Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 628/774/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2019.
Дата набрання законної сили: 29.05.2019
Номер судового провадження: 14-218цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		          
		29 травня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 628/774/18
		Провадження № 14-218цс19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Лященко Н. П., 
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М. , Золотнікова О. С. , Князєва В. С. , Лобойка Л. М. , Прокопенка О. Б. , Пророка В. В. , Рогач Л.  І. , Ситнік О.  М. , Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  заступника прокурора Харківської області на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року (судді Овсяннікова А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.) у справі за позовом Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, Куп`янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області до Головного територіального управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_9 , Фермерського господарства «Ранг» про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними договорів оренди й суборенди земельної ділянки та скасування державної реєстрації, 
		 
		УСТАНОВИЛА:
		У березні 2018 року заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області (далі - ГУ Держземагентства у Харківській області), правонаступником якого є  ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_9 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства строком на 49 років, на виконання якого між ними укладено та зареєстровано договір оренди. Надалі ГУ Держгеокадастру у Харківській області надало ОСОБА_9 згоду на передачу в суборенду вказаної земельної ділянки, на підставі якої між ОСОБА_9 і Фермерським господарством «ранг» (далі - ФГ «Ранг») укладено та зареєстровано договір суборенди цієї земельної ділянки.
		Посилаючись на те, що дії з передачі спірної земельної ділянки вчинено ОСОБА_9 як фізичною особою, що є порушенням вимог статті 14 Закону України «Про фермерське господарство», заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області просив визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземагентствау Харківській області від 26 вересня 2014 року № 2308-СГ «Про надання в оренду земельної ділянки»; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 14,3160 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, укладений 21 листопада 2014 року між ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_9 , і скасувати їх державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати недійсним договір суборенди вказаної земельної ділянки, укладений 6 січня 2017 року між ОСОБА_9 і ФГ «Ранг», та скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки; зобов`язати ОСОБА_9 повернути цю земельну ділянку державі в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області. 
		Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області 
		від 24 вересня  2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів, що ОСОБА_9 не мав жодних намірів на використання спірної земельної ділянки не за призначенням. У вересні 2016 року він створив Фермерське господарство «Приоскільне» (далі - ФГ «Приоскільне»), розробив технічну документацію на земельну ділянку. Договір оренди від 21 листопада 2014 року укладений у письмовій формі, містить усі суттєві умови, передбачені чинним законодавством та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборгованість щодо сплати орендної плати відсутня, а тому підстав для визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності не вбачається.
		Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу прокуратури Харківської області задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, провадження в справі закрито.
		Закриваючи провадження в справі, апеляційний суд виходив з того, що цей спір за своїм суб`єктним складом підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки ФГ «Ранг» є юридичною особою, а будь-які спори між ним та іншими юридичними особами, у тому числі з центральними органами виконавчої влади, які реалізують політику у сфері земельних відносин щодо користування земельними ділянками, не належать до цивільної юрисдикції.
		У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року, заступник прокурора Харківської області просить скасувати рішення апеляційного суду як таке, що прийняте з порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
		Касаційну скаргу вмотивовано тим, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 13 березня 2018 року (справа № 306/2004/15ц) та 31 жовтня 2018 року (справа № 677/1865/16ц), спори з приводу земельних ділянок, які були надані фізичним особам для створення і ведення фермерського господарства, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
		У лютому 2019 року представником Головного територіального управління Держгеокадастру у Харківській області подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
		Відзив мотивовано тим, що спірна земельна ділянка використовується фермерським господарством, а не фізичною особою ОСОБА_9 , а тому земельні спори між юридичними особами підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
		Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 13 березня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил суб`єктної юрисдикції. 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року справу прийнято до розгляду.
		Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених статтею 389, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		Під час розгляду справи суди встановили, що 11 вересня 2014 року ОСОБА_9 звернувся до ГУ Держземагентства у Харківській області із заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 14,3160 га для ведення фермерського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Кіндрашівської сільської ради Куп'янського району Харківської області. У цій заяві зазначено, що до неї додаються: копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія паспорта та ідентифікаційного коду, копія документа про наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та інформація про нормативну грошову оцінку землі.
		Зазначена земельна ділянка з кадастровим номером  НОМЕР_1 належить до земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, форма власності державна, дата державної реєстрації -                7 листопада 2013 року.
		Згідно з дипломом серії НОМЕР_2 , виданим 25 червня 1993 року,  ОСОБА_9 з 1987 по 1993 рік навчався в Харківському інституті механізації та електрифікації сільського господарства за спеціальністю «Механізація сільського господарства». 
		Наказом ГУ Держземагентства у Харківській області від 26 вересня 2014 року № 2308-СГ «Про надання в оренду земельної ділянки» ОСОБА_9 надано            в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 14,3160 га з кадастровим номером  НОМЕР_1 , яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років.
		21 листопада 2014 року між ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_9 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, а також складено акт погодження її меж та акт приймання-передачі земельної ділянки. Державну реєстрацію договору здійснено 22 травня 2015 року.
		16 травня 2016 року між ГУ Держземагентства в Харківській області та ОСОБА_9 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 21 листопада 2014 року, відповідно до якої визначено орендну плату в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки землі.
		9 вересня 2016 року проведено державну реєстрацію ФГ «Приоскільне», засновником якого є ОСОБА_9 
		7 грудня 2016 року ОСОБА_9 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Харківській області про надання згоди на передачу в суборенду земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 158,0579 га з кадастровими номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_1 , які надані заявникові в оренду на підставі договорів від 21 листопада 2014 року, укладених ним з ГУ Держземагентства у Харківській області.
		Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 13 грудня 2016 року № 14384-СГ ОСОБА_9 надано згоду на передачу в суборенду спірної земельної ділянки з кадастровим номером  НОМЕР_1 .
		6 січня 2017 року між ОСОБА_9 та ФГ «Ранг»  укладено договір суборенди цієї земельної ділянки. Зроблено розрахунок розміру орендної плати та складено акт приймання-передачі ділянки в суборенду. 
		Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Статтею 4 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) установлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Статтею 20 ГПК Українивизначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
		Відтак розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів відбувається залежно від їхнього предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.
		Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 ГПК України. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (стаття 45 цього Кодексу).
		Особливості участі прокурора в розгляді справ установлено статтею 56 ЦПК України та статтею 53 ГПК України, за змістом положень яких у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи.        У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		У справі, яка розглядається, прокурор звернувся до суду в інтересах держави з цивільним позовом до фізичної особи про визнання недійсним та скасування розпорядження органу державної влади про надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки, наданої для ведення фермерського господарства, укладеного між фізичною особою і органом державної влади, та договору суборенди цієї земельної ділянки, укладеного між цією ж фізичною особою і фермерським господарством, а також про зобов`язання фізичної особи повернути цю земельну ділянку у зв`язку з невиконанням вимог законодавства щодо її використання. Прокурор посилався на те, що особою, уповноваженою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є відповідач - ГУ Держгеокадастру у Харківській області. 
		Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. 
		Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство» є спеціальним нормативно-правовим актом.  
		Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України «Про фермерське господарство»).
		Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 згаданого Закону).
		Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
		Зі змісту положень статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
		З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» можна зробити висновок, що після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. 
		Суди встановили, що між ОСОБА_9 і ГУ Держземагентства у Харківській областіукладено договір оренди земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону України «Про фермерське господарство». Після державної реєстрації цього договору відповідач заснував фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до ФГ «Приоскільне» з дня його державної реєстрації. Надалі ця земельна ділянка передана в суборенду іншому фермерському господарству - ФГ «Ранг», у користуванні якого вона перебувала на час звернення прокурора до суду з вимогою, зокрема, про повернення земельної ділянки.
		Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні спори щодо права власності чи іншого речового права на землю з іншими юридичними особами, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах(замість яких захист інтересів держави в суді у визначених законом випадках здійснюють прокурори), мають розглядатися за правилами господарського судочинства.
		Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц та інших.
		У постанові від 31 жовтня 2018 року (справа № 677/1865/16ц), на яку посилається прокурор у своїй касаційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції спору, вказала на те, що на момент вирішення питання про відкриття провадження в справі фермерське господарство не було створено, а тому у спірних правовідносинах щодо користування відповідними земельними ділянками стороною є фізична особа, якій вони виділялись, і цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Наведені висновки Великої Палати Верховного Суду не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки, на відміну від указаної справи, на момент відкриття провадження в справі № 628/774/18 фермерське господарство вже було зареєстровано.
		У постанові від 13 березня 2018 року (справа № 306/2004/15ц), на яку також посилається прокурор у своїй касаційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що цивільні права й обов`язки фізичної особи, зокрема право власності та право оренди на земельну ділянку, набуваються та здійснюються в порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи. Наявність у фізичної особи статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту її державної реєстрації як фізичної особи- підприємця вона виступає в такій якості в усіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття в оренду чи у власність земельної ділянки.
		Зазначені висновки також не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки в справах наявні інші підстави позову, предмет спору та наявні інші фактичні обставини в справі.
		За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками  Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 рокупро наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 
		2017 року, передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 402-404, 409, 410, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.
		Ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 рокузалишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                        Н. П. Лященко    Судді:     Н. О. Антонюк       В. С. Князєв        С. В. Бакуліна       Л. М. Лобойко       В. В. Британчук       О. Б. Прокопенко      Ю. Л. Власов       В. В. Пророк      М. І. Гриців       Л. І. Рогач       Д. А. Гудима       О. М. Ситнік      Ж. М. Єленіна       В. Ю. Уркевич      О. С. Золотніков       О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...