Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/251/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2019. Зареєстровано: 23.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2019.
Дата набрання законної сили: 13.06.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		Господарський суд
		Житомирської області
		_________________________________________
		______________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"13" травня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/251/19 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Вельмакіної Т.М. 
		секретар судового засідання: Антонова О.В.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Мельник О.В. - довіреність № 22 від 10.01.2019;
		Корнійчук М.А. - керівник, паспорт ВН НОМЕР_1 від 18.02.2002; 
		від відповідача: не прибув, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" 
		до Малинської міської ради 
		про стягнення 1016231,23 грн 
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" звернулося до суду з вимогою про стягнення з Малинської міської ради Житомирської області 1016231,23грн відшкодування витрат, пов`язаних із різницею між встановленим розміром тарифів на водовідведення та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.
		Ухвалою суду від 19.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 16.04.2009 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2019.
		В судовому засіданні 13.05.2019 представники позивача позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. 
		Відповідач свого представника в засідання суду не направив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 64).
		Відповідно до ч.2 ст.202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: - неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; - перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; - виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; - необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
		За вказаного, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
		Відповідно до частини 2статті178 Господарського процесуального кодексу України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач вказує, що надає комунальні послуги населенню, бюджетним установам та іншим юридичним особам, тарифи на які встановлює та затверджує Виконавчий комітет Малинської міської ради.
		Оскільки відповідними рішеннями Малинської міської ради тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, які надаються споживачам ТОВ "Малин Енергоінвест" встановлені нижче, ніж економічно-обгрунтовані, вказане стало підставою звернення позивача до суду.
		Зокрема, зсилаючись на приписи ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", частину 4 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст. 15 Закону України "Про ціни і ціноутворення", вважає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати різницю між встановленим розміром тарифів на водовідведення та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 в сумі 1936231,23грн.
		Вказує, що фактичні витрати на послугу з водовідведення включають в себе витрати на оплату електроенергії, проведення ремонтних робіт каналізаційних мереж, виплату заробітної плати та відрахування в соціальні фонди тощо. Оскільки ТОВ "Малин Енергоінвест" має незавершений цикл водовідведення, очищенням стічних вод займається Фабрика банкнотного паперу, на балансі якої знаходяться очисні споруди міста.
		Пояснює, що, у зв`язку з відсутністю в комунальній власності територіальної громади м.Малина очисних споруд, призначених для очистки промислових та побутових стічних вод, що підтверджено листами виконавчого комітету Малинської міської ради № 1583/02-05 від 20.11.2015 року та Фабрики банкнотного паперу Національного Банку України № 43 від 25.02.2015 року, ТОВ "Малин Енергоінвест" здійснює закупівлю послуг з приймання і очищення стічних вод на підставі договорів із Національним Банком України. При цьому зауважує, що вести роздільний облік стоків і відповідно витрат по групам споживачів технічно не можливо, що підтверджується офіційним листом Фабрики банкнотного паперу.
		При розрахунку фактичної собівартості позивач керується абз. 2 п.30 Постанови КМУ №869 та вказує, що всю суму витрат ділив на загальний обсяг реалізації і множив на обсяг реалізації за кожною групою споживачів (населення, бюджет, інші). Вказане, як зазначає позивач, пов`язано із тим, що за підсумками реалізації виникає різниця - реалізовано населенню менше води і відповідно прийнято стоків, а ніж прийнято стоків очисними спорудами ФБП. 
		Вказує, що оскільки надавачем послуг з водопостачання та водовідведення для міста Малина є саме ТОВ "Малин Енергоінвест", то вартість наданих послуг Фабрикою банкнотного паперу в повному обсязі включається у загальну вартість послуг, наданих ТОВ "Малин Енергоінвест".
		Пояснює, що Порядком формування тарифів, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. №869, не передбачено можливості формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення за групами споживачів - населення, бюджетні установи та організації, інші споживачі, тому пропорційний розподіл різниці у даному випадку є єдиною можливістю. Відповідність таких дій вимогам закону підтверджена і в роз`ясненнях Мінрегіонрозвитку.
		Зокрема, за даними позивача, в 2016 році очисними спорудами ФБП пропущено стічних вод в кількості 1087857 куб.м., в той же час прийнято ТОВ "Малин Енергоінвест" від всіх груп споживачів стічних вод в кількості 689050 куб.м., в т.ч. від населення --286657 куб.м, (що відображено в звіті ф.1 - каналізація та в розрахунку фактичної собівартості). 
		За розрахунком позивача, здійсненого з урахуванням абз. 2 п. 30 Постанови КМУ №869, фактичні нарахування населенню, згідно із затвердженими тарифами за 2016 рік становлять 2438632,91 грн, фактичні витрати підприємства за 1 групою споживачів (населення) - 4374864,14 грн, таким чином різниця в тарифах становить 1936231,23 грн.
		Як зауважує позивач, вказана заборгованість визнана відповідачем, оскільки сторонами підписано розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водовідведення за 2015-2018 роки.
		При цьому відповідачем частково було здійснено відшкодування на суму 920000,00 грн, тому станом на час звернення до суду залишок заборгованості з різниці в тарифах склав 1016231,23 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач також зсилається на ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України. Наголошує, що в результаті не проведення відшкодування зазначених витрат, діяльність підприємства є збитковою, що може призвести до повної зупинки його роботи.
		Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обгрунтовансть позовних вимог, враховуючи наступне.
		Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).
		Предметом позовних вимог у даній справі є відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних із різницею між встановленим розміром тарифів на водовідведення та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у розмірі 1016231,23грн.
		У відповідності до Статуту ТОВ "Малин Енергоінвест", останнє є юридичною особою комунальної форми власності. Єдиним учасником товариства є територіальна громада міста Малина в особі Малинської міської ради.
		За приписами п. 4.1. Статуту позивача, Товариство створюється для здійснення господарської діяльності у сфері надання житлово-комунальних послуг, а також іншої підприємницької діяльності, не забороненої законом, з метою отримання прибутку.
		Згідно п. 4.2. Статуту, предметом діяльності товариства є, але не виключно: постачання електроенергії, газу, пори та кондиційованого повітря; постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; водопостачання, каналізація, ін.(а.с. 13-16).
		Згідно Ліцензії №041688, виданої Житомирською обласною державною адміністрацією", Товариству з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" надано дозвіл на надання послуг з Централізованого постачання та водовідведення (а.с. 23).
		Таким чином позивач є виконавцем (виробником) послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів міста Малин (населенню, бюджетним установам та іншим споживачам).
		З матеріалів справи вбачається, що розглянувши клопотання ТОВ "Малин Енергоінвест", виконавчий комітетом Малинської міської ради 29.12.2015 прийняв рішення № 254 "Про корегування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, які надаватимуться споживачам Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (а.с. 20), яким затверджено скореговані тарифи на послуги з водовідведення для населення (1 група споживачів) в розмірі 7,46 грн. (з ПДВ)
		Рішенням Виконавчого комітету Малинської міської ради № 94 від 16.05.2016"Про затвердження планових тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, які надаватимуться споживачам Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (а.с. 21), затверджено планові тарифи на послуги з водовідведення для населення (1 група споживачів) в розмірі 9,52 грн.(з ПДВ)
		Рішенням Виконавчого комітету Малинської міської ради № 202 від 05.10.2016 "Про корегування тарифу на послуги з водопостачання та водовідведення, які надаватимуться споживачам Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (а.с. 22), затверджено корегування тарифів на послуги з водовідведення для населення (1 група споживачів) в розмірі 19,00 грн. (з ПДВ).
		Однак, згідно наявних у матеріалах справи Звіту роботи каналізації за 2016 рік (а.с. 29-30), Звітності форми №1С - водопостачання, водовідведення (а.с. 31-33), розрахунку фактичної собівртості послуги водовідведення, фактичні витрати підприємства за 1 групою споживачів (населення) - 4374864,14 грн, фактична собівартість цих послуг за 2016 рік - 15,26 грн. З вказаних документів вбачається, що позивач при розрахунку фактичної собівартості послуги водовідведення врахував: обсяги реалізації, витрати електроенергії, матеріалів, витрати на оплату праці, ПММ, амортизацію, відрахування, податки, комісійний збір, витрати на зв`язок, вартість послуг інших підприємств, вартість очищення стічних вод (рах. ФБП), відрядження.
		Оскільки згідно із затвердженими відповідачем тарифами за 2016 рік сума фактичних нарахувань населенню склала 2438632,91грн, різниця в тарифах становить 1936231,23 грн. (4374864,14 грн - 2438632,91 грн).
		Аналогічні дані також містяться у здійсненому позивачем та погодженого Фінансовим управлінням Малинського міськвиконкому та Малинським міським головою розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги водовідведення за 2015 - 2018 роки (а.с .34)
		Тобто, матеріалами справи підтверджено, що загальний розмір різниці, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної собівартості послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надає ТОВ "Малин Енергоінвест", тарифам, які встановлені рішенням Малинської міської ради для споживачів м. Малина за 2016 рік становить 1936232,23грн.
		Разом з тим, випискою по рахунку позивача та платіжними дорученнями підтверджено здійснення відповідачем часткової оплати різниці в тарифах на послуги з централізованого водовідведення за 2016 рік в загальній сумі 920 000,00 грн (а.с. 37-41).
		Отже, з наданих до матеріалів справи документів вбачається, що станом на час звернення до суду та вирішення справи в суді, залишок заборгованості з різниці в тарифах становить 1016231,23 грн.
		Господарський суд враховує, що за приписами частини 3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
		Згідно з частиною 4 ст. 31 вищевказаного Закону, у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов`язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
		Відповідно до ст. 15 Закону України "Про ціни і ціноутворення" Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку. Аналогічні приписи містить також ч. 4 ст. 10 ЗУ "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг".
		Враховуючи наведене, оскільки, як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Малинською міською радою у 2016 році тарифи на водопостачання та водовідведення були встановлені нижче ніж економічно обгрунтовані, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів, відповідач зобов`язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету позивачу різницю між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
		Також слід зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" неодноразово зверталося до міської ради з листами про відшкодування різниці в цінах/тарифах за надані комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення м. Малин за 2016 рік (а.с. 43-45). Однак, Малинська міська рада дій щодо відшкодування залишку різниці в тарифах не вчинила. 
		Водночас, із здійсненого позивачем та погодженого Фінансовим управлінням Малинського міськвиконкому та Малинським міським головою розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги водовідведення за 2015 - 2018 роки (а.с .34), а також з факту часткового відшкодування відповідачем різниці в тарифах на суму 920000,00 грн вбачається, що заявлена до стягнення сума не заперечується відповідачем.
		Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами статтей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 1016231,23 грн. 
		Судові витрати у справі, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача. 
		Керуючись ст. 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		2. Стягнути з Малинської міської ради (11601, Житомирська обл., м. Малин, пл. Соборна, будинок 6А, ід. код 26556344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (11603, Житомирська обл., м. Малин, вул. Кримського, буд. 118, ід. код 37555721):
		- 1016231,23 грн. відшкодування витрат, пов`язаних із різницею між встановленим розміром тарифів на водовідведення та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг;
		- 15243,47 грн. судового збору.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Повне рішення складено: 23.05.19 
		 
		Суддя Вельмакіна Т.М. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		1 - у справу;
		2,3 - сторонам ( рек. з пов.).

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...