Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/1307/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2019. Зареєстровано: 22.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13.05.2019 Справа № 917/1307/18 
		 
		за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" вул. Шопена, 1-А, с. Рівне, Донецька область,85325 (поштова адреса: вул. Глінки, 7, м. Дніпро, 49000) 
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця" вул. Гоголя, 12, офіс 602, м. Полтава, Полтавська область,36020 
		про 1. зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця" негайно у повному обсязі виконати умови договору поставки №903 КЗ від 27.03.2018 року та Специфікації №1 від 27.03.2018 року до нього, а саме здійснити на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" поставку 100 тон сої на суму 1 310 000,40 грн. в тому числі ПДВ 20%;
		2. стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця" на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" суму неустойки за порушення строків поставки товару за договором поставки №903 КЗ від 27.03.2018 року у розмірі 1 000 000,00 грн. 
		 
		Суддя Тимощенко О.М.
		Секретар судового засідання Отюгова О.І. 
		Представники учасників справи:
		від позивача: ОСОБА_1 П., свідоцтво адв. серія ДП № 3839 від 14.09.2018р., дов. № б/н від 16.04.2019 р.,
		від відповідача: Петько А.В., ордер ПТ №073090 від 08.11.2018 р., посв. адв. № 406 від 01.11.2017 р. 
		Обставини справи: 24.10.2018 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява: Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця" про: 1. зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця" негайно у повному обсязі виконати умови договору поставки №903 КЗ від 27.03.2018 року та Специфікації №1 від 27.03.2018 року до нього, а саме здійснити на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" поставку 100 тон сої на суму 1 310 000,40 грн. в тому числі ПДВ 20%; 2. стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця" на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" суму неустойки за порушення строків поставки товару за договором поставки №903 КЗ від 27.03.2018 року у розмірі 1 000 000,00 грн. 
		Ухвалою суду від 31.10.2018 року дану позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. 
		20.11.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10777 від 20.11.2018 року), в якому відповідач заперечував проти позову. 
		Ухвалою від 08.01.2019 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.01.2019 року. 
		Ухвалою від 24.01.2019 року суд відклав розгляд справи на 13.02.2019 року. 
		На підставі розпорядження №61 від 08.02.2019 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи в зв`язку з відстороненням судді від здійснення правосуддя, проведено повторний автоматичний розподіл справи № 917/1307/18, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Тимощенко О.М., що відображено у протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2019 року. 
		Ухвалою від 08.02.2019 року суддею Тимощенко О.М. було прийнято справу до свого провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 26.02.2019 року.
		В судовому засіданні 26.02.2019 року для надання можливості учасникам справи врегулювати спір суд оголосив перерву до 18.03.2019 року.
		В судовому засіданні представники сторін повідомили суд про недосягнення згоди щодо врегулювання спору. 
		Ухвалою від 18.03.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
		В судовому засіданні 16.04.2019 року суд розпочав слухання справи по суті та оголосив перерву до 13.05.2019 року.
		В судовому засіданні 13.05.2019 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, роз`яснив порядок і строк його оскарження, повідомив коли буде виготовлено повне рішення у відповідності до ст. 240 ГПК України.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив: 
		Спір у справі виник у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару у визначені в договорі строки, у зв`язку з чим позивач вказує на те, що відповідач повинен понести відповідальність у вигляді неустойки, а також здійснити поставку товару. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 27.03.2018 року між сторонами укладено договір поставки № 903 КЗ. У відповідності до Специфікацій № 1 від 27 березня 2018 року до Договору відповідач зобов`язався поставити товар - сою у загальній кількості 100 тон на суму 1 310 000,10 грн., в тому числі ПДВ 20% до 10.04.2018 року. Кількість непоставленого відповідачем товару за Специфікацією №1 від 27 березня 2018 року становить 100 тон сої на суму 1 310 000,40 грн., в тому числі ПДВ 20%.
		Пунктом 5.3 Договору сторони встановили відповідальність постачальника за несвоєчасну поставку Товару у вигляді неустойки у розмірі 5,0 % від суми непоставленого Товару за відповідною Специфікації за кожен день прострочення поставки. На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував та заявив до стягнення суму неустойки за порушення строків поставки товару за договором поставки №903 КЗ від 27.03.2018 року у розмірі 1 000 000,00 грн.
		Таким чином, з посиланням на умови договору, специфікацію та ст.ст. 193 Господарського кодексу України, статті 15, 16, 525, 526, 611 Цивільного кодексу України позивач просив суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця" негайно у повному обсязі виконати умови договору поставки №903 КЗ від 27.03.2018 року та Специфікації №1 від 27.03.2018 року до нього, а саме здійснити на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" поставку 100 тон сої на суму 1 310 000,40 грн. в тому числі ПДВ 20%; та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця" на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" 1 000 000,00 грн. суму неустойки за порушення строків поставки товару за договором поставки №903 КЗ від 27.03.2018 року. 
		Відповідач проти позову заперечував. Так, зокрема, відповідач стверджував, що договір, про який йдеться, з боку позивача було підписано, скріплено печаткою та направлено на адресу відповідача лише 08.05.2018 року, а останнім отримано лише 14.05.2018 року. Доказом того, що відповідачем договір було отримано лише 14 травня 2018 року є електронне листування. Як вказує відповідач, він жодного разу не відмовлявся від виконання своїх зобов`язань за договором поставки № 903-K3 від 27.03.2018 року, а лише просив позивача визначити нові строки їх виконання, оскільки на момент укладення договору належні чином та на момент початку строку його дії, строк виконання зобов`язання, який був визначений попередньо в специфікації до договору поставки, а саме - 10 квітня 2018 року, вже був не актуальним. Безпідставною, на думку відповідача, є і позовна вимога позивача про зобов`язання здійснити поставку товару, оскільки між сторонами укладено договір поставки № 903-K3 від 27.03.2018 року , згідно умов якого поставки здійснюються в обсягах, строки та за ціною, визначеною в специфікаціях. На момент звернення до суду позивач не направляв відповідачу пропозицій щодо поставки, між сторонами не було досягнуто згоди щодо обов`язкових умов поставки продукції, а тому і відсутні підстави для судового захисту неіснуючих прав позивача на отримання поставки відповідно до умов Договору № 903-K3 від 27.03.2018 року. 
		За таких обставин, як вказує відповідач, дата, проставлена на Договорі поставки № 903-K3 - 27 березня 2018 року, не є датою укладення правочину і виникнення прав та обов`язків сторін на умовах Договору поставки № 903-K3. Відповідно до п.2 ст.639 ЦКУ та п.8.1. Договору поставки № 903- КЗ - моментом набуття чинності є проставлення на ньому печаток сторін. ТОВ НВП Полтавська паляниця наголошує, що саме 14 травня 2018 року ним було отримано підписаний примірник Договору поставки № 903, проте запропонований строк поставки партії продукції минув, і іншу дату поставки необхідно узгоджувати шляхом укладення відповідної специфікації. Належно оформлених пропозицій від позивача на адресу відповідача не надходило. Щодо листів претензійного характеру № 277 від 04.05.2018 року та № 691 від 07.09.2018 р. то вони підписані особою, чиї повноваження не підтверджені та не містять печатки ПрАТ АПК-ІНВЕСТ всупереч п.8.1. Договору поставки № 903.
		Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
		Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладено договір поставки № 903-K3 від 27.03.2018 року ( арк. справи 8-14).
		При укладенні договору сторони, зокрема, узгодили наступне:
		-постачальник (відповідач) зобов`язується в порядку, на умовах і в строки, передбачені цим договором поставити покупцю (позивач) окремими партіями, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити зернові культури, сою, а також дозволені до застосування та зареєстровані в України компоненти для комбікормів (товар), в асортименті, кількості, за цінами і характеристиками, зазначеним у відповідних додатках до договору  Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору ( п.1.1);
		-у розумінні цього договору під партією цього товару сторони визначають будь-яку кількість товару по одному виду, властивостям (показникам якості та безпеки), який призначений для поставки і підтверджується відповідними супровідними документами (п.1.2);
		-постачальник зобов`язується поставити товар за цим договором у строк, визначений у відповідній специфікації ( п.2.1);
		-вартість товару і порядок розрахунків визначається (узгоджується) сторонами у відповідних специфікаціях, які підписуються уповноваженими представниками сторін і скріплюються їх печатками ( п.3.1); 
		-умови оплати за поставлену партію Товару узгоджується Сторонами у відповідній Специфікації до Договору з урахуванням положень цього договору (п.3.3).
		- постачальник зобов`язаний передати Покупцю Товар у строки, обумовлені в цьому Договорі і зазначені у відповідних Специфікаціях ( п. 4.2, 4.2.1)
		-у разі несвоєчасної поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 5 (п`ять) % від суми не поставленого Товару за відповідною Специфікацією за кожен день прострочення поставки. При поставці Товару на умовах само вивозу Покупцем, Постачальник також відшкодовує витрати за простій транспортного засобу у розмірі 1000,00 гривень за кожен день простою (при використанні Покупцем власного транспорту) або в розмірі витрат за простій, пред`явлених перевізником Покупця (при залученні до поставки перевізника), протягом трьох календарних днів з моменту виставлення відповідної вимоги Покупцем. Даний пункт також поширюється на прострочення поставки, внаслідок поставки Товару неналежної якості (п.5.3).
		-договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, з проставлянням печаток сторін і діє до 31.12.2020 року. Цим сторони підтверджують, що впродовж строку цього договору використовуватимуть у своїй господарській діяльності печатки, в зв`язку з чим, відповідно до ч.3 ст. 6 та ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, узгодили обов`язковість скріплення договору, всіх додатків до нього, первинних документів, тощо печатками сторін (п.8.1).
		Додатком № 1 до договору № 903 КЗ є Специфікація № 1 від 27.03.2018 року ( арк. справи 15).
		Згідно вказаної Специфікації № 1 сторони дійшли згоди щодо поставки сої у кількості 100 тон на суму 1 310 000 грн. з ПДВ. до 10.04.2018 року.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. 
		Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України. 
		Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
		Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		За змістом ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. 
		Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Згідно зі ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
		Згідно з ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
		Матеріали справи свідчать, що договір № 903-КЗ датовано 27.03.2019 року, однак ця дата не датою підписання договору сторонами. 
		Судом встановлено, що між сторонами існували переддоговірні відносини шляхом обміну електронними листами.
		Як свідчать скріншоти електронного листування (арк. справи 50-54) 16.03.2018 року представник позивача надав відповідачу перелік тих документів, які відповідач повинен подати для укладення договору поставки, про який йдеться ; 16.03.2018 року відповідачем вказані документи було надано; 27.03.2018 року позивач направив проект договору на затвердження; вже 30.03.2018 року позивач просить відповідача підписати затверджений проект договору і в понеділок (02.04.2018 року) прибути із підписаним договором в офіс позивача у м. Дніпро.
		Тобто електронна переписка сторін свідчить, що щонайменше станом на 02.04.2018 року договір ще не було підписано сторонами.
		З пояснень представників сторін в судових засіданнях встановлено, що представник відповідача 02.04.2018 року передав позивачу підписаний з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця" примірник договору № 903-КЗ.
		Відповідач вказує, що після цього, підписаний позивачем договір та скріплений його печаткою було лише 08.05.2018 року відправлено на адресу відповідача, що підтверджується конвертом, в якому надійшов підписаний позивачем договір. 
		Судом досліджено зазначений конверт в судовому засіданні, копія в мат справи ( арк. справи 46). 
		Відповідач отримав підписаний позивачем примірник договору № 903-КЗ лише 18.05.2018 року. Дані обставини підтверджуються конвертом та роздруківкою з сайту Укрпошта ( арк..справи 49), відповідно до яких поштове відправлення № 4900062179878 було відправлено 08.05.2018 року та отримано 14.05.2018 року.
		Позивачем не подано доказів у спростування наведеної обставини. Як і не подано доказів підписання договору саме 27.03.2018 року. 
		За приписами ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
		Відповідно до ст.. 645 ЦК України якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов`язань. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов`язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням. Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.
		Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення, асортимент, номенклатура за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
		Вказане встановлює правило, відповідно до якого сторони на власний розсуд визначають у специфікації загальну кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, якщо спеціальними законами не передбачено інше.
		Специфікація - документ, що додається до тексту договору поставки і є його невід`ємною частиною. Зміст специфікації складається з даних, що характеризують предмет постачання, а в деяких випадках - ціну, строки поставки та інші умови.
		Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
		Таким чином, матеріали справи свідчать, що договір № 903-КЗ не було підписано 27.03.2018 року. Так, відповідач підписав договір 02.04.2018 року, тоді як позивачем не подано доказів підписання ПАТ «АПК-Інвест» договору 27.03.2018 року. Натомість матеріали справи свідчать, що лише 08.05.2018 року позивач направив підписаний з боку останнього договір на адресу відповідача. Відповідачем підписаний ПАТ «АПК-Інвест» договір отримано 14.05.2018 року.
		За умовами договору № 903-КЗ він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та проставляння їх печаток (п. 8.1 договору).
		Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Умовами договору сторони узгодили, що постачальник (відповідач) зобов`язується в порядку, на умовах і в строки, передбачені цим договором поставити покупцю (позивач) окремими партіями, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити зернові культури, сою, а також дозволені до застосування та зареєстровані в України компоненти для комбікормів (товар), в асортименті, кількості, за цінами і характеристиками, зазначеним у відповідних додатках до договору  Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору ( п.1.1).
		Однак, на дату направлення позивачем на адресу відповідача підписаного договору (08.05.2018 року) та на дату отримання відповідачем підписаного ПрАТ «АПК-Інвест» договору строк поставки за специфікацією сплинув.
		Іншої специфікації сторони не підписали. При цьому строк дії договору на час розгляду справи не сплинув. 
		Нарахування штрафних санкцій за умовами договору передбачено виключно за порушення строків поставки, вказаних у специфікації. 
		Що ж стосується листів-претензій позивача № 277 від 04.05.2018 року та № 691 від 07.09.2018 р. ( арк. справи 16-17), то в матеріалах справи відсутні докази наявності повноважень особи, що їх підписала від імені позивача, а також вказані листи не містять печатки ПрАТ «АПК-Інвест», як узгодили сторони у п. 8.1 договору. 
		Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		 Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		 Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.
		 У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. 
		 Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
		Враховуючи наведене відсутні підстави для за задоволення позовних вимог. При цьому сторони не позбавлені права і можливостей врегулювати вид товару, ціну, об`єми та строки поставки шляхом підписання нової специфікації до договору.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
		Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-
		 
		 ВИРІШИВ:
		 
		Відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Повне рішення підписано 21.05.2019 року
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		Суддя Тимощенко О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...