Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/9103/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2019. Зареєстровано: 07.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2019.

Номер судового провадження: 2/522/6021/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 522/9103/19
		УХВАЛА
		05 червня 2019 року             м. Одеса
		Суддя Приморського районного суду міста Одеси Єршова Л.С., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Брокбізнесконсалт», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, про визнання недостовірними та необ`єктивними висновків, викладених у звіті про незалежну оцінку майна, 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , звернувся до суду з позовом, з врахуванням заяви про залучення до участі у справі третьої особи від 04.06.2019 року, до Приватного підприємства «Брокбізнесконсалт», код ЄДРПОУ 35118301, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Базарна, 61, до Фізичної особи-підприємця Суслова Вячеслава Борисовича, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Гоголя, 19, офіс 1, у якому просить визнати недостовірними та необ`єктивними висновків, викладених у звіті про незалежну оцінку нерухомого майна у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 22 травня 2019 року оцінювачем ФОП ОСОБА_2 , який працює в складі суб`єкта оціночної діяльності ПП «Брокбізнесконсалт».
		Предмет та підстава позову  оскарження звіту про оцінку майна у зв`язку з його невідповідністю вимогам закону.
		Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України. Відсутні підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Враховуючи викладене, позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
		Розглянувши матеріали позову, керуючись приписами ст. ст. 19, 274 ЦПК України, суддя встановив, що зазначена справа має бути розглянута у порядку загального позовного провадження.
		Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зокрема зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом з позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.
		Разом з позовною заявою ОСОБА_1 , з врахуванням заяви про уточнення заяви про забезпечення позову від 04.06.2019 року, звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд до вирішення справи по суті зупинити передачу на реалізацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 ; та зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, а саме: виконавчого листа №2/1522/3537/11 від 21.09.2015 року, який видав Приморський районний суд м. Одеси.
		Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.
		Позивач вказує, що незабезпечення позову, запропонованим ним шляхом унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених прав та інтересів.
		Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Відповідно до ч.1-2 ст.150ЦПКУкраїни позовзабезпечується:накладеннямарештуна майнота(або)грошовікошти,щоналежатьабо підлягаютьпередачіабосплаті відповідачевіізнаходятьсяу ньогочивінших осіб;забороноювчинятипевні дії,встановленнямобов`язкувчинити певнідії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажуарештованогомайна,якщоподанопозов провизнанняправавласності нацемайноі прозняттязнього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі,якаєпредметом спору,назберіганняіншим особам,якінемають інтересуврезультатівирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морськогосудна,щоздійснюєтьсядля забезпеченняморськоївимоги; іншимизаходами,необхіднимидлязабезпечення ефективногозахистуабопоновлення порушенихчиоспорюванихправ таінтересів,якщотакийзахист абопоновленнянезабезпечуються заходами,зазначенимиупунктах 1-9цієїчастини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
		У відповідності до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
		Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
		Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. 
		Відповідно до статей 15, 16ЦКУкраїни кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
		Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
		Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
		Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
		До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-2552цс16 у постанові від 18 січня 2017 року.
		У відповідності до ст.41КонституціїУкраїни кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенціїзправлюдини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
		Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заходи забезпечення позову: шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа №2/1522/3537/11, виданого 21.09.2015 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Укргазбанк» заборгованості у загальному розмірі 844187,44 дол. США та стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Укргазбанк» сплаченого державного мита у сумі 1700,00 грн; та шляхом зупинення передачі на реалізацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, співмірності і спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
		В свою чергу, невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій.
		Будь-які права інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям таких заходів забезпечення позову.
		Таким чином, заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Брокбізнесконсалт», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, про визнання недостовірними та необ`єктивними висновків, викладених у звіті про незалежну оцінку майна, підлягає задоволенню.
		Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення (ч. 3ст. 154 ЦПК України).
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7, 19,149-154, 157, 175,177,187 ЦПК України,
		УХВАЛИВ:
		Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Брокбізнесконсалт», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, про визнання недостовірними та необ`єктивними висновків, викладених у звіті про незалежну оцінку майна.
		Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
		Підготовче судове засідання по справі призначити на 10 липня 2019 року об 11 год. 00 хв.
		Підготовче судове засідання відбудеться в залі судових засідань № 216 у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси (вул. Балківська, 33, 2 поверх). 
		Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.
		Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Брокбізнесконсалт», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, про визнання недостовірними та необ`єктивними висновків, викладених у звіті про незалежну оцінку майна, задовольнити.
		Зупинити стягнення за виконавчим листом №2/1522/3537/11, виданим 21.09.2015 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Укргазбанк» заборгованості у загальному розмірі 844187,44 дол. США та стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Укргазбанк» сплаченого державного мита у сумі 1700,00 грн.
		Зупинити передачу на реалізацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
		Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:
		- стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
		- боржник: Приватне підприємство «Брокбізнесконсалт», код ЄДРПОУ 35118301, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Базарна, 61;
		- боржник: ФОП ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
		Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та підлягає негайному виконанню.
		Копію ухвали разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати учасникам справи.
		Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.
		Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
		Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
		Суддя                                        Л.С. Єршова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...