Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/8519/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2019.
Дата набрання законної сили: 21.05.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                   КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		   21 травня 2019 року
		Справа 359/8519/17
		Апеляційне провадження № 22-ц/824/6216/2019
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого                           Желепи О.В.,
		суддів                                      Іванченка М.М., Рубан С.М.,
		секретар судового засідання   Гордійчук Ж.В.
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Бориспільської міської ради Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2018 року ( у складі судді Муранової-Лесів І.В., повний текст рішення складено 24 січня 2019 року)
		у цивільній справі за позовом Бориспільської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Головне Управління Держгеокадастру в Київській області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації,-
		ВСТАНОВИВ:
		30.10.2017 року Бориспільська міська рада звернулась до суду з даним позовом, в якому просила суд: витребувати на користь Бориспільської міської ради від ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,5 га, розташовану в м .Борисполі мікрорайон с.Лозівка, кадастровий номер НОМЕР_1 та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності відповідача на зазначену земельну ділянку (а.с.1-7).
		Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Бориспільською радою в ході розгляду клопотань громадян щодо передачі у власність земельних ділянок встановлено факт порушення земельного законодавства, а саме: сформована земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , яку передано у власність ОСОБА_2 , має іншу конфігурацію та територіально знаходиться в іншому місці ніж та, що внесена до Державного земельного кадастру під вказаним кадастровим номером. Позивач зазначає, що право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 1,5 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) зареєстровано за ОСОБА_1 , а підставою для виникнення права власності згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є договір купівлі-продажу. Водночас згідно рішення Бориспільської міської ради від 26.06.2011 №999-13-6 затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність земельну ділянку ОСОБА_2 . Відповідно до проекту землеустрою сформовано земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 1,5 га з відповідними координатами зовнішніх меж землекористування , яка має іншу конфігурацію та територіально розміщена в іншому місці.
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2018 року у задоволенні позову Бориспільської міської ради Київської області про витребування від ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,5 га, розташовану в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 , та скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,5 га, розташовану в АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відмовлено.
		Не погодившись з таким рішенням суду, Бориспільська міська рада Київської області 06 березня 2019 року подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
		В скарзі посилалася на те, що рішення по справі постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу. Судом  не проаналізовано відповідність схеми розташування спірної земельної ділянки  даним внесеним до Публічної кадастрової картки і Проекту на розроблення земельної ділянки, яка надавалась міською радою ОСОБА_2 з яких вбачається, що дана земельна ділянка, що відводилась обмежена іншими вулицями і територіально знаходиться в різних мікрорайонах міста.
		Зазначив, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не взяв до уваги,  докази надані позивачем, не надав оцінку тому, що технічна документація, яка послугувала держаній реєстрації земельної ділянки, так і не була надана суду.
		Також судом зроблено не вірно висновок, щодо застосування строків позовної давності.
		19 квітня 2019 року до канцелярії апеляційного суду надійшов від ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає що заперечує проти задоволення апеляційної скарги. 
		Разом з відзивом подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову. В  якому просить суд, скасувати арешт на земельну ділянку площею 1,5 га розташовану м. Бориспіль, к.н. НОМЕР_1 .
		 
		В судовому засіданні апеляційного суду представник Бориспільської міської ради підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив про її задоволення.
		ОСОБА_1 та його представник просили відмовити в задоволенні скарги.
		Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та доводів, поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом.
		Згідно з документів доданих до «Проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян 1. ОСОБА_3 , 2. ОСОБА_4 , 3. ОСОБА_5 , 4. ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства в м.Бориспіль (мікрорайон Лозівка) Київської області» (т.1 а.с.169-207) встановлено наступне.
		13.04.2011 ОСОБА_2 звернувся до Бориспільської міської ради із заявою на ім`я міського голови з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства у м.Борисполі (мікрорайон Лозівка) (т.1 а.с.176, т.2 а.с.35).
		Рішенням Бориспільської міської ради від 19 квітня 2011 року №764-9-VI «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства у м.Борисполі», у п .1 рада вирішила: 1.Надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства у м.Борисполі згідно з додатком (т.1 а.с.177, т.2 а.с.36)
		Згідно з витягом з Додатку до вищевказаного рішення «Список громадян, яким надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у м.Борисполі» порядковим номером 2 зазначено ОСОБА_2 , « площа зем.ділянки - 1,5 га» (т.1 а.с.178, т.2 а.с.36-на звороті).
		Відповідно до викопіювання з Генерального плану м.Бориспіль та схеми розташування земельної ділянки (т.1 а.с.179,180, т.2 а.с.81,83), зазначена земельна ділянка площею 1,5 га, щодо якої розроблявся проект землеустрою з метою відведення її у власність ОСОБА_2 , має форму неправильного прямокутника та межує з вулицями Ленінського комсомолу та вул.Набережна.
		Відповідну конфігурацію має земельна ділянка, зазначена в абрисі меж земельної ділянки та на кадастровому плані (т.1 а.с.198,199, т.2 а.с.40, 50-на звороті).
		Одночасно встановлено, що 17.05.2011 року земельній ділянці визначений кадастровий номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.199, т.2 а.с.40).
		Рішенням Бориспільської міської ради від 26 липня 2011 року №999-13-VI «Про затвердження проектів землеустрою та передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства у м.Борисполі», було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства та передано безоплатно у власність земельні ділянки. В тому числі ОСОБА_2 , площа земельної ділянки - 1,5 га (т.1 а.с.204-205, т.2 а.с.10-11).
		Як встановлено з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НОМЕР_3 від 13.12.2016 (т.1 а.с.216-220) державна реєстрація спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 1,5 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства здійснена 11.10.2011 року, при цьому відповідно до кадастрового плану земельної ділянки вона має форму неправильного багатокутника (т.1 а.с.218).
		Також встановлено, що 23.10.2013 на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 1,5 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 (т.1 а.с.213).
		За змістом Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №75646062 від 13.12.2016 (т.1 а.с.224-225), спірна земельна ділянка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 189951732208.
		Як вбачається з відповіді Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 23.08.2018 №04-08/1514 (т.2 а.с.6) земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 відповідно до рішення Бориспільської міської ради від 07.07.2009 року №6204-53V «Про розподіл міста Борисполя на мікрорайони та присвоєння їм назв» знаходиться в мікрорайоні Нестерівка, за межами мікрорайону Лозівка, який межує з мікрорайоном Нестерівка.
		На підтвердження наведеної інформації листом від 04.09.2018 №04-08/1560 Управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради надано викопіювання з Генерального плану (затвердженого рішенням міської ради №1339-17-V від 11.05.2007, розробленим УНДІПМ «Дніпромісто») м.Бориспіль із позначеним місцем розташування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 (т.2 а.с.7,8).
		Водночас, суд встановив, що рішення Бориспільської міської ради від 07.07.2009 року №6204-53V «Про розподіл міста Борисполя на мікрорайони та присвоєння їм назв» (т.2 а.с.88) містить лише посилання про присвоєні назви мікрорайонів «1.17.Нестерівка», «1.18.Лозівка». Проте, межі цих двох районів не визначає.
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що та обставина, що земельна ділянка, яка передавалась у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 1,5 га, знаходилась в мікрорайоні Лозівка м.Борисполя, а спірна земельна ділянка, власником якої є відповідач ОСОБА_1 , знаходиться в мікрорайоні Нестерівка, належними і допустимими доказами не доведена. Відповідна інформація на викопіюваннях з генерального плану м.Бориспіль (т.1 а.с.179, т.2 а.с.81,8), на схемі розташування земельної ділянки (т.1 а.с.180, т.2 а.с.82), а також в рішенні Бориспільської міської ради від 07.07.2009 року №6204-53V «Про розподіл міста Борисполя на мікрорайони та присвоєння їм назв» (т.2 а.с.88), відсутня.
		Крім того, як зазначено в листі Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 01.03.2018 №12-33-808 «Щодо розподілу міста на мікрорайони», адресованому адвокату Шпакович О.В., документація по встановленню меж мікрорайонів міста не розроблялась.
		Суд встановив, що є неналежними і недопустимими доказами надані представником позивача роздруківки з сайту Бориспільської міської ради, щодо розташування мікрорайонів «Лозівка» та «Нестерівка» м.Борисполя (т.2 а.с.90,91).
		Також судом встановлено, що 13 грудня 2016 року на підставі нотаріально посвідченого Договору Купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий №3684, укладеного між продавцем - ОСОБА_2 та покупцем - ОСОБА_1 (т.1 а.с.95-98,129-130), відповідач ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 1,5 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка належала продавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер НОМЕР_2 , виданого Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області (т.1 а.с.129-130).
		Відповідні дані внесені до Державного земельного кадастру, що підтверджується витягом НОМЕР_4 від 01.08.2017, наданим на запит Бориспільської міської ради (т.1 а.с.36).
		Таким чином позивач не довів, що ОСОБА_2 відчужив на користь відповідача земельну ділянку, яка йому не належала та в установленому законом порядку не відводилась. Відповідно суд не встановив правових підстав для витребування у відповідача земельної ділянки на підставі ст. 388 ЦК України.
		Дослідивши наявні в справі письмові докази, колегія суддів приходить до висновку, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, а висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам Закону.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України,  якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
		1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
		2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
		3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		 
		Згідно ч.1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
		Бориспільська міська рада, у відповідності до ст.10 Закону України «Про місцеве урядування в Україні», є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє територіальну громаду міста Борисполя та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України та іншими законами України.
		Згідно зі ст.83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
		Відповідно до вимог пунктів «а», «б», «д», «є» ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
		Відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:
		а) організація і здійснення землеустрою;
		б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою;
		в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;
		г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;
		ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
		За змістом ст.2 Закону України «Про землеустрій» , землеустрій, зокрема, забезпечує : а) реалізацію державної політики щодо використання та охорони земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних відносин, наукове обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, формування раціональної системи землеволодіння і землекористування, створення екологічно сталих агроландшафтів тощо; б) надання інформації для правового, економічного, екологічного і містобудівного механізмів регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях шляхом встановлення особливого режиму та умов використання й охорони земель; в) встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів; г) прогнозування, планування і організацію раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях та інше.
		Землеустрій на місцевому рівні врегульовано розділом V Закону України «Про землеустрій».
		Так, ст.53 Закону передбачає підстави та порядок складання проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, що складаються на основі затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів населених пунктів або можуть розроблятись окремою їх частиною, розробляються на певний період та поетапно згідно з генеральними планами населених пунктів і визначають, зокрема:
		а) цільове призначення земель;
		б) землі, що знаходяться у власності, користуванні, в тому числі орендовані;
		в) організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації, консервації;
		г) необхідність і обсяги економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
		ґ) заходи для забезпечення режиму використання земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання, а також відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок встановлення цих зон;
		д) напрями природоохоронної діяльності.
		Проекти землеустрою можуть передбачати також формування земельних ділянок державної та комунальної власності за рахунок земель, не наданих у користування.
		Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
		Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів включають:
		а) завдання на складання проекту землеустрою;
		б) пояснювальну записку;
		в) рішення відповідної сільської, селищної, міської ради про розроблення проекту землеустрою;
		г) викопіювання з містобудівної документації (за наявності);
		ґ) матеріали геодезичних та землевпорядних вишукувань;
		д) переліки земельних ділянок (земель), наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи користування у розрізі угідь, що використовуються без документів, які посвідчують право на них;
		е) переліки земельних ділянок, на які встановлено обмеження або обтяження;
		є) експлікацію земельних угідь за власниками та користувачами земельних ділянок;
		ж) відомості про обчислення площі земельних ділянок;
		з) план організації території населеного пункту;
		и) викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих (за наявності) та проектних меж відповідного населеного пункту;
		і) збірний план земельних ділянок, наданих у власність чи користування, та земельних ділянок, не наданих у власність чи користування;
		ї) плани сучасного та перспективного використання земель у межах відповідного населеного пункту;
		й) план розподілу земель за категоріями, власниками і користувачами (форма власності, вид речового права), угіддями з відображенням наявних обмежень (обтяжень);
		к) матеріали погодження проекту землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України.
		Вищенаведені вимоги чинного земельного законодавства визначають не тільки право позивача від імені територіальної громади розпоряджатися землями комунальної власності, а також зобов`язують, використовуючи надані законом можливості здійснювати заходи із землеустрою.
		 
		Представник позивача в судовому засіданні не заперечувала того, факту, що ними в установленому законом порядку виділялась земельна ділянка ОСОБА_6 , проте в подальшому останній отримав свідоцтво про право власності та зареєстрував свої права на земельну ділянку іншої конфігурації та в іншому місці без будь-яких документів та затвердженої технічної документації, а в подальшому продав її відповідачу. 
		 
		 При цьому, апеляційним судом встановлено, що жодних вимог ні до ОСОБА_6 , ні до органів, які за позицією позивача без їх рішення про затвердження технічної документації оформили право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_6 позивач в межах даної справи та в межах інших позовів не заявляв. 
		Суду не були надані рішення суду, якими було б встановлено, що посадові особи в порушення вимог закону зареєстрували за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку без технічної документації затвердженої позивачем, яка не відводилась в установленому Законом порядку.
		 
		 Оскільки позивач недовів незаконного вибуття з його власності спірної земельної ділянки, суд першої інстанції правомірно не задовольнив віндикаційний позов. При цьому судом враховано, що  позивач не висунув жодних вимог до осіб, які за вимогами останнього порушили його права. Відповідачем до розгляду справи залучений лише ОСОБА_1 , який придбав земельну ділянку за договором купівлі-продажу, який нотаріально посвідчений і при укладенні якого нотаріусом перевірено правовстановлюючі документи, видані державними органами продавцю. Слід зазначити, що судом не встановлено ні підробка цих документів ні незаконність їх отримання, а відповідно і витребовувати за таких обставин придбане майно у суду не було. 
		       Суд першої інстанції вірно визнав недоведеною обставину, знаходження в іншому мікрорайоні земельної ділянки, яка відводилась ОСОБА_6 
		      Суду на підтвердження цієї обставини надавались лише викопіювання з планів, проект землеустрою, який затверджувався позивачем та кадастрова карта, проте з достовірністю встановити, що ОСОБА_6 оформив право власності на ділянку, яка йому не відводилась з іншою конфігурацією та в іншому мікрорайоні з вказаних планів встановити неможливо. Жодного клопотання про призначення будівельно-технічної та  землевпорядної експертизи, яка б могла довести або спростувати цю обставину позивач ні в суді першої інстанції ні в апеляційній інстанції не заявив, належних доказів на підтвердження порушення своїх прав, та вибуття земельної ділянки до ОСОБА_6 без їх волі суду не надав .
		Колегія суддів враховує, що реєстрація спірної земельної ділянку у Державному земельному кадастрі була здійснена 11.10.2011 року. Компетентні державні органи, які видали ОСОБА_6 . свідоцтво на право власності та в подальшому зареєстрували його права на спірну земельну ділянку мали діяти у суворій відповідності з законом. Враховуючи що,  в даній справі позивач не доводив неправомірність дій посадових осіб, які маючи відповідні повноваження від держави оформили та зареєстрували права на землю продавця , суд  приймає доводи відповідача в частині порушення принципів «належного впорядкування»,  про необхідність дотримання якого наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.
		 
		Доводи стосовно застосування строків позовної давності на законність ухваленого рішення не впливають, оскільки суд відмовив в задоволенні позову через його недоведеність та не обгрунованість.
		 
		      Інші доводи апеляційної скарги вищенаведених висновків не спростовують.
		     Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, та приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги суд дійшов висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, оцінив надані  докази, не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду .
		Судовий збір за подачу апеляційної скарги  та інші судові витрати позивача не відшкодовуються, так як його апеляційна скарга залишається без задоволення. Інші учасники справи не заявили до відшкодування судові витрати за час апеляційного провадження.  
		Клопотання про скасування заходів забезпечення позову апеляційним судом не вирішується, оскільки його вирішення віднесено до компетенції суду першої інстанції, яким вживались вказані заходи забезпечення.
		Керуючись ст.ст.  268, 367, 374, 375, 381-384, 389  ЦПК України, суд,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Бориспільської міської ради Київської області залишити без задоволення.
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2018 року залишити без змін
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
		Повна текст постанови складено 24 травня 2019 року.
		Головуючий                                                  Желепа О.В.
		Судді                                                              Рубан С.М.
		                                                                        Іванченко М.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...