Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3443/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2019. Зареєстровано: 22.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2019.
Дата набрання законної сили: 14.05.2019
Номер судового провадження: А/855/3888/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3443/18          Суддя (судді) суду 1-ї інст.: 
		          Аблов Є.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 травня 2019 року          м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого судді          Сорочка Є.О.,
		суддів           Коротких А.Ю., 
		          Літвіної Н.М.,
		за участю секретаря с/з           Грисюк Г.Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року, що прийняте  у місті Києві, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області   про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання утриматись від певних дій,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.02.2018 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року позов задоволено.
		Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване рішення є правомірним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
		Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 12.06.2017 до відповідача надійшли скеровані листами голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. за вих. №427/0/2-17 від 16.05.2017, вих. №428/0/2-17 від 16.05.2017 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та надіслані на розгляд КДКА Вінницької області Головою ВКДКА Дроздовим О.М. за вихідним №898 від 17 травня 2017 року, рішення Ради адвокатів України №118 від 08 квітня 2017 року «Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 31 березня 2017 року №92 щодо призначення проведення зборів адвокатів міста Києва та Конференції адвокатів міста Києва для орання делегатів на звітно-виборний з`їзд адвокатів України» та рішення Ради адвокатів України від 08 квітня 2017 «Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 20 березня 2017 року №77 щодо внесення інформації до Єдиного реєстру адвокатів України», в яких ініціювалося питання дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1
		Відповідачем 24.01.2018 порушена дисциплінарна справа відносно позивача, за результатами розгляду якої відповідачем 13.02.2018 прийнято рішення від 13.02.2018 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік з 13 лютого 2018 року до 13 лютого 2019 року.
		Не погодившись з таким рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовом. 
		Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон).
		Відповідно до частини першої статті 4 Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		За правилами частин першої-другої статті 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Відповідно до статті 37 Закону дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		Відповідно до статті 36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
		Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
		Аналіз викладеного свідчить, що заява (скарга), яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має містити відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Таку заяву (скаргу) може подати кожен кому відомі факти такої поведінки.
		Вимоги до заяви (скарги) визначені у пункті 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, що затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі - Положення № 120).
		На переконання колегії суддів, вжите у Законі значення заяви (скарги), яка може бути  підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката, слід розуміти більш широко та не обмежувати її за формою та назвою виключно як заяви (скарги). Підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо адвоката у цьому випадку можуть бути й інші документи (подання, постанови, ухвали, інші рішення, тощо) певних осіб, які за своїм змістом та суттю і є заявами (скаргами) щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
		Такий висновок відповідає Положенню про порядок прийняття та розгляду скарг на поведінку адвоката, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.07.2015 №86 (далі - Положення № 86), пунктом 10 якого передбачено, що до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено заяви (скарги)) слід відносити скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів, Заяви адвокатів, адвокатських об`єднань, адвокатських бюро, об`єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою для ініціювання відносно позивача дисциплінарного провадження слугували рішення Ради адвокатів України №118 від 08 квітня 2017 року «Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 31 березня 2017 року №92 щодо призначення проведення зборів адвокатів міста Києва та Конференції адвокатів міста Києва для орання делегатів на звітно-виборний з`їзд адвокатів України» та рішення Ради адвокатів України від 08 квітня 2017 «Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 20 березня 2017 року №77 щодо внесення інформації до Єдиного реєстру адвокатів України», в яких ініціювалося питання дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1
		Відповідно до частини першої статті 57 Закону рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.
		Згідно пункту 8 розділу V Положення про Раду адвокатів України, затвердженим установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012, рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов`язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об`єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
		Дослідивши згадані рішення Ради адвокатів України, колегія суддів встановила, що вони містять інформацію про обставини наявності ознак дисциплінарного проступку позивача як адвоката. 
		Так як згадані рішення були чинними і підлягали обов`язковому виконанню, то залишити їх без реагування чи повернути з мотивів їх невідповідності вимогам до заяви (скарги) на дій адвоката було б недопустимо.
		Оскільки Рада адвокатів України є колегіальним органом, формою роботи якого є засідання, які скликаються для прийняття відповідних рішень, що є обов`язковими, то колегія суддів дійшла висновку що вони можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності позивача.
		Схожий підхід до визначення документів, які можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката, висловив Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року по справі № 815/4144/15.
		Відповідно до статті 33 Закону дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Таким чином, за загальним правилом дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється за адресою його робочого місця.
		Водночас, листом за вих. №2/172-18 від 12.02.2018 року, головою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця позивача (КДКА м. Києва) Орловим І.Ф. повідомлено, що ДП КДКА м. Києва немає можливості прийняти рішення про зупинення/припинення права на заняття адвокатською діяльністю у зв`язку із відсутністю необхідного кворуму.
		На переконання колегії суддів, неможливість кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з певних причин (у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА, за відсутності кворуму тощо) здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката, не може бути підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення.
		Так, з метою врегулювання ситуацій, у яких з певних об`єктивних причин дисциплінарне провадження стосовно адвоката неможливо здійснити за адресою його робочого місця, пунктом 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визначено право голови ВКДКА скеровувати для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 63 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, із урахуванням територіальної наближеності та навантаження КДКА тощо («… у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму» - у редакції рішення Ради адвокатів України від 22 вересня 2017 року № 199).
		Таким чином, доводи позивача про те, що дисциплінарне провадження відносно нього не могло здійснюватися іншою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією аніж за адресою робочого місця, колегія суддів відхиляє.
		Схожий підхід щодо можливості здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не за адресою його робочого місця підтримав Верховний Суд у постанові від 12 липня 2018 року по справі № 826/13442/15.
		З огляду на викладене, відповідачу головою ВКДКА Дроздовим О.М. за вихідним №898 від 17 травня 2017 року були скеровані згадані рішення Ради адвокатів України, які у свою чергу були скеровані до ВКДКА листами голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. за вих. №427/0/2-17 від 16.05.2017, вих. №428/0/2-17 від 16.05.2017.
		Колегія суддів додатково наголошує на тому, що такі дії голови ВКДКА позивачем оскаржені не були. Відомостей про скасування рішення відповідача від 24.01.2018 про порушення дисциплінарного провадження матеріали справи також не містять.
		Обставини того, що відповідачем 17.08.2017 вже приймалося рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не може бути підставою для висновку про неможливість відповідача в подальшому розглядати інші питання притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. У тому числі наведені обставини не свідчать про неповноважність складу КДКА Вінницької області при прийнятті оскаржуваного рішення.
		За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушень у здійсненні відповідачем дисциплінарного провадження відносно позивача. 
		За правилами статті 38 Закону заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
		Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
		За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Відповідно до частини першої статті 39 Закону за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		Згідно частин другої та третьої статті 40 Закону розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
		У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
		Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
		Відповідно до частини першої статті 41 Закону рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
		Згідно частини першої зазначеної статті, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		Відповідно до абзацу другого частини другої статті 41 Закону член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
		Таким чином ОСОБА_4 , який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок позивача, не мав брати участі у голосуванні. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що норми чинного законодавства не містять будь-яких приписів стосовно неможливості члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, бути присутнім під час ухвалення палатою рішення та застереження щодо відсутності повноважень на підписання такого рішення. 
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що член дисциплінарної палати Путілін Є.В. всупереч частини другої статті 41 Закону брав участь у голосуванні.
		Відповідно до частини четвертої статті 40 Закону під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
		Так, з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 13.02.2018 (т. 2 а.с. 155) чітко вбачається, що ОСОБА_4 участі у голосуванні під час ухвалення оскаржуваного рішення не приймав. У свою чергу, невідображення у протоколі відомостей про поіменне голосування, чого не передбачено і чинним законодавством, не є підставою для недійсності такого голосування чи скасування прийнятих дисциплінарною палатою у такий спосіб рішень.
		За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушень викладених вище норм під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		Відповідно до статті 38 Закону заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
		Згідно пункту 30 Положення № 86 заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
		Положення частини першої статті 40 Закону визначають, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване рішення прийняте через вісім місяців після початку дисциплінарної процедури, тобто з порушенням встановленого строку.
		Проте, колегія суддів наголошує на тому, що відповідачем було дотримано строк, визначений частиною першою статті 40 Закону, оскільки оскаржуване рішення від 13.02.2018 прийнято у межах тридцяти днів з дня порушення дисциплінарної справи (24.01.2018).
		Щодо тридцятиденного строку, визначеного пунктом 30 Положення № 86, то суд наголошує, що цей строк не є присічним та у виняткових випадках може бути перевищений.
		Так, як вбачається з матеріалів справи, у період з 12.06.2017 по день порушення дисциплінарної справи щодо позивача, членом дисциплінарної палати КДКА Вінницької області ОСОБА_4 на виконання вимог статті 38 Закону здійснювалися дії щодо перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката (направлялися матеріали справи, надавалися пропозиції (щодо надання пояснень) та отримувалися пояснення тощо).
		Наведене дає   суду підстави вважати винятковими обставини даної справи для цілей застосування пункту 30 Положення № 86 в частині можливості перевищення встановленого тридцятиденного строку. Окрім того, дії чи бездіяльність ОСОБА_4 щодо перевірки відомостей про дисциплінарний проступок позивача, не є предметом розгляду даної справи.
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року по справі №822/570/17 дотримання процедури має важливе значення для вирішення питання про правомірність рішення. Втім, у кожному конкретному випадку слід з`ясувати  насамперед, в чому полягало порушення, відтак наскільки це порушення процедури вплинуло (чи могло вплинути) на остаточний результат розгляду (рішення), тобто наскільки воно було істотне.
		Так, на переконання колегії суддів, обставини перевищення визначеного пунктом 30 Положення № 86  строку, за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що це вплинуло на сам процес встановлення обставин відповідачем та його результат, не може слугувати достатнім свідченням того, що спірне рішення неправомірне.
		Щодо суті порушень, за вчинення яких позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 1 Закону адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; 
		Згідно частини першої статті 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги
		Пунктами 1, 5 частини першої статті 32 Закону передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики <…>; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; <…>.
		Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (частина перша, пункти 3, 6 частини другої статті 34 Закону).
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 35 Закону за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
		Згідно пунктів 1, 3 частини другої статті 31 Закону накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; <…> 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
		Правила адвокатської етики затверджує з`їзд адвокатів України, який є вищим органом адвокатського самоврядування України (частина перша, пункт 3 частини сьомої статті 54 Закону).
		Відповідно до пункту 12 Правил адвокатської етики, затверджених установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі - Правила) всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві;
		Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших;
		Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
		Згідно пункту 62 Правил адвокат зобов`язаний дотримуватись загальнообов`язкових рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об`єднаннями.
		Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов`язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та актів НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.
		Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що невиконання адвокатом рішень органів адвокатського самоврядування, блокування роботи окремих органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком та свідчить про порушення правил адвокатської етики. У разі якщо таке порушення є систематичним, повторним (протягом року) або грубим, то до такого адвоката може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
		Як вбачається з оскаржуваного рішення, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування міста Києва.
		Так, конференцією адвокатів міста Києва 08.10.2016 висловлено недовіру та достроково відкликано голову Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_1, обрано новий склад та голову Ради адвокатів міста Києва Рябенка П.К.
		Не зважаючи на викладене, позивач після 08.10.2016 продовжувала позиціонувати себе головою Ради адвокатів міста Києва та вчиняла дії, використовуючи відповідні печатки та бланки, які відносяться до повноважень голови Ради адвокатів міста Києва, чим фактично чинила перешкоди у роботі органів адвокатського самоврядування міста Києва, безпідставно втручаючись та дестабілізуючи їх функціонування.
		Зокрема, позивачем як головою Ради адвокатів міста Києва направлялися до Ради адвокатів України звернення про призначення зборів та конференції адвокатів міста Києва 31.03.2017 та про необхідність внесення інформації до Єдиного реєстру адвокатів.
		Згідно вказаних листів-звернень, Рада адвокатів міста Києва 16.03.2017 під головуванням позивача змінила дату та час проведення зборів та звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва, які раніше вже були визначені Радою адвокатів міста Києва під головуванням Рябенка П.К . Також позивач як голова Ради адвокатів міста Києва та адміністратор першого рівня ЄРАУ просила внести інформацію про адвокатів міста Києва до Єдиного реєстру адвокатів України.
		Наведене, на переконання колегії суддів, свідчить про безпідставне привласнення позивачем повноважень голови Ради адвокатів міста Києва всупереч рішень конференції адвокатів міста Києва 08.10.2016, якими позивача було відсторонено та обрано нове керівництво ради.
		Безпідставно позиціонуючи себе як керівник Ради адвокатів міста Києва після 08.10.2016, позивач фактично вчиняла дії, які свідчать про втручання у діяльність та блокування роботи органів адвокатського самоврядування міста Києва.
		Враховуючи викладені обставини, колегія суддів підтримує висновок відповідача про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку внаслідок грубого та систематичного невиконання рішень органів місцевого самоврядування, блокування роботи окремих органів адвокатського самоврядування.
		При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач рішеннями дисциплінарної палали КДКА Вінницької області від 17.08.2017 та дисциплінарної палати КДКА Рівненської області від 26.01.2018 вже притягалася до дисциплінарної відповідальності, а тому при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач обґрунтовано врахував повторність вчинення позивачем дисциплінарного проступку протягом року.
		Колегія суддів вважає помилковими мотиви суду першої інстанції про передчасність висновків щодо вчинення позивачем проступку так як рішення, за невиконання яких позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскаржуються у суді. Суд апеляційної інстанції наголошує, що позивач не позбавлений у встановленому законом порядку оскаржити рішення органів адвокатського самоврядування, якщо вважає, що такі порушують його права. Проте позивач, хоч у не погоджуючись із такими рішеннями, не вправі їх невиконувати, оскільки вони є чинними, діючими та обов`язковими для виконання.
		Помилковими також є мотиви суду про те, що згадані рішення органів адвокатського самоврядування не встановлювали позивачу будь-яких обов`язків та не забороняли йому вчиняти будь-які дії. Колегія суддів наголошує на тому, що дисциплінарна відповідальність за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування не обмежується невиконанням лише тих рішень, якими на адвоката покладено певні обов`язки, а стосується всіх рішень відповідних органів.
		В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про те, що керівником Ради адвокатів міста Києва є позивач. Проте, формуючи цей висновок, суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги згадане вище рішення конференції адвокатів міста Києва 08.10.2016, яким висловлено недовіру та достроково відкликано позивача з посади голови Ради адвокатів міста Києва та обрано новий склад та голову ради.
		Посилання суду на достовірність даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) у даному випадку є помилковим.
		Дійсно, відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»  якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
		Відповідно до частини другої статті 10 цього Закону, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
		Так, позивач знала про існування згаданого вище обов`язкового для виконання рішення конференції адвокатів міста Києва 08.10.2016, а тому позивач не могла позиціонувати такою, що займає посаду голови Ради адвокатів міста Києва, посилаючись при цьому на дані Єдиного державного реєстру.
		Помилковими є також мотиви суду першої інстанції про те, що застосоване в оскаржуваному рішення відповідача «систематичне грубе порушення» як кваліфікація дисциплінарного проступку Законом не передбачена. Такий підхід свідчить про надмірно формальний підхід суду до вирішення справи, позаяк відповідна кваліфікація проступку сформована у пункті 3 частини другої статті 31 Закону: «систематичного або грубого одноразового порушення» правил адвокатської етики.
		Надаючи оцінку правомірності, допустимості та співмірності обраного відповідачем виду дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до частини першої статті 35 Закону за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Тобто, наслідком вчинення адвокатом  дисциплінарного проступку можуть бути лише одне із трьох видів дисциплінарних стягнень: попередження, а також зупинення чи позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		При цьому, відповідно пункту 4 частини третьої статті 32 Закону, однією із підстав припинення права на заняття адвокатською діяльністю є систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
		Тобто, відповідач не застосовував до позивача крайній захід дисциплінарної відповідальності - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. У свою чергу, беручи до уваги характер та систематичність дисциплінарного проступку, повторне його вчинення протягом року, колегія суддів не вбачає порушень у незастосуванні до позивача найменш судового дисциплінарного стягнення - попередження.
		В оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції наголошує на необхідності розмежування «здійснення адвокатської діяльності» та «участі у адвокатському самоврядуванні». Суд першої інстанції звертає увагу, що відповідач пов`язує дисциплінарну відповідальність позивача саме з адвокатським самоврядуванням, застосовуючи при цьому стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 1 Закону адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом
		Згідно частин першої-другої статті 43 Закону адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
		Брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише адвокати України.
		Аналіз викладених та інших норм Закону свідчить, що адвокатська діяльність та адвокатське самоврядування безумовно не є тотожними видами діяльності. Водночас здійснювати їх можуть виключно особи, які мають статус адвокатів.
		Тобто, позивач як адвокат несе відповідальність не лише за свою професійну діяльність з надання правової допомоги, а й за свою діяльність у адвокатському самоврядуванні, у тому числі за невиконання ним рішень відповідних органів з питань адвокатського самоврядування. Мірою такої відповідальності адвоката є дисциплінарні стягнення, які чітко визначені Законом та одним із яких є зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Норми чинного законодавства не виокремлюють окремий вид та санкцію відповідальності за порушення, вчинені у сфері адвокатського самоврядування. 
		Суб`єктом відповідальності як за порушення, вчинені під час здійснення адвокатської діяльності так і при участі у адвокатському самоврядування є адвокат. Тому, порушення адвокатом рішень відповідних органів у сфері адвокатського самоврядування, не може звільняти його від встановленої Законом дисциплінарної відповідальності.
		Колегія суддів наголошує, що приписів та рішень відповідних органів з питань адвокатського самоврядування позивач повинен дотримуватись саме як адвокат, а не лише як особа, яка виключно приймає участь у такому самоврядуванні.
		Саме при здійсненні адвокатської діяльності адвокат має дотримуватися правил адвокатської етики (зокрема викладених вище) та виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (пункти 1, 5 частини першої статті 21 Закону).
		Тому, застосування до позивача як адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю за невиконання ним рішень органів адвокатського самоврядування, у тому числі і з питань адвокатського самоврядування, є правомірним.
		У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
		Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю відповідачем дотримано необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.
		Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю є обґрунтованим, правомірним, а отже не підлягає скасуванню.
		З огляду на це,  суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.
		Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
		Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. 
		Доводи відзиву на апеляційну скаргу висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
		Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
		Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
		Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області задовольнити.
		Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області   про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання утриматись від певних дій залишити без задоволення.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної   скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		Головуючий суддя          Є.О. Сорочко
		 
		Суддя          А.Ю. Коротких
		 
		Суддя          Н.М. Літвіна 
		 
		 
		Повний текст постанови складений 20.05.2019.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...