Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/4574/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2019. Зареєстровано: 02.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2019.
Дата набрання законної сили: 02.07.2019
Номер судового провадження: 1-кп/233/75/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22017050000000227

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Код суду 233 Справа № 233/4574/17 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 травня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 , 
		захисника ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22017050000000227 від 11 липня 2017 року), за обвинуваченням: 
		ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, -
		в с т а н о в и в :
		Обвинувачений ОСОБА_7 умисно взяв участь у терористичній організації та здійснив керівництво терористичною групою за наступних обставин.
		24.08.1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Згідно з п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		31.05.1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 року № 42 ФЗ). Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 року, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 року № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 №2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 року № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у невстановлених представників влади та збройних сил виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС вирішили досягти зокрема шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.
		Так, 07 квітня 2014 року в м. Донецьку під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених представників влади та ЗС створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими представниками влади та ЗС, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР».
		Вказана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
		Так, на учасників силового блоку терористичної організації «ДНР» покладаються наступні обов`язки: систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції; створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності; вербування нових учасників до складу силового блоку терористичних організацій «ДНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями; захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області; вчинення терористичних актів та диверсій на інший території України; захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні; силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд; організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації. 
		Водночас на учасників політичного блоку терористичної організації «ДНР» покладаються обов`язки: створення так званих «органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності; видача документів, які мають ознаки нормативно-правових актів, від імені нелегітимних «органів державної влади «ДНР»; організація та проведення незаконних референдуму та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»; проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії між лідерами «ДНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам АТО; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» та для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
		На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
		Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.
		07.04.2014 року за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції.
		13.04.2014 року через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України виконуючий обов`язки Президента України Указом від 14.04.2014 року за № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну антитерористичну операцію (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.
		З квітня 2014 року по теперішній час учасниками терористичної організацій «ДНР», що реалізують злочинний умисел невстановлених представників влади РФ і ЗС щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чиниться збройний опір правоохоронним органам України та іншим представникам сил антитерористичної операції у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.
		Як наслідок, під контролем терористичної організації «ДНР» опинилась частина території Донецької області, визначена постановою Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 року «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування».
		Водночас з метою створення в очах міжнародної спільноти та місцевих мешканців образу «ДНР» як легітимного державного утворення, забезпечення утримання частини території Донецької області, взятої представниками терористичної організації «ДНР» під контроль шляхом насильницьких злочинних дій, її лідерами прийнято рішення щодо створення та функціонування окремих органів та установ політичного блоку «ДНР».
		14.05.2014 року на території, тимчасово підконтрольній терористичній організації «ДНР», представниками останньої введено в дію так звану «Конституцію ДНР», якою визначено систему так званих «органів державної влади ДНР», в якій як «виконавчий орган» визначено «Совет министов ДНР» до складу якого увійшло так зване «міністерство юстиції ДНР».
		Також 14.05.2014 року на території, тимчасово підконтрольній терористичній організації «ДНР», представниками останньої введено в дію так звану «Конституцію ДНР», якою визначено систему так званих «органів державної влади ДНР», в якій як «виконавчий орган» визначено «Совет министов ДНР» до складу якого увійшло так зване «міністерство державної безпеки ДНР».
		Терористичною організацією «Донецька народна республіка», з метою сприяння її діяльності, на підставі постанови ради міністрів ДНР від 17.07.2014 року № 17-5 «О создании МГБ ДНР», створено окремий структурний підрозділ - «Министерство государственной безопасности ДНР» (далі «МДБ ДНР»), в структуру якого увійшло так зване «Макіївське територіальне представництво», яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, Центрально-міський район, вул. Дзержинського 23а.
		Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, із метою скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, починаючи з 2014 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) становиться одним із учасників «силового» блоку та керівником структурного підрозділу силового блоку терористичної організації, а саме займає посаду начальника Макіївського міського відділу Міністерства державної безпеки терористичної організації «ДНР».
		З цього часу, ОСОБА_7 , будучи колишнім співробітником Управління СБ України в Донецькій області, маючи спеціальну освіту та професійні навички, спеціальну фізичну, військову та оперативну підготовку, перебрав на себе функції начальника Макіївського міського відділу Міністерства державної безпеки терористичної організації «ДНР», виконуючи організаційні функції, забезпечуючи його стійкість, професійність, керованість і тривалість злочинних дій, плануючи злочинну діяльність псевдодержавного органу терористичної організації «ДНР», як у формі наказів, так і вказівок, інструктажів, координуючи дії усіх його учасників, і отримуючи від скоєння злочинів протиправний дохід та забезпечуючи фінансування кожного його учасника.
		Відповідно до відведеній йому ролі у плані спільних злочинних дій та на виконання функцій, покладених на нього, ОСОБА_7 умисно, з власної ініціативи та з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, виконував наступні обов`язки: здійснення оперативно-розшукової діяльності спрямованої на протидію підрозділам ЗС України, СБ України та інших формувань залучених до проведення антитерористичної операції на території Донецької області; здійснення контррозвідувальної діяльності спрямованої на протидію підрозділам ЗС України, СБ України та інших формувань залучених до проведення антитерористичної операції на території Донецької області; здійснення заходів пов`язаних із компрометацією органів державної влади України та підрозділів ЗС України, СБ України та інших формувань залучених до проведення антитерористичної операції на території Донецької області; здійснення заходів спрямованих на залучення до участі у непередбаченому збройному формуванні «МДБ ДНР» нових учасників, а також проведення вербувань цивільного населення з метою збору інформації про підрозділи ЗС України, СБ України та інших формувань залучених до проведення антитерористичної операції на території Донецької області; здійснення дій (з використанням заходів фізичного та психологічного впливу, незаконного позбавлення волі, проведення тортур тощо) з переслідування місцевих мешканців, за фактами та ознаками, нібито, надання сприяння правоохоронним органам України та здійснення дій в інтересах України; здійснення заходів спрямованих на утиски та переслідування з метою заподіяння фізичного насилля та заволодіння майном діючих співробітників Управління СБ України в Донецькій області.
		Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 , обіймаючи посаду начальника Макіївського міського відділу Міністерства державної безпеки терористичної організації «ДНР» та виконуючи наведені вище функції, здійснював безпосереднє керівництво особовим складом Макіївського міського відділу Міністерства державної безпеки терористичної організації «ДНР», та іншими невстановленими в ході слідства особами.
		При цьому ОСОБА_7 усвідомлював, що терористична організація, учасником та керівником підрозділу якої він є, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки; залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.
		В результаті діяльності терористичної організації «ДНР» на території Донецької області було спричинено масову загибель людей, а також зруйновано та пошкоджено велику кількість адміністративних та приватних будівель і споруд, викрадено майно фізичних та юридичних осіб в особливо великому розмірі, таким чином умисні дії членів терористичної організації призвели до тяжких фізичних та моральних страждань значної частини населення України.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, обвинувальний акт направлений до суду, у судові засідання не з`явився, не прибув на судові виклики без поважної причини більше як два рази, тому суд на підставі ухвали від 16 березня 2018 року здійснював спеціальне судове провадження, що відповідає вимогам ст. 323 КПК України.
		Суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_7 в об`ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:
		- свідок ОСОБА_8 повідомив у судовому засіданні, що він знайомий з ОСОБА_9 з травня 2012 року, тобто з часу зарахування його на посаду оперуповноваженого Харцизського відділу СБУ. У травні 2014 року у м. Харцизську проходив референдум, ОСОБА_10 і Торез також входили до оперативного забезпечення. Було захоплено виконком, відділення поліції та СБУ. Під час робочих нарад у відділі ОСОБА_9 казав, що потрібно збирати інформацію щодо військових ЗСУ та щодо учасників НЗФ, так як не знали, яку сторону прийдеться прийняти, і це було у приказному порядку. Він неодноразово бачив в «Ютубі» і російських ресурсах відео святкування дня поліції у Макіївці, де були присутні ОСОБА_9 та інші керівники ДНР. ОСОБА_9 організував роботу Макіївського відділу МДБ, куди входять ОСОБА_10 і Харцизський відділення МДБ. Ігнатов знаходиться у м. Донецьку, а працює у м. Макіївці. Дана інформація ним отримана в ході виконання службових обов`язків. Він бачив ОСОБА_9 наприкінці серпня 2014 року на Білосарайській косі, також іноді бачилися і їздили до ОСОБА_11 ;
		- свідок ОСОБА_12 повідомив у судовому засіданні, що він знайомий з ОСОБА_9 з травня 2010 року, коли перевівся з Єнакієвського СБУ на посаду оперуповноваженого Харцизського відділу СБУ. У травні 2014 року сталися мітинги, потім захоплення будівель влади. Після захоплення СБУ спілкувалися телефоном, при цьому ОСОБА_9 виказував негативне ставлення до АТО і українських військових. На нараді ОСОБА_9 сказав, що буде підпорядковуватися українській владі, а потім побачимо. Також ОСОБА_9 наказав збирати інформацію щодо військових ЗСУ та НЗФ. В інтернеті він бачив відео з святкування дня поліції ДНР, де як почесні гості були ОСОБА_9 та ОСОБА_13 . Зі слів колег йому відомо, що ОСОБА_9 проживає у м. Донецьку, а працює в Макіївському МДБ. 17 липня 2014 року він потрапив у полон ДНР, коли проживав у м. Жданівка, та підозрює, що це робота ОСОБА_9 . За ним приїхали з м. Донецька, а потім родичі його викупили. ОСОБА_9 телефонував його дружині і питав, чи будуть його викупати з полону. Потім він ховався у м. Донецьку і просив ОСОБА_9 допомогти йому виїхати, але той не допоміг;
		- свідок ОСОБА_14 , особу якого підтверджено старшим слідчим в ОВС слідчого відділу 2 Управління СБУ в Донецькій області ОСОБА_15 , повідомив у судовому засіданні, що він проживав у м. Харцизську і особисто знав ОСОБА_9 як начальника Харцизського відділення СБУ, також у них були спільні знайомі. Навесні 2015 року він повернувся до ОСОБА_16 , де проживали батьки і діти, знаходився у них вдома. В один з днів до нього підійшли невідомі особи, представилися поліцією ДНР, і спитали анкетні дані. Потім вони вилучили телефон і комп`ютерну техніку, посадили його до мікроавтобусу «VW Transporter», один із невідомих направив на нього пістолет, а інший надів маску та наручники і сказали, що ідуть до відділку поліції ОСОБА_16 . Через хвилин 30 його спустили до підвального приміщення і залишили до ранку. Наступного дня почали допит, його били, застосовували електрошокер, ставили запитання щодо зв`язку з ЗСУ. Допитували його двоє, один з російським акцентом, а інший - на прізвище ОСОБА_9 . Після допиту йому дозволили зателефонувати родичам і повідомити що з ним все добре. Протримали його 3 години і переведи до ІТТ м. Макіївки, зняли наручники і маску. Наступного дня його відвезли до м. Донецька у будівлю колишнього інституту кольорових металів, що у Калінінському районі, де допитали за допомогою поліграфу з приводу співпраці з Україною, а потім відвезли до ІТТ Макіївки. Через декілька днів його знову привезли у будівлю інституту кольорових металів, де він побачив ОСОБА_9 , якого впізнав за голосом. ОСОБА_9 спитав, чи впізнав він його, на що він відповів, що впізнав. ОСОБА_9 став розказувати, як відстроюється республіка, агітував до співпраці з МДБ ДНР. Потім сказав, що якщо він відмовиться співпрацювати, то приїдуть додому і знайдуть матеріали про співпрацю з СБУ і що він зрадник ДНР, посадять до спільної камери і гарантовано до ранку він не доживе. Він відповів, що згоден співпрацювати і його відпустили, сказавши, щоб чекав подальших вказівок. Його привезли до Макіївського МДБ, віддали комп`ютерну техніку і відвезли додому. Прізвище і посаду ОСОБА_9 він бачив на документах, коли перебував у полоні. Після всього він виїхав з м. Харцизська і не зв`язувався більше з тією стороною.
		Також провина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена дослідженими у судовому засіданні доказами:
		- інформацією начальника ВКР Управління СБ України в Донецькій області ОСОБА_17 від 30 квітня 2015 року щодо виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 КК України, стосовно діяльності «МГБ ДНР»;
		- інформацією начальника представництва внутрішньої безпеки в Донецькій області ОСОБА_18 від 30 березня 2017 року № 9/5-215нт щодо встановлення даних відносно ОСОБА_7 , у т.ч. засобів зв`язку, місця роботи (начальник Макіївського міського відділу МГБ ДНР) та проживання, родинних зв`язків;
		- інформацією заступника начальника Управління - начальника ГВ в м. Маріуполі Управління СБ України в Донецькій області ОСОБА_19 від 27 травня 2017 року щодо встановлення відомостей щодо місця роботи та родинних зв`язків ОСОБА_9 ;
		- інформацією начальника представництва внутрішньої безпеки в Донецькій області ОСОБА_18 від 28 липня 2016 року № 9/5-808нт щодо встановлення інформації про протиправну діяльність у складі терористичної організації МДБ ДНР ОСОБА_7 ;
		- акт огляду Інтернет ресурсу від 14 жовтня 2016 року, яким оглянуто Інтернет ресурс «http://www.makeyevka.ru», доступ до якого не обмежується, де виявлено відео, на якому тимчасово виконуюча обов`язки голови міста Макіївка ОСОБА_20 вітає з днем поліції терористичної організації «ДНР» співробітників Макіївського міського відділу поліції. На зазначеному відео на 03:28 хвилині виявлене зображення ОСОБА_7 , який приймає участь у поздоровлені співробітників Макіївського міського відділу поліціі терористичної організації «ДНР», як керівник Макіївського відділу міністерства державної безпеки терористичної організації «ДНР»;
		- протоколом огляду від 13 січня 2017 року Інтернет сторінки - «МГБ ДНР», розташованого за адресою «http://www.mgbdnr.ru», з якої встановлено, що збройне формування «МГБ ДНР» має відповідні територіальні органи у м. Горлівка, Дебальцеве, Макіївка, Новоазовськ, Харцизськ;
		- протоколом огляду від 16 травня 2017 року Інтернет ресурсу, розташованого за адресою «http://www.dnr-online.ru», з якої встановлено, що збройне формування «МГБ ДНР» функціонує як міністерство на території так званої ДНР;
		- протоколом огляду від 16 травня 2017 року Інтернет ресурсу, розташованого за адресою «http://smdnr.ru/postanovleniya/», де містяться постанови так званої ради міністрів ДНР, а також мається текст постанови ради міністрів ДНР № 14-5 від 17.07.2014 р. «Про утворення міністерства державної безпеки донецької народної республіки»;
		- протоколом огляду від 16 травня 2017 року Інтернет ресурсу, розташованого за адресою «http://wanted.mvs.gov.ua», де містяться відомості про перебування у розшуку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дезертира за ст. 408 КК України. Розшук здійснюється Приморським ВП Центрального відділу ГУНП в Донецькій області;
		- постановою старшого слідчого в ОВС СУ Управління СБ України в Донецькій області від 25 травня 2017 року про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		- протоколом за результатами проведення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою категорії «контррозвідувальна перевірка» № 9/164 «Джигіт» від 21 лютого 2017 року, яким зафіксовані розмови за мобільним номером телефону НОМЕР_1 співробітника МБД на ім`я ОСОБА_21 , який працює на посаді начальника Макіївського міського відділу МДБ терористичної організації ДНР, яким є ОСОБА_7 ;
		- протоколом огляду від 16 червня 2017 року Інтернет ресурсу «Youtube», де оглянуто відеозаписи під назвою «Сотрудников полиции поздравили с профессиональным праздником», «День полиции ДНР», де зображено святкування співробітників так званої поліції Макіївки терористичної організації ДНР, та де серед присутніх осіб виявлено особу, схожу на ОСОБА_7 ;
		- висновком судової портретної експертизи № 261 від 15 вересня 2017 року, відповідно до якого на відео файлах, які наявні на оптичному диску DVD-R, серійний номер MFP333U1040456214, «Додаток № 1 до протоколу огляду від 16.06.17», «Огляд відеозаписів ресурсу «Youtube», на яких зображено особу ОСОБА_7 - співробітника МГБ ДНР», на додатку № 9/5-215нт від 03.03.2017, в копії облікової картки особи отримувача паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданої на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на вільних зразках зображення обличчя ОСОБА_7 , зображено обличчя однієї і тієї ж особи;
		- протоколом огляду речей від 29 серпня 2017 року, яким оглянуто файл з інформацією щодо перебування телефонного номеру НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_7 і встановлено, що вказаний телефонний номер згідно базових передавальних станцій в період з 09.09.2014 року по 13 липня 2017 року знаходився на тимчасово непідконтрольній території України в межах Донецької області а саме в м. Донецьк;
		- протоколом огляду речей від 18 серпня 2017 року, яким оглянуто файл з інформацією щодо перебування телефонного номеру НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_7 і встановлено, що вказаний телефонний номер згідно базових передавальних станцій в період з 24.01.2015 року по 08.06.2015 року знаходився на тимчасово непідконтрольній території України в межах Донецької області;
		- протоколом огляду речей від 13 вересня 2017 року, яким оглянуто файл з інформацією щодо перебування телефонного номеру НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_7 і встановлено, що вказаний телефонний номер згідно базових передавальних станцій в період з 12.10.2014 року по 14.01.2016 року знаходився на тимчасово непідконтрольній території України в межах Донецької області;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 серпня 2017 року, в ході якого свідок ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_7 за загальними рисами обличчя, кольором волосся та статурою, як особу, яка до початку бойових дій на території Донецької області працював співробітником СБ України, а потім начальником Макіївського відділення МДБ терористичної організації ДНР;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10 серпня 2017 року, в ході якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_7 за загальними рисами обличчя, кольором волосся та статурою, як особу, яка до початку бойових дій на території Донецької області працював співробітником СБ України, а потім начальником Макіївського відділення МДБ терористичної організації ДНР;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 серпня 2017 року, в ході якого свідок ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_7 за загальними рисами обличчя, кольором волосся та статурою, як особу, яка до початку бойових дій на території Донецької області працював співробітником СБ України, а потім начальником Макіївського відділення МДБ терористичної організації ДНР;
		- протоколом огляду від 14 серпня 2017 року Інтернет ресурсу «Миротворець», де за результатами пошукового запиту « ОСОБА_22 » сформовано один результат пошуку із назвою: « ОСОБА_7 » та після відкривання даного посилання виявлено відомості щодо ОСОБА_7 ;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом від 14 вересня 2017 року, в ході якого свідок ОСОБА_8 впізнав за загальними ознаками тембру голосу та розмовою ОСОБА_7 , з яким він знайомий у якості безпосереднього керівника - начальника Харцизського МРВ Управління СБ України в Донецькій області в період 2012-2014 років. З 2014 року ОСОБА_7 очолює Макіївський структурний підрозділ непередбаченого законом збройного формування «МДБ» терористичної організації «ДНР»;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом від 14 вересня 2017 року, в ході якого свідок ОСОБА_12 впізнав за загальними ознаками тембру голосу та розмовою ОСОБА_7 , з яким він знайомий у якості безпосереднього керівника - начальника Харцизського МРВ Управління СБ України в Донецькій області в період до 2014 року. З 2014 року ОСОБА_7 очолює Макіївський структурний підрозділ непередбаченого законом збройного формування «МДБ» терористичної організації «ДНР»;
		Суд вважає безпосередньо досліджені вищенаведені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості. 
		Судом встановлено, що з квітня 2014 року у Донецькій області діє стійке ієрархічне об`єднання - організація, так звана «Донецька народна Республіка», створена всупереч інтересам Держави Україна, учасники якої на території України займаються, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та скоєнням інших злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі. 
		Поняття терористичної організації визначено відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року і це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції 2001 року, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28 вересня 2001 року № 1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі, потягли звернення Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄЄ, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 року за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 року за № 1597-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 року за № 337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 року за № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 року за № 145-VIII.
		Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016 року. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.
		Тобто, суд враховує Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.
		При цьому, під час судового розгляду справи, суд вважає, що державним обвинуваченням було доведено, що так звана «ДНР» діє на території України саме як терористична організація, незаконно, та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.
		14.05.2014 року на території, тимчасово підконтрольній терористичній організації «ДНР», представниками останньої введено в дію так звану «Конституцію ДНР», якою визначено систему так званих «органів державної влади ДНР», в якій як «виконавчий орган» визначено «Совет министов ДНР», до складу якого увійшло так зване «міністерство юстиції ДНР» та так зване «міністерство державної безпеки ДНР».
		Терористичною організацією «Донецька народна республіка», з метою сприяння її діяльності, на підставі постанови ради міністрів ДНР від 17.07.2014 року № 17-5 «О создании МГБ ДНР», створено окремий структурний підрозділ - «Министерство государственной безопасности ДНР» (далі «МДБ ДНР»), в структуру якого увійшло так зване «Макіївське територіальне представництво», яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, Центрально-міський район, вул. Дзержинського 23а.
		У свою чергу ОСОБА_7 , будучи громадянином України та розуміючи, що вищевказані нормативні документи є незаконними, оскільки явно прийняті всупереч Конституції України та чинному законодавству України, після захоплення частини Донецької області членами незаконної терористичної організації «ДНР», розуміючи протиправний характер своїх дій, із метою скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, починаючи з 2014 року (точна дата в ході судового розгляду не встановлена) став одним із учасників «силового» блоку та керівником структурного підрозділу силового блоку терористичної організації, а саме зайняв посаду начальника Макіївського міського відділу Міністерства державної безпеки терористичної організації «ДНР».
		Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена, а саме що ОСОБА_7 умисно взяв участь у терористичній організації та керував терористичною групою і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 258-3 КК України.
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини ( ч.5 ст. 9 КПК України).
		Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображені у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , мало місце, це діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме участь у терористичній організації та керівництво терористичною групою, обвинувачений винний у його вчиненні та підлягає покаранню.
		Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів; 25 травня 2017 року ОСОБА_7 оголошено у розшук, який здійснюється СВ Управління СБ України в Донецькій області.
		Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, за відсутності обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання.
		Згідно роз`яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а згідно з п.2 цієї самої Постанови Пленуму Верховного Суду України «Відповідно до п.1 ч.1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. 
		Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. 
		Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до категорії особливо тяжких злочинів. Також ОСОБА_7 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-фтизіатра не перебуває.
		З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, не можливо без ізоляції від суспільства, і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		При цьому, суд при призначенні покарання виходить не тільки з меж караності діяння, встановлених у відповідній санкції статті Особливої частини КК України, а й із тих норм Загальної частини КК України, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються інші питання, пов`язані з призначенням покарання, що здатні вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і міри, в тому числі й тих положень, що передбачені частиною другою статті 59 КК України, а тому, у зв`язку з перебуванням обвинуваченого на керівній посаді у складі не передбаченого законом збройного формування терористичної організації, що передбачає певне матеріальне забезпечення, тобто корисливий мотив, вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
		Цивільний позов не заявлений.
		Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
		Відомостей щодо речових доказів стороною обвинувачення суду не надано.
		Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 в ході досудового розслідування не обирався. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 368, 370, 374 КПК України, -
		у х в а л и в :
		ОСОБА_7 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.
		Початок строку відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_7 обчислювати з дати його затримання. 
		Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.ст. 131, 176 КПК України, засудженому ОСОБА_7 не обирався.
		Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_7 і етапування його для відбування покарання у вигляді позбавлення волі до ДП «Бахмутська УВП (№ 6)» доручити Костянтинівському ВП Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області. 
		Цивільний позов не заявлений.
		Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь держави у відшкодування витрат на залучення експертів (проведення судової портретної експертизи № 261 від 15 вересня 2017 року) 2971 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят одну) грн. 20 коп.
		Відомостей щодо речових доказів стороною обвинувачення суду не надано.
		Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий суддя
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...