Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 626/1179/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2019. Зареєстровано: 29.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2019.
Дата набрання законної сили: 21.10.2019 (частково)
Результат оскарження 21.10.2019 Харківський апеляційний суд: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/626/119/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220000000438

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 626/1179/19
		Провадження № 1-кп/626/119/2019 
		 
		 
		 
		 
		                    ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		     
		   28 травня 2019 року м.Красноград
		Красноградський районний суд Харківської області
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		 за участі секретаря ОСОБА_2 
		 прокурора ОСОБА_3 
		потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		представника потерпілих ОСОБА_6 
		 захисника ОСОБА_7 
		 обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красноградського районноного суду матеріали кримінального провадження № 12019220000000438 за обвинуваченням ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Володимирівка Красноградського району Харківської області, українця, громадянина України, неодруженого, освіта вища, непрацюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286. ч.1 ст.135 КК України,-
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		   31 березня 2019 року, приблизно о 23-й годині 45 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи в нетверезому стані та без посвідчення водія, керував технічно справним автомобілем "ВАЗ 21010", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався по вулиці Полтавській м.Красноград Харківської області в напрямку автодороги "Харків-Красноград-Перещепино" зі швидкістю приблизно 150 км/год. Поруч будинку № 91-г на вулиці Полтавській,  ОСОБА_8 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який перетинав проїжджу частинуна регульованомупішохідному переходіна зеленийсигнал світлофоразліва направовідносно напрямкуруху автомобіля. 
		   В результаті ДТП пішохід ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці. Причиною його смерті стала поєднана тупа травма тіла з численним пошкодженням внутрішніх органів та кісток скелету, яка ускладнилась гострою крововтратою.
		   При цьому обвинувачений порушив вимоги пунктів п.п. 2.1 а) та 2.9 а) Правил дорожнього руху України згідно з якими: "водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії", "водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин" та п.п. 8.7.3 е), 8.10 та 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: "сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух", "у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів, "у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/годину".
		   Порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_8 , перебувають у прямому причинному зв`язку з подією та наслідками що настали. 
		   Крім цього, 31 березня 2019 року, приблизно о 23-й годині 45 хвилин, ОСОБА_8 після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлюючи, що в результаті наїзду на пішохода, останній отримав тілесні ушкодження та перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи змогу надати потерпілому допомогу, зокрема викликати швидку медичну допомогу, з`ясувати стан потерпілого, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, залишив місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди та зник у невідомому напрямку, тим самим завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_9 якого сам поставив в небезпечний для життя стан.
		   Допитаний усудовому засіданніобвинувачений  ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст. 286, ч.1 ст.135 КК Українивизнав повністю та підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень. Обвинувачений пояснив, що приблизно о 18-й годині 31 березня 2019 року вживав вино в с.Володимирівка Красноградського району. Потім вирішив поїхати до м.Красноград Харківської області, не заперечує, що перевищив дозволену швидкість, коли керував транспортним засобом. Пішохідний перехід на вулиці Полтавській був освітлений, але несподівано для нього з`явився пішохід і він не зміг уникнути зіткнення. Не зупиняючись поїхав з місця ДТП, через деякий час був зупинений працівниками поліції. Обвинувачений вважає, що смерть пішохода настала внаслідок його провини і він щиро розкаюється у скоєному і вибачається перед потерпілими та їх родиною. Готовий нести відповідальність за скоєне. 
		   Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		   Суд вважає доведеним, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження. Крім того, дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
		   При обранні виду та розміру покарання, суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень. Відповідно до ст.12 КК України, злочин передбачений ч.2 ст.286 КК України є тяжким. Суд враховує, що злочин передбачений ч.1 ст.135 КК України є невеликої тяжкості.
		   Як передбачено ч. 2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		   Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують його.
		   З врахуванням роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		   Обставинами, які пом"якшують покарання, згідно зі ст.66 КК України , суд вважає те, що обвинувачений  ОСОБА_8 розкаявся у вчинених злочинах, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, що вказує на негативне ставлення обвинувачених до скоєного, приймається до уваги попереднє ув`язнення обвинуваченого. На підставі ст.67 КК України, обставиною що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.
		   Вивченням данихпро особуобвинуваченого встановлено,що ОСОБА_8  до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має статус учасника бойових дій, постійно проживав до затримання в с.Володимирівка Красноградського району, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, на обліку у психіатра не перебуває, знаходиться на профілактичному обліку з 24.03.2019 лікаря нарколога Красноградської ЦРЛ. 
		   При призначенні покарання ОСОБА_8 в межах санкції ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, необхідного і достатнього для його виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів,суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, з урахуванням наведеного, враховує що вчинений обвинуваченим злочин передбачений ч.2 ст.286 КК України є необережним, а також дані про особу обвинуваченого, його вік, зокрема, те, що ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має статус учасника бойових дій. Усі ці обставини є підставами для визначення основного покарання у виді позбавлення волі у розмірі, ближчому до мінімального, встановленого санкцією ч. 2 ст.286 КК України. 
		   Разом з цим, суд зазначає про неможливість виправлення ОСОБА_8 без ізоляції його від суспільства, а також для застосування до нього при призначенні покарання положень ст.ст.69,75 КК України.
		   Обговорюючи доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого додаткового покарання строком на 2 роки.
		   Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що для забезпечення досягнення мети покарання, ОСОБА_8 належить призначити основне покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. 
		   Враховуючи вищезазначене, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого  ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, пом`якшуючих покарання обставин, позиції сторони обвинувачення, захисту висловлену під час судових дебатів, в межах санкції ч.2 ст.286, ч.1 ст. 135 КК Україниіз застосування ст.70 КК України. 
		Визначаючи остаточне покарання обвинуваченому, суд вважає доцільним призначити покарання за сукупністю злочинів відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Початок строку відбування покарання суд вважає правильним рахувати з 01 квітня 2019 року, відповідно до ухвали Київського районного суду м.Харкова від 03 квітня 2019 року про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Оскільки обвинуваченому ОСОБА_8 обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30 травня 2019 року, необхідним є вважати продовженою дію запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		Питання про речові докази та документи суд вирішить відповідно до ст.100 КПК України.
		Вартість витрат на залучення експертів суд рахує вірним стягнути із обвинуваченого відповідно до ст.124 КПК України. 
		Керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд,- 
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		   Визнати  ОСОБА_8 винуватим ускоєнні злочинів,передбачених ч.2ст.286,ч.1ст.135 КК України.
		   Призначити  ОСОБА_8 за ч.2 ст.286 КК України покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на 2 роки;за ч.1 ст.135 КК України покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
		   Відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю вказаних злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити остаточне покарання  ОСОБА_8 у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на 2 роки.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_8 відраховувати з дня його фактичного затримання 01 квітня 2019 року.    
		   Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 продовжити до вступу вироку в законну силу.
		Вартість витрат на залучення експертів для проведення експертизи № 7/439СЕ-19 від 13.05.2019 в сумі 1884,12 грн. стягнути з ОСОБА_8 на користь держави.
		   Речовий доказ по справі - транспортний засіб повернути законним володільцям. 
		Вирок може бути оскаржений в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім - вручити в суді, відсутнім - надіслати поштою.
		 
		Суддя                ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...