Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/342/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2019. Зареєстровано: 06.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2019.
Дата набрання законної сили: 04.07.2019
Номер судового провадження: 1-кп/185/331/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018040370002414

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер справи 185/342/19
		Провадження № 1-кп/185/331/19
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 червня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		 
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		секретаря  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040370002414 від 13 грудня 2018 року за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		 
		за участю: 
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		12 грудня 2018 року, приблизно о 10.30 годині, дільничний офіцер поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант ОСОБА_5 разом із дільничним офіцером поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровські    й області старшим лейтенантом ОСОБА_6 , у робочий час, під час виконання своїх службових обов`язків, а саме проведення обшуку, затримання та доставки до військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку відповідно до ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», знаходилися біля домоволодіння АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_3 , який згідно поіменних списків призовників ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 116/9/15617 від 12 листопада 2018 року, ухиляється від призову на строкову військову службу.
		У той самий день та час, у ОСОБА_3 , що знаходився у дворі домоволодіння АДРЕСА_2 , під час спілкування з ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_3 став виражатися нецензурною лайкою, поводився агресивно по відношенню до ОСОБА_5 , у зв`язку із чим останній, знаходячись при виконанні своїх службових обов`язків зробив ОСОБА_3 зауваження та попросив припинити використання ненормативної лексики. ОСОБА_3 у процесі конфлікту, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, розуміючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу  потерпілий ОСОБА_5 , при виконанні своїх службових обов`язків, використовуючи заздалегідь пристосоване знаряддя вчинення злочину, а саме предмет - газовий балончик, діючи умисно, здійснив розпилення рідини балончика сльозогінного газу в обличчя ОСОБА_5 , внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді хімічних опіків обох очей, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. 
		 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 вину в судовому засіданні визнав повністю, щиро кається у вчиненому, та пояснив, що 12 грудня 2018 року о 10.30 годині він знаходився у дворі за місцем свого проживання домоволодіння АДРЕСА_2 . Під час спілкування з дільничним офіцером поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 з приводу його ухилення від призову на строкову військову службу, у них виник словесний конфлікт, в ході якого він виражався нецензурною лайкою на адресу останнього. Потерпілий зробив йому зауваження, після чого він газовим балончиком розпилив рідину балончика сльозогінного газу в обличчя потерпілому. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України просив подальше судове слідство по кримінальному провадженню не проводити.
		 
		Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши йому, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		 
		Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується за обставин, які вказані вище.
		 
		Суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною. 
		 
		При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: раніше не судимий, вчинив у відповідності до ст. 12 КК України злочин середньої тяжкості.
		 
		Обставиною, що пом`якшує покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України  не встановлено.
		 
		Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України  призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом.
		 
		За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.
		 
		За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		 
		Суд вважає, що покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкцій статті, за якою він обвинувачується, у вигляді позбавлення волі.
		 
		Суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, і вважає можливим звільнити його від покарання відповідно до ст.75 КК України з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України. 
		Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових злочинів та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.
		 
		Цивільний позов не заявлений.
		 
		Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд 
		 
		 
		 
		У Х В А Л И В: 
		 
		ОСОБА_3   визнати винним за ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
		 
		У відповідностідо ст.75КК Українизвільнити ОСОБА_3   відвідбування призначеногопокарання,якщо протягоміспитового строку 1(один) рік він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
		 
		Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J5 Prime» IMEI-1: НОМЕР_1 ; IMEI-2: НОМЕР_2 ; s/n: НОМЕР_3 з відео файлами « НОМЕР_4 » та « НОМЕР_5 », переданий ОСОБА_6  залишити останньому за належністю.
		 
		Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.
		 
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...