Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/25290/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт.
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2019. Зареєстровано: 30.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2019.

Номер судового провадження: 1-кс-25041/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22018101110000155

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/25290/19-к 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		21 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора: ОСОБА_3 , захисника: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області лейтенанта юстиції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		21.05.2019 слідчий слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області лейтенант юстиції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22018101110000155 від 05.07.2018, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України.
		Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним. 
		Так, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Одеської області, м. Ізмаїл, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюється у незаконному збуті спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України.
		З метою реалізації вказаного злочинного умислу, 21.03.2018 перебуваючи поблизу зупинки громадського транспорту за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Піщана, 168, ОСОБА_7 у ході особистої зустрічі з ОСОБА_8 , домовився про збут останньому за грошову винагороду спеціального технічного засобу негласного отримання інформації, закамуфльованого під побутовий предмет.
		В подальшому, як завдаток за виготовлення та збут спеціального технічного засобу негласного отримання інформації, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, та дитячу іграшку  ведмедя коричнево-білого кольору, в який в свою чергу зобов`язався вмонтувати спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації.
		Окрім того, 04.05.2018 р. ОСОБА_7 у ході телефонної розмови з ОСОБА_8 домовився з останнім про зустріч 04.05.2018 р. об 20 годині 30 хвилин поблизу зупинки громадського транспорту за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Піщана, 168 з метою збуту останньому спеціального технічного засобу негласного отримання інформації.
		Після цього 04.05.2018 р. приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , доводячи свій злочинний задум до кінця, прибув до зупинки громадського транспорту за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Піщана, 168 маючи при собі зазначений вище технічний засіб негласного отримання інформації, що був заздалегідь за невстановлених досудовим слідством обставин вмонтований у дитячу іграшку  ведмедя коричнево-білого кольору, де під час обумовленої з ОСОБА_8 зустрічі, умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув останньому вказаний спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації, за який отримав від того грошові кошти у сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень.
		Згідно з висновком експертного дослідження Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 145 від 21.06.2018 р., наданий на дослідження технічний пристрій відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
		Таким чином, за викладених вище обставин ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 359 КК України.
		17.05.2019 складено та вручено ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України. 
		Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. 
		Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. 
		Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили відмовити, зазначали, що вказана підозра ОСОБА_5 є необґрунтованою, а доводи скоєння інкримінованого злочину взагалі відсутні, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснювати дії, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не були доведені, 
		Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
		Підозрюваним у кримінальному провадженні є: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Одеської області, м. Ізмаїл, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
		17.05.2019 складено та вручено ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України. 
		Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
		Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: матеріали правоохоронних органів, які підтверджують причетність ОСОБА_7 до скоєння кримінального правопорушення; рапортом ОСОБА_9 від 27.04.2018 про виявлення кримінального правопорушення; висновком експертного дослідження Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 145 від 21.06.2018 р.; поясненням ОСОБА_8 від 21.03.2018; поясненням ОСОБА_8 від 05.05.2018. 
		Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
		Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
		У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
		Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
		Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
		Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні  ОСОБА_7 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
		За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
		Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		У задоволенніклопотання старшого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області лейтенанта юстиції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1  відмовити.
		Повний текст ухвали буде проголошений 24.05.2019 року о 14-10 год. 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. 
		 
		Слідчий суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...