Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 299/1530/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2019.
Дата набрання законної сили: 21.05.2019
Номер судового провадження: 51-7221км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України 
		21 травня 2019 року
		м. Київ
		справа № 299/1530/16-к
		провадження № 51-7221км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , 
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області 
		від 17 травня 2018року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070080000369, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Іванівка Барвінківського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України (далі  КК) судимості не має,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК.
		 
		Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 квітня 2017 року  ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
		Строк відбування покарання визначено обчислювати  ОСОБА_7  з моменту приведення вироку до виконання. До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодоОСОБА_7  обрано у вигляді домашнього арешту.
		Крім того, ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 20000 грн на відшкодування моральної шкоди та 5000 грн процесуальних витрат на правову допомогу; на користь ОСОБА_9 10000 грн на відшкодування моральної шкоди та 5000 грн процесуальних витрат на правову допомогу.
		Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
		Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 17 травня 2018року вирок щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 14 квітня 2016 року приблизно о 22-ій год 30 хв, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння перед будинком АДРЕСА_1 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи наслідки, які можуть настати після їх вчинення, грубо порушуючи громадський порядок та встановлені норми суспільної поведінки, з особливою зухвалістю та явною неповагою до суспільства, висловлюючи на адресу ОСОБА_9 погрози та нецензурні слова, демонструючи заздалегідь заготовлений пістолет марки «SchmeisserПГШ 790Т», калібру 9 мм РА, № НОМЕР_1 , що є нестандартною вогнепальною зброєю, у присутності останнього та сторонніх осіб здійснив два постріли в повітря та три постріли у бік салону легкового автомобіля марки «Фольксваген шаран», реєстраційний номер   НОМЕР_2 , в якому знаходилися ОСОБА_9 та малолітня ОСОБА_8 , 2012 року народження. Унаслідок хуліганських дій ОСОБА_9 та малолітній ОСОБА_8 були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.
		Крім того, ОСОБА_7 , будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку як власник зброї  газового пістолету марки «SchmeisserПГШ 790Т», калібру 
		9 мм РА, № НОМЕР_1 , маючи дозвіл на його носіння та зберігання, в саморобний спосіб шляхом внесення конструктивних змін переробив пістолет у нестандартну вогнепальну зброю, з якої можливо здійснювати постріли, зберігав його за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до вилучення у нього 15 квітня 2016 року працівниками Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області.
		 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала 
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296 КК, зазначаючи про відсутність у його діях хуліганського мотиву. Вважає, що її підзахисний, маючи з ОСОБА_9 неприязні стосунки, з необережності заподіяв потерпілим тілесні ушкодження. Посилається на неповноту судового розгляду. Вказує, що на даний час немає законодавчих актів, якими би встановлювався режим використання вогнепальної зброї, а відтак у діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК. На думку захисника, дані протоколів огляду місця події, висновок експерта № 1/179, огляд, в ході якого у ОСОБА_7 було вилучено пістолет та патрони, є неналежними доказами, оскільки їх одержано з порушенням вимог процесуального закону, зокрема, ст. ст. 167, 170, 223, 237 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК).
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою, просив судові рішення залишити без зміни.
		 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора  ОСОБА_5 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
		Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин (ст. 433КПК).
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими та оціненими за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК. Вирок суду відповідає вимогам ст. 370 КПК та є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Так, потерпілий ОСОБА_9 та законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_8  ОСОБА_10 показували, що 14 квітня 2016 року вони приїхали до будинку ОСОБА_7 з метою з`ясувати поведінку останнього, який в цей день у їх відсутності приходив до них додому та в погрозливій формі вимагав поговорити з ОСОБА_9 . Коли під`їхали до вхідних воріт, до них підійшов ОСОБА_7 , який був нетверезий, нецензурно висловлювався, кричав та під час розмови з ОСОБА_9 (котрий з автомобіля не виходив), здійснив з пістолета постріли в бік потерпілих, продовжуючи стріляти по автомобілю. Внаслідок цих дій ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_9 та малолітня потерпіла ОСОБА_8 , яка була в автомобілі, отримали тілесні ушкодження.
		Із показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_7 в присутності сторонніх осіб та потерпілих на вулиці поблизу свого будинку, з`ясовуючи з ОСОБА_9 обставини події, яка відбулась напередодні в с.Чорнотисів, вистрілив спочатку в повітря, а потім у потерпілих. 
		Висновок суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні хуліганства із застосуванням вогнепальної зброї та носінні, зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу також узгоджується з даними, що містяться у протоколах огляду місця поді, в ході якого оглянуто автомобіль ОСОБА_9 «Фольксваген шаран» та виявлено, що ліве бокове скло автомобіля було розбите, а на поверхні задніх лівих дверей наявне пошкодження округлої форми; огляду місця події в приміщенні Виноградівського відділення поліції, під час якого ОСОБА_7 видав для вилучення пістолет марки «SchmeisserПГШ 790Т», калібру 9 мм РА, № НОМЕР_1 , патрони в кількості шести штук з маркуванням «ГП 9 мм РА», чотири набої маркуванням «Терен-3 9 мм» та один набій маркуванням «ГП 9 мм РА».
		З даних висновку експерта № 1/179 вбачається, що пістолет марки «Schmeisser ПГШ 790Т» є нестандартною вогнепальною зброєю, з якої можливо здійснювати постріли, переробленою у саморобний спосіб із газового пістолету шляхом внесення конструктивних змін  викручування заглушки ствола, перепонки або ствольного вкладишу.
		За даними висновків судово-медичної експертизи № 145 та № 146 малолітній ОСОБА_8 спричинено тілесне ушкодження у вигляді непроникаючої вогнепальної рани волосистої частини голови в потиличній ділянці зліва, струс головного мозку; ОСОБА_9  забійну рану та забій м`яких тканин у вигляді набряку скроневої ділянки зліва, струс головного мозку. Виявлені у малолітньої ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тілесні ушкодження віднесено до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
		Водночас суд дослідив показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про непричетність ОСОБА_7 до вчинення злочинів, за які той обвинувачувався, та обґрунтовано оцінив їх критично, пославшись на наявність обставин, які вказують на об`єктивні сумніви у правдивості показань цих свідків.
		Доводи ОСОБА_7 про відсутність у його діях ознак хуліганства з огляду на те, що конфлікт між ним та потерпілим ОСОБА_9 виник на ґрунті неприязних відносин, є безпідставними.
		Хуліганство відрізняється від інших злочинів спрямованістю умислу, мотивами, цілями винного та обставинами вчинення ним кримінально караних дій.
		Зокрема, дії, що супроводжувалися заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо знайомих (членів сім`ї, родичів, сусідів та ін.), і були викликані особистими неприязними стосунками, певними діями потерпілих тощо, кваліфікують як хуліганство лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. 
		При цьому грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо. 
		Суб`єктивна ж сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. При цьому неповага до суспільства  це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною, тобто очевидною, безсумнівною як для винної особи, так і для очевидців його дій.
		Отже, наявність особистих неприязних стосунків між особами само по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченої особи, адже для визначення мотиву злочинних дій потрібно враховувати їх характер та спосіб вчинення, причини, що спонукали особу вчинити певні дії, поведінку обвинуваченого та потерпілих до і під час події.
		Перевіряючи вказані вище доводи ОСОБА_7 , суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили, що подія мала місце на дорозі біля воріт будинку ОСОБА_7 , що є громадським місцем, у присутності як потерпілого ОСОБА_9 , котрий був у салоні автомобіля і з нього не виходив, так і сторонніх осіб, які перебували поруч. Конфлікт, який існував між ОСОБА_7 і потерпілим, хоч і виник на ґрунті неприязних відносин, вочевидь трансформувався у грубе порушення громадського порядку через нехтування встановленими правилами поведінки у громадських місцях з мотивів явної неповаги до суспільства, а тому й утворив склад хуліганства.
		Про це свідчить й та обставина, що ОСОБА_7 з наявного у нього газового пістолету марки «Schmeisser ПГШ 790Т», переробленого у нестандартну вогнепальну зброю, з якою можливо здійснювати постріли, безпричинно (як зазначив апеляційний суд) здійснив декілька пострілів у бік автомобіля ОСОБА_9 , у якому перебували потерпілі, в тому числі на задньому сидінні знаходилась малолітня ОСОБА_18 , 2012 року народження, внаслідок чого вона отримала вогнепальне поранення.
		Водночас доказів на підтвердження версії ОСОБА_7 про те, що потерпілий ОСОБА_9 та його сини протиправно вторглися на його подвір`я і для самозахисту він здійснив лише два постріли у повітря, матеріли кримінального провадження не містять, а тому ці показання суди обґрунтовано визнали безпідставними.
		Також неспроможними є й доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_6 про відсутність у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, у зв`язку з тим, що немає законодавчих актів, якими би встановлювався режим використання вогнепальної зброї.
		Диспозицію частини першої ст. 263 КК не можна вважати бланкетною, оскільки вона не посилається на інші закони чи нормативні акти у визначенні заборонених діянь, а визначає їх у своєму тексті. Відповідно до цього положення забороняються:
		«носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв».
		Власне ця заборона і є диспозицією частини першої ст. 263 КК, яка супроводжується визначеними в цьому ж положенні санкціями.
		А відсилка до іншого «закону» міститься не в диспозиції цієї норми, а у формулюванні умови, яка визначає, коли її диспозиція може бути застосована: «без передбаченого законом дозволу». Якщо «дозвіл» відсутній  умова виконана, і діє диспозиція частини першої ст. 263 КК, тобто заборона «носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв». Навпаки, наявність відповідного дозволу свідчить про відсутність передбаченої законом умови, за якої диспозиція цього положення може бути застосована.
		Умови, що визначають застосування диспозиції норми, в теорії права відносять до гіпотези норми. Таким чином, слова у ч. 1 ст. 263 КК «без передбаченого законом дозволу» визначають один із елементів гіпотези норми, який  поряд із загальними елементами умов настання кримінальної відповідальності, що містяться в Загальній частині Кримінального кодексу України  визначає можливість застосування диспозиції і, відповідно, санкції ч. 1 ст. 263 КК (див. постанову Верховного Суду від 4 грудня 2018 року в справі № 161/3885/16-к).
		Водночас, як встановив суд, ОСОБА_7 переробив в саморобний спосіб газовий пістолет марки «Schmeisser ПГШ 790Т» у нестандартну вогнепальну зброю, яку носив та зберігав без передбаченого законом дозволу, а тому кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 263 КК є правильною.
		Крім того, безпідставними є й доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_6 про отримання доказів з порушенням вимог КПК.
		За даними протоколу огляду місця події від 15 квітня 2016 року в приміщенні Виноградівського відділення поліції в присутності понятих ОСОБА_7 видав для вилучення пістолет марки «SchmeisserПГШ 790Т» та набої, які було упаковано в пакет та опечатано. Причому зауважень до цього протоколу він не подавав (т. 1, а.п. 4850). 
		І хоча вид процесуальної дії, яка зазначена у назві вказаного вище протоколу (слідча дія  «огляд місця події»), не відповідає фактично проведеним діям  добровільна видача ОСОБА_7 пістолету і набоїв до нього на пропозицію працівників поліції та отримання останніми виданих предметів, така невідповідність носить формальний характер і не свідчить про наявність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
		До того ж, у подальшому з дотриманням вимог процесуального закону видані предмети в спеціальному пакеті було надано експерту для проведення судової балістичної експертизи № 1/179, а після експертного дослідження відповідно до постанови слідчого від 13 червня 2016 року пістолет марки «SchmeisserПГШ 790Т» і патрони визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 2, а.п. 4849).
		Враховуючи наведені обставини отримання органом досудового розслідування пістолету марки «Schmeisser ПГШ 790Т» та патронів, визнання цих предметів речовими доказами й долучення їх до матеріалів кримінального провадження, доводи захисника ОСОБА_6 про порушення вимог ст. ст. 167, 170 КПК та визнання у зв`язку з цим недопустимими вказаних речових доказів та висновку експерта № 1/179 колегія суддів вважає безпідставними.
		Окрім того, захисник ОСОБА_6 вказує про проведення огляду місця події від 14 квітня 2016року з порушенням вимог ст. ст. 223 і 237 КПК, посилаючись на те, що понятими були родичі потерпілих. При цьому захисником не наведено належного обґрунтування на підтвердження родинних стосунків зазначених осіб з потерпілими, що вказує на безпідставність тверджень захисника. До того ж, згідно зі ст. 223 КПК участь понятих при проведенні цієї слідчої дії не є обов`язковою. 
		Таким чином, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд правильно встановив обставини кримінального провадження та у відповідності до вимог ст. 374 КПК навів у вироку докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості  ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які його засуджено.
		Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК є правильною, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
		А тому касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 необхідно залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441442 КПК України, Суд
		 
		у х в а л и в:
		Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 квітня 2017року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 17 травня 2018року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6  без задоволення. 
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...