Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/768/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 21.05.2019. Зареєстровано: 22.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2019.
Дата набрання законної сили: 11.06.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
		E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 13 травня 2019 р.  Справа № 903/768/18
		Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали по справі № 903/768/18 
		за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп", м. Луцьк
		третьої особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю Вог Рітейл, м. Луцьк
		про стягнення 3 500 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 94 149 975,50 грн. заборгованості, 
		за участю представників:
		від позивача: Карпів О.Я. - адвокат (довіреність № 13-2-02/4549 від 01.02.2019),
		від відповідача: н/з,
		від третьої особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: н/з,
		в с т а н о в и в:
		ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до господарського суду з позовом від 17.10.2018р. №13-2-1/54056 (вх.№01-48/795/18 від 23.10.2018р.) про стягнення з ТОВ "Вест Ойл Груп" 5150000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становило 143 839 500 грн. заборгованості згідно з укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Вест Ойл Груп" договором поруки №257874 від 17.07.2014р. на виконання умов генерального договору кредитування №11466012000 від 17.07.2014р., укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Вог Рітейл".
		На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов кредитного договору №11466012000 від 17.07.2014. 
		Ухвалою суду від 16.11.2018. суддею Дем`як В.М. було відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 10.12.2018. 
		10.12.2018 від позивача надійшла заява (вх. №01-82/171/18) про врегулювання спору за участю судді, в якій він просив зупинити провадження у справі № 903/768/18 та розпочати по справі процедуру з врегулювання спору за участю судді.
		Також 10.12.2018 позивач надіслав до суду лист № б/11 від 07.12.2018 (а.с. 85, т. 1), в якому повідомив про перейменування позивача.
		Ухвалою суду від 10.12.2018 було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22.01.2019 та було запропоновано відповідачу подати суду письмові пояснення, в яких висловити свою думку щодо врегулювання спору за участю судді.
		Позивач через відділ документального забезпечення та контролю подав відповідь на відзив (вх. № 01-57/796/19 від 22.01.2019р.), в якій заперечував проти відзиву повністю, не погоджувався із усіма пунктами та твердженнями відповідача, просив суд задовольнити позов.
		21.01.2019р. від відповідача надійшло клопотання (вх. №01-84/10/19 від 21.01.2019р.) про зупинення провадження у справі та початок врегулювання спору за участі судді.
		Ухвалою суду від 22.01.2019 було призначено у справі № 903/768/18 проведення процедури врегулювання спору за участю судді у формі спільних нарад за участю сторін. Повідомлено сторін, що спільна нарада відбудеться 07.02.2019р. в приміщенні господарського суду Волинської області за адресою: м. Луцьк, пр-т Волі 54а, в залі суд. засідань № 104. Провадження у справі № 920/768/18 було зупинено до припинення врегулювання спору за участі судді.
		04.02.2019р. представник АТ Укрсиббанк надіслав до суду клопотання про перенесення спільної наради, посилаючись на те, що позивачем ведуться переговори з основним боржником за кредитним договором - ТзОВ ВОГ Рітейл та на даний час не завершені. Просив перенести проведення спільної наради щодо врегулювання спору за участю судді на більш пізню дату, але не раніше ніж 11.02.2019.
		07.02.2019 у проведенні наради судом було оголошено перерву на підставі ч. 3 ст. 188 Господарського процесуального кодексу України до 19.02.2019 до 10 год. 
		12.02.2019 від позивача надійшла заява (вх. №13-2-1/4246/1 від 29.01.2019) про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з ТОВ "Дельта Вест Ойл Груп" 4 150 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становило 115 328 500 грн. заборгованості за договором поруки №257874 від 17.07.2014р. як з поручителя за зобов`язаннями ТОВ Вог Рітейл.
		Як вбачається з розпорядження керівника апарату господарського суду Коритнюка О.О. від 12.02.2019., згідно з табелем обліку використання робочого часу, суддя Дем`як В.М. з 11.02.2019 по 15.02.2019 перебувала у службовому відрядженні та з 16.02.2019 по 03.03.2019 перебуватиме у відпустці. 
		Пунктом 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 визначено, що винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи.
		Враховуючи те, що згідно ст. 190 ГПК України закінчувався місячний термін врегулювання спору за участю судді та суддя Дем`як В.М. не могла розглянути справу у встановлені строки у зв`язку з перебуванням у відрядженні та відпустці, виникла необхідність перерозподілу судової справи 903/768/18.
		Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2019 справу №903/768/18 було розподілено судді Слободян О.Г.
		Ухвалою суду від 14.02.2019 (суддя Слободян О. Г.) справу № 903/768/18 було прийнято до провадження; повідомлено учасників справи, що спільна нарада відбудеться 19.02.2019 о 10:00 год.
		Для проведення спільної наради 19.02.2019р. сторони до суду не з`явилися повторно.
		19.02.2019р. від позивача надійшов лист-повідомлення (вх.№01-57/2090/19), в якому він зазначив, що переговори між АТ "УкрСиббанк" та основним боржником по кредитному договору - ТОВ "Вог Рітейл" по погашенню заборгованості перед банком ще тривають і не можуть бути завершені раніше закінчення процедури врегулювання спору за участю судді. Повідомив, що протягом переговорів з ТОВ "ВОГ Рітейл", останнім частково погашена заборгованість в сумі 1 650 000 дол. США та просив припинити процедуру врегулювання спору за участю судді та відновити провадження у справі №903/768/18.
		Крім того, від позивача надійшла заява (вх. №01-68/14/19 від 19.02.2019р.) про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з ТОВ "Дельта Вест Ойл Груп" 3 500 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 94 149 975,50 грн. заборгованості за договором поруки №257874 від 17.07.2014р. як з поручителя за зобов`язаннями ТОВ Вог Рітейл.
		19.02.2019р. від відповідача - ТОВ Вест Ойл Груп" надійшло клопотання (вх. №01-57/2054/19), в якому він просив перенести спільну нараду на іншу дату в зв`язку з проведенням між сторонами переговорів щодо врегулювання ситуації, яка склалася та здійснення пошуку шляхів її вирішення.
		Ухвалою суду від 19.02.2019 було припинено врегулювання спору за участю судді та поновлено провадження у справі; клопотання відповідача про перенесення спільної наради було залишено судом без задоволення, оскільки 30-денний строк проведення врегулювання спору за участю судді закінчується 21.02.2019, а строк проведення врегулювання спору за участю судді продовженню не підлягає.
		Відповідно до ч. 4 ст. 189 Господарського процесуального кодексу України у разі припинення врегулювання спору за участю судді з підстав, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, справа передається на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
		Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2019 справу № 903/768/18 було розподілено судді Якушевій І.О.
		Згідно ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
		Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи спочатку та призначення підготовчого засідання у даній справі.
		Ухвалою суду від 21.02.2019 справу №903/768/18 було прийнято до провадження, підготовче засідання призначено на 21.03.2019.
		21.03.2019 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з об`єктивною неможливістю представника відповідача взяти участь в судовому засіданні через зайнятість в іншому судовому засіданні. Крім цього, повідомив, що між сторонами триває процес мирного вирішення спору.
		В судове засідання представники сторін не з`явилися, про судовий розгляд сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4301036979652, № 4301036979660.
		Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
		Оскільки зменшення розміру позовних вимог  це процесуальне право, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв заяву (вх. №13-2-1/4246/1 від 29.01.2019) та заяву (вх. №01-68/14/19 від 19.02.2019р.) про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову  3 500 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 94 149 975,50 грн. заборгованості, з якої й вирішується спір.
		Ухвалою суду від 21.03.2019 з метою забезпечення сторонам можливості врегулювати спір добровільно, було відкладено підготовче засідання на 11 квітня 2019.
		В судове засідання 11.04.2019 представники сторін не з`явились.
		Ухвалою суду від 11.04.2019 підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.04.2019.
		17.04.2019 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання б/н від 17.04.2019, в якому просив залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю Вог Рітейл, посилаючись на те, що ТзОВ Вог Рітейл є позичальником за генеральним договором про кредитування № 11466012000 від 17.07.2014, з метою належного виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ "УкрСиббанк" та ТзОВ "Вест Ойл Груп" було укладено договір поруки № 257874 від 17.07.2014. Відтак рішення може вплинути на права та обов`язки позичальника  ТзОВ Вог Рітейл.
		19.04.2019 від позивача до суду надійшло клопотання б/н від 18.04.2019, в якому позивач повідомив про те, що не заперечує проти залучення до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТзОВ Вог Рітейл; просить суд повернутись на стадію підготовчого провадження та залучити третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТзОВ Вог Рітейл.
		В судовому засіданні 22.04.2019 представник позивача підтримав клопотання про залучення до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТзОВ Вог Рітейл.
		Представник відповідача в судове засідання 22.04.2019 не з`явився. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301037158350.
		Ухвалою суду від 22.04.2019 було задоволено клопотання про залучення третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТзОВ Вог Рітейл; зобов`язано позивача надіслати третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, копію позовної заяви з додатками; докази надіслання подати суду; встановлено третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, строк до 11.05.2019 року для подачі письмових пояснень на заявлений позов; відкладено розгляд справи по суті на 13 травня 2019 р.
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
		На виконання вимог ухвали суду представник позивача подав докази відправлення копії позовної заяви з додатками третій особі.
		Відповідач в судове засідання не з`явився.
		13.03.2019 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання від 11.05.2018 про відкладення розгляду справи, в якому відповідач просив суд відкласти розгляд справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
		Суд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишив без задоволення з огляду на наступне.
		Підстави відкладення розгляду справи по суті ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
		Позивачем в клопотанні не наведено обставин, визначених ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи по суті.
		Причини неявки, вказані позивачем у клопотанні, не можна визначити поважними, оскільки жодних доказів, які б свідчили про перебування представника відповідача у відрядженні, позивач суду не надав.
		Окрім цього, представництво інтересів не обмежується певним колом осіб, а тому перебування у відрядженні одного представника не позбавляє права господарства звернутися до послуг іншого представника.
		В судове засідання представники відповідача та третьої особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не з`явились.
		Факт належного повідомлення відповідача та третьої особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про дату і час розгляду справи підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4301037154819 від 07.05.2019 та № 4301037154789 від 07.05.2019.
		Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, третьої особи, зважаючи на те, що вони належним чином були повідомлені про судовий розгляд.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що вимога Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про стягнення 3 500 000 доларів США заборгованості, що в гривневому еквіваленті становить 94 149 975,50 грн., підлягає до задоволення повністю з огляду на таке.
		17.07.2014 між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вог Рітейл» як позичальником було укладено Генеральний договір про кредитування № 11466012000 (а.с. 11-17, т. 1).
		В процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідно до п. 1.1. Статуту Акціонерного товариства «Укрсиббанк», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Укрсиббанк» від 17.10.2018, Акціонерне товариство «Укрсиббанк» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк». 
		Статут Акціонерного товариства «Укрсиббанк» знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет.
		Відповідно до п. 1.1. договору кредитор зобов`язувався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії у доларах США у межах кредитної лінії, а позичальник зобов`язувався прийняти належним чином використовувати і повернути кредитору кредит та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.
		17.07.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до генерального договору про кредитування № 11466012000.
		Відповідно до умов угоди сторони домовились викласти п. п. 2.4.5 пункту 2.4. договору в новій редакції. Зазначили, що інші умови договору і додаткових угод до нього, які не суперечать цій додатковій угоді, залишаються незмінними і сторони підтверджують за ними свої зобов`язання.
		12.09.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до Генерального договору про кредитування, відповідно до якої сторони домовились викласти пункт 5.14 договору в новій редакції. 
		Зазначили, що інші умови договору і додаткових угод до нього, які не суперечать цій додатковій угоді, залишаються незмінними і сторони підтверджують за ними свої зобов`язання.
		01.10.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до генерального договору про кредитування № 11466012000.
		Відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони домовились викласти пункт 2.6. договору в новій редакції. Зазначили, що інші умови договору і додаткових угод до нього, які не суперечать цій додатковій угоді, залишаються незмінними і сторони підтверджують за ними свої зобов`язання.
		19.03.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до генерального договору про кредитування № 11466012000.
		Відповідно до додаткової угоди № 4 сторони домовились викласти генеральний договір № 11470843000 від 17.07.2014 в новій редакції.
		Сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при укладенні, а саме № 11466012000. так і реєстраційний номер договору в системі обліку кредитора, а саме №11470843000 та як дата укладання договору, а саме « 17» липня 2014 року, так і дата викладення договору в новій редакції цією додатковою угодою, а саме « 19» березня 2015 року відповідно при цьому при здійсненні погашення заборгованості за договором та при отриманні нових траншнів за договором сторонами використовується реєстраційний номер договору та реєстраційна дата договору.
		Відповідно до змісту додаткової угоди, станом на дату укладання цієї додаткової угоди, вся заборгованість позичальннка за договором обліковується кредитором окремими частинами, траншами, за такими реєстраційними номерами в системі обліку кредитора та в таких сумах:
		-Транш (реєстраційний номер в системі обліку кредитора № 11468673000) в сумі 2 000 000 доларів США, наданий позичальнику на підставі заяви-індивідуальної угоди на видачу траншу №1 від 01 жовтня 2014 року.
		-Транш (реєстраційний номер в системі обліку кредитора №11468683000) в сулі 6 000 000 доларів США, наданий Позичальнику на підставі заяви-індивідуальної угоди на видачу траншу №2 від 02 жовтня 2014 року.
		- Транш (реєстраційний номер в системі обліку кредитора №11468688000) в сумі 3 300 000 США, наданий позичальнику на підставі заявн-іішивідуальної угоди на видачу траншу №4 від "03.10.2014.
		- Транш (реєстраційний номер в системі обліку кредитора №11469111000, наданий позичальнику на підставі заяви-іидивідуальної угоди на видачу траншу № 5 від 29 жовтня 2014 року.
		- Транш (реєстраційний номер в системі обліку кредитора №11469128000) в сумі 1 000 000 доларів США, наданий позичальнику на підставі Заяви-шднвідуатьної угоди на видачу Траншу №6 від "30" жовтня 2014,
		- Транш (реєстраційний номер в системі обліку кредитора №11469129000) в сумі 156 250 доларів США, наданий наданий Позичальнику на підставі заяви-індивідуальної угоди на видачу траншу № 7 від 30.10.2014.
		Сторони узгодили, що на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника на за траншами, за нарахованими і несплаченими станом на дату укладання цієї додаткової угоди основним боргом здійснюватиметься кредитором однією сумою та новим траншем № 1147084500; сума траншу становить 10 900 000 доларів США.
		Відповідно до п. 1.1. договору, в новій редакції, кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії у доларах США у межах ліміту кредитної лінії, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути кредитору кредит та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.
		Ліміт кредитної лінії становить 10 900 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 254 995 025,10 грн. за курсом НБУ, що діє на 14:00 годин станом на 19.03.2015.
		Відповідно до п. 2.1.1. кредитного договору позичальник має право отримати кредит у вигляді одного траншу або декількох траншів, загальна сума яких не може перевищувати суму ліміту кредитної лінії.
		Згідно з поясненнями представника позивача, транші надавались позичальнику або на підставі заяви-індивідуальної угоди на видачу траншів (оформленої відповідно до п. 2.1.3. кредитного договору), або на підставі окремі додаткових угод до кредитного договору. На виконання умов генерального договору про кредитування № 11466012000 позичальнику було видано три транші на загальну суму 10 900 000 доларів США.
		18.03.2016 сторонами було укладено додаткову угоду № 5, відповідно до якої процентна ставка за користування кредитними коштами з 19.03.2016 по 18.03.201 становить 8%, вилучили частину тексту з п. п. 3.1.1. договору, виклали п. 3.1.3 та п. 3.1.4. в новій редакції.
		22.09.2016 між сторонами було укладено додаткову угоду № 6 до генерального договору про кредитування № 11466012000.
		Відповідно до умов додаткової угоди № 6 станом на дату укладення цієї угоди заборгованість позичальника за договором обліковується кредитором за траншем з реєстраційним номером в системі обліку кредитора № 11470845000 у розмірі 9 750 000 доларів США за основним боргом та у розмірі 261 500,02 доларів США за нарахованими і не сплаченими процентами. Також саме на цю суму був встановлений (зменшений) загальний ліміт кредитування за кредитним договором.
		В додатковій угоді №6 сторони домовились продовжити строк повернення кредиту до 30.12.2019 включно.
		У додатковій угоді № 7 від 26.12.2017 сторони домовились, що у період з 21.11.2017 по 29.11.2017 не застосовується дія п. 2.4.2. договору та за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін нараховується процентна ставка у розмірі, що діяла у відповідний період дії договору для строкової суми основного боргу відповідно до умов договору.
		Як встановлено судом, позичальник частково повернув отримані згідно з кредитним договором кошти. 
		Станом на день подання позовної заяви позичальник користувався кредитом у вигляді траншу, наданого на підставі додаткової угоди № 6 від 22.09.2016 до кредитного договору, згідно з якою позичальнику наданий транш в сумі 9 750 000 доларів США, який 16.03.2017 був пролонгований на підставі заяви-індивідуальної угоди № 2 на пролонгацію траншу.
		Згідно з п. 2.1.3.1-а п. 2.2.3. кредитного договору строк надання траншу може бути продовжено на кожні 12 місяців від дати погашення траншу, на підставі заяви на пролонгацію траншу, зразок якої міститься в додатку № 3 нової редакції кредитного договору (згідно додаткової угоди №4 від 19 березня 2015 року.
		На момент останнього продовження строку користування траншем заборгованість позичальника за кредитним договором складала 7 650 000 доларів США.
		Для позичальника користування траншем № 11483015000 було пролонговано (відповідно до умов п. 2.2.3. кредитного договору) двічі, на підставі заяв - індивідуальних угод на пролонгацію траншу № 1 від 18.03.2016 р. та № 2 від 16.03.2017 р. 
		Згідно із заявою-індивідуальною угодою на пролонгацію траншу № 1 від 18.03.2016 сторони узгодили нову дату погашення траншу - 18.03.2017 (а.с. 38).
		Відповідно до заяви  індивідуальної угоди на пролонгацію траншу №2 від 16.03.2017 новою датою погашення траншу сторони узгодили - 15.03.2018.
		Тобто, повне погашення кредиту (повернення траншу № 11483015000) повинно було відбутись 15 березня 2018 року, відповідно до строку, встановленого заявою-індивідуальною угодою на пролонгацію траншу № 2 від 16 березня 2017 року, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.
		У відповідності до п. 5.1. кредитного договору № 11466012000 позичальник зобов`язується забезпечити повернення отриманого кредиту у встановлені кредитним договором терміни.
		Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань згідно з кредитним договором, позичальник не повернув кредит до встановленої заявою-індивідуальною угодою на пролонгацію траншу дати  15.03.2018.
		Отже, починаючи з 16.03.2018 року позичальник не виконує належним чином взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.
		Як вбачається із розрахунку позивача, заборгованість по траншу № 11483015000 (наданому на підставі додаткової угоди № 6 від 22.09.2016 р.) була 5 150 000 доларів США.
		У відповідності до п. 6.2, п. 8.2. та розділу 12 кредитного договору, банківська установа може самостійно змінити термін повернення кредиту (в сторону зменшення), в тому числі, у разі наявності порушення позичальником термінів повернення кредиту.
		При цьому, у відповідності до п. 12.1. кредитного договору термін повернення кредиту вважається таким що настав, а кредит  таким, шо підлягає поверненню в дату відправлення відповідної вимоги банку або на 20 календарний день з дати відправлення банком письмового повідомлення.
		30 березня 2018 року позивач скористався своїм правом та визнав строк повернення кредиту таким, що настав, про що позичальнику була направлена вимога (вих. № 58-7/15881 від 30.03.2018 р.) про визнання строку повернення кредиту таким, що настав з 18 квітня 2018 та про повернення всієї суми заборгованості за генеральним договором про кредитування № 11466012000 після цієї дати в розмірі 5 850 000 доларів США, прострочених процентів в розмірі 15 845,83 дол. США. 
		Листом від 25.04.2018 позивач звернувся до поручителя - ТзОВ «Вест Ойл Груп» з вимогою виконати зобов`язання за договором поруки № 257874 від 17.07.2014 та сплатити 5 350 000 дол. США простроченої заборгованості за Генеральним договором про кредитування № 11466012000 у зв`язку з невиконанням у повному обсязі своїх зобов`язань позичальником.
		Оскілки ні позичальник, ні поручитель не виконали належним чином у повному обсязі взяті на себе зобов`язання ПАТ «Укрсиббанк» звернулося з позовом до суду.
		З урахуванням заяви (вх. №01-68/14/19 від 19.02.2019р.) про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути із відповідача як з поручителя 3 500 000 доларів США, посилаючись на те, що 14.12.2018 позичальником було сплачено 1 000 000 доларів США, що підтверджується копією меморіального ордеру № 129 від 14.12.2018 (а.с. 200, том1), 05.02.2019 позичальником було сплачено 650 000,00 дол. США, що підтверджується копією меморіального валютного ордеру від 05.02.2019 № 132 (а.с. 211, том 1).
		Згідно з п. 3.1.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 22.09.16) з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника позивачем була прийнята, в тому числі, порука Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» з місцезнаходженням: 43010, вулиця Кременецька, будинок 38, місто Луцьк, Волинська обл., ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 34524327 (надалі - Відповідач).
		На виконання умов п. 3.1.1. кредитного договору, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед позивачем, 17 липня 2014 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» був укладений договір поруки № 257874, який забезпечує повернення основної суми кредиту (а.с. 41-42, том 1).
		Як вже зазначалось судом, відповідно до п. 1.1. Статуту Акціонерного товариства «Укрсиббанк», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Укрсиббанк» від 17.10.2018, Акціонерне товариство «Укрсиббанк» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк». 
		Відповідно до умов п. 1.1. договору поруки № 257874 (в редакції договору про внесення змін № 1 від 19.03.2015 р.) поручитель поручається за виконання зобов`язань позичальника щодо сплати суми основного боргу в розмірі 10 900 000 доларів США.
		Згідно з п. 1.3. договору поруки № 257874 в редакції договору про внесення змін № 1 від 19.03.2015 відповідальність поручителя є частковою та обмежена сумою, що складає 10 900 000 доларів США, а відповідно до п. 1.4. договору поруки відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.
		Згідно з п. 3.1. договору поруки (в редакції договору про внесення змін № 2 від 22.09.2016 р.) строк дії поруки, тобто строк, протягом якого кредитор (позивач) має право пред`явити вимоги до поручителя, становить 8 (вісім) років та 6 (шість) місяців з дати підписання договору поруки.
		Позивач звернувся до відповідача з повідомленням № 13-2-1/18207 від 12.04.2018 (а.с. 45, том 1) про виникнення прострочення у позичальника за кредитним договором із зазначенням того, що банківська установа скористалась своїм правом, передбаченим п. 1.2.1. кредитного договору, та визнала термін повернення кредиту таким, що настав, а кредит - таким, що підлягає поверненню з 18 квітня 2018 року 
		В цьому повідомленні позивач попереджав відповідача про можливість звернення до поручителя за виконанням зобов`язань за договором поруки.
		В листі № 13-2-1/18451 від 25.04.2018 (а.с. 47, том 1) позивач вимагав виконати зобов`язання за договором поруки.
		У відповідності до п. 2.2. договору поруки, у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань за основним (кредитним) договором, кредитор (позивач) має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя (відповідач), які останній зобов`язаний виконати протягом 20 робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги.
		Зазначена вимога (вих. № 13-2-1/18451 від 25.04.2018) відповідачем не виконана, отже з 16.05.2018 поручитель не виконує зобов`язань за договором поруки.
		За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
		Відповідно до положень статей 553, 554, 626 Цивільного кодексу Україниза договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем; поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.
		Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, Публічне акціонерне товариство"УкрСиббанк" як кредитор подало до господарського суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором. 
		Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов`язання згідно з кредитним договором, виконав належним чином, здійснивши кредитування позичальника шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.
		Факт отримання кредитних коштів позичальником не заперечується та підтверджується наявними в справі копіями меморіальних ордерів, випискою про рух коштів на рахунку ТзОВ «Вог Рітейл» за період з 17.07.2014 по 26.11.2018 (а.с. 117-172, том 1).
		Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
		В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
		Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
		Укладений сторонами кредитний договір №11466012000 не визнаний судом недійсним, відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
		Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
		Водночас, ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
		Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		У зв`язку із невиконанням позичальником - ТзОВ «Вог Рітейл» зобов`язань перед позивачем за договором кредитування № 11466012000 від 17.07.2014 підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення із ТзОВ «Вест Ойл Груп» як з поручителя 3 500 000 дол. США заборгованості, що в гривневому еквіваленті станом на 11.02.2019 становить 94 149 975,50 грн.
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Заяв про повернення судового збору у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог не надходило.
		У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати позивача, пов`язані з оплатою судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 11, 525, 530, 546, 554, 626, 627, 629, 1046, 1049, 1054, Цивільного кодексу України, ст. 129, 231, ст. ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		в и р і ш и в:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (43010, вул. Кременецька, 38, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 34524327) на користь Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, код ЄДРПОУ 09807750) 3 500 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 94 149 975 грн. 50 коп., 403 654 грн. 82 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
		Повне рішення складено: 21.05.2019.
		 
		СуддяІ. О. Якушева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...