Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/622/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції).
Надіслано для оприлюднення: 04.06.2019. Зареєстровано: 05.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2019.
Дата набрання законної сили: 03.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/40479/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		03 червня 2019 року 
		Київ
		справа №817/622/16
		адміністративне провадження №К/9901/40479/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року (суддя Гломб Ю.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року (головуючий суддя Іваненко Т.В., Зарудяна Л.О., Кузьменко Л.В.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В квітні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000262205 від 15 лютого 2016 року.
		 
		Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувала, що оскаржуване рішення, яким на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481) до неї застосовано штрафні (фінансові) санкції за продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни, є протиправним, оскільки позивачем пляшку горілки «Хлібний дар» ємкістю 1,0 л було реалізовано по ціні 95,50 грн., що є вищою за мінімальну роздрібну ціну на такий напій, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі - Постанова №957), - 79,80 грн.
		 
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Рівненській області про застосування фінансових санкцій №000262205 від 15 лютого 2016 року.
		 
		Приймаючи такі рішення, суди прийшли до висновку, що станом на день прийняття оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 15 лютого 2016 року був відсутній склад правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, оскільки постанова суду про визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957" (далі - Постанова №426), виходячи зі змісту якої, в свою чергу, мінімальна роздрібна ціна на пляшку горілки ємкістю 1,0 л збільшилась до 99,80 грн., набрала законної сили 11 лютого 2016 року, а тому відповідачем безпідставно притягнуто позивача до відповідальності після зазначеної дати.
		 
		Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
		 
		В касаційній скарзі Управління зазначало, що під час перевірки позивача посадовими особами контролюючого органу встановлено факт роздрібної реалізації Підприємцем горілки за ціною, нижчою ніж встановлені на окремі алкогольні напої, оскільки Постанова №426 втратила чинність лише з 11 лютого 2016 року - дати набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 грудня 2015 року у справі №826/17459/15, якою її визнано незаконною та нечинною, а відтак на момент проведення перевірки (01 лютого 2016 року) та скоєння порушення (11 липня 2015 року) Постанова №426 була чинною і Управлінням до позивача правомірно застосовано штрафні санкції.
		 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		 
		Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які вона просила залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
		 
		В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		 
		Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 лютого 2016 року посадовими особами Управління було проведено фактичну перевірку стану дотримання вимог законодавства з питання регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів Підприємця, за наслідками проведення якої складено акт фактичної перевірки від 05 лютого 2016 року.
		 
		Перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (із змінами та доповненнями), оскільки 11 липня 2015 року здійснено роздрібний продаж пляшки горілки «Хлібний дар» ємкістю 1,0 л за ціною 95,50 грн., тоді як мінімальною роздрібною ціною на такий напій є 99,80 грн.
		 
		На підставі акту перевірки Управлінням прийнято рішення №0000262205 від 15 лютого 2016 року про застосування до Підприємця фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. відповідно до частини 2 статті 17 Закону №481.
		 
		Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначає Закон №481.
		 
		Відповідно до статті 1 вказаного Закону алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування; мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
		 
		Згідно із частиною 1 статті 17 Закону №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
		 
		Частиною 2 статті 17 Закону №481 встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
		 
		В свою чергу статтею 18 Закону №481 Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
		 
		Постановою Кабінету Міністрів України №957 затверджено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, згідно з якою мінімальна роздрібна ціна пляшки горілки ємкістю 1,0 л з вмістом спирту етилового 40% складає 79,80 грн.
		 
		Постановою ж Кабінету Міністрів України №426 (яка була прийнята 17 червня 2015 року, опублікована 01 липня 2015 року та набрала законної сили через 10 днів з дня її опублікування) внесено зміни до Постанови №957 та збільшено розмір оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв та, зокрема, встановлено, що мінімальна роздрібна ціна пляшки горілки ємкістю 1,0 л з вмістом спирту етилового 40% становить 99,80 грн.
		 
		15 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд м.Києва прийняв постанову, залишену без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року, якою визнав незаконною та нечинною Постанову №426.
		 
		Відтак постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 грудня 2015 року набрала законної сили 11 лютого 2016 року.
		 
		Визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
		 
		Отже на момент прийняття відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій №000262205 від 15 лютого 2016 року Постанова №426 втратила чинність й, відповідно, Постанова №957 діяла у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 року №177.
		 
		Як вже вказувалось в цій постанові та встановлено судами, пляшку горілки «Хлібний дар» ємкістю 1,0 л позивачем було реалізовано за ціною 95,50 грн., що відповідає мінімальним роздрібним цінам, встановленим Постановою №957 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 року №177, тобто до внесених Постановою №426 змін.
		 
		За наведеного та враховуючи, що станом на час прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення встановлені в акті перевірки обставини вже не могли бути підставою для застосування до нього штрафних санкцій, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про протиправність рішення Управління №000262205 від 15 лютого 2016 року і наявність підстав для його скасування ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
		 
		Доводи ж касаційної скарги за обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
		 
		Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		 
		Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		 В.П. Юрченко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...