Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/442/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2019.
Дата набрання законної сили: 15.05.2019
Номер судового провадження: 11-1293апп18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 травня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 824/442/17-а (К/9901/63663/18)
		Провадження № 11-1293апп18
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Саприкіної І. В.,
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л .  М., Лященко  Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду (у складі головуючого судді Левицького В. К.) від 15 червня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Залімського І. Г., суддів Сушка О. О., Смілянця Е. С.) від 04 вересня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, треті особи: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив Проспект», Чернівецька міська рада, про визнання протиправними та скасування рішення і сертифікату,
		УСТАНОВИЛА:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (далі - ТОВ «Гіпербуд», Товариство) звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (далі - Інспекція ДАБК Чернівецької міськради), у якому з урахуванням зміни позовних вимог просило:
		- визнати протиправними дії Інспекції ДАБК Чернівецької міськради щодо видачі сертифіката від 22 лютого 2017 року серії ЧВ № 164170531809 ; 
		- визнати протиправним та скасувати сертифікат серії  ЧВ № 164170531809 , виданий 22 лютого 2017 року Інспекцією ДАБК Чернівецької міськради.
		На обґрунтування своїх вимог ТОВ «Гіпербуд» зазначило, що Інспекція ДАБК Чернівецької міськради протиправно видала Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» (далі - ОК «ЖБК «Проспект») оскаржуваний сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об?єкта - торгового центру проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, оскільки будівництво зазначеного об?єкту здійснював позивач. За позицією Товариства при видачі оскаржуваного сертифіката відповідач не перевірив достовірності даних, зазначених у поданих документах, зокрема й те, що спірний об?єкт будівництва, на який відповідач видав сертифікат, нібито знаходиться у незаконному володінні ОК «ЖБК «Проспект».
		Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 15 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, закрив провадження у цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Суди зазначили, що заявлені вимоги підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.
		Закриваючи провадження у даній справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наявності спору стосовно майнових прав, що виникли як до, так і після введення в експлуатацію спірного об?єкта будівництва. При цьому позивач не був учасником публічно-правових відносин, пов`язаних із введенням зазначеного об?єкта в експлуатацію. Таким чином, у цій справі наявні всі ознаки приватного правового спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		Не погодившись із такими судовими рішеннями, ТОВ «Гіпербуд» подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Товариство зазначило, що предметом позову є скасування сертифікату від 22 лютого 2017 року серії  ЧВ № 164170531809 , протиправно виданого Інспекцією ДАБК Чернівецької міськради, яка є суб?єктом владних повноважень, і здійснює владні управлінські функції, а тому цей позов є публічно-правовим та повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства. За позицією скаржника, наявний між ТОВ «Гіпербуд» та ОК «ОБК «Проспект» спір про речове право на об?єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не впливає на належність цієї справи до адміністративної юрисдикції.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 30 жовтня 2018 року - передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 346 КАС України, оскільки учасник справи оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстави порушення правил предметної юрисдикції.
		Згідно із ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.
		Виконавчий комітет Чернівецької міськради рішенням від 10 квітня 2007 року №288/6 визнав Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест» (далі - ТОВ «Хмельницькбудінвест») переможцем відкритого інвестиційного конкурсу будівництва житлового кварталу на земельній ділянці площею 1,3 га за адресою: АДРЕСА_1 .
		Чернівецька міськрада рішенням від 29 листопада 2007 року № 443 передала ТОВ «Хмельницькбудінвест» в оренду зазначену вище земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, на підставі якого 12 березня 2008 року між зазначеними особами укладено договір оренди землі.
		07 лютого 2011 року рішенням засновника реорганізовано ТОВ «Хмельницькбудінвест» шляхом поділу на дві юридичні особи: ТОВ «Гіпербуд» та ТОВ «Гранд Палас», у зв?язку з чим рішенням 22 сесії VI скликання Чернівецької міськради від 29 березня 2012 року № 457 ТОВ «Гіпербуд» надано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,3 га в оренду на 10 років для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями. На виконання цього рішення між Чернівецькою міськрадою та Товариством укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 04 травня 2012 року № 7800.
		29 серпня 2012 року Інспекція ДАБК у Чернівецькій області надала ТОВ «Гіпербуд» дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ 11412152339, а саме на будівництво будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга - будівництво торгового центру) за адресою АДРЕСА_1. 
		З матеріалів справи також убачається, що рішенням Чернівецької міськради від 25 лютого 2016 року № 107 припинено в односторонньому порядку договір оренди землі від 04 травня 2012 року № 7800, укладений із ТОВ «Гіпербуд» на підставі п. 9.5.2 договору. 
		Разом з цим, Господарський суд Чернівецької області рішенням від 03 червня 2016 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 09 листопада 2016 року, визнав недійсним та скасував рішення Чернівецької міськради від 25 лютого 2016 року.
		У подальшому Чернівецька міськрада рішенням від 28 липня 2016 року № 317 припинила дію договору оренди землі від 04 травня 2012 року № 7800, укладеного з ТОВ «Гіпербуд», у зв?язку з порушенням Товариством ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», п. 1.1, 5.2, 7.4, 11 зазначеного договору, та надала ОК «ЖБК «Проспект» спірну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,3 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).
		На виконання вказаного рішення 24 жовтня 2016 року між Чернівецькою міськрадою та ОК «ЖБК «Проспект» укладено договір оренди землі № 10303.
		Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06 лютого 2017 року у справі № 926/4124/16, яке набрало законної сили 04 квітня 2017 року, визнано недійсним та скасовано рішення Чернівецької міськради від 28 липня 2016 року № 317 «Про припинення договору оренди землі від 04 травня 2012 року № 7800, укладеного між Чернівецькою міськрадою та ТОВ «Гіпербуд», та визнано недійсним договір оренди землі від 24 жовтня 2016 року № 10303, укладений між Чернівецькою міськрадою та ОК «ЖБК Проспект».
		З матеріалів справи вбачається, що 22 грудня 2016 року ТОВ «Гіпербуд» звертався до Інспекції ДАБК Чернівецької міськради із заявою про видачу сертифіката готовності спірного об`єкта до експлуатації. Однак, 05 січня 2017 року Інспекція відмовила Товариству у видачі зазначеного сертифіката у зв?язку з невідповідністю акта готовності об?єкта до експлуатації вимогам законодавства. Доказів оскарження вищезазначеного рішення про відмову у видачі сертифікату позивач не надав, і матеріали справи не містять.
		07 лютого 2017 року ТОВ «Гіпербуд» звернулося до Інспекції ДАБК Чернівецької міськради із заявами-повідомленнями (вих. № 24/17, № 25/17), у яких просило відповідача утриматися від будь-яких дій, наслідком яких буде прийняття в експлуатацію іншими особами торгового центру за адресою: АДРЕСА_1 , (І черги будівництва будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом), і дій, спрямованих на видачу, внесення та/або реєстрації дозвільних документів, які дають право ОК «ЖБК «Проспект» будувати нові об`єкти, здійснювати перепланування на існуючому об`єкті будівництва.
		02 березня 2017 року Інспекція ДАБК Чернівецької міськради повідомила ТОВ «Гіпербуд», що за результатами розгляду питання прийняття в експлуатацію спірного об`єкта, 22 лютого 2017 року Інспекція видала ОК «ЖБК «Проспект» сертифікат серії  ЧВ № 164170531809 , який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об?єкта на АДРЕСА_1 (будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями і паркінгом, І черга - будівництво торгового центру) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
		Указуючи на протиправність дій Інспекції ДАБК Чернівецької міськради щодо видачі сертифіката від 22 лютого 2017 року серії ЧВ № 164170531809 , та вважаючи, що такий сертифікат підлягає скасуванню, ТОВ «Гіпербуд» звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів, як законного забудовника спірного об?єкта будівництва.
		Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
		Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).
		Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС Україниє переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України). 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		При вирішенні питання щодо компетенції суду потрібно враховувати критерій суб`єктного складу спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, із яких виник спір, і кінцеву мету пред`явлення позову.
		ТОВ «Гіпербуд», звертаючись до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача та скасування сертифікату від 22 лютого 2017 року 
		серії ЧВ №  164170531809 про засвідчення відповідності закінченого будівництвом об?єкта проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації, обґрунтовував свої вимоги тим, що ОК «ЖБК «Проспект» незаконно ввело в експлуатацію та в подальшому зареєструвало право власності на спірний об?єкт будівництва (торговий центр, який є І чергою будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями і паркінгом).
		Таким чином, основним мотивом обґрунтування допущення відповідачем протиправних дій і, як наслідок, видачу оскаржуваного сертифіката позивач зазначає ту обставину, що нібито внаслідок таких дій він, як законний забудовник, був позбавлений права на введення в експлуатацію та подальшого оформлення свого права власності на зазначений торговий центр. Тобто, ТОВ «Гіпербуд» вказував на порушення ОК «ЖБК «Проспект» його права на майно, а саме реєстрацію права власності стосовно спірного об?єкту нерухомості. 
		Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України; у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
		Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
		Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
		При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за виключенням, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
		За правилами п. 1, 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
		Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 лютого 2017 року № 34037256 державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу» Чернівецької області Жар І. Г. зареєстрував за ОК «ЖБК «Проспект» право власності на об?єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , яке було скасовано рішенням Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 14 червня 2017 року № 35661325. Однак, у період дії зазначеного рішення про державну реєстрацію ОК «ЖБК «Проспект» уклав договори купівлі-продажу, на підставі яких ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 стали власниками часток нежитлових (торгових) приміщень, що розташовані в спірному об?єкті нерухомості. Відомості про визнання недійсними та скасування таких договорів купівлі-продажу в матеріалах справи відсутні. 
		Тобто, очевидним наслідком задоволення позовних вимог Товариства буде втручання у право власності зазначених вище осіб, а тому твердження скаржника, що спірні правовідносини, які нібито склалися між позивачем й Інспекцією ДАБК Чернівецької міськради, не стосуються цивільних прав цих осіб, є необґрунтованими.
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ТОВ «Гіпербуд» не був учасником публічно-правових відносин, пов?язаних з видачею оскаржуваного сертифіката та подальшим введенням спірного об?єкта в експлуатацію, оскільки в цих правовідносинах владно-управлінські відносини виникли між Інспекцією ДАБК Чернівецької міськради та ОК «ЖБК «Проспект».
		При цьому відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб`єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.
		Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що ТОВ «Гіпербуд» оспорює сертифікат (дії відповідача щодо його видачі), який є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано.
		Таким чином, оскаржуваний сертифікат не породжує для позивача будь-яких прав чи обов`язків, а тому і не надає останньому права на звернення із цим позовом до суду в порядку адміністративного судочинства.
		Однак, спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок вчинення ОК «ЖБК «Проспект» дій щодо введення в експлуатацію та подальше оформлення речових прав на спірний об?єкт нерухомості, які, на думку позивача, заподіяли шкоду його майновим правам, у зв?язку з чим у Товариства виникла необхідність захисту своїх цивільних (майнових) прав. 
		Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 815/1568/16.
		Отже, вимоги щодо визнання протиправним та скасування сертифіката від 22 лютого 2017 року серії ЧВ № 164170531809 є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні питання щодо законності вчинення дій щодо введення в експлуатацію та реєстрацію права власності на спірний об?єкт господарським або цивільним судом у залежності від суб?єктного складу учасників спору.
		Таким чином, ураховуючи суть спірних правовідносин, спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, а стосується захисту його приватних інтересів (майнового інтересу щодо конкретного об`єкта нерухомого майна) і має вирішуватися в порядку господарського (у разі виникнення спору між суб?єктами господарювання) або цивільного (у разі залучення фізичних осіб до вирішення цього спору) судочинства.
		Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми процесуального права та обґрунтовано закрили провадження у цій справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, проте помилково зазначили про належність цієї справи виключно до господарської юрисдикції, а тому наявні підстави для зміни судових рішень першої та апеляційної інстанцій в їх мотивувальних частинах з викладених вище обставин.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 349 КАСУкраїни суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Статтею 351 КАСУкраїни закріплено, що підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, зокрема, неправильне застосування закону, який не підлягає застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» задовольнити частково.
		Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
		В решті ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                     І. В. Саприкіна 
		Судді                         
		Н. О. Антонюк                                                       Н. П. Лященко
		С. В. Бакуліна                                                        О. Б. Прокопенко
		В. В. Британчук                                                     Л. І. Рогач
		Д. А. Гудима                                                          О. М.  Ситнік 
		О. С. Золотніков                                                  В. Ю. Уркевич
		В. С. Князєв                                                                       О. Г. Яновська
		Л. М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...