Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 697/1977/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2019. Зареєстровано: 29.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2019.
Дата набрання законної сили: 27.06.2019
Номер судового провадження: 2/697/47/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 697/1977/18 
		Провадження № 2/697/47/2019 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 травня 2019 року 
		 Канівський міськрайонний суд Черкаської області
		в складі:
		головуючого - судді Русакова Г.С.,
		за участю секретаря судових засідань Десятник О.А., 
		представника позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача ОСОБА_2 
		представника відповідача Верби ОСОБА_3 . ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Каневі цивільну справу за позовом ОСОБА_5  до Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Канівської міської ради Черкаської області про визнання незаконним наказу роботодавця та стягнення моральної шкоди,-
		 ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_5 звернулася в Канівський міськрайонний суд Черкаської області з позовом до Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Канівської міської ради Черкаської області про визнання незаконним наказу роботодавця та стягнення моральної шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 19 червня 2018 року її було ознайомлено з Наказом директора школи від 18 червня 2018 року «Про оголошення догани». Згідно даного наказу їй оголошено догану на підставі акту від 18 травня 2018 року про відмову ОСОБА_5 підписати наказ № 136 від 17.05.2018 «Про організацію оздоровлення». З даним Наказом вона не погодилася, а тому при ознайомленні зазначила, що не згідна. Крім того з наказом " Про оголошення догани" була ознайомлена 19.06.2018 року, хоч всі дні була на роботі і керівництво мало можливість ознайомити її з наказом вчасно. Вважає наказ від 18 червня 2018 " Про оголошення догани" неправомірним, оскільки трудову дисципліну вона не порушувала, в повній мірі виконувала покладені на неї посадовою інструкцією обов`язки. Дана обставина впливає на її права як працівника, а тому вона була змушена звернутися до суду.
		Позивач в судове засідання не з`явилась, свої інтереси доручила представляти представнику ОСОБА_1 
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
		В судовому засіданні представники Відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зазначити, що наказ було складено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні, про дані обставини також було зазначено у відзиві на позов.
		Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, встановив наступні факи та відповідні їм правовідносини.
		З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_5 займала посаду учителя початкових класів, що не оспорюється сторонами.
		Посадові обов`язки ОСОБА_5 визначені посадовою інструкцією вчителя початкових класів Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4, затвердженою Наказом № 6 від 11 січня 2006 року. Розділом ІІІ посадової інструкції на ОСОБА_5 покладено її посадові обов`язки, про ознайомлення із посадовою інструкцією ОСОБА_5 підтвердила особистим підписом (а.с.10-11).
		Наказом від 18 червня 2018 року № 29-к ОСОБА_5 оголошено догану за порушення п. 3.8 Статуту Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4, а саме не виконання наказу по школі № 136 від 17.05.2018 року «Про організацію оздоровлення» на підставі акту від 18 травня 2018 року про відмову ОСОБА_5 підписання наказу № 136 від 17.05.2018 року «Про організацію оздоровлення» (а.с.30).
		Відповідно до Наказу від 17 травня 2018 року № 136 «Про організацію оздоровлення та відпочинку дітей, учнівської молоді закладу влітку 2018 року» на ОСОБА_5 покладено обов`язки директора пришкільного відпочинкового табору (а.с.28).
		Наказом № 125 від 20.05.2015 року затверджено Положення про пришкільний відпочинковий табір з денним перебуванням «Мрія», яка діє на базі Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Канівської міської ради Черкаської області (а.с.73-75).
		Відповідно до п. 5.1 Положення пришкільний табір очолює особа з відповідною педагогічною освітою, яка пройшла навчання з охорони праці, визначена наказом керівника навчального закладу.
		Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_5 не проходила навчання з охорони праці, а посилання представника відповідача на наявність у позивача даних посвідчень, суд до уваги не бере, оскільки в процесі розгляду справи вони не були долучені до матеріалів справи та не досліджувались судом.
		Відповідно до п. 7 Наказу № 136 від 17.05.2018 року, а також із пояснень представника відповідача Гребеннікова Ю.Г., встановлено, що питання щодо організації та діяльності пришкільного табору врегульовані ЗУ «Про оздоровлення та відпочинок дітей», Постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 року № 422, якою затверджено Положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку та іншими нормативними актами.
		Із аналізу норм права, зокрема ч. 2 ст 14 ЗУ «Про оздоровлення та відпочинок дітей» організований відповідачем табір є табором з денним перебуванням, що не має статусу юридичної особи (п. 3 Положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку), ст. 16 ЗУ «Про оздоровлення та відпочинок дітей» такий табір очолює директор. П. 31 Положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку з кожним працівником укладається трудовий договір.
		Як з`ясувалось в судовому засіданні з позивачем трудовий договір не укладався, що і не оспорювалось сторонами по справі.
		Суд приходить до висновку, що покладені на позивача обов`язки виходять за межі її посадових обов`язків вчителя початкових класів.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розписки позивача про ознайомлення із Наказом від 18.06.2018 року № 29-к та її незгодою, з оскаржуваним наказом ОСОБА_5 ознайомлена 19 червня 2019 року . 
		Право на працю є основним конституційним правом громадян України. Згідно зі статтею 43 Конституції України право на працю визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.
		Відповідно до статті 2 КЗпП України державою забезпечується право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
		Стаття 21 КЗпП України закріплює рівність трудових прав громадян України.
		За приписами статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Врахувавши викладені вище обставини справи, суд приходить до висновку, що вказаний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки у ньому не визначено, яким саме документом відповідальність за відмову виконувати обов`язку керівника пришкільного таботу покладено на позивача, однак Посадовою інструкцією на вчителя початкових класів не покладено обов`язків щодо виконання обов`язків керівника таботу.
		Крім того слід зазначити, що відповідно до положень статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		Порядок та строки накладення дисциплінарного стягнення на працівника, передбачені законодавством, відповідачем дотримано не було.
		Згідно ч. 1 ст 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
		Відповідно до положень ст.241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав і обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. 
		Із аналізу пояснення позивача на оскаржуваному наказі вона перебувала на робочому місці попередні дні, даний факт відповідачем не спростовано.
		Із аналізу правової позиції, викладеної у Постановах ВС/КЦС № 273/212/16-ц від 23.01.2018 та № 336/3679/17 від 21.03.2018 року обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення покладається на роботодавця.
		Окрім цього Верховним Судом зазначено, що не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов`язків, які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору. Цю підставу не можна застосовувати до працівника, який відмовився виконати незаконне розпорядження роботодавця, або за відмову виконання роботи, яка не входить до кола його посадових обов`язків, а також за дії, що не пов`язані з виконанням службових обов`язків.
		Пунктами 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що усправах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк.
		Виходячи з викладеного, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, надані сторонами докази і давши їм належну правову оцінку, суд приходить до висновку про те, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було здійснено з грубим порушенням трудових прав працівника, що є підставою для скасування оспорюваного наказу.
		Що стосується позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України «відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством».
		Так відповідно до ст 23 ЦК України «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		Моральна шкода полягає …у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів».
		Ст. 1167 ЦК України передбачено, що «моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті». 
		Відповідач прийнявши незаконне рішення відносно позивача спричинив їй моральну шкоду. Позивачу було перенесено душевні хвилювання. Хвилювання було спричинено самими неправомірними діями роботодавця  застосування за відсутності вини дисциплінарних стягнень.
		Так хвилювання про несправедливі дії відносно позивача зі сторони роботодавця, потягло за собою її душевні хвилювання, що спричинило значне погіршення здоров`я, а тому тривалий час позивачу довелося вживати заспокійливі лікарські засоби. 
		Суд вважає, що діями Відповідача позивачу було завдано моральну шкоду, яку суд оцінює у 1000,00 грн.
		Відтак порушенні права позивача підлягають захистові, а пред`явлений позов  частковому задоволенню.
		Що стосується судових витрат слід зазнаии наступне.
		Відповідно ст.141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір слід стягнути з відповідача в розмірі 768,40 грн. + 153,68 (пропорційно задовволеної позовної вимоги, щодо стягнення моральної шкоди), а всього 922,00 грн.
		Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 265,268 ЦПК України, суд,-
		 УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_5  до Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Канівської міської ради Черкаської області про визнання незаконним наказу роботодавця та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
		Визнати наказ Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Канівської міської ради Черкаської області «Про оголошення догани» від 18 червня 2018 року незаконним.
		Стягнути з Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Канівської міської ради Черкаської області на користь ОСОБА_5 завдану моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.
		Стягнути з Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Канівської міської ради Черкаської області в особі Відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 922,00 грн.
		Апеляційна скарга може бути поданою до Апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складений 27.05.2019 року. 
		Головуючий підпис Г.С.Русаков
		з оригіналом згідно: оригінал зберігається в матеріалах справи № 697/1977/18
		 
		Головуючий                            Г . С . Русаков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...