Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/6478/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2019. Зареєстровано: 02.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2019.

Номер судового провадження: 1-кс/640/6788/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018220000000290

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                        Справа № 640/6478/18 
		                            н/п 1-кс/640/6788/19 
		  УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		     
		"30" травня 2019 р.  Київський районний суд м. Харкова у складі:
		слідчого судді- ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря- ОСОБА_2 ,
		адвоката - ОСОБА_3 
		прокурора - ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу захисника ОСОБА_3 , діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , на повідомлення ОСОБА_5 про підозру від 09 березня 2019 року у кримінальному провадженні № 42018220000000290 від 23.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		28.05.2019 до Київського районного суду м. Харкова надійшла скарга захисника ОСОБА_3 , діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , на повідомлення ОСОБА_5 про підозру від 09 березня 2019 року у кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191. ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, у порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України, у якій скаржник просить:
		1. Прийняти до розгляду та задовольнити скаргу на повідомлення ОСОБА_5 про підозру по кримінальному провадженню №42018220000000290 від 23.02.2018;
		2. Скасувати повідомлення про підозру від 09.03.2019 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018;
		3. Зобов`язати слідчого СУ розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 вчинити дії щодо виключення з ЄРДР по кримінальному провадженню №42018220000000290 від 23.02.2018 відомостей про оголошення підозри ОСОБА_5 .
		На обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначив наступне.
		СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.
		Кримінальне провадження №42018220000000290 за ч. 3 ст. 191 КК України зареєстровано 23.02.2018 за фактом того, що службові особи Головного управління Держпродспоживслужби, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з невстановленими особами у грудні 2017 року при здійсненні державних закупівель заволоділи грошовими коштами державної установи, чим спричинили матеріальних збитків державним інтересам.
		11.02.2019 було зареєстроване кримінальне провадження № 12019220000000203 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 364 КК України за фактом використання службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області службового положення всупереч інтересам служби, які умисно порушили вимоги ст. ст. 46, 49 Бюджетного кодексу України і підписали документи, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості, тим самим вчинили дії, в результаті яких державі було завдано збитки у вигляді втрати активів.
		Також 11.02.2019 було зареєстроване кримінальне провадження № 12019220000000204 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України за фактом складання і підписання службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області в порушення вимоги ст. ст. 46, 49 Бюджетного кодексу України документів, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості, в результаті яких державі було завдано збитки у вигляді втрати активів.
		Постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4 від 12.02.2019 про об`єднання матеріалів досудового розслідування, матеріали кримінальних проваджень № 42018220000000290 від 23.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 191 КК України, № 12019220000000203 від 11.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 364 КК України, № 12019220000000204 від 11.02.2019, об`єднано в одне провадження за загальним номером №42018220000000290.
		09.03.2019 ОСОБА_5 слідчим СУ ГУ НП в Харківській області було повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, тобто за кримінальними провадженнями №12019220000000203 та №12019220000000204 внесеними до ЄРДР 11.02.2019 та у подальшому об`єднаними із кримінальним провадженням № 42018220000000290.
		Так, згідно до пункту 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 р., підпункти 11- 27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
		Вважав, що в даному випадку, оскільки повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_5 саме 09.03.2019 року, то зміни, внесені в КПК слід трактувати такими, що не погіршують становище підозрюваної.
		Таким чином фактично існує дві чинні редакції КПК: одна застосовується до проваджень, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до реєстру до 15.03.2018, а друга - після цієї дати. При цьому вони передбачають різний обсяг прав сторони захисту, що є порушенням принципу верховенства права, невід`ємною складовою якого є принцип правової визначеності та передбачуваності законодавства.
		Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності.
		Так, у рішеннях від 2.08.84 у справі «Malone v. United Kingdom» та від 16.02.2000 у справі «Amann v. Switzerland» ЄСПЛ зауважив, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі в разі потреби, за допомогою відповідної консультації, регулювати свою поведінку.
		При цьому в рішенні від 21.10.2010 у справі «Дія-97 проти України» Суд констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного здійснення правосуддя й дотримання принципу юридичної визначеності та, на що сторони провадження мають право сподіватися, застосування зазначених положень. Норму не можна вважати «законом», якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися нею у своїх діях (рішення від 25.11.99 справі «Hashman and Harrup v. The United Kingdom»).
		У свою чергу Конституційний Суд у рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 вказав, що «із конституційних принципів рівності та справедливості випливає вимога визначеності, ясності й недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці й неминуче призводить до сваволі» (абз.2 пп.5.4 п.5 мотивувальної частини).
		Крім того, практика ЄСПЛ виходить з того, що дискримінація особи за будь-якими ознакам не допускається (рішення від 4.10.2012 у справі «Chabauty v. France» та від 3.04.2012 у справі «Van der Heijden v. the Netherlands»). А тому сторона захисту не може мати різний обсяг прав з огляду тільки на дату внесення певних відомостей до ЄРДР.
		Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Норми КПК щодо можливості оскарження повідомлення про підозру в скоєнні злочину є чинними. 
		Отже, як зазначає захисник, з огляду на ст.5 КПК процесуальна дія (оскарження повідомлення про підозру) повинна проводиться, а процесуальне рішення прийматися згідно з КПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 р.
		Тому сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру від 09.03.2019р. підлягає оскарженню на підставі п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р.р., яка діє з 15.03.2018 р., оскільки відмова у задоволені цієї скарги з підстав внесення певних відомостей до ЄРДР до 15.03.2018р. є дискримінацією особи, а саме підозрюваної ОСОБА_5 .
		На його думку, повідомлення про підозру від 09.03.2019р. складено слідчим та погоджено прокурором без відповідних правових підстав. Оскільки, відомості про вчинення злочину були отримані 16.02.2018р., то рішення про початок досудового розслідування повинно бути було прийнято у формі Постанови. Внесення відомостей до ЄРДР 23.02.2018р., на його думку, не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, у якій чітко вказується на те, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, суду. Рішення слідчого, прокурора ухвалюється у формі постанови, яка складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по - батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК; резолютивної частини, як повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову.
		Отже, рішення про початок кримінального провадження не може бути винятком, адже починаючи саме з цієї миті можливе здійснення процесуальних дій.
		Рішенню уповноважених осіб про порушення (початок) кримінального провадження має бути надана процесуальна форма, тобто винесена відповідна постанова. Лише після цього відомості про кримінальне правопорушення можуть бути внесені до ЄРДР.
		Але матеріали досудового розслідування № 42018220000000290 не містять відповідного рішення - Постанови порушення (початок) кримінального провадження. В матеріалах досудового розслідування № 42018220000000290 міститься Повідомлення про початок досудового розслідування. Таким чином, на його думку, проведення слідчих (розшукових) дій, застосування заходів процесуального примусу складня та вручення ОСОБА_5 . Повідомлення про підозру від 09.03.2019 р. «в обхід» прийняття законного і обґрунтованого рішення про порушення (початок) кримінального провадження - є незаконним. Отже, права і законні інтереси ОСОБА_5 порушені безпідставним кримінальним переслідуванням шляхом повідомлення її про підозру.
		На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не завершене, з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру (09.03.2019 р.) сплило більше 2-х місяців.
		Сторона захисту вважає, що здійснення повідомлення про підозру від 09.03.2019 року ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 42018220000000290 від 23.02.2018 р. є необґрунтованою та підлягає скасуванню, враховуючи наступне.
		Щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України зазначив, що у повідомленні про підозру від 09.03.2019 р. не обґрунтовано, що ОСОБА_5 станом на 27.12.2017 року була службовою особою.
		Так, у повідомленні про підозру від 09.03.2019р. слідчий посилається на наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 1018-к від 04.12.2017, на підставі нібито якого ОСОБА_5 виконувала обов`язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області саме 27.12.2019 р. Однак саме наказом 295-Адм від 26.12.2017р. на ОСОБА_5 було покладено виконання обов`язків начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на період відрядження начальника Головного управління ОСОБА_7 26-27.12.2017р.
		Також слідчий у повідомленні про підозру від 09.03.2019р. (абз. 5 арк. 1) посилається на Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №16 від 25.02.2016 р.
		Згідно до п. 3 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 26.07.2017 р. № 366, вказане Положення втратило чинність, у зв`язку із затвердженням Наказом Держпродспоживслужби від 21.07.2017 р. № 579 «Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області».
		Таким чином, висновок слідчого про віднесення ОСОБА_5 станом на 27.12.2017р. до службових осіб ґрунтується на наказі Держпродспоживслужби № 1018-к від 04.12.2017 та Положенні про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, яке станом на 27.12.2017р. вже втратило чинність. А отже повідомлення про підозру від 09.03.2019р. в частині висновку про віднесення ОСОБА_5 станом на 27.12.2017р. до службових осіб є необґрунтованим, тобто відсутній суб`єкт злочину.
		Також вважав, що у повідомленні про підозру від 09.03.2019р. не обґрунтована суб`єктивна сторона злочину - прямий умисел. Так, у повідомлення про підозру від 09.03.2019 р. необгрунтовано, що ОСОБА_5 діяла саме з прямим умислом, однак відсутні посилання на докази які це можуть підтвердити. Зазначив, що покази ОСОБА_5 повністю спростовують версію слідчого та свідчать про необґрунтованість повідомлення про підозру від 09.03.2019 р.
		Крім того вказав, що у повідомленні про підозру від 09.03.2019р. міститься суперечність в частині спеціальної мети злочину - в чиїх інтересах діяла ОСОБА_5 . Так у абз. 3 арк. 4 повідомлення про підозру від 09.03.2019 р. вказано, що ОСОБА_5 діяла «в інтересах третьої особи - Державної установи «Харківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», з метою отримання останнім неправомірної вигоди». Натомість абз. 2 арк. 5 повідомлення про підозру від 09.03.2019 р. вказано, що ОСОБА_5 діяла вже «з метою отримання службовими особами установи неправомірної вигоди». Яких саме посадових осіб не вказано. А у абз. 3 арк. 5 повідомлення про підозру від 09.03.2019 р., з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичних осіб. Яких саме не вказано.
		 
		Тобто, як зазначає захисник, слідчий у повідомленні про підозру від 09.03.2019 р. вказав трьох взаємовиключних суб`єктів - отримувачів неправомірної вигоди: Державну установу «Харківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», невідомі посадові особи, невідомі юридичні особи. Також кошти перераховані Державній установі «Харківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» не є неправомірною вигодою.
		Згідно до примітки до ст. 364-1 КК України, у статтях 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
		Однак договір № 246 від 26.12.2017р., на підставі якого здійснювалася оплата, у судовому порядку не визнано недійсним. Судові спори щодо невиконання або неналежного виконання договору № 246 від 26.12.2017 р. наразі відсутні.
		Згідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Щодо висновку судово-економічної експертизи №303 від 22.12.2018р. Харківського НДЕКЦ МВС України, то експерта, на момент проведення дослідження, не попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.ст.384,385 КК України, що є порушенням ч. 2 ст. 102 КПК України та п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 №53/5, абз. 4 п. 1 розд. III Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 р. № 591 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2017 за № 1024/30892.
		Зазначив, що висновок експерта №303 ґрунтується виключно на умовах викладених у постанові про призначення судово-економічної експертизи, що зафіксовано на стор.19 висновку, а не на результатах проведених експертом досліджень та не на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо, що є порушенням п. 1 ч. 5 ст. 69 та п. З ст. 101 КПК України.
		Також висновок експерта № 303 суперечить матеріалам справи, зокрема, відповіді ДУ «Харківській лабораторний центр МОЗ України» від 13.03.2019р. на адвокатський запит.
		Захист вважає висновок експерта № 303, проведений по кримінальному провадженню 42018220000000290 таким, що не відповідає вимогам КПК України, містить у собі необгрунтовані відомості і є недопустимим доказом. Тому слідчий не обґрунтував отримання будь-ким неправомірної вигоди та взагалі наявність неправомірної вигоди - отримання коштів без законних підстав.
		Щодо нібито використання службового становища всупереч інтересам служби зазначив, що Головному управлінню Держпродспоживслужби в Харківській області в 2017 з державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2809040 «Проведення лабораторних випробувань, вимірювань, досліджень та експертизи під час здійснення державного нагляду ( контролю) " надані асигнування для запобігання виникненню та поширенню спалахів інфекційних хвороб, масових неінфекційні захворювань (отруєнь) та їх ліквідації шляхом проведення лабораторних досліджень факторів середовища життєдіяльності людини та здійснення відповідних профілактичних заходів.
		 
		Паспорт бюджетної програми затверджено у другому півріччі 2017 р. спільним наказом Міністерства АПК України та Міністерства фінансів України від 16.08.2017 р. №463/698. Фактично асигнування надійшло на рахунки Головного управління в вересні-грудні 2017 р. За результатами 4-х оголошень у системі "PROZORRO" про проведення закупівель лабораторних послуг торги не відбулися.
		У відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами переговорної процедури 26.12.2017р. між ДУ «Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України» (Виконавець) і Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області (Замовник) було укладено договір про закупівлю послуг № 246 на суму 2903205,96 грн., який підписано саме начальником Головного управління ОСОБА_7 . У зв`язку з чим, оплата робіт за дійсним договором про закупівлю послуг №246 від 26.12.2017р., який укладено у межах бюджетної програми КПКВК 2809040, не суперечить та не може суперечити інтересам служби.
		Водночас у повідомленні про підозру від 09.03.2019р. слідчий взагалі не вказав в чому саме виразилося використання службового становища нібито всупереч інтересам служби.
		Крім того вказав, що у повідомленні про підозру від 09.03.2019 р. відсутнє зазначення розміру шкоди, необхідний і безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями саме ОСОБА_5 . Так у повідомленні про підозру від 09.03.2019 р. слідчим не зазначено розміру шкоди та на підставі якого документу (висновку експертизи) вона встановлена, а також в чому полягає причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями саме ОСОБА_5 (оскільки договір № 246 від 26.12.2017 р. підписав саме начальник Головного управління ОСОБА_7 ), що виключає наявність злочину з матеріальним складом, який передбачений ч. 1 ст. 364 КК України.
		Також зазначив що припущення слідчого про не проведення частини лабораторних досліджень проб питної води можуть свідчити лише, що виникли цивільно-правові відносини щодо якості надання лабораторних послуг (порушення процедури проведення лабораторних досліджень), а не кримінально правові відносини. Вказані питання підлягають вирішенню у господарському судочинстві шляхом подання позовної заяви щодо неякісного виконання умов договору тощо.
		 
		На час підписання акту виконаних робіт № 246/1 від 27.12.2017 р. у ОСОБА_5 не було та не могло бути інформації про не проведення частини лабораторних досліджень проб питної води. Оскільки ОСОБА_5 не мала обов`язку та фактичної можливості перевірити де саме відбиралися проби, як перевозилися та яким чином проведено лабораторні дослідження.
		Крім того, 12.03.2019р. захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_8 звернулася з адвокатським запитом до ДУ «Харківській обласний лабораторний центр МОЗ України», в якому просила надати інформацію щодо переліку лабораторного обладнання, яке використовувалось при дослідженнях; системи обліку, реєстрації та зберігання результатів лабораторних досліджень; фактичного їх проведення в рамках договору №246 від 26.12.2017р.
		13.03.2019р. ДУ «Харківській лабораторний центр МОЗ України» надав відповідь на адвокатський запит, в якому міститься інформації, що ДУ "Харківській обласний лабораторний центр МОЗ України" при виконанні договору №246 від 26.12.2017р реєструвала результати досліджень в журналах, які затверджені наказом МОЗ України, для обліку результатів досліджень використані програми, встановлені в багатоканальній системі детекції ПЛР- продуктів в реальному часі iQ5 та фотометрі "Sunrise Touch Тесап" з додатковим кольоровим сенсорним екраном, вся інформація щодо результатів досліджень зберігається в паперових журналах та на приладах. 
		Інформація ДУ "Харківській ОЛЦ МОЗ України" підтверджує проведення лабораторних досліджень за договором №246 від 26.12.2017р. у повному обсязі.
		Крім того адвокат зазначив, що 26.12.2017р. між ДУ «Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України» (Виконавець) і Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області (Замовник) було укладено договір про закупівлю послуг №246 на суму 2903205,96 грн., який підписано саме начальником Головного управління ОСОБА_7 26.12.2017р. саме начальником Головного управління ОСОБА_7 підписано додаткову угоду №1 до договору 246 від 26.12.2017р без зміни обсягів замовлених послуг та суми договору.
		Згідно до показань свідка ОСОБА_9 , викладених у протоколі допиту свідка від 13.04.2018 р., лабораторні послуги, вказані у договорі № 246 від 26.12.2017 р. були замовлені на підставі службової записки, підготовленої саме ОСОБА_10 .
		Акт виконаних робіт 246/1 від 27.12.2017р. до договору 246 від 26.12.2017 р. підписаний ОСОБА_5 після його перевірки та візування (підписання) керівником відділу правового забезпечення - ОСОБА_11 .
		Платіжне доручення № 28 від 27.12.2017р. за актом виконаних робіт (послуг) № 246/1 від 27.12.2017р. до договору про закупівлю послуг № 246 від 26.12.2017 р. було підписано головним бухгалтером ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_12 .
		Згідно до показань свідка - головного бухгалтера та ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_12 , викладених у протоколі допиту свідка від 19.04.2018 р., після отримання вказаних актів (в тому числі акту № 246/1 від 27.12.2017 р.) зазначені документи були відображені за бухгалтерським обліком ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, після цього було підготовлено платіжні доручення на підставі вказаних актів, і весь пакет документів було направлено для здійснення перевірки і подальшої оплати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області.
		Таким чином, ОСОБА_5 , виконуючи 27.12.2017р. обов`язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, не повинна була бути присутня при відборі проб та під час проведення лабораторних досліджень за договором № 246 від 26.12.2017 р., не ставила та не повинна була ставити свій підпис на направленнях проб води та результатах санітарно-мікробіологічних досліджень, а тому не могла достовірно знати про фактичне проведення або не проведення лабораторних досліджень.
		При підписанні акту виконаних робіт № 246/1 від 27.12.2017р. ОСОБА_5 не повинна була перевіряти відбір проб, спосіб їх перевезення, звіряти усі результати досліджень із актом № 246/1 від 27.12.2017р., враховуючи наявність візи (підпису) керівника відділу правового забезпечення та відсутність його зауважень, повідомлень чи висновків про невиконання договору № 246 від 26.12.2017р., відсутність інформації у письмовій формі про неправомірність моїх дій від начальника Управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності, яка здійснювала контроль за відповідністю перерахованих коштів обсягам виконаних робіт.
		Так, саме до повноважень керівника відділу правового забезпечення належить здійснення заходів, спрямованих на виконання договірних зобов`язань, проведення аналізу результатів господарської діяльності Головного управління, вивчення умови і причин порушень договірних зобов`язань, підготовка правових висновків за фактами виявлених правопорушень» (п.п. 11, 13, 14 п.9 Положення про відділ правового забезпечення Головного управління Держпродспожив-служби в Харківській області, затвердженого наказом Головного управління Держпродспожив-служби в Харківській області від 19.08.2017 р. № 964).
		ОСОБА_5 виходила із належного та правомірного виконання робіт за договором № 246 від 26.12.2017 р., поклалася на достовірність відомостей у акті № 246/1 від 27.12.2017р. на підставі візи (підпису) керівника відділу правового забезпечення та не мала підстав для не підписання поданого їй акту № 246/1 від 27.12.2017 р., оскільки оплата за договором повинна була бути здійснена у межах бюджетного року (враховуючи вихідні - до 29.12.2017 р.)
		Щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, захисник вважав, що у діянні ОСОБА_5 , що описано у повідомленні про підозру від 09.03.2019р., відсутні суб`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона службового підроблення. Так, для притягнення до відповідальності за цією статтею необхідно довести прямий умисел - «завідомість». Тобто, що особа усвідомлювала всі фактичні обставини вчиненого діяння (підписання акту без фактичного виконання робіт) та розуміла його соціально-осуджуваність, шкідливість. Однак ОСОБА_5 не могла «достовірно знати» та усвідомлювати невиконання частини лабораторних досліджень (оскільки таке не виконання не встановлено рішенням суду і зараз), тобто відсутній прямий умисел.
		ОСОБА_5 за версією слідчого «склала шляхом підписання» акт виконаних робіт № 264/1 від 27.12.2017 р., що є об`єктивно неможливим. Оскільки під складанням розуміється «повне виготовлення документа, який не відповідає дійсності», а не підписання документу вже складеного іншими особами.
		При цьому ст. 366 КК передбачає відповідальність тільки за викривлення даних в офіційних документах - тобто за певні активні дії.
		Враховуючи наведене, на думку захисника, здійснення повідомлення про підозру від 09.03.2019 року ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 42018220000000290 від 23.02.2018р. є передчасним, а відповідна підозра є необгрунтованою та підлягає скасуванню.
		У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 доводи скарги підтримав у повному обсязі, посилаючись на підстави, викладені в скарзі, просив про її задоволення.
		Процесуальний керівнику кримінальномупровадженні прокурор відділупрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_4 проти задоволенняскарги заперечував,посилаючись нате,щоч.1 ст.303 КПК України була доповнена пунктом 10, який передбачає можливість оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру, відповідно до пп. 23 п. 7 Параграфу 1 Розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Разом із тим, відповідно до п. 4 Параграфу 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 вказаного Закону підпункти 11-27,45пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. 
		Постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області від 12.02.2019 матеріали досудового розслідування № 42018220000000290 від 23.02.2018 за ч. 3 ст. 191 КК України, № 12019220000000203 від 11.02.2019 за ч. 1 ст. 364 КК України, № 12019220000000204 від 11.02.2019 за ч.1 ст.366 КК України, об`єднані в одне провадження за загальним №42018220000000290.
		А тому, у відповідності до ч.7 ст.217 КПК України, днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні є 23.02.2018р., тобто, на його думку, підстави для оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_5 - відсутні.
		Слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду 30.05.2019 надійшов лист від слідчого ОСОБА_6 , в якому він просить розглянути скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5  адвоката ОСОБА_3 за його відсутності, у зв`язку зі службовою необхідністю, та просив долучити заперечення та матеріали, необхідні для розгляду скарги (а.с.114).
		У письмових запереченнях проти скарги захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 заперечував, посилаючись на наступне.
		Верховною Радою України 03.10.2017 прийнято Закон України №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України. Цивільного процесуального кодексу України. Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15.12.2017. 
		Зазначеним Законом частину першу статті 303 доповнено пунктом 10, відповідно до якого на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора такого змісту, а саме: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
		Згідно п.4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України. Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто з 16 березня 2018 року.
		Відповідно до ч. 7 ст. 217 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
		Тобто, днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000000290 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 191, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України є 23.02.2018.
		Отже, згідно п.4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України. Цивільного процесуального кодексу України. Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, вказані вище зміни щодо оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру не мають зворотної дії в часі та не можуть застосовуватися до справи, по якій відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до введення в дію цих змін.
		Враховуючи вищевикладене, вважав, що правові підстави для скасування повідомлення слідчого, прокурора про підозру в межах даного кримінального провадження відсутні.
		Також зазначив, що захисник (адвокат) ОСОБА_3 вказує, що рішення про початок досудового розслідування повинно прийматися у формі постанови.
		Однак, на його думку, таке твердження не відповідає положенням КПК України.
		Відповідно до ч.2 ст. 214 КГЖ України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Відповідно до ч.3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,, що здійснюється негайно після завершення огляду.
		Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
		Отже, винесення будь - яких постанов до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є порушенням ч.3 ст. 214 КПК України і тягне за собою відповідальність.
		Захисник (адвокат) ОСОБА_3 вказує, що слідчий помилково у повідомленні про підозру ОСОБА_5 від 09.03.2019 посилається на Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затверджене наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №16 від 25.02.2016, і що вказане Положення ніби - то станом на 27.12.2017 було не чинним.
		Під час досудового розслідування у відповідь на запит слідчого № 28543/119- 24-2018 від 03.12.2018 листом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 601-042-4/9505 від 06.12.2018 надано копію Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затверджене наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №16 від 25.02.2016 як такого, що є чинним.
		Відомості про наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 579 від 21.07.2019 у сторони обвинувачення відсутні, даний документ не знаходиться у відкритому доступі.
		Тому на даний час у кримінальному провадженні відсутні підтверджуючі документи або інформація про наявність та чинність наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 579 від 21.07.2019.
		Вказане питання буде додатково перевірено стороною обвинувачення у кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018. За результатами перевірки буде прийняте відповідне рішення.
		Отже, на його думку, скарга захисника підозрюваної ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 від 28.05.2019 не підлягає задоволенню.
		Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, та надані докази, приходить до наступного. 
		СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000000290 від 23.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України (а.с.12-13).
		11.02.2019 зареєстроване кримінальне провадження № 12019220000000203 за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.364 КК України за фактом використання службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області службового положення всупереч інтересам служби, які умисно порушили вимоги ст. ст. 46, 49 Бюджетного кодексу України і підписали документи, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості, тим самим вчинили дії, в результаті яких державі було завдано збитки у вигляді втрати активів (а.с.12-13).
		Також 11.02.2019 зареєстроване кримінальне провадження №12019220000000204 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України за фактом складання і підписання службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області в порушення вимоги ст. ст. 46, 49 Бюджетного кодексу України документів, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості, в результаті яких державі було завдано збитки у вигляді втрати активів (а.с.12-13).
		Постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4 від 12.02.2019 р. про об`єднання матеріалів досудового розслідування, матеріали кримінальних проваджень № 42018220000000290 від 23.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 191 КК України, № 12019220000000203 від 11.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 364 КК України, № 12019220000000204 від 11.02.2019, об`єднано в одне провадження за загальним номером №42018220000000290 (а.с.14-15).
		09.03.2019 у кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України (а.с.16-23).
		Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
		Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником (Частину першу статті 303 доповнено пунктом 10 згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017).
		Зі скарги захисника підозрюваної ОСОБА_5  адвоката ОСОБА_3 вбачається, що він просить скасувати повідомлення про підозру від 09.03.2019 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018; та зобов`язати слідчого СУ розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 вчинити дії щодо виключення з ЄРДР по кримінальному провадженню №42018220000000290 від 23.02.2018 відомостей про оголошення підозри ОСОБА_5 .
		За змістом скарги вбачається, що захисник підозрюваного вказує на необґрунтованість винесеної підозри ОСОБА_5 , а тому, на його думку, має застосовуватися п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
		В даному випадку п. 1 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України діють як загальна та спеціальна норми.
		03.10.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15.12.2017.
		Згідно п.4§ 2«Прикінцеві положення»Закону України«Про внесеннязмін до Господарського процесуальногокодексу України,Цивільного процесуальногокодексу України, Кодексу адміністративногосудочинства Українита іншихзаконодавчих актів»від 03.10.2017№ 2147-VIII, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
		Як зазначено вище, згідно Витягу з кримінального провадження № 42018220000000290 від 23.02.2018, ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за ч. 3 ст.191 КК України. Тобто, вказане кримінальне провадження відкрито ще 23.02.2018.
		В подальшому, в межах даного кримінального провадження, згідно наданого Витягу, та вказаних вище постанов в даному кримінальному провадженні були об`єднані декілька кримінальних проваджень, згідно наданої постанови прокурора від 12.02.2019, що передбачено положеннями, зокрема, ст. 217 КПК України, на яку посилався прокурор при винесенні вказаних процесуальних рішень.
		Згідно ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
		Як зазначено вище, частину першу статті 303 доповнено пунктом 10 згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017, який набув чинності 15.03.2018 та не має зворотньої сили за вказаних вище обставин.
		09.03.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в межах кримінального провадження № 42018220000000290 відкритого ще 23.02.2018 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України (а.с. 23).
		Отже, згідно п.4§ 2«Прикінцеві положення»Закону України«Про внесеннязмін доГосподарського процесуальногокодексу України,Цивільного процесуальногокодексу України,Кодексу адміністративногосудочинства Українита іншихзаконодавчих актів»від 03.10.2017№ 2147-VIII, вказані вище зміни щодо оскарження повідомленої підозри не мають зворотньої дії в часі та не можуть застосовуватися до справи, по якій відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до введення в дію цих змін.
		Таким чином, виходячи з норм чинного кримінального-процесуального законодавства, правові підстави до скасування повідомлення про підозру від 09.03.2019 ОСОБА_5 , зобов`язати слідчого СУ розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 вчинити дії щодо виключення з ЄРДР по кримінальному провадженню №42018220000000290 від 23.02.2018 відомостей про оголошення підозри ОСОБА_5 - відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, ч. 2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -
		Ухвалив:
		 
		Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 , діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , на повідомлення ОСОБА_5 про підозру від 09 березня 2019 року у кримінальному провадженні № 42018220000000290 від 23.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч.1 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...