Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/675/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2019. Зареєстровано: 21.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/644/544/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220530000028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя ОСОБА_1 
		 
		Справа № 644/675/19 
		Провадження № 1-кп/644/544/19 
		20.05.2019
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		20 травня 2019 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова колегіально у складі:
		 
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		  суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		 секретаря судових засідань  ОСОБА_4 , 
		 
		прокурора - ОСОБА_5 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
		 
		 обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		 потерпілого ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова у м. Харкові обвинувальний акт кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201920530000028 від 05.01.2019 року, який надійшов та затверджений першим заступником керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_9 , щодо:
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженого с. Магістрального Казачинсько-Ленського району Іркутської області РФ, громадянина України, освіта середня-технічна, такого що не працював, не одруженого , зареєстрованого та фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в Харківській установі виконання покарань №27 ( м. Харків вул. Полтавський шлях, 99), 
		за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15  ч.1 ст. 115 КК України, -
		у с т а н о в и в:
		05 січня 2019 року, приблизно о 16.30 в квартирі АДРЕСА_2 , в якій разом мешкали ОСОБА_7 зі співмешканкою ОСОБА_10 , його зведений брат - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх матір  ОСОБА_11 , виникла між братами сварка на ґрунті сформованих неприязних відносин. Під час сварки ОСОБА_7 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, вирішив з`ясувати стосунки і наніс двома кухонними ножами тілесні ушкодження ОСОБА_8 у відповідь на зауваження брата. З цією метою ОСОБА_7 взяв на кухні в обидві руки два кухонних ножі та, підійшовши до дверей туалету, став очікувати, доки звідти вийде ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_8 відчинив двері туалету та вийшов в коридор квартири, ОСОБА_7 , діючи з умислом, спрямованим на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс заздалегідь приготовленими ножами ОСОБА_8 п`ять ударів, з яких: три в область грудної клітини, один удар у поперекову область та один удар у середню третину правої голені.
		Коли побачив кров у потерпілого ОСОБА_8 і що той присідає на підлогу, - ОСОБА_7 припинив наносити удари, сів на ОСОБА_8 , викинувши ножі в коридорі вздовж лежачого потерпілого, і почав його реанімувати, співмешканці наказав викликати швидку допомогу і зустрів швидку допомогу на вулиці біля під`їзду. Залишався на місці події до приїзду швидкої допомоги та поліції. ОСОБА_8 бригадою швидкої невідкладної медичної допомоги було доставлено до ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМНУ» де він проходив стаціонарне лікування з 05 січня 2019 до 11 січня 2019 року.
		 
		Протиправними діями ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 були спричинені наступні тілесні ушкодження :
		-проникаюче колото-різане поранення грудної клітини ліворуч по передньо-боковій поверхні у середньому відділі, яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя; колото-різане поранення середньої третини правої гомілки із частковим пересіченням литкового м`язу, яке має ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості;
		-непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини ліворуч по задній поверхні у середньому відділі, непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини ліворуч по задній поверхні у нижньому відділі, непроникаюче колото- різане поранення правої поперекової ділянки, які є легкими тілесними ушкодженнями, що привели до короткочасного розладу здоров`я.
		Вказані ушкодження сформувались внаслідок п`ятиразової дії гострого предмету із колюче-ріжучими властивостями поверхні, що травмувала.
		 
		Допитаний усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_7  свою вину у вчиненні інкримінованого злочину за ч. 2 ст. 15 - ч.1 ст.115 КК України  визнав частково, зазначивши, що не мав наміру на позбавлення життя потерпілого, сказав, що наносив удари, але вбивати не хотів. 
		Пояснив,що виникласварка із-замобільного телефону,що вінпрохав мобільнийтелефон вранцідесь о11-12,випив 100-150гр.горілки. Далі пояснив, що біля 17:00 в нього виник знову конфлікт з братом. Брат був у туалетній кімнаті і звідти робив йому зауваження, погрожуючи розбірками. Тому взяв на кухні, де він сидів, два столові ножі і ножами хотів налякати брата. Коли брат вийшов з туалету, в цей час вони були в коридорі на відстані 1,5-2 м, то брат відтискав його до стіни і намагався вдарити ногою, а отримав поранення в ногу. В цей час в квартирі також перебувала його цивільна дружина  ОСОБА_12 , вона була на кухні. 
		Далі пояснив, що з братом весь час проживають разом, весь час сваряться, останні 5-6 років конфлікт виникав через відсутність постійної роботи. Проживають у двокімнатній квартирі: в одній кімнаті матір, обвинувачений та співмешканка, в іншій - брат ОСОБА_8 . Матір весь час виділяла для брата все краще. Сказав, що під час цієї сварки йшов на брата з ножами , а він - на нього, перший удар прийшовся в голень (гомілку) так як брат намагався вдарити ногою. Потім ударив брата ножом в тулуб і ззаду в спину, потім наніс ще декілька ударів ножами. Пояснив, що хотів трохи штрикнути, удари були не прицільними, не дивився куди бив. Коли побачив кров у ОСОБА_13 на грудях - закричав. Брат обхватив його і в цей момент став присідати і він, ОСОБА_14 , поклав брата на підлогу, викликав швидку і пішов її зустрічати. Брат не втрачав свідомість, він розмовляв і прохав подзвонити сусіду  ОСОБА_15 . Сказав, що не мав мети на вбивство, а розумів що пошкодив ОСОБА_13 .
		На запитання відповів, що хоч брат і менший, але він міг побити його, ОСОБА_16 , часто на його висловлював претензії, що він не працює. Брат сплачував комунальні послуги. В той день брат з туалету говорив, що зараз вийде та дасть по голові, тоді і вирішив його налякати. Коли брат вийшов з туалету, то йшов на нього з ножами. Допускав, що будуть у брата ушкодження від ножа, але не смерть; намагався допомогти брату- закривав рану, викликав швидку. Розкаявся та просив вибачення у брата.
		 
		Прокурор вважав вину ОСОБА_7 доведеною за ч. 2 ст. 15- ч.1 ст. 115 КК України, яка, на думку обвинувачення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні і дослідженими в судовому розгляді письмовими доказами та показаннями свідків. Вважає, що обвинувачений діяв з умислом на вбивство ОСОБА_17 , дії ОСОБА_16 спрямовані відносно потерпілого не дають підстави вважати, що він мав намір спричинити ОСОБА_8 будь-які тілесні ушкодження та були завідомо для нього такими, що потягнуть смерть, що смерть потерпілого не настала від обставин, що не залежали від обвинуваченого.
		 
		Винуватість обвинуваченого в об`ємі встановленому Судом при проведенні судового слідства в межах пред`явленого обвинувачення, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, а саме :
		Так:
		Потерпілий ОСОБА_8 , показав Суду, що 05 січня 2019 року в 16.30 по АДРЕСА_1 , де проживає з матір`ю, братом та співмешканкою останнього, пішов до туалету, прислухався. Брат прохав телефон, але він, потерпілий, сказав, що телефон нехай заряджається. Брат, ОСОБА_14 , сказав, що заріже ОСОБА_10 , співмешканку і собаку. Він, потерпілий, привідкрив двері туалету та сказав, щоб брат заспокоївся, бо буде мати справу з ним. Коли вийшов з туалету - брат з двома ножами вдарив його в спину двома ударами, перед цим він, ОСОБА_18 , намагався вибити правою ногою ніж, але брат ударив ножом в ногу; потім, як ударив в область серця, він, потерпілий, двома руками держав рану, а після цього ОСОБА_14 ще раз ударив ножом у спину. В момент бійки намагався держати ОСОБА_14 за плечі, а ногою вибити ніж, коли присідав на підлогу  ножі лежали поряд. Брат намагався допомогти, закривати рану, але цим тільки робив гірше, бо був у стані сп`яніння. Сварки в сім`ї виникають часто, бо ОСОБА_14 довгий час не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, зловживає спиртним; у ОСОБА_14 була можливість продовжити наносити удари ножами. Цивільний позов не заявляє і брата  ОСОБА_7 , не пробачає.
		 
		В судовому засіданні допитані свідки обвинувачення: 
		ОСОБА_19 , пояснив, що 05 січня 2019 року був черговим, до КЗОЗ «ЦМД та МК» надійшов виклик, по прибуттю виявили потерпілого ОСОБА_8 , який лежав на підлозі в коридорі, медики надали йому допомогу. ОСОБА_7 підтвердив, що він наносив удари, супротиву не робив, був з ознаками алкогольного сп`яніння.
		Черних ОСОБА_20 , пояснила що вона перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_7 з 2012 року. 05 січня 2019 року вона прийшла з ОСОБА_14 , останній прохав телефон; бачила як ОСОБА_14 брав ножі, проте для чого - не знала. Конфлікти у братів були раз в місяць через те, що ОСОБА_7 не працював, бились рідко; вона не вмішувалась в конфлікт; ОСОБА_7 не прохав змити кров з ножів та підлоги. На запитання відповіла, що років 2-а тому її бив ОСОБА_14 , але без ножів; що вона не почула погрозу життю брату з боку ОСОБА_14 ; після розмови з братом ОСОБА_14 схопив ножі, через 2-і хвилини ОСОБА_8 лежав на спині, а ОСОБА_14 закривав рану, погроз ОСОБА_21 не висловлював, а жалкував з приводу того, що між ними сталося; сказав викликати швидку допомогу.
		ОСОБА_11 , матіробвинуваченого тапотерпілого,пояснила,що ОСОБА_7  -добрий тачуйний,але спосібжиття наклаввідбиток наповедінку.Що утримувалаі ОСОБА_7 ,і йогоспівмешканку,бо обоєне працюютьі ведутьсвій спосібжиття.Матеріально ОСОБА_22 не підтримував,лише іноді-психологічно.Часто бувнетверезий.У синівбули неприязністосунки,іноді бились.Коли ОСОБА_13 було років16-ть,то ОСОБА_23 накинувся на ОСОБА_13 -та ОСОБА_23 себе порізав.На запитаннявідповіла,що  ОСОБА_10 розповідала, що ОСОБА_23 почав сварку з нею, а за неї захистився ОСОБА_24 , що ОСОБА_25 прибрала кров і пішла; ОСОБА_24 ніколи не був ініціатором конфлікту, захищав Віту, причина конфлікту - ОСОБА_26 ; погроз не чула.
		ОСОБА_27 , пояснив, що ОСОБА_8 його товариш. Вони домовились зустрітися 5 січня 2019 року о 20 год. 00 хв., але ОСОБА_24 подзвонив та сказав, що ОСОБА_28 вдарив його ножом. Коли приїхав, то ОСОБА_13 забирала швидка і були поліцейські. Запитав ОСОБА_7 про те, що навіщо він це зробив? ОСОБА_14 був у стані алкогольного сп`яніння. Коли ОСОБА_22 тверезий -хороша людина, але коли п`є  щось страшне, п`є весь час, ОСОБА_29  п`є з ним. На запитання відповів, що конфлікти між братами періодично були через те, що ОСОБА_30 . п`є, при конфліктах ОСОБА_23 декілька разів брав ножі, але що хотів вбити ОСОБА_13  не чув. 
		ОСОБА_31 , фельдшер швидкої допомоги, приїхала за викликом через 7-8 хв. до будинку по вул. Роганська і обвинувачений зустрічав швидку на порозі на вулиці. Потерпілий лежав на підлозі в коридорі, у нього було поранення грудної клітини, рана на нозі. Потерпілий був при свідомості та розповів, що він зробив зауваження брату і той поранив його двома ножами. ОСОБА_22 не заперечував, що він наніс поранення потерпілому та не переховувався.
		Свідки, попереджені Судом за дачу завідомо неправдивих показань, не довіряти їх свідченням у Суду підстав не має. При цьому жодних причин для обмови потерпілого чи обвинуваченого Судом не установлено.
		Та - дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:
		-протоколом огляду місця події від 05.01.2019 року з доданою до нього фототаблицею, згідно якого оглянута квартира АДРЕСА_2 . Під час огляду виявлено плями бурого кольору невизначеної форми на підлозі в коридорі, 2 ножі з нашаруванням бурого кольору (т.1 а.с.110-115);
		 
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 15.01.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_8 та доданою до нього фототаблицею, з якого вбачається, що потерпілий розповів про обставини конфлікту між ним та ОСОБА_7 в ході якого ОСОБА_7 взяв два кухонні ножі та наніс ним декілька ударів в область грудної клітини, поперекову область та у середню третину правої голені (т.1 а.с.116-125);
		 
		-протоколами пред`явлення речей для впізнання від 15.01.2019 року та доданими до них фототаблицями, потерпілому ОСОБА_8 пред`явлено до впізнання ножі, якими ОСОБА_7 наносив удари (т.1 а.с. 126-129);
		 
		- висновком експерта 15№10-С/19, про те, що кров ОСОБА_7 , 1980 р. н. - А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ( т.1 а.с. 131-133);
		 
		-висновком експерта 15№12-С/19, з якого вбачається, що сліди крові на ножі з дерев`яною рукояткою загальною довжиною 33 см. та на ножі з дерев`яною рукояткою загальною довжиною 26 см., вилучені в ході огляду місця події від 05.01.2019 року за адресою: кв. АДРЕСА_2 , можуть походити від особи (осіб), кров якої (яких) належить до групи крові В (ІІІ) із ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі від потерпілого ОСОБА_8 ( т.1 а.с. 134-138); 
		 
		- висновком експерта № 09-80/2019, відповідно до якого у зв`язку з подією 05.01.2019 року у гр. ОСОБА_8 мали місце такі ушкодження:
		?проникаюче колото-різане поранення грудної клітини ліворуч по передньо-боковій поверхні у середньому відділі (V міжребер`я); 
		?непроникаюче колото-різане поранення ліворуч по задній поверхні у середньому відділі;
		?непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини ліворуч по задній поверхні у нижньому відділі;
		?непроникаюче колото-різане поранення правої поперекової ділянки;
		?колото-різане поранення середньої третини правої гомілки із частковим пересіченням литкового м`язу.
		Ці ушкодження сформувались внаслідок п`ятиразової дії гострого предмету із колючо-ріжучими властивостями поверхні, що травмували, такими міг бути ніж з шириною клинка 3-4 см на глибині занурення. Для можливості співставлення (ідентифікації) ножів, що надані для експертизи, із індивідуальними характеристиками предмета, що травмував необхідно проведення судової медико-криміналістичної експертизи одягу гр. ОСОБА_8 із наявними відповідними ушкодженнями. 
		Керуючись п. 4.8 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що затверджені Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року проникаюче колото-різане ушкодження грудної клітини гр. ОСОБА_8 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки життя (згідно п. 2.1.3 «й» даних правил»).
		Керуючись п. 4.8 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що затверджені Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року колото-різане ушкодження правої гомілки гр. ОСОБА_8 має ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості (згідно п. 2.2.1 «а», «в» 2.2.2).
		Керуючись п. 4.8 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що затверджені Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року інші ушкодження у гр. ОСОБА_8 , кожен з них, - є легкими тілесними ушкодженнями, що призвели до короткочасного розладу здоров`я (згідно п.п. 2.3.1 «а», 2.3.2 «а» 2.3.3.) ( т.1 а.с. 139-142); 
		 
		-висновком судово-психіатричної експертизи № 34 від 21.01.2019 року, згідно з яким ОСОБА_7 на теперішній час страждає на хронічні психічні захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання опіоїдів та синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 виявив ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с.143-146).
		 
		-постановою про визнання речовими доказами предметів та передачу їх на зберігання від 30.01.2019, визнано речовим доказами: - ніж кухонний, загальною довжиною  25,9 см., у паперовому конверті, опечатаному биркою; - ніж кухонний, загальною довжиною  32,5 см., у паперовому конверті, опечатаному биркою; - зразок крові ОСОБА_7 у опечатаному паперовому конверті; - спортивні брюки та футболку (теніску) ОСОБА_7 у опечатаному пакеті; - змиви з обох рук ОСОБА_7 на ватних тампонах у опечатаному паперовому пакеті; - зрізи нігтьових пластин ОСОБА_7 у опечатаних паперових пакетах; змиви з речовини бурого кольору на марлевому тампоні у опечатаному паперовому пакеті;- футболку та штани ОСОБА_8 в опечатаному пакеті (т.1 а.с. 149-150), -
		письмові докази не викликали сумніву у сторін кримінального провадження, тому, оцінені Судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, - Суд визнає як належні письмові докази, що містять інформацію про обставини, які підлягають доказування у даному кримінальному провадженні.
		 
		Суд, проаналізувавши досліджені докази по справі, в межах висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, доходить до висновку, що тяжке тілесне ушкодження, легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 були спричинені обвинуваченим навмисно, із почуття, у тому числі, помсти, яке стало наслідком існуючих між братами конфліктів, і раніше виниклого в цей день - 05 січня 2019 року, конфлікту і були спричинені через невеликий проміжок часу після початку конфлікту. 
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 були кваліфіковані за ч.2 ст. 15 - ч.1 ст.115 КК України як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Суд під час кваліфікації дій ОСОБА_7 ураховує вимогист.337 КПК України, якою передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, враховуючи те, що суд має право вийти за межі висунуто обвинувачення, зазначеного обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Пленум Верховного Суду України у п.22 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я» №2 от 07.02.2003 року з наступними доповненнями та змінами звернув увагу на те, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: (при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
		Суд ураховує підстави що передували подіям 05 січня 2019 року, поведінку обвинуваченого та потерпілого під час події, відсутність у обвинуваченого умислу на позбавлення життя потерпілого, спосіб нанесення ударів, кількість ударів, характер та локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій, та дії обвинуваченого після їх припинення.
		Оцінюючи в сукупності всі докази, які були надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, виходячи з вимог ст. ст. 22,26 КПК України, - Суд вважає, що дії ОСОБА_7 відносно потерпілого ОСОБА_8 не містять складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 15- ч.1 ст. 115 КК України, оскільки характер дій обвинуваченого, надані Суду докази і аналіз подій, що відбувалися, - беззаперечно свідчать про відсутність у ОСОБА_7 умислу на вбивство ОСОБА_8 . Установлено, що обвинувачений діяв з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю потерпілого. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично були заподіяні, а саме - за спричинення тяжких тілесних ушкоджень.Викладене обґрунтовано надає можливість Суду змінити кваліфікацію скоєного злочину.
		При кваліфікації дії обвинуваченого ОСОБА_7 . Судом ураховується і практика Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», у п.43 якого Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
		 
		Враховуючи всі встановлені судом обставини кримінального правопорушення, оцінуючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази, - Суд вважає, що доводи обвинуваченого про відсутність у нього умислу на вбивство знайшли своє підтвердження, а його вина в пред`явленому обвинуваченні закінченого замаху на вбивство не доведена відповідно критерію «поза розумним сумнівом», саме тому Суд кваліфікує дії обвинуваченого за наслідками, які фактично наступили, тобто за ч.1ст. 121 КК України, а не за ч. 2 ст. 15- ч.1 ст.115 КК України, як помилково кваліфіковано його дії стороною обвинувачення.
		3 урахуванням викладеного Суд доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєному доведена повністю і його дії кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння . 
		 
		 
		Обираючи вид та міру покарання, суд, керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує вид та межі покарання, установлені в санкцією частини 1 статті 121 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, ступінь тяжкості, обставини вчинення злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений за формою вини, ступенем тяжкості вчинив умисний тяжкий злочини.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він громадянин України; не одружений, утриманців не має; не працював; раніше, в силу ст. 89 КК України - не судимий; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; за місцем проживання, згідно характеристики, наданої стороною обвинувачення, характеризується негативно, іншої характеристики з боку захисту не надано (т.1 а.с. 152-154, 155-158,159).
		Суд, зберігаючи неупередженість, об`єктивне ставлення як до сторони Обвинувачення, так і сторони Захисту, ураховуючи думку потерпілого щодо міри покарання  приходить до висновку, що покарання слід призначити в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.
		Вирішуючи питання про покарання, суд ураховує положення ст.65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 , судом, на підставі ст. 66 КК України,- не установлено. 
		Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України,  Суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		При зазначених обставинах, з урахуванням даних про особу ОСОБА_16 , наслідків, які настали від скоєного злочину, - Суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, вважаючи зазначене покарання необхідним для попередження та скоєння інших злочинів та правопорушень.
		Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого  не установлені, тому не є винятковими і не можуть знижувати істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.69 КК України. Підстав для застосування обвинуваченому ст.69-1 КК України - не вбачається.
		 
		Оскільки злочин  це вчинок людини, то, на думку Суду, цілком закономірним і важливим видається його психологічний аналіз: вивчення проступку як вияву властивостей особистості, розкриття мотивів і цілей, які спонукали до вчинення правопорушення тощо.
		Відповіднодост. 50 КК Українипокарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2ст. 50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Злочин, вчинений обвинуваченим посягає на життя та здоров`я людини.
		Відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		 
		Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості, обставини злочину, особу обвинуваченого  вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.
		 
		Цивільний позов не заявлявся. 
		Судові витрати відсутні.
		Питання про речовідокази Суд вирішує з урахуванням приписів ст. 100 КПК України. (т. 1 а.с. 149-150).
		Суд вважає за необхідне залишити обрану на досудовому слідстві міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, - у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27. 
		Строк відбування покарання слід рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_16 , тобто з 05 січня 2019 року о 23.30 год., згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 06.01.2019 (т.1 а.с. 147-148).
		На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_7 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і призначити покарання у вигляді 7 (СЕМИ) років позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили залишити обрану ОСОБА_7 , на досудовому, слідстві міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27.
		Строк відбування покарання слід рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_16 , тобто з 05 січня 2019 року.
		Речові докази,які знаходятьсяна відповідальномузберіганні укамері речовихдоказів,а саме: - ніж кухонний, загальною довжиною  25,9 см., у паперовому конверті, опечатаному биркою; - ніж кухонний, загальною довжиною  32,5 см., у паперовому конверті, опечатаному биркою; - зразок крові ОСОБА_7 у опечатаному паперовому конверті; - спортивні брюки та футболку (теніску) ОСОБА_7 у опечатаному пакеті; - змиви з обох рук ОСОБА_7 на ватних тампонах у опечатаному паперовому пакеті; - зрізи нігтьових пластин ОСОБА_7 у опечатаних паперових пакетах; - змиви з речовини бурого кольору на марлевому тампоні у опечатаному паперовому пакеті; - футболку та штани ОСОБА_8 в опечатаному пакеті, - після набрання вироком законної сили, окрім спортивних брюк та футболки (теніски) ОСОБА_7 в опечатаному пакеті і футболки та штанів ОСОБА_8 в опечатаному пакеті - слід знищити. Після набрання вироком законної сили спортивні брюки та футболку (теніску) ОСОБА_7 в опечатаному пакеті і футболку та штани ОСОБА_8 в опечатаному пакеті - слід повернути їх власникам: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , при відмові отримати  знищити.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Харківської апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Засудженим  в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		     судді:             ОСОБА_2 ,               ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...