Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/2652/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2019. Зареєстровано: 24.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2019.
Дата набрання законної сили: 21.05.2019
Номер судового провадження: 857/3768/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/3768/19
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		 
		головуючої судді Хобор Р.Б.
		суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.
		за участі секретаря судового засідання Лутчин А.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року, ухвалене суддею Денисюком Р.С. в місті Луцьку о 14 год. 10 хв. у справі № 140/2652/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивачка звернулася з позовом до суду, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0348981306, № 0349081306, № 0349091306 від 10.08.2018 року.
		В обґрунтування позовних вимог, позивачка посилається на те, що Податковий кодекс України не ставить у залежність формування витрат за придбаний товар певного періоду від його реалізацією у цей період. Позивач вважає, що формування витрат господарської діяльності можливе в періоді, в який такі витрати були здійснені незалежно від того чи такий товар був реалізований чи ні. В даному випадку важливим є документальне підтвердження факту придбання товару та наступне використання цього товару в господарській діяльності.
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.
		Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0348981306, № 0349081306, № 0349091306 від 10.08.2018 року. 
		Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та виходить з тих мотивів, що позивачем не підтверджено використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності. 
		Заслухавши суддю  доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
		Судом першої інстанції встановлено те, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Волинській області від 24.05.2018 року № 2024, направлення від 11.06.2018 року № 2702, податковим органом з 12.06.2018 року по 03.07.2018 року проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість з 01.08.2015 року по 31.12.2017 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.
		За результатами планової перевірки 10.07.2018 року складено акт № 11034/03-20-13-07/1746311703, яким встановлено порушення:
		- пункту44.1статті44, пункту177.2статті177, підпунктів177.4.1,177.4.4,177.4.5 пункту 177.4статті177 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок з доходів фізичних осіб за 2015-2017 роки на загальну суму 31646,22 грн., в тому числі: за 2015 рік - 8441,27 грн., 2016 рік - 12083,89 грн., 2017 рік - 11121,06 грн.;
		- підпунктів 1.2, 1.3, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми оподатковуваного доходу за 2015 рік на суму 56275,12 грн., за 2016 рік на суму 67132,72 грн., за 2017 рік на суму 61783,65 грн., в результаті чого занижено суму військового збору від здійснення підприємницької діяльності у сумі 2777,86 грн., а саме: у 2015 році - 844,13 грн., у 2016 році - 1006,98 грн. та у 2017 році - 926,75 грн.;
		- пунктів200.1,200.2статті200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму ПДВ на загальну суму 17362,00 грн., в тому числі: за травень 2015 року - 690,00 грн., за червень 2015 року - 904,00 грн., за серпень 2015 року - 985,00 грн., за вересень 2015 року - 676,00 грн., за жовтень 2015 року - 970,00 грн., за листопад 2015 року - 957,00 грн., за лютий 2016 року - 455,00 грн., за березень 2016 року - 32,00 грн., за квітень 2016 року - 1603,00 грн., за червень 2016 року - 933,00 грн., за липень 2016 року - 290,00 грн., за серпень 2016 року - 440,00 грн., за вересень 2016 року - 507,00 грн., за жовтень 2016 року - 415,00 грн., за листопад 2016 року - 48,00 грн., за грудень 2016 року - 995,00 грн., за лютий 2017 року - 861,00 грн., за квітень 2017 року - 667,00 грн., за травень 2017 року - 1057,00 грн., за червень 2017 року - 313,00 грн., за липень 2017 року - 461,00 грн., за серпень 2017 року - 255,00 грн., за вересень 2017 року - 426,00 грн., за жовтень 2017 року - 1394,00 грн., за листопад 2017 року - 47,00 грн., за грудень 2017 року - 981,00 грн.
		В акті перевірки зафіксовано завищення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, відображених у додатку 2 до податкової декларації за 2015-2017 роки на загальну суму 185191,49 грн.
		ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат за 2015 рік включено придбання ТМЦ від ТзОВ «АМ - Технологія» на загальну суму 35034,20 грн., за 2016 рік на загальну суму 28593,66 грн., за 2017 рік від ТзОВ «АМ - Технологія», ТзОВ «АМТ Плюс», ТзОВ «Елтем» на загальну суму 32315,34 грн. по яких відсутні акти виконаних робіт, інші документи на списання ТМЦ, що не підтверджує використання ТМЦ в господарській діяльності ФОП Кузьміною ОСОБА_2 . Відсутні оплата та первинні документи витрат включених до рядка 2 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2015 - 2017 роки на загальну суму 89246,29 грн., а саме: за 2015 рік - 21240,92 грн., за 2016 рік - 38539,06 грн., за 2017 рік - 29468,31 грн.
		На підставі акта перевірки, 10.08.2018 року ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
		- № 0348981306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 39557,78 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням - 31646,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7911,56 грн.;
		- № 0349081306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 21702,50 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням - 17362,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4340,50 грн.;
		- № 0349091306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 3472,33 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням - 2777,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 694,47 грн.
		В акті перевірки зроблено висновок, що у вказаних періодах позивач завищив витрати, що призвело до заниження чистого доходу.
		Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що здійснені позивачкою витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей підлягаю включенню до валових витрат, оскільки придбані товарно-матеріальні цінності використані в господарській діяльності позивачки.
		Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
		Відповідно до положень пункту 177.1 статті 177Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті167цьогоКодексу.
		Пунктом177.2статті177 Податкового кодексу Українивизначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
		Як вказує відповідач, позивачкою неправомірно до складу витрат включено витрати на товар, використання якого у власній господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 не підтверджено первинними документами.
		З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.п. 177.4.1 п. 177.4ст. 177 ПК Українидо переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.
		Згідно з п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		Судом першої інстанції встановлено, що одним із видів діяльності позивачки є «технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів» КВЕД 45.20. Позивачка здійснює надання шиномонтажних послуг та шиномонтажних робіт для вантажного та легкового транспорту.
		ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках здійснено придбання товарно-матеріальних цінностей, які призначені для надання шиномонтажних послуг та виконання шиномонтажних робіт (далі  ТМЦ) у ТзОВ «АМ - Технологія», ТзОВ «АМТ Плюс», ТзОВ «Елтем», що підтверджується відповідними договорами та видатковими накладними.
		За 2015 рік вищезазначеними контрагентами ФОП ОСОБА_1 поставлено ТМЦ на загальну суму 65463,13грн. (з ПДВ), що підтверджується відповідними накладними на постачання. Оплату цих матеріалів здійснено частково на суму 62948,63 грн. (з ПДВ). Вартість придбаних та оплачених ТМЦ відображено у додатку Ф4 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік. Задекларована сума чистого оподатковуваного доходу - 48654,75 грн.
		За 2016 рік вищезазначеними контрагентами ФОП ОСОБА_1 поставлено ТМЦ на загальну суму 76341,28 грн. (з ПДВ), що підтверджується відповідними накладними на постачання. Оплату цих матеріалів здійснено частково - на суму 72499,06 грн. (з ПДВ). Вартість придбаних та оплачених ТМЦ відображено у додатку Ф4 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік. Задекларована сума чистого оподатковуваного доходу - 60521,16 грн. 
		За 2017 рік вищезазначеними контрагентами ФОП ОСОБА_1 поставлено ТМЦ на загальну суму 67134,90 грн. (з ПДВ), що підтверджується відповідними накладними на постачання. Оплату цих матеріалів здійснено - на суму 68722,38 грн. (з ПДВ). Вартість придбаних та оплачених ТМЦ відображено у додатку Ф4 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. Задекларована сума чистого оподатковуваного доходу - 55039,61 грн. 
		Таким чином, витрати по придбанню позивачем протягом 2015-2017 років ТМЦ в ТзОВ «АМ - Технологія», ТзОВ «АМТ Плюс», ТзОВ «Елтем» підтверджені первинними документами та пов`язані зі здійсненням господарської діяльності, а тому висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення витрат на придбання ТМЦ до витрат господарської діяльності не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.
		Водночас, судом першої інстанції встановлено та підтверджується доказами, які містяться матеріалах справи, що придбані ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках ТМЦ використано у власній господарській діяльності шляхом надання шиномонтажних послуг, що підтверджується складеними актами наданих послуг та нарядами-замовленнями до них.
		У актах наданих послуг та нарядах-замовленнях до них зазначено найменування виконаних робіт (наданих послуг), їх кількість, вартість і вони відповідають видам діяльності позивача за КВЕД «45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів».
		Суми доходу, що отримані згідно з актами наданих послуг відображені в Книзі обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 у 2015 - 2017 роках та у Додатку до Книги обліку доходів та витрат. 
		Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачкою дотримано вимоги при яких витрати суб`єкта господарювання включаються до витрат безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, а саме документально підтверджено здійснені витрати та доведено, що придбані товари використовуються в межах здійснення господарської діяльності. 
		Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від09 грудня 1994 року,серія A,303-A,п.29).
		Як уже встановлено судом апеляційної інстанції, підстави для збільшення позивачу зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та військового збору ґрунтуються на одних і тих же висновках про заниження позивачем у 2015-2017 роках році чистого оподатковуваного доходу як бази оподаткування вказаними податками і зборами в контексті формування витрат.
		Виходячи з того, що заниження позивачкою у 2015-2017 роках чистого оподатковуваного доходу як бази оподаткування вказаними податками і зборами в контексті формування витрат не відбулось, то податкові повідомлення-рішення: № 0348981306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 39557,78 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням - 31646,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7911,56 грн.; № 0349081306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 21702,50 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням - 17362,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4340,50 грн.; № 0349091306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 3472,33 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням - 2777,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 694,47 грн. є протиправними.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
		Судові витрати новому розподілу не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року справі № 140/2652/18 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		 
		Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Я. С. Попко   Р. П. Сеник  Повний текст виготовлено 23.05.2019 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...