Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9610/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; укладення, зміна, розірвання договорів, пов’язаних з реалізацією; прав на об’єкти промислової власності.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2019. Зареєстровано: 05.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2019.
Дата набрання законної сили: 16.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		03.06.2019Справа №  910/9610/18
		За позовом     Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "РОШЕН"
		до     відповідач-1:     Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
		до     відповідача-2:     Державного          підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"                                                                      
		про     визнання права власності на знак для товарів і послуг
		 
		Суддя О.В. Гумега 
		секретар судового засідання
		Мухіна Я.І.
		Представники:
		від позивача: Лучка І.Ю. за довіреністю б/н від 07.06.2017; Шум О.М. за довіреністю б/н від 07.06.2017     
		від відповідача-1: Потоцький М.Ю. за довіреністю 2434-03/32 від 29.01.2019
		від відповідача-2:  Потоцький М.Ю. на підставі ордеру серії КВ №772408  від 15.02.2019
		 
		                                                            ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Дочірнє підприємство "Кондитерська корпорація "РОШЕН" (далі - позивач, ДП "КК     "РОШЕН") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до          Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач-1, Мінекономрозвитку), Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - відповідач-2, Укрпатент) про:
		- визнання права інтелектуальної власності Дочірнього підприємства "Кондитерська Корпорація "Рошен" на знак для товарів і послуг за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 року для товарів 22 класу МКТП: "пакувальні або перев`язувальні стрічки неметалеві; стрічки із поліпропілену для для обгортання", та товарів 30 класу МКТП: "борошняні кондитерські вироби, торти";
		- визнання недійсним висновку Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи вих. №1531/3M/18 від 05.01.2018 року, який набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 року після затвердження Міністерством економічного розвитку і торгівлі України;
		- визнання недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації знака у вигляді червоного кольору (pantone 485с) за заявкою № m 2017 10458, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 723 від 24.05.2018 року;
		- зобов`язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 року для товарів 22 класу МКТП: "пакувальні або перев`язувальні стрічки неметалеві; стрічки із поліпропілену для для обгортання" і товарів 30 класу МКТП: "борошняні кондитерські вироби, торти", здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність" та видати відповідне свідоцтво за умови сплати Дочірнім підприємством "Кондитерська Корпорація "Рошен" адміністративного збору за видачу свідоцтва та збору № 41700 за публікацію про видачу свідоцтва у встановленому законом розмірі.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.05.2018 ДП "КК     "РОШЕН" (позивачем) було подано до Укрпатенту (відповідача-2) заявку № m 2017 10458 для реєстрації знаку для товарів і послуг. Однак, за результатами проведеної кваліфікаційної експертизи Укрпатентом було винесено висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи вих. №1531/3M/18 від 05.01.2018 року, який набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 після затвердження Міністерством (відповідачем-1) (далі - Оскаржуваний висновок).
		Не погодившись із зазначеним висновком відповідача-2, позивач звернувся до Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із запереченням проти висновку Укрпатенту про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017.
		Розглянувши заперечення позивача вх. №ВКО/49-18 від 06.02.2018 року, колегія Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України винесла рішення від 04.04.2018 про відмову в реєстрації знака у вигляді червоного кольору (раntоnе 485с) за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 (далі - Оскаржуване рішення), яке було затверджене наказом Міністерства економічного розвиту і торгівлі України №723 від 24.05.2018.
		Позивач вважає Оскаржуваний висновок і Оскаржуване рішення незаконними та необґрунтованими, а також такими, що порушують права інтелектуальної власності та охоронювані законом інтереси ДП "КК     "РОШЕН" на знак для товарів і послуг за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 позовну заяву ДП "КК     "РОШЕН" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
		02.08.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 з додатками.
		Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9610/18, призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 04.09.2018 о 12:40     год.
		27.08.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про зупинення провадження у справі, відповідно до якої представник відповідача-1 просив суд зупинити провадження у справі № 910/9610/18 до перегляду судового рішення № 910/18195/17 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
		27.08.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - FERRERO S.p.A. IT., посилаючись на те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки FERRERO S.p.A. IT, як власника міжнародної реєстрації № 667827 на знак для товарів і послуг.
		27.08.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме доказів направлення сторонам у справі заяв по суті справи. Докази залучені судом до матеріалів справи.
		27.08.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення щодо належного повідомлення учасників справи-іноземців.
		27.08.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На підтвердження заперечень, викладених у відзиві, відповідач-1 надав суду документи для долучення до матеріалів справи.
		27.08.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 заперечив по суті пред`явленого позивачем позову та просив суд відмовити позивачу в його задоволенні.
		04.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності.
		04.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача-1 про залучення до участі у справі третьої особи.
		04.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача-1 про зупинення провадження у справі.
		04.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1 та відповідача-2.
		У підготовче засідання, призначене на 04.09.2018, з`явилися представники позивача, відповідачів-1, 2.
		У підготовчому засіданні, призначеному на 04.09.2018, суд долучив до матеріалів справи подані позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 заяви по суті справи з долученими до них доказами.
		Клопотання представника позивача про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, подане 04.09.2018 через відділ діловодства, буде розглянуте в наступному підготовчому засіданні.
		Заява представника відповідача-1 про залучення до участі у справі третьої особи, подана 27.08.2018 через відділ діловодства, буде розглянута в наступному підготовчому засіданні.
		У підготовчому засіданні, призначеному 04.09.2018, здійснювався розгляд заяви представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 зупинено провадження у справі № 910/9610/18 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 910/18195/17 Великою Палатою Верховного Суду.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 поновлено провадження у справі № 910/9610/18 та призначено підготовче засідання у справі          на     10.12.2018          о 11:40     год.
		У підготовче засідання, призначене на 10.12.2018, з`явилися представники позивача, відповідача-1, 2.
		У підготовчому засіданні 10.12.2018 здійснювався розгляд заяви представника відповідача-1 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - FERRERO S.p.A. IT., поданої 27.08.2018 через відділ діловодства.
		Представник відповідача-1 та відповідача-2 у підготовчому засіданні 10.12.2018 зазначену заяву підтримав.
		Представник позивача у підготовчому засіданні 10.12.2018 проти задоволення зазначеної заяви заперечував.
		Розглянувши вказану заяву суд дійшов висновку про її відхилення.
		У підготовчому засіданні 10.12.2018 здійснювався розгляд клопотання позивача про призначення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, поданого 04.09.2018 через відділ діловодства суду.
		Представник позивача у підготовчому засіданні 10.12.2018 зазначене клопотання підтримав. Представник відповідачів-1, 2 не заперечував з приводу задоволення зазначеного клопотання, запропоновані позивачем питання, які необхідно поставити експерту підтримав та попросив суд проведення експертизи у зазначеній справі доручити державній експертній установі.
		Суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі експертизи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 призначено експертизу об`єктів інтелектуальної власності у справі № 910/9610/18, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності та зупинено провадження у справі № 910/9610/18 на час проведення експертизи.
		Супровідним листом Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 № 01-16257/18 матеріали справи № 910/9610/18 скеровано до Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності.
		05.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/9610/18 разом з Висновком експерта Чабанець Т.М. № 333/18 від 25.03.2019,          складеного за результатами проведення          експертизи у сфері інтелектуальної власності у справі № 910/9610/18 (далі - Висновок експерта № 333/18).
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 № 910/9610/18 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, поновлено провадження у справі №  910/9610/18 та призначено підготовче засідання у справі на  20.05.2019  о 14:00 год.
		18.04.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
		13.05.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо Висновку експерта № 333/18.
		У підготовче засідання, призначене на 20.05.2019, з`явилися представники позивача, відповідачів-1, 2.
		У підготовчому засіданні, призначеному на 20.05.2019, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
		Письмові пояснення позивача, подані 13.05.2019  через відділ діловодства суду залучені судом до матеріалів справи.
		У підготовчому засіданні 20.05.2019 представники позивача та відповідачів - 1, 2 зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у заявах по суті спору.
		У підготовчому засіданні, призначеному на 20.05.2019, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 № 910/9610/18 закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду по суті на 03.06.19 року о 12:00 год.
		30.05.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відшкодування судових витрат, відповідно до якого позивач зазначив про здійснені ним під час розгляду справи судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 7048,00 грн. та витрат на оплату судової експертизи у розмірі 26083,20 грн., а всього 33131,20 грн., у зв`язку з чим просив суд, у разі винесення рішення у справі на користь позивача, стягнути з кожного з відповідачів 1 та 2 на користь позивача судові витрати у розмірі 16565,60 грн. 
		Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
		При розгляді справи по суті в судовому засіданні 03.06.2019 судом відповідно до ст. 208 ГПК України заслухано вступне слово представників позивача, відповідача -1 та відповідача-2.
		Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив відповідача-1 та відповідача -2, поданої 04.09.2018 через відділ діловодства суду, а також у письмових поясненнях з урахуванням Висновку експерта № 333/18, поданих 13.05.2019  через відділ діловодства суду.
		Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 27.08.2018 через відділ діловодства суду.
		Представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 27.08.2018 через відділ діловодства суду.
		В судовому засіданні 03.06.2019 судом з`ясовано обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази, після чого суд перейшов до судових дебатів.
		Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.06.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
		Заслухавши представників позивача та відповідачів-1, 2, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд
		 
		                                                          В С Т А Н О В И В :
		 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2     ст. 4 Господарського процесуального кодексу України     (далі -     ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до     статті 5 ГПК України     встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою     статті 16 Цивільного кодексу України     (далі -     ЦК України) і частиною другою     статті 20 Господарського кодексу України     (далі -     ГК України). Зокрема, згідно з частиною другою     статті 16 ЦК України     способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, припинення дії, яка порушує право.
		Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у     статті 16 ЦК України     припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у     статті 20 ГК України     - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.
		Відповідно до     ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.          
		З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.
		 
		Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «РОШЕН» (далі - позивач, ДП "КК     "РОШЕН")  разом із Приватним підприємством «Київською кондитерською фабрикою «Рошен» є відомими виробниками та реалізаторами широкої лінійки борошняних кондитерських виробів в Україні, серед яких особливе місце займають торти «Київський торт», «Золотий ключик», «Грильяжний», «Трюфель», «Капучіно», «Празький», «Наполеон», а також борошняний кондитерський виріб «Ромова баба».
		Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач-1, Мінекономрозвитку) та Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - відповідач-2, Укрпатент) з вимогами:
		1. Визнати право інтелектуальної власності Дочірнього підприємства «Кондитерська Корпорація «Рошен» на знак для товарів і послуг за заявкою m 2017 10458 від 13.05.2017 року для товарів 22 класу МКТП: «пакувальні або перев`язувальні стрічки неметалеві; стрічки із поліпропілену для обгортання», та товарів 30 класу МКТП: «борошняні кондитерські вироби, торти».
		2. Визнати недійсним висновок Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи вих. №1531/ЗМ/18 від 05.01.2018 року, який набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака за заявкою №m 2017 10458 від 13.05.2017 року після затвердження Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
		3. Визнати недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації знака у вигляді червоного кольору (pantone 485c) за заявкою № m 2017 10458, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 723 від 24.05.2018 року.
		4. Зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 року для товарів 22 класу МКТП: «пакувальні або перев`язувальні стрічки неметалеві; стрічки із поліпропілену для обгортання» і товарів 30 класу МКТП: «борошняні кондитерські вироби, торти», здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» та видати відповідне свідоцтво за умови сплати Дочірнім підприємством «Кондитерська Корпорація «Рошен» адміністративного збору за видачу свідоцтва та збору № 41700 за публікацію про видачу свідоцтва у встановленому законом розмірі.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позначення за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 року (далі - Спірне позначення) відповідає умовам надання правової охорони, передбаченим п. 2 та п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а отже, відповідачем-2 за результатами проведеної кваліфікаційної експертизи було винесено незаконний висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони вих. №1531/ЗМ/18 від 05.01.2018 року (далі - Оспорюваний висновок), який набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака за заявкою №m 2017 10458 від 13.05.2017 року після затвердження Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, в свою чергу відповідачем-2 винесено незаконне рішення Апеляційної палати Мінекономрозвитку від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації знака у вигляді червоного кольору (pantone 485с) за заявкою №m2017 10458, яке було затверджене наказом Міністерства економічного розвиту і торгівлі України №723 від 24.05.2018 року (далі - Оспорюване рішення).
		З матеріалів справи вбачається, відповідно до висновку відповідача-2 вих. № 1531/ЗМ/18 від 05.01.2018 року підставою для відмови в реєстрації є невідповідність Спірного позначення умовам надання правової охорони, передбаченим п. 2 та п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а саме: 
		« 1) Спірне позначення звичайно не має розрізняльної здатності і не набуло такої внаслідок його використання заявником (використовується виключно з додаванням інформації щодо фірмового найменування заявника);
		2)  Спірне позначення є схожим настільки, що його можна сплутати:
		- для всіх товарів 16 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, зі знаком, раніше зареєстрованим в Україні на ім`я  PRADA S.A., LU (міжнародна реєстрація №686691 від 23.12.1997), щодо споріднених товарів;
		- для всіх товарів 30 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, зі знаком, раніше зареєстрованим в Україні на ім`я FERRERO S.p.A., IT (міжнародна реєстрація №667827 від 02.12.1996), щодо споріднених товарів».
		В свою чергу, судом прийнято до уваги те, що відповідачем-1 під час винесення рішення про відмову в реєстрації знака за заявкою №m 2017 10458 від 13.05.2017 року не розглядалася міжнародна реєстрація № 686691 від 23.12.1997 року як підстава для відмови у наданні реєстрації Спірному позначенню з огляду на скорочення позивачем переліку заявлених на реєстрацію товарів та послуг МКТП до товарів 22 та 30 класів МКТП.
		Обґрунтовуючи причини свого звернення з даним позовом до суду, позивач у позовній заяві (а.с. 3-38 т. 1) зазначив про те, що: 
		- відповідач-1 та відповідач-2 під час винесення висновку та рішення про відмову в реєстрації Спірного позначення одночасно застосовують абсолютні та відносні підстави для відмови у реєстрації даного позначення, а саме посилаються на п. 2 ст. 6 та п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»;
		- на думку позивача, зазначені дії відповідачів-1, 2 свідчить про суб`єктивність та суперечність Оскаржуваного висновку та Оскаржуваного рішення, так як відповідачем -1 та відповідачем -2 одночасно встановлено те, що Спірне позначення не може отримати правову охорону через відсутність у нього розрізняльної здатності як такої, в той же час протиставляють Спірному позначенню ряд інших знаків для товарів і послуг, яким надано правову охорону в Україні на підставі міжнародних реєстрацій, тобто яким властива розрізняльна здатність;
		- стосовно протиставленої відповідачем-1 та відповідачем-2 міжнародної реєстрації №667827 від 02.12.1996 позивач зазначив про те, що відповідно до бібліографічних даних вказаної міжнародної реєстрації знаку була надана правова охорона таким кольорам як помаранчевий та білий. Крім того, бібліографічні дані зазначеної міжнародної реєстрації не містять посилання на міжнародно-визнаний ідентифікаційний код, що відповідав би червоному кольору - pantone 485 C, заявленому позивачем на реєстрацію, а отже знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 667827 від 02.12.1996 року не може бути протиставлений Спірному позначенню, так як надає його власнику охорону на зовсім інший знак для товарів та послуг. З огляду на вказане, позивач вважає очевидним той факт, що знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією №667827 несхожий із заявленим на реєстрацію позначенням за заявкою № m2017 10458 від 13.05.2017 року, оскільки єдиними відмітними елементами порівнюваних позначень є різні кольори;
		- стосовно висновку відповідачів-1, 2 про те, що Спірне позначення звичайно не має розрізняльної здатності і не набуло такої внаслідок його використання, позивачем зазначено та надано ряд доказів на підтвердження того, що Спірне позначення набуло додаткової розрізняльної здатності внаслідок тривалого використання (понад 10 років) по відношенню до ДП «КК «Рошен» (позивача) у відповідності до заявленого на реєстрацію кольору - pantone 485C ;
		- крім того, позивач звертав увагу суду на те, що він використовував Спірне позначення як мінімум з 2010 року у складі добре відомого знаку ДП «КК «Рошен» «ROSHEN, зобр.», визнаного таким  відповідно до рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України  від 10.05.2017 року затвердженого Наказом ДСІВ України № 61-Н від 10.05.2017 року станом на 01.01.2012 року щодо товарів 30 класу МКТП: «борошняні кондитерські вироби, торти». Також, Спірне позначення використовувалося до 2010 року та продовжує використовуватися дотепер в якості корпоративного стилю Корпорації Рошен, при оздобленні більше як 55 фірмових магазинів «ROSHEN», а також переважає в більшості асортименту продукції Корпорації Рошен; 
		- позивачем також було зазначено про те, що з 2009 року ним здійснюється виробництво такого борошняного кондитерського виробу як «Ромова Баба», при пакуванні якого використовується декоративний елемент з нанесеним на його поверхню Спірним позначенням, який у період з 2011 по 2012 року було виготовлено та в подальшому реалізовано в загальній кількості 88 565 одиниць. Крім того, позивачем надані позитивні відгуки про борошняний кондитерський виріб «Ромова Баба», що упаковується декоративною стрічкою, основним елементом якої є Спірне позначення. Вказане, на думку позивача, свідчить про  те, що Спірне позначення виконує основну розрізняльну функцію для товарів 30 класу МКТП «борошняні кондитерські вироби», що сприяє безпомилковому розрізнені споживачами товарів виробництва Корпорація Рошен від товарів інших виробників. Знак для товарів і послуг «Ромова Баба, комб.» за свідоцтвом України № 163936 , зареєстрований 26.11.2012 року для товарів 30 класу МКТП: «Борошняні вироби; борошняні кондитерські вироби;». З бібліографічних даних зазначеної реєстрації вбачається, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 163936 отримав правову охорону, в тому числі, для червоного кольору, що являє собою Спірне позначення;
		- позивач зазначив, що він є власником добре відомого знаку «ROSHEN, зобр.», відповідно до рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 10.05.2017 року; знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №184023 від 10.04.2014 року, що зареєстрований для товарів 30 класу МКТП: «кондитерські вироби; цукерки; шоколадні цукерки; карамелі (цукерки); печиво»; знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №194790 від 25.12.2014 року, що зареєстрований для товарів 30 класу МКТП: «кондитерські вироби; карамелі (цукерки); цукерки»; а також іншої значної кількостіі реєстрацій на знаки для товарів і послуг зареєстрованих для товарів 30 класу МКТП «борошняні кондитерські вироби», склад яких містить Спірне позначення: знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №140926 від 25.06.2011 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 174112 від 12.08.2013 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 121364 від 12.04.2010 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №128834 від 27.09.2010 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 129125 від 27.09.2010 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №137280 від 11.04.2011 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №152308 від 27.02.2012 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №153101 від 12.03.2012 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №189591 від 11.08.2014 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №194785 від 25.12.2014 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №194787 від 25.12.2014 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №194788 від 25.12.2014 року; 
		- також позивач звертав увагу суду на той факт, що маркування товарів торговельною маркою, що являє собою колір, неможливе без нанесення на нього інформації щодо фірмового найменування компанії - виробника, в даному випадку логотипу Корпорації Рошен;
		- водночас, позивач акцентував увагу, що логотип Корпорації Рошен з роками неодноразово змінювався, на підтвердження вказаного додав до своєї позовної заяви зображення продукції власного виробництва, а також знаки для товарів і послуг ДП «КК «Рошен» за свідоцтвами України №13717 від 11.10.1999 року, № 23964 від 15.03.2002 року, № 24747 від 15.04.2002 року, №107987 від 10.06.2009 року, № 129125 від 27.09.2010 року та знак визнаний добре відомим в Україні відповідно до рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 18.08.2016 року, затвердженого наказом Держслужби від 21.11.2016 № 420-Н, і знак визнаний добре відомим в Україні відповідно до рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 18.08.2016 року, затвердженого наказом Держслужби від 21.11.2016. Однак, при цьому колір продукції, яким є Спірне позначення, залишався незмінним та використовувався безперервно як мінімум з 2010 року і по теперішній час. Додатковим підтвердженням вказаного, на думку позивача, є рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України  від 10.05.2017 року про визнання знака «ROSHEN, зобр.» добре відомим, при постановленні якого Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України було прийнято до уваги те, що знак «ROSHEN, зобр.» використовувався в певні періоди з різними логотипами «ROSHEN», що в цілому не змінювало відмітності знаку «ROSHEN, зобр.»;
		- позивач на підтвердження своєї правової позиції також надав звіт Центру соціальних технологій «Соціополіс» про соціологічне опитування «Визначення рівня відомості серед споживачів елемента для пакування тортів у вигляді червоної стрічки із золотим або жовтим написом та оцінка споживачами ступеню схожості упаковок продукції з вказаним елементом пакування», проведеного у період з 14 червня по 20 липня 2017 року, а також звертав увагу суду на те, що під час проведення зазначеного опитування респондентам демонструвалися картка із зображенням упаковки торту з червоною стрічкою із золотим написом «ООО», що не несе інформативного навантаження та не містить фірмового найменування Корпорації Рошен. Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що в рамках проведеного соціологічного дослідження визначався ступінь розрізняльної здатності Спірного позначення за заявкою № m2017 10458;
		- крім того, позивачем  у позовній заяві наведено приклади використання Корпорацією Рошен Спірного позначення на товарах 30 класу МКТП поряд з іншими виробниками таких самих товарів 30 класу МКТП, відповідно до яких вбачається, що виробники тортів та кондитерських виробів в Україні постійно використовують одне й те саме, характерне тільки для них кольорове оформлення стрічок для пакування, що дозволяє відрізнити одного виробника від іншого. При цьому, саме позивачем використовується особливий та характерний виключно для його продукції елемент для пакування у вигляді червоної стрічки, до складу якої входить Спірне позначення, що є традиційною виключно для продукції Корпорації Рошен.
		- позивач звертав увагу на суду на позитивну практику захисту своїх прав на використання стрічки червоного кольору для пакування товарів 30 класу МКТП, до складу якого входить Спірне позначення, на підтвердження чого надав: рішення Антимонопольного комітету України № 663-р від 23.11.2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 по справі № 910/1047/18; практику реєстрацій кольорів в якості знаків для товарів і послуг за національною та міжнародною процедурами реєстрацій з відповідним розширенням правової охорони на територію України: свідоцтва України № 74157, № 127798, № 211932, № 66406, міжнародні реєстрації (з розширенням на територію України) № 823981, № 881847, № 1181932, № 773375, № 808978, № 644464; практику Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності України щодо задоволення заперечень проти рішення про відмову в реєстрації знака, який являє собою колір, а саме рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності щодо задоволення заперечення Закритого акціонерного товариства «Юридична практика» (UA) проти рішення Державного департаменту інтелектуальної власності України про відмову в реєстрації знаку для товарів та послуг за заявкою № 2003088848 та затвердження рішення про надання правової охорони позначенню за заявкою № 2003088848 від 14.08.2003 для товарів 16 класу МКТП: «періодичні друковані видання з юридичної тематики».
		Таким чином, за вказаних обставин, позивач вважає, що висновок Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи вих. №1531/ЗМ/18 від 05.01.2018 року, який набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака за заявкою №m 2017 10458 від 13.05.2017 року після затвердження Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, а також рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації знака у вигляді червоного кольору (pantone 485c) за заявкою № m 2017 10458, затверджене наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 723 від 24.05.2018 року, незаконними, необґрунтованими, а також такими, що порушують його права інтелектуальної власності та охоронювані законом інтереси ДП «КК «Рошен» на знак для товарів і послуг за заявкою №m201710458 від 13.05.2017 року.
		 
		Відповідач-1 (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Мінекономрозвитку) та відповідач-2 (ДП «Український інститут інтелектуальної власності», Укрпатент), згідно поданих відзивів на позовну заяву (а.с. 1-23 т. 3, а.с. 213-233 т. 2), просили відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке:
		- експертиза заявки № m201710458 була проведена відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та встановлених на його основі Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг. Зазначена експертиза, яка має статус технічної, була проведена щодо заявки m201710458 відповідним закладом - Укрпатентом, який відповідно до ст. 1 Закону є уповноваженою Установою (Мінекономрозвитку) державним закладом (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок. З огляду на вказане, на думку відповідачів, Оскаржуваний висновок та Оскаржуване рішення є законними, так як була дотримана встановлена законом процедура розгляду та прийняття такого роду рішень; 
		- з огляду на положення ст.ст. 5, 6, 10, 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та п. 4.3, п. 4.5., п. 4.5.1., 4.5.6. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг одночасне застосування Укрпатентом та Апеляційною палатою Мінекономрозвитку абсолютних та відносних підстав для відмови у реєстрації спірного позначення є законним;
		- відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону розрізняльна здатність знаку для товарів і послуг є динамічною його властивістю, оскільки може належати позначенню, набуватися ним у процесі використання та втрачатися. Відтак, на думку відповідачів, Укрпатентом та Апеляційною палатою Мінекономрозвитку було законно та обґрунтовано встановлено, що  заявлене позначення не має розрізняльної здатності та не набуло такої внаслідок використання позивачем, та є схожим до ступеню змішування із знаком, раніше зареєстрованим в Україні на ім`я FERRERO S.p.A., IT (міжнародна реєстрація № 667827 від 02.12.1996), щодо споріднених товарів;
		- відповідно до п. 4 ст. 5 Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, а отже колегія Апеляційної палати Мінекономрозвитку правомірно визначила обґрунтованим рішення Мінекономрозвитку від 05.01.2018 та дійшла висновку, що Спірне позначення у вигляді червоного кольору (pantone 485c) не може бути зареєстровано як знак відносно скороченого переліку товарів 22 та 30 класів МКТП, так як Спірне позначення є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 667827;
		- відповідачі вважають зазначення коду кольору у відповідності до міжнародно-визнаної системи ідентифікації кольорів при заявлені кольору правом, а не обов`язком заявника;
		- позивачем не доведено «викривлення зображення» знаку за міжнародною реєстрацією № 667827 у мережі Інтернет - база ВОІВ «Madrid Monitor» («ROMARIN»);
		- основним елементом добре відомого знаку «Roshen, зобр.» є словесний елемент, а не колір, як це помилково зазначає позивач;
		- відповідачі звернули увагу суду на продукцію окремих виробників кондитерських виробів, які також використовують червону кольорову гамму. На підтвердження вказаного надали роздруківки та посилання на мережу Інтернет. Крім того, зазначили про те, що колегія Апеляційної палати Мінекономрозвитку належним чином дослідила надані ДП «КК «Рошен» матеріали щодо використання Спірного позначення та встановила, що червоний колір (pantone 485c) безпосередньо не застосовується ДП «КК «Рошен» в оформленні упаковки тортів власного виробництва, а використовується лише на упакувальній стрічці з написом «ROSHEN» золотого або жовтого кольору, який багаторазово повторюється по всій її довжині;
		- звіт Центру соціальних технологій «Соціо Поліс» про соціологічне опитування проведене у період з 14.06.2017 по 20.07.2017, на думку відповідачів, є не належним доказом у справі, оскільки останній не свідчить про набуття розрізняльної здатності спірного позначення, а свідчить про обставини відомості серед споживачів елемента для пакування тортів у вигляді червоної стрічки із золотим або жовтим написом та оцінки споживачами ступеню схожості упаковок продукції з вказаним елементом пакування;
		- позовна вимога про визнання недійсним висновку Укрпатенту про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи вих. №1531/ЗМ/18 від 05.01.2018, висунута до Укрпатенту, не відповідає способам захисту прав, встановленим законом.
		 
		Позивач, згідно відповіді на відзив відповідача-1 та відповідача -2 (а.с. 5-16 т. 5), не погодився з наведеними відповідачами у відзивах доводами, зазначивши про таке:
		- позивач у даному судому процесі не оскаржує в цілому дотримання відповідачем-1 та відповідачем -2 встановленої законом формальної процедури прийняття рішень про відмову в реєстрації позначень.  На думку позивача, Укрпатентом та Апеляційною палатою Мінекономрозвитку при прийнятті оскаржуваного висновку та оскаржуваного рішення не було належним чином та в повній мірі досліджено надані позивачем докази, що підтверджують відповідність Спірного позначення за заявкою № m2017 10458 умовам надання правової охорони; зроблені та викладені відповідачами висновки суперечать чинному законодавству України, а також є такими, що не відповідають дійсності, так як спростовуються наданими позивачем доказами по справі; позиція Укрпатенту та Мінекономрозвитку протирічить міжнародним стандартам ВОІВ та міжнародній судовій практиці застосування норм міжнародного права в сфері інтелектуальної власності; Апеляційна палата Мінекономрозвитку вийшла за межі наданих їй повноважень, встановлених Регламентом Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України, затвердженим Наказом Міністерства освіти і науки України 15.09.2003  № 622, та Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»;
		- позивач не заперечує проти того факту, що чинним законодавством України передбачений порядок проведення перевірки заявленого на реєстрацію позначення на відповідність умовам для надання правової охорони, передбачених ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», що умовно поділяються на абсолютні та відносні підстави для відмови в реєстрації позначення. Однак, на думку позивача, по своїй правовій природі неможливе одночасне застосування абсолютних і відносних підстав для відмови в реєстрації позначення, так як сам факт наявності абсолютної підстави для відмови загалом виключає можливість надання такому позначенню правової охорони, а отже і виключає можливість отримання правової охорони схожим та/або тотожним позначенням іншими особами;
		- стосовно застосування відповідачами п. 4 статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», відповідно до якої обсяг правової охорони надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеним до реєстру, позивач зазначив, що в контексті вказаної норми чинного законодавства поняття «зображення знака» є збірним поняттям, що включає окрім безпосередньо поданих зразків заявленого на реєстрацію знаку - кольору, ще опис до нього, чітко зазначену  назву кольору, а також відповідний міжнародно-визначений ідентифікаційний код до нього;
		- відповідачами було проігноровано встановлені міжнародні стандарти ВОІВ в сфері інтелектуальної власності, які є нормативними документами, що стосуються інформації та документації в галузі промислової власності і містять правила та рекомендації щодо уніфікованих методів представлення патентної інформації на різних носіях, а також проігноровано той факт, що зображення протиставленого ними знаку за міжнародною реєстрацією №667827 не відповідає зазначеним в коді INID (591) кольорам;
		- Апеляційною палатою Мінекономрозвитку мав бути детально досліджений опис до міжнародної реєстрації №667827 для встановлення відмітних особливостей даного знаку. Неналежне дослідження відповідачами зазначеної вище міжнародної реєстрації призвело до хибного висновку стосовно того, що знак для товарів і послуг за міжнародної реєстрацією № 667827 є схожим настільки, що його можна сплутати зі Спірним позначенням;
		- стосовно твердження відповідачів про те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що зображення знаку за міжнародною реєстрацією № 667827 у мережі Інтернет не відповідає заявленому на реєстрацію позначенню, позивач звернув увагу суду на той факт, що ним неодноразово наголошувалося на тому, що бібліографічні дані міжнародної реєстрації №667827 містять опис до зареєстрованого знаку, відповідно до якого правова охорона надана двом кольорам: білому та помаранчевому. На підтвердження вказаного позивач надавав в додатках до позовної заяви зазначені бібліографічні дані міжнародної реєстрації №667827;
		- відповідачі посилаються на ряд методичних джерел, які визначають, що як правило у комбінованому позначенні основним елементом є словесний елемент, та як правило домінуючим елементом позначення, яке складається зі слова та зображення, також є словесний елемент, а отже основним елементом добре відомого знаку « Roshen . Зобр.» є його словесний елемент. На противагу вказаному, позивач зазначив, що зазначені посилання відповідачів носять узагальнений та рекомендаційний характер («як правило»), а отже не можуть застосовуватися до кожного без виключення заявленого на реєстрацію позначення без урахування індивідуальних особливостей кожного;
		- щодо наведених відповідачами прикладів використання різними виробниками червоної кольорової гамми при маркуванні товарів 30 класу МКТП, позивач зазначив, що вони не можуть бути прийняті до уваги судом, так як не відносяться до предмету доказування, тому що хоча і відносяться до товарів 30 класу МКТП: «цукерки, шоколад, шоколадні батончики», однак не відповідають заявленим на реєстрацію відповідно до заявки № m 2017 10458 товарам, а саме борошняним кондитерським виробам та тортам;
		- позивач зазначив, що колегією Апеляційної палати Мінекономрозвитку було некоректно сприйнято наведені у Звіті «Соціополіс» результати дослідження, що призвело до винесення незаконного рішення від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації знака у вигляді червоного кольору (pantone 485с) за заявкою №m2017 10458. Крім того, позивачем  зазначено, що відповідачами було проігноровано той факт, що Спірне позначення позивача набуло розрізняльної здатності саме завдяки нанесенню даного позначення на поверхню вказаної стрічки із золотим або жовтим написом. На підтвердження вказаного позивачем були надані численні докази, що містяться в матеріалах справи та підтверджують використання позивачем Спірного позначення при маркуванні заявлених на реєстрацію товарів 22 класу МКТП: «пакувальні або перев`язувальні стрічки неметалеві; стрічки із поліпропілену для обгортання» та товарів 30 класу МКТП: «борошняні кондитерські вироби, торти». З огляду на вказане, на думку позивача, зазначений Звіт «Соціополіс» є належним доказом по справі;
		-  стосовно того, що визнання недійсним висновку Укрпатенту про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи вих. №1531/ЗМ/18 від 05.01.2018 року не відповідає способам захисту прав встановлених законом, позивач вказав про те, що ним було ознайомлено з наведеними відповідачами в якості аргументів посиланнями на рішенням Вищого господарського суду України від 16.11.2006 у справі №15/315 і постановою Верховного Суду України від 07.10.2003 № 18/478 (03/158). В рамках зазначених судових справ оскаржувалися висновки судових експертиз, що жодним чином не стосуються об`єктів інтелектуальної власності. З огляду на вказане, відповідачами було помилково порівняно висновок судової експертизи з висновком Укрпатенту про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи вих. №1531/ЗМ/18 від 05.01.2018 року, який набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака за заявкою №m 2017 10458 від 13.05.2017 року після затвердження Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
		 
		Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом (ст. 13 Конституції України).
		Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		У рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес" як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
		Отже, з огляду на норми Конституції України та приписи ст.ст. 4, 5 ГПК України, а також наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимим доказами доведено наявність у нього порушеного права та законних інтересів, на захист яких він звернувся до господарського суду з даним позовом про визнання за ДП «КК «Рошен» права власності на знак для товарів і послуг за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 року, про визнання недійсними Оскаржуваних висновку та рішення та про зобов`язання Мінекономрозвитку вчинити певні дії.
		Судом також встановлено, що з огляду на те, що між позивачем та відповідачами-1,2 у даній справі № 910/9610/18 виник спір, пов`язаний  із захистом прав інтелектуальної власності позивача на Спірне позначення, враховуючи склад учасників цього спору та предмет позову, вирішення спору у даній справі віднесено до юрисдикції господарського суду, що узгоджується висновком Великої палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 16.10.2018 у справі № 910/18195/17.
		 
		Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
		1) письмовими, речовими і електронними доказами;
		2) висновками експертів;
		3) показаннями свідків.
		Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
		 
		Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами (надалі - ГК України).
		До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).
		Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
		Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
		Відповідно до ст. 492 ЦК України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
		Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» об`єктом знака може бути будь-яке позначення  або будь-яка комбінація  позначень.  Такими позначеннями можуть бути,  зокрема, слова,  у тому числі власні імена,  літери,  цифри,  зображувальні елементи,   кольори  та  комбінації  кольорів,  а  також  будь-яка комбінація  таких  позначень.
		Відповідно до частини 1 статті 15 розділу ІІ Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), прийнятої Світовою Організацією торгівлі, будь-яке позначення або сполучення позначень, за допомогою яких можна відрізнити товари або послуги одного  підприємства  від товарів  або  послуг  іншого підприємства,  являють собою товарний знак.  Такі позначення,  зокрема слова,  включаючи  власні  імена, літери,  цифри,  зображувальні елементи та комбінації кольорів,  а також  будь-яке  сполучення  таких  позначень  мають  право   бути зареєстровані  як  товарні  знаки.  
		Згідно зі ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб, відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
		Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 ГК України).
		Частиною 1 ст. 494 ЦК України та п. 3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" також встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.
		Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 494 ЦК України).
		Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
		Згідно з п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як знаки  позначення,  які  є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.
		Відповідно до ч. 1 ст.193 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), Україна та Сторона ЄС запроваджують систему реєстрації торговельних марок, в якій відмова відповідного органу з реєстрації торговельних марок в реєстрації торговельної марки є належним чином обґрунтованою.
		Відповідно до абз. 2 п. 6 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»,  якщо заявник просить охорону кольору чи поєднання кольорів як розрізняльної ознаки свого знака, то він зобов`язаний заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів, охорону яких він просить.
		В пункті 6.3.1. Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг зазначено: «Відповідно до статті 7 Закону заявка повинна містити, зокрема зображення позначення, що заявляється. При цьому цією статтею також встановлено, якщо заявник просить охорону кольору чи поєднання кольорів як розрізняльної ознаки свого знака, то він зобов`язаний заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів, охорону яких він просить, а також подати в заявці кольорові зображення вказаного знака. Зображення знака мають бути чіткими і ясними і поданими у зазначеному під кодом (591) заяви кольорі або поєднанні кольорів.».
		Відповідно до п. 4.3.2.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Державного патентного відомства України № 116 від 28.07.1995 р., зареєстровані в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1995 р. за № 276/812 зі змінами від 14.06.2011, позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.
		Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» згідно з цим Законом не можуть  одержати  правову  охорону також позначення, які  звичайно не  мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання.
		Частиною 2 статті 193 Угоди про асоціацію встановлено підстави для відмови у реєстрації або визнання недійсною реєстрації торговельної марки. З урахуванням приписів наведеної статті,  не можуть бути зареєстровані як торговельні марки або у випадках, коли вони зареєстровані, можуть бути визнані недійсними, зокрема, торговельні марки, які не мають жодної розрізняльної здатності (пункт b) 193 Угоди про асоціацію).
		Пунктом 10.1.2. Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг схвалених рішенням Колегії Державної служби інтелектуальної власності України від 18.03.2014 (протокол № 9), затверджених наказом ДП "Український інститут промислової власності" від 07.04.2014 № 91, із змінами, внесеними наказом Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 22.01.2016 № 08 (далі - Методичні рекомендації), встановлено: «Відповідно до пункту 4.3.1.4 Правил до позначень, що не мають розрізняльної здатності, відносяться: позначення, які складаються лише з однієї літери, цифри, лінії, простої геометричної фігури, що не мають характерного графічного виконання; реалістичні зображення товарів, якщо вони заявляються на реєстрацію як знак для позначення цих товарів; тривимірні об`єкти, форма яких обумовлена виключно функціональним призначенням, якщо такий об`єкт заявляється як знак; загальновживані скорочення. До таких позначень належать, зокрема, скорочені найменування організацій, підприємств, галузей тощо та їх абревіатури, загальноприйняті скорочення, наприклад, сантиметр - см, науково-дослідний інститут - НДІ, український - укр., гривня - грн., науково-технічна інформація - НТІ, загальновживана абревіатура, наприклад: "ВАТ", "ТОВ", "СПД" тощо. Крім того, не мають розрізняльної здатності позначення, які є кольором, якщо внаслідок його використання він не сприймається інакше, ніж колір як такий».
		Пунктом 10.1.5 Методичних рекомендацій встановлено: «Розрізняльна здатність може бути властива позначенню з моменту його створення або набута ним внаслідок використання. Доказами набутої позначенням розрізняльної здатності внаслідок його використання, можуть бути, наприклад, документ, що містить відомості про обсяги виробництва та реалізації товарів і/або послуг відносно яких застосовується позначення, обсяги експорту (імпорту) товарів щодо яких застосовується позначення; документ, що містить відомості про використання або будь-яке просування позначення, як знака, зокрема відомості про види маркування товарів і/або його застосування при наданні послуг, експонування товарів на міжнародних і/або національних виставках та ярмарках, комерційне використання позначення в мережі Інтернет; документ, що містить відомості про тривалість використання позначення до дати подання заявки. Тривалість використання позначення може підтверджуватися відомостями про дату початку використання позначення та про безперервність його використання... Ступінь набутої розрізняльної здатності досліджується щодо заявленого позначення в цілому і визначається відносно товарів і/або послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак».
		Судом прийнято до уваги надані позивачем докази на підтвердження використання з 2010 року знаку для товарів та послуг за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 року відповідно до заявленого на реєстрацію кольору - pantone 485C, а саме наявні в матеріалах справи копії таких документів: 
		- замовлень Корпорації Рошен від 08.11.2010, 16.12.2010 для ТОВ «Завод декоративної упаковки» на виробництво поліпропіленової стрічки відповідно до Договору №26/05 від 26.05.2010 року;
		-  сигнально-інформаційний листок № 110 від 12.07.2011 року; 
		- сигнально-інформаційний листок № 109 від 12.07.2011 року; сигнально-інформаційний листок № 68 від 05.05.2011 року; 
		- комерційна пропозиція ATS-Tanner Banding від 18.05.2010 року щодо повної заливки стрічки білого кольору червоним кольором з подальшим нанесенням логотипу «РОШЕН»; 
		- лист-запит ДП «КК «Рошен» до ПАТ «ККФ «Рошен» від 01.07.2010; 
		- лист-запит ДП «КК «Рошен» від 06.05.2010 до ПАТ «ККФ «Рошен»; 
		- договір поставки №29/05 від 29.05.2012 року, укладений між ПП «Виробничо-Торгівельна Компанія «Боско» та ДП «КК «Рошен», з додатком до нього у вигляді технічної специфікації до цього договору; 
		- інформаційна довідка про об`єми реалізації тортів та борошняних кондитерських виробів ДП «КК «Рошен» № б/н від 10.04.2017; 
		- зведені прибуткові накладні ДП «КК «Рошен» від 06.02.2015, 20.08.2015, 16.12.2015, 01.04.2016, 03.08.2016, 19.12.2016, 10.02.2017, 04.08.2017, 12.09.2017 (а.с. 163-208 т. 1); 
		- контракт № 1010 від 08.11.2010 року, укладений між ATS-Tanner Banding Systems AG та ДП «КК «Рошен» для виробництва бандерольної стрічки з додатками до нього; 
		- контракт № 15 від 18.02.2011 року, укладений між ATS-Tanner Banding Systems AG та ДП «КК «Рошен» для виробництва бандерольної стрічки з додатками до нього (а.с. 101-112 т. 1).
		Також судом враховано використання Спірного позначення у складі добре відомого знаку ДП «КК «Рошен» «ROSHEN, зобр.», визнаного таким відповідно до рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 10.05.2017 року, затвердженого Наказом ДСІВ України № 61-Н від 10.05.2017 року (а.с. 67-77 т. 1), станом на 01.01.2012 року щодо товарів 30 класу МКТП: «борошняні кондитерські вироби, торти». В наведеному рішенні Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 10.05.2017 року встановлено, що добре відомий знак «ROSHEN, зобр.» (до складу якого входить Спірне позначення) використовувався в діловій документації в якості корпоративної символіки позивача, в POS-матеріалах, таких як корпоративний інтегратор, фірмова документація, сувенірна продукція, фірмовий одяг, оформлення транспорту, а також на рекламних матеріалах, листівках та інших допоміжних засобах, що сприяють продажу продукції Корпорації Рошен. 
		Судом встановлено, що Спірне позначення також використовувалося до 2010 року і продовжує використовуватися по даний час в якості корпоративного стилю Корпорації Рошен, при оздобленні 55 фірмових магазинів «ROSHEN», а також переважає в більшості асортименту продукції Корпорації Рошен, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 209-224 т. 1). 
		Крім того, з 2009 року позивачем здійснюється виробництво борошняного кондитерського виробу «Ромова Баба» (а.с. 81 т. 2), при пакуванні якого використовується декоративний елемент з нанесеним на його поверхню Спірним позначенням. У період з 2011 по 2012 року було виготовлено та в подальшому реалізовано в загальній кількості 88 565 (вісімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) одиниць (підтверджується інформаційною довідкою ДП «КК «Рошен» № б/н від 10.04.2017 - а.с. 180 т. 1), що свідчить про значні об`єми виробництва та реалізації зазначеного борошняного кондитерського виробу. Судом прийняті до уваги надані позивачем позитивні відгуки про борошняний кондитерський виріб «Ромова Баба», що упаковується декоративною стрічкою, основним елементом якої є Спірне позначення (а.с 84-103 т 2).
		Судом також враховано, що знак для товарів і послуг «Ромова Баба , комб.» за свідоцтвом України № 163936 , зареєстрований 26.11.2012 року для товарів 30 класу МКТП: «Борошняні вироби; борошняні кондитерські вироби;», з бібліографічних даних зазначеної реєстрації (а.с. 104 т. 2) вбачається, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 163936 отримав правову охорону в тому числі для червоного кольору, що являє собою спірне позначення. 
		По матеріалам справи судом також встановлено, що позивач є власником добре відомого знаку «ROSHEN, зобр.», відповідно до рішення апеляційної палати ДСІВ України від 10.05.2017 року (а.с. 67-77 т. 1); знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №184023 від 10.04.2014 року, що зареєстрований для товарів 30 класу МКТП: «кондитерські вироби; цукерки; шоколадні цукерки; карамелі (цукерки); печиво» (а.с. 47 т. 2); знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №194790 від 25.12.2014 року, що зареєстрований для товарів 30 класу МКТП: «кондитерські вироби; карамелі (цукерки); цукерки» (а.с. 48 т. 2); а також іншої значної кількості реєстрацій на знаки для товарів і послуг зареєстрованих для товарів 30 класу МКТП «борошняні кондитерські вироби», склад яких містить Спірне позначення: знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №140926 від 25.06.2011 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 174112 від 12.08.2013 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 121364 від 12.04.2010 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №128834 від 27.09.2010 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 129125 від 27.09.2010 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №137280 від 11.04.2011 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №152308 від 27.02.2012 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №153101 від 12.03.2012 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №189591 від 11.08.2014 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №194785 від 25.12.2014 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №194787 від 25.12.2014 року; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №194788 від 25.12.2014 року (а.с. 49-60 т. 1).
		Крім того, суд приймає в якості належного та допустимого доказу по справі наявний в матеріалах справи звіт Центру соціальних технологій «Соціополіс» про соціологічне опитування «Визначення рівня відомості серед споживачів елемента для пакування тортів у вигляді червоної стрічки із золотим або жовтим написом та оцінка споживачами ступеню схожості упаковок продукції з вказаним елементом пакування» (а.с. 225-234 т. 1), проведеного у період з 14 червня по 20 липня 2017 року, відповідно до якого 70,7% респондентів відповіли, що так, таке пакування (червоної стрічки із золотим або жовтим написом) асоціюється з певним виробником (чи виробниками) тортів. При цьому, 90,1% респондентів з числа тих, в кого елемент пакування тортів у вигляді червоної стрічки із золотим або жовтим написом асоціюється з певним виробником тортів (70,7%), відповіли, що вказане пакування асоціюється з тортами виробництва «Кондитерської корпорації «Рошен».
		Враховуючи той факт, що під час проведення опитування респондентам демонструвалися картка із зображенням упаковки торту з червоною стрічкою із золотим написом «ООО», що не несе інформативного навантаження та не містить фірмового найменування Корпорації Рошен, судом було встановлено, що в абсолютній більшості опитаних Спірне позначення, що містилося та демонструвалося опитаним респондентам, асоціюється виключно з тортами  виробництва «Кондитерської корпорації «Рошен», що свідчить про високий ступінь розрізняльної здатності Спірного позначення за заявкою № m2017 10458.
		Також суд приймає до уваги обґрунтування позивача щодо неможливості маркування товарів торговельною маркою, що являє собою колір, без нанесення на нього інформації щодо фірмового найменування компанії - виробника, в даному випадку логотипу Корпорації Рошен. 
		Судом також досліджено, що знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією №667827 від 02.12.1996 року, на який наявне посилання в Оскаржуваному висновку,  зареєстрований для товарів 29, 30, 32 класів МКТП. Бібліографічні дані вказаної міжнародної реєстрації (а.с. 106-107 т. 2) містять опис заявленого на реєстрацію знаку, відповідно до якого: «марка складається з прямокутного відбитка, вертикальні сторони якого горизонтально розділені на два поля: верхній - білий колір, нижній - помаранчевого кольору». Під кодом 591 «Information concerning colors claimed» (Інформація стосовно забарвлень) зазначеному знаку надано охорону двом кольорам: orange, blanc («помаранчевий, білий»).  
		Як встановлено судом, відповідно до Оскаржуваного висновку Укрпатенту (а.с. 84-85 т. 1) підставою для відмови в реєстрації зазначено невідповідність Спірного позначення умовам надання правової охорони, передбаченим п. 2 та п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а саме: 
		« 1) Спірне позначення звичайно не має розрізняльної здатності і не набуло такої внаслідок його використання заявником (використовується виключно з додаванням інформації щодо фірмового найменування заявника);
		2)  Спірне позначення є схожим настільки, що його можна сплутати:
		- для всіх товарів 16 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, зі знаком, раніше зареєстрованим в Україні на ім`я  PRADA S.A., LU (міжнародна реєстрація №686691 від 23.12.1997), щодо споріднених товарів;
		- для всіх товарів 30 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, зі знаком, раніше зареєстрованим в Україні на ім`я FERRERO S.p.A., IT (міжнародна реєстрація №667827 від 02.12.1996), щодо споріднених товарів».
		Відповідно до Оскаржуваного рішення Апеляційної палати Мінекономрозвитку (а.с. 87-99 т. 1) відмовлено в реєстрації знака у вигляді червоного кольору (pantone 485c) за заявкою № m 2017 10458.
		Отже, на твердження відповідачів-1, 2, Спірне позначення за заявкою № m2017 10458 є таким, що не відповідає умовам надання правової охорони, передбаченим п. 2 та п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», зокрема, не має розрізняльної здатності і не набуло такої внаслідок його використання позивачем, а також є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком, раніше зареєстрованим в Україні на ім`я FERRERO S.p.A., IT (міжнародна реєстрація №667827 від 02.12.1996), щодо споріднених товарів».
		Водночас, для з`ясування відповідних обставин, що мають значення для даної справи, необхідні  спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити такі обставини неможливо.
		Тож з метою встановлення дійсних обставин даної справи щодо схожості Спірного позначення за заявкою №m 2017 10458 від 13.05.2017 року зі знаком для товарів і послуг відповідно до міжнародної реєстрації № 667827 від 02.12.1996 року настільки, що їх можна сплутати, а також щодо розрізняльної здатності позначення за заявкою № m201710458 чи набуття даним позначенням внаслідок його використання позивачем  розрізняльної здатності на дату подання даної заявки - 13.05.2017, судом у справі було призначено експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідного  центру  судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 501).
		Статтею 98 ГПК України визначено, що:
		Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1).
		Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 2).
		Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3).
		У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч. 7).
		Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
		 
		На вирішення експерта, згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2019, якою призначено експертизу об`єктів інтелектуальної власності у даній справі,  поставлено такі питання:
		1. Чи мало розрізняльну здатність позначення за заявкою № m201710458 на дату подання даної заявки - 13.05.2017 р., та чи набуло розрізняльної здатності внаслідок його використання Дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «РОШЕН»? (далі - Питання 1).
		2. Чи є позначення за заявкою № m201710458 схожим зі знаком для товарів і послуг відповідно до міжнародної реєстрації № 667827 від 02.12.1996 року настільки, що їх можна сплутати? (далі - Питання 2).
		Проведення судової експертизи було доручено судовому експерту Чабанець Т.М. (далі - експерт).
		За результатами проведення судової експертизи експертом було складено Висновок № 333/18 за результатами проведення          експертизи у сфері інтелектуальної власності від 25.03.2019 (а.с. 93-116 т. 5) (далі - Висновок експерта № 333/18).
		При наданні відповіді на Питання 1 експерт зазначив, що позначення за заявкою №  m 2017 10458 від 13.05.2017року:
		- є позначенням, що є кольором, що не складається лише з однієї літери, цифри, лінії, простої геометричної фігури, що не мають характерного графічного виконання;
		- не є реалістичним зображенням товарів, для яких знак зареєстровано;
		- не є тривимірним об`єктом, що має форму, обумовлену виключно функціональним призначенням;
		- не є загальновживаним скороченням.
		Крім того, експертом було встановлено, що позначення у вигляді червоного кольору, починаючи з 2010 року, використовується позивачем при оформленні пакування продукції, активно просувається шляхом розміщення реклами самої продукції на РОS-матеріалах, зокрема: сувенірній продукції, фірмовому одязі, оформленні транспорту, у рекламних матеріалах, листівках, біг-бордах та інших допоміжних засобах, а також використовується в якості корпоративної символіки та як частина зареєстрованих торговельних марок. Також експертом прийнято до уваги те, що в рамках проведеного Центром соціальних технологій «Соціополіс» соціологічного опитування «Визначення рівня відомості серед споживачів елемента для пакування тортів у вигляді червоної стрічки із золотим або жовтим написом та оцінка споживачами ступеню схожості упаковок продукції з вказаним елементом пакування», 70,7% респондентів на питання «Чи асоціюється у Вас з якимось певним виробником (чи виробниками) тортів таке їх пакування, в якому використовується червона стрічка із золотим або жовтим написом, якою навхрест перев`язана коробка з тортом?» відповіли «Так, таке пакування асоціюється в мене з певним виробником (чи виробниками) тортів» (а.с. 230 т. 1), з яких 90,1 % асоціюють такого виробника з Кондитерською корпорацією «Рошен» (Кондитерська фабрика імені Карла Маркса) (а.с. 231 т. 1).
		На підставі вказаного, а також з огляду на наявні в матеріалах справи докази, перелічені на стор. 23-33 Висновку експерта № 333/18 (а.с. 104-109 т. 5), експертом було встановлено, що позначення за заявкою №m201710458 від 13.05.2017 року набуло розрізняльної здатності шляхом використання у поєднанні із вже зареєстрованими торговими марками та використання як елементу упакувань та корпоративної символіки до дати подання спірної заявки, а саме до 13.05.2017.
		Таким чином, експерт дійшов висновку, що позначення за заявкою № m201710458 мало розрізняльну здатність на дату подання даної заявки - 13.05.2017, та набуло розрізняльної здатності внаслідок його використання Дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «РОШЕН» (відповідь на Питання 1).
		При наданні відповіді на Питання 2 експерт зазначив, що товари 30 класу МКТП, щодо яких подано на реєстрацію позначення  за заявкою № m201710458 від 13.05.2017, є такими самими або спорідненими з товарами 30 класу МКТП, для яких зареєстровано знак за міжнародною реєстрацією № 667827, оскільки такі товари є:
		- одного виду - харчові продукти рослинного походження, крім фруктів, овочів та плодів, підготовлених або законсервованих для споживання, а також добавки для поліпшення смакових якостей харчових продуктів;
		- однакове функціональне призначення товарів - продукти для харчування;
		- вид матеріалу, з якого товари виготовлені - харчові продукти рослинного походження;
		- умови і канали збуту товарів (загальне місце продажу, здійснення шляхів продажів)  - оптова та роздрібна торгівельна мережа;
		- коло споживачів - широке коло.
		При дослідженні описів позначення за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 та міжнародної реєстрації №667827 від 02.12.1996 експертом було відмічено те, що  позначення  за заявкою № m201710458 від 13.05.2017 є позначенням, що є кольором без окреслення контурами, у вигляді відбитку червоного кольору за пантоном 485с. Цей колір має приблизну довжину хвилі у 608.78 nm. В свою чергу, знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 667827 є позначенням, що є комбінацією кольорів без окреслення контурами у вигляді прямокутного відбитка, вертикальні сторони якого горизонтально розділені на два поля: верхній - білий колір, нижній - помаранчевого кольору. Помаранчевий колір  має довжину хвилі в нанометрах у діапазоні 595-605 nm. 
		Експертом встановлено, що позначення та знак виконані різними кольорами, а саме позначення: червоний за пантоном 485с, знак: білий та помаранчевий, а отже не є схожими за графічними ознаками.
		Також, на думку експерта, має місце відмінність закладених у позначення понять, ідей: збуджуючий - у позначенні за заявкою № m201710458 від 13.05.2017 та врівноважено емоційний - у знаку за міжнародною реєстрацією № 667827. 
		Враховуючи зазначене, експерт дійшов висновку, що позначення за заявкою № m201710458 не є схожим зі знаком для товарів і послуг відповідно до міжнародної реєстрації № 667827 від 02.12.1996 року настільки, що їх можна сплутати (відповідь на Питання 2).
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт зобов`язаний надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
		Згідно з ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
		Як зазначено у Висновку експерта № 333/18, проведення експертизи доручено експерту:
		Чабанець Тетяні Миколаївні - судовому експерту лабораторії права промислової власності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін`юсту України, яка має вищу економічну освіту (освітньо-кваліфікаційні рівні спеціаліст та магістр) та вищу освіту у сфері інтелектуальної власності (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст), є атестованим судовим експертом V кваліфікаційного класу з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю: 13.6 «Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями» (свідоцтво Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 72 від 28 лютого 2017 року; дійсне до 28.02.2022 року) стаж експертної роботи з 2017 року. Стаж роботи в сфері інтелектуальної власності з 2002 року.
		У Висновку експерта № 333/18 зазначено, що про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 384 Кримінального кодексу України експерт обізнаний.
		З огляду на наведене, суд вважає, що Висновок експерта № 333/18 складений кваліфікованими експертами відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу".
		Суд також дійшов висновку, що Висновок експерта №  333/18 містить докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експерту, даний висновок складений у порядку, визначеному законодавством, а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України по справі № 910/9610/18.
		Разом з тим, з огляду на Висновок експерта №  333/18 , а також наявні в матеріалах справи докази, суд критично оцінює твердження відповідачів-1, 2, зазначені у поданих ними відзивах на позовну заяву, стосовно того, що Спірне позначення за заявкою № m201710458 від 13.05.2017 звичайно не має розрізняльної здатності і не набуло такої внаслідок його використання заявником (використовується виключно з додаванням інформації щодо фірмового найменування заявника), а також  є схожим настільки, що його можна сплутати для всіх товарів 30 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, зі знаком, раніше зареєстрованим в Україні на ім`я FERRERO S.p.A., IT (міжнародна реєстрація №667827 від 02.12.1996), щодо споріднених товарів.
		Таким чином, Висновок експерта № 333/18 обґрунтовано підтвердив доводи позивача про відповідність знаку для товарів і послуг за заявкою № m201710458 від 13.05.2017 умовам надання правової охорони, визначеним п.п. 2, 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Підставами визнання акта недійсними є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначений законом компетенції, органу який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
		Таким чином, оскільки встановлені судом обставини справи в сукупності підтверджують необґрунтованість та незаконність Оскаржуваних висновку та рішення, які порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним висновку Укрпатенту про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи вих. №1531/ЗМ/18 від 05.01.2018 року, який набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака за заявкою №m 2017 10458 від 13.05.2017 року після затвердження Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, та визнання недійсним рішення Апеляційної палати Мінекономрозвитку про відмову в реєстрації знака у вигляді червоного кольору (pantone 485c) за заявкою № m 2017 10458, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 723 від 24.05.2018 року. Відповідні позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
		 
		Судом встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі (відповідач-2) є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, яку ліквідовано (25.04.2019 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.
		Відповідно абз. 3 п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі", з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 585 (далі - Положення), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.
		Відповідно до п.п. 47-1, 47-2, 47-4, 47-7, 47-9 п. 4 Положення, Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:
		організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об`єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об`єкти права інтелектуальної власності;
		здійснює державну реєстрацію об`єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;
		веде державні реєстри об`єктів права інтелектуальної власності;
		організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності;
		видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» Установа, (якою за визначенням ст. 1 наведеного закону є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності) забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, зокрема: 
		видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію; 
		забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг; 
		організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності; 
		здійснює інші повноваження відповідно до законів.
		Як вже зазначалося,  суд дійшов про відповідність знаку для товарів і послуг за заявкою №m201710458 від 13.05.2017 умовам надання правової охорони.
		За приписами ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.
		Отже,  з видачею Мінекономрозвитку свідоцтва України на знак для товарів і послуг пов`язується  виникнення прав на ту чи іншу торговельну марку.
		Згідно з ч. 2 ст. 495 Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано встановленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Установа здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Реєстру (згідно ст. 1 наведеного закону, Реєстр - Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг) відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
		Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» видача свідоцтва здійснюється Установою у місячний строк після державної реєстрації знака. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання.
		Отже, саме з моментом публікації відомостей про видачу свідоцтва закон пов`язує момент виникнення у особи прав інтелектуальної власності знак для товарів і послуг в обсязі, визначеному законодавством.
		Іншими словами, публікація Мінекономрозвитку відомостей про видачу знака для товарів та послуг засвідчує виникнення прав інтелектуальної власності на той чи інший знак. 
		За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку, здійснюється  за наявності документів про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва.
		Водночас, судом враховано, що за приписами ч. 5 ст. 238 ГПК України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
		Отже, враховуючи наведені норми та встановлені судом обставини справи, судом визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов`язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 року для товарів 22 класу МКТП: «пакувальні або перев`язувальні стрічки неметалеві; стрічки із поліпропілену для обгортання» і товарів 30 класу МКТП: «борошняні кондитерські вироби, торти», здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» та видати відповідне свідоцтво, а також вимоги про визнання права інтелектуальної власності позивача на знак для товарів і послуг за заявкою №m 2017 10458 від 13.05.2017 року для товарів 22 класу МКТП: «пакувальні або перев`язувальні стрічки неметалеві; стрічки із поліпропілену для обгортання», та товарів 30 класу МКТП: «борошняні кондитерські вироби, торти».
		Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд ухвалює рішення про задоволення позову.
		 
		Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
		Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
		1) на професійну правничу допомогу;
		2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
		3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
		4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
		У позовній заяві (а.с. 35 т. 1) позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести, у зв`язку із розглядом даної справи, який складається з: судового збору за подання позовної заяви в сумі 7048,00 грн., витрат на правову допомогу - орієнтовно 60000,00 грн., а також вказано про наміри заявити клопотання про призначення судової експертизи по справі та понесення відповідних витрат на проведення судової експертизи.
		30.05.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відшкодування судових витрат, відповідно до якого позивач зазначив про здійснені ним під час розгляду справи судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 7048,00 грн. та витрат на оплату судової експертизи у розмірі 26083,20 грн., а всього 33131,20 грн., у зв`язку з чим просив суд, у разі винесення рішення у справі на користь позивача, стягнути з кожного з відповідачів 1 та 2 на користь позивача судові витрати у розмірі 16565,60 грн. 
		Відповідачем-1 та відповідачем-2 не подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат в порядку ст. 124 ГПК України.
		Статтею 129 ГПК України встановлено порядок розподілу судових витрат, згідно якого:
		- судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 1 частини 1 статті 129);
		- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4 статті 129);
		- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129);
		- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129).
		Водночас, частиною 9 статті 129 ГПК України передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		Враховуючи наведені приписи ст. 129 ГПК України та задоволення заявленого позивачем позову, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання позовної заява у сумі 7048,00 грн. (квитанція № 0.0.1088928177.1 від 19.07.2018) та на проведення судової експертизи, за результатами якої складено Висновок експерта №  333/18,  у сумі 26083,20 коп. (платіжне доручення № 1680 від 12.02.2019), що в цілому склали суму 33131,20 грн. покладаються на відповідача -1 та відповідача-2 пропорційно по 16565,60 грн. (з яких: 3524,00 грн. судового збору та 13041,60 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи), як на сторони, внаслідок неправильних дій яких виник спір у даній справі.
		 
		Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86,      103,      104,      123,      124,      129,      232,      233,      236,      237,      238,      240,      241,      327 Господарський суд міста Києва
		 
		                                                                            ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		 
		2. Визнати право інтелектуальної власності Дочірнього підприємства «Кондитерська Корпорація «Рошен» (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26/9; ідентифікаційний код 25392188) на знак для товарів і послуг за заявкою №m 2017 10458 від 13.05.2017 року для товарів 22 класу МКТП: «пакувальні або перев`язувальні стрічки неметалеві; стрічки із поліпропілену для обгортання», та товарів 30 класу МКТП: «борошняні кондитерські вироби, торти».
		 
		3. Визнати недійсним висновок Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) (01601, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 1; ідентифікаційний код 31032378) про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи вих. №1531/ЗМ/18 від 05.01.2018 року, який набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака за заявкою №m 2017 10458 від 13.05.2017 року після затвердження Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
		 
		4. Визнати недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.04.2018 (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2; ідентифікаційний код 37508596) про відмову в реєстрації знака у вигляді червоного кольору (pantone 485c) за заявкою № m 2017 10458, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 723 від 24.05.2018 року.
		 
		5. Зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2; ідентифікаційний код 37508596) внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявкою № m 2017 10458 від 13.05.2017 року для товарів 22 класу МКТП: «пакувальні або перев`язувальні стрічки неметалеві; стрічки із поліпропілену для обгортання» і товарів 30 класу МКТП: «борошняні кондитерські вироби, торти», здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» та видати відповідне свідоцтво.
		 
		6. Стягнути з Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) (01601, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 1; ідентифікаційний код 31032378) на користь Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "РОШЕН" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26/9; ідентифікаційний код 25392188)  судові витрати у розмірі 16 565 грн. 60 коп. (шістнадцять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).
		 
		7. Стягнути з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського 12/2; ідентифікаційний код 37508596)) на користь Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "РОШЕН" ((04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26/9; ідентифікаційний код 25392188)  судові витрати у розмірі 16 565 грн. 60 коп. (шістнадцять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).
		 
		8. Після набрання рішенням господарського суду законної сили видати накази.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.     У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2     ст. 241 ГПК України).
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст.ст.     253,     254,     256-259 ГПК України     з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17     Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
		 
		Повний текст рішення складено 05.06.2019
		 
		                                         
		Суддя                                                                                                  Гумега О. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...