Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 227/4088/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2019. Зареєстровано: 24.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2019.
Дата набрання законної сили: 23.05.2019
Номер судового провадження: 22-ц/804/1268/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    Єдиний унікальний номер 227/4088/18    Номер провадження 22-ц/804/1268/19 
		 
		                                               
		 
		Єдиний унікальний номер 227/4088/18
		Номер провадження 22-ц/804/1268/19
		 
		Головуючий у 1 інстанції Мацишин Л.С.
		Доповідач Агєєв О.В.
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 травня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:
		 
		головуючого судді Агєєва О.В.
		суддів Мальованого Ю.М., Соломахи Л.І.
		 
		розглянув у письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 227/4088/18 за позовом Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої грошової допомоги,
		за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2019 року (суддя Мацишин Л.С.), ухваленого в приміщенні суду в м.Добропілля Донецької області - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У вересні 2018 року Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої грошової допомоги. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 02 грудня 2014 року придбав у власніть будинок за адресою: АДРЕСА_1 . При заповненні заяв відповідач жодного разу не зазначив про наявність житла у м. Добропілля. В ході перевірки позивачем було встановлено, що на дату подання заяви від 24 січня 2018 року відповідач володів житлом, у зв`язку з чим відповідач з 03 червня 2017 року втратив право на отримання щомісячної адресної допомоги. 
		Просив стягнути з ОСОБА_1 за період з 03 червня 2017 року по 23 січня 2018 року суму надміру сплачених державних коштів, у розмірі 13462,84 грн, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.
		 
		Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2019 року в задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої грошової допомоги відмовлено.
		 
		Позивачем подано апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій він просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 особисто зазначалось в заявах для призначення щомісячної адресної допомоги, що він і члени його сім`ї не мають житлового приміщення поза межами тимчасово окупованої території та зони проведення АТО, тобто надав недостовірну інформацію згідно п.6 Порядку № 505.
		 
		Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження від 11 квітня 2019 року отримана сторонами 19 та 20 квітня 2019 року (а.с.153, 154).
		 
		Частиною 1 ст.369 ЦПК України визначено, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		 
		Матеріалами справи встановлено, що позов УСЗН Добропільської міської ради подано до суду у вересні 2018 року.
		Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 1762 гривень.
		Визначена позивачем ціна позову складає 13462 грн. 84 коп., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Таким чином, справа №227/4088/18 підпадає під категорію справ, розгляд яких здійснюється без повідомлення учасників справи, оскільки ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Частиною 13 ст.7 ЦПК України визначено, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. 
		Частиною 3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Частиною 1 ст.368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, взятий на облік 01 березня 2018 року УСЗН Добропільської міської ради як внутрішньо переміщена особа.
		Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №1738 від 01.03.2018 року (а.с.9)
		Разом з ним прибула ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є онукою і підопічною відповідача ОСОБА_1 (а.с.8).
		 
		На підставі заяв ОСОБА_1 від 23 січня 2015 року, 29 липня 2015 року, 23 січня 2016 року, 25 липня 2016 року, 23 січня 2017 року, 24 липня 2017 року, 24 січня 2018 року, відповідними рішеннями УСЗН Добропільської міської ради, відповідачу було призначено щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за періоди з: 23 січня по 22 липня 2015 року; з 23 липня 2015 року по 22 січня 2016 року; з 23 січня по 22 липня 2016 року; з 25 липня 2016 року по 24 січня 2017 року; з 23 січня по 22 липня 2017 року; з 24 липня 2017 року по 24 січня 2018 року, у розмірі 1768 гривень щомісячно на двох осіб  по 884 грн. кожному (а.с.17-33).
		 
		24 січня 2018 року відповідач знову звернувся до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради з заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.17).
		Рішенням Управління соціального захисту населення від 02 лютого 2018 року відповідачу було відмовлено у наданні допомоги у зв`язку з тим, що сім`я володіє житловим приміщенням, яке розташоване в регіоні, іншому ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення АТО (а.с.12).
		Згідно рішення УСЗН від 02 лютого 2018 року № 603860 ОСОБА_1 , з наведених підстав, не має права на отримання допомоги з 03.06.2017 року, яка йому призначалась на період з 23 січня 2017 року, а також згідно даного рішення не має права на допомогу, яка призначалась з 24 липня 2017 року по 23 січня 2018 року (а.с.10, 11). З 01 березня 2018 року було закрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , допомогу виплачено включно по 23 січня 2018 року (а.с.12).
		 
		Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30 січня 2018 року за №112193893, відповідач ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 02 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області Молодняк Л.П., дійсно є власником житлового будинку загальною площею 26,5м2, житловою 17,4м2 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16, 67, 68).
		 
		Відповідно до звіту про незалежну експертну оцінку ринкової вартості нерухомого майна від 27 листопада 2014 року, яке проводилось суб`єктом оціночної діяльності ЗАТ «Харківський центр науково-технічної та економічної інформації» при купівлі домоволодіння АДРЕСА_1 , технічний стан об`єкта визначено як незадовільний.
		Згідно Акту обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 від 05 грудня 2018 року, складеного депутатом Добропільської міської ради Хорошавіним А.С., при обстеженні було встановлено, що домоволодіння належить ОСОБА_1 , будинок на момент купівлі житла знаходився в незадовільному стані, електрична енергія відключена, умови для проживання відсутні. На момент складення акту будинок також знаходиться в незадовільному стані, але вікна засклені, двері відремонтовані.
		 
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час звернень до УПСЗН Добропільської міської ради із заявами про призначення допомоги, відповідачем надавалися достовірні відомості, які згідно з п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (далі Порядок № 505), є підставою для призначення допомоги, оскільки у нього на території підконтрольній українській владі, приміщення придатного для проживання, тобто такого, яке б відповідало ознакам житлового приміщення, визначеним в Державних будівельних нормах України, не було, а тому підстави для відмови у виплаті відповідачу допомоги та стягненні переплачених сум відсутні.
		 
		При цьому суд послався на ст.379 Цивільного кодексу України, згідно якої житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. На додаток Б «Терміни та визначення понять» ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», який закріплює технічні ознаки житлового приміщення. Врахував надані відповідачем докази, а саме Звіт оцінки майна №305630_27112014_0028 об`єкта за адресою АДРЕСА_1 від 27 листопада 2014 року, відповідно до якого даний будинок знаходиться в незадовільному, непридатному для проживання стані, що також підтверджується фото таблицею до звіту, поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , що складала даний Звіт.
		Крім того, як на доказ непридатності для проживання вказаного будинку, суд послався на акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , від 05 грудня 2018 року, складений депутатом Добропільської міської ради Хорошавіним А.С., в якому зазначено, що на момент купівлі житла, будинок, який викладено з саманного каміння, без фундаменту, з шиферною покрівлею, знаходився в нежитловому стані, електроенергія була відключена, ніяких умов для проживання не було. Зараз будинок також знаходиться в незадовільному стані, але вікна засклені, двері відремонтовані. (а.с.69)
		 
		Судом враховано вимоги статті 1215 ЦК України, якою регулюється питання повернення безпідставно набутих: заробітної плати, платежів, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інших грошових сум, наданих фізичній особі як засіб до існування. При цьому суд зазначив, що при розгляді даної справи не встановлено фактів недобросовісності або зловживань з боку відповідача.
		 
		Колегія суддів не може повністю погодитись з висновками суду першої інстанції викладеними у мотивувальній частині рішення з огляду на наступне.
		 
		Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості.
		Частиною 1 ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 січня 2014 року встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
		Порядок надання державної допомоги внутрішньо переміщеним особам визначається Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (далі Порядок № 505).
		Відповідно до п.2 Порядку, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
		Пунктом 6 Порядку №505, редакція якого змінювалася за період виникнення спірних правовідносин, визначалися випадки, коли грошова допомога не призначається, зокрема у разі: наявності у будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення (редакція від 7 жовтня 2015 року).
		Така редакція діяла до 03 червня 2017 року (дата набрання чинності ПКМУ №370 від 31 травня 2017 року «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014р. №505 і від 22 вересня 2016 р. №646»). З 03.06.2017р. абз.2 п.6 викладено в новій редакції: «грошова допомога не призначається, якщо будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції), має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану».
		Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно даного переліку м.Добропілля входило до таких населених пунктів.
		Після набрання чинності змін до п.6 Порядку згідно ПКМУ від 31.05.17р., критерій наявності у членів сім`ї, отримувача державної допомоги, на праві власності житла по відношенню населеного пункту де воно розташоване до території проведення АТО перестав враховуватись.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що допомога відповідачеві призначалась починаючи з:
		23 січня по 22 липня 2015 року т(рішення УСЗН від 30.01.2015р., а.с.32);
		23 липня 2015 року по 22 січня 2016 року (рішення УСЗН від 31.07.2015р., а.с.30);
		23 січня по 22 липня 2016 року (рішення УСЗН від 13.06.2016р., а.с.25);
		25 липня 2016 року по 24 січня 2017 року (рішення УСЗН від 03.10.2016р., а.с.23);
		23 січня по 22 липня 2017 року (рішення УСЗН від 13.03.2017р., а.с.21);
		24 липня 2017 року по 23 січня 2018 року (рішення УСЗН від 09.08.2017р., а.с.19).
		 
		Тобто, на час набрання чинності нової редакції (03.06.2017р.) абз.2 п.6 Порядку №505, допомога відповідачеві вже була призначена на підставі його заяви від 23 січня 2017 року і виплачувалась згідно рішення УСЗН від 13.03.2017р. на період з 23 січня по 22 липня 2017 року (а.с.21, 22).
		24.07.2017 року відповідач знов звернувся до позивача з заявою для призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.20). З обох заяв вбачається, що вони містяться на типовому бланку і в розділі «Інформація щодо наявності у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції» відповідачем зазначено «НІ», що не суперечить положенням розпорядження КМУ від 02.12.2015р. №1275.
		Графа про наявність у «будь-кого із членів сім`ї у власності житлового приміщення / частини житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану» в наданих позивачеві відповідачем бланках заяв від 23.01.2017р. та 24.07.2017р. відсутня.
		Тобто, після набрання 03.06.2017р. чинності новою редакцією абз.2 п.6 Порядку №505, позивач в бланк заяв про призначення щомісячної адресної допомоги не вніс відповідних змін, а відповідач заповнював саме надані йому позивачем бланки відповідних заяв.
		 
		Відповідно до п.11 Порядку №505, уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.
		Суми грошової допомоги, виплачені надміру, внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. 
		У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
		Пунктом 12 Порядку передбачено підстави припинення виплати грошової допомоги з наступного місяця у разі:
		- виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.
		 
		Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, на грошову виплату щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, поширюється дія пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: - заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		 
		Таким чином, можна дійти до висновку, що грошова сума не підлягає поверненню, якщо особа, яка її сплатила, не доведе, що виплата була здійснена внаслідок рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		 
		Добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.
		Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, апеляційним судом не встановлено факту зловживань з боку відповідача, як це зазначив позивач в своїй позовній заяві.
		Це також підтверджується фактичними обставинами по справі, а саме: продовження позивачем виплат допомоги ОСОБА_1 до 23 січня 2018 року, тобто після набрання чинності новою редакцією абз.2 п.6 Порядку № 505, та відмова у призначенні допомоги вже в подальшому - за зверненням останнього від 24 січня 2018р. (а.с.10-12, 17).
		Подання позивачем відповідачеві 24.07.2017р. бланку заяви, яка за своїм змістом не відповідала положенням постанови КМУ України від 31.05.2017р. не свідчить про недобросовісність позивача, яка є особою похилого віку та необізнаний у правових поняттях, а є доказом неналежного виконання позивачем своїх повноважень, що і привело до призначення адресної допомоги з 24.07.2017р. з порушенням п.6 Порядку №505
		 
		Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача є необґрунтованими та такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
		 
		Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, щодо відмови у задоволенні позову також з підстав не придатності належного на праві власності відповідачу будинку АДРЕСА_1 для проживання, виходячи з наступного.
		 
		Так, внесеними змінами до абз.2 п.6 Порядку № 505 передбачалось відмова у призначенні грошової допомоги, при наявності у членів сім`ї особи (крім певної категорії) у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
		 
		Статтею 8 ЖК УРСР передбачено, що переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.
		 
		Частиною 2 ст.7 ЖК визначено, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.
		Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
		 
		Крім того, на час розгляду справи судом першої інстанції Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. №713, абз.15 п.5 Порядку №505 викладено в новій редакції, а саме : «До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації), копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім`ї, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім`ї від інших членів сім`ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім`ї в установі уповноваженого банку. У разі наявності житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у містах Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком».
		 
		Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
		1) письмовими, речовими і електронними доказами;
		2) висновками експертів;
		3) показаннями свідків.
		 
		Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		 
		Як зазначено вище, суд першої інстанції, визнаючи доведеним факт непридатності житла послався на Звіт оцінки майна №305630_27112014_0028 об`єкта за адресою АДРЕСА_1 від 27 листопада 2014 року, відповідно до якого даний будинок знаходиться в незадовільному, непридатному для проживання стані, на фототаблицю до Звіту даного приміщення та пояснення в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , що складала вказаний Звіт, а також на акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 за зазначеним місцем мешкання від 05 грудня 2018 року, складений депутатом Добропільської міської ради Хорошавіним А.С. (а.с.69).
		 
		Між тим, з урахуванням вищезазначених вимог закону, вказані докази не є допустимими в розумінні ст.78 ЦПК України, оскільки непридатність для проживання житлового приміщення встановлюється відповідною комісією місцевого органу виконавчої влади і закріплюється в акті певної форми.
		За правилами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення передбачені ст.376 ЦПК України. Частиною четвертою зазначеної норми встановлено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні а саме виключенню із його мотивувальної частини посилань суду на докази та відповідні ним висновки щодо встановлення судом непридатності для проживання будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 .
		 
		В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради задовольнити частково.
		Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2019 року змінити.
		Виключити із мотивувальної частини рішення посилання суду на докази та висновки щодо встановлення судом непридатності для проживання будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 .
		 
		В іншій частині рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2019 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку, як така що ухвалена у малозначній справі, не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
		 
		Повне судове рішення складено 23 травня 2019 року.
		 
		 
		 
		Головуючий О.В. Агєєв
		 
		 
		 
		Судді Ю.М. Мальований
		 
		 
		 Л.І. Соломаха

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...