Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 325/28/19 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано судом: 22.05.2019. Зареєстровано: 23.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2019.
Дата набрання законної сили: 14.08.2019
Результат оскарження 14.08.2019 Запорізький апеляційний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 2/325/79/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 2/325/79/2019
		Справа № 325/28/19
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 травня 2019 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючої судді Пантилус О.П., за участю секретаря судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Приазовське Запорізької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» про захист прав споживача, стягнення додаткових витрат і моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		03.01.2019 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача вартість товару неналежної якості в розмірі 19498,00 гривень, додаткові витрати, пов`язані з придбанням товару в розмірі 207,00 грн., а також на відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн.
		Позов обґрунтований тим, що 25 серпня 2018 року позивач у магазині «Комфі» в м. Мелітополі придбав смартфон Apple «iPhone 7 32 Gb Silver» вартістю 14849 грн., а також захисне скло Make Future 3D Apple iPhone 7 Wite для смартфону вартістю 494,00 гривень. Одразу після покупки йому в магазині була надана послуга з наклеювання захисного скла на придбаний смартфон, за що позивач сплатив 49 грн. Крім того, без згоди позивача відповідачем були утримані 150 грн., 5 грн., 3 грн. бонусного накопичування «Comfy Бонус», всього на суму 158 грн. При придбанні вказаних товарів позивачу був виданий талон на гарантійні зобов`язання строком 1 рік (12 місяців). 22 жовтня 2018 року при проведенні процедури оновлення програмного забезпечення смартфон не запустився та на екрані з`явилось повідомлення про необхідність оновлення. 01 листопада 2018 року позивач звернувся до магазину відповідача, в якому купив товар, з цією проблемою. Смартфон був оглянутий працівником магазину, який також не зміг його запустити. Після цього, позивачу було запропоновано подати заяву про розірвання договору купівлі-продажу і повернення грошових коштів. Позивач склав відповідну заяву і залишив її у магазині, а смартфон був залишений йому на відповідальне зберігання до вирішення питання про повернення коштів. Одразу в магазині йому повідомили, що заява буде розглядатись протягом місяця. Позивач намагався довести працівникам, що така заява має бути розглянута у строк не більше 14 днів, але порозуміння не знайшов. Після цього, позивач тричі протягом місяця був вимушений приїжджати до магазину, однак жодного разу будь-якої конкретної відповіді не отримав. Також, кілька разів позивач з цього ж приводу телефонував на гарячу лінію магазину. 03 грудня 2018 року по телефону гарячої лінії позивач дізнався, що йому була надіслана відповідь про відмову в задоволенні заяви, копію даного листа позивач отримав у магазині. Підставою для відмови стало те, що у відповідача немає інформації про наявність у товарі істотних недоліків та причин їх виникнення. При цьому, позивачу було запропоновано звернутись до сервісного центру Apple, найближчий з яких розташований у м. Дніпро, тобто за 250 км від місця мешкання позивача. Відмову відповідача позивач вважає необґрунтованою, наполягаючи на істотності недоліку придбаного ним смартфону. Крім того, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів», позивач стверджує, що доказування обставин неналежного використання товару покупцем є обов`язком продавця, від якого той фактично відмовився. Також, обов`язком відповідача є проведення експертизи товару у разі необхідності, натомість, відповідач відіслав позивача до сервісного центру. Крім того, при придбанні даного товару відповідач не надав позивачу документи, які підтверджують якість товару, його сертифікацію і легальність ввезення на територію України. Станом на день звернення до суду з позовом, вартість смартфону за даними інтернет-сайту продавця становить 18999 грн. без урахування акційних пропозицій, а вартість захисного скла 499 грн. З урахуванням положення ч.7 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач вважає, що йому має бути повернута сума коштів з урахуванням вартості товару на час пред`явлення вимоги. Крім того, позивач стверджує, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка виразилась у самому факті порушення його прав споживача, розглядом його заяви у строк понад 14 днів, протягом якого позивач був змушений декілька разів звертатись до магазину і на гарячу лінію відповідача. Все це спричинило позивачу моральні страждання. Результат розгляду його заяви вивів позивача з рівноваги, він пережив сильний емоційний стрес. Також, позивач був змушений звернутись зі скаргою до ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, на що витратив додатковий час. Підготовка позову до суду також викликала у позивача душевні переживання. Позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача був змінений нормальний уклад його життя. Так, він звик користуватись смартфонами саме Apple, які мають специфічну операційну систему, але зараз він цього позбавлений. Тимчасову заміну смартфону відповідач йому не пропонував. Також, позивач позбавлений важливої інформації, яку він зберігав у смартфоні. Виходячи з особистого сприйняття завданих моральних страждань, позивач оцінює суму відшкодування в розмірі 100000,00 грн.
		Ухвалою судді від 08.01.2019 року відкрито спрощене позовне провадження і призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.
		Ухвалою суду від 28.01.2019 року задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою суду від 30.01.2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено на 25.02.2019 року, у зв`язку з поданням позивачем 30.01.2019 року відповіді на відзив та надання відповідачу строку для подання заперечення на відповідь на відзив.
		25.02.2019 року суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив задовольнити клопотання позивача, так як надіслане до суду заперечення на відповідь на відзив він не отримав та не мав змоги підготуватися до розгляду з урахуванням заперечень відповідача. Розгляд справи, згідно ст.. 240 ЦПК, відкладено на 27.03.2019 року та в цей день позивач вперше до суду не з`явився без повідомлення про причини неявки. У зв`язку з відсутністю заяви позивача про розгляд справи без його участі, судове засідання відкладене на 22.05.2019 року, згідно ст.. 223 ЦПК України.
		Відповідач надіслав суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав. Зазначив, що дійсно, 25.08.2018 року позивач придбав у магазині «Комфі» в м.Мелітополі зазначений смартфон. 01.11.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору купівлі-продажу у зв`язку з тим, що у смартфоні трапився збій активації. 30.11.2018 року позивачу була надана відповідь про неможливість розірвання договору через відсутність у відповідача інформації про наявність у товарі істотних недоліків, і запропоновано звернутись до сервісного центру. Відповідач зазначив, що він не заперечує прийняття від позивача товару для здійснення гарантійного обслуговування і діагностики товару, визначення причин виникнення недоліків та можливості безкоштовного ремонту. Відповідач стверджує, що позивач не довів наявність у товарі істотного недоліку в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а тому відсутні підстави для стягнення коштів. Відповідач повідомив про свою готовність прийняти від позивача товар для направлення до авторизованого сервісного центу для проведення гарантійного обслуговування, про що 16.01.2019 року направив позивачу лист. В частині відшкодування моральної шкоди, відповідач заперечує у зв`язку з тим, що положення Закону України «Про захист прав споживачів» передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадку, якщо дефектом продукції було завдано шкоди життю та здоров`ю людини. При цьому, відповідач посилається на правові позиції Верховного суду. Враховуючи, що відповідачем не було вчинено жодних неправомірних дій, і позивачем не доведено шкоди його життю чи здоров`ю, підстав для стягнення моральної шкоди немає. Крім того, відповідач зазначив, що списання бонусів відбулось у зв`язку з участю позивача у програмі «Клуб суперпокупців», з правилами якого позивач був ознайомлений. Також, вимога споживача розглядалась 30 днів на підставі Закону України «Про звернення громадян», оскільки ч.ч. 6 і 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачають 14-денний строк для розгляду вимоги про безоплатне усунення недоліків товару або його заміну. Але позивач із такими вимогами не звертався, а вимагав розірвання договору і повернення коштів. При придбанні товару позивач не вимагав надання йому документів на підтвердження якості товару і законності ввезення в Україну, але такі документи у відповідача є і він їх надає суду. Також, відповідач не погодився з твердженнями позивача про невиконання обов`язку щодо проведення експертизи причин втрати якості товару, оскільки на момент звернення позивача із заявою про розірвання договору не було підстав вважати, що товар має недолік виробничого характеру. Крім того, була відсутня письмова згода позивача на проведення такої експертизи. Також, заяв про надання аналогічного товару на час ремонту позивач не подавав.
		У відповіді на відзив від 30.01.2019 року позивач зазначив, що коли він 01.11.2018 року звернувся до відповідача, то після огляду смартфону працівником магазину, йому було запропоновано лише подати заяву про розірвання договору і повернення коштів, що він і зробив, склавши таку заяву на наданому працівником відповідача бланку. При цьому, йому не пропонували передати смартфон для експертизи, або отримати інший на час її проведення. Тільки після звернення до суду, відповідач окремо листом від 16.01.2019 року запропонував прийняти телефон для діагностики, і 28.01.2019 року позивач передав товар, що підтверджено актом.
		В запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказує, що про можливість гарантійного обслуговування позивачу було роз`яснено усно працівником магазину, а також у листі від 30.11.2018 року. Крім того, 28.01.2019 року позивач передав відповідачу смартфон для діагностики. За результатами гарантійного обслуговування сервісний центр «АСБІС СЕРВІС» здійснив ремонт товару споживача шляхом його заміни на новий, що підтверджується Актом виконаних робіт від 01.02.2019 року. У зв`язку з цим у ТОВ «Комфі Трейд» з`явились підстави для розірвання договору купівлі-продажу і повернення позивачу вартості товару, від чого відповідач не відмовляється. Проте, на момент звернення позивача таких підстав не існувало. Також, відповідач звернув увагу суду на те, що 05.02-06.02.2019 року ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області на підставі заяви ОСОБА_1 була проведена виїзна позапланова перевірка відповідача, за результатами якої складено акт про відсутність порушень законодавства про захист прав споживачів з боку ТОВ «Комфі Трейд».
		У заяві від 04.03.2019 року позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення вартості смартфону в сумі 14849 грн. та 150 грн. бонусного накопичення, фактично зменшивши позовні вимоги. Просив стягнути 4649 грн. вартості товару неналежної якості та 57 грн. додаткових витрат, і 100000,00 грн. моральної шкоди. Позивач зазначив, що він 28.01.2019 року передав відповідачу телефон для діагностики, 22.02.2019 року отримав лист від відповідача, що сервісним центром здійснено ремонт телефону шляхом його заміни на новий, у зв`язку з чим йому запропоновано забрати відремонтований телефон або повернути сплачені кошти. 26.02.2019 року відповідач повернув йому 14999,00 грн. та 150 грн. бонусного накопичення. Але позивач вважає, що кошти були повернуті не в повному обсязі, оскільки не відшкодовано вартість захисного скла і послуги з його наклеювання, а також вартість телефону повернута виходячи з фактично оплачених коштів, але вартість такого телефону станом на день заявлення вимоги без урахування акційних знижок - 18999,00 грн.. Тому саме така сума коштів мала бути повернута відповідачем.
		Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позову, відмовився від раніше поданого ним клопотання про його допит в якості свідка.
		Представником відповідача також подане клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому просив відмовити в задоволенні позову. 
		Відповідно до ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 
		Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
		Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Під час судового розгляду встановлено, що 25 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 придбав у відповідача ТОВ «Комфі Трейд» в магазині «Комфі» в м. Мелітополі смартфон Apple «iPhone 7 32 Gb Silver» вартістю 14999,00 грн., захисне скло Make Future 3D Apple iPhone 7 Wite для смартфону вартістю 494,00 грн., послугу з наклеювання захисного скла на придбаний смартфон вартістю 49,00 грн. За придбаний смартфон позивач сплатив 14849,00 грн. грошовими коштами, а суму 150,00 грн. було списано за бонусною програмою з його бонусної картки покупця. Вказані обставини підтверджені фіскальним чеком.
		При придбанні вказаних товарів і послуг позивачу був виданий талон на гарантійні зобов`язання строком 1 рік (12 місяців).
		В межах гарантійного строку у придбаному смартфоні виявився недолік, а саме стався збій активації. 
		01 листопада 2018 року позивач звернувся в магазин відповідача, в якому придбав смартфон, і подав там заяву про розірвання договору купівлі-продажу і повернення коштів за смартфон у зв`язку зі збоєм активації при запуску. Така заява складена на бланку, шляхом часткового заповнення його змісту. У бланку заяви міститься графа «висновок сервісного центру про наявність дефекту», яка не заповнена. Там же одночасно телефон був оглянутий працівником магазину, про що також складено акт, у якому зазначено про нормальний зовнішній стан телефону і те, що телефон залишився у покупця.
		Листом від 30 листопада 2018 року ТОВ «Комфі Трейд» відмовив позивачу у задоволенні його заяви, у зв`язку з тим, що на даний час немає даних про наявність у товарі істотних недоліків, як і інформації про причини, з яких вони виникли. Встановити причину збою активації продукту можуть тільки працівники уповноваженого сервісного центру, список яких вказано в супровідній документації на товар. Якщо в товарі буде виявлений недолік, який не є істотним і підлягає безкоштовному відновленню, то буде здійснено гарантійний ремонт. Якщо сервісним центром буде виявлено наявність істотних недоліків, то буде виданий акт сервісного центру, на підставі якого вимоги позивача будуть задоволені.
		07 грудня 2018 року позивач звернувся зі скаргою на порушення відповідачем його прав споживача до ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькі області.
		Листом від 16 січня 2019 року ТОВ «Комфі Трейд» запропонував позивачу звернутись до магазину відповідача або безпосередньо до сервісного центру для проведення діагностики товару.
		28 січня 2019 року позивач за актом прийому-передачі надав відповідачу телефон для передачі до сервісного центру для технічного огляду. Зазначено, що телефон переданий із наклеєним захисним склом.
		Листом від 15 лютого 2019 року ТОВ «Комфі Трейд» повідомив позивача, що сервісним центром здійснено ремонт його товару шляхом заміни на новий пристрій, і надав Акт виконаних робіт від 01.02.2019 року. У зв`язку з цим, відповідач запропонував позивачу забрати новий пристрій або у разі незгоди здійснити розірвання договору або обмін товару на інший аналогічний пристрій.
		Листом від 22.02.2019 року позивач повідомив відповідачу реквізити для перерахування йому грошових коштів за придбаний смартфон, захисне скло, і додаткові витрати. 
		Відповідно до заяви про повернення № ZNVNMLC-00009163 від 26.02.2019 року, акту на повернення коштів № BHMLC-000000438 та видаткового чека на суму 14999 грн., позивач із зазначенням у документах зауважень, отримав від відповідача грошові кошти в сумі 14849 грн. і 150 грн. йому повернуто бонусами.
		Правовідносини сторін регулюються наступними нормами законодавства.
		Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Частинами 2, 3 ст. 678 ЦК України визначено, що у разіістотного порушеннявимог щодоякості товару(виявленнянедоліків,які неможна усунути,недоліків,усунення якихпов`язанез непропорційнимивитратами абозатратами часу,недоліків,які виявилисянеодноразово чиз`явилисязнову післяїх усунення)покупець маєправо засвоїм вибором: 1)відмовитися віддоговору івимагати поверненнясплаченої затовар грошовоїсуми; 2)вимагати замінитовару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.
		Відповідно до ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
		Згідно зі ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу…
		Пунктом 6 ст. 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що знижка (знижувальний коефіцієнт) - зменшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації).
		На підставі ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі  Закон), споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.
		Статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виробник,виконавець)зобов`язанийпередати споживачевіпродукцію належноїякості,а такожнадати інформаціюпро цюпродукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
		Згідно зіст.7Закону України «Про захист прав споживачів», виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
		Стаття 8Закону передбачаєправа споживачау разіпридбання нимпродукції неналежноїякості.Так,частина 1зазначеної статтірегламентує,що уразі виявленняпротягом встановленогогарантійного строкунедоліків споживач,в порядкута устроки,що встановленізаконодавством,має правовимагати: 1)пропорційного зменшенняціни; 2)безоплатного усуненнянедоліків товарув розумнийстрок; 3)відшкодування витратна усуненнянедоліків товару. Уразі виявленняпротягом встановленогогарантійного строкуістотних недоліків,які виниклиз винивиробника товару(продавця,виконавця),або фальсифікаціїтовару,підтверджених занеобхідності висновкомекспертизи,споживач,в порядкута устроки,що встановленізаконодавством іна підставіобов`язковихдля сторінправил чидоговору,має правоза своїмвибором вимагативід продавцяабо виробника: 1)розірвання договорута поверненнясплаченої затовар грошовоїсуми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
		Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону, вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
		Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги (ч. 5 ст. 8 Закону).
		При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред`явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів (ч. 7 ст. 8 Закону).
		Згідно з ч. 14 ст. 8 Закону, вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.
		В силу ч. 4 ст. 17 Закону, у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника).
		На переконання суду під час розгляду справи було підтверджено наявність у товарі, придбаного споживачем, істотного недоліку. 
		Так, самим сервісним центром за результатом діагностики було здійснено заміну товару на інший (новий) пристрій. При цьому, використання в акті виконаних робіт формулювання «здійснення ремонту шляхом заміни» є незрозумілим і взаємовиключним, оскільки ремонт передбачає усунення недоліків вже реалізованого товару, а заміна здійснюється за умови неможливості усунення недоліків. Тому, ключовим в даному випадку суд вважає те, що товар було замінено, і це свідчить про неможливість його ремонту, що підпадає під поняття істотного недоліку (п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»). Крім того, наявність істотного недоліку була врешті визнана відповідачем, враховуючи повернення ним коштів за телефон.
		Приймаючи до уваги часткову відмову позивача від позовних вимог у зв`язку із їх задоволенням відповідачем, суду необхідно визначити, чи виконав відповідач належним чином свій обов`язок по поверненню вартості сплачених коштів. 
		Так, позивач стверджує, що відповідач мав повернути йому вартість телефону в сумі 18999,00 грн., яка була актуальною на момент пред`явлення вимоги, тобто без врахування акційної пропозиції.
		Суд вважає, що в розумінні законодавства про захист прав споживачів поняття «ціна товару» і «вартість товару» є тотожними. 
		Аналіз чинного законодавства свідчить, що знижка є зменшенням продавцем ціни на товар. Вказане аж ніяк не дає підстав ігнорувати знижку при визначенні вартості товару, адже знижка впливає на суму коштів, за яку покупець фактично придбаває товар.
		При придбанні товару позивач сплатив 14999 грн. (зі знижкою), і саме ця сума складала ціну товару. 
		Як свідчать надані позивачем паперові копії скріншотів з сайту продавця, ціна товару на момент пред`явлення ним вимоги залишалась на рівні 14999 грн. (зі знижкою), а сума 18999 грн. вказана, як попередня ціна товару (без знижки). 
		За таких умов, відсутні підстави вважати, що на момент пред`явлення вимоги споживачем ціна товару була більшою, ніж на момент придбання.
		Тому, суд вважає, що в розумінні ч. 7 ст. 8 Закону продавець виконав свій обов`язок по поверненню вартості телефону в повному обсязі.
		Водночас, відповідачем не було відшкодовано споживачу вартість захисного скла в сумі 499 грн., яке також є товаром і було наклеєне на телефон, та придбавши яке споживач мав право обґрунтовано розраховувати на його подальше використання. Відповідно до акту прийому-передачі від 28.01.2019 року телефон був переданий для діагностики разом із захисним склом, але у суму відшкодування коштів його вартість не увійшла. Враховуючи, що позбавлення позивача захисного скла сталось через недолік придбаного ним товару, то відповідач має здійснити відшкодування його вартості в розмірі 499 грн. 
		В частині вирішення питання про відшкодування вартості послуги із наклеювання захисного скла в розмірі 49 грн., суд виходить з того, що статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів», яка регулює права споживача при порушенні умов договору про виконання послуг, передбачено повернення коштів лише за умови наявності недоліків у наданій послузі. Враховуючи, що відносно наданої послуги позивач претензій не має, то вимоги про стягнення 49,00 грн. задоволенню не підлягають.
		При вирішенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з такого.
		Право на відшкодування моральної шкоди пов`язано з гідністю кожної людини, яка статтею 3 Конституції України визнається в державі найвищою соціальною цінністю. 
		Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. При цьому, стаття 2 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексуУкраїни таінших нормативно-правовихактів,що містятьположення прозахист правспоживачів.
		Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на, зокрема, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Водночас, згідно з частиною 2 цієї ж статті, права споживачів не обмежуються лише Законом України «Про захист прав споживачів». Теж саме стосується і законодавства про захист прав споживачів.
		Так, положення про підстави і порядок відшкодування моральної шкоди закріплені у Цивільному кодексі України. 
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Як роз`ясненоу пунктах2,3Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» №4від 31.03.1995року,спори провідшкодування заподіяноїфізичній чиюридичній особіморальної (немайнової)шкоди розглядаються,зокрема: колиправо наїї відшкодуваннябезпосередньо передбаченонормами Конституціїабо випливаєз їїположень; у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 Цивільного кодексу Української РСР та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди ; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Суд враховує, що відповідно до ст. 611 ЦК України, моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором. Проте, в даному випадку, позивач не пов`язує завдання йому моральної шкоди з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу, а скаржиться на порушення його прав споживача вже після укладення і виконання такого договору.
		На підставі аналізу наведених положень законодавства, суд приходить до висновку, що споживач не обмежений у праві на відшкодування моральної шкоди, якщо вона ґрунтується на підставах, передбачених, зокрема, Цивільним кодексом України. На користь цього свідчать також норми Закону України «Про захист прав споживачів», які не містять обмеження або заборони для споживача на відшкодування моральної шкоди у інших випадках, ніж встановлено п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону. 
		Крім того, на думку суду було б неправильним тлумачити положення п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону як такі, що визначаючи право споживача на відшкодування моральної шкоди в одному випадку, одночасно забороняють відшкодування моральною шкоди за інших законних підстав.
		Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, право доступу до суду є складовим права на справедливий суд, яке гарантоване статтею 6 Конвенції (справа «Голдер проти Сполученого Королівства»). Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції п. 36, 38).
		До того ж, підхід, за яким споживачі позбавлені права на відшкодування моральної шкоди на загальних підставах, передбачених Цивільним кодексом України, є дискримінаційним, обмежує споживачів у засобах захисту своїх прав і ставить споживачів у нерівне становище з іншими категоріями осіб, які таке право мають.
		Тому, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що в силу законодавства право споживача на відшкодування моральної шкоди обмежуються лише п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону. З тих же підстав суд відхиляє посилання представника відповідача на правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 01.02.2018р. у справі № 661/67/16 і від 16.05.2018р. у справі № 751/2547/16, і приймає до уваги, відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, висновки щодо застосування відповідних норм, викладені в постановах Верховного Суду у справі № 490/8831/15-ц від 26.09.2018 року та №532/310/17 від 12.12.2018 року.
		При визначені конкретних підстав для відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що сам по собі факт виявлення недоліку у товарі не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди, та ще й винними діями відповідача.
		Частина 1 ст. 8 Закону визначає, які права вимоги має споживач у випадку наявності у придбаному ним товарі недоліків. Такі права диференційовано в залежності від того, чи є недолік істотним. Відповідними правами споживач користується на власний розсуд.
		Суд приймає до уваги доводи відповідача, що позивач не вимагав безоплатного усунення недоліків і одразу звернувся до відповідача із заявою про повернення йому коштів, оскільки вважав недолік товару істотним.
		Проте, відповідно до положень чинного законодавства, встановлення істотного недоліку у товарі та проведення експертизи з метою визначення причини виникнення недоліку знаходиться у компетенції продавця і виробника товару. Тому, отримавши від позивача заяву про повернення коштів у зв`язку з недоліком товару, продавець в силу частин 3, 5, 14 ст. 8, ч. 4 ст. 17 Закону, був зобов`язаний або задовольнити такі вимоги, або у випадку виникнення сумнівів у наявності такого недоліку, був зобов`язаний організувати гарантійне обслуговування та за необхідності провести експертизу.
		Але, в даному випадку продавець не прийняв від позивача товар для його гарантійного обслуговування чи експертизи, обмежившись його зовнішнім оглядом і відібранням лише заяви про повернення коштів. Крім того, така заява визначально не була повністю заповнена і не містила відомостей про висновок сервісного центру, хоча такі дані там повинні були бути, виходячи зі змісту бланку. Лише 30.11.2018 року відповідач розглянув заяву позивача, відмовивши в її задоволенні через відсутність доказів наявності у товарі недоліків, які могли бути встановлені тільки сервісним центром.
		Суд приймає до уваги доводи позивача, що найближчий сервісний центр, відповідно до переліку, наданого продавцем розташований на значній відстані від його місця мешкання, і поїздка туди викликала би додаткові грошові витрати і витрачання часу. 
		В силу ч. 5 ст. 8 Закону, вимоги, як про безоплатне усунення недоліків товару, так і про повернення коштів, можуть заявлятись до продавця.
		Натомість, лише після відкриття провадження у даній справі, відповідач надіслав позивачу лист від 16.01.2019 року, в якому вже тоді запропонував надати товар для діагностики до магазину відповідача, і на таку пропозицію позивач погодився. На переконання суду, якби відповідач одразу 01.11.2018 року прийняв у позивача товар для його діагностики у сервісному центрі, то сторони могли би уникнути виникнення спору і звернення з ним до суду. Крім того, у випадку прийняття товару для гарантійного обслуговування у позивача виникло би право вимагати надання йому іншого аналогічного товару на час ремонту (ч. 9 ст. 8 Закону).
		Таким чином, відповідач, відмовивши позивачу у задоволенні його заяви, необґрунтовано переклав на позивача обов`язок доведення відповідачу наявності недоліків у товарі і їх істотність. У зв`язку з цим, позивач тривалий час був позбавлений будь-якої визначеності з його питанням, був вимушений користуватись іншими телефонами замість новопридбаного, зазнав певних незручностей, і в решті, така неправомірна бездіяльність стала підставою для звернення до суду. 
		Також, суд приймає до уваги, що в сучасних умовах смартфон виконує не тільки функцію комунікації, а може містити багато важливої для особи інформації та виконувати інші різноманітні завдання, які є частиною життєдіяльності людини.
		У зв`язку з цим, суд вважає, що неправомірна винна бездіяльність відповідача, яка виразилась у відмові споживачу в задоволенні його заяви, без проведення діагностики товару або експертизи, з перекладенням на споживача обов`язку доведення наявності недоліку, негативно позначилося на його психологічному стані та призвело до моральних страждань. Керуючись установленими законом принципами розумності, виваженості та справедливості, врахувавши характер і тривалість страждань, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
		Водночас, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у нього підстав для проведення діагностики чи експертизи товару, що спростовується застосованими судом положеннями законодавства.
		Також, суд відхиляє інші доводи позивача про відшкодування йому моральної шкоди, оскільки відсутня будь-яка вина відповідача у самому факті недоліку товару, або що працівники відповідача допустили принизливе поводження з позивачем.
		Інші доводи позивача про відсутність належної сертифікації продукції, неправомірне списання бонусів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, і тому є недоведеними.
		На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи звільнення законом позивача від сплати судового збору, суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави пропорційно до задоволених вимог. 
		Виходячи із зменшеної позивачем ціни позову 104706 грн. (4649грн. + 57 грн.+100000 грн.), розмір судового збору від якої складає 1047,06 грн., а також задоволеної судом суми  1999 грн., підлягає стягненню судовий збір в розмірі 19,99 грн. (1999 грн. х 1047,06 грн. : 104706,00 грн.).
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд
		ВИРІШИВ:
		позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» про захист прав споживача, стягнення додаткових витрат і моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ:36962487, адреса: 49000, м.Дніпро, бул.Слави, 6-Б, к.413) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму вартості товару неналежної якості в розмірі 499 (чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 00 коп.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ:36962487, адреса: 49000, м.Дніпро, бул.Слави, 6-Б, к.413) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 коп.
		В іншій частині позову відмовити.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ:36962487, адреса: 49000, м.Дніпро, бул.Слави, 6-Б, к.413) в дохід держави (стягувач  Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 19 (дев`ятнадцять) гривень 99 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області. 
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Повний текст рішення складений 22 травня 2019 року.
		 
		Суддя О.П. Пантилус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...