Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/2984/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 30.05.2019. Зареєстровано: 31.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2019.
Дата набрання законної сили: 21.05.2019
Номер судового провадження: 22-ц/813/161/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.05.2019 року                                                                 м. Одеса
		Єдиний унікальний номер справи № 496/2984/16-ц
		Апеляційне провадження № 22-ц/813/161/19
		Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого- Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач), 
		суддів-Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.
		за участю секретаря-Маслова Р.Ю., 
		учасники справи:
		позивач- ОСОБА_1 ,
		представник позивача- ОСОБА_2 , 
		відповідач-публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»,
		представники відповідача- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору- ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 вересня 2018 року у складі судді Трушиної О.І., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі-ПАТ «Українська залізниця») на її користь 1 000 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина ОСОБА_7 ,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Позивачка посилалася на те, що її син ОСОБА_7 02 липня 2012 року був прийнятий на роботу до Одеської дистанції електропостачання ДП «Одеська залізниця» електромонтером четвертого розряду району контактної мережі № 17 ст. Одеса-Сортувальна, виконуючий роботи на висоті з особливо шкідливими і небезпечними умовами праці. 
		06 серпня 2014 року ОСОБА_7 помер внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, а саме: 06 серпня 2014 року о 15.24 год. при виконанні робіт по ремонту та регулюванню секційного роз`єднувача «Б», розташованого на контактній мережі № 9 по першій головній колії залізничної станції Одеса-Пересип, її сина вразило електричним струмом, внаслідок чого він помер. 
		Позивачка вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, вона втратила свого сина ОСОБА_7 , якого дуже любила, в житті її сім`ї сталися невідворотні зміни, що призвели до перенесення нею значних моральних страждань, які носять триваючий характер та порушення її звичайного способу життя. Смерть сина призвела до того, що вона постійно перебуває у напруженому психічному стані, яке полягає у стражданнях які вона зазнала та продовжує зазнавати, розмір моральної шкоди позивач оцінює в 1 000 000 грн. та просила стягнути з відповідача.
		Крім того, позивачка просила винести окрему ухвалу на адресу Головного управління Національної поліції в Одеській області з метою проведення перевірки та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у смерті її сина ОСОБА_7 
		Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
		Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 400 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина- ОСОБА_7   ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		В решті позовних вимог відмовлено.
		Вирішено питання судових витрат.
		В апеляційній скарзі ПАТ «Українська залізниця» просить рішення суду змінити та стягнути моральну шкоду на користь позивачки у розмірі 50 000 грн.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди не враховано наявність грубої необережності загиблої особи ОСОБА_7 , що підтверджується актами форми Н-5, Н-1 від 11 грудня 2014 року та поясненнями третіх осіб по справі.
		Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
		Представники відповідача та треті особи, належні чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що відповідно до положень ч.2ст.372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи у їх відсутність.
		Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що моральна шкода, завдана позивачці смертю її сина, підлягає відшкодуванню роботодавцем на підставі ст.ст. 1167,1168 ЦК України, визначаючим розмір моральної шкоди суд врахував ступінь вини, характер, тривалість страждань матері загиблого.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступного.
		Встановлено що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08 грудня 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Арцизського району Одеської області (а.с. 7).
		ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 07 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (а.с. 21).
		Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 2655, виданого 07 серпня 2014 року КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» смерть ОСОБА_7 настала в автомобілі швидкої медичної допомоги, внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом, а саме: вплив електричного струму (а.с. 23).
		З довідки про причину смерті № 2655 від 07 серпня 2014 року вбачається, що причиною смерті ОСОБА_7 є нещасний випадок, спричинений дією іншого уточненого джерела електричного струму (а.с. 22).
		З трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_7 вбачається, що 02 липня 2012 року він був прийнятий на роботу електромонтером четвертого розряду району контактної мережі № 17 ст. Одеса-Сортувальна виконуючим роботи на висоті з особливо шкідливими і небезпечними умовами праці, наказ № Е4ВК-05/72 від 02 липня 2012 року (а.с. 25).
		11 грудня 2014 року Територіальним правлінням Держгірпромнагляду в Одеській області затверджений акт № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.
		Актом №1 форми Н-1 від 11 грудня 2014 року встановлено, що 06 серпня 2014 року працівникам району контактної мережі ст. Одеса-Сортувальна був доведений план робіт на поточну добу, зокрема, виконання робіт з перевірки стану і регулюванню ізолюючого спряження та виконанню комбінованої роботи з ремонту та регулюванню секційного роз`єднувача «Б» на опорі контактної мережі № 9 на першій головній колії станції Одеса-Пересип. Так, електромонтери ОСОБА_11. Та ОСОБА_7 по команді керівника робіт ОСОБА_5 приступили до підключення шлейфів роз`єднувача. Згідно технології залишалося зняти шунтуючу перемичку з врізного ізолятора. Для безпечного виконання цієї роботи секційний роз`єднувач повинен був ввімкнений. ОСОБА_11 та ОСОБА_7 підключивши шлейфи роз`єднувача почали знімати шунтуючу перемичку з врізного ізолятора, при цьому керівник робіт ОСОБА_5 , секційний роз`єднувач «Б» не вмикав та команду на зняття шунта не давав. В цей час керівник робіт розмовляв по радіозв`язку з сигналістом ОСОБА_12 Приєднавши шлейфи роз`єднувача до контактної мережі, ОСОБА_11 дав команду електромонтеру ОСОБА_13 підкотити знімну ізолюючу вишку до ізолятора, на якому був встановлений шунт. ОСОБА_11 та ОСОБА_7 завісили шунтуючі штанги на контактний провід однієї секції. При зняття шунта електромонтер ОСОБА_7 був уражений електричним струмом, викликаним різністю потенціалів секцій контактної мережі «перегін-станція». В порушення п. 3.5 розділу ІІІ «Правил безпечної експлуатації контактної мережі та пристроїв блокування електропостачання автоблокування залізниць» наглядач ОСОБА_6 в цей час знаходився біля автомотриси АДМ-846 та моменту травмування ОСОБА_7 при знятті шунта не бачив. Електромонтер ОСОБА_14 , почувши крик ОСОБА_11 та побачивши, що ОСОБА_7 був уражений електричним струмом, за командою керівника робіт ОСОБА_5 завісив заземлюючу штангу, чим викликав штучне коротке замикання та відлучення контактної мережі. ОСОБА_5. та ОСОБА_16 зняли ОСОБА_7 зі знімної ізолюючої вишки та перенесли його до автомотриси АДМ-846, де почали надавати йому першу медичну допомогу, одночасно викликав швидку медичну допомогу, яка о 15.35 год. повезла ОСОБА_7 до КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», де він о 16.25 год помер (а.с. 8-13).
		Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку форма Н-5 встановлено, що причинами настання нещасного випадку, який стався з електромонтером контактної мережі ОСОБА_7 є: недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки, чим порушено вимоги п. 2.3.3., таблиці 2.3. «Правил безпеки експлуатації електроустановок споживачів», додаток 2 до п. 4.2.9. «Правил експлуатації електрозахисних засобів»; допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці, чим порушено ст. 18 ЗУ «Про охорону праці» та п. 3.10. «Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці», а саме до складу комісії для первинної перевірки знань з питань охорони праці не залучався представник органів Держгірпромнагляду; відсутність та неякісне проведення медичного посвідчення (професійного добору), чим порушено ст. 17 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний організувати проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на тяжких роботах, роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, а також потреба в професійному доборі, ст. 5 ЗУ «Про охорону праці», до виконання робіт підвищеної небезпеки а тих, що потребують професійного добору, допускаються особи без наявності висновку психофізіологічної експертизи; п. 4.2.1. Порушення технологічного процесу (порушений п. 6.5.5. Технологічної карти № 2.2.6 «Перевірка стану, регулювання і ремонт секційного роз`єднувача без зняття напруги»); 4.2.2. Невиконання посадових обов`язків (порушені п. 3.5., п. 3.6. розділу ІІІ, п. 5.1., п. 5.2. розділу ІХ, п. 14.2. розділу ХІІІ Правил безпечної експлуатації контактної мережі та пристроїв електропостачання автоблокування залізниць), упровадження прогресивного технологічного і автоматизованих систем управління, чим порушив п. 2.1. посадової інструкції головного інженера-першого заступника залізниці (далі ПІГІ-ПЗНЗ), не скоординував роботу заступників начальника залізниці, керівників служб, дирекції залізничних перевезень у вирішенні питань щодо упровадження нових технологій, технічних засобів, чим порушив 2.2. ПІГІ-ПЗНЗ; 4.2.3. Невиконання вимог інструкцій з охорони праці (порушений п. 14.4. розділу ХІІІ правил безпечної експлуатації контактної мережі та пристроїв електропостачання автоблокування залізниць) (а.с. 14-19). 
		Відповідно до висновку №17-1701 судово-психологічної експертизи, складеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз 20 квітня 2017 року, ситуація, що досліджується за справою (смерть на виробництві сина ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , що наступила внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки) є психотравмуючою для  ОСОБА_1 , якій були завдані страждання (моральна шкода); страждання спричинені (моральна шкода) ОСОБА_1 завдані внаслідок смерті сина - ОСОБА_7 , втрата ОСОБА_1 є довічною та непоправною, такою ж є і тривалість цих страждань; сума заявленого ОСОБА_1 грошового еквіваленту моральних страждань, спричинених їй (1 000 000 грн.) недостатньо обґрунтована і не може перевищувати 700 000 грн. (а.с.102-110).
		Згідно ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
		Частиною 2 ст.23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна ; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		За змістом ст.1167 ЦК України, якщо моральну шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
		Вказана норма встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.
		Згідно ч. 2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", з наступними змінами, від 31 березня 1995 року N 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
		У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
		Оскільки позивачці завдана моральна шкода смертю її сина на виробництві, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відшкодування моральної шкоди роботодавцем померлого на підставі статей 1167, 1168 ЦК України. 
		Доводи апеляційної скарги про  неврахування судом першої інстанції наявності грубої необережності загиблого ОСОБА_7 при виконанні своїх обов`язків при визначенні розміру моральної шкоди є безпідставними.
		Актами форми Н-1 та форми Н-5 від 11 грудня 2014 року не встановлено саме грубої необережності з боку ОСОБА_7 при виконанні робіт.
		Доводи апеляційної скарги стосовно того, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначений судом у даній справі значно перевищує розміри грошових відшкодувань моральної шкоди у інших справах за аналогічних обставин не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
		Визначений судом розмір моральної шкоди 400 000 грн. є розумним, справедливим та підтверджується матеріалами справи, висновком судово-психологічної експертизи. Моральна шкода та її розмір визначається кожним особисто, з урахуванням особливостей кожної окремої людини, з урахуванням характеру та обсягу особистих страждань, яких зазнала саме ОСОБА_1 в результаті загибелі свого сина та виходячи з особливостей конкретної особи та її характеристики та рівня емоційно-негативного переживання.
		Характер і ступінь моральних і фізичних страждань , глибина моральних і фізичних страждань не можна оцінювати, застосовуючи аналогічні справи, тому що кожна людина має індивідуальні особливості, а втрата сина є одною з найбільш травмуювальних подій життя, є довічною та непоправною.
		Інших доводів неправильності судового рішення апеляційна скарга не містить.
		Оскільки судом першої інстанції рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, то колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
		В результаті встановленого та на підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга ПАТ «Українська залізниця» підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, оскільки постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись ст.ст.368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.
		Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 вересня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст постанови виготовлено 27 трав ня 2019 року.
		 
		Головуючий   /підпис/ 
		 
		 Судді :  /підписи/
		 
		З оригіналом згідно,
		Суддя Одеського апеляційного суду Г.Я. Колесніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...