Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/3415/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2019. Зареєстровано: 28.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2019.
Дата набрання законної сили: 17.10.2019
Номер судового провадження: 1-кп/524/37/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12012170440000072

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/3415/17
		Провадження № 1-кп/524/37/19
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		27 травня 2019 року  колегія суддів Автозаводського районного суду м. Кременчука в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		за участю прокурора  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_9 , її представника ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_11 , його захисника ОСОБА_12 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12012170440000072 по обвинуваченню 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Цихисдзири, Грузія, грузин, громадянин України, має середню         освіту, не одружений, зареєстрований за адресою:    АДРЕСА_1 , проживає 
		АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не         судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И ЛА :
		 
		Відповідно до обвинувального акту, протягом 2008 року ОСОБА_11 працював водієм на вантажному сідловому тягачу автомобіля марки «Рено 385 ТІ» д.н.з НОМЕР_1 , 1994 року випуску, білого кольору, з напівпричепом Boalloy SPT-24, д.н.з. НОМЕР_2 , який йому був ввірений та перебував у володінні та розпорядженні ОСОБА_9 .
		 
		У серпні 2008 року, точної дати не встановлено, у ОСОБА_11 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом - автомобілем марки «Рено 385 ТІ» д.н.з НОМЕР_1 , 1994 року випуску, білого кольору, вартістю 86759 грн. з напівпричепом Boalloy SPT24, д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 44945 грн. 
		 
		Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом, ОСОБА_11 , діючи умисно, з корисливих мотивів та мети, перебуваючи у місті Кременчук, заволодів ввіреним йому вантажним автомобілем марки «Рено 385 ТІ» д.н.з НОМЕР_1 , 1994 року випуску, білого кольору, вартістю 86759 грн. з напівпричепом Boalloy SPT24, д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 44945 грн. і всупереч волі власника розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_9 , та транспортно  експедиційному підприємству «Темп» матеріальних збитків на загальну суму 131704 грн. 
		За цих обставин ОСОБА_11 органами досудового розслідування інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди
		Обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав та пояснив суду, що в серпні 2008 року він, працюючи водієм автомобіля «Рено 385ТІ» д.н.з НОМЕР_1 ,1994року випуску,білого кольору,з напівпричепомBoalloySPT-24,  д.н.з  НОМЕР_2 залишивйого у ОСОБА_13 у м ТатарбунариОдеської області, попричині технічноїнесправності тавідсутності коштівна ремонт, післячого приїхавдо м.Кременчука, деповернув ОСОБА_9 ключі відтранспортного засобута технічнийталон  автомобіля, залишивномер мобільноготелефона  ОСОБА_14 .  
		 
		Потерпіла ОСОБА_9 , показала суду, що у серпні 2008 року водій ОСОБА_11 з ввіреним йому транспортним засобом - автомобілем марки «Рено 385 ТІ» д.н.з НОМЕР_1 , 1994 року випуску, білого кольору, з напівпричепом Boalloy SPT-24, д.н.з. НОМЕР_2 виїхав у м Одеса і зник з автомобілем. В подальшому вона звернулась до правоохоронних органів з заявою щодо злочину та вимагання ОСОБА_11 у неї 10 тисяч доларів США за повернення належного їй транспортного засобу. Зазначає, що є володільцем транспортного засобу на підставі розписки, відповідно до якої працівник ТЕПП «Темп» ОСОБА_15 продав їй вказаний транспортний засіб за 32 тисячі доларів США. В подальшому укладений договір про спільну діяльність № 66-Д від 18.07.2007 року з підприємством. ОСОБА_11 працював водієм на підприємстві, а в подальшому відповідно до вказаної угоди, виконував її доручення. Підтримує поданий цивільний позов.
		 
		Представником потерпілої ОСОБА_9 , - ОСОБА_10 оголошена письмова промова, приєднана до матеріалів справи.
		 
		Промова захисту приєднана до матеріалів справи.
		Стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_11 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 289 КК України, надані наступні докази: 
		- довіреність від 25 травня 2009 року, видана власником ТЕПП «Темп» ОСОБА_16 .. ОСОБА_9 відповідно до якої останній доручається представництво інтересів підприємства, пов`язаних з пошуком автопоїзда д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , який належить ТЕПП «Темп» та переданий по договору спільної діяльності №66-Д від 18.07.2007 року ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 79)
		- договір про спільну діяльність за №№ 66-Сд від 18.06.2007 року, укладений між ТЕПП «Темп» та СПП Коробовою Л.С, щодо об» єднання майна та зусиль для спільної діяльності в сфері транспортно  експедиційних послуг для досягнення спільних благ: найбільш швидке та якісне забезпечення транспортних послуг по збільшенню товарообігу, як по Україні так і по ближньому та дальньому зарубіжжі відповідно до п. 4.6 остання може прийняти на роботу водія (т. 1 а.с. 161)
		- заява ОСОБА_11 ОСОБА_9 , датована 20.01.2008 року про прийняття на роботу на посаду водія, (т.1. а.с. 80)
		- розписка (т. 1 а.с. 81, видана ОСОБА_15 відповідно до якої останній продав свій автомобіль Рено Магнум 1994 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричіп д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_9 . Кошти отримав у сумі 32000 доларів США в еквіваленті.
		- відомості територіального сервісного центру № 5342 регіонального сервісного центру в Полтавській області міністерства внутрішніх справ відповідно до якого автомобіль Рено 385 ТІ» д.н.з НОМЕР_1 , та напівпричіп Boalloy SPT-24, д.н.з. НОМЕР_2 зареєстровані за ТЕПП «Темп»
		- висновок експерта № 32 від 28.03.2017 року відповідно до якого ринкова вартість автомобіля Рено 385 ТІ» д.н.з НОМЕР_1 , білого кольору, 1994 року випуску станом на серпень 2008 року на момент заволодіння складає 86759 грн. Ринкова вартість напівпричепу Boalloy SPT24, д.н.з. НОМЕР_2 червоного кольору 1991 року випуску станом на серпень 2008 року на час заволодіння становить 404 945 грн.
		- допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_17 підтвердив надані ним висновки та пояснив методику обрахування вартості транспортного засобу 
		- допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_18 повідомив суду, що з ОСОБА_11 ( ОСОБА_19 ) познайомився на митному пункті у м Кременчуці. В подальшому, той залишив на пустирі біля його помешкання у м Татарбунари автомобіль з напівпричепом на якому він працював водієм. Хто забрав автомобіль і коли саме не знає, оскільки перебував у відрядженні.
		- допитана у судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_20 повідомила суду, що її чоловік, ОСОБА_18 , повідомив, що водій залишить біля їх будинку - на пустирі автомобіль, а потім забере. Знає, що потім автомобіль забрали, хто не бачила. Через рік приїжджали працівники поліції і допитували її .
		- відомості щодо власника транспортно  експедиційного підприємства «Темп», що містяться у копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відповідно до якого вантажний сідловий тягач «Рено 385 ТІ» д.н.з НОМЕР_1 , 1994 року випуску, білого кольору та напівпричепа Boalloy SPT-24, д.н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору (т. 1 а.с. 162)
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, датований 10.04.2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_21 за рисами обличчя впізнала ОСОБА_11 як особу, яку в 2008 році неодноразово зустрічала в різних містах України по роботі. (т. 1 а.с.167-168)
		- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_11 
		- відображеними у постанові про порушення кримінальної справи від 04.08.2009 року по зверненню ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 289 КК України відомостями
		- постанова про визначення підслідності за ч. 3 ст. 185 КК України
		- постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення зі ч. 3 ст. 185 на ч. 3 ст. 289 КК України
		Долучені до матеріалів пояснення ОСОБА_11 правоохоронним органам, датовані 26.06.2009 року, 08.07.2009 року є недопустимими доказами, оскільки по суті є позасудовими показаннями та в силу положень ч. 4 ст 95 КПК України не можуть бути допустимим доказом по справі. 
		При цьому, суд, виходить також з положень ч. 1ст. 88 КПК України, згідно з якою докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Характеризуючи відомості щодо погашених судимостей, як такі, що на думку обвинувачення вказують на природу дій обвинуваченого ОСОБА_11 , є недопустимими.
		   Частиною 1ст. 94 КПК Українивизначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		   Згідно з вимогами ч.2ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року (п.146) зазначено, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається на органи обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Прокурор повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготуватися та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати достатні дані для визнання його винуватим, що не було здійснено.
		 
		Крім цього, принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справ з упередженої думки, що обвинувачений скоїв злочин, котрий йому ставиться в вину, а обов`язок доказування лежить на органах обвинувачення і будь-який сумнів повинен тлумачиться на користь обвинуваченого.
		 
		За змістом ст. ст.21,22,30 КПК Україниу кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.
		 
		Статтею 370 КПК Українивизначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		 
		У відповідності до ч.3ст.373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		Згідно із положеннямист.22 КПК Українисуд зберігає об`єктивність та неупередженість, в тому числі не надаючи переваг будь-якій стороні кримінального провадження.
		 
		Статтею 2 КК Українивизначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. У відповідності дост. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.
		 
		Відсутність хоча б однієї із ознак, що характеризують дії особи, як злочин, не утворює складу кримінального правопорушення.
		 
		Частина 3 ст. 289 КК Українипередбачає кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, яке завдало великої матеріальної шкоди за обставин, що зазначено вище,
		Так, під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
		Основним безпосереднім об`єктом злочину є контрольоване використання транспортних засобів, перелічених у примітці до ст. 286. Ці транспортні засоби виступають предметом цього злочину (про їх поняття див. коментар до ст. 286). Його додатковим обов`язковим або факультативним об`єктом - залежно від конкретного способу вчинення цього злочину - можуть виступати життя і здоров`я особи, власність, інші блага.
		Об`єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Систематичний аналіз норм Особливої частини КК дає змогу виділити такі ознаки діяння при вчиненні цього злочину; 1) воно полягає лише в активній поведінці - дії; 2) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом; 3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює; 4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або закопаного користувача транспортного засобу. При цьому воля потерпілого або ігнорується (при таємному заволодінні), або подавляється (при застосуванні насильства або погрози його застосування), або ж фальсифікується (при заволодінні шляхом обману).
		Поняття заволодіння транспортним засобом дано у п. 1 примітки до ст. 289. Із цієї примітки випливає, що способом такого заволодіння (протиправного вилучення) може бути будь-який (таємний відкритий, обман тощо).
		Закінченим злочин вважається з моменту, коли винний отримав можливість керувати транспортним засобом і здійснювати рух на ньому.
		    Суб`єктивна сторона злочину характеризується умислом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину є мета. Проте вона в законі не конкретизована, чим підкреслюється, що змістом кримінально-правової заборони заволодіння транспортним засобом може бути як заволодіння ним з наміром ніколи не повертати його власникові (законному володільцю), так і з наміром використати його для проїзду у певний пункт або для прогулянки, а потім повернути власникові (законному володільцю) чи кинути на дорозі.
		Законодавчим визначенням суб`єкта злочину, передбаченого ст. 289 КК України передбачено, що таким суб`єктом є особа, яка не має права на користуванні транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заволодіння.
		Суб`єктами цього злочину не можуть виступати: а) водії транспортних засобів, закріплених за ними адміністрацією підприємств установ, організацій, в яких працюють такі водії; б) особи, відповідальні за технічний стан та експлуатацію транспортних засобів, закріплених за ними (начальник колони, інженер з експлуатації тощо); в) особи, яким власник видав доручення на управління транспортним засобом; г) співвласники транспортного засобу; д) особи, які користуються транспортним засобом за згодою власника чи законного користувача, хоча б ця згода і не була належно оформлена. Кримінальній відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 289, підлягають осудні особи, які досягли 16-річного, а за злочини, передбачені ч. 2 та 3 ст. 289,- 14-річного віку.
		Судом встановлено, що ОСОБА_11 обіймав посаду водія на вантажному сідловому тягачу автомобіля марки «Рено 385 ТІ» д.н.з НОМЕР_1 , 1994 року випуску, білого кольору, з напівпричепом Boalloy SPT-24, д.н.з. НОМЕР_2 . Вказана обставина визнається сторонами кримінального провадження.
		 
		Таким чином, з урахуванням викладеного вище суд приходить до висновку, що ОСОБА_11 не є суб`єктом злочину передбаченого ст. 289 КК України.
		 
		Пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею Кримінального кодексу України, сторона обвинувачення визначила, які обставини вона буде доводити перед судом.
		 
		Так, згідно вимогст. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є в тому числі рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист.
		Відповідно до ст.ст.22,26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Прокурор, який приймав участь у судовому засіданні, після дослідження всіх доказів по справі перед оголошенням початку судових дебатів не скористався своїми правами, передбаченими ст.ст.338,340 КПК України.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.284, п. 2 ч. 1 ст.373 КПК Україниу разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.
		З огляду на те, що ОСОБА_11 не є суб"єктом кримінального правопрушення, передбаченого ст. 289 КК України, вказане виключає склад інкримінованого йому кримінального правопорушення. Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до переконання про ухвалення щодо цього обвинуваченнявиправдувального вироку з підстави встановлення відсутності складу кримінального правопорушення, відповідно до п.2 ч.1 ст.284, ч.7 ст.284, ч.1 ст.373 КПК України, визнавши ОСОБА_11 невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст 289 КК України.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_11 коштів у відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної ОСОБА_11 , завданої кримінальним правопорушенням, підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.3ст. 129 КПК України.
		 
		Долю речових доказів суд вирішує на підставіст.100 КПК України.
		 
		Процесуальні витрати розподілити відповідно до ст. 124 КПК України віднести на рахунок держави. 
		 
		Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, колегія  
		 
		У Х В А Л И ЛА : 
		 
		ОСОБА_11  визнати невинуватим та виправдати у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 289 КК України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги черезАвтозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:             ОСОБА_22 , Предоляк
		 
		 
		 
		Судді:                         ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...