Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 41/401 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.03.2010. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			03 березня 2010 р. № 41/401   
				 
					 
				
				Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			
			Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
			Мележик Н.І.,
			Капацин Н.В.
			розглянувши у відкритому 
			судовому засіданні касаційну
			скаргу                                                   Дочірнього підприємства "Газ-тепло" 
			Національної акціонерної компанії 
			"Нафтогаз України" 
			на постанову          Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року
			 у справі                                                   № 41/401
			 господарського суду                              міста Києва
			 за позовом                                                  Знам"янського комунального 
			підприємства теплових мереж 
			 до                                                            Дочірнього підприємства "Газ-тепло" 
			Національної акціонерної компанії 
			"Нафтогаз України" 
			 про                                                            стягнення 81 087,30 грн.
			 за участю представників:
			позивача –          не з"явились
			 відповідача –          не з"явились 
			В С Т А Н О В И В:
			У листопаді 2008 року Знам"янське комунальне підприємство теплових мереж звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості у розмірі 81 087,30 грн. та судових витрат.
			Уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача частину коштів у сумі 75612,27 грн. на підставі статті 1212 ЦК України як такі, що перебувають у відповідача без належних на те правових підстав, та 5 475,03 грн. боргу.
			 Рішенням господарського суду міста Києва від 10.04.2009 року (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року (судді: Шипко В.В., Борисенко І.В., Євсіков О.О.), позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 75 612,27 грн. коштів, що перебувають у відповідача без достатньої правової підстави, 5 475,03 грн. боргу та судові витрати.
			 Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Дочірнє підприємство "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти попередніх інстанцій скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
			 Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
			 Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
			Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
			Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
			Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем –Знам‘янським комунальним підприємством теплових мереж (як комісіонером) та відповідачем –Дочірнім підприємством „Газ-Тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (як комітентом) укладено договори комісії № 12/06-1000 від 29.09.2006 року, № 12/05-310 від 01.10.2005 року, № 12/04-252 від 01.10.2004 року, за якими комітент (відповідач) доручив, а комісіонер (позивач) зобов’язався здійснювати діяльність по продажу теплової енергії та укладати від свого імені, але за рахунок комітента та за вказівками останнього угоди зі споживачами (п. 2.1).
			Згідно п. 4.12 договорів № 12/06-1000 від 29.09.2006 року та № 12/05-310 від 01.10.2005 року комісіонер зобов’язався відшкодувати комітенту за власні кошти різницю між вартістю реалізованої споживачам або третім особам теплової енергії, якщо має місце укладення правочину за ціною реалізації меншою, ніж ціна, обумовлена в п. 3.3 договору.
			Пунктом 4.11 договору № 12/04-252 від 01.10.2004 року комісіонер взяв на себе обов"язок відшкодувати комітенту за власні кошти різницю між вартістю реалізованої теплової енергії, якщо має місце укладення угоди за ціною реалізації меншою, ніж ціна обумовлена договором. Якщо комісіонер реалізував теплову енергію споживачам за ціною більшою, ніж ціна зазначена в договорі, то додатково одержана вигода належить комісіонеру.
			Відповідно до п. 5.3 названих договорів комітент виплачує комісіонеру комісійну винагороду шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок. Комісійна плата виплачується комісіонеру з грошових коштів, отриманих комітентом від споживачів на рахунок, визначений п.5.1 договорів.
			Комісійна плата становить 0,1% від вартості фактично реалізованої в межах вказаних договорів теплової енергії. Додаткова комісійна плата становить 0,1 % від вартості фактично реалізованої теплової енергії. Загальний розмір комісійної плати становить 0,2 % від вартості реалізованої теплової енергії (п.5.2 договорів).
			Пунктами 4.15 договорів № 12/06-1000 від 29.09.2006 року, № 12/05-310 від 01.10.2005 року та п.4.14 договору № 12/04-252 від 01.10.2004 року комісіонер зобов’язаний надати комітенту до 10 числа місяця, наступного за звітним, всі необхідні документи щодо виконання даного доручення. Форма звітності комісіонера викладена в додатку № 3 до договору, який є невід’ємною його частиною.
			На виконання умов договору № 12/06-1000 від 29.09.2006 року сторонами підписано звіт комісіонера № 11 З/1000 від 30.11.2006 року (за листопад 2006 року), за яким заборгованість комісіонера перед комітентом становить 48921,47 грн. 
			Крім того, на підставі акту прийому –передачі теплової енергії № 10 К/1000 від 31.10.2006 року, комісійна плата становить 0,2 % від вартості реалізованої теплової енергії (реалізовано теплової енергії на суму 85924,09 грн.), складає 171,85 грн.
			На виконання умов договору № 12/05-310 від 01.10.2005 сторонами підписано наступні звіти комісіонера: 
			- звіт комісіонера № 10 З/310 від 31.10.2005 (за жовтень 2005), відповідно до якого перераховано комітенту суму 124747,03 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –71556,7 грн., комісійна винагорода 106,38 грн.; 
			- звіт комісіонера № 11 З/310 від 30.11.2005 (за листопад 2005), відповідно до якого перераховано комітенту суму 154092,19 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –106729,70 грн., комісійна винагорода 668,76 грн.; 
			- звіт комісіонера № 12 З/310 від 31.12.2005 (за грудень 2005), відповідно до якого перераховано комітенту суму 375467,98 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –134226,00 грн., комісійна винагорода 805,93 грн.; 
			- звіт комісіонера № 01 З/310 від 31.01.2006 (за січень 2006), відповідно до якого перераховано комітенту суму 301600,02 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –352829,54 грн., комісійна винагорода 1040,41 грн.; 
			- звіт комісіонера № 02 З/310к від 31.03.2006 (за лютий 2006), відповідно до якого перераховано комітенту суму 418149,20 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –379 025,30 грн., комісійна винагорода 888,69 грн.; 
			- звіт комісіонера № 03 З/310 від 31.03.2006 (за березень 2006), відповідно до якого перераховано комітенту суму 313 51,24 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –399588,75 грн., комісійна винагорода 667,11 грн.; 
			- звіт комісіонера № 04 З/310 від 30.04.2006 (за квітень 2006), відповідно до якого перераховано комітенту суму 264606,09 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –164060,10 грн., комісійна винагорода 31,98 грн.; 
			- звіт комісіонера № 05 З/310 від 31.05.2006 (за травень 2006), відповідно до якого перераховано комітенту суму 134622,01 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –298682,11 грн.; 
			- звіт комісіонера № 06 З/310 від 30.06.2006 (за червень 2006), відповідно до якого перераховано комітенту суму 85837,99 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –384520,10 грн.; 
			- звіт комісіонера № 07 З/310 від 31.07.2006 (за липень 2006), відповідно до якого перераховано комітенту суму 77149,88 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –461669,98 грн.; 
			- звіт комісіонера № 08 З/310 від 31.08.2006 (за серпень 2006), відповідно до якого перераховано комітенту суму 67376,15 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –529046,13 грн.; 
			- звіт комісіонера № 09 З/310 від 30.09.2006 (за вересень 2006), відповідно до якого перераховано комітенту суму 64482,26 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –593528,39 грн.; 
			- звіт комісіонера № 10 З/310 від 31.10.2006 (за жовтень 2006), відповідно до якого перераховано комітенту суму 14738,90 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –608267,29 грн.
			Таким чином, сума коштів, перерахованих споживачами відповідачу, що підлягають поверненню позивачу за договором № 12/05-310 від 01.10.2005 складає 609105,40 грн. (2104630,32 грн. реалізованої теплової енергії –2713735,72 грн. оплати).
			Позивачем заявлено вимогу з врахуванням взаємної заборгованості про стягнення з відповідача 26690,80 грн. боргу та комісійної винагороди в сумі 4209,26 грн.
			На виконання умов договору № 12/04-252 від 01.10.2004 сторонами підписано наступні звіти комісіонера: 
			- № 03 З/252 від 31.03.2005 (за березень 2005), відповідно до якого перераховано комітенту суму 563358,73 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –539456,31 грн., комісійна винагорода 1007,46 грн.; 
			- № 04 З/252 від 30.04.2005 (за квітень 2005), відповідно до якого перераховано комітенту суму 231338,22 грн., заборгованість комісіонера перед комітентом –351349,54 грн., комісійна винагорода 86,46 грн. 
			Сума заборгованості відповідача перед позивачем за даним договором (за період з березня по квітень 2005 року) складає 1 093,92 грн.
			 Місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, приймаючи рішення у даній справі про задоволення позову, виходив з наявності неналежного виконання відповідачем умов договору, внаслідок чого обгрунтовано дійшов висновку про його задоволення.
			При цьому, господарський суд міста Києва вказав на порушення Дочірнім підприємством "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" норм статтей 525, 526 ЦК України та зазначив, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по сплаті комісійної винагороди в сумі 5475,03 грн. є обґрунтованими, оскільки споживачі сплачували кошти за реалізовану їм позивачем теплову енергію відповідача на рахунок останнього по тарифах та в розмірі, визначеному угодами між позивачем та споживачами, а різниця у вартості підлягала поверненню позивачу. Крім того, місцевим господарським судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів в розмірі 75612,27 грн., які складають різницю між вартістю теплової енергії, визначеною відповідачем для позивача, та вартістю цієї енергії згідно угод на теплопостачання між позивачем та споживачами і які перебувають у відповідача без належних на те правових підстав.
			 Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
			 В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
			Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
			Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
			 Виходячи з приписів вказаних норм та зНачало формы
			огляду на встановлення місцевим і апеляційним господарськими судами факту порушення відповідачем договірних зобов»язань внаслідок несвоєчасного перерахування грошових коштів у строки, встановлені договором, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої й апеляційної інстанцій про задоволення позову і стягнення заявленого розміру грошових коштів.
			 Доводи касаційної скарги щодо порушення процедури ліквідації ДП „Газ-Тепло” та встановлення порядку задоволення вимог кредиторів, відповідно до якого всі заявлені грошові вимоги задовольняються в порядку, передбаченому ст.112 ЦК України, а також щодо порушення позивачем строків позовної давності не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки апеляційним судом вказані доводи були перевірені, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування. 
			 Згідно статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
			З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
			 За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
			 Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, - 
			П О С Т А Н О В И В:
			 Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
			Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року у справі № 41/401 залишити без змін.
			 
				 
				Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська 
					СуддіН.І. Мележик  
						Н.В. Капацин

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...