Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/988/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2019. Зареєстровано: 22.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2019.

Номер судового провадження: П/9901/988/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		14 травня 2019 року 
		Київ
		справа №9901/988/18
		адміністративне провадження №П/9901/988/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді Шарапи В.М., 
		суддів Бевзенка В.М., Бившевої Л.І., Данилевич Н.А., Шипуліної Т.М.,
		за участю:
		секретаря судового засідання Корецького І.О.,
		позивача: не з`явився, 
		представника відповідача: Шумар В.Ю., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
		ОСОБА_1 
		до Верховної Ради України (далі - ВРУ)
		про зобов`язання вчинити певні дії, 
		УСТАНОВИВ:  
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
		1.1 визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 27 серпня     2014 року №694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;
		1.2 визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 10 вересня   2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;
		1.3 зобов`язати ВРУ на власному офіційному веб-сайті (веб-порталі http.//rada.gov.ua) привести статтю 11 Закону України від 20 квітня 2000 року №1682-ІІІ «Про природні монополії» у відповідність до редакції, чинної станом на 7 жовтня 2010 року (до змін, внесених Законом України № 2592-VI від 7 жовтня 2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України).
		1.4 Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від    4 січня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог до Президента України, на підставі пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки вже є спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа            №П/9901/798/18).  
		1.5 У частині позовних вимог ОСОБА_1 до ВРУ ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 4 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12 лютого 2019 року.
		2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що після його звернення до ВРУ з заявою про приведення оприлюдненої норми закону до чинної редакції, не оприлюднив на офіційному веб-сайті ВРУ статтю 11 Закону України «Про природні монополії» у чинній редакції, з урахуванням позиції Конституційного Суду України. Позивач вважає, що з боку відповідача має місце протиправна бездіяльність, наслідком якої є порушення його права на інформацію, що потягло за собою правову невизначеність в питанні чинності тієї чи іншої редакції статті 11 Закону України «Про природні монополії».
		3. У відзиві на позовну заяву ВРУ зазначила, що відсутні докази про наявність факту порушення ВРУ - єдиним органом законодавчої влади, прав позивача. Крім того, відповідач посилається на відсутність компетенції ВРУ розглядати питання про звернення громадян щодо оприлюднення на офіційному веб-сайті ВРУ норм закону і зазначає, що цими повноваженнями наділений виключно Апарат ВРУ. Відтак відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними, тому підстав для задоволення позову немає.
		4. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від         4 січня 2019 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12 лютого 2019 року.
		5. У судовому засіданні позивач підтримав свій позов та просив його задовольнити.
		6. 12 лютого 2019 року оголошено перерву до 12 березня 2019 року.
		7. 12 березня 2019 року оголошено перерву до 4 квітня 2019 року.
		8. 4 квітня 2019 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача розгляд справи перенесено на 14 травня 2019 року.
		9. У судове засідання 14 травня 2019 року о 16:40 год. позивач не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. 
		10. Ураховуючи положення пункту 1 частини третьої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача. 
		11. Заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, надавши оцінку всім аргументам учасників справи відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		12. Судом встановлено, що 16 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комітету з питань правової політики та правосуддя ВРУ з проханням негайно викласти на офіційному веб-сайті ВРУ та в офіційних друкованих засобах масової інформації статтю 11 Закону України «Про природні монополії» в чинній редакції, з урахуванням позиції Конституційного Суду України.
		13. Листом від 23 листопада 2018 року відділ з питань звернень громадян Апарату ВРУ звернення ОСОБА_1 передав до секретаріату Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя.
		14. Листом Комітету з питань правової політики та правосуддя від 27 листопада            2018 року звернення надіслано до Комітету з питань правової політики.
		15. Листом Комітету з питань правової політики від 4 грудня 2018 року звернення надіслано до Міністерства юстиції України.
		16. 17 грудня 2018 року Міністерство юстиції України надало відповідь заявнику щодо змісту чинної редакції статті 11 Закону України «Про природні монополії» та одночасно додало паперову копію тексту цієї статті, аналогічний текст якої розміщений на офіційному веб-сайті ВРУ як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
		17. ОСОБА_1 зазначив, що на офіційному сайті ВРУ положення частин першої, другої статті 11 Закону України «Про природні монополії», викладені в редакції Закону України від 7 жовтня 2010 року №2592-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України» (далі - Закон №2592-VI) та Закону України від 7 липня 2011 року №3610-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій у сфері зв`язку та інформації, ринків цінних паперів та фінансових послуг» (далі - Закон №3610-VI). 
		18. Проте, згідно зі статтею 1 Закону України від 23 лютого 2014 року №763- VII «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України» (який набрав чинності 13 березня 2014 року) визнано таким, що втратив чинність Закон №2592-VI. 
		19. Позивач вважає, що на офіційному сайті ВРУ статтю 11 Закону України «Про природні монополії» викладено в редакції, що втратила чинність з 13 березня         2014 року.
		20. 20 квітня 2000 року прийнятий Закон України №1682-III «Про природні монополії» (далі - Закон №1682-III).
		21. Рішенням від 8 липня 2008 року № 14-рп/2008 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а саме: положення абзацу першого частини першої статті 11 Закону №1682-III щодо утворення та ліквідації національної комісії регулювання природних монополій Президентом України; абзацу другого частини першої зазначеної статті щодо затвердження Президентом України положень про національні комісії регулювання природних монополій; частини другої статті 11 щодо призначення та припинення повноважень голів національних комісій регулювання природних монополій, їх членів Президентом України за поданням Прем`єр-міністра України.
		22. Законом України від 7 жовтня 2010 року №2592-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України статтю 11 Закону №1682-III викладено у новій редакції.
		23. Законом України від 7 липня 2011 року №3610-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій у сфері зв`язку та інформації, ринків цінних паперів та фінансових послуг» внесені зміни до статті 11 Закону №1682-III.
		24. Законом України від 23 лютого 2014 року №763-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України» визнано таким, що втратив чинність Закон №2592-VI. Встановлено, що норми законів України, до яких вносилися зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України", які втратили чинність згідно з пунктом 1 цього Закону, діють в редакції, чинній станом на 7 жовтня 2010 року, з урахуванням змін, внесених законами України після 7 жовтня 2010 року, у частинах, що відповідають нормам   Конституції України, які діють станом на дату набрання чинності цим Законом. 
		25. Колегія суддів зазначає, що згідно відомостей, які розміщені на офіційному сайті ВРУ, текст статті 11 Закону України «Про природні монополії» викладений у редакції, чинній станом на 7 жовтня 2010 року, з урахуванням змін, внесених законами України після 7 жовтня 2010 року.  
		26. За встановлених обставин, суд відхиляє аргументи ОСОБА_1 , наведені ним як підстави для задоволення позову.
		27. Суд також відхиляє аргументи відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог з підстав відсутності компетенції ВРУ розглядати питання про звернення громадян щодо оприлюднення на офіційному веб-сайті ВРУ норм закону і наділення цими повноваженнями виключно Апарат ВРУ із таких підстав.
		28. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		29. Відповідно до статті 83 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
		30. Відповідно до частин першої та третьої статті 7 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року №1861-VI (далі - Регламент), організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України здійснює Апарат ВРУ.
		31. Апарат ВРУ діє на основі Положення про Апарат ВРУ.
		32. Розділом І Положення про Апарат ВРУ, затвердженого Розпорядженням Голови ВРУ №734 від 20 листопада 2014 року, передбачено, що Апарат ВРУ є постійно діючим органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності ВРУ, її органів та народних депутатів України. Апарат є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. 
		33. Підпунктом 3 пункту 8 розділу ІІ вказаного Положення Апарат ВРУ у сфері документального забезпечення діяльності ВРУ організовує опублікування актів ВРУ та інших офіційних матеріалів, надає інформацію щодо проходження підписаних законодавчих актів та оприлюднює її на офіційному веб-сайті ВРУ.
		34. Відповідно до підпунктів 20, 21 пункту 7 та підпункту 6 пункту 9 розділу ІІ Положення у сфері організаційного, інформаційного та комп`ютерно-технологічного забезпечення діяльності ВРУ Апарат організовує прийом громадян, розгляд поданих ними до ВРУ та її органів пропозицій, заяв і скарг, вивчає та узагальнює питання, порушені громадянами у зверненнях, вносить пропозиції щодо їх вирішення, забезпечує функціонування офіційного веб-сайту ВРУ, забезпечує функціонування офіційного веб-сайту ВРУ, оприлюднення на ньому інформації, передбаченої Законом України «Про доступ до публічної інформації" та іншими законодавчими актами.
		35. Пунктами 3, 10 Положення про веб-ресурси ВРУ, затвердженого Розпорядженням Голови ВРУ №699 від 19 травня 2015 року вер-ресурси ВРУ є офіційним джерелом інформації ВРУ, що забезпечують висвітлення діяльності ВРУ, парламентських органів та Апарату ВРУ, сприяють обміну інформацією з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, інформаційній взаємодії з урядовим і неурядовими організаціями інших країн, із громадськістю. Відповідальність за зміст інформації, що висвітлюється на веб-ресурсах ВРУ, несе підрозділ, який її оприлюднює.
		36. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при реалізації громадянами України свого права на участь в управлінні державними і громадськими справами в усіх передбачених законом формах - пропозиціях, заявах і скаргах, ВРУ є органом державної влади за своїм конституційним статусом. При цьому на різних етапах діяльності ВРУ діє як через свої допоміжні органи - Апарат ВРУ, його структурні підрозділи, так і безпосередньо через Голову ВРУ, його заступників та депутатський склад, тобто законодавчий орган держави. Однак, у будь-якому разі в згаданих правовідносинах ВРУ діє як єдиний орган законодавчої влади України.  
		37. За наведених мотивів дії ВРУ у спірних правовідносинах суд визнає такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України.  
		38. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 за встановлених судом обставин не ґрунтуються на вимогах законодавства, у задоволенні позову до ВРУ йому слід відмовити повністю.
		ВИРІШИВ:
		39. Позивачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) у задоволенні адміністративного позову до Верховної Ради України (01008,     м. Київ, вул. М.Грушевського, 5) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
		40. Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.
		41. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		42. Апеляційна скарга на судове рішення Верховного Суду подається до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Рішення складене та підписане 20.05.2019. 
		 
		 
		Суддя - доповідач                                                                                          В.М. Шарапа
		Судді                                                                                                              Л.І. Бившева
		В.М. Бевзенко   
		Н.А. Данилевич  
		                                                                                                              Т.М. Шипуліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...