Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/1630/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2019. Зареєстровано: 29.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2019.
Дата набрання законної сили: 07.11.2019
Результат оскарження 07.11.2019 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: П/420/1750/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/1630/19 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 травня 2019 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Стефанова С.О., 
		за участю секретаря судового засідання  Мельника Ю.В., 
		представника позивача  ОСОБА_1 Л.Р. (на підставі ордеру), 
		представників відповідача  Драгунов А.І., Файчук Я.В. (за довіреностями),
		представника третьої особи  Мельніченко Т.С. (за довіреністю),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача  Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправними та скасування припису №6 від 20 лютого 2019 року, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» (надалі по тексту  позивач або ТОВ «ОПВК») до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (надалі по тексту  відповідач або ДЕІ Кримсько-Чорноморського округу) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача  Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі по тексту  третя особа або ДП «АМПУ»), в якому позивач просить:
		- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу №6 від 20 лютого 2019 року;
		- стягнути з Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» судові витрати.
		Адміністративний позов обґрунтовано наступним
		В період з 04.02.2019 по 15.02.2019 року інспекторами Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу було проведено планову перевірку дотримання ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» вимог природоохоронного законодавства. На підставі проведеної перевірки відповідачем складено Акт №26/04 від 15.02.2019 року.
		В спростування порушень, зафіксованих в акті перевірки №26/04 від 15.02.2019 року, позивач зазначає наступне. 
		Відносно вимоги отримати дозвіл на викиди в атмосферне повітря позивач вказує на те, що ані припис, ані акт не містять вказівки на жодне стаціонарне джерело викидів, яке було в ході проведення перевірки виявлено інспекторами відповідача та ідентифіковане як таке, що потребує отримання відповідного дозволу. Також позивач зазначає, що вказана вимога є незаконною з огляду на те, що розташовані на території ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» джерела викидів повністю охоплюються дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5110137500-348 від 13.03.2014 року, виданого ДП «АМПУ».
		Відносно вимоги визначити склад і властивості відходів, провести їх інвентаризацію та паспортизацію позивач зазначає, що такі дії виконано ДП «АМПУ» в межах взятих на себе зобов`язань за договором про спільну діяльність та договором про взаємодію в сфері екологічної безпеки. На виконання вказаних зобов`язань, ДП «АМПУ» було затверджено проект «Інвентаризація та паспортизація відходів, що утворюються в результаті виробничої діяльності ОД ДП «АМПУ», яким прямо охоплюються відходи, утворювані на території ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» в рамках спільної діяльності. 
		Щодо вимоги здійснювати моніторинг місць утворення, зберігання та видалення відходів позивач зазначає, що відповідно до п. 8 Положення про Державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою КМУ від 30.03.1998 року №391 моніторинг довкілля здійснюється Мінагрополітики, Мінприроди, ДАЗВ, Держгеонадрами, Мінрегіоном, ДКА, а також ДСНС, Держсанепідслужбою, Держлісагентством, Держводагентством, Держземагентством та їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а також органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Таким чином, позивач зазначає, що ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» навіть не підпадає під перелік суб`єктів, що зобов`язані здійснювати відповідний моніторинг.
		Щодо вимоги забезпечити професійну підготовку фахівців у сфері поводження з відходами, позивач зазначає, що основним видом діяльності ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» є транспортне оброблення вантажів, а не діяльність у сфері поводження з відходами. Позивач також зазначає, що чинне законодавство не зобов`язує суб`єктів господарської діяльності і транспортного оброблення вантажів мати у своєму штаті фахівця у сфері поводження з відходами.
		Щодо вимоги складати та подавати державну статистичну звітність позивач зазначає, що саме на ДП «АМПУ» відповідно до 2.1.3 Договору про взаємодію в сфері екологічної безпеки покладено обов`язок подавати єдину (з урахуванням ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс») держстатзвітність за формою №1 - відходи на підставі наданих ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» відомостей первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів. Відповідна держстатзвітність подається ДП «АМПУ» у передбаченому законодавством порядку.
		Щодо вимоги отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на перевантаження гліцерину тільки при наявності висновку оцінки впливу на довкілля, оскільки така діяльність віднесена до п.13 другої категорії планової діяльності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» позивач зазначає, що планова діяльність за вказаним пунктом передбачає не «технологічні дії з перевантаження гліцерину» а «господарську діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, та забір води з водних об`єктів за умови, що водозабір підземних вод перевищує 300 кубічних метрів на добу». Позивач зазначає, що вказані види діяльності не є ідентичними, а Припис сам по собі протирічить у цій частині. Позивач також вказує на те, що ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» взагалі не здійснює діяльності за п.13 другої категорії і Акт перевірки не містить жодної згадки про «водозабір підземних вод понад 300 кубічних метрів на добу».
		Щодо вимоги про зобов`язання ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» здійснювати експлуатацію підземних споруд для скидання стічних вод виключно при наявності відповідного дозволу на користування надрами позивач зазначає, що ані Припис, ані розділ VI Акту перевірки не містять жодної конкретизації відносного того, який саме використовуваний позивачем об`єкт є, на думку відповідача, підземною спорудою для скидання стічних вод. Позивач також зазначає, що споруда позивача, призначена для тимчасового ізольованого зберігання забрудненої рідини після миття інвентарю на території ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс», яка систематично відкачується, вивозиться та утилізується суб`єктом, що має дозвіл на поводження з відходами. 
		Щодо вимоги розробити заходи по запобіганню забрудненню водних об`єктів, позивач зазначає, що у розділі «Інженерне забезпечення» висновку екологічної експертизи №4766 по проекту «Оцінка впливу на НПС процесу експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК» зазначено, що «передбачена система зливової каналізації забезпечує у повному обсязі збір, очищення та відведення дощових і талих вод з території резервуарного парку, а також з проїжджої частини комплексу». Позивач також зазначає, що висновок екологічної експертизи №4766 містить також прямо посилання на використовувані ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» РТК:
		 РТК 11.01.1 «Рослинні масла та їх фракції, рослинні та тваринні жири, патока та ін. наливом. Експорт, транзит та каботаж на ТОВ «ОПВК»;
		 РТК 11.02.1 «Рослинні масла та тваринні жири та їх фракції наливом. Імпорт, транзит та каботаж на ТОВ «ОПВК» та причалах Одеського порту».
		Щодо вимоги розробити план заходів із усунення виявлених порушень, позивач зазначає, що оскільки вимоги п.2-9 Припису є протиправними, то вимога про розробку відповідного плану також є протиправною. 
		27.02.2019 року позивачем отримано Припис №6 від 20.02.2019 року про усунення виявлених в ході проведення перевірки порушень, з яким позивач не згодний.
		Таким чином, позивач не погоджуючись з винесеним Приписом, звернувся з даним адміністративним позовом до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування. 
		Процесуальні дії
		Ухвалою судді від 21 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 15 квітня 2019 року.
		09 квітня 2019 року від третьої особи надійшли пояснення на адміністративний позов (вхід. №12853/19), згідно яких ДП «Адміністрація морських портів України» позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Припису №6 від 20.02.2019 року підтримує в повному обсязі. 
		17 квітня 2019 року від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи. 
		08 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №16521/19), який не приймається судом до розгляду у зв`язку з пропуском строку на подання відзиву за відсутністю поважних причин та необґрунтованістю клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
		13 травня 2019 року від відповідача надійшли додаткові пояснення на позовну заяву (вхід. №16894/19), згідно яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову. 
		Пояснення третьої особи на адміністративний позов обґрунтовано наступним 
		ДП «Адміністрація морських портів України» зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки не було враховано, що ТОВ «ОПВК» здійснює свою діяльність на території Одеського морського порту в межах договору про спільну діяльність №КД-398 від 15.03.2001 року, укладеного між ТОВ «ОПВК» та ДП «АМПУ» в особі Одеської філії, яким на кожну із сторін покладені певні обов`язки для забезпечення провадження спільної діяльності та сторони спільно діють для досягнення спільної мети. 
		Щодо п.2 Припису третя особа зазначає, що ДП «АМПУ» у 2013 році отриманий дозвіл на викиди. Згідно інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел Одеської філії ДП «АМПУ» в процесі спільної діяльності з ТОВ «ОПВК» на обліку перебуває 4 джерела викидів у атмосферне повітря: 1) №6056 - пересувний зварювально-газорізуючий пост; 2)№0057 - КНС (приймальна ємність); 3) №0058 - КНС (насосне відділення); 4) №6059 - пересувний фарбувальний пост. Для отримання Дозволу на викиди були здійснені розрахунки викидів всіх джерел забруднення та підготовлені документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів Одеської філії ДП «АМПУ», в тому числі джерела спільної діяльності з ТОВ «ОПВК». отримано позитивний висновок ГУ Державної санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті (№05.03-07/10799 від 17.02.2014 року), де також визначені джерела викидів спільної діяльності з ТОВ «ОПВК».
		Щодо п.3 Припису третя особа зазначає, що ДП «АМПУ» у 2014 році отриманий дозвіл на розміщення відходів. Згідно інвентаризації і паспортизації відходів, що утворюються внаслідок виробничої діяльності Одеської філії ДП «АМПУ» в процесі спільної діяльності з ТОВ «ОПВК» можуть утворюватись 12 видів відходів. З 2007 року після завершення реконструкції та будівництва резервуарів із зберігання рослинних та тваринних олій, жирів і їх фракцій та інше на території, на якій спільно з ТОВ «ОПВК» здійснюється спільна діяльність, окрім побутового сміття, інших відходів не утворювалось. Всі побутові відходи, що утворились під час спільної діяльності передаються відповідно до діючого договору ліцензованому підприємству на подальше поводження з ними. Крім того, третя особа зазначає, що відходи металобрухту, які зазначені в Приписі, утворювались під час спільної діяльності тільки в процесі будівельних робіт і згідно «Технічного паспорту відходу» ці відходи є «відходами змішаними будівництва та знесення будівель і споруд».
		Щодо п.4 Припису третя особа зазначає, що з метою виконання вимог природоохоронного законодавства, зокрема Закону України «Про відходи» (ст. 17, 29), Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», плану природоохоронних заходів Адміністрації (розділу 3 «поводження з відходами») (додатки 18-20) та плану організації роботи у сфері поводження з відходами Адміністрації (додатки 21-22) щодо зменшення впливу у сфері поводження з відходами на навколишнє природне середовище, Адміністрацією проводяться внутрішні перевірки у власних підрозділах, а також у ТОВ «ОПВК», як підприємства спільної діяльності.
		Щодо п.5 Припису третя особа зазначає, що оскільки Адміністрація є одним з учасників спільної діяльності, на яку покладені певні обов`язки за Договором про спільну діяльність, відповідно до листа ТОВ «Бізнес-Форум» від 27.08.2018 року №052-08 представниками Адміністрації прийнято участь у Міжнародній галузевій виставці технологій та обладнання для збору та переробки відходів «Waste Management 2018», яка проводилася з 2 по 3 жовтня 2018 року у ВКЦ Торгово-промислової палати України (м. Київ, Велика Житомирська, 33). Участь у зазначеному заході надала змогу обмінятися практичним досвідом у сфері охорони навколишнього природного середовища, налагодити контакти з представниками інших підприємств-учасників, а також передати набуті знання фахівцям Адміністрації, діяльність яких пов`язана зі сферою екологічної безпеки. Таким чином, спільною діяльністю забезпечено професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.
		Щодо п.6 Припису третя особа зазначає, що відповідно до діючого документу «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) на період експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК», який був отриманий у 2009 році, гліцерин є похідною речовиною рослинних олій та природних жирів і є безпечним вантажем. Одночасно, за результатами розгляду зазначеного ОВНС Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря від 31.12.2009 року №4766/05 ТОВ «ОПВК» були надані позитивні висновки державної екологічної експертизи по даному проекту «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище процесу експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК». Виданий висновок державної екологічної експертизи охоплює не тільки рослинну і тваринну олію, а й її жири та її фракції, похідною яких і є гліцерин. 
		Щодо п.7 Припису третя особа зазначає, що ТОВ «ОПВК» ведеться первинно-облікова документація (журнал поводження з відходами) за формою 1-ВТ. Всі відомості щодо кількості утворених відходів під час спільної діяльності передаються до ВЕБ Адміністрації для оформлення квартальної звітності. За підсумками кожного року Адміністрація складає статистичний звіт за формою №1 - відходи «Утворення та поводження з відходами» та надає до Держстатуправління в Одеській області. Крім того, ТОВ «ОПВК» в межах спільної діяльності також видано наказ про призначення відповідальної особи на підприємстві в сфері поводження з відходами. Таким чином, вимоги п.7 Припису виконуються на постійній основі та відповідно порушення Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою КМУ від 01.11.1999 р. №2034, відсутні.
		Щодо п.8 Припису третя особа зазначає, що при здійсненні господарської діяльності в межах спільної діяльності з ТОВ «ОПВК» внаслідок миття службового інвентарю утворюється - забруднена вода (з залишками миючого засобу та залишками наливного вантажу). Зазначені стічні води відводяться до накопичувальної ємності об`ємом 1 м3, що розташована на території ТОВ «ОПВК» з подальшою передачею її до ліцензованого підприємства. Передача забруднених вод з накопичувальної ємності ТОВ «ОПВК» здійснюється шляхом перекачування насосами в автоцистерну ліцензованого підприємства відповідно до діючого договору. 
		Щодо п.9 Припису третя особа зазначає, що згідно пункту 2.6.15 Договору про спільну діяльність ТОВ «ОПВК» в межах своєї компетенції сумісно розроблює заходи із захисту навколишнього середовища згідно чинного законодавства, сприяє придбанню для цієї цілі обладнання і технологій. У зв`язку з вищевикладеним, на кожний поточний рік Адміністрація для попередження забруднення навколишнього середовища та виконання вимог чинного природоохоронного законодавства розроблює план організаційно-технічних заходів з охорони навколишнього середовища Одеської філії ДП «АМПУ» та план організаційної роботи у сфері поводження з відходами Одеської філії ДП «АМПУ» з визначенням відповідальних за виконання та контроль деяких природоохоронних заходів, що входять до їх компетенції. Після закінчення кожного року для здійснення підсумків проведеної роботи Адміністрацією в сфері охорони довкілля складаються відповідні звіти про виконання зазначених планів.
		Відповідь позивача на пояснення третьої особи обґрунтована наступним
		Позивач зазначає, що при здійсненні розрахунків викидів всіх джерел забруднення та при обґрунтуванні обсягів викидів задля отримання ДП «АМПУ» Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря були враховані всі джерела викидів спільної діяльності з Позивачем. ТОВ «ОПВК» також підтверджує, що: викиди з джерел, зазначених у п. 1,4 не здійснюються; позивач регулярно надає ДП «АМПУ» інформацію по використовуваним джерелам викидів (п. 2-3) для здійснення відділом екологічної безпеки (ВЕБ) ДП «АМПУ» спільних розрахунків по викидам для сплати екологічного податку та складання статистичного звіту за формою №2-ТП (повітря). Позивач також зазначає, що в ході проведення перевірки інспекторам було надано копію дозволу на викиди ДП «АМПУ», про що прямо зазначено в акті перевірки. Згодом, у запереченнях позивача до Акту перевірки знову було наголошено на тому, що джерела викидів охоплюються дозволом ДП «АМПУ». Однак всі доводи та докази Позивача були повністю проігноровано Відповідачем при винесенні оскаржуваного Припису.
		Додаткові пояснення відповідача на позовну заяву обґрунтовано наступним
		Відповідач зазначає, що згідно абз.2 ст.14 Закону України «Про нафту і газ» встановлено, що власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб`єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.
		Частиною 6 статті 16 Закону України «Про надра» також встановлено, що власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб`єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.
		З огляду на викладене, відповідач зазначає, що законодавець чітко розмежує особливості надання дозволів, оскільки вони надаються при виконання конкретних умов, під визначений вид діяльності, конкретній юридичний особі з урахуванням персональної відповідальності в разі порушення або неналежного виконання умов дозволів.
		Відповідач також вказує на те, що у процесі виробничої діяльності позивача утворюються відходи, власником яких є саме підприємство. Інвентаризація та паспортизація відходів надана позивачем, на відходи, що утворюються в результаті виробничої діяльності ОФ ДП «АМПУ», а не ТОВ «ОПВК».
		Наданий ТОВ «ОПВК» дозвіл на викиди забруднюючих речовин при проведенні планової перевірки№5110137500-348 видано «Державному підприємству «АМПУ», а не позивачу.
		Як було встановлено в ході проведення перевірки на території підприємства проводиться мийка інвентарю для прибирання виробничого обладнання та допоміжних пристроїв згідно інструкції ИНС 105.03-17. Резервуар до якого надходять стоки після миття інвентарю розміщений у бетонному обвалюванні, який знаходиться у землі.
		Отже, підприємство використовує підземний резервуар призначений для прийняття та накопичення зливових стоків, який знаходиться у землі без відповідного дозволу на користування надрами.
		У судовому засіданні призначене на 22 травня 2019 року о 14 год. 00 хв. представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити з підстав викладених у позові та відповіді на пояснення третьої особи. Представник третьої особи позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав викладених у поясненнях. Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у додаткових поясненнях на адміністративний позов.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Обставини справи встановлені судом
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» є юридичною особою, видами діяльності якої є: надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у. (77.39); складське господарство (52.10); транспортне оброблення вантажів (52.24); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.5 а.с.106-113).
		Відповідно до п.11 ст.1 Закону України «Про морські порти України» портовий оператор (стивідорна компанія) - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності.
		16.01.2019 року Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу направлено ТОВ «ОПВК» повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, згідно якого у термін з 04.02.2019 по 15.02.2019 року Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу буде проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України у сфері охорони навколишнього природного середовища ТОВ «ОПВК» (т.1 а.с.24).
		У період з 04.02.2019 по 15.02.2019 року посадовими особами Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, на підставі направлення про проведення планової перевірки №000022 від 31.01.2019 року, проведено планову перевірку ТОВ «ОПВК» з питань дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. 
		15.02.2019 року посадовими особами Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу складено Акт за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №26/04 (т.1 а.с.27-57), який вручено позивачу  18.02.2019 року.
		Згідно розділу VI Акту №26/04 зафіксовано наступні порушення:
		- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюється без відповідного дозволу, що є порушенням ч.5, 6 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
		- не визначається склад і властивості відходів, що утворюються: не проведено інвентаризацію та паспортизацію відходів, що є порушенням п. «в» ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи»;
		- не забезпечується професійна підготовка, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами, що є порушенням п. «м» ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи»;
		- статистична звітність про відходи не подається, що є порушенням абз.4 п.5 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №2034 від 01.11.1999 року;
		- моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів не здійснюється, що є порушенням ч.1 ст.29 Закону України «Про відходи»;
		- господарська діяльність з перевантаження гліцерину здійснюється без оцінки впливу на довкілля, що є порушенням ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (2 категорія п.13);
		- порушення вимог висновку державної екологічної експертизи №4766/05 від 31.01.2009 року в частині дотримання вимог природоохоронних заходів, що є порушенням п.6 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
		- експлуатація підземної споруди для скидання стічних вод без дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.14 Кодексу України «Про надра»;
		- заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами не розроблені, а саме відсутні визначені природоохоронні заходи щодо мінімізації впливу на довкілля під час реалізації діяльності з перевантаження вантажів (відсутня розроблена та погоджена в установленому законодавством порядку технічна документація (РТК, Інструкції, ТТІП тощо), що є порушенням ст.102 Водного кодексу України, ст.3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.8.1, 8.2 Наказу Міністерства інфраструктури №348 від 05.06.2013 року. 
		20.02.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Слізовським М.А. складено Припис №6, відповідно до якого ТОВ «ОПВК» необхідно:
		- розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків з вказівкою термінів виконання та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним наказом. Копію наказу і плану заходів направити до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського регіону, строк виконання  10 днів після отримання припису;
		- здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря тільки при наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
		- визначити склад і властивості відходів, що утворюються, провести інвентаризацію та паспортизацію відходів, що утворюються в результаті діяльності (відходів металобрухту, відпрацьовані мастила, шлам механічної очистки вод стічних та миття службового інвентарю), строк виконання  до 17.05.2019 року;
		- здійснювати моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів, строк виконання  з 20.02.2019 року;
		- забезпечити професійну підготовку підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами, строк виконання  до 20.03.2019 року;
		- технологічні операції з перевантаження гліцерину здійснювати тільки при наявності висновку «Оцінки впливу на довкілля», строк виконання  з 20.02.2019 року;
		- складати та подавати державну статистичну звітність за формою №1  відходи, строк виконання  з 20.02.2019 року;
		- експлуатацію підземних споруд для скидання стічних вод здійснювати тільки при наявності відповідного дозволу на користування надрами, строк виконання  з 20.02.2019 року;
		- розробити заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами. Розробити заходи щодо мінімізації впливу на довкілля під час реалізації господарської діяльності з перевантаження вантажів (РТК, Інструкції, ТТІП, тощо), строк виконання  з 20.04.2019 року. 
		22.02.2019 року генеральним директором ТОВ «ОПВК» надано заперечення на Акт №26/02 від 18.02.2019 року (т.1 а.с.58-63).
		15.03.2001 року між Державним підприємством «Одеський морський торгівельний порт» з однієї сторони, Державним підприємством «Одеський судноремонтний завод «Україна» з другої сторони та товариством з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» з третьої сторони укладено договір КД-398 про спільну діяльність (т.1 а.с.76-86), далі мовою оригіналу: 
		- п.1.2. «Стороны осуществляют совместную взаимовыгодную деятельность на территории и акватории Порта и Завода, используя производственные помещения, инженерные сооружения и производственное оборудование, принадлежащее Порту, Заводу и Предприятию»;
		- п.1.3. «Осуществление совместной деятельности обеспечивается персоналом Предприятия»;
		- п.2.1. «Совместная взаимовыгодная деятельность, предусмотренная п.1.1. настоящего договора, осуществляется под контролем со стороны Порта и Завода в лице руководителей предприятий, или других должностных лиц, на то уполномоченных по должности либо на основании доверенности, выданной начальником Порта и директором Завода»;
		- п.2.3. «Порт в пределах своей компетенции»:
		- п.2.3.4. «Устанавливает совместно с Заводом единый режим эксплуатации портовых сооружений и оборудования, а также контролирует эффективность использования имущества, переданного Портом в совместную деятельность»;
		- п.2.3.5. «Оказывает содействие в разработке и внедрении мероприятий, обеспечивающих соблюдение установленных действующим законодательством норм и правил: охраны труда, технических, технологических, санитарно-гигиенических, пожарных и прочих»;
		- п.2.3.9. «Совместно со службой охраны труда и другими соответствующими службами Предприятия осуществляет контрольно-надзорные функции в области охраны труда, охраны окружающей среды, пожарной безопасности, технической эксплуатации перегрузочных машин и сооружений путем выдачи обязательных для исполнения администрацией Предприятия предписаний. В случае наличия нарушений по вышеуказанным вопросам руководителю Предприятия дается уведомление о необходимости устранения имеющихся нарушений. Проводит аттестацию работников службы охраны труда и техники безопасности своей аттестационной комиссией»; 
		- п.2.3.11. «Обеспечивает государственную и ведомственную статистическую отчетность по переработке грузов и обработке судов по установленным формам и в установленные сроки»;
		- п.2.3.13. «По заявке Предприятия получает единые по Порту разрешения и лимиты на выброс и размещение отходов, своевременно доводит до сведения Предприятия его долю на выброс, сбросы и размещение отходов в соответствии с дополнительными соглашениями, не являющимися предметом настоящего договора»;
		- п.2.4. «Завод в пределах своей компетенции»:
		- п.2.4.11. «Контролирует бухгалтерский учет совместной деятельности, назначает своего представителя для участия в ревизионной комиссии, осуществляющей контроль и проведение ежеквартальных и годовых ревизий, с длительностью проверки не более 7 дней»;
		- п.2.4.13. «По заявке Предприятия получает единые по Заводу разрешения и лимиты на выброс и размещение отходов, своевременно доводит до сведения Предприятия его долю на выброс, сбросы и размещение отходов в соответствии с дополнительными соглашениями, не являющимися предметом настоящего договора»;
		- п.2.6. «Предприятие, в пределах своей компетенции»:
		- п.2.6.5. «Ведет бухгалтерский учет совместной деятельности»;
		- п.2.6.6. «Направляет Порту и Заводу предусмотренную действующий законодательством ведомственную статистическую, бухгалтерскую, экономическую и налоговою отчетность, касающуюся совместной деятельности, по установленной форме и в установленные строки»;
		- п.2.6.15. «Разрабатывает совместно с Портом и Заводом мероприятия по защите окружающей среды в соответствии с действующим законодательством, содействует приобретению для этой цели оборудования и технологий»;
		- п.2.6.16. «Обеспечивает соблюдение требований нормативных актов законодательной и исполнительной властей об охране окружающей среды»;
		- п.3.9. «В случае если в соответствии с законодательством Украины осуществление отдельных видов совместной деятельности требует лицензирования, соответствующие лицензии должны быть получены стороной, которая их осуществляет»;
		- п.4.3. «Остающаяся в распоряжении после налогообложения прибыль, подлежит распределению: Заводу  25%; Порту  25%; Предприятию  50%»;
		- п.5.3. «Предприятие обязуется:»
		- п.5.3.1. «Организовать повышение квалификации персонала, исполняющего работы по настоящему договору»;
		- п.5.3.2. «Разрабатывать, внедрять и обеспечивать в совместном производстве мероприятия в области охраны и безопасных методов труда».
		Згідно додаткової угоди від 13.07.2013 року до договору про спільну діяльність №КД-398 від 15.03.2001 року Державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт» у зв`язку з реорганізацією замінено на Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (т.1 а.с.97-98).
		13.03.2014 року Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» видано дозвіл №5110137500-348 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу: 5 років, з 13.03.2014 року по 13.03.2019 рік (т.1 а.с.129-131).
		31.12.2009 року Державною екологічною інспекцією України було видано ТОВ «ОПВК» позитивний висновок екологічної експертизи №4766 по проекту «Оцінка впливу на НПС процесу експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК» (т.1 а.с.299-310). Зазначений висновок ґрунтується на оцінці відповідного проекту впливу на довкілля, заяви про екологічні наслідки діяльності, договору про спільну діяльність з ДП «АМПУ» та РТК (РТК 11.01.1 «Рослинні масла та їх фракції, рослинні та тваринні жири, патока та ін. наливом. Експорт, транзит та каботаж на ТОВ «ОПВК» і РТК 11.02.1 «Рослинні масла та тваринні жири та їх фракції наливом. Імпорт, транзит та каботаж на ТОВ «ОПВК»). В висновку також зазначено, що остаточний вплив експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК» оцінюється як допустимий і приймається. 
		Судом встановлено, що регулювання відносин в межах Договору про спільну діяльність КД-398 від 15.03.2001 року щодо сплати збору за викиди та розміщення відходів, виконання природоохоронного законодавства та інших підзаконних актів, що діють у сфері екологічної безпеки та раціонального природокористування в порту здійснюється на підставі Договору №531-П-ОДФ-14 від 30.01.2014 року (т.2 а.с.111-114), яким передбачено: 1) проведення робіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин (ЗР), обгрунтовуючих документів для отримання дозволу на викиди ЗР; 2) проведення робіт з інвентаризації відходів, розробки та коригування паспортів та реєстрових карт на відходи; 3) надання екологічних послуг: проведення розрахунків викидів ЗР; оформлення та здача держстатзвітності, розрахунку екологічного податку; організація розробки необхідних дозвільних документів; організація проведення моніторингових досліджень; проведення екологічних аудитів, консультацій.
		На виконання вимог Договору №531-П-ОДФ-14 від 30.01.2014 року ДП «АМПУ» отримано: Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №5110137500-348 (т.2 а.с.150-160); Дозвіл на розміщення відходів №514014097, дійсний з 11.03.2014 року до 31.12.2016 року (т.3 а.с.18-20).
		Судом встановлено, що згідно інвентаризації і паспортизації відходів, що утворюються внаслідок виробничої діяльності в процесі спільної діяльності утворюються такі види відходів: лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, інші зіпсовані або відпрацьовані; відходи змішані будівництва та знесення будівель і споруд; шлам від очищення вод стічних комунальних; матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані та забруднені; макулатура паперова та картон; відходи стабілізовані або затверділі за допомогою матеріалу зв`язувального неорганічного (промаслений пісок); відходи комунальні змішані, в т.ч. сміття з урн; вироби та матеріали гумові зіпсовані або відпрацьовані шини; відходи від функціонування установок для очищення вод стічних, не позначені іншим способом; бій скла технічного та скловиробів, що не підлягає спеціальному обробленню; суміш відходів, матеріалів та виробів з пластмас; масла та мастила моторні, трансмісійні, інші зіпсовані або відпрацьовані.
		На всі зазначені види відходів ДП «АМПУ» у 2013 році отримані технічні паспорти відходів та Реєстрові карти ОУВ (об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів) (т.2 а.с.162-248, т.3 а.с.1-17).
		У період з 07.04.2014 року по 28.04.2014 рік посадовими особами Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, на підставі направлення на перевірку №100167 від 02.04.2014 року та наказу №143 від 02.04.2014 року, проведено планову перевірку ТОВ «ОПВК» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
		28.04.2014 року посадовими особами Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (т.1 а.с.112-128).
		В Акті перевірки від 28.04.2014 року зафіксовано, що у ТОВ «ОПВК» є в наявності позитивні висновки державної екологічної експертизи Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря №4766/05 від 31.12.2009 року по проекту «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище процесу експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК». У поточному 2014 році ТОВ «ОПВК» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на підставі єдиного з ОФ ДП «АМПУ» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5110137500-348, виданого Одеською обласною Державною адміністрацією. Відходи, які утворюються у результаті господарської діяльності ТОВ «ОПВК» поточного 2014 року, включені у загальний дозвіл №514014097 на розміщення відходів у 2014  2016 роках та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2014  2016 роки, виданого Департаментом екології та природних ресурсів в Одеській області ОФ ДП «АМПУ» (т.1 а.с.112-129).
		Судом встановлено, що представником ТОВ «НПФ Експорт Сервіс», інженером ОСОБА_2 14.12.2018 року здійснено відбір проб викидів стаціонарних джерел викиду ОППК КНС-1, труб 1-3 від приймальної ємкості та від машинної зали, за результатами яких було складено акти від 14.12.2018 року (т.3 а.с.83-88).
		Джерела права та висновки суду
		Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
		Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011 (далі - Положення № 454/2011).
		Згідно з пунктами 4, 6 Положення № 454/2011 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про поводження з відходами, щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов, тощо.
		Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб`єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Згідно частиною першою та другою статті 2 цього Закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		Частиною шостою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
		Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		У п.п.2 та 3 Припису №6 від 20.02.2019 року позивачу необхідно здійснити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря тільки при наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та визначити склад і властивості відходів, що утворюються, провести інвентаризацію та паспортизацію відходів, що утворюються в результаті діяльності (відходів, металобрухту, відпрацьовані мастила. шлам механічної очистки вод стічних та миття службового інвентарю).
		Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України "Про охорону атмосферного повітря". Цей закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище, а також визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, в тому числі, здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
		Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		Таким чином, суб`єкт господарювання, який здійснює експлуатацію об`єктів, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, може здійснювати таку експлуатацію виключно за наявності відповідного дозволу.
		Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документи дозвільного характеру  дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
		Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що підприємства, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, в тому числі, здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
		Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
		Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		Таким чином, суб`єкт господарювання, який здійснює експлуатацію об`єктів, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, може здійснювати таку експлуатацію виключно за наявності відповідного дозволу.
		При цьому, судом встановлено, що на час проведення відповідачем перевірки існував укладений між ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» договір №КД-398 від 15.03.2001 року про спільну діяльність (т.1 а.с.76-86) з додатковими угодами (т.1 а.с.87-101).
		Судом також було встановлено, що 13.03.2014 року ДП «АМПУ» отримало Дозвіл №5110137500-348 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами» за фактичним їх місцезнаходженням Одеської філії ДП «АМПУ» (65026, Одеська область, м.Одеса, Митна площа,1). Термін дії дозволу 5 років з 13.03.2014 по 13.03.2019 року. (т.2 а.с.150-188). Дозволом встановлені умови до викидів забруднюючих речовин, до технологічного процесу, для неорганізованих джерел, до обладнання та споруд, для неорганізованих джерел та до очистки газопилового потоку. Також дозволом встановлено умови виробничого контролю, дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин. Крім того, в додатках до дозволу в таблицях зазначена характеристика джерел забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри.
		При отриманні зазначеного дозволу ДП «АМПУ» було надано обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Одеська філія ДП «АМПУ» зазначила, що станом на 01.10.2013 року на проммайданчику Одеської філії ДП «АМПУ» функціонувало 78 стаціонарних джерел викидів, з яких 41 є - організованими, а 37  неорганізованими (т.1 а.с.134-142). 
		На сторінці 4 Звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючими речовинами в атмосферу від стаціонарних джерел Одеської філії ДП «АМПУ» 2013 року зазначено, що до складу ОФ ДП «АМПУ» входять наступні підрозділи, що представляють інтерес з точки зору забруднення атмосферного повітря: ДТВЗ, пасажирський комплекс, КВЗ, УЕЗ СЕЗ, дільниця портфлоту, ЦЗ та МР, служба пожежної безпеки, служба логістики та комерційної роботи, нафто район, РБД, якірна стоянка та ПСД ПрАТ «Синтез Ойл», ТОВ «ОППК» (т.1 а.с.143-153). 
		 30.04.2014 року між ТОВ «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» укладено договір №531-П-ОДФ-14, який регулює взаємовідносини сторін договору у питаннях сплати збору на викиди, скиди та розміщення відходів, виконання природоохоронного законодавства та інших підзаконних актів, що діють у сфері екологічної безпеки та раціонального природокористування в порту. Згідно п.2.1.1 договору №531-П-ОДФ-14ДП від 30.04.2014 року ДП «АМПУ» отримує єдині (з урахуванням об`єктів Підприємства і відповідно до проведеної інвентаризації) дозвіл на викиди, дозвіл і ліміт на утворення та розміщення відходів (т.2 а.с.111-114). в Додатку №1 до договору №531-П-ОДФ-14 від 30.04.2014 року до зазначено перелік екологічних послуг, що надаються службою екологічної безпеки ДП «АМПУ» (т.2 а.с.115). 
		 31.03.2014 року укладено додаткова угода до договору №531-П-ОДФ-14 від 30.01.2014 року згідно якої Додаток №1 від 30.01.2014 року викладено в нової редакції та збільшено перелік екологічних послуг, що надаються службою екологічної безпеки ДП «АМПУ» (т.2 а.с.118-119), а саме:
		- п.1  Проведення робіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу без інструментальних вимірів (розрахунок розсіювання, складання пояснювальної записки, погодження у відповідних органах у встановленому порядку);
		- п.2  Розробка обгрунтовуючих матеріалів для отримання дозволу на викид і розробка питомих технологічних норм викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел;
		- п.3  Коригування дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу за матеріалами нормативного документа;
		- п.4  Проведення інвентаризації одного виду відходу (складання реєстрової карти, паспорту, пояснювальної записки) з узгодженням у відповідних органах у встановленому порядку. Розробка обгрунтовуючих матеріалів для отримання лімітів, дозволів на утворення, розміщення відходів (узгодження, затвердження, розроблення документів). Коригування діючих (раніше погоджених) паспортів та реєстраційних карт;
		- п.5  Розділ проектної документації «Обгрунтування екологічної безпеки експлуатації перевантажувального комплексу» для одного виду вантажу і на один перевантажувальний комплекс з погодженням у відповідних органах у встановленому порядку;
		- п.6  Оформлення єдиного Звіту про проведення комплексного моніторингу за станом навколишнього середовища від діяльності ОФ ДП «АМПУ», в т.ч. і від діяльності ТОВ «ОППК», з узгодженням його в Інспекції з охорони Північно-Західного регіону Чорного моря, надання копії зі Звіту по об`єктах Підприємства, надання копії узгодження Звіту про проведення комплексного моніторингу за станом навколишнього середовища від діяльності ОФ ДП «АМПУ» Держекоінспекцією з охорони Північно-Західного регіону Чорного моря;
		- п.7  Надання екологічних послуг Адміністрацією: проведення розрахунків викидів забруднюючих речовин; оформлення та здача держстатзвітності, розрахунку екологічного податку; організація розробки необхідних дозвільних документів; організація проведення моніторингових досліджень; проведення екологічних аудитів, консультацій. 
		 22.12.2014 року між ДП «АМПУ» та ТОВ «ОППК» укладено додаткова угода до договору №531-П-ОДФ-14 від 30.01.2014 року згідно якої п.7.4. договору викладено в наступної редакції «Всі права та обов`язки ДП «АМПУ» (в т.ч. ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача товарів, робіт, та послуг за кількістю і якістю тощо), які передбачені цим договором, виконуються Одеською філією ДП «АМПУ» (т.2 а.с.120-121).
		Враховуючи зазначене суд прийшов до висновку, що звіт про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу від джерел Одеської філії ДП «АМПУ» 2013 року із характеристикою джерел утворення (таблиця 1), викидів (таблиця 2) (т.2 а.с.122-149), Інвентаризація і паспортизація відходів, які виникають в результаті промислової діяльності ДП «АМПУ» (т.2 а.с.189-221), Реєстрова карта ОУВ об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затверджена Директором Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 25.12.2013 року (т.2 а.с.222-227), Технічний паспорт відходів: відходи комунальні (міські) змішані, в т.ч. сміття з урн, Технічний паспорт відходів: відходи будівельних робіт, знесення та ремонту будівель і споруд, Технічний паспорт відходів: трансмісійні та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані (т.2 а.с.228-248), Технічний паспорт відходів: шлак від очищення вод стічних комунальних (міських), Технічний паспорт відходів: відходи від функціонування установок для очищення стічних вод, не зазначені іншим чином, затверджені начальником ДП «АМПУ» 25.12.2013 року (т.3 а.с.1-17), Дозвіл №514014097 на розміщення відходів у 2014-2016 роках із лімітом на їх утворення та розміщення, виданий Одеською обласною державною адміністрацією 11.03.2014 року ДП «АМПУ (т.3 а.с.18-24), Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-07/10799 від 17.02.2014 року виданий ГУ державної санітарно-епідеміологічною службою на водному транспорті Одеської філії ДП «АМПУ» (т.3 а.с.45-47), Звіт про результати комплексного відомчого моніторингу за станом обєктів навколишнього природного середовища в районі розташування Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в 2016 та 2017 роках, затверджені Начальником Одеської філії ДП «АМПУ» (т.4 а.с.37-84), Програми щорічних моніторингових досліджень впливу на навколишнє природне середовище виробничої діяльності Одеської філії ДП «АМПУ», підприємств всіх форм власності розташованих на її території і акваторії відкоригована станом на 1 квартал 2017 та 2018 років, розроблена ДП «УкрНДІМФ» та затверджені Начальником Одеської філії ДП «АМПУ» (т.3 а.с.220-249, т.4 а.с.1-36), податкова декларація екологічного податку 2018 року Одеської філії ДП «АМПУ» (т.3 а.с.66-72), звіт про викиди забруднюючих речовин і парникових газів у атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за 2018 рік Одеської філії ДП «АМПУ» (т.3 а.с.73-82), звіт про утворення та поводження з відходами за 2018 рік Одеської філії ДП «АМПУ» (т.3 а.с.97-104), План природоохоронних заходів Одеської філії ДП «АМПУ» на 2016 рік (т.3 а.с.105-109), Плани організаційно-технічних заходів з охорони навколишнього середовища на 2017 - 2018 роки Одеської філії ДП «АМПУ» та ДП «АМПУ», накази про їх затвердження №58 від 08.02.2017 року та №479 від 09.08.2017 року, План організації роботи у сфері поводження з відходами в адміністрації Одеського морського порту на 2018 рік, затверджений наказом Начальника Одеського морського порту №94 від 12.02.2018 року та звіти про їх виконання (т.3 а.с.105-147), спростовують зафіксовані Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу порушення в пункті 2, 3 Припису №6 від 20 лютого 2019 року.
		Крім того, суд зазначає, що викладена на стор.3 Акту перевірки №26/04 від 15.02.2019 року інформація щодо технологічних операцій з перевантаження вантажів позивачем, не має посилань на конкретні джерела викиду, відносно якого, позивач на думку відповідача, повинен отримати дозвіл. 
		Окрім вказаного, надані позивачем докази, а саме: робоча технологічна карта перевантаження рослинного мастила та їх фракції ДП «ОМТП», затверджена начальником порту ОСОБА_3 Павлюком 03.03.2010 року (т.3 а.с.172-217), спростовують твердження відповідача про відсутність у дозвільному документі можливості перевалки гліцерину, оскільки гліцерин є похідною речовиною рослинних олій та природних жирів і є безпечним вантажем відповідно до «Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) на період експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК» від 31.12.2019 року.
		Також, суд зазначає, що твердження представників відповідача щодо здійснення перевантаження саме гліцерину, як небезпечної речовини, не знайшли свого підтвердження а ні в Акті перевірки, а ні в будь-яких інших належних та допустимих доказах. 
		Відповідно до пункту 4 оскаржуваного Припису позивач повинен здійснювати моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів. 
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про відходи», моніторинг здійснюється комплексно виробниками відходів, їх власниками, а також центральними органами виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів.
		Моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів є складовою єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища.
		У пункті 4 Постанови КМУ від 30.03.1998 №391 Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля визначено, що моніторинг довкілля здійснюється Мінагрополітики, Мінприроди, ДАЗВ, Держгеонадрами, Мінрегіоном, ДКА, а також ДСНС, Держсанепідслужбою, Держлісагентством, Держводагентством, Держгеокадастром та їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а також органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
		Судом було встановлено, що ДП «АМПУ» Наказами №58 від 08.02.2017 року та №93 від 12.02.2018 року затверджено плани організаційно-технічних заходів з охорони навколишнього природного середовища на 2017-2018 роки Одеської філії ДП «АМПУ» (т.3 а.с.110-122), а також Наказами №479 від 09.08.2017 року та №94 від 12.02.2018 року затверджено плани організації роботи у сфері поводження з відходами в адміністрації Одеського морського порту (т.3 а.с.123-126).
		Судом також було встановлено, що за підсумками кожного року за результатами проведеної роботи ДП «АМПУ» складаються Звіти з виконання плану організаційно-технічних заходів з охорони навколишнього середовища та плани організації роботи у сфері поводження з відходами (т.3 а.с.130-145).
		Вищевикладене свідчить про здійснення моніторингу ДП «АМПУ» місць утворення, зберігання і видалення відходів зокрема і ТОВ «ОПВК», а також зазначає, що відповідно до Постанови КМУ №391 від 30.03.1998 року, саме відповідач повинен здійснювати заходи з моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів. Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що ТОВ «ОПВК» не підпадає під перелік суб`єктів, що зобов`язані здійснювати відповідний моніторинг, а тому п.4 Припису №6 від 20.02.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відповідно до п.5 оскаржуваного Припису позивач повинен забезпечити професійну підготовку підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами. 
		Згідно п.«м» ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.
		Суд зазначає, що законодавством не визначений порядок, у тому числі, програм, та періодичність підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами, передбачених п.«м» ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи" №187/98-ВР, а також суб`єкти (навчальні заклади), які мають право проведення зазначеного навчання.
		Судом приймається до відома намагання позивача провести відповідне підвищення кваліфікації фахівців у сфері поводження з відходами шляхом консультацій з ДП «АМПУ» та участі у виставках, проте, суд вважає, що цього не достатньо для реального досягнення мети навчання та підвищення кваліфікації фахівців у сфері поводження з відходами. Але враховуючи невизначеність цього питання на законодавчому рівні, суд вважає вчинені дії позивача у цьому напрямку, підтверджені актами прийому-здачі послуг, які виконані службою екологічної безпеки ОФ ДП «АМПУ» за договором про взаємодію в сфері екологічної безпеки, позбавляють відповідача права зазначати існування такого порушення в оскаржуваному Приписі. 
		Таким чином, суд не погоджується з посиланнями відповідача про правомірність п.5 Припису №6 від 20.02.2019 року, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, яке регламентує порядок, строки та періодичність їх проведення суб`єктами господарювання.
		Згідно п.6 Припису №6 від 20.02.2019 року позивача зобов`язано здійснювати технологічні операції з перевантаження гліцерину тільки при наявності висновку «Оцінки впливу на довкілля».
		Відповідно до ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.
		Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
		Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.
		Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.
		Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.
		Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).
		Згідно п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає трубопроводи для транспортування газу, нафти, хімічних речовин діаметром понад 800 міліметрів і довжиною понад 40 кілометрів.
		Як було встановлено судом, згідно Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №4766/05 від 31.12.2009 року по проекту «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище процесу експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «Одеський портовий виробничо-перевалочний комплекс» остаточний вплив експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК» оцінюється як допустимий і приймається, оцінка впливу на навколишнє природне середовище процесу експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК» оцінюється позитивно (т.3 а.с.160-171), що підтверджується також Актом відбору проб викидів стаціонарних джерел від 14.12.2018 року, з джерела викиду ОППК КНС-1, труб 1-3 від приймальної ємкості, від машинної зали та результати контрольних вимірювань від 15.12.2018 року (т.3 а.с.82-88), обліком відходів та пакувальних матеріалів і тари за IV квартал 2018 року на території залізничного відділу та МНС складений ТОВ «ОПВК» (т.3 а.с.89- 96). 
		До того ж суд зазначає, що в Акті №26/04 від 15.02.2019 року відсутні посилання на наявність викиду при перевантаженні гліцерину. Водночас, в зазначеному акті зафіксовано, що при виконанні робіт з перевантаження вантажів, підприємство керується РТК 11.01.1 «Рослинні масла та їх фракції, рослинні та тваринні жири, патока та ін. наливом. Експорт транзит та каботаж», РТК 11.02.1 «Рослинні масла та тваринні жири та їх фракції наливом. Імпорт, транзит та каботаж», які розроблені та погоджені інспекцією для можливості реалізації з перевалки вантажів портовим оператором Одеський морський торговий порт, таким чином, порушення, яке зафіксовано в п.6 Припису не відповідає інформації, яка встановлена відповідачем в Акті перевірки №26/04 від 15.02.2019 року та протирічить їй.
		Також поясненнями відповідача не спростовуються твердження позивача, що перевантаження гліцерину здійснюється без порушенням РТК 11.01.1 та РТК 11.02.1.
		Від так, суд зазначає, що відповідачем не доведена правомірність п.6 оскаржуваного припису, щодо зобов`язання позивача здійснювати технологічні операції з перевантаження гліцерину тільки при наявності окремого висновку «Оцінки впливу на довкілля» відносно перевантаження гліцерину. 
		Відповідно до п.7 Припису №6 від 20.02.2019 року позивача зобов`язано складати та подавати державну статистичну звітність за формою №1-відходи. 
		Згідно абз.4 п.5 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №2034 від 01.11.1999 року підприємства заповнюють форми державної статистичної звітності на підставі документів первинного обліку і подають їх в установленому порядку територіальним органам державної статистики.
		Судом було встановлено, що згідно п.2.1.3 Договору про взаємодію в сфері екологічної безпеки №531 на ДП «АМПУ» покладено обов`язок подавати єдину (з урахуванням ТОВ «ОПВК») держстатзвітність за формою №1-відходи на підставі наданих ТОВ «ОПВК» відомостей первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів (т.1 а.с.103-106). На підтвердження виконання п.2.1.3 вищевказаного договору позивачем надано до суду держстатзвітність, яка подавалась ДП «АМПУ» за 2016, 2017 та 2018 роки (т.1 а.с.296-298).
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням наявності діючого договору про взаємодію в сфері екологічної безпеки №531, який укладений між ДП «АМПУ» та ТОВ «ОПВК», а також встановленого в судовому засідання факту виконання ДП «АМПУ» п.2.1.3 зазначеного договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав про зобов`язання ТОВ «ОПВК» складати та подавати державну статистичну звітність за формою №1  відходи, а тому п.7 оскаржуваного Припису підлягає скасуванню. 
		Згідно п.8 Припису №6 від 20.02.2019 року позивача зобов`язано здійснювати експлуатацію підземних споруд для скидання стічних вод тільки при наявності відповідного дозволу на користування надрами. 
		Відповідно до ст.14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для: 
		геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; 
		видобування корисних копалин; 
		будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; 
		створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); 
		виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;
		задоволення інших потреб.
		Відповідно до абз.3 ст.48 Кодексу України про надра проекти будівництва гірничодобувних об`єктів або підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин, скидання стічних вод, підлягають оцінці впливу на довкілля, науково-технічній та іншим видам експертизи та погодженню в порядку, встановленому законодавством України.
		Згідно ст.1 Водного кодексу України вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.
		Відповідно до ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
		Відповідно до ДБН В.2.1-10-2009 споруда підземна  це вид геотехнічного об`єкта (споруди), що заглиблена на всю висоту нижче позначки планування, передає навантаження на оточуюче ґрунтове середовище (основу) і сприймає навантаження впливу (природні, техногенні тощо) за допомогою тертя чи зчеплення по всій висоті огороджувальних конструкцій (стін) і по підошві.
		Згідно п.54 ОСОБА_4 2.1-10-2009 до мало заглиблювальної споруди відносяться фундаменти, підошва яких розташовується в межах глибини промерзання ґрунтів.
		Як було встановлено судом стічні води, які утворюються під час здійснення господарської діяльності ТОВ «ОПВК» відводяться до накопичувальної ємності об`ємом 1м3, яка розташована на території ТОВ «ОПВК» з подальшим перекачуванням насосами в автоцистерну ДП «АМПУ».
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем використовується підземна споруда ємністю 1м3 для тимчасового ізольованого зберігання стічних вод, які утворюються в процесі господарсько-побутової та виробничої діяльності ТОВ «ОПВК», яка в подальшому вивозиться та утилізується суб`єктом, що має дозвіл на поводження з відходами, проте, суд зазначає, що отримання дозволу на експлуатацію підземних споруд для скидання стічних вод вимагається у разі скидання забруднюючих речовин у надра або водні об`єкти, що відповідає приписам Водного кодексу України та Кодексу України про надра, проте в судовому засіданні було встановлено, що резервуар до якого надходять стоки після миття інвентарю розміщений у межах причалу, що виключає можливість попадання стічних вод в надра або акваторію морського порту, зазначене також підтверджується фотофіксацією резервуару, яка наявна в матеріалах справи (т.5 а.с.136-139). 
		Суд також зазначає, що у позитивному висновку по проекту «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище процесу експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК» від 31.12.2009 року щодо протиправного використання резервуару ТОВ «ОПВК» не зазначено жодного аргументу. 
		З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами необхідність отримання ТОВ «ОПВК» дозволу на експлуатацію підземних споруд для скидання стічних вод, а тому п.8 оскаржуваного Припису підлягає скасуванню.
		Відповідно до п.9 Припису №6 від 20.02.2019 року позивача зобов`язано розробити заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами. Розробити заходи щодо мінімізації впливу на довкілля під час реалізації господарської діяльності з перевантаження вантажів (РТК, Інструкції, ТТІП тощо).
		Відповідно до ст.102 Водного кодексу України у внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря.
		Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.
		Відповідно до п.8.1, 8.2 Правил надання послуг у морських портах України затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №348 05.06.2013 року (далі - Правила) портові оператори (оператори термінала) здійснюють технологічні процеси ВО, що є сукупністю технологічних операцій, пов`язаних з передачею вантажів з одного виду транспорту на інший через склад, або минаючи його, на підставі такої робочої технологічної документації:
		РТК, які повинні регламентувати технологічні процеси ВО;
		тимчасових технологічних інструкцій перевантаження, що повинні бути розроблені портовим оператором (оператором термінала) для експлуатаційної перевірки нових технологічних процесів;
		інструкцій із застосування типових способів і прийомів робіт, що регламентують способи і прийоми виконання окремих елементів технологічних операцій;
		інструкцій з обробки небезпечних вантажів;
		схем складування вантажів, безпечного руху транспорту та інших схем.
		Згідно п.8.2. Правил робоча технологічна документація розробляється з урахуванням вимог нормативних документів, що регламентують умови та забезпечення безпеки здійснення ВО і складських робіт, затверджується портовим оператором (оператором термінала) та подається адміністрації морського порту до відома.
		Робоча технологічна документація щодо об`єктів, які знаходяться на балансі (у користуванні) адміністрації морського порту, а також об`єктів портової інфраструктури загального користування державної форми власності, затверджується адміністрацією морського порту. 
		Як було встановлено судом згідно п.2.6.15 Договору про спільну діяльність ТОВ «ОПВК» в межах своєї компетенції сумісно розробляє заходи із захисту навколишнього середовища згідно чинного законодавства, сприяє придбанню для цієї цілі обладнання і технології. 
		Судом також було встановлено, що ДП «АМПУ» наказом №94 від 12.02.2018 року затверджено План організації роботи у сфері поводження з відходами ОФ ДП «АМПУ» на 2018 рік (т.1 а.с.255-257), наказом №479 від 09.08.2017 року затверджено План організації роботи у сфері поводження з відходами ОФ ДП «АМПУ» на 2017 рік (т.1 а.с.258-259а), наказом №58 від 21.08.2017 року затверджено План організаційно-технічних заходів з охорони навколишнього природного середовища ОФ ДП «АМПУ» на 2017 рік (т.1 а.с.264-269), наказом №93 від 12.02.2018 року затверджено план організаційно-технічних заходів з охорони навколишнього природного середовища адміністрації Одеського морського порту на 2018 рік (т.1 а.с.270-276). 
		Суд також зазначає, що виконання вищевказаних наказів підтверджується Звітами про виконання «Плану організації роботи у сфері поводження з відходами на 2017, 2018 роки ОФ ДП «АМПУ» (т.1 а.с.260-263), а також Звітами про виконання «Плану організаційно-технічних заходів по охороні навколишнього середовища на 2017, 2018 роки Одеської філії ДП «АМПУ» (т.1 а.с.277-288).
		Згідно висновку екологічної експертизи №4766 по проекту «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище процесу експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК» зазначено, що «передбачена система зливної каналізації забезпечує у повному обсязі збір, очищення та відведення дощових і талих вод з території резервуарного парку, а також з проїжджої частини комплексу».
		Вищевказаний висновок також містить посилання на використання ТОВ «ОПВК» РТК 11.01.1 «Рослинні масла та їх фракції, рослинні та тваринні жири, патока та ін. наливом. Експорт, транзит та каботаж на ТОВ «ОПВК», а також РТК 11.02.1 «Рослинні масла та тваринні жири та їх фракції наливом. Імпорт, транзит та каботаж та ТОВ «ОПВК».
		З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що наявність планів з охорони навколишнього природного середовища, звітів про їх виконання, позитивного висновку екологічної експертизи №4766 по проекту «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище процесу експлуатації перевантажувального комплексу ТОВ «ОПВК», а також наявність доказів використання ТОВ «ОПВК» РТК 11.01.1 та РТК 11.02.1 спростовує вимогу п.9 Припису №6 від 20.02.2019 року щодо необхідності ТОВ «ОПВК» розробити заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, а також щодо мінімізації впливу на довкілля під час реалізації господарської діяльності з перевантаження вантажів, оскільки такі заходи вже розроблені ДП «АМПУ» з необхідністю їх виконання ТОВ «ОПВК» згідно договору про спільну діяльність та включені до вищевказаних планів по охороні навколишнього середовища. 
		Відповідно до п.1 Припису №6 від 20.02.2019 року позивача зобов`язано на підставі оскаржуваного Припису розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків з вказівкою термінів виконання та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним наказом. Копію наказу і плану заходів направити до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського регіону.
		Враховуючи те, що порушення, які були встановлені відповідачем в ході проведення перевірки та відображені в оскаржуваному Приписі не доведені належними та допустими доказами, а також встановлення в судовому засіданні відсутність порушень природоохоронного законодавства ТОВ «ОПВК», суд вважає п.1 Припису №6 від 20.02.2019 року необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
		Відповідно до абз.9, 13 ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в останній день перевірки два примірники акта підписується посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
		Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання  юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
		Судом було встановлено, що згідно акту №26/04 від 15.02.2019 року строк проведення заходу державного нагляду (контролю) 04.02.2019  15.02.2019 роки. 
		Проте, на сторінці 9 вищевказаного акту, дата отримання акту перекреслена та зазначено  18.02.2019 року, тобто один примірник акту №26/04 від 15.02.2019 року отримано представником позивача не в останній день перевірки, а  18.02.2019 року, що є порушенням абз.9, 13 ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		При цьому, суд вважає, що недоліки Акту перевірки в частині його складання не впливають на правомірність проведення самої перевірки, оскільки сам Акт самостійно не породжує жодних обов`язків для суб`єкта господарювання.
		Зазначена правова позиція відповідає висновкам викладеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.02.2018 року у справі № 804/178/14.
		Суд також зазначає, що згідно з положенням ч.15 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
		Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №342 від 10.05.2018 року. 
		Пунктом 2 Постанови КМУ №342 від 10.05.2018 року були визнані такими, що втратили чинність: Постанова КМУ №752 від 28.08.2013 року; Постанова КМУ №362 від 24.05.2017 року; Постанова КМУ №1103 від 18.12.2017 року. 
		З початком застосування нових Методик наступили такі правові наслідки: всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі методик, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з п.2 Постанови КМУ №342 від 10.05.2018 року є нечинними, оскільки вони не відповідають новим Методикам.
		Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що на даний час відсутні затверджені уніфіковані форми актів відповідно до нової методики, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) екологічною інспекцією.
		Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.2 ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
		Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. 
		Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 
		Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Враховуючи все вищевикладене, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ОПВК» підлягають задоволенню у повному обсязі, а Припис Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу №6 від 20 лютого 2019 року підлягає скасуванню. 
		Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З огляду на задоволення позову та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача у загальній сумі 1 921 грн. 00 коп., сплачені згідно з платіжним дорученням №130 від 14 березня 2019 року, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу.
		Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача  Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправними та скасування припису №6 від 20 лютого 2019 року  задовольнити. 
		Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу №6 від 20 лютого 2019 року.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (пр-т Шевченка, 12, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 42335172) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс» (вул. Приморська, буд.40, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 30646621) суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн. 
		Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. 
		 
		Повне рішення суду складено та підписано суддею 27.05.2019 року.
		 
		Суддя С.О. Cтефанов
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...