Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/291/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2019. Зареєстровано: 02.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2019.
Дата набрання законної сили: 30.05.2019
Номер судового провадження: П/9901/291/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		30 травня 2019 року 
		Київ
		справа №9901/291/19
		адміністративне провадження №П/9901/291/19
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду         Чиркіна С.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України про визнання дій і бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, 
		В С Т А Н О В И В:
		23.05.2019 до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява ОСОБА_2 про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України №303/2019 "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів" від 21.05.2019 (далі Указ). Зазначена справа зареєстрована за єдиним унікальним номером 9901/278/19
		27.05.2019 до Верховного Суду,  як суду першої інстанції, надійшла позовна заява, у якій ОСОБА_1 визначила себе в якості Позивача - 3-ї особи  із самостійними вимогами до позову у справі 9901/278/19 та додатково вказала в якості Відповідача Верховну Раду України. 
		ОСОБА_1 , просить суд, задля не продовження «кнопкодавства» при голосуванні у парламенті, визнати протиправними дії і бездіяльність Президента України та Верховної Ради України щодо невиконання Указу від 21.05.2019 №303/2019; зобов`язати Президента України та Верховну Раду України усунути бездіяльність та вчинити дій щодо виконання Указу Президента України від 21.05.2019 №303/2019,  стягнути з Верховної Ради України морально-матеріальну шкоду у розмірі 1 917 прожиткових мінімумів; зобов`язати Президента України та Верховну Раду України зменшити кількість 450 депутатів Верховної Ради на зразок Європарламенту.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що незважаючи на Указ Президента України від 21.05.2019 №303/2019, яким достроково припинено повноваження Верховної Ради України, парламент продовжує здійснювати свою діяльність шляхом прийняття рішень, які порушують конституційні права позивача.
		Обраний спосіб захисту свідчить про порушення ОСОБА_1 питання щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України. 
		При вирішенні питання щодо відкриття провадження у цій справі суд бере до уваги всі доводи Позивача та враховує наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України                       (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Частиною  1-ю  ст. 49 КАС України передбачено, що  треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. 
		Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно із ч.2  ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За таких обставин до позовної заяви ОСОБА_1 , застосовуються вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей обраного нею статусу третьої особи. 
		Згідно з ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Відповідно до п. 2  ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. 
		Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на всі публічно-правові спори, а лише на ті, які виникають в результаті здійснення суб`єктом владних повноважень саме управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, які вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
		За змістом ч. 4 ст. 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України та Верховної Ради України.
		Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Верховної Ради України, Президента України, визначені ст. 266 КАС України.
		Таким чином, у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті правові акти, дії чи бездіяльність, зокрема, Президента України та Верховної Ради України, які виникли у правовідносинах, в яких вони реалізовують свої владні (управлінські) повноваження і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їх юридичним змістом і процедурою розгляду. 
		При цьому, розмежовуючи підсудність адміністративних справ про оскарження правових актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Президента України та Верховної Ради України, а відтак і вирішуючи питання щодо можливості застосування спеціальних правил визначених Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду цієї категорій спорів, визначальним є саме предмет спору, тобто зміст (суть) актів, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а також правовий статус останнього у спірних правовідносинах.
		Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що предметом спору у  справі є дії та бездіяльність Президента України та Верховної Ради України пов`язані з невиконанням Указу Президента України від 21.05.2019 №303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Питання терміну дії та підстав  дострокового припинення діяльності Верховної Ради України визначені Конституцією України. У той же час, конституційний процес дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та участь у цьому процесі Президента України та Верховної Ради України не є формою реалізації ними управлінських функцій і не може підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції.
		27.05.2019 Верховний Суд у справі 9901/278/19 прийняв рішення про відмову и у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України №303/2019 "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів" від 21.05.2019.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		З приводу клопотання про надання правової допомоги в оформлені позовної заяви суд зазначає наступне. Правова конструкція ч.ч. 3, 4 КАС України передбачає складання позову шляхом заповнення бланку наданого судом та допомога службовцем апарату в оформлені позову. В контексті вимог ч. ч.  1, 2, 5 ст. 160 КАС України Ювченко В.І., дотримана письмова форма позовної заяви, таким чином відсутні обставини які передбачають надання позивачу  допомоги в оформленні позовної заяви.
		Керуючись статтями 22, 170, 266 КАС України, суд
		У Х В А Л И В:   
		Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України про визнання дій і бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття.
		 
		Суддя                                                                                                                         Чиркін С.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...