Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6426/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 04.06.2019. Зареєстровано: 05.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2019.
Дата набрання законної сили: 01.07.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		30 травня 2019 року                                                                                № 826/6426/18
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
		за позовом   Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь-2»
		до                  Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства 
		                     «Центр державної реєстрації» Петрик Анастасії Віталіївни
		треті особи  1) Комунальне підприємство «Центр державної реєстрації»
		                     2) ОСОБА_1
		про                визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		Гаражно-будівельний кооператив «Либідь-2» (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Петрик Анастасії Віталіївни (далі по тексту - відповідач), за участю третіх осіб: комунального підприємства «Центр державної реєстрації» (далі по тексту - третя особа 1),  ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа 2), в якому просить визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію відповідача від 04 квітня 2018 року щодо державної реєстрації змін керівника ГБК «Либідь-2» (номер запису 106866700018003323) на підставі судового рішення, яке потребує змін та атрибутів, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що станом на дату подання позовної заяви відсутні будь-які рішення чи спори з приводу керівника ГБК «Либідь-2». Крім того, судові рішення, на підставі яких відповідачем внесено спірний запис, стосуються лише рішень загальних зборів позивача від 26 квітня 2016 року та від 22 грудня 2016 року, а призначення Заремби В.Ю . керівником відбулося на підставі рішення загальних зборів від 04 грудня 2017 року, з урахуванням чого у відповідача не було жодних підстав для проведення будь-яких реєстраційних дій, що стосуються зміни керівника позивача.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2018 року у Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації витребувано копії матеріалів реєстраційної справи ГБК «Либідь-2».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_1 , вирішено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Заявником ОСОБА_1 04 квітня 2018 року  для проведення реєстраційної дії «Внесення судового рішення, яке потребує змін атрибутів суб`єкта» юридична особа ГБК «Либідь-2» надано наступні документи: судове рішення, постанова Київського апеляційного Господарського суду №910/13049/17 від 05 грудня 2017 року, заява про приведення у відповідність відомостей ЄДР згідно рішення Господарського суду м. Києва, постанова Київського апеляційного Господарського суду №910/8182/16 від 16 листопада 2016 року, ухвала Київського апеляційного Господарського суду №910/8182/16 від 05 квітня 2017 року.
		На підставі зазначеного переліку документів відповідачем 04 квітня 2018 року відповідачем проведено реєстраційну дію, якою внесено судове рішення, яке потребує змін атрибутів суб`єкта за №106866700018003323, яким фактично змінено керівника ГБК «Либідь-2» на ОСОБА_1 .
		Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
		Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
		Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Згідно з п.4, 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом
		Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
		Згідно п.7 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація базується на принципі об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.
		Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
		Статтею 9 вказаного Закону визначено перелік відомостей про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця, які підлягають внесенню до          Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Положенням ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
		1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;
		2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;
		3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.
		Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:
		1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);
		2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;
		3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;
		4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;
		5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;
		6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;
		7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання;
		8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;
		9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;
		10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі). Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.
		Суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті:
		1) звертається до суду за роз`ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб`єкта державної реєстрації;
		2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення;
		3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини);
		4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці.
		Згідно ст.26 вищевказаного Закону розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки: щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів.
		Тобто, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації на підставі перевірки вичерпного переліку документів лише засвідчує факт, тобто виконує функцію легалізації події. Виконання цієї функції не передбачає і не наділяє його повноваженнями перевірки (контролю) документів за іншими критеріями, ніж визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08 грудня 2015 року у справі № 21-3452а15.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що 04 квітня 2018 року заявником ОСОБА_1 для проведення реєстраційної дії «Внесення судового рішення, яке потребує змін атрибутів суб`єкта» юридична особа ГБК «Либідь-2» надано наступні документи: судове рішення, постанова Київського апеляційного Господарського суду №910/13049/17 від 05 грудня 2017 року, заява про приведення у відповідність відомостей ЄДР згідно рішення Господарського суду м. Києва, постанова Київського апеляційного Господарського суду №910/8182/16 від 16 листопада 2016 року, ухвала Київського апеляційного Господарського суду №910/8182/16 від 05 квітня 2017 року.
		Постановою Київського апеляційного Господарського суду №910/8182/16 від 16 листопада 2016 року рішення          Господарського суду міста Києва від 29 серпня 2016 року у справі 910/8182/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Члена Гаражно -будівельного кооперативу «Либідь-2» ОСОБА_5 задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів членів зборів Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь-2» від 26 квітня 2016 року, оформлені Протоколом №37 від 26 квітня 2016 року.
		З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2016 року відбулися Звітно-виборчі збори членів Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь- 2», результати яких оформлені протоколом №37 з наступним порядком денним: Звіт правління кооперативу за період з 15.06.2011 року по 25.04.2016 року; Звіт ревізійної комісії про результати перевірки фінансово-господарської діяльності правління за 2015 рік; Вибори керівних органів ГБК «Либідь-2»;      Затвердження списку вибувших з кооперативу та списку прийнятих до кооперативу членів ГБК в період з 15 червня 2011 по 25 квітня 2016 року. Різне: а) зміни та доповнення до Статуту ГБК «Либідь-2», б) персональні справи членів кооперативу, систематично уникаючих від сплати членських внесків, в) Про роботу          членів кооператив (Ініціативної групи ГБК «Либідь-2»). Зокрема, більшістю голосів членів кооперативу обрано на посаду голови правління Зарембу В.Ю.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2017 року у справі №910/13049/17 позовні вимоги члена Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь-2» ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсними всі рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь-2» від 22 грудня 2016 року, оформлені Протоколом №38 від 22 грудня 2016 року. Постановою Київського апеляційного Господарського суду №910/13049/17 від 05 грудня 2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2017 року у справі №910/13049/17 залишено без змін. Рішення набрало законної сили 05 грудня 2017 року.
		22 грудня 2016 року проведено загальні збори членів ГБК «Либідь-2», результати яких оформлені протоколом №38, з наступним порядком денним: Обрання голови та секретаря загальних зборів; Звіт правління ГБК «Либідь-2» за періоди з 26 квітня 2016 року по 22 грудня 2016 року; Обрання правління ГБК «Либідь-2», Обрання ревізійної комісії ГБК «Либідь-2», Обрання голови правління ГБК «Либідь-2», Прийняття та виключення членів кооперативу, Затвердження та підписання Нової редакції Статуту ГБК «Либідь-2», інше. Зокрема, обрано головою правління Зарембу В.Ю.
		На підставі зазначених вище рішень відповідачем 04 квітня 2018 року внесено запис за №106866700018003323 - судове рішення, яке потребує змін атрибутів суб`єкта.
		Таким чином, за наявності судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, які станом на дату подання реєстратору набрали законної сили, у третьої особи 2 було наявне право на подання державному реєстратору заяви, судових рішень та інших документів, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». У той же час державному реєстратору не надано право вимагати додаткові документи, які не передбачені нормами зазначеного Закону.
		Виходячи із вищевикладеного, суд наголошує, що суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.
		У ході судового розгляду справи судом встановлено, що реєстраційна дія №106866700018003323 вчинена відповідачем саме на виконання постанови Київського апеляційного Господарського суду №910/13049/17 від 05 грудня 2017 року, постанови Київського апеляційного Господарського суду №910/8182/16 від 16 листопада 2016 року, ухвали Київського апеляційного Господарського суду №910/8182/16 від 05 квітня 2017 року, тобто судових рішень, що набрали законної сили та тягнули за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, при цьому були зрозумілими та можливими до виконання.
		Отже, при дослідженні дій на предмет їх відповідності вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» станом на дату вчинення спірної дії, суд не встановив порушення законодавства при вчиненні спірної реєстраційної дії №106866700018003323 з урахуванням чого суд приходить до висновку, що відповідачем не було порушено процедуру, встановлену Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для вчинення такого роду реєстраційної дії, дотримано алгоритм процедури внесення судового рішення, яке потребує змін до атрибутів, закріплені у законодавчих положеннях Закону.
		З урахуванням викладеного суд вважає, що у діях відповідача відсутні ознаки протиправності з урахуванням чого позовна вимога щодо визнання протиправною реєстраційну дію відповідача від 04 квітня 2018 року щодо державної реєстрації змін керівника ГБК «Либідь-2» (номер запису 106866700018003323) не підлягає задоволенню.
		Проте, з матеріалів справи вбачається, що постановою Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №910/13049/17 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2017 року у справі №910/13049/17 скасовано, справу передано на новий розгляду до Господарського суду міста Києва.
		Судом встановлено, що згідно даних сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень» ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року прийнято заяву           члена гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" Оленича Ігора Федоровича          про відмову від позову по справі № 910/13049/17, закрито провадження у справі №910/13049/17 за позовом члена гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" ОСОБА_6 до гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" про визнання недійсним всіх рішень загальних зборів. Ухвала Господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року набрала законної сили 11 жовтня 2018 року.
		Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Оскільки судом встановлено, що станом на дату винесення рішення в межах даної справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року, яка згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрала законної сили, закрито провадження у справі №910/13049/17, суд вважає, що позовні вимоги скасувати реєстраційну дію відповідача від 04 квітня 2018 року щодо державної реєстрації змін керівника ГБК «Либідь-2» (номер запису 106866700018003323) підлягають частковому задоволенню шляхом скасування реєстраційної дії відповідача від 04 квітня 2018 року щодо державної реєстрації змін керівника ГБК «Либідь-2» (номер запису 106866700018003323) в частині внесення судового рішення - постанови Київського апеляційного Господарського суду №910/13049/17 від 05 грудня 2017 року.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до статті 6 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до статті 3 Конституції України та статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
		В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
		Частиною 2 статті 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
		Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року, набула чинності для України 11 вересня 1997 року) «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
		Вирішуючи питання про застосування статті 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява №27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
		Разом з тим, сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер`їлдіз проти Туреччини»).
		Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
		Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
		При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 01 липня 2003 року по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при вчиненні спірних дій, діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій (прийняття рішення), з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Підсумовуючи викладене, оскільки позивачем частково доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Керуючись статтями 77, 78, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь-2» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 76-78, оф. 47, код ЄДРПОУ 22864865) - задовольнити частково.
		2. Скасувати реєстраційну дію Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Петрик Анастасії Віталіївни (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 1, оф. 326, код ЄДРПОУ 41217700) від 04 квітня 2018 року щодо державної реєстрації змін керівника Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь-2» (номер запису 106866700018003323) в частині внесення судового рішення - постанови Київського апеляційного Господарського суду №910/13049/17 від 05 грудня 2017 року.
		3. У задоволенні решти позовних вимог Гаражно-будівельного кооперативу «Либідь-2» відмовити.
		Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15     розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Суддя                                                                                                                   В.В. Аверкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...