Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-79/11 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2019.
Дата набрання законної сили: 08.05.2019
Номер судового провадження: 61-831ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		08 травня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 2-79/11
		провадження № 61-831св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської  М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,                
		 
		учасники справи:
		заявник    ОСОБА_2 ,
		суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович,
		заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року  складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Триголова О. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст скарги
		22 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області                   Скрипника В. Л. щодо визначення вартості арештованого майна - предмета іпотеки в розмірі 1 254 000,00 грн. 
		На обґрунтування скарги зазначав, що у межах виконавчого провадження  приватним виконавцем  накладено арешт на належне йому на праві приватної власності нежитлове приміщення - вбудовано-прибудованого магазину непродовольчих товарів та сервісного центру, загальною площею 319,2 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , яке є предметом іпотеки. 
		08 серпня 2018 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для визначення ринкової вартості арештованого майна (предмета іпотеки) й відповідно до звіту від 14 серпня 2018 року про незалежну оцінку майна ймовірна вартість нерухомого майна станом                       на 14 серпня 2018 року склала 1 254 000,00 грн без ПДВ. 
		Між тим, відповідно до висновку Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз вартість цього магазину складає 2 200 660,00 грн без ПДВ. 
		Проте приватний виконавець вказаний експертний висновок не прийняв, повторну оцінку майна не призначив, у зв`язку з чим просив:
		- визнати неправомірними дії приватного виконавця Скрипника В. І.                         в частині визначення вартості арештованого майна - предмета іпотеки                      у розмірі 1 254 000,00 грн;
		- визнати недійсним результат оцінки арештованого нерухомого майна - предмета іпотеки, визначений приватним виконавцем Скрипником В. Л. на підставі звіту № 518 про незалежну оцінку майна від 14 серпня 2018 року, оскільки він не у повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та має значні недоліки.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 26 вересня 2018 року у складі судді Предоляк О. С. у задоволенні скарги                       ОСОБА_2 відмовлено.
		Суд першої інстанції виходив із того, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Також суд послався на відсутність порушень у діях приватного виконавця при визначенні вартості арештованого майна заявника. 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 26 вересня 2018 року скасовано в частині відмови у визнанні неправомірними дій приватного виконавця та ухвалено в цій частині нове рішення. 
		Скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. задоволено частково.
		Визнано неправомірними дії приватного виконавця Скрипника В. Л.                         у частині визначення вартості арештованого майна - предмета іпотеки                    у розмірі 1 254 000,00 грн.
		В іншій частині ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 26 вересня 2018 року залишено без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявник  надав приватному виконавцю висновок оціночно-будівельного дослідження, в якому вартість предмета іпотеки складає 2 200 660,00 грн, тобто є більшою на 946 660,00 грн, ніж визначено у звіті № 518. Проте приватний виконавець не вжив необхідних дій для встановлення дійсної вартості майна, повторну оцінку майна не призначив, безпідставно визначив вартість арештованого майна за найнижчою оцінкою у розмірі 1 254 000,00 грн.
		Короткий зміст касаційної скарги
		Приватний виконавець Скрипник В. Л. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
		Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено призначення приватним виконавцем повторної оцінки майна боржника. Відсутній такий обов`язок і в інших нормативно-правових актах, що регулюють процедуру звернення стягнення на майно. 
		Суд не врахував й те, що висновок про визначення вартості майна                             від 14 серпня 2018 року № 518 є чинним та неспростований боржником.
		Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 , заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. та витребувано справу з Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.
		Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року вищезазначену справу призначено до розгляду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчук від 03 лютого 2011 року задоволено позов ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 липня 2007 року № 07/13/07-Склв у сумі                           2 311 805,65 грн, 1 700,00 грн судового збору, 120,00 грн витрат на інформаційно-технічні засоби розгляду справи та 07 квітня 2011 року видано виконавчий лист.
		12 липня 2018 року приватним виконавцем Скрипником В. Л. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого                          листа № 2-1719/2010 року та 24 липня 2018 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: нежитлове приміщення вбудовано-прибудованого магазину непродовольчих товарів та сервісного центру, загальною площею 319,2 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 
		08 серпня 2018 року приватним виконавцем Скрипником В. Л. винесено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приватне підприємство  «Центр незалежної оцінки та експертизи» для визначення ринкової вартості арештованого майна (предмета іпотеки).
		Відповідно до звіту від 14 серпня 2018 року № 518 про незалежну оцінку майна ймовірна ринкова вартість вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення (магазину), загальною площею 319, 2 кв. м, розташованого за на АДРЕСА_1 , станом на 14 серпня 2018 року складає 1 254 000,00 грн без ПДВ.
		14 серпня 2018 року приватний виконавець Скрипник В. Л. направив на адресу боржника повідомлення про визначення вартості арештованого майна боржника.
		Позиція Верховного Суду
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
		Мотивувальна частина
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
		Звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилався на те, що дії приватного виконавця з визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна є неправомірними, а результати оцінки цього майна є заниженими та такими, що не відповідають реальному стану нерухомого майна та об`єктивним цінам, що склалися на ринку нерухомості в даний час.
		Зокрема, відповідно до висновку № 1424 експертного оціночно-будівельного дослідження від 20 серпня 2018 року, проведеного на його замовлення Полтавським відділенням Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса, ринкова вартість вищезазначеного нерухомого майна без врахування ПДВ складає                    2 200 660,00 грн.
		Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон України № 2658-ІІІ).
		Згідно з частиною 4 статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
		Статтею 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
		Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності -  суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.
		Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III).
		Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
		Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження                 № 12-18гс18).
		У статті 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		У частині п`ятій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. 
		Аналіз статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, у тому числі і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті  державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України № 2658-ІІІ. 
		Суд першої інстанції встановив, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням частин першої - третьої, п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». 
		При цьому, суд врахував, що у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.
		Залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, приватний виконавець діяв відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та, відповідно до положень цього ж Закону, має визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна.
		Вимоги про визнання незаконною та скасування постанови від 08 серпня 2018 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності заявник не заявляв, доказів, які б свідчили про його звернення до виконавця з відповідними заявами про незгоду з результатами визначення вартості майна зазначеного у даному звіті, не надав.
		Таким чином, встановивши відсутність доказів протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні скарги. 
		Натомість суд апеляційної інстанції, при скасуванні ухвали суду першої інстанції та частковому задоволенні скарги, зробив помилкові висновки.
		Зокрема, пославшись на те, що приватний виконавець не вжив необхідних дій для встановлення дійсної вартості майна, повторну його оцінку не призначив, апеляційний суд не звернув увагу на те, що виконавець зобов`язаний вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», яким призначення повторної оцінки майна за наведених обставин не передбачено.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		За таких обставин доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича задовольнити.
		Постанову Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року  скасувати.
		Ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 26 вересня 2018 року залишити в силі.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська    Судді:Н. О. Антоненко     В. І. Журавель     В. М. Коротун     В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...