Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/4785/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2019. Зареєстровано: 22.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2019.
Дата набрання законної сили: 20.05.2019
Номер судового провадження: 7129/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 травня 2019 р.Справа № 520/4785/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
		Суддів: Григорова А.М. ,  Бартош Н.С. ,
		за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, повний текст складено 17.05.19 року по справі № 520/4785/19
		за позовом     Харківської міської ради  
		до      ОСОБА_1      треті особи      Головне управління Національної поліції в Харківській області ,     Управління Служби безпеки України в Харківській області ,     Прокуратура Харківської області ,     Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області ,     Харківська обласна державна адміністрація 
		про обмеження права на мирне зібрання,
		ВСТАНОВИВ:
		16 травня 2019 року Харківська міська рада звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому , з урахуванням змін предмету позову,  просила обмежити право на свободу мирних зібрань шляхом заборони гр. ОСОБА_1  використання та встановлення намету або інших споруд під час проведення безстрокового мирного зібрання на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 р. у задоволенні адміністративного позову Харківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Національної поліції в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Прокуратура Харківської області, Головне управління Державної служби України з   надзвичайних ситуацій у Харківській області, Харківська обласна державна адміністрація про обмеження права на мирне зібрання відмовлено. 
		Харківська міська рада не погоджується з вказаним рішенням , подала апеляційну скаргу , вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі, вказує , що суд першої інстанції не повно і не всебічно з`ясував обставини, підтверджені доказами, які були досліджені в судовому засіданні, та не надав оцінки аргументам, що підтверджені цими доказами. Судом здійснено лише аналіз стану громадської безпеки під час проведення мирного зібрання з використанням намету та не враховано загрозу здоров`ю населення, у тому числі учасників мирного зібрання з використанням намету під час проведення ремонтних робіт в безпосередній близькості до місця проведення мирного зібрання з використанням намету. Не надав оцінки аргументам, наведеним позивачем, та які підтверджені листом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» від 17.05.2019 № 40-2253 з додатками, що були долучені до матеріалів справи за клопотанням позивача. Судом не повно і не всебічно з`ясовані обставини щодо знаходження у несправному технічному стані теплової магістралі № 46 в 2 трубному вимірі, що знаходиться під площею Свободи у м. Харкові, факту виникнення передаварійної ситуації, факту неможливості проведення планових та аварійних ремонтів у зв`язку з безпосереднім знаходженням місця проведення мирного зібрання з використанням намету біля ділянки проведення ремонтних робіт, що підтверджується листом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» від 17.05.2019 № 40-2253 з додатками, що були долучені до матеріалів справи за клопотанням представника позивача. Знаходження у несправному технічному стані теплової магістралі № 46 в 2 трубному вимірі, що знаходиться під площею Свободи у м. Харкові, наявність факту передаварійної ситуації, факту неможливості проведення планових та аварійних ремонтів може створити реальну загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей. Не відповідає дійсності твердження суду про невиконання позивачем обов`язку щодо з`ясування інформації про заходи, які будуть проводитись відповідачем, яка кількість осіб залучатиметься до заходу та в який час. З метою з`ясування зазначених питань 15.05.2019 було проведено засідання Узгоджувальної комісії виконавчого комітету Харківської міської ради, на яке був запрошений відповідач, але останній не з`явився, про причини неявки не повідомив. Копія протоколу засідання Узгоджувальної комісії виконавчого комітету Харківської міської ради була додана до позовної заяви. Не відповідає дійсності твердження суду про те, що представником позивача не повідомлені обставини, які змінилися відносно попередніх періодів та стосуються існуючого намету, з наданням відповідних доказів , а саме листа Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» від 17.05.2019 № 40-2253 з додатками щодо необхідності ремонту комунікацій, які розташовані на майдані Свободи у м. Харкові в безпосередній близькості від місця проведення відповідачем мирного зібрання. Не відповідає дійсності твердження суду про те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей під час проведення відповідачем мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові , оскільки позивачем до позовної заяви додані відповідні інформація та матеріали із загальновідомою інформацією, що була оприлюднена у ЗМІ, щодо супротиву активістів представникам комунальних служб, а також умисного пошкодження майна комунального підприємства. Судом не враховано, що позивачем подана заява про зміну предмету позову, яка була долучена до матеріалів справи, відповідно до якої позивач просив суд обмежити право на свободу мирних зібрань лише шляхом заборони ОСОБА_1 використання та встановлення намету або інших споруд під час проведення безстрокового мирного зібрання на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові, що не є забороною проведення безстрокового мирного зібрання на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові. Харківська міська рада вважає, що наведені вище факти вказують на недотримання Харківським окружним адміністративним судом вимог ч. 3 ст. 242 КАС України при ухваленні рішення від 17.05.2019 про обмеження права на мирне зібрання. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 , ухвалити рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Харківської міської ради та обмежити право на свободу мирних зібрань шляхом заборони ОСОБА_1 використання та встановлення намету або інших споруд під час проведення безстрокового мирного зібрання на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові.
		Згідно ч. 11 ст. 280 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк з моменту надходження апеляційної скарги з повідомленням учасників справи, а в разі надходження апеляційної скарги менш як за два календарні дні до проведення мирного зібрання - невідкладно з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
		В повідомлені ОСОБА_1  про проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові не вказано дату початку проведення мирного зібрання .
		Харківською міською радою до суду апеляційної інстанції надано клопотання про долучення до матеріалів справи , яке розглянуто колегією суддів та протокольною ухвалою від 20.05.2019р. відмовлено у його задоволенні. 
		Представники Харківської міської ради в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги .
		ОСОБА_1 та його представник , представники Головного управління Національної поліції в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Прокуратури Харківської області в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги .
		Представник Харківської обласної державної адміністрації поклався на розсуд суду при вирішенні скарги. 
		Представник Головного управління Державної служби України з   надзвичайних ситуацій у Харківській області до судового засідання не з`явився. 
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13 травня 2019 року до Харківської міської ради електронною поштою надійшло повідомлення ОСОБА_1  про проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові.
		В такому повідомленні вказано , що мета зібрання - не допустити знесення цього намету з важливою для суспільства експозицією про Революцію Гідності та війну з Росією . Мирне зібрання триватиме періодично - в залежності від загроз знесення намету, а також безстроково - до деокупації українських територій та завершення військової агресії Російської Федерації. Наголошено, що це мирне зібрання з використанням намету жодним чином не загрожує національній безпеці та громадському порядку (ч. 2 ст. 39 Конституції). У разі, якщо намет буде знесено представниками місцевої влади, бандитами або проросійськими активістами, проукраїнські мешканці Харкова можуть встановити новий намет. 
		15 травня 2019 року проведено засідання узгоджувальної комісії Виконавчого комітету Харківської міської ради з розгляду повідомлень щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій в м. Харкові, на якому  розглянуто повідомлення гр. ОСОБА_1 про проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові.
		Протоколом № 1 засідання узгоджувальної комісії Харківського міськвиконкому з розгляду повідомлень щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій в м. Харкові від 15.05.2019 пропоновано ОСОБА_1 перенести проведення мирного зібрання з використанням намету з майдану Свободи на майдан Захисників України в м. Харкові. У разі відмови ОСОБА_1 від перенесення масового заходу з майдану Свободи на майдан Захисників України в м. Харкові Юридичному департаменту Харківської міської ради підготувати позовну  заяву до Харківського окружного адміністративного суду про обмеження права на свободу мирного зібрання з використанням намету шляхом заборони проведення ОСОБА_1 безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи навпроти будівлі ХОДА (а.с.20-22).
		В обґрунтування прийнятого рішення, позивач виходив з того, що згідно інформації Департаменту інфраструктури Харківської міської ради проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові в безпосередній близькості до існуючого пішохідного переходу з інтенсивним рухом пішоходів загрожує безпеці дорожнього руху, оскільки обмежує нормативну бокову видимість для водіїв транспортних  засобів та погіршує оглядовість на перехресті вцілому. Також це може призвести до ДТП або наїзду на пішоходів чи учасників мирного зібрання.
		Харківська міська рада зазначає, що посилання заявника на те, що проведення мирного зібрання з використанням намету жодним чином не загрожує національній  безпеці та громадському порядку не відповідає дійсності, оскільки раніше зафіксовані випадки незаконного використання у вже існуючому наметі газового обладнання, які призвели до вибуху газового балону та виникнення пожежі, що могло спричинити надзвичайну ситуацію з тяжкими наслідками травмування людей, оскільки в безпосередній близькості до існуючого намету розташовані соціально значимі об`єкти, такі як Харківська обласна державна адміністрація та Будинок дитячої і юнацької творчості.
		Існуючий намет знаходиться в охоронній зоні контактної мережі міського електротранспорту, у випадку обриву якої створюється підвищена вірогідність виникнення вогненебезпечної ситуації, дорожньо-транспортних пригод та інших тяжких наслідків.
		Відповідно до інформації Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради повідомляється, що майдан Свободи перебуває на балансі Комунального підприємства "Шляхрембуд". Безстрокове проведення мирного зібрання з використанням намету з балансоутримувачем  не погоджувалося. 
		Відповідно інформації Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" місце проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові знаходиться біля теплових камер від МК 4674 до МК 4679 . На час повідомлення про вчинення заходу теплові камери заповнені водою, перебувають в аварійному стані. Капітального ремонту потребують теплові камери, колектори, запірні арматури. Протягом 2 днів громадяни, що знаходяться біля існуючого намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові, не допускають співробітників КП "Харківські теплові мережі" до виконання робіт, а саме руйнують та пошкоджують огорожі безпеки, пошкоджують елементи спеціальної техніки, умисно розмішуються на всіх вхідних люках до теплових камер групами у складі 3-4 осіб. Станом на 15.05.2019 зазначені дії групи невідомих осіб не припинені і продовжуються.
		08.05.2019 на офіційному сайті Харківської міської ради подано електронну петицію № 4562 "Убрать палатку на пл. Свободы!", яка набрала 7606 голосів, що свідчить про стурбованість мешканців міста Харкова щодо вигляду майдану Свободи та стану безпеки на майдані Свободи у самому центрі міста Харкова.
		У зв`язку з наближеністю зони проведення Операції об`єднаних сил у м. Харкові значно почастішали випадки вилучення у громадян зброї та вибухівки. Цей факт значно ускладнює роботу правоохоронних органів з охорони громадського порядку під час проведення масових заходів у місті.
		В тих умовах, які склалися в м. Харкові, подібні масові заходи можуть спровокувати протистояння між населенням міста з різними політичними поглядами та значно ускладнить забезпечення охорони громадського порядку у центрі міста.
		Представник ГУ ДСНС у Харківській області в суді першої інстанції зазначив, шо 10.04.2019 у місці проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові в існуючому наметі мав місце факт пожежі, у зв`язку з чим здійснено виїзд транспортного засобу пожежної охорони, пожежа ліквідована, матеріали за даним фактом направлені до Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області.
		Позивач також зазначив, що у подібних акціях останнім часом беруть участь не тільки члени організації, але й різні партії та громадські об`єднання, які поводяться агресивно та провокують масові заворушення. Аналіз стану оперативної обстановки в м. Харкові характеризується наявністю негативних тенденцій до зростання масово-політичних заходів, під час проведення яких виникають порушення громадського порядку.
		На думку позивача, вищенаведене свідчить про реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом. 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що мета проведення мирного зібрання з використанням намету у м. Харкові на майдані Свободи навпроти будівлі Харківської ОДА є іншою, ніж вказано у повідомленні ОСОБА_1 від 13.05.2019. Намет на майдані Свободи в м. Харкові розміщений та перебуває протягом декількох років, в тому числі, у періоди проведення значної кількості масових заходів Харківською міською радою (Новорічні свята з встановленням ялинки та місць для відпочинку і розваг, ярмарку, інших святкових заходів), що є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування.  Наведене свідчить про обізнаність позивача про існування намету протягом тривалого часу, водночас доказів існування будь-яких рішень компетентних органів щодо протиправності його розміщення суду не надано. До предмету позовних вимог у цій справі не відноситься саме правомірність розташування цього намету, а отже доводам, наведеним позивачем стосовно неотримання відповідних дозволів, погодження з балансоутримувачем та іншим відомостям, які не стосуються стану громадського порядку на час запланованого відповідачем  мирного зібрання, судом у межах розгляду цієї справи оцінка не надається. Під час розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей під час проведення відповідачем мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові. 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 280 Кодексу адміністративного судочинства України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
		Частиною 9 цієї ж статті передбачено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.
		Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов`язаний його застосувати.
		У свою чергу, реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.
		Відповідно до ч. 2 ст. 39 Конституції України обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Статтею 64 Конституції визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Правильність реалізації права людини на свободу мирних зібрань Європейський суд з прав людини висловив у рішеннях у справах "Станков та об`єднана македонська організація "Ілінден" проти Болгарії" (2001), "Іванов та інші проти Болгарії" (2005), "Християнська народна демократична партія проти Молдови" (2006), "Оллінджер проти Австрії" (2006), "Вєренцов проти України" (2013) та інших.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об`єднання.
		Статтею 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, також визнається право на мирні збори. Згідно з вказаною статтею, користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров`я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.
		Мирні зібрання можна розтлумачити як масові заходи громадян, відкриті й доступні кожному, хто бажає взяти у них участь. Мирні заходи найчастіше проводяться з метою вираження ставлення тих чи інших груп, об`єднань громадян до суспільних явищ та проблем, привернення уваги органів влади до них та є однією із форм безпосередньої демократії. Основною рисою мирних зібрань є мирний характер їх проведення.
		Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 11 Конвенції та ст. 280 КАС України, правовою підставою для задоволення позову про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є визнання судом того факту, що проведення такого заходу може створити реальну небезпеку інтересам національної або громадської безпеки; з метою запобігання заворушенням чи злочинам; для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		Виходячи з положень Конституції України, мирні зібрання є одним із засобів відстоювання людиною і громадянином своїх прав, свобод та інтересів у демократичному суспільстві. Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов`язана забезпечити його ефективну реалізацію. Здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, крім випадків установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Законодавством встановлений порядок проведення реалізації прав громадян на мирні зібрання, мітинги, походи і демонстрації, який не потребує від суб`єктів, які мають намір провести вказані заходи, отримувати будь-якій дозвіл від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Проте реалізація таких прав буде правомірною лише за умови завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зазначених мирних зібрань, мітингів, походів і демонстрацій, та відсутності судового рішення про обмеження прав на реалізацію цих прав.
		Відповідно до статті 280 КАС України, суд має право прийняти рішення не лише про заборону проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій, але й про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
		Тобто, у разі прийняття адміністративним судом обмежувального рішення зібрання не забороняється у цілому, проте щодо нього запроваджуються певні обмеження.
		Суд зазначає, що обмеження можуть стосуватись питань часу, місця, форми, способу проведення зібрання, висловлювань лозунгів що їх мають намір використовувати. При цьому, перелік можливих обмежень не є закритим, а відтак, судом можуть запроваджуватись й інші обмеження, що відповідають обставинам конкретного зібрання.
		Разом з цим, прийняття судом обмежувального рішення, як і рішення про повну заборону зібрання має узгоджуватися з положеннями частини 2 статті 39 Конституції України, з якої випливає, що будь-яке обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань може бути застосовано судом лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Тобто, обмежувальне рішення адміністративного суду буде правомірним лише у тому випадку, якщо воно приймається:
		1) з метою захисту (охорони) щонайменше рівнозначного права на свободу мирних зібрань правового блага (права, свободи, законного інтересу);
		2) за обов`язковим дотриманням принципу співмірності втручання;
		3) як реакція на реально існуючу небезпеку для відповідного правового блага.
		Колегія суддів зазначає , що вирішуючи питання щодо обмеження проведення мирного зібрання, суд має враховувати той факт, що рішення буде правомірним лише в тому разі, коли воно спрямоване на захист правового блага (права, свободи чи законного інтересу), яке за своїм значенням і роллю в суспільстві щонайменше дорівнює праву на свободу мирних зібрань. Відповідно, для прийняття рішення про заборону мирного зібрання недостатньо лише суто факту його загрози громадському порядку. Суд має також дотримуватись позиції, що рішення про заборону мирного зібрання є допустимим лише у винятковому випадку. Відповідно, навіть якщо зібранням може бути завдано шкоди рівнозначному правовому благу, суд, орієнтуючись на принцип співмірності втручання, має прийняти таке рішення, що буде в мінімально необхідному в такій ситуації обсязі обмежувати право на свободу мирних зібрань.
		Так, у разі прийняття судом обмежувального рішення у даній справі, обмеження за своїми юридичними наслідками для приватних осіб буде дорівнювати фактично забороні на проведення зібрання (учасники зібрання не отримають можливості висловити публічно свою позицію втому обсязі, в якому вони планували це зробити).
		Викладене так само стосується і тих обмежувальних рішень суду, на підставі яких демонстрантам не дозволяється провести заплановану ними акцію в той або інший час, який однак є для них надзвичайно важливим і принциповим, як у даній справі.
		Конституційний Суд України у пункті 1 резолютивної частини Рішення від 01.12.2004 року №18-рп/2004 у справі N 1-10/2004 в частині розуміння визначення права та інтересу зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений - загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. 
		Нормами міжнародного публічного права та практикою Європейського суду з прав людини, що є джерелом національного права України, - визначено зобов`язання держави не тільки забезпечити ефективне використання громадянами та іншими особами права на мирні зібрання, а й вжити заходи щодо захисту і безпеки всіх осіб, які реалізують своє право на такі мирні зібрання.
		Виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження щодо організації та контролю за забезпеченням охорони громадської безпеки, громадського порядку під час проведення мирних зібрань, а органи міліції - безпосередньо забезпечують громадський порядок, безпеку дорожнього руху, безпеку громадян тощо на таких заходах.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що мирні зібрання є одною із форм безпосередньої демократії та мають на меті вираження свого ставлення до суспільних проблем та явищ тощо. Усі учасники мирних зібрань мають рівні права щодо реалізації свого права, тому не є достатнім для встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання одночасне проведення масових заходів учасниками, які мають протилежні інтереси. Держава повинна вжити всіх можливих заходів до забезпечення здійснення свого права усіма учасниками громадських акцій. Чинне законодавство не встановлює пріоритету у проведенні одних масових заходів над іншими формами зібрання. Єдиною правовою підставою для задоволення позову органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є визнання судом того факту, що проведення такого заходу може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей. Така небезпека не повинна бути уявною, а ґрунтуватися на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку.
		Визначення та розмежування повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони, створюється основа для інтеграції політики та процедур органів державної влади, інших державних органів, функції яких стосуються національної безпеки і оборони, сил безпеки і сил оборони, визначається система командування, контролю та координації операцій сил безпеки і сил оборони, запроваджується всеосяжний підхід до планування у сферах національної безпеки і оборони, забезпечуючи у такий спосіб демократичний цивільний контроль над органами та формуваннями сектору безпеки і оборони визначено Законом України "Про національну безпеку України".
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 ЗУ "Про національну безпеку України" громадська безпека і порядок - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз.
		В свою чергу, громадський порядок можна визначити як сукупність усіх правил, що регламентують суспільні процеси і відносини між його окремими частинами; у вузькому - інститути і норми, що обумовлюють статус людини і громадянина та соціальних груп у суспільстві тою мірою, якою це зумовлено їх інтересами та закономірностями розвитку самого суспільства, а також науково обґрунтовані відносини між членами суспільства та його структурними елементами.
		Сіракузькі принципи тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, схвалених економічною та соціальною радою Організації Об`єднаних Націй у 1985 році містять тлумачення понять "національна безпека", "громадський порядок", "громадська безпека" та інших, що стосуються окремих положень щодо обмеження прав.
		Так, "громадський порядок" визначається як сукупність норм, які забезпечують життєдіяльність суспільства або як низку основоположних принципів, на яких побудовано суспільство. Повага до прав людини є частиною громадського порядку. Громадський порядок необхідно тлумачити в контексті задач конкретного права, яке обмежено з цієї підстави. Громадська безпека означає захист від загрози безпеці людей, їхньому життю або фізичному здоров`ю, а також серйозних збитків їхньому майну.
		В обґрунтування необхідності обмеження права на мирне зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові позивач посилається на  загрозу  безпеці дорожнього руху, що може призвести до ДТП або наїзду на пішоходів чи учасників мирного зібрання, існування випадків, що призвели до вибуху газового балону та виникнення пожежі, що могло спричинити надзвичайну ситуацію з тяжкими наслідками та травмуваннями людей, знаходження намету в охоронній зоні контактної мережі міського електротранспорту, непогодження проведення заходу з балансоутримувачем - КП "Шляхрембуд". Вказане, на думку позивача,  може спровокувати протистояння між населенням міста з різними політичними поглядами та значно ускладнити забезпечення охорони громадського порядку у центрі міста.
		Суд першої інстанції вірно встановив , що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження виконання позивачем обов`язку щодо з`ясування інформації про заходи, які будуть проводитись відповідачем, яка кількість осіб залучатиметься до заходу та в який час. 
		Виконання обов`язку Харківської міської ради по  встановленню інформації про мирні зібрання, в даному випадку, необхідно для вжиття заходів з охорони національної безпеки та громадського порядку при проведенні відповідних заходів. 
		Разом з цим, суд зазначає, що проведення мирного зібрання з використанням намету у м. Харкові на майдані Свободи навпроти будівлі Харківської ОДА мають спільне спрямування, мету, мирний характер.
		Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що мета проведення мирного зібрання з використанням намету у м. Харкові на майдані Свободи навпроти будівлі Харківської ОДА є іншою, ніж вказано у повідомленні ОСОБА_1 від 13.05.2019.
		Так, матеріали справи свідчать , що листом Харківської міської ради від 13.05.2019 на адресу заступника керівника погоджувальної комісії проінформовано, що довгострокове розміщення намету на проїжджій частині майдану Свободи в безпосередній близькості до існуючого пішохідного переходу з інтенсивним рухом пішоходів загрожує безпеці дорожнього руху, оскільки обмежує нормативну бокову видимість для водіїв транспортних засобів та погіршує оглядовість на перехресті в цілому. Заява про те, що мирне зібрання з використанням намету жодним чином не загрожує національній безпеці та громадському порядку не відповідає дійсності, тому що вже були зафіксовані випадки незаконного використання в існуючому наметі газового обладнання, які призвели до вибуху газового балону та виникнення пожежі, що могло спричинити надзвичайну ситуацію з тяжкими наслідками та травмуванням  людей, оскільки в безпосередній близькості до існуючого намету розташовані соціально значимі об`єкти такі, як Харківська обласна державна адміністрація та Будинок дитячої та юнацької творчості. Існуючий намет знаходиться в охоронній зоні контактної мережі міського електротранспорту та у випадку обриву якої створюється підвищена вірогідність виникнення вогненебезпечної ситуації, дорожньо-транспортних пригод та інших тяжких наслідків (а.с.30-31). 
		Листом Харківської міської ради від 14.05.2019 № 8/0/130-19 повідомлено Департамент по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту, що  майдан Свободи знаходиться на балансі КП "Шляхрембуд". Розміщення намету виконано без погодження з балансоутримувачем (а.с.27).
		При цьому , загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування,  є те , що намет на майдані Свободи в м. Харкові розміщений та перебуває протягом декількох років, в тому числі, у періоди проведення значної кількості масових заходів Харківською міською радою (Новорічні свята з встановленням ялинки та місць для відпочинку і розваг, ярмарку, інших   святкових заходів).
		Наведене свідчить про обізнаність позивача про існування намету протягом тривалого часу, водночас доказів існування будь-яких рішень компетентних органів щодо протиправності його розміщення суду не надано.
		Крім того, позивачем не повідомлено обставин, які змінились відносно попередніх періодів та стосуються існуючого намету, позивачем не надано доказів перевірки цього об`єкту, його конструкції та виду архітектурної форми.
		Предметом спору по даній справі є саме обмеження права на мирне зібрання, про проведення якого повідомив відповідач, з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові.
		Проте, до предмету позовних вимог у даній справі не відноситься саме правомірність розташування цього намету, а отже доводам, наведеним позивачем стосовно неотримання відповідних дозволів, погодження з балансоутримувачем та іншим відомостям, які не стосуються стану громадського порядку на час запланованого відповідачем  мирного зібрання, судом у межах розгляду даної справи оцінка не надається. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 не є власником саме цього намету і його не встановлював, про що він вказує у відзиві на позов. Також , вказує , що з 10.05.2019 він, перебуваючи в м.Рівне, фактично став організатором мирного зібрання своїх друзів і знайомих, які мешкають в Харкові і читали його агітацію на його акантах у соціальній мережі Фейсбук з закликами протестувати проти знесення намету з експозицією про Революцію Гідності та війну з Росією, який стоїть на площі Свободи у м.Харкові з 2014 року. 
		Позивач не заперечує твердження відповідача щодо не встановлення ним намету.
		При цьому , управлінням національної поліції в Харківській області до матеріалів справи надано звернення інших осіб від 27.12.2018р. щодо проведення пікету «Все для перемоги» в період з 01.01. до 31.12.2019р. з використанням намету на майдані Свободи м.Харкова.
		Враховуючи зміст повідомлення фактичні обставини щодо не встановлення ОСОБА_1 намету на площі Свободи , колегія суддів зазначає , що надані позивачем докази взагалі не стосуються відповідача по справі.
		При цьому , колегія суддів зазначає , що позов фактично направлений на заборону використання вже існуючого на площі Свободи намету , який ОСОБА_1 не встановлював та акції в ньому не проводив.
		Фактично задоволення позову жодним чином не вплине на право осіб, які встановили та використовують намет , проводити мирне зібрання з використанням такого намету.
		Тобто , позовні вимоги не відповідають суті позову. 
		З вказаного приводу Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що заборона проведення зібрань з посиланням на можливі порушення громадського порядку має бути заснована на достовірних доказах. Зокрема, у своєму рішенні "Махмудов проти Російської Федерації" від 26.07.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що з огляду на засадничий характер свободи зібрань та її тісний зв`язок із демократією повинні мати місце переконливі та неспростовні доводи, що виправдовують втручання у це право. Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Станков і Об`єднана організація Македонії "Ілінден" проти Болгарії від 02.10.2001, зазначено, що вірогідність незначних інцидентів не може слугувати обґрунтуванням заборони на проведення мітингів. Є зрозумілим, що будь-яка демонстрація, що проводиться у громадському місці, певною мірою може викликати порушення громадського порядку та зіткнення з елементами ворожості.
		Цим же рішенням встановлено, якщо будь-яка вірогідність напруження та палкого обміну думок між групами опонентів у ході демонстрацій буде підставою для її заборони, суспільство буде позбавлене можливості почути інші погляди з будь-якого питання, що посягає на позицію більшості… Національна влада має виявляти особливу пильність під час забезпечення можливості меншості висловлювати свої погляди, навіть якщо вони суперечать суспільній думці.
		Згідно статті 2 Закону України "Про Національну поліцію", завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Окрім того, судом встановлено, що позивач повідомлений про проведення вказаних мирних заходів 13.05.2019, що дає можливість місцевому органу виконавчої влади виконати законодавчо покладений на нього обов`язок та забезпечити дотримання громадського порядку під час проведення вказаних мирних зібрань громадян.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для охорони національної безпеки та громадського порядку при проведенні масових заходів є обов`язком місцевих органів виконавчої влади, правоохоронних органів. Цей обов`язок, як суб`єктивне право, не може служити підставою для повної заборони проведення масових заходів взагалі як таких, оскільки це обмеження прав громадян. 
		Під час розгляду справи позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей під час проведення відповідачем мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної державної адміністрації у м. Харкові. 
		Разом з цим , суд вважає за необхідне зазначити про те, що Українське законодавство, а саме Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України встановлюють адміністративну та кримінальну відповідальність для організаторів та учасників зібрань, а також для посадових осіб, які можуть бути як прихильниками, так і противниками зібрань, за певні дії під час організації та проведення мітингів, демонстрацій, пікетів.
		Жодних доказів того , що під час проведення мирного зібрання із застосуванням намету будь-яка особа притягалася до будь-якої відповідальності відповідно до Закону  суду не надано.
		Таким чином посилання позивача на начебто наявні порушення законодавства при проведенні мирного зібрання належними доказами не підтверджено.
		Крім цього, зібрання слід вважати мирними, якщо його організатори мають на меті мирні наміри та зібрання має не насильницький характер. Відтак, будь-яка поведінка учасників таких заходів, спрямована на зміну мети та цілей заходів, зазначених у заявках відповідачів є неприпустимими.
		В цьому контексті доцільно застосувати висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні ЄСПЛ "BARRACOc. FRANCE" від 05.06.2009, (заява 31684/05), згідно з яким "будь-яка подія в громадському місці викликає певною мірою перешкоди для загального перебігу життя, включаючого порушення руху (транспорту) і за відсутності насильства з боку демонстрантів важливо, щоб влада продемонструвала певний ступінь терпимості щодо мирних зібрань, щоб свобода зібрань не була позбавлена своє суті і змісту".
		Європейський суд у своєму рішенні "DJAVIT AN v TURKEY" від 20.02.2003, (заява № 20652/03) вказав: "Держави повинні не лише охороняти право на мирні зібрання, а й утримуватися від застосування необгрунтованих непрямих обмежень цього права... Хоча основним об`єктом статті 11 є захист особистості від свавільного втручання з боку публічної влади у здійснення захищених прав, але крім того, можуть бути позитивні зобов`язання щодо забезпечення ефективного здійснення цих прав".
		З огляду на вищенаведене , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для обрання способу обмеження реалізації конституційного права громадян на мирні зібрання за зверненням ОСОБА_1 , який був би адекватним (найменшим) за встановлених небезпеки чи загроз і забезпечував би досягнення мети такого обмеження - запобігання заворушенням чи злочинам, охороні здоров`я населення, захисту прав і свобод інших людей, саме шляхом задоволення позовних вимог .
		Доводи апелянта з посиланням на те , що судом не враховано заяву про зміну предмету позову є помилковими , оскільки судом першої інстанції позовні вимоги розглянуті та вирішені з урахуванням  такої заяви , крім того фактично це не вплинуло на вірне вирішення справи по суті.
		Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують .
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Харківської міської ради  залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року по справі № 520/4785/19  залишити без змін.
		 . 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис)  (підпис) А.М. Григоров    Н.С. Бартош

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...