Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/166/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2019. Зареєстровано: 23.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2019.
Дата набрання законної сили: 21.05.2019
Номер судового провадження: А/855/7394/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/166/19                                                                    Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  21 травня 2019 року                                                                                            м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого:                                                                       Бєлової Л.В.
		суддів:                                                                                           Безименної Н.В.,
		                                                               Кучми А.Ю.   
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У січні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
		- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Черкаській області від 03.07.2018 № Ф-15481-17.
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року позовні вимоги задоволено. 
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. 
		20 травня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому позивач повністю підтримує рішення суду першої інстанції.
		У тексті апеляційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за участі представника апелянта. 
		Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
		Колегія суддів,  враховуючи  обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 , як суб`єкт господарювання - фізична особа-підприємець, зареєстрований 22.08.2008, дані про основний вид економічної діяльності 69.10 - діяльність у сфері права (а.с. 4).
		Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано звіт за 2017 рік з самостійно нарахованими сумами єдиного внеску за січень-грудень 2017 року на загальну суму 8448,00 грн (704,00 грн щомісячно).
		В той же час, з 04.10.2017 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 871522 (а.с. 8).
		03 липня 2018 року Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15481-17, відповідно до якої у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, що становить 1407,66 грн відповідно до статті 25 Закону Країни «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с. 5).
		Вважаючи таку вимогу відповідача протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
		Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що фізична особа-підприємець та особа з інвалідністю ІІ групи з 04.10.2017 звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відтак вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2018 № Ф-15481-17 прийнята відповідачем всупереч чинному законодавству.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до пункту 2  статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI  (далі - Закон №2464-VІ) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Частиною четвертою статті 25  Закону №2464-VІ  передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
		Відповідно до частини першої  статті 4 Закону №2464-VІ  платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
		Аналогічна норма міститься в підпункті третьому пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої  наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449.
		Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку  формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015  року № 435, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого  статтею 26  Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.
		У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого  статтею 26  Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу. Звітним періодом є календарний рік.
		Водночас, відповідно до норм частини четвертої  статті 4 Закону №2464-VІ  особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до  закону  пенсію або соціальну допомогу. 
		Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 871522 ОСОБА_1 з 04.10.2017 є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с. 8).
		Заявою від 20.02.2018 року позивач повідомив орган доходів і зборів про те, що йому з 04.10.2017 року встановлено інвалідність ІІ групи (а.с. 10). 
		За таких обставин колегія суддів наголошує, що враховуючи статус позивача з 04.10.2017 року, він може бути платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Зазначене також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 березня 2018 року у справі №805/2195/17-а.
		Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач укладав договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. До того ж, у відзиві на позовну заяву сам відповідач визнає, що відповідний договір позивачем не укладався. 
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем самостійно було подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, отже підстави для його скасування відсутні. Окрім того, апелянт вказує, що будь-які зміни та уточнення до даного звіту позивачем не подавалися.
		Колегія суддів вважає необґрунтованими вищевказані твердження апелянта, оскільки виправлення помилки у Звіті щодо нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування після закінчення звітного періоду не передбачається діючим законодавством, а тому у позивача не було можливості самостійно виправити таку помилку.
		Відтак, враховуючи що позивач, згідно із нормами законодавства, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки має встановлену ІІ групу інвалідності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Черкаській області від 03.07.2018 № Ф-15481-17.
		Так, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року та не можуть бути підставою для його скасування.
		Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України    та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги. 
		Згідно з положеннями  ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до вимог  ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
		Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.  243,  315,  316,  322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
		 
		П О С Т АН О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року - залишити без задоволення. 
		Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року - залишити без змін. 
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.
		Повний текст виготовлено 21.05.2019.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                                                                                            Л.В.Бєлова
		 
		Судді                                                                                                                                                                                                                          Н.В. Безименна,
		 
		                                                                                                    А.Ю. Кучма

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...