Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/4806/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2019. Зареєстровано: 23.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2019.
Дата набрання законної сили: 24.06.2019
Номер судового провадження: 1-кп/521/926/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017161010000266

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 521/4806/19
		 
		                            Пр-ня по справі № 1кп/521/926/19 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 травня 2019 року                              м. Одеса
		 
		Малиновський районний суд м. Одеси у складі: 
		головуючого судді  ОСОБА_1     
		секретаря  ОСОБА_2 
		за участю прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяєво, Одеської області, громадянина України, що має середньо  спеціальну освіту, офіційно не працюючого, проходив військову службу у зв`язку із мобілізацією  кулеметником 1-го відділення 3-го взводу охорони 2-ї роти охорони військової частини польова пошта НОМЕР_1 , у військовому званні молодший сержант /місце дислокації за адресою: АДРЕСА_1 /, розлученого, маючого малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		    ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем призваним у зв`язку із мобілізацією та проходячи військову службу на посаді кулеметника 1-го відділення 3-го взводу охорони 2-їроти охорони військової частини польова пошта НОМЕР_1 у військовому званні молодший сержант, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою назавжди ухилитися від обов`язків військової служби, близько 08 години 00 хвилин 19.09.2014 року вчинив дезертирство, тобто не з`явився на службу до розташування військової частини польова пошта НОМЕР_1 , яка на той час дислокувалась за адресою: АДРЕСА_1 та ухилявся від військової служби до 08 години 00 хвилин 15.03.2019 року, не повідомляючи про себе органам військового управління, як про військовослужбовця, який не з`явився на службу до розташування вказаної військової частини, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби. 
		   Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнав в повному обсязі і в судовому засіданні підтвердив обставини за якими його обвинувачують. З показів обвинуваченого вбачається, що він дійсно проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Призивався на службу добровільно, за патріотичними намірами. Однак, враховуючи, що матеріальне забезпечення при проходження служби було незадовільним, а також враховуючи загальне відношення керівництва військової частини до військовослужбовців ним було прийнято рішення про нез`явлення на службу. Мотивом такої дії також слугувала необхідність забезпечення своєї родини та батьків похилого віку. В теперішній час, обвинувачений просить суд суворо його не наказувати.
		   Окрім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині повністю доказана і підтверджується зібраними по провадженню в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		   Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 408 КК України, за кваліфікуючими ознаками: дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини, з метою ухилитися від військової служби. 
		   Згідно службової характеристики з місця проходження служби, ОСОБА_4 за час проходження служби на займаній посаді зарекомендував себе з негативного боку. Свої службові обов`язки не виконував. Постійно проявляв почуття безвідповідальності до поставлених завдань. Не працював над підвищенням фахового рівня, не проявляв достатньої ініціативи, не завжди міг правильно оцінити обстановку у батальйоні. В колективі не користувався авторитетом та повагою. Вимоги керівних документів і військових статутів Збройних Сил України не знає. 
		   При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, вчинення злочину вперше, а також знаходження на утриманні батьків пенсіонерів.
		   Обставин які обтяжують покарання, судом під час судового розгляду не встановлено. 
		   Призначаючи покарання ОСОБА_4 та встановлюючи ступінь його вини у вказаному злочині, суд дає оцінку не окремому вчинку обвинуваченого, а і його особистості, наскільки вона проявилася у злочинних діях, наскільки він має нахили до скоєння правопорушень. Відомості про поведінку обвинуваченого до скоєння злочину, його зв`язках та способі життя, дають можливість суду призначити покарання достатнє та необхідне для винної особи. 
		   Даючи оцінку особистості обвинуваченого, суд виходить з того, що ОСОБА_4 є особою не суспільно небезпечною. Раніше не судимий. За час переховування від кримінальної відповідальності за ст. 408 КК України жодних правопорушень не вчиняв. Відомостей про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду прокурором не надано. Отримав середньо  спеціальну освіту. Постійно працював для задоволення своїх життєвих потреб. Своєї сім`ї не створив. В теперішній час піклується про батьків. 
		   Суд вважає, що особистість обвинуваченого не свідчить про його нахили до системного скоєння правопорушень. Бідність, малоосвіченість і нерозуміння наслідків порушення статутних правил військової служби, на думку суду привели обвинуваченого до скоєння вказаного злочину. 
		   Злочин вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 є дійсно суспільно небезпечним, оскільки посягає на встановлений порядок проходження військової служби, який зобов`язує військовослужбовців, постійно перебувати в розташуванні військової частини чи місця служби. Однак мета покарання  це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
		   Обставини кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, його щира поведінка під час досудового розслідування та судового розгляду, на думку суду свідчать про можливість застосування до обвинуваченого покарання у межах санкції статті пов`язаного з позбавленням волі, однак відповідно до ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі.
		   Застосування більш суворого покарання на думку суду не буде відповідати тяжкості скоєного, обставинам злочину, особі обвинуваченого, а також меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права. 
		   На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України,
		СУД, -
		У Х В А Л И В:
		   Визнати ОСОБА_4 , винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		   Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 76 КК України:
		   -періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		   -повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		   -не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		   -виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		   Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з моменту оголошення вироку суду.
		   До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому не обирати. 
		   Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		   Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		   Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		   Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		        С У Д Д Я: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...