Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/1120/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2019. Зареєстровано: 27.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2019.
Дата набрання законної сили: 31.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		Господарський суд
		Житомирської області
		_________________________________________
		______________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"15" травня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1120/18 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Сікорської Н.А. 
		секретар судового засідання: Макарчук В.І.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Завада В.В., ордер ЛВ №142063 від 18.01.2019  
		від відповідача: Хворостяна А.М.,  ордер КВ №222901 від 01.02.2019 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ліщинське" (с.Ліщин Житомирського району)  
		до Товариства  з обмеженою відповідальністю" Троянівське" 
		за участю у справі  третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
		1. ОСОБА_1 ;
		2. ОСОБА_2  
		за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального  підприємства "Центр державної реєстрації" 
		 
		про зобов`язання  скасувати запис в Державному  реєстрі речових прав на нерухоме  майно 
		 
		Процесуальні  дії по справі.
		 
		Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ліщинське" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянівське" з позовними вимогами про:
		- зобов`язання ТОВ "Троянівське" скасувати в Державному  реєстрі  речових прав  на нерухоме майно запис  про інше речове право № 235660326 від 17.11.2017;
		- зобов`язання ТОВ "Троянівське" скасувати в Державному  реєстрі  речових прав  на нерухоме майно запис  про інше речове право № 24484728 від 17.01.2018.
		Ухвалою від 08.01.20191 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено  на 07.02.2019.
		07.02.2019 відповідачем, в порядку ст. 165 ГПК України, подано відзив на позовну заяву (а.с. 113-115 т.1).
		Ухвалою від 07.02.2019 суд   відклав  підготовче  засідання на 05.03.2019.
		Ухвалою  від 05.03.2019  суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Суд також продовжив строк підготовчого провадження по 10.04.2019 та відклав підготовче засідання на  21.03.2019.
		18.03.2019  позивач на виконання вимог ст. 166 ГПК України подав  відповідь на відзив (а.с. 156-158 т.1).
		21.03.2019  відповідач  подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів  сплати  орендної плати (а.с. 177-193 т.1).
		Ухвалою від 21.03.2019 в підготовчому засіданні від 21.03.2019 оголошено перерву до 09.04.2019.
		Крім того ухвалою від 21.03.2019  суд виправив описку в ухвалах господарського суду  у справі № 906/1120/18 від 08.01.2019,  07.02.2019, 03.03.2019 та від 21.03.2019. Ухвалив третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, вважати Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації" (02100, м. Київ, Дніпровський район,  вул. Бажанова, будинок 9, офіс 8, код ЄДРПОУ 41217700). Третій особі надано строк в порядку ст. 168 ГПК України для подачі письмових пояснень  щодо позовної заяви.
		03.04.2019 до суду від КП "Центр державної реєстрації" надійшла відповідь від 26.06.2019 № 454 про неможливість виконання ухвали господарського суду від 21.03.2019 у даній справі,  про розгляд справи без участі третьої особи та прийняття судового рішення на власний розсуд (а.с. 5 .3).
		Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду справи  повідомлялись судом   своєчасно та належним чином. Письмових заперечень, в порядку ст. 167 ГПК України,  третіми особами до суду не подано.
		В ході розгляду даної справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
		В ході розгляду даної справи судом було     досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи.
		В підготовчому  засіданні  від 09.04.2019  оголошено перерву до 11.04.2019. 
		Ухвалою від 11.04.2019 суд закрив підготовче  провадження  та призначив  справу № 906/1120/18  до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 13.05.2019.
		В судовому засіданні від 13.05.2019  оголошено перерву до 15.05.2019.
		В судовому засіданні від 15.05.2019    судом оголошено    вступну та резолютивну частину рішення суду.
		 
		Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
		 
		Підставою звернення до суду позивач зазначає, що йому згідно укладених договорів оренди землі від  27.08.2007  та від 18.01.2007  належить  право користування земельними ділянками  площею 1,7231  га та 1,8008 га, що розташовані за межами населеного пункту  на території  Сінгурівської  сільської ради.
		Вказує, що  договори оренди землі, укладені між ТОВ "Відродження СБЛ" та  фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ,  зареєстровані в установленому порядку.
		Позивач зазначає що листом № 40 від 18.04.2018 ТОВ "Троянівське" (відповідач)  повідомив позивача про намір винесення в натуру меж земельних ділянок  по укладеним договорам  оренди  на території Сінгурівської сільської ради з кадастровими номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_1 .
		У відповідь, позивачем було направлено лист № 92 від 26.04.2018 року про приналежність СТОВ "Ліщинське" прав користування цими земельними ділянками на підставі договорів оренди землі укладених з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 
		Таким чином,  позивач вказує, що після отримання листа від ТОВ "Троянівське", перевіривши інформацію, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що в період дії вищезазначених договорів оренди землі, за ТОВ "Троянівське" державним реєстратором Дашкевич О.О. зареєстровано право оренди на зазначені вище земельні ділянки, що порушує право позивача  на користування земельними ділянками.
		Вважає, що СТОВ "Ліщинське" є законним землекористувачем земельних ділянок за кадастровими номери НОМЕР_1 , НОМЕР_1 . 
		Наявність права оренди позивача  на вищезазначені земельні ділянки виключає право оренди ТОВ "Троянівське" на зазначені земельні ділянки та свідчить про протиправну фіксацію відповідачем права оренди на спірні земельні ділянки. Вказує, що подвійна реєстрація права оренди суперечить вимогам законодавства України, відтак просить скасувати записи в Державному  реєстрі  речових прав  на нерухоме майно   про  речове право  відповідача.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у  позовній заяві,  поданій до суду  від 02.01.2019 (а.с. 68-73 т.1).
		Відповідач заперечив проти  позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у  відзиві (а.с. 113-115 т.1).
		Зазначає, що  позивач  право володіння та користування земельними ділянками за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_1 підтверджує  договорами оренди землі,  укладеними   між ТОВ «Відродження СБЛ» з громадянкою ОСОБА_1 від 18.01.2007 та  з громадянином ОСОБА_3 від  27.08.2007.
		Вказує, що 21.04.2008   ОСОБА_3 ,   що   володів   земельною   ділянкою кадастровий   номер    НОМЕР_1   на   підставі   Державного   акту   на   право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2  помер. Спадкоємцем стала ОСОБА_2 ,   що   підтверджується   свідоцтвом   про   право   на  спадщину   від 16.10.2014 р. №2-620.  За ОСОБА_2 ,  як спадкоємицею ОСОБА_3 , було зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 1,8008 га.
		Позивач звертає увагу, що при  зміні власника  земельної ділянки відбувається видача нового документу про право власності і перереєстрація права власності на нового власника. Між новим власником орендованого майна, який виступатиме орендодавцем і орендарем укладається договір оренди/зміни до договору оренди, в якому вони позначають, що відбулася зміна орендодавця на підставі успадкування. 
		Проте, ні позивач, ні спадкоємець - ОСОБА_2 не повідомляли про зміну сторони та не підписували договір/додаткову угоду про зміну сторони в договорі оренди землі від 27.08.2007.
		Відповідач зазначає, що  16.10.2014 між позивачем та ТОВ "Відродження СБЛ"  було укладено Договір про приєднання № 2/ПЛ , згідно якого сторони погодилися про припинення ТОВ "Відродження СБЛ" у зв`язку з його приєднанням до позивача. Водночас відповідач зауважує, що позивачем  в порушення норм ЗУ "Про оренду землі", зокрема статті  32, не надано доказів   повідомлення   орендодавців щодо припинення ТОВ "Відродження СБЛ" та приєднання його до СТОВ "Ліщинське". Жодні додаткові угоди/договори про зміну сторони не укладалися та не були зареєстровані в порядку передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а отже у позивача відсутні правові підстави користуватися земельними ділянками за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_1 .
		Вказує, що 01.12.2017 між відповідачем та ОСОБА_2 був укладений Договір оренди землі, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 1,8008 га.
		20.09.2017 р. між відповідачем та ОСОБА_1 , був укладений Договір оренди землі, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 1,7231 га.
		Вказані договори зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку встановленому чинним законодавством України, що підтверджується відповідними витягами, які є чинними та не були визнані недійсними в судовому порядку.
		Водночас, вимогу позивача про зобов`язання ТОВ «Троянівське» скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи вважає необґрунтованою та такою, що суперечать вимогам чинного законодавства України, зокрема нормами ЗУ " Про державну  реєстрацію речових прав на нерухоме майно".
		Позивач  у відповіді на відзив  заперечив щодо  доводів відповідача,  які стосуються внесення змін до договорів оренди з підставі реорганізації  орендаря.
		Так, позивач зазначає, що станом на момент (дату) укладення  договорів оренди  з гр. ОСОБА_2 від 01.12.2017 та ОСОБА_1 від 20.09.2017 ЗУ  «Про оренду землі» визначено, що зміна іменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
		Таким чином, договори оренди, укладені юридичною особою, правонаступником якої є СТОВ  "Ліщинське" та фізичними особами - власниками землі, в тому числі щодо власності набутої в порядку спадкування є  чинними  та повинні виконуватись належним    чином.  Відсутність зміни сторони договору оренди землі на правонаступника та/або   спадкоємця   прав   на   землю,    не   виключає   чинності  дії договору укладеного та належним чином зареєстрованого.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		 
		27.08.2007 між ОСОБА_3  (орендодавець) та ТОВ "Відродження СБЛ" (орендар)  укладено  договір оренди землі, за умовами якого  орендодавець надає , а орендар приймає  в строкове платне користування  земельну ділянку  сільськогосподарського призначення, площею 1,8008 га, що знаходиться за межами  населеного пункту  та території Сінгурівської  сільської ради.
		Відповідно до п. 8 даного договору, договір  укладено  на 10 (десять) років. 
		Вказаний договір оренди землі був зареєстрований у Житомирському реєстраційному  відділі, про що  у Державному  реєстрі  земель  вчинено запис  від 26.02.2008 року (а.с. 46-48 т.1).
		Право власності ОСОБА_3  на земельну ділянку 1,8008 га, яка розташована на території Сінгурівської сільської ради Житомирської області підтверджується  Державним актом  на право  власності  на земельну  ділянку серії НОМЕР_2 (а.с. 49 т.1).
		Згідно  свідоцтва  про право  на спадщину за законом від 16.10.2014 № 362/2014 ОСОБА_2  отримала у спадщину  земельну ділянку  площею 1,8008 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Сінгурівської сільської ради  Житомирського району Житомирської області, належну померлій особі  ( ОСОБА_3 ) на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого Житомирською  райдержадміністрацією 15.02.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів  на право власності  та на право постійного користування  землею, договорів оренди землі за № 010520900509  (а.с. 50 т.1 ). 
		Таким чином з 16.10.2014  орендодавцем за договором оренди землі, укладеним 27.08.2007 між ОСОБА_3  (орендодавець) та ТОВ "Відродження СБЛ" (орендар) є ОСОБА_2 (третя особа у справі).
		18.01.2007 між гр. ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Відродження СБЛ" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого  орендодавець надає , а орендар приймає  в строкове платне користування  земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,7231 га, що знаходиться за межами  населеного пункту  та території Сінгурівської  сільської ради.
		Відповідно до п. 8 даного договору, договір  укладено  на 20 (двадцять) років. 
		Вказаний договір оренди землі був зареєстрований у Житомирському реєстраційному  відділі, про що у Державному  реєстрі  земель  вчинено запис  від 29.02.2008 року. (а.с. 35-37 т.1).
		16.10.2014  між ТОВ "Відродження СБЛ" (сторона-1) та Сільськогосподаоським товариством з обмеженою відповідальністю  "Ліщинське" ( сторона-2,позивач) укладено договір  № 2/ПЛ  про приєднання (а.с. 32 т.1).
		Відповідно до  п 1.1. даного договору,  підписанням  цього договору  сторони  погоджуються на припинення  сторони-1 у зв`язку з її приєднанням до сторони -2 цього Договору.
		Відповідно до п. 1.2  договору  приєднання   визначено, що відповідно до  рішення Загальних зборів  учасників  сторони-1 та Рішення Загальних зборів   учасників  сторони-2 , сторони  підписують   цей договір  про приєднання  сторони -1 до сторони-2.
		Сторона -1 зобов`язується  передати 100% своїх  активіста пасивів стороні-2, згідно  затвердженого  передавального акту, та скласти  уточнюючий  передавальний акт  з розшифровками  по кожній   статті акту та відомості  повної  інвентаризації.
		За умовами п. 1.5 договору з моменту  державної реєстрації сторони-2 , як правонаступника сторони-1  вона  стає повним  (універсальним) правонаступником  всіх прав та обов`язків  сторони-1.
		Відповідно до  п. 1.1. статуту СТОВ "Ліщинське"  в редакції від 17.12. 2015, товариство є правонаступником  ТОВ "Сільськогосподарська  фірма "Лідин" та ТОВ "Відродження -СБЛ" відповідно до чинного законодавства. 
		Таким чином, СТОВ "Ліщинське" є правонаступником прав та обов`язків  ТОВ «Відродження СБЛ" за договорами оренди землі укладеними з гр. ОСОБА_3 , від 27.08.2007 та гр. ОСОБА_1 від 18.01.2007.
		Судом  також встановлено, що 01.12.2017 між ОСОБА_2 (орендодавець, третя особа-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Троянівське" (орендар,  відповідач) укладено  договір оренди землі  (а.с. 122- 123 т.1).
		За умовами зазначеного договору орендодавець надав, а орендар  прийняв  у строкове платне користування  земельну ділянку  сільськогосподарського призначення загальною площею 1,8008 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться  в межах Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області строком на 7 років.
		17.01.2018  державним реєстратором  Житомирської обласної філії  КП "Центр державної реєстрації" проведено державну реєстрацію вищезазначеного договору оренди землі  від 01.12.2017, що підтверджується витягом  з Державного реєстру  речових прав на нерухоме майно  про  реєстрацію іншого речового  права (а.с. 121 т.1)
		20.09.2017 між ОСОБА_1 (орендодавець, третя особа-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Троянівське" (орендар, відповідач) укладено  договір оренди землі  (а.с. 124-125 т.1).
		За умовами зазначеного договору  орендодавець надав, а орендар  прийняв  у строкове платне користування  земельну ділянку  сільськогосподарського призначення загальною площею 1,7231 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться в межах Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області строком на 7  (сім) років.
		17.11.2017 державним реєстратором  Житомирської обласної філії  КП "Центр державної реєстрації" проведено державну реєстрацію вищезазначеного договору оренди землі  від 20.09.2017, що підтверджується витягом  з Державного реєстру  речових прав на нерухоме майно  про  реєстрацію іншого речового  права (а.с. 127 т.1)
		Листом від 18.04.2018  № 40 відповідач  повідомив позивача проте, що   має намір виносити в натурі межі земельних ділянок  по  укладеним договорам  оренди  відповідно до чинного законодавства  на території  Сінгурівської  сільської ради за кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 1,8008 га та НОМЕР_1 площею 1,7231 га (а.с. 28 т. 1).
		Таким чином позивачу з вказаного листа стало відомо  про те, що відповідачем здійснено  державну реєстрацію права оренди  земельних ділянок, які вже перебували в оренді у  позивача на підставі укладених договорів оренди землі від 27.08.2007 та від 18.01.2007, які в свою чергу на момент укладення договорів відповідачем були чинними.
		За вказаних обставин  позивач зазначає, що внаслідок реєстрації за  відповідачем  договорів оренди укладених між ТОВ "Троянівське" та гр. ОСОБА_2 від 01.12.2017  та між ТОВ "Троянівське" гр. ОСОБА_1 від  20.09.2018 відбулась подвійна реєстрація  права оренди земельних  ділянок та порушення прав та інтересів  позивача як законного орендаря зазначених земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_1 .
		 
		Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду. 
		 
		Згідно з положеннями ст.ст. 2, 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отож задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
		Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
		Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
		Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.
		Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
		Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога  позивача про  зобов`язання відповідача скасувати в Державному   реєстрі   речових прав   на нерухоме майно записи  про інше речове право, а саме  право оренди земельних ділянок  за договорами оренди від 01.12.2017 та 20.09.2017. 
		Тобто, позивачем фактично оспорюється факт реєстрації  права оренди  земельних ділянок за відповідачем з підстав того, що позивач отримав право оренди на зазначені земельні ділянки значно раніше і такі договори на момент вчинення оскаржуваних  реєстраційних записів були чинними.
		Правовідносини, пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
		Суд зазначає, що при вирішенні спору  суд керуються нормами  Закону  чинними на час виникнення   відповідних правовідносин.
		Статтею 93 Земельного кодексу України визначено,  що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. 
		Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. 
		Згідно ч.2 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. 
		Частиною 1 ст. 6 "Про оренду землі"  встановлено, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. 
		Нормами  ч.1  ст. 19 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. 
		Згідно зі ст. 18 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. 
		Нормами ч.2 ст. 125 ЗК України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
		Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ч.2 ст. 126 ЗК України).
		Приписами ст. 20  ЗУ "Про оренду землі" також встановлено, що  укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. 
		З аналізу вищезазначених норм законодавства випливає, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.
		Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
		Згідно п.2 ч.1 ст. 4 ЗУ " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право оренди земельної ділянки.
		Матеріалами справи підтверджено, що 27.08.2007 між ОСОБА_3 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Відродження СБЛ" (орендар)  укладено  договір оренди землі, за умовами якого  орендодавець надає , а орендар приймає  в строкове платне користування  земельну ділянку  сільськогосподарського призначення, площею 1,8008 га, що знаходиться за межами  населеного пункту  та території Сінгурівської  сільської ради. За домовленістю сторін договір  укладено  на 10 (десять) років. 
		З матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі від 27.08.2007 був зареєстрований у Житомирському реєстраційному  відділі, про що  у Державному  реєстрі  земель  вчинено запис  від 26.02.2008 року (а.с. 46-48 т.1). 
		Тобто,  договір оренди землі від  27.08.2007, укладений між ОСОБА_3 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Відродження СБЛ", правонаступником якого є позивач (орендар) набрав чинності з моменту його  державної реєстрації , а саме з 26.02.2008 та у відповідності до положень п. 8  зазначеного договору   діяв  до 26.02.2018.
		18.01.2007 між гр. ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Відродження СБЛ", правонаступником якого є позивач (орендар), укладено договір оренди землі, за умовами якого  орендодавець надає , а орендар приймає  в строкове платне користування  земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,7231 га, що знаходиться за межами  населеного пункту  та території Сінгурівської  сільської ради. Строк дії даного договору сторони визначили  20 (двадцять) років. 
		Судом встановлено, що зазначений договір оренди землі був зареєстрований у Житомирському реєстраційному  відділі, про що у Державному  реєстрі  земель  вчинено запис  від 29.02.2008 року. (а.с. 35-37 т.1). Відтак  суд дійшов висновку, що  даний договір є укладеним з  29.02.2008   та є чинним до 29.02.2028.
		Водночас судом встановлено, що 01.12.2017 між ОСОБА_2 (орендодавець, третя особа-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Троянівське" (орендар,  відповідач) укладено  договір оренди землі  (а.с. 122- 123 т.1).
		За умовами зазначеного договору орендодавець надав, а орендар  прийняв  у строкове платне користування  земельну ділянку  сільськогосподарського призначення загальною площею 1,8008 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться   в межах Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області строком на 7 років.
		17.01.2018  державним реєстратором  Житомирської обласної філії  КП "Центр державної реєстрації" проведено державну реєстрацію вищезазначеного договору оренди землі  від 01.12.2017, що підтверджується витягом  з Державного реєстру  речових прав на нерухоме майно  про  реєстрацію іншого речового  права (а.с. 121 т.1)
		20.09.2017 між ОСОБА_1 (орендодавець, третя особа-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Троянівське" (орендар, відповідач) укладено  договір оренди землі  (а.с. 124-125 т.1).
		За умовами зазначеного договору  орендодавець надав, а орендар  прийняв  у строкове платне користування  земельну ділянку  сільськогосподарського призначення загальною площею 1,7231 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться в межах Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області строком на 7  (сім) років.
		17.11.2017 державним реєстратором Житомирської обласної філії  КП "Центр державної реєстрації" проведено державну реєстрацію вищезазначеного договору оренди землі  від 20.09.2017, що підтверджується витягом  з Державного реєстру  речових прав на нерухоме майно  про  реєстрацію іншого речового  права (а.с. 127 т.1)
		Згідно зі статтею 11 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
		Згідно з ч.ч. 2-4 статті 3 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
		Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
		Частиною першою ст. 18 вищезгаданого Закону  визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
		1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
		2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
		3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
		4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
		5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
		6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;
		7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
		8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
		Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам  (частина четверта статті 18 Закону).
		Частиною третьою статті 10 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно"  передбачено, що державний реєстратор, зокрема:
		- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
		- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
		- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником;
		- під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;
		Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора вбачається, що одним із обов`язків державного реєстратора є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.
		Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).
		З урахуванням наведених норм   чинного законодавства України  суд зауважує, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
		Проте, як свідчать матеріали справи, в період дії первісних договорів  оренди землі, що були укладені між позивачем та третіми особами, державним реєстратором  Житомирської обласної філії  КП "Центр державної реєстрації", за заявою відповідача,  проведено 17.11.17 та 17.01.2018 державну реєстрацію договорів оренди землі від 20.09.2017 та від 01.12.2017 , а також  вчинено відповідні записи в Державному реєстрі  речових прав  на нерухоме майно.
		Суд зазначає, що саме через неналежне виконання державним реєстратором його обов`язків факт існування реєстрації права позивача як  "первісного" орендаря на користування цією ж ділянкою залишився поза увагою державного реєстратора, що призвело до подвійної державної реєстрації права оренди  на одній і ті ж земельні ділянки, що є порушенням норм чинного законодавства.
		Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів орендаря, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося, в даному випадку є порушення прав та законних інтересів позивача у справі.
		З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що  вчинені в Державному   реєстрі   речових прав   на нерухоме майно записи: 
		- про інше речове право № 23560326 від 17.11.2017 про державну реєстрацію  договору оренди землі   від 20.09.2017 , укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Троянівське" 
		- про інше речове право № 24484728 від 17.01.2018 про державну реєстрацію  договору оренди землі від 01.12.2017, укладеного між ОСОБА_2  та ТОВ "Троянівське" є  недійсними, такими що  здійснені  в порушення норм ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та підлягають скасуванню.
		Водночас суд, приймаючи рішення у цій справі,  враховує, що  з аналізу статей 13, 15, 16 ЦК України слідує, що право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав.
		Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16). Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту.
		Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.06.2018 у справі № 823/378/16 (в Реєстрі № 75241943) зробила наступний правовий висновок: "Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо. Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону № 1952-1У засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1)".
		Відповідно до позиції Великої Палати Верховного суду, викладеній у п. 5.17 постанови  від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, зазначено, що право або  інтерес позивача, який вважає себе орендарем  земельної ділянки, може бути  порушено  внесенням  до Державного реєстру  речових прав  на нерухоме майно  відомостей  про наявність  права оренди  іншої особи. При цьому рішення  суб`єкта державної реєстрації  прав  про державну реєстрацію  прав із  внесенням відповідного запису  до Державного реєстру  речових прав  на нерухоме майно  вичерпує  свою дію. Тому належним  способом  захисту  права  або інтересу  позивача у такому разі є скасування  запису  про проведену  державну реєстрацію права оренди
		Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права  суд зауважує про наступне.
		Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).
		Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії "ефективності" таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 ЦК України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.
		Суд вважає, що з урахуванням статті 5 ГПК України, відповідно до визначеної у позові вимоги, ефективним способом захисту прав та інтересів Позивача у цій справі слід вважати вимогу про скасування в Державному реєстрі  речових прав  на нерухоме майно записів  про інше речове право - право оренди земельних ділянок з відповідними  кадастровими номерами, що здійснена за заявою відповідача.
		Зазначений спосіб захисту прав позивача узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.
		Водночас суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Таким чином,  враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку про задоволення позову.
		Водночас щодо заперечень відповідача з підстав того, що договори оренди, які були укладені ТОВ "Відродження" правонаступником якого є позивач,  припинили свою дію, оскільки сторони не внесли змін до договору  у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 та внаслідок   правонаступництва СТОВ " Ліщинське"  всіх прав та обов`язку  ТОВ "Відродження- СБП" суд зазначає про наступне.
		Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. 
		За умовами ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
		Згідно  п. 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки. 
		Статтею  7  ЗУ "Про оренду землі", право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.
		Матеріалами справи підтверджується, що спадкоємцем земельної ділянка, що була передана ТОВ "Вібродження СБП" в оренду ОСОБА_3 стала ОСОБА_2 , тобто остання у відповідності до норм ЦК та ЗУ "Про оренду землі" набула  прав та обов`язків орендаря за договором від 27.08.2007.
		Водночас  ч. 4 ст. 32 ЗУ "Про оренду землі" (в редакції станом на дату спадкування ОСОБА_2 , прав на земельну ділянку), перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. 
		За вказаних обставин  заперечення відповідача щодо припинення  дії договору   у зв`язку із  смертю орендаря ОСОБА_3 та спадкуванням прав на земельну ділянку   ОСОБА_2  та невнесенням відповідних змін до договору оренди  від 27.08.2007 є  безпідставними та не приймаються судом до уваги.
		Разом з тим суд зазначає, що у  ст.31 ЗУ "Про оренду землі" визначені підстави для  припинення договору оренди.
		Так, договір оренди землі припиняється в разі: 
		- закінчення строку, на який його було укладено; 
		- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; 
		- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; 
		- смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; 
		- ліквідації юридичної особи - орендаря; 
		- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; 
		- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; 
		припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). 
		Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. 
		Суд звертає увагу, що таких підстав як припинення орендаря шляхом приєднання до іншої юридичної особи та в разі смерті орендодавця,  законодавством не визначено як підстави для припинення дії договору оренди землі.
		Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та подання відзиву на позовну заяву не скористався.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову.
		 В порядку ст. 129 ГПК України судові витрати в частині судового збору покладаються  відповідача.
		Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, то  зважаючи на заявлене представником позивача клопотання про те, що докази понесення таких витрат будуть подані  протягом п`яти днів після ухвалення рішення, то в цій частині суд не здійснює розподілу  витрат.
		Водночас, суд вважає за необхідне призначити  судове засідання  для вирішення питання  про  судові витрати в частині витрат на правничу допомогу.
		 
		Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		 
		2. Cкасувати в Державному    реєстрі    речових прав    на нерухоме майно запис    про інше речове право № 23560326 від 17.11.2017 про державну реєстрацію  договору оренди землі від 20.09.2017, укладеного між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) та ТОВ "Троянівське" (12460, Житомирська область, Житомирський район, село Троянів, вул. Войтицького, будинок,9 квартира 1, код ЄДРПОУ 41105143)  
		 
		3. Скасувати в Державному    реєстрі    речових прав    на нерухоме майно запис    про інше речове право № 24484728 від 17.01.2018 про державну реєстрацію  договору оренди землі від 01.12.2017, укладеного між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) та ТОВ "Троянівське" (12460, Житомирська область, Житомирський район, село Троянів, вул. Войтицького, будинок,9 квартира 1, код ЄДРПОУ 41105143)  
		 
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянівське" (12460, Житомирська область, Житомирський район, село Троянів, вул. Войтицького, будинок,9 квартира 1, код ЄДРПОУ 41105143)  )  на користь   Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ліщинське" (12436, Житомирська область, Житомирський район, с.Ліщин, код ЄДРПОУ 03745723)
		-   3524,00 грн. судового збору.
		 
		5. Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Ліщинське" до 20.05.2019 подати докази щодо розміру, понесених судових витрат на правничу допомогу.
		 
		6. Призначити    судове засідання    для вирішення питання    про    судові витрати в частині витрат на правничу допомогу на 22.05.2019 р. на 15:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський 3/65, зал судових засідань № 401. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Повне рішення складено:  27.05.19 
		 
		Суддя                                                                     Сікорська Н.А. 
		 
		 
		Віддрукувати: 
		1- в справу
		2- позивачу ( рек. з пов)  (оригінал)
		3- відповідачу ( рек. з пов.)
		4- третій особі  КП  "Центр  державної реєстраії"  ((02100, м.Київ,Дніпровський район,  вул. Бажанова, будинок 9, офіс 8) (рек.з повід.)   
		5- третій особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) ( рек. з пов.)
		6- третій особі ОСОБА_2  ( АДРЕСА_2 ) ( рек. з пов.)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...