Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/57/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Надіслано судом: 04.06.2019. Зареєстровано: 05.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2019.
Дата набрання законної сили: 12.08.2019 (частково)
Результат оскарження 12.08.2019 Апеляційний суд Дніпропетровської області: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/210/819/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 210/57/19 
		Провадження № 2/210/819/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		"28" травня 2019 р.                                                                         
		Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		 
		Головуючого судді Сільченко В. Є.
		при секретарі судового засідання Семко Н. А., 
		за участю:
		представника позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача Тер-Товмасян Ю.Г.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву   ОСОБА_2 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди, спричиненої смертю батька,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду 09.01.2019 року з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько виконуючи свої обов`язки отримав наряд по обслуговуванню їдальні комбінату. Прибувши на контрольно-пропускний пункт КДГМК «Криворіжсталь», де був зупинений контролерам комбінату для догляду його автомобіля ЗИЛ. В цей час на автомобіль ЗИЛ рухався автомобіль БІлАЗ, внаслідок зіткнення батько позивача ОСОБА_3 був притиснутий автомобілем БІлАЗ до задньої стінки ЗИЛ і отримав пошкодження несумісні з життям в результаті чого помер від нещасного випадку. 
		Внаслідок смерті батька позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у наступному: він втратив рідну йому людину, яку дуже любив. Смерть батька призвела до того, що позивач постійно перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про його смерть не залишають його навіть до теперішнього часу. Після смерті батька, позивач у справі, якому виповнилось 27 років, залишився без батьківського піклування, у зв`язку з чим вона просить суд стягнути з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв`язку із загибеллю батька 190000 гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.
		Представник відповідача надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що у суду відсутні правові підстави для покладання на відповідача відповідальність за смерть ОСОБА_3 , оскільки в акті про нещасний випадок визначені особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Крім того, звертає увагу суду, що позивач помилково визначає, що відповідальним за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оскільки нещасний випадок стався внаслідок наїзд автомобіля БілАЗ-7522, який належав т.о.в. «Прип`ять». У зв`язку з викладеним, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		В судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог у повному обсязі, підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та просила суд відмовити позивачу у задоволенні його вимог.
		Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 (а.с. 23).
		Батько Позивача - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 62 роки (а.с. 22).
		Відповідно до Свідоцтва про смерть, виданої відділом РАГС Дзержинської районної ради м. Кривого Рогу від 24 вересня 1998р. НОМЕР_3, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у віці 62 роки, причина смерті - сполучена травма грудей та хребта з пошкодженням внутрішніх органів. 
		Актом №4 форми Н-1 про нещасний випадок від 07 жовтня 1998 року, встановлено, що 23.09.1998 року водій автоколони ОСОБА_3 отримав від диспетчера шляховий лист для обслуговування їдальні комбінату «Криворіжсталь». О 14 годині 35 хвилин водій Переверзєв під`їхавши до контрольно-пропускного пункту №5, де був зупинений контролером для догляду автомобіля. Після зупинки автомобіля ОСОБА_3 вийшов з автомобіля і разом з контролером підійшов до автофургону, позаду автомобіля для проведення догляду. Контролер оглянувши автомобіль та давши сигнал жезлом іншому контролеру щоб вона випустила автомобіль ЗІЛ з території комбінату. Після цього, контролер повернув голову в бік ОСОБА_3 , який закривав задні двері автофургона і побачив, що на автомобілі ЗІЛ з заду рухається автомобіль БІлАЗ 7522 з бортовим номером НОМЕР_4 , який належить ТОВ «Прип`ять». Контролер крикнув водію БІлАЗ щоб той зупинився, але водій ОСОБА_4 допустив наїзд автомобіля БІлАЗ на автомобіль ЗІЛ. Внаслідок зіткнення водій Переверзєв був притиснутий переднім бампером БІлАЗ до задньої стінки автофургона ЗІЛ і отримав пошкодження несумісні з життям (а.с. 15-21).
		Із Додатка №2 Акту №4 форми Н-1 про нещасний випадок від 07 жовтня 1998 року встановлено, що відповідачем та ТОВ «Прип`ять», у зв`язку із нещасним випадком, було заплановано провести позапланові Інструктажі по Правилам дорожнього руху, провести цільову перевірку КПП, визначити місця догляду автомобілів, розглянути доцільність установки перед площадкою догляду автомобілів дорожнього знаку «Стоп» (проїзд без зупинки заборонено), провести позапланову перевірку знань правил охорони праці, доповнити Інструкцію по охороні праці для особового складу позавідомчого воєнізованого загону додатковими вимогами безпеки по догляду автомобілів. В період з 27.10.1998р. по 10.11.1998р. вказані заплановані заходи були виконані відповідачем та ТОВ «Прип`ять» (а.с.20-21).
		Так по кримінальній справі №1-16 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу, ухвалено вирок 19.01.1999р., відповідно до якого ОСОБА_4 повністю визнаний винним в скоєнні дорожньо-транспортній пригоді в результаті якої загинув ОСОБА_3 ОСОБА_4 було визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 45 КК України призначене покарання вважати умовним із випробовувальним терміном 1 рік 6 місяців та з ТОВ «Прип`ять» на користь ОСОБА_5 - дружини загиблого, стягнуто 10 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		За загальним правилом про дію нормативно-правового акту в часі до кожної події, факту чи відносин застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказана подія, факт чи відносини мали місце (ст. 58 Конституції України).
		       Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України, відповідно в п. 5 Постанови «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодуванню моральної шкоди у цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
		Згідно зі ст.ст.440, 440-1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин), шкода, спричинена особі чи майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному об`ємі особою, яка завдала шкоди. Моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
		При цьому, відповідно до ст.441 ЦК УРСР, організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків.
		Згідно зі ст.450 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), організації, діяльність яких пов`язана з підвищеною небезпекою для оточуючих, зобов`язані відшкодувати шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки.
		Крім того, відповідно до ч.2 ст.456 ЦК УРСР в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
		Згідно ч.1,3 ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці.
		Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
		Також, у відповідності до вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності згідно ст.83 ЦК України УРСР 1963 року не застосовуються. Дана норма також регламентується п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди).
		 
		Відповідно до роз`яснень, викладених у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
		При цьому, суд не спростовує висновки наданих документів щодо наявності вини ОСОБА_4 у загибелі ОСОБА_3 , проте вважає, що згідно вказаних документів у нещасному випадку мається також вина роботодавця в частині неналежного виконання своїх обов`язків, а також роботодавці не здійснювали належний контроль, що призвело до нещасного випадку виходячи з наступного.
		Статтею 6 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992р. N 2694-XII (зі змінами та доповненнями), які діяли на час виникнення правовідносин, передбачено, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
		Стаття 153 Кодексу законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
		З трудової книжки загиблого ОСОБА_3 та Акту про нещасний випадок який стався із ним, встановлено, що ОСОБА_3 працював у відповідача водієм автомобіля, нещасний випадок стався при виконанні ним трудових обов`язків та на території підприємства. 
		Як вище судом зазначалось, відповідно до Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України саме на власника підприємства покладається обов`язок щодо створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові.
		Крім того, в пункті 2 Додатку № 2 до Акту №4 форми Н-1 про нещасний випадок від 07 жовтня 1998 року передбачені заходи - провести цільову перевірку КПП, які розташовані на території підприємства, визначити місяця догляду автомобілів, розглянути доцільність установки перед площадкою догляду автомобілів дорожній знак «Стоп» (проїзд без зупинки заборонено).
		Також з пункту 2 Додатку №2 до вищевказаного Акту встановлено, що на підприємстві перед КПП не були визначені місяця догляду автомобілів та був відсутній дорожній знак «Стоп».
		Відповідно до п. 2.7 та п. 5.10.60 «Загальних Правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості» затверджених Держтехнадзором СРСР від 15.03.1987р. (НПАОП 27.0-1.01-87), швидкість руху автомобілів по території підприємства не повинна перевищувати 5км\годину. Рух вказаного транспорту повинен регулюватися дорожніми знаками у відповідності до вимог ГОСТу 10807-78 та ГОСТу 23457-86, а експлуатація автомобільного транспорту підприємства металургійної промисловості повинна відповідати вимогам Правил дорожнього руху і Правилам технічної безпеки для підприємства автомобільного транспорту.
		Пунктом 5.6.4 Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Державного транспорту України від 11.06.96р. № 6/22-17-2907 та комітету України по нагляду за охороною праці від 13.01.97 № 5, було передбачено, що при в`їзді на контрольно-технічний пункт повинні бути вивішені дорожні знаки: «Проїзд без зупинки заборонено», «Обмеження максимальної швидкості» - 10 км/год; знак безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 - «Вхід (прохід) через ворота КТП заборонено».
		Крім того, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, про відмову в позові, з посиланням на те, що за вироком суду по кримінальній справі №1-16 з ТОВ «Прип`ять» на користь потерпілої ОСОБА_5 було стягнуто моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, оскільки в даному провадженні позов заявлено донькою загиблого, яка між тим також має право на відшкодування моральної шкоди. Крім того судом з письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачем не було достатньо створено безпечні умови праці, а тому він також несе відповідальність, включаючи і моральну, за заподіяну позивачці шкоду. Відповідачем не доводився факт відшкодування ним позивачці моральної шкоди.
		Суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
		З письмових матеріалів справи та пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що позивач переносить моральні страждання, оскільки внаслідок смерті батька позивач постійно перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про його смерть не залишають його навіть до теперішнього часу. Отже смертю батька позивачу завдано глибоких моральних страждань. Крім того, на момент смерті батька, позивач була досить молодою, проживала разом з батьком, жили дружно, допомагали один одному.
		При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
		Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг її душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, враховує той факт, що дійсно позивач є сином померлого; наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю батька, час, що пройшов з моменту смерті близької людини та до моменту звернення до суду, вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька, грошові кошти в сумі 160000,00 гривень.
		Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст. 440-1 ЦК УРСР, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди, спричиненої смертю батька - задовольнити частково.
		 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (ЄДРПОУ 00191000) на користь ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2 ) компенсацію за спричинену моральну шкоду, в зв`язку зі смертю батька, в розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб.
		 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (ЄДРПОУ 00191000) на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2019 року.
		 
		Суддя: В. Є. Сільченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...