмуванням  людей, оскільки в безпосередній близькості до існуючого намету розташовані соціально значимі об`єкти такі, як Харківська обласна державна адміністрація та Будинок дитячої та юнацької творчості. Існуючий намет знаходиться в охоронній зоні контактної мережі міського електротранспорту та у випадку обриву якої створюється підвищена вірогідність виникнення вогненебезпечної ситуації, дорожньо-транспортних пригод та інших тяжких наслідків (а.с.30-31). 
		Суд зазначає, що намет на майдані Свободи в м. Харкові розміщений та перебуває протягом декількох років, в тому числі, у періоди проведення значної кількості масових заходів Харківською міською радою (Новорічні свята з встановленням ялинки та місць для відпочинку і розваг, ярмарку, інших   святкових заходів), що є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування. 
		Таким чином, наведене свідчить про обізнаність позивача про існування намету протягом тривалого часу, водночас доказів існування будь-яких рішень компетентних органів щодо протиправності його розміщення суду не надано.
		Окрім того, на запитання суду представником позивача не повідомлено обставин, які змінились відносно попередніх періодів та стосуються існуючого намету, позивачем не надано доказів перевірки цього об`єкту, його конструкції та виду архітектурної форми.
		Предметом спору по даній справі є саме обмеження права на мирне зібрання, про проведення якого повідомив відповідач, з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові.
		Проте, до предмету позовних вимог у даній справі не відноситься саме правомірність розташування цього намету, а отже доводам, наведеним позивачем стосовно неотримання відповідних дозволів, погодження з балансоутримувачем та іншим відомостям, які не стосуються стану громадського порядку на час запланованого відповідачем  мирного зібрання, судом у межах розгляду даної справи оцінка не надається. 
		Водночас, ані позивачем, ані третіми  особами  не надані докази на підтвердження існування загрози національній безпеці та громадському порядку під час здійснення відповідачем запланованого заходу з використанням існуючого намету. 
		З вказаного приводу Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що заборона проведення зібрань з посиланням на можливі порушення громадського порядку має бути заснована на достовірних доказах. Зокрема, у своєму рішенні «Махмудов проти Російської Федерації» від 26.07.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що з огляду на засадничий характер свободи зібрань та її тісний зв`язок із демократією повинні мати місце переконливі та неспростовні доводи, що виправдовують втручання у це право. Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Станков і Об`єднана організація Македонії «Ілінден» проти Болгарії від 02.10.2001, зазначено, що вірогідність незначних інцидентів не може слугувати обґрунтуванням заборони на проведення мітингів. Є зрозумілим, що будь-яка демонстрація, що проводиться у громадському місці, певною мірою може викликати порушення громадського порядку та зіткнення з елементами ворожості.
		Цим же рішенням встановлено, якщо будь-яка вірогідність напруження та палкого обміну думок між групами опонентів у ході демонстрацій буде підставою для її заборони, суспільство буде позбавлене можливості почути інші погляди з будь-якого питання, що посягає на позицію більшості… Національна влада має виявляти особливу пильність під час забезпечення можливості меншості висловлювати свої погляди, навіть якщо вони суперечать суспільній думці.
		Згідно статті 2 Закону України «Про Національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Окрім того, судом встановлено, що позивач повідомлений про проведення вказаних мирних заходів 13.05.2019, що дає можливість місцевому органу виконавчої влади виконати законодавчо покладений на нього обов`язок та забезпечити дотримання громадського порядку під час проведення вказаних мирних зібрань громадян.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для охорони національної безпеки та громадського порядку при проведенні масових заходів є обов`язком місцевих органів виконавчої влади, правоохоронних органів. Цей обов`язок, як суб`єктивне право, не може служити підставою для повної заборони проведення масових заходів взагалі як таких, оскільки це обмеження прав громадян. 
		Під час розгляду справи позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей під час проведення відповідачем мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові. 
		Разом з цим суд вважає за необхідне зазначити про те, що Українське законодавство, а саме Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України встановлюють адміністративну та кримінальну відповідальність для організаторів та учасників зібрань, а також для посадових осіб, які можуть бути як прихильниками, так і противниками зібрань, за певні дії під час організації та проведення мітингів, демонстрацій, пікетів.
		Так, ст. 185-1 КУпАП передбачає відповідальність за «порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» для учасників та організаторів зібрань. А ст. 185-2 КУпАП - для посадових осіб, які сприяють зібранням, що відбуваються «з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій».
		Кримінальний кодекс України також переслідує заклики, які були висловлені під час мирних зібрань, чи в іншому контексті, до війни (ст. 436), або публічне заперечення чи виправдання (в т. ч. і під час мирних зібрань) злочинів фашизму та пропаганду нацистської ідеології. Також ст. 161 ККУ встановлює відповідальність за «розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв`язку з їхніми релігійними переконаннями».
		Крім цього, зібрання слід вважати мирними, якщо його організатори мають на меті мирні наміри та зібрання має не насильницький характер. Відтак будь-яка поведінка учасників таких заходів, спрямована на зміну мети та цілей заходів, зазначених у заявках відповідачів є неприпустимими.
		В цьому контексті доцільно застосувати висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні ЄСПЛ «BARRACOc. FRANCE» від 05.06.2009, (заява 31684/05), згідно з яким «будь-яка подія в громадському місці викликає певною мірою перешкоди для загального перебігу життя, включаючого порушення руху (транспорту) і за відсутності насильства з боку демонстрантів важливо, щоб влада продемонструвала певний ступінь терпимості щодо мирних зібрань, щоб свобода зібрань не була позбавлена своє суті і змісту».
		Європейський суд у своєму рішенні «DJAVIT AN v TURKEY» від 20.02.2003, (заява № 20652/03) вказав: «Держави повинні не лише охороняти право на мирні зібрання, а й утримуватися від застосування необгрунтованих непрямих обмежень цього права... Хоча основним об`єктом статті 11 є захист особистості від свавільного втручання з боку публічної влади у здійснення захищених прав, але крім того, можуть бути позитивні зобов`язання щодо забезпечення ефективного здійснення цих прав».
		Відповідно до ч.ч. 1, 2      статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України      суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст.9 КАС України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України      кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених      статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з ст. 90 КАС України      суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
		Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, не дають суду підстав для постановлення висновків, про обґрунтованість позову, а відтак, в задоволенні позову слід відмовити.
		Судовий збір  на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.
		Керуючись ст.ст.  5-10,  72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 271, 272, 280 КАС України, суд, - 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні адміністративного позову Харківської міської ради (м. Харків, майдан Конституції, 7) до ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5), Управління Служби безпеки України в Харківській області (м. Харків, вул. Мироносицька, 2), Прокуратура Харківської області (м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4), Головне управління Державної служби України з   надзвичайних ситуацій у Харківській області (м. Харків, вул. Шевченка, 8), Харківська обласна державна адміністрація (м. Харків, вул. Сумська, 64) про обмеження права на мирне зібрання - відмовити. 
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду не пізніше дня, наступного за днем його проголошення.
		Рішення набирає  законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		          Суддя                                                                                                  В.В. Єгупенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...