Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/522/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2019. Зареєстровано: 21.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/524/10/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015170090003284

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/522/16-к
		Провадження № 1-кп/524/10/19
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		17 травня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
		у складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 
		    захисника     ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		    потерпілої        ОСОБА_6 
		    представника потерпілої  адвоката ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015170090003284 від 16.09.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, військовозобов,язаного , не одруженого , раніше судимого : 18.07.2011 року Крюковським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст.. 204 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн, штраф сплачений частково , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч.2, ст.. 263 ч.1 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   Органами досудового розслідування ОСОБА_5 висунуте обвинувачення втому,що 15.09.2015 року близько 14 годин 00 хвилин він знаходячись в під`їзді будинку АДРЕСА_3 , маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, відкрито із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров,я потерпілого , взявши потерпілу однією рукою за горло, а іншою рукою затиснутою у кулак почав наносити удари по тулубу й обличчю потерпілій ОСОБА_6 , заволодів мобільними телефонами потерпілої ОСОБА_6 , а саме: «Iphone 5» вартістю 4000 гривень та «Samsung Galaху Core Duos» згідно товарознавчої експертизи №1 від 03.12.2015 року вартістю 750 гривень.
		Вказаними діями ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден на нижній губі та шиї, які згідно висновку експерта №945 від 07.10.2015 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень. З місця вчинення злочину ОСОБА_5 зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Чим завдав матеріального збитку ОСОБА_6 на суму 4750 гривень.
		Згідно обвинувального акта дії ОСОБА_5 за вказаним епізодом кваліфіковано за ч.2ст.186 КК України, як відкрите викраденнячужого майна(грабіж),поєднане знасильством,яке неє небезпечнимдля життячи здоров`япотерпілого
		Органами досудового розслідування ОСОБА_5 крім іншоговисунуте обвинувачення втому,що  03.12.2015 року близько 12 год. 00 хв. в першому під`їзді будинку АДРЕСА_4 працівниками поліції його було затримано , так як останній згідно ОРС «Розшук» №68/15 Кременуцького ВП знаходився в розшуці, оскільки переховувався від органів Кременчуцького MB КВІ УДПтС України в Полтавській області з метою уникнення покарання призначеного Апеляційним судом Полтавської області від 17.08.2015 року. При затриманні у ОСОБА_5 вилучено пістолет іноземного виробництва разом з набоями, місце та час придбання яких в ході досудового розслідування не встановлено. Згідно висновку експерта №2/272 від 17.12.2015 року вказаний пістолет являється вогнепальною зброєю, який придатний для проведення пострілів штатними стартовими патронами калібру 9 мм. комбінованим зарядом, шляхом роздільного спорядження зі снарядом діаметром до 6.5мм, та іншими патронами з аналогічними розмірними характеристиками, споряджених різними видами метальних зарядів. Пістолет виготовлений промисловим способом із внесенням змін до його конструкції, які виражаються в видаленні заглушки каналу ствола та заглушені газовідвідного отвору самостійним способом. Надані на дослідження сім патронів, являються нестандартними переробленими бойовими припасами калібру 9мм.
		Згідно обвинувального акта дії ОСОБА_5 за вказаним епізодом кваліфіковано за ч.1 ст. 263 КК України , як незаконне носіння вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу. 
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушеннях не визнав і пояснив , що потерпілу ОСОБА_6 він знає з літа 2013  2014 року, точно не пам`ятає. З потерпілою ОСОБА_6 він зустрічався , вони проживали разом однією сім,єю, вели спільне господарство , але він не подобався батькам потерпілої, а саме її татові . Спочатку вони проживали разом із потерпілою в неї на дачі , потім в квартирі АДРЕСА_5 , яка належить його матері ОСОБА_8 . Коли потерпіла ОСОБА_6 хворіла, їй саме на вищевказану адресу викликали лікаря. Відносини між ним та потерпілою ОСОБА_6 почали погіршуватись коли він перебував у зоні АТО, а саме в селищі Станиця Луганська. В кінці березня 2015 року йому було надано тиждень відпустки із зони АТО. По приїзду у м. Кременчук, він зателефонував ОСОБА_6 , вона взяла слухавку, він їй повідомив , що знаходиться у відпустці і хоче побачити їхнього сина , тому просив її приїхати разом із сином до нього, але потерпіла ОСОБА_6 вимкнула телефон. Він неодноразово їй телефонував, але трубку вона не брала. Він не розумів, що відбувається і ще неодноразово телефонував. Оскільки йому необхідно було терміново з`явитися у військову частину , він не побачившись із потерпілою і своїм сином поїхав в зону АТО. 15.09.2015року повернувшись із зони АТО він хотів побачити потерпілу ОСОБА_6 та свого сина , тому прийшов за адресою: АДРЕСА_6 , точно не пам,ятає , де проживала потерпіла ОСОБА_6 із сином, у своєї куми , свідка ОСОБА_9 . Він зустрів потерпілу ОСОБА_6 в під`їзді будинку , коли вона йшла із аптеки і вони почали розмовляти, потім вирішили вийти із під`їзду будинку на вулицю . Вийшовши із під`їзду вони перейшли дорогу, сіли на лавку і продовжили спілкування. У ОСОБА_6 він бачив два мобільних телефони, один був або поламаний або в нього був розряджений акумулятор, а в іншому мобільному телефоні він побачив переписку потерпілої ОСОБА_6 із невідомим хлопцем, іноземцем, що його образило , у зв`язку з чим він дав їй ляпасу і почав висловлюватись в її сторону нецензурною лайкою. Вона почала кричати, щоб він не бив її. Він повідомив їй, що бити її не збирається і запитав у неї де їх син. Потерпіла ОСОБА_6 сказала йому, що син знаходиться із її бабусею у квартирі. Він зайшов в магазин купити пляшку води і пішов до сина. Підходячи до під`їзду будинку вийшли батьки потерпілої , мати ОСОБА_10 , та батько ОСОБА_11 і кума ОСОБА_9 , які є свідками по справі і вони відразу почали на нього кричати, щоб він відпустив потерпілу, не тримав її за руки, але він просто йшов до сина і потерпілу не чіпав. Батько потерпілої ОСОБА_11 дістав із барсетки пістолет під патрон «Флобера» і направив йому в обличчя. Потерпіла ОСОБА_6 відразу побігла до своєї матері ОСОБА_10 і почала плакати, казати що вона погано себе почуває. Свідок ОСОБА_11 почав кричати, що він грабіжник, що він бив його доньку. Він почав відбігати від ОСОБА_11 , останній біг за ним. Він для того, щоб уникнути конфлікту втік від батьків потерпілої та її куми . Потерпілій ОСОБА_6 він ніяких тілесних ушкоджень , окрім ляпасу , не наносив. Ніяких мобільних телефонів він у потерпілої ОСОБА_6 не забирав, вони залишились у потерпілої ОСОБА_6 . Будь-яких коштів потерпіла ОСОБА_6 йому ніколи не позичала. У грудні 2013 року він ніде не працював,а його автомобіль був пошкоджений , тому потерпіла ОСОБА_6 брала кредит у банку для того, щоб була можливість їм за якісь кошти проживати разом . Потім він свій автомобіль продав і потерпіла ОСОБА_6 з коштів отриманих від продажу його автомобіля заплатила всі борги по кредитам. 
		03.12.2015 року приблизно 10-11 год. заходячи у під`їзд будинку , номер він не пам,ятає , який знаходиться на кварталі №278 м.Кременчука, його затримали співробітники поліції, які не представились, не пред`явили жодних посвідчень. Він навіть не зрозумів, що це співробітники поліції. Почалася бійка із співробітниками поліції. Він впізнав одного із співробітників поліції, який йому сказав «заспокоїтись» і він заспокоївся. Йому на руки одягли кайданки і повезли в поліцію. В нього при собі було два посвідчення на його ім`я, про те що він є службовцем батальйону «Торнадо». В нього при затриманні був один пістолет «Форт 14» травматичної дії, заводського виготовлення, не кустарного виготовлення, на який в нього був дозвіл. Він знає, що за носіння травматичної зброї настає адміністративна відповідальність, але не кримінальна. Він носив цей пістолет із собою для самозахисту, оскільки хвилювався за своє життя та здоров`я. Чому співробітники поліції вилучили в нього один пістолет, а в експерта при дослідженні виявився інший пістолет , він не знає. Він би ніколи не став носити із собою зброю кустарного виробництва, оскільки він знає, що за це настає кримінальна відповідальність. Він дійсно писав заяву про добровільну видачу пістолета, оскільки співробітники поліції йому казали, що можуть «підкинути гранату». Вилучений у нього пістолет поклали в пакет синього кольору і картону коробку, понятих при цьому не було. На будь-яких бирках він свій підпис не ставив , пакет було просто перев`язано ниткою. Один із співробітників поліції проводив фотозйомку слідчої дії, але що саме він фотографував він не бачив. Він неодноразово співробітникам поліції просив, щоб йому надали адвоката. Вважає , що в під`їзді будинку по кварталу 278, м. Кременчука не проводився огляд місця події , а фактично відбулося його затримання. При затриманні поліцейські не роз`яснювали йому його права і обов`язки. Фотознімок, який є додатком до протоколу огляду місця події з ним був зроблений після того, як понятих вже не було. Під час першого його допиту у районному відділенні поліції в нього не було захисника, хоча він просив у слідчого ОСОБА_12 запросити йому захисника . З моменту його затримання пройшло приблизно 2 тижні до того моменту коли йому було призначено захисника. При його затриманні разом із пістолетом у нього була кобура чорного кольору, яку вилучили співробітники поліції, куди вона зникла і чому її немає у пакеті, який надійшов експерту на дослідження він не знає. Він вважає, що працівники поліції при передачі зброї на експертизу замінили пістолет, який було вилучено в нього на інший, кустарного виробництва, тобто сфабрикували відносно нього кримінальну справу . 
		На підтвердження вини ОСОБА_5 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого та в незаконному носінні зброї та бойових припасів,без передбаченого законом дозволу , стороною обвинувачення надано наступні докази:
		- показання потерпілої ОСОБА_6  , яка у судовому засіданні пояснила , що з обвинуваченим ОСОБА_5 вона знайома з 2013 року. Познайомилась із ним на вечірці з колегами і вона подумала, що ОСОБА_5 також є співробітником поліції. Після чого вона декілька разів зустрічалась із ОСОБА_5 , оскільки вони гуляли в одній компанії. В кінці серпня на початку вересня 2013 року, ОСОБА_5 попросив в неї позичити гроші у розмірі 30000 грн. і дати в користування ноутбук, у зв`язку із тим, що в нього якісь проблеми. Вона позичила ОСОБА_5 гроші і він пообіцяв їй повернути їх через місяць. Через місяць вона зателефонувала ОСОБА_5 для того, щоб останній повернув борг і він обіцяв їй що поверне кошти найближчим часом. Потім ОСОБА_5 вимкнув телефон і зник. Після Нового Року в 2014 році , вона побачила обвинуваченого на вулиці і підійшла до нього, запитати за свої кошти, на що ОСОБА_5 дуже агресивно відреагував, сказав їй забути за ці гроші і висловлював погрози на її адресу , що якщо вона буде застосовувати якісь заходи то їй і її сім`ї «не жити», і він зробить її життя нестерпним. Вона для того, щоб запобігти конфлікту сіла в автомобіль і поїхала додому. Вона забула за борг ОСОБА_5 і зрозуміла, що ніхто їй ці гроші не поверне. З травня 2015 року вона проживала за адресою: АДРЕСА_7 . 13.09.2015 року було день народження її сина, приїхали родичі і в неї залишилась гостювати її бабуся. 15.09.2015 року вона залишила сина з бабусею і пішла в магазин та в аптеку. Вона зателефонувала своїй кумі ОСОБА_9 і розмовляла з нею по телефону, поки ходила по магазинах. Після того, як вона купила в магазині, крем вона хотіла занести його додому і піти далі в інший магазин. Вона зайшла у під`їзд , пройшла один прохід , при цьому розмовляючи із своєю кумою по мобільному телефону, і на другому проході сходів відчула, що на неї хтось «навалився» і починає забирати її мобільний телефон. У неї було розпущене волосся і тому разом з волоссям почали виривати в неї телефон марки «Самсунг». Вона почала вибігати із під`їзду, і відчула що її позаду хтось смикає за волосся та предпліччям схопив за шию і почав виривати у неї телефон із руки , тягнути її в будинок навпроти, в якій під`їзд вона не пам`ятає. Це був обвинувачений ОСОБА_5 . Затягнувши її у під`їзд ОСОБА_5 відштовхнув її від себе, повернув її обличчям до себе , схопив за шию і почав душити. Він душив її, одночасно ображаючи нецензурною лайкою,а кулаком іншої руки наносив їй удари в область грудної клітини. Далі ОСОБА_5 почав запитувати її де гроші, телефони і ключі від її квартири. Вона не могла зрозуміти, що хоче від неї ОСОБА_5 .. Потім він вдарив її головою об батарею, яка знаходилась у під`їзді будинку , від удару вона впала на підлогу і втратила на 30 секунд свідомість . Коли вона падала на підлогу в неї випала сумка, в якій знаходились гроші, мобільний телефон, ключі від квартири, які ОСОБА_5 викрав. Після того, як він забрав майно із сумки, він підійшов до неї і сказав «що догралась, зараз підемо до тебе додому і ти мені все повернеш» і почав тягнути її в сторону під`їзду де вона проживає. Коли ОСОБА_5 її тягнув, вона позаду почула голос, який кричав «стій, відпусти її». ОСОБА_5 відкинув її в сторону і втік, а як виявилось пізніше це кричав її батько, ОСОБА_11 . Потім її кума ОСОБА_9 та батько відвели її до аптеки , де їй накапали якісь краплі. Через декілька хвилин до неї підійшов її батько і сказав, що викликав поліцію. Далі прийшла її мати, якій вона розповіла, що в неї викрали ключі і мобільні телефони. Приїхала поліція, вони склали всі необхідні документи і її батько відвіз до третьої міської лікарні м.Кременчука. У лікарні їй сказали, що їй необхідно лягати в лікарню на стаціонарне лікування, але вона відмовилася від госпіталізації , оскільки їй необхідно було доглядати за своєю малолітньою дитиною. Далі вона впродовж місяця ходила на процедури у лікарню. ОСОБА_5 до цього часу в неї не попросив пробачення, неодноразово погрожував їй та її батькам, щоб вони не писали заяву в поліцію. Вона не знає, як обвинувачений дізнався про її місце проживання. Мобільні телефони , які були викрадені ОСОБА_5 їй до цього часу не повернуті. Після завданих ОСОБА_5 ій тілесних ушкоджень , у неї були садна на обличчі, садна на шиї, вона нормально не могла ковтати, після струсу мозку в неї дуже сильно впав зір. З ОСОБА_5 вони раніше не зустрічалися, разом не проживали, будь-яких відносин з ОСОБА_5 у неї не було. Спільних дітей у неї з ОСОБА_5 немає. У її сина по-батькові « ОСОБА_13 ». Телефон «Iphone 5» їй подарував її батько, з його слів, який він купив у кіоску. На місці події, спочатку з`явився батько, вона чула його крики, потім вона побачила свою куму ОСОБА_9 .. Всі події, до моменту, коли вона побачила батька, відбувались приблизно 30 хв. Ключі від квартири вона знайшла біля свого під`їзду, під лавкою. Вона не знає бачив хтось її в день події , окрім її батьків. Доказів того, що вона позичила гроші ОСОБА_5 в неї немає, розписку вона у нього не брала. ОСОБА_5 був одягнутий у штани і кофту оливкового кольору, більше вона нічого не пам`ятає. В день події на вулиці було сонячно. Вона була одягнута у чорні спортивні штани, кофту сірого кольору і жилетку бежевого кольору в червону клітинку, і взута в чорні спортивні капці. Вона не могла покликати на допомогу, оскільки обвинувачений її сильно схопив за горло і вона не могла кричати і говорити. Не знає був чи ні увімкнений мобільний телефон під час нападу, а саме був чи ні зв`язок із свідком ОСОБА_9 . Гроші, які вона позичила ОСОБА_5 , збирала на відпочинок у Туреччині. Значних пошкоджень на викрадених мобільних телефонах не було. Цивільний позов пред,явлений до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування моральної і стягнення матеріальної шкоди підтримує у повному обсязі. Моральна шкода виявилась у тому, що порушився звичайний уклад її життя, оскільки вона мати-одиначка не могла здійснювати нормальний догляд за дитиною, також за собою, так як вона не могла нормально харчуватись, ходити, їй постійно сняться кошмари, вона постійно переживає за себе та свою дитину. Моральну шкоду вона оцінює у 50000 грн., матеріальну шкоду просить стягнути з обвинуваченого в розмірі 4750 грн. за викрадені мобільні телефони . 
		-показання свідка  ОСОБА_10 , яка у судовому засіданні пояснила, що 15.09.2015 року вона розмовляла по телефону зі своєю донькою ОСОБА_6 . Після розмови вона ще раз зателефонувала своїй доньці, але остання не взяла слухавку. Вона почала телефонувати їй на всі її мобільні телефони, але остання слухавку не взяла. Вона почала нервувати за свою доньку і зателефонувала своєму чоловіку ОСОБА_11 та свідку ОСОБА_9 і вони вирішили всі разом зібратися і сходити до потерпілої ОСОБА_6 . Вони всі разом зібралися, ще була її співробітниця ОСОБА_14 , і пішли до ОСОБА_6 Відстань від місця її проживання до місця проживання її доньки можливо подолати приблизно за 5 хвилин швидким кроком. Коли вони прийшли до будинку , де проживає її донька ОСОБА_6 , то побачили, що по дорозі біжить ОСОБА_5 і в руках тримає мобільні телефони, які належать її доньці , так як впізнала їх за кольором . За ОСОБА_5 біг її чоловік. Вона почала шукати свою доньку ОСОБА_6 , оскільки зрозуміла, що якщо біжить ОСОБА_5 , то десь поблизу знаходиться її донька. Далі вона побачила, як із аптеки, яка поруч з будинком виходила її донька разом із ОСОБА_9 і вони сіли на лавку поруч із будинком. Підійшовши до доньки , вона у неї на шиї побачила сліди червоного кольору , ніби від рук людини, також її донька ОСОБА_6 сиділа і трималась за живіт, і загалом дуже погано виглядала. Коли вона почала запитувати, що сталося, то донька їй відповіла, що в неї забрали 2 мобільних телефони, ключі від квартири і хотіли проникнути до квартири. Ключі від квартири знайшли поруч із столиком, який був біля будинку. ОСОБА_6 була дуже перелякана. Її чоловік ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_14 залишились біля її доньки, а вона пішла на роботу, а потім повернулась. Обвинувачений з її донькою знайомий приблизно з літа 2014 року. Вона декілька разів зустрічала ОСОБА_5 , їх познайомила її донька ОСОБА_6 . Працівників поліції на місце події викликав її чоловік ОСОБА_11 , також він возив доньку до лікарні. Відстань від аптеки, де знаходилась її донька до будинку ,де вона проживає, складає приблизно 15 метрів. Донька їй повідомила про події , що стались 15.09.2015 року і про те , що в руках у ОСОБА_5 коли він біг знаходились мобільні телефони її доньки . У її доньки було 2 мобільних телефони, один марки «Самсунг» , інший марки «Iphone». Моменту того, як ОСОБА_5 викрадав у потерпілої ОСОБА_6 мобільні телефони вона не бачила і де саме відбулася ця подія вона також не бачила, донька показувала ій тільки будинок. В під`їзд де відбувся напад і нанесення тілесних ушкоджень її доньці вона не заходила, оскільки поспішала на роботу. Вона не знає хто є батьком дитини її доньки ОСОБА_6 , донька їй про це не повідомляла. Навіщо її донька позичила малознайомому чоловіку кошти у сумі 30 000 грн. вона не знає,вважає , що це недоліки її виховання. Після події її донька перебувала у стресовому стані, не могла відразу після події обслуговувати себе та свою малолітню дитину, в неї завжди боліла голова, вона не могла самостійно готувати їжу для себе і дитини. 
		-показання свідка  ОСОБА_15 , яка у судовому засіданні пояснила, що точної дати вона не пам`ятає, у вересні 2015 року до неї в кабінет зайшла ОСОБА_10 і повідомила їй, що втратила зв`язок із донькою та попрохала із нею пройти у двір , де проживає її донька. Коли вони зайшли у двір , де проживає потерпіла ОСОБА_6 , то біг чоловік, а саме ОСОБА_5 , а за ним біг свідок ОСОБА_11 , які бігли на зустріч їм. У ОСОБА_5 було щось у руках, а саме мобільні телефони. Потім вона побачила потерпілу ОСОБА_6 із ОСОБА_9 , які направлялися у сторону аптеки. Коли вони підійшли до аптеки, то ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вже вийшли із аптеки. Потерпіла ОСОБА_6 була в жахливому стані, бліда та її всю трусило. Також вона помітила тілесні ушкодження на шиї у потерпілої ОСОБА_6 . Потім їй необхідно було повернутись на роботу і вона пішла . Обвинувачений був одягнутий в штани, кофту темно-зеленого кольору. Потерпіла ОСОБА_6 скаржилась на погане самопочуття, казала що їй було важко дихати, стояти і взагалі вона себе погано почувала. Один мобільний телефон був яскравого кольору, а інший телефон темного кольору. Потерпіла ОСОБА_6 повідомила їм , що обвинувачений ОСОБА_5 забрав у неї мобільні телефони. Свідок ОСОБА_10 , мати потерпілої , являється її начальником і вона знаходиться в прямому підпорядкуванні відносно неї. Потерпіла була одягнута у спортивний костюм і зверху спортивної кофти була одягнута ще жилетка, які були чисті. Вона приймала участь у слідчій дії по пред`явленню особи обвинуваченого для впізнання, по фотокартках по цьому кримінальному провадженні та по іншому кримінальному провадженню, де потерпілою є ОСОБА_10 
		-показання свідка ОСОБА_11 , який у судовому засіданні пояснив, що 15.09.2015 року близько 13 год. 30 хв. він зателефонував подрузі його доньки ОСОБА_9 , у зв`язку із тим що він не зміг зв`язатися із своєю донькою ОСОБА_6 . ОСОБА_9 повідомила, що також не може зв`язатися із ОСОБА_6 .. На той час його донька проживала у ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_8 . Він попросив ОСОБА_9 взяти запасні ключі від квартири де проживала ОСОБА_6 і зустрітися з нею біля будинку. Підійшовши до вищевказаного будинку, напроти останнього під`їзду , де проживала його донька, він побачив, що ОСОБА_5 тримає його доньку передпліччям руки , в якій він тримав ключі, за шию. У ОСОБА_5 в руках були ключі від квартири де проживала його донька, а у другій руці в нього були мобільні телефони належні його доньці. Він підійшов до ОСОБА_5 і крикнув йому «відпусти її». На що обвинувачений розгубився, повернув потерпілу ОСОБА_6 , кинув її на землю і почав тікати. Він побіг за ним і кричав йому «кидай телефони». Викрадені мобільні телефони ОСОБА_5 тримав у стиснутій долоні. ОСОБА_5 почав прискорюватися і побіг у сторону 5-ої гімназії, а він повернувся до доньки ОСОБА_6 , яка сиділа на лавочці біля під`їзду і запитав в неї що трапилось. На що вона відповіла, що ОСОБА_5 побив її і забрав її мобільні телефони. У ОСОБА_6 була розбита губа, обличчя було у крові, на шиї були характерні сліди удушшя, одяг був весь брудний, весь у пилу, волосся було розпущене. Він відразу викликав поліцію. Коли він повернувся до ОСОБА_6 біля неї знаходились ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_15 . Приїхала поліція, прийняла в нього пояснення. Поки поліція оформляла документи , він сів до свого автомобіля і відвіз свою доньку до 3 ої міської лікарні, оскільки остання скаржилась на погане самопочуття, що їй було важко дихати, вона втрачала свідомість . В лікарні доньку оглянули лікарі нейрохірургічного відділення, зробили дослідження і сказали що у неї струс головного мозку і їй необхідна госпіталізація. Потерпіла ОСОБА_6 відмовилася від госпіталізації і він возив її кожен день на процедури у лікарню. Біля будинку де трапилась подія, були люди, але хто, він не знає. Під час переслідування обвинуваченого він побачив, що зі сторони новобудови, йшла його дружина із своєю колегою. Мобільні телефони в руках обвинуваченого він впізнав за характерним кольором чохла, рожевого кольору з квітками. Мобільні телефони, які належать потерпілій ОСОБА_6 він їй придбав, а саме телефон «Самсунг» в 2014 році у магазині «Ельдорадо», а мобільний телефон «Iphone 5» він купив із рук за 8000 грн. , у вересні 2014 року. Документів і коробок від мобільних телефонів в нього не збереглося. Він доньці постійно казав, щоб остання записувала «Imei» мобільних телефонів, оскільки, якщо з ними щось трапиться то їх буде набагато легше знайти. Дана подія суттєво вплинула на психічний стан потерпілої ОСОБА_6 , в неї з`явилися відчуття страху в темряві ,вона боялася сама заходити до під`їзду, йому доводилося постійно приходити і зустрічати її з роботи, донька постійно скаржилася на головний біль, безсоння, в неї був депресивний стан. Він намагався потерпілу ОСОБА_6 вивести із депресивного стану і відновити стан її душевної рівноваги. Потерпілій ОСОБА_6 після події прийшлося звертатися за допомогою до бабусі, щоб остання допомагала доглядати за дитиною, оскільки їй було важко, вона потребувала медичної та психологічної допомоги. Приблизно 3 тижні потерпіла ОСОБА_6 перебувала на амбулаторному лікуванні, після лікування вона постійно скаржилася на головний     біль і безсоння, завжди купувала собі заспокійливі препарати. ОСОБА_6 повідомила йому, що ОСОБА_5 є її знайомим, який декілька разів підвозив її додому на автомобілі. Він у своїх колишніх колег в поліції запитував про ОСОБА_5 , і йому повідомили, що останній системний наркоман, займається збутом наркотичних засобів, постійно приймає участь у злочинних діях, спілкується з різними злочинцями. Дитина ОСОБА_6 немає ніякого відношення до ОСОБА_5 , а батько дитини проживає в м. Києві і надає матеріальну допомогу ОСОБА_6 на утримання дитини. Донька йому пояснила , що ОСОБА_5 також хотів проникнути до її квартири та забрати звідти її власні кошти. ОСОБА_6 розповідала йому, що надала у борг кошти в розмірі 30000 грн., та ноутбук у користування ОСОБА_5 . Після подій із його донькою, ОСОБА_5 також приходив до його дружини та здійснив на неї напад. Він також писав заяву до поліції, щоб його визнали потерпілим. В день події ОСОБА_5 був одягнутий у кофту оливкового кольору і брюки кольору «хакі». ОСОБА_6 була одягнута в темні брюки, світлу кофтину і «дуту» жилетку. Що сталося з мобільними телефонами, викраденими ОСОБА_5 він не знає. Донька ОСОБА_6 пояснила, що коли вона поверталась додому в під`їзді будинку її чекав ОСОБА_5 , який відразу схопив її за шию, відібрав мобільні телефони, ключі від квартири. Потім вдарив її головою об стіну, що подолати її опір . Його донька ОСОБА_6 не зверталася до поліції з приводу того, що ОСОБА_5 не повернув їй ноутбук, та гроші, які позичив у неї.
		- показання свідка ОСОБА_9 , яка у судовому засіданні пояснила, що потерпіла ОСОБА_6 приходиться їй кумою, вони знайомі дуже давно. 15.09.2015 року вона розмовляла по мобільному телефону із ОСОБА_6 , остання вийшла в аптеку і спілкувалася з нею з приводу косметичних засобів. Далі вона почула, як спрацював домофон в під`їзді і зрозуміла, що ОСОБА_6 зайшла до під`їзду , потім почула різкий шум і більше ОСОБА_6 їй не відповіла по мобільному телефону . Вона намагалася передзвонити ОСОБА_6 , але остання не брала слухавку. Потім їй зателефонувала мати ОСОБА_6 спитала чи не знає вона де знаходиться її донька , оскільки вона не може з нею зв`язатися по телефону. Вона пояснила ОСОБА_10 ситуацію, що тільки розмовляла з нею по мобільному телефону і через декілька хвилин вона перестала брати слухавку. Вона подумала, що можливо, щось трапилось з бабусею, яка проживає разом із ОСОБА_6 , зателефонували бабусі і остання сказала, що з нею все гаразд. Потім вона почала переживати, що щось трапилося із потерпілою. Такі підозри в неї виникли у зв`язку із тим, що напередодні вони святкували день народження сина ОСОБА_6 і збиралися їхати на відпочинок у Туреччину . В той день ОСОБА_6 повідомила, що в неї немає коштів їхати на відпочинок, оскільки вона дала в борг ОСОБА_5 30000 грн. та надала у користування ноутбук. Вона зателефонувала батьку ОСОБА_6 , свідку ОСОБА_11 і повідомила ситуацію, на що останній сказав їй, щоб вона взяла запасні ключі від квартири і йшла до будинку потерпілої. Підходячи до будинку вона почула, як ОСОБА_11 кричав «відпусти її», ОСОБА_6 стояла по направленню до під`їзду де вона проживала, ОСОБА_5 стояв поруч з потерпілою і тримав її передпліччям за шию. В руці у ОСОБА_5 були мобільні телефони, які належали потерпілій. Після крику свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_5 відштовхнув потерпілу і вона впала на неї. У ОСОБА_6 була істерика і вона вирішила відвести потерпілу до аптеки. ОСОБА_6 скаржилась в аптеці на те, що їй важко ковтати воду. Вона бачила, що у потерпілої була розбита губа, обличчя було у крові. Коли вони вишли із аптеки біля під`їзду знаходився батько потерпілої, її мати та свідок ОСОБА_15 . На шиї у потерпілої були кров`яні сліди, ніби її душили. Вона запитувала у потерпілої що трапилось, а остання не відповідала. ОСОБА_11 пішов за автомобілем, щоб відвезти потерпілу ОСОБА_6 до лікарні. На початку листопада 2015 року ОСОБА_5 скоїв напад на мати потерпілої, свідка ОСОБА_10 . Потім у середині листопада 2015 року, до неї додому за адресою: АДРЕСА_9 , приходив невідомий чоловік , віком до 30 років, повідомив їй, що він від « ОСОБА_16 », і дав їй розбитий мобільний телефон. ОСОБА_6 після події дуже погано себе почувала, не могла нормально ковтати, в неї були постійні головні болі, потерпіла не могла здійснювати нормальний догляд за своєю малолітньою дитиною, їй всі допомагали доглядати за дитиною. До моменту події вона декілька разів зустрічала ОСОБА_5 . З моменту, як вона не змогла зв`язатися з потерпілою до моменту коли вона прийшла до її будинку пройшло приблизно 30 хвилин  1 година. ОСОБА_6 повідомляла їй, що обвинувачений вдарив її і об стіну і об батарею. Потерпіла повідомляла їй, що під час нападу вона втрачала свідомість. Вона не знає в яких стосунках перебувала потерпіла ОСОБА_6 із обвинуваченим ОСОБА_5 , але вони не зустрічалися «як пара», оскільки у ОСОБА_6 є чоловік від якого в неї дитина. Після події потерпіла ОСОБА_6 лікувалася більше 3-х місяців, для неї було дуже важко перенести період лікування. В аптеці після події, вона купила, для ОСОБА_6 заспокійливі краплі, які вона приймала в аптеці. В аптеці вони перебували приблизно 15 хвилин. Ліки, які потерпіла приймала в аптеці їй не допомогли. Коли ОСОБА_5 тікав з місця події вона його бачила з відстані приблизно 100 метрів і побачила у нього в руках два мобільні телефони, які належать потерпілій. Коли приїхала поліція, в неї відібрали пояснення і вона пішла додому. Ключі від квартири потерпілої ОСОБА_6 . ОСОБА_5 викинув, і їх знайшли біля лавочки, яка знаходиться біля під`їзду. В день події ОСОБА_5 був одягнутий у штани і куртку оливкового кольору спортивного типу. Потерпіла ОСОБА_6 була одягнута у кофту з довгим рукавом, спортивні штани чорного кольору , темні спортивні капці, і жилетку червоного кольору. До події потерпіла ОСОБА_6 була знайома із ОСОБА_5 приблизно 3-4 місяці. 
		-показання свідка ОСОБА_17  , який у судовому засідання пояснив, що восени 2015 року, він гуляв із собакою, до нього підійшов чоловік і представився слідчим і попросив пройти з ним до під`їзду сусіднього будинку. Підійшовши до під`їзду вони зайшли у під`їзд , де він побачив обвинуваченого у якого із під куртки достали пістолет із набоями,які поклали на підлогу. Слідчі фотографували пістолет, набої, він розписався у протоколі і пішов додому. У під`їзді було дуже багато людей, а саме поліцейських і людей у цивільному одязі. Працівники поліції доставали з-під куртки у обвинуваченого ОСОБА_5 пістолет та набої. Набоїв до пістолету було 6 чи 7 штук, точно він не пам`ятає. Пістолет, який вилучили у обвинуваченого був чорного кольору, але він точно не пам`ятає, якого кольору були набої він не пам`ятає. Слідчий йому зачитував назву і марку пістолету та патронів, але він не запам`ятав її. Протокол він не читав і працівники поліції йому його не оголошували. Він розписався у протоколі і пішов додому. Він не бачив, як запаковували пістолет у якісь мішки, ні на яких бирках він не ставив свій підпис. Працівники поліції при ньому перераховували набої, але скільки саме їх було він точно не пам`ятає. Назва у зброї була іноземного походження. Обвинувачений був одягнутий у куртку темного кольору, точно кольору не пам`ятає. ОСОБА_5 під час вилучення у нього зброї взагалі нічого не казав, він не пам,ятає були чи ні одягнуті на руки йому кайданки . Крім нього був ще один понятий, якийсь хлопець. Він пішов додому, оскільки в нього замерзла собака, а інший понятий залишився. Пістолет, який був вилучений у ОСОБА_5 був середнього розміру. 
		- відтвореними усудовому засіданніпоказання свідка ОСОБА_18 від 26.07.2016року , який в судовому засіданні пояснив, що він йшов по вул. Радянської армії м.Кременчука, Полтавської області, до нього підійшов чоловік, представився співробітником поліції і попросив прийняти участь у затриманні обвинуваченого. Крім нього понятим при затриманні ОСОБА_5 був ще один чоловік . У ОСОБА_5 з під куртки під час огляду було вилучено пістолет та набої до нього. Марку і кількість патронів він не пам`ятає. Обвинувачений ОСОБА_5 під час огляду взагалі не розмовляв, стояв і мовчав. Коли він підійшов до місця огляду, там було приблизно 4 чоловіки поліцейських. На час коли він підійшов до місця події, вилучений пістолет вже лежав на підлозі. Вилучений пістолет був темного кольору, інших ознак, а саме марки, назви, моделі, тощо він не пам`ятає. Працівники поліції не перевіряли в нього документи, оскільки із собою в нього їх не було. Працівники поліції фотографували вилучений пістолет. Не пам`ятає чи запаковували пістолет у якісь пакети чи коробки і чи розписувався він на бирках. В якихось документах він розписувався, але в яких саме не пам`ятає. Не пам`ятає був чи ні на момент огляду ОСОБА_5 в кайданках. В день огляду обвинувачений був одягнутий у чорну куртку. Він не пам`ятає чи роз`яснював йому співробітник поліції його права та обов`язки. Також він не пам`ятає, який документ, після закінчення слідчої дії, йому було надано для підпису. 
		- показання свідка  ОСОБА_12 , який у судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_5 він знав лише візуально до кримінального провадження, а потерпілу ОСОБА_6 знав оскільки вона працює криміналістом у Кременчуцькому ВП ГУНП, де він працює слідчим . У нього з обвинуваченим ОСОБА_5 і потерпілою ОСОБА_6 не було ніяких взаємовідносин. Він проводив досудове розслідування по кримінальному провадження по якому обвинувачується ОСОБА_5 . Він із потерпілою ОСОБА_6 проводив слідчі дії, як допит, слідчий експеримент та інші. Він проводив слідчий експеримент з потерпілою ОСОБА_6 за участю понятих, статиста, експерта та його. Понятих зазвичай знаходять опероуповноважені за його вказівкою. Слідчий експеримент проводився у приміщенні Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області. Поняті, які були залучені у слідчому експерименті, були залучені і в інших слідчих діях. Всі слідчі дії були проведенні після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Першочергово справа була кваліфікована за ст.. 125 КК України, а потім перекваліфікована . Під час проведення огляду місця події 19.11.2015 року , свідок ОСОБА_9 видала мобільний телефон марки "Самсунг" , який ій приніс невідомий чоловік , який ним був оглянутий та вилучений . У мобільного телефону марки «Самсунг»,який був вилучений під час огляду місця події 19.11.2015 року був розбитий екран. Не пам`ятає, як саме він встановив той факт, що телефон марки «Самгунг» був саме той телефон , який викрав ОСОБА_5 у потерпілої ОСОБА_6 . Не знає чому у протоколі огляду місця події не зазначено в якому саме кримінальному провадженні було вилучено мобільний телефон марки «Самсунг». Він не вказав одну цифру в IMEI вилученого телефону марки «Iphone», оскільки це була технічна помилка. Назва телефону у протоколі огляду місця події та у заяві про вчинення злочину різні, оскільки можливо йому було достатньо лише назви мобільного телефону. Чому цифри IMEI телефону марки «Самсунг» у протоколі огляду місця події і у заяві про вчинення кримінального правопорушення не співпадають він не знає. Номера IMEI мобільних телефонів йому надавала потерпіла ОСОБА_6 . Пред`являв підозру обвинуваченому ОСОБА_5 він у приміщенні Кременчуцького ВП ГУНП. ОСОБА_5 ставив свій підпис у повідомленні про підозру. На час повідомлення про підозру обвинувачений ОСОБА_5 , казав, що в нього немає необхідності щодо залучення захисника. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень встановлених у потерпілої ОСОБА_6 була визначена судово  медичним експертом при проведенні експертизи . Не пам`ятає, чи звертався свідок ОСОБА_11 із заявою про визнання його потерпілим, якби така заява була він би визнав його потерпілим по справі . 
		- показанняексперта ОСОБА_19 , яка у судовому засіданні пояснила, що вона на підставі постанови слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУНП ОСОБА_12 проводила судово- медичну експертизу потерпілої ОСОБА_6 . Підекспертна з`явилась на огляд 16.09.2015 року і це був початок експертизи, 07.10.2015 року виконання експертизи закінчено. Відповідала на питання, які були зазначені в постанові слідчого , були зібрані короткі відомості у підекспертної щодо отримання травми , а саме механізму спричинення тілесних ушкоджень, локалізації та часу. Були зібрані скарги пов`язані з травмою та проведений огляд. Підекспертна надала довідку із травматологічного відділення 3 міської лікарні з якої було відомо, що вона звернулася за медичною допомогою, також підекспертна була направлена на консультації лора, невропатолога. 07.10.2015 року потерпілою ОСОБА_20 ій були надані рентген знімки черепу в прямій і боковій проекції, та рентген знімок носу, які було зроблені в третій міській лікарні м. Кременчука, амбулаторна картка хворого, в якій були висновки лікарів  спеціалістів. На підставі об`єктивного огляду та медичної документації було зроблено висновок щодо визначення тяжкості тілесних ушкоджень завданих потерпілій . Також на підставі додаткової постанови слідчого було зроблено експертизу на основі даних отриманих в ході проведення слідчого експерименту. У зв`язку із тим, що потерпіла була направлена на консультацію до лікарів спеціалістів, строк проведення експертизи досягав одного місяця. Наявність струсу мозку визначає невропатолог на основі певних синдромів і симптомів , які характерні саме для цієї травми. В представленій медичній документації був запис невропатолога, але в даному записі невропатолога недостатньо було пост-неврологічної симптоматики , тобто об`єктивних факторів , окрім скарг, які б свідчили про наявність струсу головного мозку невропатологом не було записано. Підекспертна ОСОБА_6 , вказувала їй на те, що вона вдарилась головою, а при травмі голови не виключається можливість втрати свідомості. Будь-яких тілесних ушкоджень окрім описаних в об`єктивних даних виявлено не було. Наявність струсу головного мозку, тобто травми голови встановлює невропатолог. На момент огляду будь-яких тілесних ушкоджень, окрім тих які зазначені у висновку експерта, а саме саден, не було. 16.09.2015 року нею, як експертом, під час огляду потерпілої, не було виявлено об`єктивних даних, зовнішніх тілесних ушкоджень, підпухання тканин, які б підтверджували те, що потерпілу вдарили головою об стіну. На лівій боковій частині шиї потерпілої було виявлено 2 садна, можливість утворення яких не виключається внаслідок стиснення рукою за шию. На нижній губі зліва у потерпілої було одне садно, яке характерне для утворення від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. При проведенні експертизи вона не зверталася за консультацією до спеціаліста, а саме до невропатолога. Невропатолог провів огляд потерпілої, але він недостатньо описав неврологічну симптоматику, відсутні симптоми і синдроми, які характерні для встановлення діагнозу " струс головного мозку". При падінні, з приданням тіла прискоренню, після удару, як правило повинні бути підшкірні гематоми, але враховуючи весь комплекс травм, а саме удар головою об стіну, повинна бути очагова симптоматика при огляді невропатологом, яка повинна бути описана. 
		- показання спеціаліста ОСОБА_21 , яка у судовому засіданні пояснила, що вона ознайомилась із амбулаторною карткою потерпілої ОСОБА_6 і відповідно до її записів вона її бачила двічі. Вперше вона бачила потерпілу 17.09.2015 року, потерпіла самостійно звернулася до неї, як до лікаря. Перед зверненням до неї потерпіла 15.09.2015 року була оглянута в приймальному відділенні лікарем та нейрохірургом. Потерпілій був встановлений діагноз: черепно-мозкова травма, струс головного мозку, ссадна м`яких тканин нижньої губи. Їй було рекомендовано у зв`язку із відмовою від лікування у лікарні, лікування у невропатолога за місцем її проживання і консультація лор-лікаря. Травма потерпілої згідно довідки зафіксована травмпунктом 15.09.2015 року о 17 год. 55 хв. Встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій грудної клітини, підшкірна гематома шиї, забій гортані під питанням. Нейрохірург оглянувши потерпілу, встановив точний діагноз закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. 17.09.2015 року потерпіла ОСОБА_6 була оглянута в поліклініці нею, і був встановлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, від госпіталізації потерпіла відмовилась, про що є відповідний запис і підпис в амбулаторній картці. Було назначено медикаментозні препарати, консультація у лікаря окуліста, рентген знімок черепа. Вдруге потерпіла була оглянута нею 29.09.2015 року . Станом на 29.09.2015 року патологічних змін зі сторони організму по нервовій системі не було , про що свідчать записи в амбулаторній картці, а саме скарги відсутні, тригімінальні точки безболісні, менінгіальних знаки відсутні, порези паралічі відсутні, симптом посадки від`ємний, рефлекси однакові на руках і ногах. Тобто на 14-ий день після травми , неврологічний статус потерпілої без патології. Станом на 17.09.2015 року потерпілій було призначене медикаментозне лікування тривалістю 14 днів. Згідно останнього огляду лікаря-окуліста, зір потерпілої ОСОБА_6 від вказаної травми не міг погіршитись . Всі симптоми виявленні у потерпілої ОСОБА_6 в комплексні доповнюючи один одного, свідчать про те , що у неї була черепно-мозкова травма, також нейрохірург має право, в першу добу після травми , встановити діагноз: черепно-мозкова травма. Первісний огляд потерпілої був на другий день після отримання травми. Наступний огляд потерпілої був проведений через 14 днів після травми. Експерт ОСОБА_19 до неї не зверталася з приводу надання будь-яких консультацій з приводу травм потерпілої. При зверненні експерта, лікарня надає, згідно розпорядження головного лікаря, консультації експертам. 17.09.2015 року діагноз потерпілої «Струс головного мозку» виставила вона, станом на 15.09.2015 року такий діагноз був встановлений лікарем нейрохірургом у приймальному відділенні. При закритій черепно-мозковій травмі, на рентген знімку потерпілої є посилення судинної борозни головного мозку справа, що є ознакою внутрішньо-черепного тиску, а лікар-окуліст зазначив у потерпілої набряк дисків зорових нервів, які відносяться до структури головного мозку, що підтверджує діагноз : струс головного мозку. Строк лікування легкого ступеню струсу головного мозку складає до 14 днів. У потерпілої був встановлений саме легкий ступінь струсу головного мозку. Після першого прийому 17.09.2015 року потерпіла ОСОБА_6 повинна була звернутися до неї через 7 днів , тобто 24.09.2015 року. Під знаком питання у потерпілої був встановлений діагноз лікворна гіпертензія, але вона була спростована за допомогою рентген знімку, на якому діагноз не підтвердився. Потерпіла ОСОБА_6 потребувала госпіталізації, після черепно-мозкової травми мінімум на 3 дні, але остання 17.09.2015 року відмовилась від госпіталізації, з яких підстав їй невідомо. Потерпілій прописували ліки у вигляді уколів, а саме знеболюючі, також потерпілій були прописані пігулки заспокійливі та судинні. Будь-яких обставин при яких потерпіла ОСОБА_6 отримала травму , їй не пояснювала. 
		- показання експерта  ОСОБА_22 , який у судовому засіданні пояснив, що він проводив судову почеркознавчу експертизу з приводу підпису обвинуваченого ОСОБА_5 в повідомленні про підозру. На виконання експертизи його призначив директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Раніше із обвинуваченим ОСОБА_5 він знайомий не був. Разом із ухвалою суду про проведення експертизи надійшли матеріали кримінального провадження , а саме оригінал повідомлення про підозру і протокол роз`яснення права на захист і більше нічого. Зразки почерку обвинуваченого ОСОБА_5 надійшли із суду по його клопотанню. Він клопотав перед судом, щоб йому надали вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_5 та експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_5 . Від суду до нього для виконання експертизи надійшли експериментальні зразки почерку і підпису ОСОБА_5 в різних позах, а саме в положенні стоячи і сидячі, рукописний запис на двох аркушах вільного тексту. Зразки були завірені помічником судді. Вільних зразків судом для проведення експертизи не було надано. Повторного клопотання до суду для надання вільних зразків він не надавав, оскільки наданих експериментальних зразків почерку було достатньо для надання відповіді в категоричній формі на запитання поставленні судом. Експерт самостійно вирішує питання з приводу кількості та якості зразків почерку необхідних для виконання експертизи, йому вистачало зразків , які були надані судом для надання категоричного висновку . На дослідження було надано 3 підписи, по 2-ом підписам він дав категоричну відповідь, що підписи виконанні ОСОБА_5 , а підпис від імені ОСОБА_5 в повідомленні про підозру від 03.12.2015 року виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою . Будь-яких ознак того, що ОСОБА_5 вчинив «автопідлог», або того, що обвинувачений ОСОБА_5 навмисно змінив підпис виключено. Він відповів на питання, яке йому не ставилось судом відповідно до вимог ст.. 102 ч.2 КПК України. Категоричний висновок експерт може надати, якщо є експериментальні зразки почерку, якщо існують тільки вільні зразки експерт не може зробити висновок. Експерт сам вирішує необхідну кількість підписів, яка потрібна йому для вирішення питань поставлених в ухвалі суду. За два роки у людини може змінитися підпис, але за загальним правилом підпис є стійким і він вважає, що за 2 роки підпис ОСОБА_5 взагалі не змінився . Сукупності ознак «автопідлогу» при дослідженні ним не виявлено . При виконанні експертизи він керувався методиками, які вказані у висновку експерта. При дослідженні підпису ОСОБА_5 було встановлено, що з 2015 року його підпис взагалі не змінився. Якби при дослідженні підписів ОСОБА_5 він би виявив ознаки «автопідлогу», він би в обов`язковому порядку зазначив це у висновку експерта. 
		- довідка  вартості ПП « ОСОБА_23 від 29.10.2015 року із якої вбачається, що середня ринкова вартість мобільного телефону марки «Iphone» моделі «5», з урахуванням зносу, станом на 15.09.2015 року складає 4000 грн. (а.с. 70 т.2)
		- довідка  вартості ПП « ОСОБА_23 від 06.11.2015 року із якої вбачається, що середня ринкова вартість мобільного телефону марки «Самсунг» моделі «galaxy Core Duos», з урахуванням зносу, станом на 15.09.2015 року складає 1000 грн. (а.с. 71 т.2 )
		- протокол огляду місця події від 19.11.2015 року із якого вбачається, що місцем огляду є приміщення кабінету № 46 Кременчуцького ВП по вул. 29-го вересня, м.Кременчука, де свідок ОСОБА_9 добровільно видала мобільний телефон марки «Самсунг Дуас», imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , як пояснила ОСОБА_9 даний телефон їй видав невідомий їй чоловік. (а.с. 77 т. 2) 
		- протокол проведення слідчого експерименту від 03.12.2015 року із якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_6 пояснила і показала за допомогою статиста як обвинувачений ОСОБА_5 схопив її рукою за шию та припідняв. Також потерпіла ОСОБА_6 пояснила та показала як обвинувачений ОСОБА_5 наніс їй удар долонею по обличчю. (а.с. 78-80 т.2).
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15.09.2015 року із якого вбачається, що ОСОБА_6 просить органи міліції провести перевірку по факту пограбування її ОСОБА_5 . Факт мав місце 15.09.2015 року близько 14 год. 00 хв. за її місцем проживання. ОСОБА_5 викрав мобільний телефон марки «Iphone 5» та «Samsung GT 1825».(а.с. 107 т.2 )
		- заява про злочин від ОСОБА_11 від 05.10.2015 року, із якої вбачається, що ОСОБА_5 , внаслідок розбійного нападу на його доньку ОСОБА_6 заволодів двома належними йому мобільними телефонами «Iphone5»IMEI НОМЕР_3 та «SamsungGalaxyCoreDuos»IMEI НОМЕР_4  , чим завдав йому матеріальної шкоди на загальну суму 10100 грн. (а.с. 110 т.2)
		- висновок експерта від 03.12.2015 року № 1/Кр із якого вбачається, що залишкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону "SamsungGalaxyCoreDuosGТ-18262", з урахуванням визначених експертом можливої початкової вартості (без вартості відсутніх комплектуючих), можливого розміру втрати якості, станом на момент експертизи може становити 750 грн. (а.с. 115-123 т.2)
		- висновок експерта № 1238 від 14.12.2015 року із якого вбачається, що на основі даних представленого слідчого експерименту покази потерпілої ОСОБА_6 можуть відповідати об`єктивним судово-медичним даним, отримані при її судово-медичній експертизі. (а.с. 124 т.2)
		- висновок експерта № 945 від 07.10.2015 року із якого вбачається, що на момент судово-медичної експертизи та даних медичної документації ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саден нижньої губи та шиї, які утворилися від дії тупих твердих предметів, з обмеженою поверхнею контактування, по механізму удару  тертя, можливо у вказаний строк, про що свідчить їй характер, та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Діагноз: « Закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку» при визначенні ступеню тяжкості до уваги не приймається в зв`язку із недостатнім описом неврологічної симптоматики в динаміці. Виявлені тілесні ушкодження не характерні утворенню в результаті падіння під експертної ОСОБА_6 з висоти власного зросту, як з приданням тілу прискорення так і без такого, послідуючим ударом тверду поверхню, про що свідчить їх локалізація. (а.с. 143-144 т.2)
		- висновок експерта № 99 від 18.07.2018 року із якого вбачається, що на підставі повторної судово-медичної експертизи ОСОБА_24 , даних медичної документації на її ім`я, даних матеріалів кримінального провадження № 12015170090003284, враховуючи відомі обставини справи, відповідаючи на поставлені питання, експерт зазначає, що проведенням комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження, які умовно можна поділити на наступні групи:
		а) крововиливи в шкіру шиї, які утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, та садна шкіри шиї, що могли утворитися від дії тупих предметів зі стоншеним краєм, якими могли бути нігті пальців рук людини чи інші предмети з подібними характеристиками , і, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Анатомічна локалізація, морфологічна характеристика даних тілесних ушкоджень дозволяють прийти до висновку, що вони могли утворитися під час захвату та/чи утримання шиї потерпілої рукою (ами);
		б) закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку , крововилив(и) у шкіру підборіддя, які утворилися від ударної дії тупих предметів, та садно шкіри нижньої губи зліва, яке могло утворитися від дії предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Дані тілесні ушкодження могли утворитися одномоментно внаслідок однократної дії травмуючого фактору, а тому можуть оцінюватися у своїй сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
		За своїми морфологічними характеристиками виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження не суперечать строку та обставинам 15.09.2015 року з 13.30 год. до 14.30 год.
		Відсутність об`єктивних судово-медичних даних, а саме: вкрай стислий опис ушкоджень при огляді потерпілої неврологом і нейрохірургом 3-ї МКЛ м. Кременчука 15.09.2015 року о 17.55 й о 19.00; об`єктивного статусу при огляді лікарем-оториноларингологом 17.09.2015 року, відсутність даних МРТ-дослідження головного мозку та шиї, рентгенологічного дослідження під`язикової кістки та інших інструментальних досліджень - позбавили судово-медичних експертів можливості врахувати при оцінці ступеню тяжкості встановлені їй вищезазначеними лікарями діагнози: " Ушиб грудной клетки слева. Ушиб носа. Ушиб гортани?" Оскільки виявлені 17.09.2015 року у ОСОБА_6 при огляді окулістом помірний набряк ДЗН (дисків зорових нервів), ангіопатія сітківок обох очей та звуження полів зору, вірогідніше за все, є супутніми симптоматичними проявами ураження головного мозку, то вони не можуть бути оцінені в якості окремих тілесних ушкоджень. Анатомічна локалізація і морфологічна характеристика виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень в ділянці шиї та нижньої губи свідчать про те, що вони не могли утворитися внаслідок падіння на площині. Відсутність у представленій медичній документації детального опису локалізації, форми та розміру крововиливу в шкіру підборіддя, його не дозволяє категорично виключити можливість утворення інших тілесних ушкоджень групи б) при падінні на площині. Об`єктивних судово-медичних даних про самовільне падіння потерпілої на площині чи після наданого їй прискорення немає. (а.с. 244-249 т.3).
		-протокол огляду місця події від 03.12.2015 року із якого вбачається, що місцем огляду є ділянка розташована в під`їзді № 1 за адресою квартал 278, буд. АДРЕСА_10 , де в обвинуваченого ОСОБА_5 в ході огляду під курткою, було виявлено і вилучено ремінь чорного кольору, на якому з правої сторони знаходилась кобура чорного кольору, в якій знаходився предмет схожий на пістолет чорного кольору. На підлозі в під,їзді лежить предмет схожий на пістолет. В предметі чорного кольору схожого на пістолет було сім предметів схожих на патрони до пістолету. Також під час огляду у ОСОБА_5 було виявлено і вилучено два пластикових посвідчення на ім`я ОСОБА_5 . (а.с. 30-38 т.4)
		-лист начальника Сектору інформаційного забезпечення Кременчуцького відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Полтавській області ОСОБА_25 від 13.01.2016 року № 27/115/107/2016 із якого вбачається, що згідно даних АІС «АРМОР» інформація, щодо видачі дозволу на території України/Полтавської області/ на носіння вогнепальної зброї ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 12.01.2016 року  відсутня.(а.с. 51 т.4)
		-висновок експерта від 17.12.2015року №2/272 із якого вбачається, що на наданому на дослідження пістолеті, слідів папілярних узорів рук не виявлено. Наданий на дослідження пістолет, являється вогнепальною зброєю. Наданий на дослідження пістолет, придатний для проведення пострілів штатними стартовими патронами калібру 9 мм, комбінованим зарядом, шляхом роздільного спорядження зі снарядом діаметром до 6,5 мм, та іншими патронами з аналогічними розмірними характеристиками, споряджених різними видами метальних зарядів. Наданий на дослідження пістолет виготовлений промисловим способом із внесенням змін до його конструкції, які виражаються в видаленні заглушки каналу ствола та заглушенні газовідвідного отвору самостійним способом. Надані на дослідження сім патронів являються нестандартним переробленими бойовими припасами калібру 9 мм. Надані на дослідження сім патронів, придатні для стрільби. (а.с. 54-60 т.4)
		 
		Надані прокурором докази, суд не вважає такими, що доводять вину обвинуваченого у вчиненні злочинів за обставин викладених у обвинуваченні поза розумним сумнівом. Також суд приходить до висновку , що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження пред`явленого обвинувачення по даній статті.
		 
		Згідно з вимогами ч. 3ст. 62 Конституції України,Рішення КонституційногоСуду Українивід 20жовтня 2001року №12-рп/2011та ст..17КПК України, ніхтоне зобов`язанийдоводити своюневинуватість увчиненні кримінальногоправопорушення імає бутивиправданим,якщо сторонаобвинувачення недоведе винуватістьособи позарозумним сумнівом. Обвинуваченняне можеґрунтуватися надоказах,одержаних незаконнимшляхом,тобто зпорушенням конституційнихправ ісвобод людиниі громадянинаабо встановленихзаконом порядку,засобів,джерел отриманнятаких доказів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		 
		Відповідно дост. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Стаття 94 КПК Українипередбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до вимогст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi - стадiя кримiнального провадження, яка починається з моменту повiдомлення особi про пiдозру у вчиненнi кримiнального правопорушення.
		На аркуші справи 19 тому № 3 міститься повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 03.12.2015 року із якого вбачається, що прокурором прокуратури м.Кременчука ОСОБА_26 було повідомлено про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12015170090003284 від 16.09.2015 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.. 186 ч.2 КК України. Де в графі « про підозру мені повідомлено , копія письмового повідомлення про підозру , пам,ятка про процесуальні права та обов,язки вручені , права підозрюваного оголошені та роз,яснені . Підозрюваний ОСОБА_5 є підпис іншої особи ,а не ОСОБА_5 , що підтверджується висновком експерта № 1822-17 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по кримінальній справі № 524/522/16-к (провадження № 1-кп-524/24/17) від 15.06.2017 року (а.с. 8-18 т.3)в якому зазначено , що підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Підозрюваний» на звіротній сторінці першого аркушу повідомлення про підозру від 03.12.2015 року, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою. Даний висновок у судовому засіданні підтвердив допитаний 30.11.2017 року експерт ОСОБА_22 ,який пояснив , що він в категоричні формі надав відповіді на питання поставлені в ухвалі суду про призначення судово- почеркознавчої експертизи , а саме що в повідомленні про підозру від 03.12.2015 року в графі « Підозрюваний « підпис виконаний не обвинуваченим ОСОБА_5 , а іншою особою , ознак « автопідлогу» ним не було виявлено , якщо б ознаки «автопідлогу» були виявлені він обов,язково про це б зазначив у висновку експертизи, не вірити показанням експерта суд не находить підстав , так як він був судом попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку , а також має стаж роботи в якості експерта понад 40 років. 
		Відноснозаперечень сторониобвинувачення та представникапотерпілої адвоката ОСОБА_7  вчастині того,що експертуне булинадані длядослідження вільнізразки почерку,тому висновок експертизиє неповним,то судвважає їхнеобґрунтованими ,так якз урахуваннямвимог ,які викладеніу пункті10 Постанови Пленуму Верховного суду України " Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах № 8 від 30.05.97 року зі змінами , суд вважає що висновок експерта № 1822-7 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по кримінальній справі № 524/522/16 -к, наданий старшим експертом Дніпропетровського науково- дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_22 є повним, зрозумілим ,конкретним , відповіді на всі питання суду експертом надані у висновку, і згідно п 1.13 Науково-методичнихрекомендацій зпитань підготовкита призначеннясудових експертизта експертнихдосліджень затвердженихНаказом Міністерстваюстиції Українивід 08.10.1998року № 53/5 достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації, що і було здійснено старшим експертом ОСОБА_22 при проведенні експертизи . 
		Відповідно до ст.. 42 ч.1 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		З урахуванням викладеного , в контексті ст.. 42 КПК України суд приходить до висновку , що ОСОБА_5 процесуального статусу « підозрюваний « не набув , що також викладено в Окремій думці п`ятьма суддями Великої палати Верховного суду в постанові від 8 листопада 2018 року по справі № 800/536/17, а саме , що підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють» (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.
		Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
		Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Викладена в письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності в кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.
		Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник отримують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК, а саме по-перше знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють , обвинувачують. 
		Суд вважає , що право знати та розуміти, в чому особа підозрюється (обвинувачується), є одним із складових елементів визначеного в статті 6 Конвенції права насправедливий суд. Так, стаття 6 § 3 a) вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти «обвинувачення» зацікавленій особі, що не було зроблено стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні, також дана позиція знайшла своє відображення у п. 65 Рішення Європейського суду з прав людини Mattoccia (Маточча) проти Італії , де зазначено що обов`язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення, та він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, створюючи інформацію та не повідомляючи про це сторону захисту 
		За результатами аналізу правових норм КПК суд приходить до висновку , що законодавець на нормативному рівні щодо процесуального порядку повідомлення про підозру вживає терміни «складання», «вручення» та «здійснення» повідомлення про підозру.
		Письмове повідомленняпро підозру не може набути в процесуальному аспекті якості дійсності, реальності тільки внаслідок створення, складання та погодження його певними уповноваженими суб`єктами кримінального процесу. Сам факт складання письмового тексту повідомлення про підозру без його безпосереднього вручення відповідною особою не може бути розцінений як виконання нею усього комплексу дій, що охоплюють поняття «здійснити повідомлення про підозру».
		За ч.1 ст.276 КПК України , повідомлення про підозру обов,язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 цього кодексу. Частина 1 ст.278 КПК України визначає суб,єктами, що повноважні повідомляти про підозру, слідчого та прокурора. Отже, вживається термін «прокурор», перелік процесуальних повноважень якого надано саме у ст.36 КПК, яка пов,язує право на повідомлення про підозру особі лише з процесуальним керівництвом.
		Поняття «повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення» у КПК вживається у двох значеннях:
		для позначення відповідного процесуального акта, складеного прокурором процесуальним керівником або слідчим, який визначений (призначений) керівником органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Повідомлення про підозру як процесуальний акт має містити відомості, вичерпний перелік яких наведено у ст.277 КПК;
		для позначення відповідної процесуальної дії стосовно складення та вручення повідомлення особі про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення.
		Тобто з урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_5 станом на 03.12.2015 року не набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, всупереч вимогам національного кримінального процесуального законодавства., оскільки як зазначав вище суд прокурором прокуратури м. Кременчука ОСОБА_26 не було здійснення повідомлення про підозру йому у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.. 186 ч.2 КК України , з чим у судовому засіданні і погодилась представник потерпілої  адвокат ОСОБА_7 .
		Але, суд не може погодитись з позицією представника потерпілої  адвоката ОСОБА_7 що повідомлення прозміну раніше повідомленої підозривід 28.01.2016року ,яке здійснюваласьстаршим слідчим СВКременчуцького ВП ОСОБА_12 (а.с.92-93т.2) , суду слідвважати першочерговимповідомленням пропідозру  ОСОБА_5 ,оскільки відповіднодо вимогст..279КПК Україниу  випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбаченістаттею 278цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. Таким чином , принципово важливим є те, що відповідно до положень Кримінально - процесуального кодексу України і складання зазначеного процесуального акта, і його вручення має здійснюватись однією і тією ж особою слідчим або прокурором процесуальним керівником. При цьому слідчий чи прокурор, які не склали повідомлення про підозру, не наділені КПК правом вручати його.
		Як було зазначено судом вище, повідомлення про підозру 03.12.2015року ОСОБА_5 здійснювалось прокурором прокуратури м.Кременчука ОСОБА_26 , а зміна раніше повідомленої підозри від 28.01.2016року здійснювалась старшим слідчим СВ Кременчуцького ВП ОСОБА_12 , що єгрубим порушеннямвимог ст..279КПК України, і підтверджується існуючою судовою практикою , а саме ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 року по справі №532/514/15-к. 
		В даному випадку суд вважає також діє доктрина «плодів отруєного дерева» , яка сформульована відповідно до практики Європейського суду з прав людини у рішеннях «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» де зазначено ,що визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином суд приходить до висновку , що неможливо змінити підозру , яка раніше не була пред,явлена особі . 
		Оцінюючи показаннясвідків - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9  напредмет їхпереконливості,допустимості тадостовірності,суд виходитьіз того,що вонине підтверджуютьвини ОСОБА_5  у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ст.186ч.2КК України позарозумним сумнівом, так як свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є батьками потерпілої ОСОБА_6 і зацікавлені у результаті розгляду справи на користь потерпілої ОСОБА_6 і їх показання суперечать показанням інших свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , а саме свідок ОСОБА_11 стверджував , що побачивши напад на доньку, підбіг , підхопив доньку, а потім побіг за обвинуваченим ОСОБА_27 . Для цього він залишив доньку, потерпілу ОСОБА_11 , кумі  свідку ОСОБА_9 , яка підійшла та підхопила падаючу потерпілу. Але свідок ОСОБА_9 повідомила в суді, що бачила події , які відбувались між потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з відстані приблизно 100 метрів, а свідка ОСОБА_11 взагалі не бачила, а чула тільки його голос. Згідно показань потерпілої ОСОБА_6 наданих у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 прийшла через хвилину після її батька, ОСОБА_11 . Батько в свою чергу погнався за ОСОБА_27 . Вибігши з двору, а саме за 15 метрів від двору ОСОБА_5 і свідок ОСОБА_11 пробігли повз матір, свідка ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_15 та побачивши все це ОСОБА_10 та ОСОБА_15 швидко попрямували до двору будинку , де побачили, як потерпіла ОСОБА_28 та свідок ОСОБА_9 виходять з аптеки , про що вказані свідки повідомили у судовому засіданні . В свою чергу свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила , що після того як батько потерпілої ОСОБА_29 погнався за ОСОБА_27 , вона підійшла до потерпілої і побачила, що останній погано та дуже повільно відвела її в аптеку, де знаходилась з нею приблизно 15 хвилин , поки працівники аптеки накапали потерпілій заспокійливі краплі , дали пігулки і потім вона дуже повільно вивела потерпілу ОСОБА_30 з аптеки та побачила , що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_15 вже були на лавочці біля під,їзду , а свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_15 у судовому засіданні повідомили , що коли свідок ОСОБА_9 виводила з аптеки потерпілу  ОСОБА_6 вони тільки підходили до двору будинку , де сталися події . Також свідок ОСОБА_15 по роду своєї роботі знаходиться в прямому підпорядкуванні у матері потерпілої , свідка ОСОБА_10 , про що вона повідомила в суді, тобто також зацікавлена у розгляд справи на користь потерпілої ОСОБА_6 , а свідок ОСОБА_9 є хрещеною матір,ю сина потерпілої ОСОБА_6 , і знаходиться з нею в дружніх відносинах . Також свідок ОСОБА_15 у суді повідомляла , що одяг у потерпілої був чистий , а свідок ОСОБА_9 навпаки , що одяг був брудний . Судом встановлено , що ніхто із вищевказаних свідків не бачив, що саме обвинувачений ОСОБА_5 наносив удари потерпілій ОСОБА_6 і відкрито для неї заволодів її мобільними телефонами . 
		Також суд не приймає до уваги показання потерпілої ОСОБА_6 , надані нею у судовому засіданні , оскільки вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_8 ,  ОСОБА_31 , а саме те , що потерпіла ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 разом проживали однією сім,єю , вели спільне господарство , під час спільного проживання ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 у них народилась дитина , син ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідок ОСОБА_33 акцентував увагу суду на тому , що ОСОБА_5 йому повідомляв , що між останнім і потерпілою ОСОБА_6 відносини зіпсувалися , що вони будуть розходитись, так як він не подобається батькам ОСОБА_6 . Також показання потерпілої ОСОБА_6 спростовуються матеріалами кримінального провадження , а саме : із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ( або таке що готується ) від 15.09.2015 року ( а.с. 107 т. 2) вбачається , що ОСОБА_6 просить міліцію перевірити факт пограбування її з боку ОСОБА_5 , а саме були викрадені належні ій мобільні телефони «Iphone 5» та «Samsung gт 1825»  », але на аркуші справи 110 т.2 міститься заява свідка ОСОБА_11 , де він зазначає , що просить визнати його потерпілим у кримінальному провадженні , так як викрадені мобільні телефони «Iphone 5» IMEI НОМЕР_3 та «Samsung Galaxy Core Duos» IMEI НОМЕР_4 належать йому , але судом було встановлено , що мобільні телефони «Iphone 5» IMEI НОМЕР_3 та «Samsung Galaxy Core Duos» IMEI НОМЕР_4 належать потерпілій ОСОБА_6 і у витягу з кримінального провадження № 12015170090003284 , яке містяться на аркушах справи 223-224 т. 2 зазначено , що 15.09.2015 року близько 14 години в під,їзді 9-ти поверхового будинку АДРЕСА_3 невідома особа відкрито заволоділа мобільним телефоном «Iphone 5» IMEI НОМЕР_3 , у гр.-ки ОСОБА_6 , чим останній завдано матеріального збитку , але в інших доказах наданих стороною обвинувачення суду , а саме : в постанові про визнання речовими доказами та їх долучення до кримінального провадження від 19.11.2015 року ( а.с. 111т.2) зазначено , що «15.09.2015 року близько 14 години в під,їзді 9-ти поверхового будинку № 96 , по пров.Г.Бреста м. Кременчука невідома особа відкрито заволоділа мобільним телефоном «Iphone 5» IMEI НОМЕР_5 та «Самсунг» у гр.-ки ОСОБА_6 , чим останній завдано матеріального збитку. В ході досудового розслідування, згідно протоколу огляду місця події 19.11.2015 року по вулиці 29 вересня , 6 в м. Кременчуці гр.-нка ОСОБА_9 добровільно видала мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕЙ : НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який було відкрито викрадено у ОСОБА_6 « , аналогічно вищевикладеному зазначений ІМЕЙ мобільного телефону марки «Iphone5» в постановах про об,єднання матеріалів досудового розслідування від 04.11.2015 року та 13.01.2016 року ( а.с. 105-106 т.2 ) , в постанові про призначення товарознавчої експертизи від 01.12.2015 року ( а.с. 112 т.2 ) , де крім ІМЕЙ мобільного телефону марки «Iphone5»   зазначено , що на вирішення експерту ставиться питання:яка залишкова вартість мобільного телефону ««Samsung Galaxy Core Duos», але стороною обвинувачення суду не наданий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій були б внесені відомості про відкрите викрадення у потерпілої ОСОБА_6 мобільного телефону марки ««SamsungGalaxyCoreDuos»,  хоча про викрадення мобільного телефону іншої марки, а саме «Samsung gт1825» потерпіла повідомляла органам внутрішніх справ згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ( або таке що готується ) від 15.09.2015 року ( а.с. 107 т. 2) , і згідно вимог ст. 214 ч.1,2 КПК України де зазначено , що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчим у порушення вимог ст.. 214 ч.1 КПК України відомості про відкрите викрадення у потерпілої ОСОБА_6 мобільного телефону марки «Samsung gт 1825»  не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а згідно вимог ст.214 ч.3 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.До внесення відомостейдо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань можебути проведенийтільки оглядмісця подіїу невідкладнихвипадках,тому докази,надані судустороною обвинувачення,які відповіднодо вимог ст..85 та ст..86ч.1 КПКУкраїни повиннібути  належними і допустимими , тобто такими , що прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку, встановленому Кримінально  процесуальним кодексом Кодексом України , які стосуються відкрито викрадення у потерпілої ОСОБА_6 мобільного телефону марки «Самсунг gт1825»IMEI НОМЕР_4 , асаме : постанова провизнання речовимидоказами таїх долученнядо кримінальногопровадження від19.11.2015р.(а.с.111т.2)із якоївбачається ,що ст..слідчий СВ КременчуцькогоВП ОСОБА_12  визнавта долучив доданого провадження якречовий доказ:мобільний телефон«Самсунг» ІМЕЙ; НОМЕР_1 , НОМЕР_2 є неналежнимта недопустимим,так якзгідно заявипотерпілої ОСОБА_6 у неїбув викраденийтелефон марки « Самсунгgт1825»з ІМЕЙ НОМЕР_4 , а не з ІМЕЙ НОМЕР_1 , НОМЕР_2  і постанова винесена ст.. слідчим СВ Кременчуцького ВП до внесення відомостей до ЄРДР . Також такі докази сторони обвинувачення , як постанова про призначення товарознавчої експертизи від 01.12.2015 року ( а.с. 112 т. 2) , довідка вартості, видана ТА Сервіс ПП Алаватським 06.11.2015 року( а.с. 71 т.2) , де зазначена вартість мобільного телефону марки «Самсунг» моделі «Galaxy Core Duos" з урахуванням зносу ,протокол огляду місця події від 19.11.2015 року ( а.с. 77 т. 2) , де зазначено , що свідок ОСОБА_9 добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон марки "Самсунг" ІМЕЙ НОМЕР_1 , НОМЕР_2  , висновок експерта від 03.12.2015р№1/Кр ( а.с. 115-123 т.2) теж є неналежними і недопустимими доказами по справі, оскільки висновок надавався судовим експертом до внесення відомостей в ЄРДР і стосується вартості мобільного телефону «SamsungGalaxyCoreDuosGТ-18262, який був наданий йому на експертизу ст.. слідчим Кременчуцького ВП ОСОБА_12 , як і довідка  вартості від 06.11.2015 року теж стосується вартості мобільного телефону ««SamsungGalaxyCoreDuos , а не стосується предмету злочину , мобільного телефону марки «Samsung gт 1825»  , який був викрадений у потерпілої ОСОБА_6 , як вона зазначила у заяві про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) 15.09.2015 року. 
		Також є неналежним доказом по справі ,який був наданий суду стороною обвинувачення , довідка  вартості видана ПП « ОСОБА_23 від 29.10.2015 року ( а.с. 70 т.2) із якої вбачається, що середня ринкова вартість мобільного телефону марки «Iphone» моделі «5», з урахуванням зносу, станом на 15.09.2015 року складає 4000 грн., оскільки ІМЕЙ який зазначений слідчим у витягу до ЄРДР і в інших процесуальних документах відрізняється , так як у витягу із ЄРДР зазначений номер IMEЙ 990002808220735.
		 
		Відповідно до ст.. 337 ч.1 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Частиною 3 ст. 337 ч.1 КПК України передбачено , що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Судом за клопотанням представника потерпілої  адвоката ОСОБА_7 була призначена по справі повторна судово- медичнаекспертиза , проведення якоїбуло доручено експертам Полтавського бюро судово  медичних експертиз .Згідно висновку повторної судово- медичної експертизи №99 від 18.07.2018 року ( а.с. 244-249 т.3) у потерпілої ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження, які умовно можна поділити на наступні групи:
		а) крововиливи в шкіру шиї, які утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, та садна шкіри шиї, що могли утворитися від дії тупих предметів зі стоншеним краєм, якими могли бути нігті пальців рук людини чи інші предмети з подібними характеристиками , і, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Анатомічна локалізація, морфологічна характеристика даних тілесних ушкоджень дозволяють прийти до висновку, що вони могли утворитися під час захвату та/чи утримання шиї потерпілої рукою (ами);
		б) закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку , крововилив(и) у шкіру підборіддя, які утворилися від ударної дії тупих предметів, та садно шкіри нижньої губи зліва, яке могло утворитися від дії предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Дані тілесні ушкодження могли утворитися одномоментно внаслідок однократної дії травмуючого фактору, а тому можуть оцінюватися у своїй сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
		За своїми морфологічними характеристиками виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження не суперечать строку та обставинам 15.09.2015 року з 13.30 год. до 14.30 год.(а.с. 244-249 т.3).
		Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2010 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого при грабежі, слід розуміти умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я або незначної втратипрацездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (завдання удару, побоїв, незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров`я в момент заподіяння. Такі насильницькі дії, вчинені під час грабежу, повністю охоплюються частиною другою статті 186 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК не потребують.
		Пункт 9 вищевказаної Постанови наголошує, що небезпечне для життя чи здоров`я насильство (стаття 187, частина третя статті 189 КК) ( 2341-14 ) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були 
		небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.
		   Таким чином , з урахуванням висновку повторної судово-медичної експертизи№99від 18.07.2018року, органи досудового розслідування дії вчиненні по відношенню до потерпілої ОСОБА_6 необхідно було кваліфікувати за ст.. 187 ч.1 КК України, але органами досудового розслідування ОСОБА_5 було в порушення процедури , передбаченої ст.. 277-279 КПК України висунуте обвинувачення по даному епізоду за ст.. 186 ч.2 КК України , а суд згідно вимог діючого національного законодавства самостійно не може вийти за межі висунутого обвинувачення , так як змінена правова кваліфікація буде значно погіршувати становище ОСОБА_5 , оскільки санкція злочину, передбаченого ст.. 187 ч.1 КК України суворіше, чим санкція злочину , передбаченого ст. 186 ч.2 КК України , а саме санкцією злочину передбачено покарання за ст.. 187 ч.1 КК України від 3-х до 7 років позбавлення волі . 
		Захисником ОСОБА_4 у судовому засіданні було заявлено клопотання про визнання недопустимим доказу, а саме протоколу проведення слідчого експерименту від 03.12.2015 року із потерпілою ОСОБА_6 , у зв`язку із тим, що протокол складений з порушенням вимог частини 3 статті 104 КПК України:, так як в протоколі не повністю зазначено ім,я та по батькові особи , яка проводила процесуальну дію , чим порушено абзац 2 п. 1. ч.3 ст. 104 КПК, не зазначено конкретне місце проведення слідчого експерименту, а тільки написано «місто Кременчук» , чим порушено абзац 2 п.1. ч.2 ст.104 КПК;    у данихпотерпілої ОСОБА_6 не зазначеномісце проживаннята дату їїнародження,чим порушеноабзац 3п.1.ч.3ст.104КПК;в протоколізазначені невсі особи,що булиприсутні підчас проведенняслідчої дії,оскільки згіднофото таблицідо протоколуслідчого експериментувбачається ,що впроцесуальній діїприймав участьстатист,який незазначений впротоколі іособа якогоне відома,не зазначено відповідноі йогопрізвище ,ім.,ята по батькові,дата народженнята місцепроживання ,чим порушеноабзац 3п.1.ч.3ст.104КПК;не всіособи,що бралиучасть вслідчій діїпідписали протокол,а саместатист,особа якогоне відома.На випадоквідмови когосьз учасниківпроцесуальної діїпідписати протоколіснує певнийпорядок дійвстановлений ч.6ст.104КПК України.Протоколом порушеноправа учасниківслідчої дії,адже їмне повідомленопро застосуваннятехнічних засобівфіксації,характеристики технічнихзасобів фіксаціїта носіївінформації.Оскільки впротоколі присутняфото таблиця,то зрозуміло,що технічнізасоби фіксаціїінформації застосовувались,зображення зберігалосьна певнихносіях.Впротоколі ж дана графа просто не заповнена, що є не припустимим, чим порушено абзац 4 п.1. ч. 3 ст.104 КПК; учасників слідчої дії не ознайомили зі змістом протоколу, підписи про ознайомлення відсутні , спосіб ознайомлення не зазначений , чим порушено абзац 2 п.3. ч.3 ст.104 КПК України, протоколом порушено права осіб, що приймали участь в слідчій дії, адже в протоколі не зазначено чи надходили від них зауваження чи доповнення до протоколу. Дана графа просто не заповнена, чим порушено абзац 3 п.3 ч.3 ст.104 КПК,     поняті ОСОБА_34 і ОСОБА_35 , які були понятими при складанні протоколу, були понятими і під час складання протоколу огляду місця події від 19.11.2015р., але чомусь в протоколах за участю тих самих понятих, їх підписи є різними , що вбачається неозброєним оком , також     не дивлячись, що до протоколу долучена фототаблиця, в самому протоколі не зазначено, що до нього додаються якісь документи, графа де це має бути зазначено просто не заповнена.
		Суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_4 про визнання доказу, а саме протоколу проведення слідчого експерименту від 03.12.2015 року із потерпілою ОСОБА_6 недопустимим підлягає задоволенню з наступних підстав : 
		Відповідно до ст.. 104 ч.3 п.1 КПК України зазначено , що протокол складається з : вступної частини, яка повинна містити відомості про:
		місце, час проведення та назву процесуальної дії;
		особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада);
		всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);
		інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;
		В протоколі проведенняслідчого експериментувід 03.12.2015року (а.с. 78-80т.2), слідчимв порушеннявимог ст..104ч.3п.1КПК Українине зазначенівсі особи,які присутніпід часпроведення слідчоїдії івідомості проних (прізвища,імена,по батькові,дати народження,місця проживання),а самене зазначено,що припроведенні слідчоїдії приймає участьстатист ,що вбачаєтьсяіз фототаблицідо протоколупроведення слідчого експериментувід 03.12.2015року зпотерпілою ОСОБА_6 ,що присутній чоловік,статист ,за допомогоюякого ОСОБА_6 показувала,як їйбули нанесеніудари.Також впорушення ст..104ч.3п.1КПК України упротоколі проведенняслідчого експерименту незазначено,що учасникамслідчої дії повідомленопро застосуваннятехнічних засобівфіксації,характеристики технічнихзасобів фіксаціїта носіївінформації,оскільки до протоколу проведенняслідчого експериментудолучена  фототаблиця,яка булазроблена задопомогою технічних засобівфіксації інформації,а зображеннязберігалось напевних носіях,в протоколіж данаграфа не заповнена.У протоколіслідчого експериментуне зазначенопро додаткидо нього,а самефототаблицю,яка булавиготовлена ідолучена допротоколу слідчогоексперименту,що єпорушенням ст.105КПК України.Також допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_35 , який був понятим при проведенні слідчого експерименту 03.12.2015 року за участю потерпілої ОСОБА_6 , в категоричній формі повідомив, що ніколи в житті не бачив потерпілу ОСОБА_6 , при проведені яких слідчих дій він був присутній не пам,ятає, в яких документах він ставив свій підпис також не пам,ятає ,а із відповіді на запит суду начальника Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_36 ( а.с. 35 т.3) вбачається , що ОСОБА_37 відповідно до облікової документації Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області у листопаді  грудні 2015 року Кременчуцький відділ поліції ГУНП в Полтавській області не відвідував , на фототаблиці, що додається до протоколу проведення слідчого експерименту відсутні зображення понятих, на фото присутній тільки статист, тому з урахуванням викладеного суд приходить до висновку , що в порушення вимог ст.. 223 ч.7 КПК України при проведенні слідчого експерименту не були присутні двоє незаінтересованих осіб ( понятих ) , тому даний доказ не може бути взятий судом до уваги , який такий що поза розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_5 у завданні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 при відкритому викраденні її майна , так як був отриманий органами досудового розслідування з грубим порушенням норм Кримінально  процесуального кодексу України . 
		 
		На думку суду ,стороною обвинувачення також не надано доказів відповідно до вимог ст..62 ч.3 Конституції України та ст.. 17 КПК України , які б підтверджували обставини вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину за ст.. 263 ч.1 КК України , та його вину.
		   Оскільки протокол огляду місця події від 03.12.2015 року , який міститься на аркуші справи 30-38 т.4 , під час якого нічибто ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції для огляду предмет схожий на пістолет чорного кольору , магазин з 7-ю патронами , ремінь та кобуру чорного кольору , є недопустимим доказом по справі, так як за змістом статтей214,223,237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбаченіКПК, а також відповідальність, встановлену законом. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду.
		Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається.
		Разом з тим, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані,які б стали підставою для проведення 03 грудня 2015 року огляду місця події у під,їзді №1 будинку АДРЕСА_4 за участю ОСОБА_5 . Натомість відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише 04.12.2015року  і на підставі даних, отриманих під час вказаного огляду.( а.с. 61 т.2) і в рапорті старшого оперуповноваженого кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_38 від 03.12.2015 року ( а.с. 27-28 т.4) зазначено , що 03.12.2015 року близько 12 години у першому під,їзді будинку АДРЕСА_4 був затриманий ОСОБА_5 . 
		З урахуванням викладеного , суд вважає , що проведений органами досудового розслідування 03 грудня 2015 року огляд місця події, під час якого як вбачається з фототаблиці до протоколу огляду місця події від 03.12.2015 року , де зображений ОСОБА_5 , який стоїть з руками заведеними за спину в кайданках, а в нього на поясі в кобурі чорного кольору знаходиться пістолет( фото№1,2,3 а.с. 32-33 т. 4), а на фото№ 4 ( а.с. 33 т. 4) пістолет , кобура та ремінь чорного кольору вже знаходяться на підлозі , і як встановлено у судовому засіданні на підставі показань свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_18 саме працівники поліції із під куртки ,в якубув одягнутий ОСОБА_5 , вилучили унього пістолетіз набоями,зняли кобурута ремінь,які поклалина підлогу, добровільно ОСОБА_5  нічогопрацівникам поліціїне видавав,тобто  фактично провелислідчу діюу видіобшуку ОСОБА_5  ,так як Кримінально  процесуальним кодексом України не передбачено проведення особистого огляду особи ,а він передбачений тільки вимогами ст.. 264 КУпАП , і згідно приписівч. 2ст.234КПК України обшук здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді тапісля внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3ст. 214 КПК), але органами досудового розслідування вищевказане положення норми права не було дотримане . В порушення п.7 «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» затвердженої наказом МВС від 27.08.2010р. в якому вказано, що «у протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра. вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючи ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений» при вилучені під час огляду місця події слідчим Кременчуцького ВП ГУНП ОСОБА_40 пістолету , набоїв , не були описані їх ознаки , а саме назва виробника , калібр набоїв , марка пістолету , серійний номер . Також в порушення п.9 вищевказаної Інструкції …... де зазначено , що «усі вилучені предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бирок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі.» Відповідно до Зображення №1 до висновку експерта №2/272 від 17.12.2015р. та його опису в акті: упаковка представляє собою поліетиленовий пакет синього кольору, горловина якого перев`язана ниткою чорного кольору кінці якої прикріплені до аркушу паперу на якому виконано рукописний напис наступного змісту: «предмет схожий на пістолет; 7 патронів в б. 16 під`їзд 1 по квт. 278», також на аркуші є два відтиски круглої печатки виконані барвником синього кольору, але ні підписів особи у якої вилучили предмети, ні підписів понятих на бирці не має, що є грубим порушенням «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» затвердженої наказом МВС від 27.08.2010р. 
		Суд не приймає до уваги також доказ наданий стороною обвинувачення , а саме заяву власноручно написану ОСОБА_5 про добровільну видачу працівникам поліції для огляду предмета ( пістолета) чорного кольору, магазину з 7-ю патронами , ременя та кобури чорного кольору , 2 посвідчень ( а.с. 39 т. 4) , так як обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив , що писав вищевказану заяву під загрозою з боку працівників поліції , що вони підкинуть йому гранату та вже після вилучення у нього працівниками поліції пістолету , кобури , ременя та 2-х посвідчень, а при проведенні фактично його обшуку та затримання у під,їзді будинку АДРЕСА_4 він не міг написати дану заяву , так як працівники поліції відразу при його затриманні одягнули йому кайданки на руки , що також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_18 і матеріалами кримінального провадження , а саме фототаблицею до протоколу огляду місця події ( а.с. 33-38 т. 4) . 
		Також в протоколі огляду місця події від 03.12.2015 року дослідженого судом , в графі « під час огляду виявлено « зазначено предмет схожий на пістолет та 7-м предметів схожих на патрони , кобура та ремінь , два пластикових посвідчення на ім.,я ОСОБА_5 ( серія УДН№040 та серія НОМЕР_6 ) і в графі « виявлене під час огляду вилучено « зазначені таки ж самі речі , як і в графі « під час огляду виявлено «,але не зазначено куди поміщено вилучене майно і яким чином опечатано , а як вбачається на фото №12, 13, 14 ( ас. 37-38 т.4) вилучені речі поміщені до картонної коробки, яка в подальшому з кобурою і ременем чорного кольору поміщена в поліетиленовий пакет для сміття із зав,язками білого кольору . 
		   У зв,язку з тим , що судом доказ , наданий стороною обвинувачення , а саме протокол огляду місця події від 03.12.2015 року визнаний недопустимим, то відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева» сформульованої Європейським судом з прав людини у рішеннях «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», всі інші похідні від цього доказу , такі, як висновок експерта Полтавського НДЕКЦ від 17.12.2015р. №2/272 ( а.с. 54-60 т. 4) , постанова про визнання речовими доказами та їх долучення до кримінального провадження від 24.12.2015 року( а.с. 61т.4) , які самі по собі не вказують на ОСОБА_5 , як на особу, яка вчинила цей злочин, в зв`язку з цим, суд також вважає недопустимими доказами. Також висновок експерта №2/272 від 17.1.2015 року відноситься до кримінального провадження під №12015170090004380, в той час як судом розглядається кримінальне провадження №12015170090003284 . Довідка про витрати на проведення даної експертизи, яка міститься на аркуші справи 53 т.4 відноситься до іншого кримінального провадження №12015170300000118. Із висновку експерта №2/272 від 17.12.2015 року вбачається , що на експертизу було надано предмет схожий на пістолет та набої , вилучені 03.12.2015 року близько 12 години у ОСОБА_5 , в розділі «ДОСЛІДЖЕННЯ » експертом зазначено , що на дослідження надана упаковка , яка представляє собою пакет синього кольору розмірами 500х520 мм, горловина пакета перев.,язана за допомогою нитки чорного кольору , вільні кінці якої приклеєні до аркуша паперу складеного вдвоє розмірами 103х72 мм , на аркуші паперу стійким барвником синього кольору виконаний рукописний пояснювальний напис , наступного змісту : «03.12.2015 предмет схожий на пістолет ; 7-м патронів ; в б. АДРЕСА_11 ;» , також на аркуші справи є два відтиски круглої печатки « №1 кременчуцький міський відділ МВС України в Полтавській області», виконані стійким барвником синього кольору . Упаковка не порушена та забезпечує зберігання об,єктів дослідження та запобіганню несанкціонованого доступу до них . При відкритті упаковки було встановлено , що її вміст відповідає переліку , наведеному в постанові слідчого про призначення даної експертизи .На дослідження надано : пістолет ( зображення №2) , сім патронів ( зображення №3) , але згідно протоколу огляду місця події від 03.12.2015 року та фото таблиці до нього , під час огляду місця події виявлене та вилучено наступне : предмет схожий на пістолет та 7-м предметів схожих на патрони , кобура та ремінь , два пластикових посвідчення на ім.,я ОСОБА_5 ( серія УДН№040 та серія НОМЕР_6 ), які як вбачається на фото №12, 13, 14 ( ас. 37-38 т.4) поміщені до картонної коробки, яка в подальшому з кобурою і ременем чорного кольору поміщена в поліетиленовий пакет для сміття із зав,язками білого кольору, але експертом при відкритті пакету не було виявлено картонної коробки , кобури та ременя , також пакет , в якому знаходились пістолет та сім патронів , наданих експерту , відрізняється від пакету , в якій були поміщені при огляді місця події 03.12.2015 року вилучені речі , так як немає зав,язок білого кольору , а тільки зав,язаний ниткою чорного кольору ,також відсутні в упаковці ремінь та кобура , які були вилучені під час огляду місця події 03.12.2015 року, і в розділі «Дактилоскопічне дослідження» вказано , що « в результаті детального дослідження було встановлено , що слідів папілярних узорів рук на пістолеті та магазині не виявлено , але допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_39 та ОСОБА_18 пояснювали , що пістолет працівники поліції з під куртки вилучали у ОСОБА_5 руками , в рукавичках вони не знаходились , тому суд приходить до висновку , що був несанкціонований доступ до речей , які були вилучені під час огляду місця події 03.12.2015 року, тому і з даних підстав суд не може прийняти до уваги вищевказаний доказ по справі , так як він отриманий з порушенням вимог КПК України . 
		 
		Відносно постанови про визнання речовими доказами та їх долучення до кримінального провадження від 24.12.2015 року( а.с. 61т.4), яку суд також визнав недопустимим доказом по справі , де зазначено , що ст.. слідчим СВ Кременчуцького ВП ОСОБА_12 визнано та долучено до даного провадження речові докази : пістолет , набої в кількості 7 шт. калібру 9 мм та два посвідчення на ім.,я ОСОБА_5 ,але в порушення вимог ст.. 290 КПК України речові докази у виді 7 штук набоїв не могли бути відкритті стороною обвинувачення стороні захисту , так як згідно висновку експерта № від 17.12.2015року №2/272 ( а.с. 59 т. 4) у примітці 2 зазначено , що при проведенні експертного дослідження сім патронів були відстріляні , а в примітці №3 вказано , що при завершенні дослідження об,єкти ( пістолет та сім гільз ) упаковані в поліетиленовий пакет Експертної служби з номерними позначенням « НОМЕР_7 » , та рукописним пояснювальними написами наступного змісту « До висновку експерта № 2/272 від 17.12.2015 р., СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області , речові докази : пістолет та сім гільз, судовий експерт : ( підпис) ОСОБА_41 , судовий експерт : ( підпис) ОСОБА_42 « . Дані об,єкти в упакованому вигляді повернуті ініціатору запиту « зображення № 12,13» . 
		Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогост.263 ч.1 КК Українистороною обвинувачення не надано і у зв`язку з тривалим розглядом вказаної справи суд приходить до висновку, що всі можливості отримання будь-яких достовірних доказів за минуванням часу на даний час вичерпані. 
		Дослідивши докази сторони обвинувачення суд також вважає , що органами досудового розслідування при затриманні 03.12.2015 року ОСОБА_5 було порушено його право на захист, виходячи із наступних підстав: 
		Частинами 1, 3, 4 ст. 208 КПК України визначено, що уповноважена особа має право затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, якщо цю особу застали на місці вчинення злочину, та може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу, якими регламентовано порядок проведення обшуку та, зокрема, визначено, що обшук особи здійснюється за рішенням слідчого чи прокурора з обов`язковою участю не менше двох понятих. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК України, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК України, а відповідно до ч. 5 ст. 208 КПК України, ще й обов`язково скласти протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в якому уповноважена особа повинна зазначити: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого.
		Як встановлено судом фактично 03.12.2015 року о 12 год. 48 хв. відбувалась слідча дія у виді обшуку ОСОБА_43 і його затримання , що підтверджується як вище зазначав суд показаннями свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_18 , рапортом старшого оперуповноваженого кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_38 від 03.12.2015 року , який міститься на аркушах справи 27-28 тому №4 і де зазначено , що «03.12.2015 року близько 12 години у першому під,їзді будинку АДРЕСА_4 був затриманий ОСОБА_5  «, але із реєстру матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12015170090003284 ( а.с. 55-57т.1) не вбачається , що затримання ОСОБА_5 було належним чином процесуально оформлено, тобто відсутній протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину , як це передбачено вимогами частини 5 ст. 208 КПК України. Також у порушення частини 4 статті 208 КПК України уповноважена службова особа , що здійснила затримання негайно не повідомила ОСОБА_5 зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також не роз`яснила право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно не повідомила інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положеньстатті 213КПК України . 
		З урахуванням викладеного , суд приходить до висновку , що органами досудового розслідування при затриманні 03.12.2015 року ОСОБА_5 було порушено як зазначав суд вище його право на захист , так як в контексті пункту 1 та підпункту "с" пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод де зазначено , що кожний обвинуваченийу вчиненнікримінального правопорушеннямає щонайменшетакі права:захищати себеособисто чивикористовувати юридичнудопомогу захисника,вибраного навласний розсуд,або -за бракомдостатніх коштівдля оплатиюридичної допомогизахисника -одержувати такудопомогу безоплатно,коли цьоговимагають інтересиправосуддя,що знайшлосвоє відображенняв РішенняхЄвропейського судуз правлюдини ,а саме«Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 р., «Талат Тунч проти Туреччини» від 27 березня 2007 року , «Сальдуз проти Туреччини» від 27 листопада 2008 року .
		Також органамидосудового розслідуваннябув порушенийпринцип рівності сторін в кримінальному процесі, передбачений ст.. 10 КПК України , що зазначено Європейським судом з прав людини у рішенні «Талат Тунч проти Туреччини» від 27 березня 2007 року, що в разі коли національні органи, діють не достатньо активно в плані повідомлення особі про можливість залучити безкоштовного адвоката  порушується принцип рівності сторін в кримінальному процесі.
		Згідно з ч.1ст.92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 р. (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного, що також передбачено ст. 62 ч.3 Конституції України, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За змістом ст. ст.21,22,30 КПК Україниу кримінальномупровадженні правосуддяздійснюється судомна основізмагальності,безпосередності дослідженнясудом показань,речей тадокументів.Державне обвинуваченняв судіпідтримує прокурор,захист обвинуваченогоздійснює вінсам ійого захисник,а функціярозгляду справипокладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.
		У відповідності до ч.3ст.373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно із положеннямист.22 КПК Українисуд зберігає обєктивність та неупередженість, в тому числі не надаючи переваг будь-якій стороні кримінального провадження.
		Крім цього, пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди умотивовувати свої рішення, але він не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (довід). Об`єм цього обов`язку може змінюватись залежно від природи рішення.
		 Суд обґрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.
		 Доказування - це єдиний спосіб встановлення об`єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.
		З приводу того, що доведення є єдиним способом для встановлення істини уКримінально процесуальному кодексі України вказано: "Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
		Оцінюючи зібраніорганом досудовогорозслідування тапредставлені судустороною обвинувачення докази, які перевірені в даному судовому провадженні та безпосередньо досліджені судом , суд вважає, що вони у своїй сукупності без усяких сумнівів, не дають можливості дійти обґрунтованого висновку щодо доведеності вчинення ОСОБА_5 злочинів ,передбачених ч. 1 ст. 263, ст.. 186 ч.2 КК України за обставин викладених в обвинувальному акті.
		За таких обставин суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263, ст.. 186 ч.2 КК України .
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_6 про відшкодування моральної та стягнення матеріальної шкоди відповідно до вимог ст.. 129 ч.3 КПК України  залишити без розгляду у зв`язку із виправданням обвинуваченого за не доведеністю , що кримінальні правопорушення вчинені ним . 
		Суд вважає процесуальні витрати по проведенню по справі товарознавчої експертизи , комплексної судової експертизи згідно ст.124 КПК України, покласти на рахунок державного бюджету України , оскільки винуватість обвинуваченого не доведена і судом ухвалюється виправдувальний вирок.
		Речові докази по справі  пістолет, гільзи в кількості 7 штук, калібру 9 мм, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області відповідно до ст.. 100 КПК України  знищити. Два посвідчення на ім`я ОСОБА_5 , серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_8 , які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області відповідно до ст.. 100 КПК України повернути ОСОБА_5 за належністю. Мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕЙ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області відповідно до ст.. 100 КПК залишити в ній на зберіганні . 
		   Керуючись ст. ст.368,370,373 ч.1 п.2, 374 КПК України , суд,-
		УХ В А Л И В :
		ОСОБА_5 визнати невинуватим увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.263, ст. 186 ч.2 КК Українита виправдатина підставіп.2ч.1ст.373КПК Україниу зв`язкуіз недоведеністютого,що кримінальніправопорушення вчиненіобвинуваченим. 
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_6 про відшкодування моральної та стягнення матеріальної шкоди  залишити без розгляду у зв`язку із виправданням обвинуваченого. 
		Процесуальні витрати по проведенню по справі товарознавчої експертизи , комплексної судової експертизи згідно ст.124 КПК України, покласти на рахунок державного бюджету України.
		Речові докази по справі  пістолет, гільзи в кількості 7 штук, калібру 9 мм, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області відповідно до ст.. 100 КПК України  знищити. Два посвідчення на ім`я ОСОБА_5 , серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_8 , які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області відповідно до ст.. 100 КПК України повернути ОСОБА_5 за належністю . Мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕЙ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області відповідно до ст.. 100 КПК залишити в ній на зберіганні . 
		 
		Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд, черезАвтозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...