Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/3238/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2019. Зареєстровано: 31.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2019.
Дата набрання законної сили: 01.07.2019
Номер судового провадження: 1-кп/629/126/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220380000183

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Кримінальне провадження № 629/3238/18
		Номер провадження 1-кп/629/126/19 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 травня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого  судді: ОСОБА_1 , за участю: секретаря  ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого  ОСОБА_4 , захисника  ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої  адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12018220380000183 від 24.01.2018 року відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водяне, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		 
		23 січня 2018 року, близько 10-00 години, ОСОБА_4 прийшов до приміщення Панютинської селищної ради, яке розташоване за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, буд. 11, де зайшов до приміщення службового кабінету №3, для вирішення питання, пов`язаного із водопостачанням. В цей час у вказаному приміщенні знаходились секретар селищної ради ОСОБА_6 та спеціаліст ОСОБА_8 .
		ОСОБА_6 пояснила ОСОБА_4 , що даним питанням займається не вона та попрохала почекати селищного голову ОСОБА_9 для остаточного вирішення питання. Після цього, ОСОБА_4 почав вимагати вирішення питання зараз. ОСОБА_6 ще раз пояснила, що його проблемою займуться відразу коли повернеться селищний голова. ОСОБА_4 продовжував вимагати вирішення питання почав вести себе агресивно. ОСОБА_8 зробила ОСОБА_4 зауваження і попрохала його почекати в коридорі, бо він заважає працювати. В цей час ОСОБА_10 підійшла до сейфу, щоб покласти до нього документи.
		ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з особливою зухвалістю до існуючого громадського порядку та авторитету органів державної влади, вчинив хуліганські дії. ОСОБА_4 продовжуючи пред`являти ОСОБА_6 претензії необґрунтованого характеру, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, схопив ОСОБА_6 за груди, поваливши її на підлогу, почав наносити їй удари ногою в область голови.
		В цей час ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , які знаходились в приміщенні кабінету, намагались припинити дії ОСОБА_4 , але він не зважаючи на зауваження та спроби його заспокоїти, чинив їм активний опір та продовжував наносити ОСОБА_6 тілесні ушкодження. Його дії були припинені лише коли його скрутили ОСОБА_11 та ОСОБА_13 за допомогою дроту.
		В результаті вищевказаних умисних хуліганських дій ОСОБА_4 , що тривали протягом 5 хвилин, потерпілій ОСОБА_14 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку та синців в області лоба в центрі, справа, в правій скроневій області, синці в області верхнього та нижнього внутрішніх квадрантів лівої молочної залози, по розгинальній поверхні правого попредпліччя у середній третині, по внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині, по внутрішній поверхні в області проекції правого колінного суглобу, садно по передній поверхні в області проекції лівого колінного суглобу, які згідно висновку експерта № 25-ЛЗ/18 є легкими тілесними ушкодженнями, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнав, заявлені цивільні позови прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоров`я «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення на суму 1877,61 та потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої злочином на суму 11135 гривень також не визнав. 
		В судовому засіданні пояснив, що 23.01.2018 року, близько 10-00 години він зайшов до кабінету №3 Панютинської селищної ради, а саме до секретаря селищної ради ОСОБА_6 зі скаргою на місцевого депутата та його сусіда ОСОБА_15 про те, що він забороняє йому набирати воду з колонки. Попросив, щоб йому дали представника з селищної ради з яким він піде по воду. ОСОБА_6 сказала, що їй ніколи розбиратися цим питанням, необхідно розчищати територію селищної ради від снігу, а також сказала, що він вже за сьогодні четверта людина, яка скаржиться на ОСОБА_16 . Потім вона сказала, щоб він залишив кабінет і не заважав їм з колегами працювати. В кабінеті також були ОСОБА_17 та ОСОБА_8 . Але залишати кабінет він відмовився, сів на стілець і став чекати вирішення його питання. При цьому ОСОБА_6 йому сказала, якщо він самостійно не залишить кабінет, то його винесуть разом зі стільцем. Коли ОСОБА_6 і її колеги зрозуміли, що з кабінету він не вийде, вони почали гукати інших своїх колег на допомогу. На крики дійсно прийшли працівники селищної ради та обступили його, при цьому він сидів на стільці та руками міцно тримався за нього. Коли його тримали працівники селищної ради, в цей час підійшла ОСОБА_6 і зненацька вдарила його кулаком, в якому була зв`язка ключів, в праве око. Після такого удару він перестав бачити, так як око стало кров`яним та слизилося. В цей час, як пояснив обвинувачений, у нього спрацював інстинкт самозбереження, він встав зі стільця і почав з силою всіх розштовхувати руками та направлятися у бік дверей, які були відчинені. Зауважив, що коли він розмахував руками то відчув, що ліктем зачепив когось із жінок по грудям, можливо це була ОСОБА_6 , але він це зробив механічно, ненавмисно. Біля дверей він зустрів чоловіка, який кричав, що хтось тут вбиває ОСОБА_18 , і зненацька наніс йому удар правою рукою у висок з лівої сторони. Так як люди, які його тримали були агресивно налаштовані і вихід з приміщення був заблокований співробітниками селищної ради ОСОБА_4 вирішив заскочити в одні із дверей кабінету та закритися. Як тільки він схопився за ручку дверей кабінету №4, його хтось ззаду відтягнув, ручка обірвалася і повалили на підлогу. Йому почали наносити удари по різним частинам тіла, заламали руки за спину та зв`язали. Потім приїхала поліція. ОСОБА_4 визнав, що дійсно своїми діями порушував робочий процес працівників Панютинської селищної ради.
		Незважаючи на повне невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , суд, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому правопорушенні підтверджується повністю зібраними по справі доказами, а саме:
		- показаннями потерпілої ОСОБА_6 даними нею в судовому засіданні, яка пояснила, що працює секретарем Панютинської селищної ради. 23.01.2018 року вона знаходилась на своєму робочому місці в кабінеті №3. Близько 09 години 55 хвилин їй зателефонувала завідувач дошкільного навчального закладу№2 ОСОБА_19 , та під час розмови вона почула, що її колега ОСОБА_8 , яка працює з нею в одному кабінеті, на когось реагує. Повернувшись вона побачила, що це був ОСОБА_4 , на що ОСОБА_8 сказала, що ОСОБА_6 зайнята і попросила зачекати. Закінчивши розмову вона вийшла з кабінету, оскільки необхідно було вирішити організаційні питання по розчищенню території Панютинської селищної ради від снігу. В цей час ОСОБА_4 сидів на стільці біля кабінету. Вона підійшла до нього та запитала, що у нього трапилось. Він сказав, що його матері сорок днів як померла і йому треба набрати води, а депутат Хмара не дає цього зробити. В цей час їй знову зателефонували по роботі. Після телефонної розмови вона продовжила розмову з ОСОБА_4 , але він вимагав викликати поліцію, депутатів, телебачення. Вона йому відповіла, що не може виконати його вимоги, оскільки напередодні в селищній раді відбулася сесія, тому його питання вона за пише до книги звернення громадян і доповість голові селищної ради як тільки він з`явиться на роботі, але ОСОБА_4 наполягав на своєму. Потім вона для вирішення робочих питань пішла до кабінету №2. Повертаючись назад вона застала як ОСОБА_17 говорила ОСОБА_4 , що його питання буде розглянуте, але на даний час немає такої можливості і запропонувала йому взяти дві пляшки води, які знаходяться в кабінеті. Підійшовши вона теж запропонувала йому взяти пляшки з водою з їхнього кабінету, але він категорично відмовився. Вона зайшла до кабінету та ОСОБА_4 також зайшов з нею, сів на стілець, та вимагав виконати його прохання. Вона ще раз роз`яснила йому, що не може виконати його прохання. Потім вона пройшла повз нього до сейфу, поклала печатки, закрила сейф ключами, та поклала ключі до карману. В цей час до кабінету зайшли ОСОБА_11 та ОСОБА_17 . Вона повернулася до ОСОБА_4 та попросила його залишити кабінет, так як всі вони будуть виходити на вулицю розчищати сніг. ОСОБА_4 відмовився та схопив її за груди і почав тягнути за кофту. Вона намагалася руками його відштовхнути, але він її не відпускав і вона впала на підлогу. ОСОБА_4 вскочив зі стільця і почав наносити їй удари ногами по голові. Її колеги за одежу почали його відтягувати, але в них не виходило. ОСОБА_4 постійно виривався та продовжував її бити кулаками по голові. Розуміючи, що колегам не вдається його відтягнути вона почала голосно кричати та кликати на допомогу. Коли їм вдалося його трішки відтягнути, то вона ногами відштовхнула ОСОБА_4 і піднялася. Проте колеги не змогли його втримати і він знову її схопив і кинув так, що при падінні вона вдарилася обличчям об стіл та продовжив її бити. На крики ОСОБА_17 , до кабінету підійшли інші колеги і в цей час ОСОБА_4 її відпустив та схопив ОСОБА_17 , яку почав тягнути до дверей в коридор. При цьому вона кричала щоб закривали двері в інших кабінетах, щоб ОСОБА_4 не завдав їм шкоди, оскільки в них працюють жінки. ОСОБА_4 затримали в коридорі її колеги. Зауважила, що сам конфлікт тривав 10-15 хвилин. Під час якого ОСОБА_4 постійно робили зауваження, але він не реагував. Діями ОСОБА_4 діяльність Панютинської селищної ради була порушена. Також пояснила, що ОСОБА_4 намагався потрапити і до інших кабінетів, з кабінету №4 зірвав ручку. Крім того пояснила, що під час конфлікту з ОСОБА_4 у неї в руках нічого не було і жодних ударів вона йому не наносила; 
		- показаннями свідка ОСОБА_13 даними ним в судовому засіданні, який пояснив, що 23.01.2018 року він біля будівлі Панютинської селищної ради розчищав сніг. В цей час до нього підійшов ОСОБА_4 та сказав, що він ображений на владу та селищну раду за те, що влітку йому не купили дві бензопили, та пішов до приміщення селищної ради. Через 15-20 хвилин вийшла його колега ОСОБА_20 зі словами, що на їхню колегу напали, хто саме напав вона не сказала. Він кинув лопату та забіг до приміщення селищної ради. В цей час ОСОБА_4 біг по холу приміщення від кабінету секретаря у бік виходу, а він стояв на проході. У колег він запитав: «чи це він напав, чи ні?». Відповіли, що він. При цьому ОСОБА_4 вів себе неадекватно, кричав, що його вбивають, бігав з одного кутка в інший, виражався нецензурною лексикою. Він попросив ОСОБА_4 зупинитися, але він на його зауваження не відреагував, потім він спробував його зупинити, при цьому схопив його за руку, але обвинувачений вдарив його, відмахнувся і побіг у протилежному напрямку. Підбіг до кабінету №4, де відірвав ручку. Потім, щоб присікти протиправні дії ОСОБА_21 він пригнув йому на спину, обвинувачений присів на коліна, в цей момент він завернув йому руки за спину і зв`язав їх дротом, який йому подав хтось із колег, які стояли поруч. В цей час обвинувачений кричав, виривався. Разом з ним був ОСОБА_11 та ОСОБА_22 . Через 5 хвилин приїхала поліція. Як пояснив свідок, таке рішення ним було прийнято з метою зупинення протиправних дій ОСОБА_4 та заради безпеки своїх колег. Також зауважив, що обвинувачений перебував в такому стані, що ніс загрозу для всього населення смт. Панютине. Також пояснив, що самого конфлікту він не бачив, але зі слів колег йому відомо, що ОСОБА_4 зайшов до кабінету потерпілої ОСОБА_6 з питанням, що депутат селищної ради не дає йому дозвіл на те, щоб він з водорозбірної колонки набирав воду. ОСОБА_6 пообіцяла розібратися з даним питанням, але обвинувачений на неї напав, повалив на підлогу і почав наносити удари. При цьому було декілька свідків, тому не вірити своїм колегам підстав у нього не було. Зауважив, що ОСОБА_4 завжди веде себе неадекватно, любить вчиняти провокації, він неодноразово робив йому зауваження, але останній на них не реагує, навіть викликав поліцію, коли в зоні відпочинку він спиляв дерева. Також пояснив, що з моменту коли він зайшов до приміщення селищної ради і до приїзду поліції пройшло 5-10 хвилин, а коли зайшов ОСОБА_4 і його покликали колеги  15 хвилин. Крім того пояснив, що коли приїхала поліція, то у ОСОБА_4 на щоці була незначна подряпина, яку він міг отримати під час його затримання; 
		- показаннями свідка ОСОБА_11 даними ним в судовому засіданні, який пояснив, що 23.01.2018 року, близько 10-00 години, для вирішення робочих питань, він зайшов в кабінет №3 адміністративної будівлі Панютинської селищної ради, який займала, на той час, ОСОБА_6 секретар селищної ради. Також в цьому кабінеті знаходилися спеціаліст 1 категорії ОСОБА_8 і діловод ОСОБА_17 . Окрім вказаних осіб в кабінеті знаходився ОСОБА_4 , який дуже голосно розмовляв, вимагаючи від ОСОБА_6 вчинити якість певні дії. Коли він зайшов, ОСОБА_6 знаходилась біля металевого сейфу, ОСОБА_4 сидів на стільці біля столу. В якусь мить ОСОБА_4 схопив ОСОБА_6 за груди і підтягнув до себе, вона почала вириватися. Потім він кинув її так, що вона впала на лівий бік, спиною до металевого сейфу. При цьому ОСОБА_4 підвівся, стілець впав, і він почав ногами бити ОСОБА_6 . Він разом з ОСОБА_17 намагалися за руки відтягнути обвинуваченого від потерпілої, але ОСОБА_4 виявився сильнішим, звільнивши руки останній почав далі ОСОБА_6 наносити руками та ногами удари по голові та тулубу. Потім піднялася ОСОБА_8 і вони вже утрьох намагалися ОСОБА_4 відтягнути від ОСОБА_6 . Коли вони його відтягнули ОСОБА_6 вдалося піднятися з підлоги, але обвинувачений знову від них вирвався і кинув ОСОБА_6 . При цьому остання падаючи вдарилася об кут столу, обвинувачений продовжив наносити їй удари в область шиї, тулубу, голови. Вони намагалися за одяг його відтягнути, при цьому ОСОБА_17 дуже голосно кричала. В якийсь момент їм вдалося його відтягнути та виштовхати за двері. Потім двері кабінету вони зачинили на замок, також ОСОБА_17 кричала всім співробітникам, щоб зачиняли двері і не впускали ОСОБА_4 . Через 2-3 секунди вони почули крики. Коли він відчинив двері та вийшов з кабінету, то побачив, що кричала ОСОБА_20 , ОСОБА_4 біг зі сторони коридору у бік його кабінету №4, а за ним біг ОСОБА_13 . Вони забігли в наступний коридор, де розташовані кабінети №№ 4,5,6, а потім звідти вискочив ОСОБА_4 , який спіткнувся і впав. За допомогою ОСОБА_13 , ОСОБА_22 вони його зв`язали і чекали поліцію, яку викликала ОСОБА_20 . Зауважив, що дівчата голосно кричали, можливо і робили зауваження обвинуваченому коли він наносив удари ОСОБА_6 , особисто він намагався відтягнути обвинуваченого від потерпілої, що саме він йому при цьому говорив, не пам`ятає. Потерпіла також голосно кричала та просила обвинуваченого зупинитися. Також пояснив, що коли вони намагалися затримати ОСОБА_4 то при цьому він кричав, що він попросив води, а йому не дали, просив відпустити його. На думку свідка обвинувачений діяв з метою перешкодити діяльності органу місцевого самоврядування в смт. Панютине, оскільки діями ОСОБА_4 на 3-4 години була порушена діяльність селищної ради. Крім того зауважив, що за його присутності ОСОБА_6 не наносила ОСОБА_4 жодних ударів, тим паче кулаком в обличчя. Вважав, що обвинувачений при спробі його затримати чинив опір ОСОБА_13 , оскільки у останнього була розірвана куртка, яка до цього була без пошкоджень. Обвинуваченого ніхто не бив;
		- показаннями свідка ОСОБА_8 даними нею в судовому засіданні, яка пояснила, що 23.01.2018 року, близько 10-00 години до кабінету №3 Панютинської селищної ради заглянув ОСОБА_4 і сказав, що йому потрібна ОСОБА_6 . ОСОБА_6 в цей час розмовляла по телефону, організовувала роботу з приводу розчищення снігу, тому вона попросила його зачекати. Потім ОСОБА_6 вийшла з кабінету. До ОСОБА_4 вийшла ОСОБА_17 і запитала, що йому потрібно. ОСОБА_4 розповів, що гр. ОСОБА_23 не дає йому води, тому вимагає щоб відбулася сесія, на яку потрібно запросити депутатів, гр.Хмару та телебачення. ОСОБА_17 намагалась його заспокоїти, та запропонувала набрати йому води з їхніх пляшок, які стоять у них в кабінеті, якщо у нього немає доступу до води, або він з інших причин не може її набрати. В цей час до ОСОБА_4 та ОСОБА_17 підійшла ОСОБА_6 і теж запропонувала набрати воду з кабінету, але ОСОБА_4 на таку пропозицію не погодився. ОСОБА_6 зайшла до кабінету і ОСОБА_4 також зайшов за нею і сів на вільний стілець. ОСОБА_6 декілька разів виходила з кабінету, а ОСОБА_4 наполягав на своєму. Вона зробила йому зауваження, щоб він не заважав їй працювати і попросила його зачекати ОСОБА_6 в коридорі, але він не погодився. Потім до кабінету зайшли ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , а також згодом і ОСОБА_11 . ОСОБА_6 ще раз попросила ОСОБА_4 вийти з кабінету, однак останній не відреагував. Потім ОСОБА_6 попросила всіх вийти з кабінету та допомогти розчистити від снігу територію біля селищної ради. ОСОБА_6 підійшла до сейфу і в цей час ОСОБА_4 несподівано накинувся на неї, повалив на підлогу та почав швидко та жорстко наносити удари ногою та руками в область голови та тулубу. Вона схопила телефон, щоб викликати поліцію, а ОСОБА_17 та ОСОБА_11 намагалися відтягнути за одежу ОСОБА_4 від ОСОБА_6 . Коли вони намагалися його відтягнути у неї з рук випав телефон і вони вже втрьох почали його відтягувати. Потім ОСОБА_6 встала на ноги, але ОСОБА_4 знову напав на неї, крутонув та кинув на край столу, притиснув руками та знову почав наносити удари. Вони втрьох почали його відтягувати, при цьому ОСОБА_17 голосно кричала, щоб він відпустив ОСОБА_6 , але Понедзельський взяв ОСОБА_17 за жакет та відштовхнув і вибіг на коридор. ОСОБА_6 закричала, що там теж співробітники жінки, і він може щось зробити. ОСОБА_11 вибіг на коридор, а вона зачинила двері. Через 30 секунд вона відчинила двері і підійшла до колег, які намагалися втримати ОСОБА_4 , який намагався вирватися. На їх прохання вона принесла з кабінету дріт, яким вони зв`язали руки ОСОБА_4 . Зауважила, що жодних ударів ні ОСОБА_6 ні її колеги ОСОБА_4 не наносили. У ОСОБА_4 була подряпина на щоці, але крові не було. Також пояснила, що обвинуваченого ніхто до кабінету №3 не запрошував. Пояснила, якщо б її співробітники не зупинили протиправні дії ОСОБА_4 то він би міг вийти за межі селищної ради і не відомо які б були потім наслідки. Також зауважила, що протиправними діями ОСОБА_4 діяльність селищної ради була порушена; 
		- показаннями свідка ОСОБА_17 даними нею в судовому засіданні, яка пояснила, що в день подій вона знаходилася на своєму робочому місці в Панютинській селищній раді. Потім вийшла з кабінету до іншого, а коли поверталася то в коридорі почула, що хтось голосно та агресивно розмовляє. Коли зайшла в коридор, де знаходиться її кабінет, то помітила, що на стільці сидить ОСОБА_4 . Вона у нього поцікавилася, що трапилося і чи може вона йому допомогти. На що він відповів, що його сусід гр. ОСОБА_23 не дає йому воду з колонки, оскільки до неї не розчищена від снігу дорога. Вона запропонувала йому дві пляшки води, які стояли в кабінеті, але він відмовився. Вона залишила його та пішла до кабінету. Через деякий час їй по роботі необхідно було зайти до кабінету секретаря селищної ради ОСОБА_6 . Зайшовши до кабінету вона помітила, що з лівої сторони від дверей на стільці сидить ОСОБА_4 , який голосно кричав, вимагав депутатів та виражався погрозами. ОСОБА_6 попросила його залишити кабінет і почекати голову селищної ради, на що ОСОБА_4 сказав, що без депутатів та голови селищної ради з кабінету не вийде. Потім ОСОБА_6 встала, підійшла до сейфу, поклала печатку та знову попросила ОСОБА_4 вийти з кабінету, але останній відмовився. В цей час ОСОБА_4 схопив ОСОБА_6 за груди, а остання щоб себе захистити, почала відштовхувати його руками, але він почав наносити удари рукою їй по голові. Вона та ОСОБА_11 , який зайшов до кабінету по роботі, почали відтягувати ОСОБА_4 від ОСОБА_6 , але він на них не реагував та продовжував наносити удари. Все це відбувалося дуже швидко. Потім ОСОБА_4 збив ОСОБА_6 з ніг і вона впала на підлогу, а обвинувачений продовжував наносити їй удари ногами і руками. Коли вони його трішки відтягнули ОСОБА_6 вдалося піднятися, але ОСОБА_4 знову її схопив та кинув на край столу та почав наносити удари рукою по голові. Весь час, скільки тривали сутички, вони намагалися ОСОБА_4 відтягувати від ОСОБА_6 . Потім ОСОБА_4 схопив її за пальто і витягнув в коридор. В цей час ОСОБА_6 крикнула співробітникам, щоб ті закрили двері, так як ОСОБА_4 вів себе неадекватно. Під час криків ОСОБА_6 їй вдалося від нього вирватися і вони зачинилися в кабінеті. Коли вони вийшли то помітили, що ОСОБА_4 сидів на підлозі, в сусідньому кабінеті була вирвана ручка. Також пояснила, що жодних ударів під час конфлікту ОСОБА_6 . ОСОБА_4 не наносила. Зауважила, що коли вони були в кабінеті у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не було, а коли він сидів вже в коридорі та у нього під правим оком трішки виступала кров;
		- рапортом старшого інспектора- чергового СРПП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_24 від 23.01.2018 року, в якому зазначено, що 23.01.2018 року надійшло повідомлення від ОСОБА_20 , про скоєння злочину. При виїзді ГРПП на місці події було встановлено, що 23.01.2018 року о 10-12 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 в ході раптово виниклої сварки ОСОБА_4 завдав тілесні ушкодження, стан здоров`я задовільний за медичною допомогою не зверталась (а.с.92);
		- заявою потерпілої ОСОБА_6 від 23.01.2018 року, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 23.01.2018 року приблизно о 09-50 год. прийшовши до неї на роботу (каб.№3) без будь-яких на те причин схопив її за одяг, завалив на підлогу та почав бити як руками так і ногами по всьому тілу, чим завдав їй тілесні ушкодження (а.с.98);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.03.2018 року та диском CD-R з його відеозаписом за участю потерпілої ОСОБА_6 та її представника - адвоката ОСОБА_7 , в ході проведення якого вона підтвердила свої свідчення та показала механізм завдання їй ударів ОСОБА_4 (а.с. 146-148,149)
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.03.2018 року та диском CD-R з його відеозаписом за участю свідка ОСОБА_11 , в ході проведення якого він підтвердив свої свідчення та показав механізм нанесення потерпілій ОСОБА_6 ударів ОСОБА_4 , та свої дії щодо припинення хуліганських дій обвинуваченим .
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.03.2018 року та диском CD-R з його відеозаписом за участю свідка ОСОБА_17 , в ході проведення якого вона підтвердила свої свідчення та показала механізм нанесення потерпілій ОСОБА_6 ударів ОСОБА_4 , та свої дії щодо припинення хуліганських дій обвинуваченим. 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.03.2018 року та диском CD-R з його відеозаписом за участю свідка ОСОБА_8 , в ході проведення якого вона підтвердила свої свідчення та показала механізм нанесення потерпілій ОСОБА_6 ударів ОСОБА_4 , та свої дії щодо припинення хуліганських дій обвинуваченим.
		- судово-медичною експертизою №25-ЛЗ/18 від 24.01.2018 року, згідно висновку якої у ОСОБА_6 за фактом спричинення тілесних ушкоджень з урахуванням даних з наданої медичної документації мали місце такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та синців в області лоба в центрі, справа, в правій скроневій області, синці в області верхнього та нижнього внутрішніх квадратів лівої молочної залози, по розгинальній поверхні правого передпліччя у середній третині, по внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині, по внутрішній поверхні в області проекції правого колінного суглобу, садно по передній поверхні в області проекції лівого колінного суглобу, які утворилося від ударної дії тупих предметів що не відобразили в пошкодженнях своїх індивідуальних особливостей та яким могли бути як руки так і взуті ноги, можливо в строк вказаних в настановній частині постанови та потерпілою.
		Маловірогідне утворення комплексу вищевказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти зростання.
		Виходячи із областей локалізації тілесних ушкоджень, потерпілій було нанесено не менше семи травматичних впливів тупими предметами.
		За ступенем тяжкості вищевказана черепно-мозкова травма це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, згідно пункту 2.3.3. правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., синці та садно це легкі тілесні ушкодження, згідно пункту 2.3.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України віл 17.01.1995 р. (а.с.100);
		- судово-медичною експертизою №118-ЛЗ/18 від 23.04.2018 року, згідно висновку якої показання дані потерпілою ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в ході проведення слідчого експерименту 17.03.2018 року в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині способу спричинення та механізму утворення у потерпілої тілесних ушкоджень (а.с.114).
		Також в судовому засіданні був досліджений протокол проведення слідчого експерименту від 17.03.2018 року та диск CD-R з його відеозаписом за участю обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , в ході проведення якого він підтвердив свої свідчення та показав механізм завдання йому удару ОСОБА_6 (а.с. 142-144,145).
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупності, визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.
		В судових дебатах захисник обвинуваченого ОСОБА_5 прохав ухвалити відносно його підзахисного ОСОБА_4 виправдувальний вирок, оскільки в його діях відсутній склад злочину. Зазначив, що суб`єктивно ОСОБА_4 сприйняв дії потерпілої ОСОБА_6 та інших, такі як загрожують його життю і здоров`ю. В силу вад зору ним заволоділа паніка і в такому панічному стані він мав намір втекти з місця події, тобто мав на меті врятуватися втечею. Оточуючі люди можливо суб`єктивно сприйняли його дії, як хуліганські, але з його точки зору вони такими не були. Тому, на його думку, відсутність суб`єктивної сторони злочину виключає весь злочин ст. 296 ч. 3 КК України. Також пояснив, що під час конфлікту ОСОБА_4 діяв хаотично, тому спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 , але спричинив їх ненавмисно з необережності.
		Суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні та під час слідчого експерименту за його участі та до позиції захисника обвинуваченого щодо відсутності в діях ОСОБА_4 складу злочину, оскільки вони суперечать іншим доказам, які були досліджені при розгляді кримінального провадження, а саме показам потерпілої, свідків та висновкам експерта, тому не бере їх до уваги при ухваленні вироку. 
		Покази потерпілої та свідків є логічними та послідовними, не суперечать один одному, збігаються із дослідженими письмовими доказами. Натомість ні обвинуваченим ні його захисником суду не надано належних доказів на підтвердження нанесення обвинуваченому з боку ОСОБА_6 будь-яких тілесних ушкоджень.
		Така позиція ОСОБА_4 пояснюється його наміром любими шляхами приховати або перекрутити справжні обставини справи, змінити їх у вигідному для себе сенсі і таким чином зменшити ступінь своєї винуватості, пом`якшити свою участь.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), пов`язане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст.50КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Відповідно до ч. 3 ст.12КК України обвинувачений ОСОБА_4  скоїв злочин середньої тяжкості.
		Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4  встановлено, що він громадянин України, з середньою спеціальною освітою, невійськовозобов`язаний, не працює, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря  нарколога не перебуває, за місцем реєстрації та проживання характеризується незадовільно, раніше не судимий. Згідно висновку судово  психіатричного експерта №456 від 07.06.2018 року, ОСОБА_4 на теперішній час хронічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_4 перебував поза хронічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_4 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.115-117, 118, 119, 120, 121,122, 126-128).
		Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 08.10.2018 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення є середній, ризик небезпеки для суспільства  середній.
		Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 296 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75, 76 КК України  звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
		Підстав до застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.
		Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
		Заявлений по кримінальному провадженню стороною обвинувачення в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоров`я «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_6 від кримінального правопорушення на суму 1877,61 грн суд задовольняє в повному обсязі.
		Також, підлягає задоволенню заявлений позов потерпілої ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1135 гривень та моральної шкоди в розмірі 10000 гривень, оскільки суд вважає, що на вищезазначені суми протиправними діями обвинуваченого потерпілій було завдано матеріальну та моральну шкоду.
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Враховуючи, що потерпілій ОСОБА_6 внаслідок неправомірних дій обвинуваченого були завдані душевні страждання, суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого їй була завдана моральна шкода, у розмірі, зазначеної потерпілою у поданій нею цивільному позові. 
		Суд вважає, що саме такий розмір грошового відшкодування разом із винесенням обвинуваченому ОСОБА_4 обвинувального вироку та призначенням останньому покарання за вчинений злочин буде відповідати обсягу моральних страждань потерпілої.
		Судові витрати на залучення експертів та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд - 
		 
		у х в а л и в:
		 
		Визнати ОСОБА_4 винним за ч. 3 ст. 296 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 1 (один) рік.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати. 
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Водяне, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального закладу охорони здоров`я «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області на р/р 35416015093240 в УДК Лозівського управління державної казначейської служби в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 40199749, грошові кошти у сумі 1877 (одна тисяча вісімсот сімдесят сім) гривень 61 копійка.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Водяне, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Лозівським МРВ УМВС в Харківській області 10 червня 1999 року, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином у розмірі 11135 грн., з яких матеріальна шкода  1135 грн; моральна шкода  10000 грн.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...