Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/371/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2019. Зареєстровано: 07.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/755/436/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22018101110000001

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/371/18
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"06" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва колегіально судом у складі трьох суддів:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_5 , 
		захисника  ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2018 за № 22018101110000001 за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні, кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
		в с т а н о в и в :
		Згідно обвинувального акта, складеного 04.01.2018 слідчим в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 та затвердженого того ж дня прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБ України та державною прикордонною службою управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що діючи умисно,на початкуквітня 2017року зметою зборута подальшоїпередачі доФедеральної службибезпеки РосійськоїФедерації відомостей,що становлятьдержавну таємницюу сферіоборони,за допомогою свого знайомого - громадянина Сполучених Штатів ОСОБА_10 - досяг домовленості з ОСОБА_11 про зустріч 14 квітня 2017 року в ресторані готелю «Турист», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2.
		14квітня 2017року ОСОБА_7 ,реалізовуючи злочиннийзадум,направлений на збираннята передачуіноземній державі,іноземній організації або їхпредставникам відомостей,що становлятьдержавну таємницюу сферіоборони,перебуваючи уресторані готелю« ІНФОРМАЦІЯ_2 »,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ,особисто познайомивсяз колишнімвійськовослужбовцем Збройнихсил України  ОСОБА_11 та дізнавшись,що уостаннього єбагато друзівз числавійськовослужбовців Збройнихсил Українита Національноїгвардії України,запропонував загрошову винагородуна постійній основі збиративідомості,що становлятьдержавну таємницюу сфері оборони, для подальшої їх передачі до Федеральної служби безпеки Російської Федерації.
		Громадянин ОСОБА_7 ,21квітня 2017року,діючи умисноусвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій,зустрівся,у заздалегідьобумовлений час,із ОСОБА_11 у кафе« ІНФОРМАЦІЯ_3 »,де надавостанньому завдання на збір відомостей про військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 полк Національної гвардії України), що розташована за адресою:  АДРЕСА_4 , а саме відомостей щодо її призначення, залучення військовослужбовців до виконання завдань у зоні проведення антитерористичної операції, командування, кількості військовослужбовців та військової техніки.
		Окрім того, ОСОБА_7 з метоюприкриття своєїнезаконної діяльності та конспіративногоспілкування із ОСОБА_11 ,під часвказаної зустрічі у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 21 квітня 2017 року проінструктував ОСОБА_11 про те, що у подальшому вони окрім особистих зустрічей та спілкування через програмне забезпечення «WhatsАрр» для зв`язку в обміну інформацією будуть використовувати одну на двох електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 », пароль: « НОМЕР_3 », у якій в розділі «Чернетки» створюватимуть електронні листи та не відправляючи їх, будуть з ними ознайомлюватись, після чого відразу видалятимуть.
		Надалі, ОСОБА_7 ,використовуючи програмнезабезпечення «WhatsАрр»,встановлене найого мобільнийтелефон,телефонував ОСОБА_11 та цікавивсяпро хідзбору інформаціїстосовно військовоїчастини  НОМЕР_1 (40 полк Національної гвардії України).
		Наприкінці квітня2017року, ОСОБА_7 ,дізнавшись підчас телефонної розмови від ОСОБА_11 про те, що останній виконав його завдання та має необхідну інформацію щодо військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 полк Національної гвардії України), призначив йому зустріч на 11 травня 2017 року в ресторані готелю «Турист», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2.
		В обумовлений час, 11 травня 2017 року, ОСОБА_7 , діючи умисно з метою реалізації злочинного задуму, направленого на збирання та передачу до Федеральної служби безпеки Російської Федерації відомостей, що становлять державну таємницю у сфері оборони, прибув до ресторану готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за вказаною адресою, де зустрічався з ОСОБА_11 . 
		Під час даної зустрічі ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_11 аркуш паперу з рукописним текстом, який містив інформацію стосовно військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а саме: її призначення, завдання, відомості про залучення її військовослужбовців до виконання завдань у зоні антитерористичної операції, виду озброєння та військової техніки, чисельності військовослужбовців та керівництва.
		Отримавши цей аркуш паперу з вмістом вказаної інформації щодо військової частини НОМЕР_1 (40 полк Національної гвардії України) ОСОБА_7 запевнив ОСОБА_11 , що передасть її своїм кураторам із спецслужб Російської Федерації з метою перевірки її достовірності та отримання для ОСОБА_11 грошової винагороди за її збір.
		З 11 травня 2017 року до 22 червня 2017 року ОСОБА_7 спілкувався із ОСОБА_11 виключно за допомогою програмного забезпечення «WhatsАрр», встановленого на його мобільний телефон та за допомогою створення листів у розділі «Чернетки» електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». 
		У вказанихелектронних листах,які створювалисьу чернеткахта упрограмному забезпеченні« ОСОБА_12 », ОСОБА_7 обговорював із ОСОБА_11 надану останнім інформацію повійськовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 полк Національноїгвардії України),а такожможливість здійсненнявербування одногоіз знайомих ОСОБА_11 серед військовослужбовцівпредставниками Федеральної служби безпеки Російської Федерації.
		При цьому, ОСОБА_7 діючи умисно та усвідомлюючи, що його дії завдають шкодуобороноздатності табезпеці України,використовуючи можливостіпрограмного забезпечення«WhatsАрр»,встановленого найого мобільний телефон,повідомляв просвоє спілкуванняіз ОСОБА_11 та йогоможливості щодоотримання вищевказаноїінформації співробітниківФедеральної служби безпекиРосійської Федераціїчерез свогознайомого  ОСОБА_13 ,який єгромадянином РосійськоїФедерації тапроживає на території Російської Федерації.
		22 червня 2017 року ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати злочинний задум, під час розмови із ОСОБА_11 за допомогою програмного забезпечення «WhatsАрр», встановленого на мобільний телефон, домовився з останнім про зустріч цього ж дня у кав`ярні «Буна», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 10-А.
		Під час зустрічі ОСОБА_7 надав ОСОБА_11 завдання щодо збору іформації про агентів, які працюють на українські спецслужби на території так званих «ДНР» та «ЛНР», а також щодо постачання до України зброї з інших держав, з метою її подальшої передачі представникам Федеральної служби безпеки Російської Федерації.
		Цього ж дня ОСОБА_7 , після зустрічі з ОСОБА_11 за допомогою програмного забезпечення «WhatsАрр» написав ОСОБА_13 повідомлення про те, що ОСОБА_11 може отримувати інформацію, яка матиме важливе значення для спецслужб Російської Федерації, однак від них необхідно отримати конкретне завдання на її збір та конкретний перелік інформації, що їх цікавить: зосередження військ, місце надходження озброєння, гриф таємності необхідних документів.
		Крім того, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_13 про надання ним ОСОБА_11 завдання щодо збору інформації про агентурну базу українських спецслужб на території «ДНР», для подальшої передачі через ОСОБА_13 цих відомостей до Федеральної служби безпеки Російської Федерації.
		22 червня 2017 року ОСОБА_7 за допомогою програмного забезпечення «WhatsАрр», встановленого на його мобільний телефон, зателефонував ОСОБА_11 та призначив чергову зустріч у кав`ярні «Буна», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 10 - А.
		Цього ж дня ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів та усвідомлюючи, що його дії завдають шкоду обороноздатності та безпеці України, в черговий раз зустрівся із ОСОБА_11 у кав`ярні «Буна», за указаною адресою.
		Під часданої зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11 про те,що маврозмову з представниками Федеральної служби безпеки Російської Федеральної, які далийому завданняна збірвідомостей прозброю,яка надходить до України,а самедокументів проподальший розподілзазначеної зброї по військовимчастинам України,про установчідані військовихінструкторів з силовихструктур іноземнихдержав,які прибуватимутьна територію України,а такожпро анкетніта контактнідані осіб,залучених доконфіденційного співробітництваспеціальними таправоохоронними органами України (агентурнийапарат),задіяних впроведенні спеціальнихзавдань на території Донецької та Луганської областей.
		Після зустрічііз ОСОБА_11 ,що відбулась23червня 2017року,  ОСОБА_7 за допомогоюпрограмного забезпечення«WhatsАрр»,встановленого на його мобільний телефон, зв`язався із ОСОБА_13 та розповів йомуусі деталірозмови із ОСОБА_11 ,для передачіостаннім відповідної інформації до Федеральної служби безпеки Російської Федерації.
		У ході вказаноїрозмови ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_7 про те,що представники Федеральноїслужби безпекиРосійської Федераціїмають зацікавленість виключно до інформації, яка стосується Сполучених Штатів Америки, а саме про громадян цієї країни, вид та місце їх діяльності на території України, а також до інформації щодо осіб, залучених Україною до спеціальних завдань на території так званих «ДНР»/«ЛНР».
		У подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, за допомогою програмного забезпечення «WhatsАрр», встановленого на його мобільний телефон, а також шляхом створення електронних листів у розділі «Чернетки» електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » продовжував підтримувати контакт із ОСОБА_11 та контролювати останнього.
		Так, під час чергового спілкування ОСОБА_7 , з метою збирання відомостей, що становлять державну таємницю у сфері оборони України, та їх подальшої передачі до Федеральної служби безпеки Російської Федерації, надав ОСОБА_11 уточнююче завдання щодо збору інформації виключно щодо військовослужбовців США, їх місця та виду діяльності.
		Крім того, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11 про необхідність збору інформації щодо військової техніки та бойового озброєння, яке прибуває в Україну з США, а саме щодо постачальників, інвойсів, портів розвантаження, розподіл військової техніки та бойового озброєння по лінії розмежування та військовим частинам. Крім того, за вказівкою   ОСОБА_7 .  ОСОБА_11 необхідно було зібрати інформацію про анкетні дані та керівників осіб, залучених Україною до спеціальних завдань на території так званих «ДНР»/«ЛНР».
		Громадянин ОСОБА_7 06липня 2017року задопомогою програмного забезпечення «WhatsАрр», встановленого на його мобільний телефон, зателефонував ОСОБА_11 та призначивчергову зустрічна 7липня 2017року укав`ярні «Буна»,що знаходитьсяза адресою:м.Київ,вул.Раїси Окіпної, 10 - А.
		Наступного дня, тобто 7 липня 2017 року, ОСОБА_7 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, зустрівся з     ОСОБА_11 у кав`ярні «Буна». 
		Під час даної зустрічі ОСОБА_7 обговорив із    ОСОБА_11 програму проведення українсько-американського навчання під назвою «Сі Бриз-2017»,а такожте,що підчас зазначенихнавчань натериторію України прибуде військова техніка з США для проведення навчань за офіційною версією, але у подальшому вказана військова техніка з військовослужбовцями США прибуде до зони проведення антитерористичної операції. Крім того, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_7 про те,що звказаною військовою технікоюдо Україниприбудуть інструкториз США,які будуть проводити навчання військовослужбовців Збройних сил України у користуванні військовою технікою США.
		Згодом, ОСОБА_7 , отримавши від ОСОБА_11 вказану інформацію, за допомогоюпрограмного забезпечення«WeChat»,встановленого на йогомобільний телефон,передав її ОСОБА_13 для подальшого скерування інформації представникам Федеральної служби безпеки Російської Федерації.
		Через деякийчас ОСОБА_7 від ОСОБА_13 у програмнезабезпечення «WeChat»надійшло підтвердженнятого,що вінпередав всюотриману від ОСОБА_11 інформацію доспецслужб РосійськоїФедерації, а саме у м. Москва.
		12липня 2017року ОСОБА_7 за допомогоюпрограмного забезпечення «WhatsАрр», встановленого на його мобільний телефон, зателефонував ОСОБА_11 та призначив чергову зустріч на 13 липня 2017 року в кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 10 - А, для отримання від останнього інформації, завдання на збір якої надавав раніше, з метою подальшої передачі за допомогою ОСОБА_13 до Федеральної служби безпеки Російської Федерації.
		13липня 2017року приблизноо 15год.00хв. ОСОБА_7 ,діючи зметою реалізаціїзлочинного плану,усвідомлюючи,що своїмидіями завдастьшкоду обороноздатностіта безпеціУкраїни,маючи наметі збиранняз метоюпередачі іноземнійдержаві,іноземній організаціїта представникам відомостей, що становлять державну таємницю у сфері оборони, прибув до приміщення кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: АДРЕСА_3 , де зустрівся із ОСОБА_11 .
		Під часзустрічі ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_11 зібрану останнімза йогозавданням інформацію,а самещодо двохосіб,залучених доспеціальних операцій,які прихованопрацюють натериторії тимчасовоне підконтрольній українській владів Донецькійта Луганськійобласті,роздрукований планукраїнсько-американськогонавчання підназвою «СіБриз-2017»,копії сторінокпаспортів чотирьохамериканських військовихінструкторів,які прибулидо Українидля навчанняукраїнських військових,а також відомості щодо української розвідувально-диверсійної групи, яка мала прибути до так званої «ДНР» та під виглядом місцевих військових вчинити вибух у закладі громадського харчування. Дану інформацію ОСОБА_7 мав на меті передати за допомогою ОСОБА_13 представникам Федеральної служби безпеки Російської Федерації.
		У відповідностідо листівДепартаменту охоронидержавної таємниціта ліцензування № 26/1/4-9780 від 12.07.2017 та № 26/1/4-9781 від 12.07.2017: відомості щодо постачання військової техніки або іншої зброї, яка надходить до України з іноземнихдержав,у томучислі ізСполучених ШтатівАмерикиможуть належати до відомостей, що становлять державну таємницю, відповідно до статей 3.2.1, 3.2.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказомСлужби безпекиУкраїни №440від 12.08.2005,сформованих напідставі відповіднихрішень державногоексперта зпитань таємниць-секретаря Радинаціональної безпекиі оборониУкраїни  ОСОБА_14 від 10.04.2015№ 1,№ 3.;відомості щодорозподілу повійськових частинах Збройнихсил Українивійськової технікиабо іншоїзброї,яка надходить доУкраїни зіноземних держав,у томучислі Сполучених Штатів Америки-можуть міститивідомості,що містяться вдержавному оборонному замовленні та відповідають вимогам статті 2.1.15 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, сформованого на підставі рішення державного експерта - Міністра економічного розвитку і торгівлі ОСОБА_15 № 20 від 26.05.2015; відомості щодо анкетних та контактних даних агентурного апарату силових структур України, які перебуваютьна територіїтак званих«ДНР» та«ЛНР» -можуть становити державну таємницювідповідно достатті 4.2.1.Зводу відомостей,що становлять державну таємницю,сформованої напідставі рядурішень державних експертів з питань таємниць в межах компетенції; відомості щодо адреси, назви,командування,особового складута їїротації,бойової техніки,цільового призначення повійськовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 полк Національноїгвардії України) можуть становити державну таємницю відповідно до статей Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, передбачених ст. 1.1.6 та 1.4.6, затвердженого наказомголови Службибезпеки України№ 440від 12.08.2005,сформованих напідставі відповіднихрішень державнихекспертів зпитань таємниць.
		У відповідностідо листазаступника командиравійськової частини НОМЕР_5 Міністерства оборониУкраїни №222/2Д/905від 15.12.2017,відомості,які ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_11 ,а саме:щодо анкетнихта контактних даних осіб,що залученідо конфіденційногоспівробітництва зголовним управлінням розвідкиМіністерства оборониУкраїни,у томучислі ті,що перебувають на території так званої «ДНР»; відомості щодо плану, місця, часу проведення спеціальних завдань на території Донецької області особами, що залучені до конфіденційного співробітництва з Головним управлінням розвідки Міністерстваоборони України,підпадають підст.ст.4.1.13,4.2.1,4.4.3«Зводу відомостей,що становлятьдержавну таємницю»,введеного вдію наказомСлужби безпекиУкраїни від12.08.2005№ 440,та становлять державну таємницю,її витокміг завдатишкоду обороноздатності,національним інтересам та безпеці України.
		Тим самим, ОСОБА_7 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України  діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України  шпигунстві. 
		Разом з тим, під час судового розгляду судом не встановлено належних та допустимих доказів для визнання обвинуваченого винуватими у шпигунстві, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 111 КК України, із дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
		Указаних висновків суд дійшов зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України з наданням останнім рівних прав на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених тим же Кодексом, безпосередньо дослідивши усі докази та інші матеріали, у порядкуст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, й заслухавши доводи сторін з боку обвинувачення та захисту, тим самим провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, у світлі такого.
		Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (ст. 1 КПК України).
		Відповідно дост. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ст. 26 КПК України).
		З урахуванням того, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України).
		Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).
		Доказ визнаєтьсядопустимим,якщо вінотриманий упорядку,встановленому цимКодексом.Недопустимий доказне можебути використанийпри прийняттіпроцесуальних рішень,на ньогоне можепосилатися судпри ухваленнісудового рішення(ст. 86 КПК України).
		Недопустимими є також докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законамиУкраїни,міжнародними договорами,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,а такожбудь-якіінші докази,здобуті завдякиінформації,отриманій внаслідокістотного порушенняправ тасвобод людини (ст. 87 КПК України).
		У рамках цьогокримінальногопровадження судом було досліджено надані з боку сторони обвинувачення, наступні фактичні дані, на підставі яких кожна із сторін просить суд встановити наявність обставин, що підлягають доказуванню у ньому, з числа регламентованих ст. 84 КПК України, як-то показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		На їх підставі суд у ході судового слідства через призму їх аналізу, у порядку ст. 94 КПК України, установив таке.
		У ході судового розгляду провадження, обвинувачений пояснив, що свою вину в шпигунстві не визнає у повному обсязі. Саме кримінальне провадження сприймає, як провокацію злочину з боку СБ України. 
		Так, у жовтні 2016 року до нього звернувся Барський Грегорі з проханням допомогти вирішити проблему на митниці, оскільки на той час він займався бізнесом, пов`язаним з військовою технікою, й його товар було затримано через те, що товару надали подвійне значення. В ході з`ясування можливості врегулювати зазначену проблему, обвинувачений познайомився з працівником СБ України Шульгою, який на той час супроводжував митницю у Вишневому. У листопаді-грудні 2016 року вони спілкувалися, і потім припинили. Але йому було відомо, що ОСОБА_16 продовжив спілкуватися з ОСОБА_17 . 
		У січні 2017 до обвинуваченого зателефонувала особа, яка повідомила, що має цікаву пропозицію, й вони домовились про зустріч у готелі «Турист». 
		У день зустрічі обвинувачений прийшов на місце зустрічі, зателефонував на номер, з якого до нього телефонунували, цей чоловік прийшов, та він його за рисами обличчя записав у телефоні, як «круглий». Згодом дізнався його ім`я  ОСОБА_18 .
		У ході спілкування ОСОБА_18 став особисто розповідати, що він колишній військовий та у нього наявна секретна інформація, якою він хотів би ділитися та заробляти на цьому грошові кошти. 
		На запитання обвинуваченого звідки у нього його номер телефону, і чому він зробив висновок, що така інформація йому цікава, цей чоловік вказав, що вони мають спільних знайомих у м. Донецьку та при комунікації з ними він дійшов таких висновків, на що обвинувачений указав, що такі припущення є хибними й вони розійшлись.
		У квітні 2017 коли обвинувачений проїздив КП «Курахово» у Мар`їнці Донецької області, його було зупинено прикородонниками та у зв`язку з тим, що при ньому були грошові кошти у сумі 10000 доларів США, його передали працівникам СБ України. Спочатку він спілкувався з працівником СБ України, який представився ім`ям « ОСОБА_19 ». У ході бесіди цей працівник поцікавився чи не має він у Донецьку на боці ополченців бойовиків, яких можливо було б залучити до співпраці. На що обвинувачений повідомив, що йому відомі особи, які у м. Києві пропонують отримати «цікаву» інформацію. Це зацікавило ОСОБА_19 , й вони домовились, що ОСОБА_7 вийде на контакт з чоловіком, який пропонував інформацію й повідомить ОСОБА_19 . При цьому вони обмінялись контактними номерами телефонів, ОСОБА_19 надав йому детальні інструкції, як спілкуватись з таким чоловіком. 
		Того ж дня, ОСОБА_19 познайомив його зі своїм керівництвом, яке представив, як ОСОБА_18 та ОСОБА_20 (в ході розгляду справи буде установлено, що цими особами є свідки у справі ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які являються працівниками СБ України).
		У спілкуванні з ними обвиунвачений провів період часудо 18 години. В ході цих розмов було досягнуто домовленості, що обвинувачений догодився на співробітництво з СБ України, про що написав відповідну заяву, обравши собі позивний « ОСОБА_23 », а працівники СБ України, у свою чергу, обіцяли сприяти йому в організації перевезень через пункт пропуску тютюнових виробів. Того ж дня він повернувся у м. Київ. 
		Наступного дня він уже спілкувався з працівником СБ України, який представився ОСОБА_19 щодо можливості провести зустріч з чоловіком, який пропонував йому інформацію, і якого він для себе ідентифікував як ОСОБА_18 «круглий». Виконуючи інструкції ОСОБА_19 , він зустрівся з ОСОБА_18 «круглим», та висловив зацікавленість в отриманні інформації. Згодом, про обставини зустрічі доповів ОСОБА_19 за допомогою месінджеру «WhatsApp». Ще через деякий час, від особи, з якою він зустрічався, надійшла СМС, зміст якої він переслав працівнику СБ України ОСОБА_18 , якого йому представили як старшого, й отримав він нього відповідь, що в подальшому цим питанням буде займатися він особисто, а не ОСОБА_19 . Тоді ж він повідомив, що вони змінили місце служби й працюють у м. Дніпропетровськ. 
		Виконуючи вказівки працівника СБ України, обвинувачений кілька разів зустрічався з особою, яку називав ОСОБА_18 «круглий» ( ОСОБА_11 ), з метою створення враження реальної зацікавленості перед ОСОБА_11 . Попередньо узгодивши з працівником СБ України ОСОБА_18 , він повідомив ОСОБА_11 про ОСОБА_24 , який ніби-то співпраціє з ФСБ Російської Федерації, а також намагався отримати від ОСОБА_11 інформацію, яку останній видавав як «секретну».
		Таке спілкування тривало певний період часу, а потім, після чергової «порції інформації» від ОСОБА_11 , працівник ОСОБА_25 сказав, що спілкування з ОСОБА_11 необхідно припинити, але щоб це було не раптово, й в подальшому він буде займатись ціює особою без допомоги обвинуваченого.
		На останню зустріч у кафе «Буна» ОСОБА_26 приніс велику кількість паперів, але тих, які цікавили працівника ОСОБА_25 там не було, й обвиунваченому взагалі не було зрозуміло навіщо йому ця кількість паперів. Сам в цей час і відбулося його затримання СБ України. 
		Відразу при затриманні обвинувачений повідомив, що працює на СБ України у Дніпропетровській області, й це викликало здивування у працівників, які його затримали, вони ніби почали з`ясовувати це, він також надав інформацію про працівника, якого знав як ОСОБА_18 , але згодом слідчі дії продовжили спочатку в кафе, а потім уже в приміщенні СБ України, при цьому був присутній і працівник СБ України Шульга, з яким він спілкувався у листопаді-грудні 2016 року. 
		Додав, що у момент затримання до нього було застосувано спеціальні засоби та фізичну силу, а захисника запросили лише після того як завершили слідчі дії в прииміщенні СБ України після 03 години ночі.
		Суд указані пояснення обвинуваченого сприймає, як такі що заслуговують на увагу, у розрізі такого.
		Так, будучи допитаними у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_27 пояснив, що є працівником СБ України. З обвинуваченим познайомився під час несення свідком служби у зоні АТО на КП «Курахово» у Мар`янці у 2017 році, а саме у один із днів чергування, до свідка обвинуваченого підвели прикордонники, так як той перевозив значну суму коштів для спілкування, у ході якого він дізнався, що проблематика питання знаходиться у полі компенції співробітників підрозділу «К», тож свідок викликав їх.
		Разом з тим, дійсно 10.04.2017 ОСОБА_7 під час бесіди в боксах на КП «Курахово» розповідав про особу ( ОСОБА_11 ) з м. Києва, яка запропонувала йому збувати інформацію, що є державною таємницею і він просив обвинуваченого вийти з останнім на зв`язок по поверненню до м. Києва. Також підтвердив, що згодом неодноразово контактував з ОСОБА_7 з метою дізнатися про результати зустрічі у месенджері «WhatApp». 
		ОСОБА_21 указав, що працює в СБ України у спецпідрозділу «К». З обвинуваченим познайомився при виконанні службових обов`язків на пункті пропуску «Курахово» у Мар`янці у квітні 2017 року, назвавшись ОСОБА_18 . В ході опитування обвинуваченого було установлено, що він мешканець м. Донецьк та у нього там знаходяться батьки, тож він відвідує цю територію доволі часто. В ході спілкування обвинувачений указав, що працював тривалий час у РФ та має там хороші зв`язки у правоохоронних органах, зокрема, у ФСБ РФ, однак жодних прізвищ не указував. 
		Обвинувачений мав його номер мобільного телефону, який він йому надав особисто, аби у разі необхідності оперативно проходити чергу при перетині пункту пропуску. 
		Свідок ОСОБА_22 зауважив, що працює у СБ України у Дніпропетровській області. Обвинувачений потрапив у поле зору СБ України, коли свідок проходив службу у квітні 2017 року на пункті пропуску у Мар`янці. В один з днів до них запросили обвинуваченого, в якого при перетині було понад 10 000 доларів США та з ним проводилися контровідувальні заходи, у т.ч. опитування. 
		Свідок указав, що начальнику ( ОСОБА_28 ) обвинувачений розповідав про зв`яки у РФ.
		Однак, йому особисто такі дані не відомі. Як і будь-які інші дані пов`язані з фактами шпигунства сформовані в обвинувальному акті та висунутому обвинуваченні. 
		Одночасно ОСОБА_7 пояснив, що ще в кінці 2016 року мав знайомство з працівником СБУ  Шульгою, після знайомства з яким на нього й вийшов ОСОБА_11 . Згодом, саме ОСОБА_16 брав участь у затриманні та ряді інших слідчих дій щодо ОСОБА_7 .
		На це ж вказують і показання свідка ОСОБА_29 , який пояснив, що є працівником СБ України і він займався ОСОБА_7 ще в січні-лютому 2017 року. Така робота охоплювалася положенями закону України «Про контррозвідувальну діяльність». Додав, що був присутнім під час ОМП від 13.07.2017 у кав`ярні «Буна», яке відбувалося після затримання, але на момент затримання обвинуваченого там не знаходився. Підтвердив, що під час проведення слідчої дії, обвинувачений вказував, що співпрацює з працівниками СБ України з Дніпропетровська. 
		Тотожного роду, за своєю суттю, були і пояснення ОСОБА_30 (працівника СБ України) у якості свідка.
		Свідок ОСОБА_31 указав, що з обвинуваченим знайомий давно, відносини дружні. Мали спільний бізнес, спільні проекти, які були пов`язані з деревиною. Згодом, свідок перейшов на інший бізнес у сфері військової техінки, зокрема, отримав замовлення на виготовлення установки. Для розробки були потрібні певні кошти та обвинувачений йому їх дав, понад 8000 доларів США. Розробки проводили у «Десні», однак через бюрократію у МОУ у масове виробництво установку запустити не вдалося. 
		Обвинувачений ніколи не цікавився його знайомствами у ЗСУ, яких свідок мав, як указав сам, дуже багато. Не просив його познайомити з ними. Однак, одного у разу обвинувачений запитував про ПВ С300 РФ, а саме документацію на неї, відмітивши, що має гарного покупця на цю інформацію. Після розмови свідок направив наявну інформацію по ПВ С300, наявну в мережі Інтернет. 
		Свідок відмітив що здивований тим, що обвинувачений обвинувачується у державній зраді  шпигунстві.
		Указав, що обвинувачений має понад 5 дітей, є креативною особистістю. Займався питаннями організації гуманітарної допомоги людям в ДНР.
		Свідку відомо, що обвинувачений зустрічався з Шульгою  о/у СБ України десь 2 роки тому весною, так як у нього (свідка) були проблеми на митнці та СБ України мала змогу урегулювати їх.
		Таким чином, зважаючи на те, що кримінальне провадження, з якого виділено дане провадження було внесено до ЄРДР лише 19.04.2017, суд погоджується з доводами сторони захисту, що за наслідками судового розгляду було встановлено факт спілкування ОСОБА_7 зі співробітниками СБ України, ще до внесення таких відомостей й ОСОБА_7 жодних діянь, які можна було б розглядати як кримінальні правопорушення не вчиняв.
		Тим самим, ОСОБА_7 діяв під контролем та за вказівкою співробітників СБ України.
		Не спростовується неведене вище й дослідженими судом, у порядкуст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документами, тобто спеціально створеними з метою збереження інформації матеріальними об`єктами, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо у ракурсі із отриманими висновками, тобто докладними описами проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, які суд дослідив у порядку § 3 Глави28РозділуIV КПК України.
		Так як, судовим слідством встановлено, що більшість із них не можуть сприйматися судом, як допустимі, у розрізі норм ст. 86 того ж Кодексу, так як отриманні з порушенням порядку, встановленого цим Кодексу, інша частина не є належними, а решта, що залишається не є достатньою для констатації факту доведеності винуватості особи «поза розумним сумнівом».
		Зокрема, стороною обвинувачення на підтвердження факту алгоритму щодо здійснення перемовин між обвинуваченим та ОСОБА_11 , обговорення умов надання інформації, надано матеріали НСРД.
		Відповідно до ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
		Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.
		Відповідно дост.271КПК Україниконтроль завчиненням злочинуможе здійснюватисяу випадкахнаявності достатніхпідстав вважати,що готуєтьсявчинення абовчиняється тяжкийчи особливотяжкий злочин,та проводитьсяв такихформах: … 4) імітування обстановки злочину.
		Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. 
		Порядок і тактика проведення імітування обстановки злочину визначається законодавством.
		Прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбаченихстаттею 251цього Кодексу,зобов`язаний: 1)викласти обставини,які свідчатьпро відсутністьпід часнегласної слідчої(розшукової)дії провокуванняособи навчинення злочину; 2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.
		Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаютьсяКонституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.
		Статтею 251КПК Українипередбачено,що постановаслідчого,прокурора пропроведення негласноїслідчої (розшукової)дії повиннамістити: … 3)відомості проособу (осіб),місце аборіч,щодо якихпроводитиметься негласнаслідча (розшукова)дія; 4)початок,тривалість імету негласноїслідчої (розшукової)дії; 5)відомості проособу (осіб),яка будепроводити негласнуслідчу (розшукову)дію; 6)обґрунтування прийнятоїпостанови,у томучислі обґрунтуваннянеможливості отриманнявідомостей прозлочин таособу,яка йоговчинила,в іншийспосіб; 7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.
		З урахуваннямтого,що  мотивувальноїчастини такоїпостанови повиннамістити відомостіпро: змістобставин,які єпідставами дляприйняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу (ст. 110 КПК України).
		Таким чином для урахування даних НСРД слід установити факт дійсної наявності обставин для їх проведення, факт відсутності обставин регламентованих ч. 3 ст. 271 КПК України, та проаналізувати питання того, а чи діяли особи, які залучаються для їх проведення у межах компетенції.
		Наявність рішень прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину підлягає обов`язковій перевірці, як і аналіз приводів та підстав відображених у ньому, які обумовили його прийняття, оскільки, як слушно відмічає ККС ВС у постанові від 13.02.2018 у справі № 646/6873/15-к), це, дійсно, має істотне значення для визнання чи невизнання, у відповідності до ст. 94 КПК, належними, допустимими, достовірними докази, якими у вироку обґрунтована доведеність учинення інкримінованих засудженим злочином.
		Інший підхід, означав би, що таке рішення не може бути піддане аналізу, що призвело до того, що громадяни не застраховані від свавільних дій, та їх права та свободи не були б захищені від надмірної свободи розсуду суб`єкта прийняття таких рішень. 
		Також такий підхід фактично суперечить загальним засадами кримінального судочинства.
		Указане узгоджуються і з практикою ЄСПЛ, так у рішеннівід 11 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» ЄСПЛ було зазначено, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.
		Також, вказаний суд у своєму рішенні від 05 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» (скарга № 74420/01) наголошував, що докази, одержані за допомогою застосування спеціальних методів розслідування, можуть вважатися допустимими за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема чіткого тапередбачуваного порядку санкціонування, здійснення відповідних оперативно-слідчих заходів та контролю за ними (рішення Суду від 06 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», від 26 жовтня 2006 року у справі «Худобін проти Росії» (скарга № 59696/00).
		Цього ж підходу ЄСПЛ притримується і ККС ВС, що власне простежується з його судових рішень, зокрема, від 20.03.2018 у справі № 753/11828/13-к, від 21.03.2018 у справі № 751/7177/14, від 29.11.2018 у справі 3456/1529/15-к.
		А тому, аналізуючи питання про те, чи були достатніми підстави на день прийняття прокурором першого рішення про контроль за вчиненням злочину для констатації факту того, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, суд відмічає, що постановою прокурора ОСОБА_9 від 05.05.2017 визначено провести контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, а саме імітування передачі обвинуваченому інформації розвідувального характеру відносно в/ч НОМЕР_1 .
		Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії доручено о/у ОСОБА_32 , ОСОБА_29 , із залученням до проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії слідчого ОСОБА_8 , особи із використаними анкетними даними « ОСОБА_11 ». 
		Указано під час цих дій використовувати імітаційні засоби.
		Установлено тривалість 30 діб починаючи з 05.05.2017.
		Підстави винесення постави указані, як те, що у ході досудового розслідування установлено, що обвинувачений діє на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості України, її обороноздатності, вчиняє дії, направлені на отримання інформації розвідувального характеру стосовно військових частин та з`єднань ЗСУ без посилань на конкретні фактичні дані, що таку інформацію підтверджують.
		Як наслідок, з постанови прокурора таких даних об`єктивно установити не можливо узагалі, однак виходячи з наданих у ході цього судового розгляду матеріалів за їх хронологією слідує, що цими даними були такі.
		Рапорт заступника начальника 7 відділу 2 управління ДКР СБ України ОСОБА_33 від 19.04.2017, з якого слідує що відповідно до повноважень, передбачених законами України «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про контррозвідувальну діяльність», виявлено протиправну діяльність громадянина України -     ОСОБА_7 .
		Так, у ході здійснення контррозвідувальних заходів встановлено, що ОСОБА_7 причетний до проведення розвідувально-підривної діяльності на шкоду державній безпеці України. 
		За наявними даними, під виглядом зайняття бізнесом, пов`язаним з зовнішньоекономічною діяльністю, ОСОБА_7 намагається встановити контакти з особами керівного складу МО України та ДП «Укроборонсервіс». 
		При цьому, за інформацією ГУ СБУ в м. Києві та Київській області (№51/1/1-2760від 22.03.2017),ОСОБА_7 намагається отримати інформацію розвідувального характеру стосовно військових частин та з`єднань ЗС України, а саме: їх особового складу, забезпечення, дислокації, озброєння та переміщення вздовж лінії розмежування. 
		Крім того, з`ясовано, що основний інтерес для об`єкта справи становлять відомості щодо постачання до України військового озброєння і техніки країнами блоку НАТО, а також їх передача до зони проведення АТО. 
		ОСОБА_7 має намір використати можливості оперативного джерела органів СБ України «С» для отримання за грошову винагороду даних розвідувального характеру у військовій сфері, а також провів з ним детальний інструктаж про необхідність дотримання підвищених вимог конспірації при спілкуванні та передачі інформації. 
		На даний час ОСОБА_7 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У вказаному приміщенні можуть зберігатись документальні матеріали та предмети, що підтверджують протиправну діяльність ОСОБА_7 .
		Ці ж дані указані і у листі начальника управління Департаменту контррозвідки СБ України від 19.04.2017 № 2/2/7-9722ні О. Руснак.
		   Заява ОСОБА_11 без дати, яка надійшла до ГУ СБУ у м. Києві та Київській області 04.05.2017 вх. № Ш-345, у якій указується, що він хочеповідомити СБУкраїни проте,що підчас безпосередньогоспілкування зісвоїм знайомим ОСОБА_7 ,останній активнопідтримує діяльністьтерористичних організацій«ДНР» та«ЛНР»,має тісніконтакти іпостійно спілкуєтьсяз представникамитак званого«Міністерства державноїбезпеки ДонецькоїНародної Республіки»та Федеративноїслужби безпекиРосійської Федераціїпід чассвоїх візитівдо м.Донецьк.
		Так, вказаний громадянин дізнавшись, що він колишній військовий та має широке коло зв`язків серед посадових осіб керівного складу ГШ ВСУ та НГУ, запропонував йому спільно заробляти кошти на пошуку інформації щодо проведення українськими військовими антитерористичної операції на Сході України.
		Зокрема, він повідомив, що представників ФСБ Російської Федерації цікавить кількість військовослужбовців, озброєння та військової техніки, які дислокуються на лінії зіткнення поблизу Донецької та Луганської областей, військовослужбовців та військової техніки, яка готується у різних регіонах України для переміщення до зони проведення АТО, переміщення українських військових вздовж лінії розмежування, а також отримання військової допомоги українською армією від Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки.
		За збір та передачу вказаної інформації ОСОБА_7 обіцяв платити від 1000 до 10000 доларів США, в залежності від того, на скільки важливу інформацію зможе роздобути.
		Крім того, під час зустрічі ОСОБА_7 сказав зібрати відомості щодо військових частин, що розташовані на території Вінницької області, а саме щодо їх назв, місць розташування, призначення, командування, кількості військовослужбовців та військової техніки, яка ніби то йому вже достовірно відома, з тією метою, щоб перевірити чи достовірну інформацію він зможе збирати у подальшому за його завданням.
		ОСОБА_11 погодився виконати вказане завдання ОСОБА_7 і вони домовились про зустріч приблизно за тиждень, місце і час якої буде домовлено додатково по телефону.
		Вислухавши пропозицію ОСОБА_7 він вирішив погодитись на неї, про що його повідомив, однак не мав на меті збирати будь-які відомості та передавати їх йому для подальшої передачі до ФСБ Російської Федерації, а прийняв рішення повідомити про вказану особу, його діяльність та пропозицію Службу безпеки України.
		При цьому, повідомив, що під час вказаної бесіди з метою власної безпеки використовував диктофон для запису розмови.
		Однак, суд відмічає, що цей рапорт за своєю суттю виходячи з інформації відображеної у ньому, будується на даних певних джерел, які суду для аналізу, у цій справі, не надавали узагалі. Формальне посилання на норми законодавства, зокрема, закони України «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про контррозвідувальну діяльність», є не більше й не менше, цитуванням найменувань таких законів.
		Інформація ГУ СБУ в м. Києві та Київській області (№51/1/1-2760від 22.03.2017),на підставіякої власнебуло сформовановисновок проте,що обвинуваченийнамагається встановити контакти з особами керівного складу МО України та ДП «Укроборонсервіс» не надавалася суду для аналізу, та і висунуте обвинувачення не стосується питання вибудування обвинуваченим певних контактів з особами керівного складу МО України та ДП «Укроборонсервіс».
		Апріорі, з цього рапорту (знову ж таки джерело даних, яке підверджувало такий висновок на день складання рапорту не установлено) слідує, що ОСОБА_7 має намір використати можливості оперативного джерела органів СБ України «С», тобто якщо і сприйняти відомості указаного рапорту, як дійсні, то можливо леше говорити про імовірність контактів з посадовими особами МО України, ДП «Укроборонсервіс», органів СБ України «С», і все.
		І це при тому, що сам рапорт датований 19.04.2017, перша постанова 05.05.2017, у той час, як обвинувачення стосується щонайменше подій, які мали місце 14.04.2017, тобто за 5 днів до складання рапорту.
		Суд відразує акцентує увагу на тому, що за наслідками розгляду провадження залишилося так і не установленим те, який власне доказ, як належний та допустимий, доводить події, які мали місце, відповідно до акта, до 05.05.2017, узагалі.
		Іншим документом з цього питання є заява ОСОБА_11 (ПІБ залегендоване) без дати, яка надійшла до ГУ СБУ у м. Києві та Київській області 04.05.2017 вх. № Ш-345. З цієї заяви простежується факт того, що її надруковано на аркуші паперу, та, уже станом на дату її отримання СБ України, дивним чином, трасформує у собі обставини, які слідство установить, як дійсні в майбутньому.
		Сам ОСОБА_11 у ході судового розгляд не був допитаний, так як прокурор заявивши спершу про допит цього свідка, потім від нього відмовився, узагалі, тож суд, при відсутності з цього питання клопотання сторони захисту, та у розрізі норм ст.ст. 22, 26 КПК України, сприйняв таку позицію прокурора, як його право вільно користуватися своїми правами та на власний розсуд доводи обставини, регламентовані ст. 91 КПК України, тими доказами, якими він це власне має бажання доводити. 
		Такий підхід суду узгоджується з позицією ККС ВС у постанові від 20.03.2018 у справі № 753/11828/13-к.
		Тим самим, за наслідками судового розгляду констатувати факт того, що дані, викладені у такій заяві, були дійсними на дату її отримання СБ України суд не може, як і факту того, що така особа з залегендованими даними дійсно існує та ті письмові пояснення, які відображені в указаній заяві власне належать їй.
		Як і перевірити факт його згоди на участь в таких діях.
		Того ж роду ситуації є дійсною і щодо постанови прокурора ОСОБА_9 від 13.07.2017, якою було визначено провести контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, а саме імітування передачі обвинуваченому інформації в усній формі та на аркушах паперу формату А4 відносно військової техніки та особового військового складу, який прибуває зі Сполучених Штатів Америки до України, військових підрозділів (частин, з`єднань) Збройних сил України, які базуються на території України та виконують бойові (спеціальні) завдання на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, а також відомості стосовно анкетних та контактних даних осіб, залучених до конфіденційного співробітництва спеціальними та правоохоронними органами України (агентурний апарат), задіяних в проведенні антитерористичної операції, а саме виконання спеціальних завдань на території Донецької та Луганської областей.
		Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії доручено о/у ОСОБА_32 , ОСОБА_29 , із залученням до проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії слідчого ОСОБА_8 , особи із використаними анкетними даними ОСОБА_11 . 
		Указано під час цих дій використовувати імітаційні засоби.
		Установлено тривалість 30 діб починаючи з 13.07.2017.
		Як підставу для винесення постави указано те, що у ході досудового розслідування установлено, що обвинувачений діє на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості України, її обороноздатності, вчиняє дії, направлені на отримання інформації розвідувального характеру стосовно військових частин та з`єднань ЗСУ без посилань на конкретні фактичні дані, що таку інформацію підтверджують.
		А тому, не можливо говорити що були дійсними обставини, які б станом на момент прийняття, як першого, так і другого рішення прокурора, обумовлювали здійснення контролю за вчиненням злочину, так як він може здійснюватися тільки у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, чого, на переконання суду, за наслідками розгляду провадження з тієї сукупності даних, яка була надана на підтвердження цього факту, констатувати не можливо.
		При цьому, суд ураховує, що згідно зст. 2 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність",метою такоїдіяльності єпопередження,своєчасне виявленняі запобіганнязовнішнім тавнутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також операцій, окремих груп та окремих осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.
		Завдання контррозвідувальної діяльності відповідно до вказаної статті Закону полягають у добуванні, аналітичній обробці та використанні інформації, що містить ознаки або факти розвідувальної, терористичної та іншої діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; протидія такій діяльності, а також розроблення і реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян.
		Згідно з ч. 7ст. 8 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність",контррозвідувальна справа заводиться за наявності визначених цим Законом підстав для здійснення контррозвідувальної діяльності.
		Відповідно до вимог п.6 ч. 2ст. 7 цього Закону,для виконання визначених завдань виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки на підставі відповідної контррозвідувальної справи можуть здійснюватися заходи, визначені ч. 3ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"(спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) лише за ухвалою слідчого судді.
		Згідно з п. 1ст. 10 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність",матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються як приводи та підстави для початку досудового розслідування.
		Дійсно, згідно з ч. 2ст. 99 КПК Україниматеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотримання вимогЗакону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
		Відповідно до ст. 23 КПК, суд досліджуєдокази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.
		Разом з тим, цих документів суду, надано не було, відповідно відображені у них дані не можливо використовувати, як докази.
		Також, через відсутність у кримінальному провадженні ухвал слідчих суддів, неможливо перевірити як наявність підстав, передбаченихст. 6 цього Закону,для заведення контррозвідувальної справи, так і законність проведення оперативно-технічних заходів, які розпочато за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 13.12.2016, тобто майже за рік до розглядуваних подій.
		Аналізуючи уже самі результати НСРД установлені у ході проведення таких дій, суд відмічає таке.
		Ухвалою судді судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва слідчого судді ОСОБА_34 від 10.05.2017 вих. № 01-8542т/НСД, яка розсекречена відповідно до акту від 28.12.2017 за № 43/2017, надано дозвіл слідчому в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, строком на (до) 2 (два) місяці (-ів), з моменту винесення ухвали Апеляційним судом м. Києва, а саме: 
		- спостереження за громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження;
		- аудіо-, відеоконтролю стосовно громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж зв`язку стосовно телефонних номерів НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , користувачем яких є громадянин України  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із застосуванням відповідних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається та приймається зазначеним користувачем вказаних телефонних номерів;
		- установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, користувачем якого є громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який користується телефонними номерами мобільного телефону НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , із застосуванням технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу в режимі реального часу,що даєзмогу отриматиінформацію проте,де перебуваєвідповідний  засіб на  момент спостереження за ним та визначити маршрут його перебування.
		Ухвалою судді судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва слідчого судді ОСОБА_35 від 07.07.2017 вих. № 01-12960т/НСД, яка розсекречена відповідно до акту від 28.12.2017 за № 43/2017, надано дозвіл слідчому в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, строком на (до) 2 (два) місяці (-ів), з моменту винесення ухвали Апеляційним судом м. Києва, а саме: 
		- спостереження за громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження;
		- аудіо-, відеоконтролю стосовно громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж зв`язку стосовно телефонних номерів НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 користувачем яких є громадянин України  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із застосуванням відповідних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається та приймається зазначеним користувачем вказаних телефонних номерів;
		- установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, користувачем якого є громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який користується телефонними номерами мобільного телефону НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , із застосуванням технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу в режимі реального часу, що дає змогу отримати інформацію про те, де перебуває відповідний засіб на  момент спостереження за ним та визначити маршрут його перебування.
		Дані судові рішення було надано суду у ході цього судового розгляду після їх розсекречення.
		Відповідно до протоколу про виготовлення та огляд імітаційного засобу від 10.05.2017, сформованого о/у ОСОБА_36 , ОСОБА_29 та слідчим ОСОБА_8 , слідує, що ними на виконання постанови прокурора відділу прокуратури м. Києва    ОСОБА_9  № 04/4-2242т від 05.05.2017 про проведення контролю за вчиненням злочину в рамках кримінального провадження № 17000000000157, відкритого за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 111 КК України, відповідно до ст. 271, 273 КПК України, шляхом використання інформації з матеріалів інформаційного забезпечення, наданого Департаментом контррозвідки СБ України (вих. № 2/2/7-11271н/т від 05.05.2017), виготовлено несправжній (імітаційний) засіб, що імітує інформацію розвідувального характеру відносно в/ч НОМЕР_1 .
		Відповідно до протоколу огляду та вручення імітаційного засобу від 11.05.2017, здійсненого ст. о/у ОСОБА_36 , імітаційний засіб являє собою аркуш паперу з текстом в якому відображено інформацію стосовно в/ч НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 полк Національної гвардії України), а саме: її завдання, відомості щодо залучення її військовослужбовців в зоні проведення АТО, виду озброєння та військової техніки, чисельність військовослужбовці та керівництво. 
		Відповідно до протоколу про виготовлення та огляд імітаційного засобу від 13.07.2017, сформованого ст. о/у ОСОБА_36 , ОСОБА_29 та слідчим ОСОБА_8 , слідує, що ними на виконання постанови прокурора відділу прокуратури м. Києва першого класу    ОСОБА_9  № 04/4-3634т від 13.07.2017 про проведення контролю за вчиненням злочину в рамках кримінального провадження № 17000000000157, відкритого за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 111 КК України, відповідно до ст. 271, 273 КПК України, шляхом використання інформації з матеріалів інформаційного забезпечення, наданого Департаментом контррозвідки СБ України (вих. № 2/2/7-17947н/т від 11.07.2017), виготовлено несправжній (імітаційний) засіб, що імітує інформацію розвідувального характеру відносно плану проведення військових навчань «СіБриз-2017» з копіями паспортів військовослужбовців США, які на них прибувають, інформацію стосовно безпосередніх бойових завдань та плану подальших дій в/ч № НОМЕР_9 та НОМЕР_10 окремого спеціального призначення ЗСУ, а також агентурної мережі українських спецслужб на території н.з.ф. «ДНР», з метою використання його під час негласних слідчих (розшукових) дій - контролю за вчиненням злочину.
		Метою дії є виготовлення імітаційного засобу для його передачі в рамках контролю за вчиненням злочину, необхідного для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття дій, пов`язаних з завданням шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості України, її обороноздатності, отримання інформації розвідувального характеру, встановлення доказів вини у вчиненні цього злочину.
		Оглядом встановлено, що імітаційний засіб являє собою аркуші формату А4 що містять інформацію розвідувального характеру відносно плану проведення військових навчань «СіБриз-2017», паспортів військовослужбовців США, які на них прибувають, інформацію безпосередніх бойових завдань та плану подальших дій в/ч № НОМЕР_9 та НОМЕР_10 загону спеціального призначення ЗСУ, а також агентурної мережі українських спецслужб на території н.з.ф. «ДНР».
		Відповідно до протоколу огляду та вручення імітаційного засобу від 13.07.2017, здійсненого ст. о/у ОСОБА_36 , імітаційний засіб являє собою 50 (п`ятдесят) аркушів формату А4 з відомостями щодо плану проведення військових навчань «СіБриз-2017» з копіями паспортів військовослужбовців США, які на них прибувають, інформацією стосовно безпосередніх бойових завдань та плану подальших дій в/ч НОМЕР_9 та НОМЕР_10 окремого загону спеціального призначення ЗСУ, а також іншої агентурної мережі українських спецслужб на території н.з.ф. «ДНР».
		Тобто, ці протоколи засвідчують самі по собі тільки виготовлення несправжніх (імітаційних) засіб, що імітують інформацію розвідувального характеру.
		Відповідно до протоколу за результатами імітування обстановки злочину від 11.05.2017, сформованого ст. о/у ОСОБА_36 , установлено, що 11 травня 2017 року ОСОБА_7 на 13 годину 00 хвилин в ресторані готелю «Турист», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2, призначено зустріч ОСОБА_11 .
		Прибувши в 13 год. 55 хв. до вказаного приміщення ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_7 де передав останньому імітаційний засіб у вигляді аркуша паперу з текстом, в якому відображено інформацію стосовно військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 полк Національної гвардії України), а саме: її завдання, відомості щодо залучення її військовослужбовців в зоні проведення АТО, виду озброєння та військової техніки, чисельність військовослужбовців та керівництво.
		Після передачі вказаного імітаційного засобу особисто в руки ОСОБА_7 , він повідомив, що засобом електронної пошти та/або особисто під час відвідування м. Донецьк, передасть вказану інформацію представникам спецслужб Російської Федерації та домовиться з останніми про грошову винагороду для ОСОБА_11 за надану ним інформацію, яку передасть йому при наступній зустрічі разом з завданням по отриманню конкретної інформації розвідувального характеру.
		Контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, а саме передачі ОСОБА_7 імітаційного засобу у вигляді інформації на цьому завершено.
		Відповідно до протоколу за результатами імітування обстановки злочину від 14.07.2017 сформованого ст. о/у ОСОБА_36 установлено, що 13 липня 2017 року ОСОБА_7 на 15 годину 20 хвилин в кафе, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 10-А, призначено зустріч ОСОБА_11 . 
		Прибувши в 15 год. 20 хв. до вказаного приміщення ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_7 де передав останньому імітаційний засіб у вигляді інформації розвідувального характеру в усній формі та на аркушах паперу формату А4 відносно військової техніки та особового військового складу, який прибуває зі Сполучених Штатів Америки до України, військових підрозділів (частин, з`єднань) Збройних сил України, які базуються на території України та виконують бойові (спеціальні) завдання на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, а також відомості стосовно анкетних та контактних даних осіб, залучених до конфіденційного співробітництва спеціальними та правоохоронними органами України (агентурний апарат), задіяних в проведенні антитерористичної операції, а саме виконання спеціальних завдань на території Донецької та Луганської областей.
		Після передачі вказаного імітаційного засобу особисто в руки ОСОБА_7 , він повідомив, що засобом електронної пошти та/або особисто під час відвідування м. Донецьк, передасть вказану інформацію представникам спецслужб Російської Федерації та домовиться з останніми про грошову винагороду для ОСОБА_11 за надану ним інформацію, яку передасть йому при наступній зустрічі разом з завданням по отриманню іншої інформації розвідувального характеру.
		Контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину на даному моменті було завершено.
		Указані дані протоколів за результатами імітування обстановки злочину від 11.05.2017 та 14.07.2017 та алгоритм подій відображених у них кореспондуються з даними протоколів за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме:
		· від 23.06.2017, 24.06.2017 та 08.07.2017 сформованих ст. о/у ОСОБА_37 на підставі доручення начальника СВ ОСОБА_38 № 51/12-4506т від 10.05.2017 на виконання ухвали від 10.05.2017 № 01-8542т/НСД слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_34 ; 
		· від 14.07.2017 сформованого ст. о/у ОСОБА_37 на підставі доручення начальника СВ ОСОБА_38 № 51/12-6797т від 07.07.2017 на виконання ухвали від 07.07.2017 № 01-12960 т/НСД слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_39 .
		Згідно висновку експерта № 102/4 від 15.12.2017, зміст реплік промовлених ОСОБА_7 у цілому збігається зі змістом реплік, зафіксованих у протоколах за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій від 23.06.2017, 24.06.2017, 08.07.2017 та від 14.07.2017, та ОСОБА_7 бере участь у цих зафіксованих розмовах.
		Щодо самих результатів НСРД, як-то протоколів за результатами імітування обстановки злочину, то суд відмічає, що, згідно з ч. 6 ст. 246 КПК України, проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України.За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
		З урахуванням того, що Велика Палата Верховного Судуу постанові від 16.01.2019 у справі № 751/7557/15-к відмітила, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкритіне тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуальногозакону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
		Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.
		Указане узгоджується і з практикою ЄСПЛ, так у рішеннівід 11 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» Суд констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, пов`язані з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями, і крім цього не було достатньо обґрунтованим.
		Разом з тим, за наслідками судового розгляду установлено, що протокол за результатами імітування обстановки злочину від 14.07.2017 сформований о/у ОСОБА_36 за дорученням слідчого № 51/12-7122 від 13.07.2017, однак дане доручення, як дійсне, сприймати не можливо, так як воно не надавалося стороною обвинувачення у ході розгляду цього провадження. Факт його відкриття стороні захисту також не установлений. 
		Протокол за результатами проведення негласних розшукових дій від 14.07.2017 сформований, як указано у ньому, о/у ОСОБА_36 на підставі доручення заступника начальника СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_38 № 51/12-6797т від 07.07.2019, однак дане доручення, як дійсне, сприймати не можливо, так як воно не надавалося стороною обвинувачення у ході розгляду цього провадження.
		Протоколи за результатами проведення негласних розшукових дій від 23.06.2017, 24.06.2017 та від 08.07.2017 сформовані, як указано у них, о/у ОСОБА_36 на підставі доручення заступника начальника СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_38 № 51/12-4506т від 10.05.2017, однак дане доручення, як дійсне, сприймати не можливо, так як воно не надавалося стороною обвинувачення у ході розгляду цього провадження.
		Тим паче, що, як указано, в обвинувальному акті, групу слідчих у провадженні складали слідчі ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_8 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , і все. Дані про слідчого групи слідчих з ПІБ ОСОБА_47 , відсутні.
		Не входить ОСОБА_47 до групи слідчих у провадженні, і з якого дане кримінальне було власне виділено.
		Стаття 39 КПК не містить у собі повноважень керівника органу досудового розслідування, на відміну від слідчого, доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
		За ухвалами слідчих суддів суду апеляційної інстанції надано право на учинення дій тільки слідчому ОСОБА_8 , відповідно він, як слідчий групи слідчих, якому суд апеляційної інстанції доручив право учиняти певні дії, у силу наявних у нього повноважень, передбачених ст. 40 КПК, окрім тих, які він мав би здійснювати самостійно, якто обшук, що констатовано ККС ВС у постанові від 29.01.2019 у справі № 466/896/17, мав би право доручити о/у.
		Тим самим, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Судуу постанові від 16.01.2019 у справі № 751/7557/15-к про те, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкритіне тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуальногозакону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій, при відсутності доручень на які здійснюються прямі посилання в указаних протоколах, та не установленості факту їх відкриття стороні захисту, суд позбавлений змоги урахувати дані відображені у цих протоколах, як дійсні, у розрізі норм ст. 86 КПК України.
		Висновок експерта № 102/4від 15.12.2017 базується на даних протоколів, які суд сприйняв критично, а тому останній, як такий, що базується на даних підданих судом сумніву, сприймається у такому ж руслі, як сумнівний.
		Указані речі (оптичні диски, копії протоколів) після проведення експертизи були повернуті та оглянуті відповідним протоколом огляду від 23.12.2017, у порядку ст.ст. 104, 106, 223, 237 КПК України, однак такий протокол не містить у собі даних регламентованих ст. 91 КПК України, відповідно і сприймається, як такий, що не доводить собою відомості відображені у висунутому обвинувачені.
		Щодо відомостей указаних за результатами проведення негласних розшукових дій, а саме:
		· у протоколі від 13.12.2016 здійснених ст. о/у ОСОБА_48 за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_49 від 29.03.2016 № 01-2135цт;
		· у протоколі від 06.02.2017 здійснених ст. о/у ОСОБА_48 за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_50 від 27.08.2015 № 01-6839цт;
		· у протоколі від 29.03.2017 здійснених консультантом-експертом ОСОБА_29 за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_51 від 19.12.2016 № 01-9200цт;
		· у протоколах від 31.05.2017 та від 12.05.2017 здійснених консультантом-експертом ОСОБА_29 за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_51 від 27.02.2017 № 01-1951цт;
		· у протоколі від 27.09.2017 здійснених консультантом-експертом ОСОБА_29 за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_51 від 27.02.2017 № 01-1952цт, то суд спримає установлені у них дані критично, у розрізі такого.
		Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, у відповідності до ч. 2 ст. 246 КПК України, належить до негласних слідчих (розшукових) дій. 
		Така негласна слідча (розшукова) дія як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, у відповідності до ст. 263 КПК України, може здійснюватись виключно на підставі ухвали слідчого судді. 
		Підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у відповідності до ст. 247 КПК України, є ухвала слідчого судді відповідного апеляційного суду. 
		Однак, стороною обвинувачення не було надано доказів звернення з клопотанням, отримання ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведенням негласних слідчих (розшукових) дій щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з метою доступу фіксування та збереження телефонних розмов обвинуваченого.
		З огляду на що суд доходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено отримання даних негласних слідчих (розшукових) дій (записів телефонних розмов) з дотриманням вимог глави 21 КПК України. А тому надані стороною документи з записами телефонних розмов є такими, що отримані без дотримання порядку, встановленого главою 21 КПК України і, як наслідок, не відповідають вимогам допустимості доказів, передбаченим ст. 86 КПК України. 
		У відповідності до ч. 2 ст. 86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Самі дозволи на проведення були отримані до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у цьому кримінальному провадженні, яке виділено з кримінального провадження № 22017000000000157 від 19.04.2017, тобто не під час досудового розслідування в даному провадженні. А тому їх результати могли бути використані лише для початку досудового розслідування, а у разі, якщо ці заходи були негласними (розшуковими) діями в іншому кримінальному провадженні, то отримана інформація могла бути використана тільки на підставі ухвали слідчого судді. Враховуючи те, що з клопотанням у порядку, визначеномуст. 257 КПК України, про використання отриманої інформації прокурор до слідчого судді не звертався, вказані протоколи не є процесуальним джерелом доказів у контексті ч.2ст.84 КПК України, отже, є недопустимими доказами і з цієї підстави.
		Відповідно до протоколу затримання від 14.07.2017 обвинувачений був затриманий 13.07.2017 о 16:30 год.
		На момент складання протоколу 14.07.2017 о 01:30 год. інтереси обвинуваченого представляв адвокат ОСОБА_52 .
		Підставою затримання слугувало те, що його застали під час вчинення злочину та очевидці і сукупність ознак на місці події указували, що саме він учинив злочин.
		Так, як згідно протоколу ОМП від 13.07.2017 сформованого слідчим ОСОБА_8 , у період часу з 16:30 год. до 19:20 год., було проведено огляд, у порядку ст.ст. 104-106, 214, 233, 237 КПК України, у каваряні «Буна» за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, 10-А, за участю понятих й ОСОБА_7 , та у ході його здійснення за столом виявлено, зокрема, аркуш паперу з зошиту у клітинку на якому з однієї сторони міститься рукописний текст барвником синього кольору, який починається словами «в/ч НОМЕР_11 …» та закінчується словами «первый отдел»; копія документу з назвою «програми проведених українсько-американського навчання «СІБРИЗ - 2017», який складається з 9 (девяти) аркушів формату А4 на яких міститься друкований текст у таблицях, що починається словами «Затверджую…» та закінчується словами «… ОСОБА_53 »; копія документу з назвою «Список іноземних представників країн  учасниць навчання», який складається з 29 (двадцяти дев`яти) аркушів формату А4 на яких міститься друкований текст у таблицях з колонками «військове звання», «прізвище та ім`я», «серія та номер паспорта», «дата дії паспорта», «примітка»; аркуш паперу формату А4 на якому міститься друкований текст, що починається словами «комплектувальна відомість № SB-17/GЕО/1…»; аркуш паперу формату А4 на якому міститься друкований текст, що починається словами «комплектувальна відомість № SB-17/GВ/1…»; аркуш паперу формату А4 на якому міститься друкований текст, що починається словами «комплектувальна відомість № SB-17/МОL/1…»; аркуш паперуформату А4на якомуміститься друкованийтекст,що починаєтьсясловами «комплектувальнавідомість №SB-17/ROM/1…»;аркуш паперуформату А4на якомуміститься друкованийтекст,що починаєтьсясловами «комплектувальнавідомість №SB-17/US/1…»;аркуш паперу формату А4 на якому з однієї сторони міститься друкований текст, що починається словами «комплектувальна відомість № SB-17/US/1…»; аркуш паперу формату А4 на якому міститься друкований текст, що починається словами «комплектувальна відомість № SB-17/US/1…» та зі зворотньої сторони містяться рукописні записи барвником синього кольору; чотири аркуші паперу формату А4 на яких містяться копії перших сторінок паспортів громадян Сполучених Штатів Америки  «DOBCZANSKY Markian Jurij», «Bonds Charles Barrett», «SLAVYANSKI JAMES DOOLEY», «Jones James Joey»; мобільний телефон марки «SAMSUNG» чорного кольору ІМЕІ « НОМЕР_12 » в якому міститься сім-картка з номером « НОМЕР_13 »; мобільний телефон марки «Iphone», ІМЕІ « НОМЕР_14 » в якому міститься сім-картка з номером « НОМЕР_15 ».
		Також, як установлено, у ході судового розгляду провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_54 від 14.07.2017 у справі № 757/40550/17-к на виявлене та вилучене у ході ОМП майно накладено арешт, у порядку ст. 170 КПК України. 
		У той час, як вилучені у ході ОМП речі та предмети визнано речовими доказати постановою слідчого лише від 23.12.2017, у порядку ст.ст. 98, 110 КПК України.
		У самому протоколі ОМП від 13.07.2017 СБ України указано, що він проводиться у т.ч., у порядку ст. 233 КПК, однак за наслідками судового розгляду, так і не було надано судове рішення регламентоване даною статтею Кодексу.
		Також, у ході цього ОМП у обвинуваченого відбиралися відповідні пояснення щодо обставин події, однак захисника під час цієї слідчої дії він не мав, хоча і був уже затриманим, якщо виходи з даних протоколу затримання щодо часу його фактичного затримання.
		Будучи допитаними у ході судового розгляду свідок ОСОБА_55 указав, що був понятим під час ОМП від 13.07.2017 у кав`ярні «Буна» разом із своєю знайомою ОСОБА_56 . Того дня вони йшли по вул. Р. Окіпної, коли до них підійшли працівники СБУ і запропонували бути понятими під час огляду місця події. Указали, що це дуже важливо для країни, так як особу підозрюють у державній зраді, вони погодилися. Обвинувачений стояв у кайданках, коли поняті прийшли на місце події, на столі були розкладені якійсь папери. Слідчий провів огляд, попередньо роз`яснивши понятим їх права та обв`язки. Слідчий ставив запитання затриманому та той надавав відповіді, зокрема, про те, що обвинувачений зустрівся іншим громадянином з метою отримання певних даних у сфері державної таємниці. Потім було складено протокол, та його підписано у т.ч. понятими. 
		Під час ОМП відбувався огляд телефону.
		Тотожні показання були надані і допитаною у якості свідка понятою під час цього ОМП ОСОБА_56 ..
		Тобто обидва понятих підвердили, що були запрошені до приміщення вже після затримання ОСОБА_7 , коли всі документи були розкладені на столі, а сам ОСОБА_7 був у кайданках. 
		Згідност. 12 КК України, злочин, передбаченийст. 111 ч. 1 КК України, є особливо тяжким злочином.
		Стаття 52 КПК Українивизначає, що участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів є обов`язковою з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
		При дослідженні протоколу ОМП встановлено, що він проводився за участю ОСОБА_7 як особи, що не має процесуального статусу.
		З пояснень понятих у якості свідків суд встановив, що до початку проведення вказаного вище огляду, обвинувачений фактично був затриманий із застосуванням до нього фізичного примусу та спецзасобів (кайданків).
		Стаття 276 КПК Українипередбачає, що підозрюваним є, в тому числі, особа, затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення,а згідност. 209 КПК Україниособа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи у приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Згідност. 208 ч. 4 КПК України, уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину від підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положеньст. 213 КПК Українита забезпечити затриманій особі реалізацію прав, передбаченихст. 213 цього Кодексу.
		З моменту фактичного затримання ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, проте, всупереч вимогам ст.ст. 208, 213 КПК України,йому не роз`яснили підстави та мотиви затримання, право мати захисника та інші положенняКПК України,які єзасадничими длязабезпечення затриманійособі правана захист,що небуло спростованопід чассудового розгляду представником державного обвинувачення.
		Європейський Суд з прав людини у рішенні «Родіонов проти Росії» (№ 9106/09) зазначив, що навіть за наявності очевидних доказів вчинення злочину при затриманні на місці злочину, правоохоронці повинні дотримувати всіх гарантій прав підозрюваного в контексті концепції справедливого суду. У зв`язку з тим, що під час затримання заявника та складання протоколу огляду його машини, він не був належним чином поінформований про право на юридичну допомогу та про право не свідчити проти самого себе, ЄСПЛ зробив висновок, що право заявника на юридичну допомогу було обмежено. Сукупність зазначених фактів привела до порушення ст.ст. 3, 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		В даному випадку 13.07.2017 при затриманні та проведенні слідчих дій за участю обвинуваченого співробітниками СБ України не було надано останньому можливості скористатися допомогою адвоката, не здійснено роз`яснення йому, як підозрюваному його прав та обов`язків, що мало своїм наслідком істотне порушення вищенаведених вимог кримінального процесуального закону.
		Європейський суд з прав людини у рішенні "Коем проти Бельгії" від 22.06.2000 р. зазначив, що основне призначення процесуальних норм-захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою.
		У світлі чого, суд сприймає критично цей доказ  протокол ОМП, з точки зору належності та допустимостів силу ст.ст. 52, 87, 223 КПК України.
		17.07.2017 слідчим було проведено, у порядку ст.ст. 104, 106, 223, 237 КПК України, огляд мобільних телефонів вилучених у обвинуваченого під час ОМП від 13.07.2017 та у ході його здійснення установлено, що на мобільному телефоні серед інших програм встановлені програмні забезпечення «WhatsApp», «Wechat», «Line». 
		Айфон.
		В результаті огляду розділу «Контакти» виявлено наступні абоненти: Сергей Днепр СБУ тел. НОМЕР_16 ; Антон Курахово СБУ тел. НОМЕР_17 ; Алексей финансы от ОСОБА_57 . СБУ тел. НОМЕР_18 ; ОСОБА_58 . Каббала Одесса тел. НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; Сергей УБС Курахово тел. НОМЕР_24 ; ОСОБА_59 СБУ тел. НОМЕР_25 ; ОСОБА_60 тел. НОМЕР_26 , НОМЕР_27 .
		В результаті огляду розділу закладки виявлені друковані записи.
		Також, в результаті огляду програмного забезпечення «Wechat» виявлено листування з абонентом « ОСОБА_58 » та голосові повідомлення. 
		Самсунг.
		На мобільному телефоні у контактній книзі міститься абонент з назвою ОСОБА_61 . Инфо» та номером телефону НОМЕР_26 . Також на зазначеному телефоні містяться дзвінки з абонентом « ОСОБА_61 . Инфо» та вихідне смс-повідомлення від 22.06.2017 об 10 год. 55 хв. з наступним змістом: «Смородина еще не работает. Предлагаю кафе БУНА. На ул. Раисы Окипной 10а».
		Суд відмічає та найменування контактів указаних у розділі контакти телефону Айфон та формування їх саме через ім`я, або ж ім`я та прізвище з представкою СБУ указують на те, що доводи обвинуваченого не є такими, що позбавленні об`єктивного підгрунття. 
		Однак, такий огляд мобільних телефонів суд сприймає, як дію, що учинена з порушенням норм КПК, так як речовими доказами їх було визнано тільки 23.12.2017, що виключає можливість їх огляду у цьому статусу у момент його здійснення.
		Ухвалу слідчого судді постановлену, у порядку ст. 233 КПК, щодо ОМП від 13.07.17 надано не було.
		Судове рішення про надання тимчасового доступу до речі ухвалено не було.
		Хоча, тимчасовий доступ до речей і документів як раз і полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
		Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення.
		Як наслідок відомості установлені у ході цієї слідчої дії  огляду, суд визнає недопустим доказом, адже вони установлені на підставі доказів, які отримали такий статус, з порушенням норм КПК України.
		Не кажучи уже про те, що стаття 258 КПК України встановлює загальні положення про втручання у приватне спілкування.
		Так, відповідно до цієї сттаті указаного Кодексу, ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.
		Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв`язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.
		Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним.
		Різновидами втручання в приватне спілкування є: 1) аудіо-, відеоконтроль особи; 2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції; 3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; 4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.
		За змістом протоколів огляду, втручання у приватне спілкування обвинуваченого відбулося у спосіб огляду приватного листування, що містилося у вилучених під час слідчих дій інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, з електронних інформаційних систем (мобільного телефону) про приватні контакти та дані про спілкування між ними, що є різновидами втручання у приватне спілкування згідно п.2,3,4 ч.4 ст.258 КПК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 258 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, зобов`язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання.
		Відтак, проведення такої слідчої дії, як огляд предметів, що був пов`язаний із втручанням у приватне спілкування, допускається виключно за вмотивованою ухвалою слідчого судді.
		Таке втручання відулося у спосіб, який ст. 258 КПК не передбачений, як різновид втручання в приватне спілкування.
		Статтею 14 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.
		Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети.
		У цій ситуації, слідство, вилучивши телефон у особи, зняло інформацію з каналів зв`язку наявну у месенджерах у позапроцесуальний спосіб шляхом скріншотів усієї переписки певних контактів між собою.
		Як наслідок, такий документ, здобуто з порушенням прав людини та норм Конституції в частині права приватного спілкування.
		Тим паче, що судом установлено факт того, що доступ до мобільного телефону відбувся також з порушенням норм КПК України, так як ці мобільні пристрої набули статусу речових доказів, уже після їх огляду.
		Згідно протоколу огляду від 12.10.2017 дані узазначені головнійсторінці увкладці «логін»введено « ІНФОРМАЦІЯ_7 »,а увкладці «пароль»введено «040407asD»та натиснутоклавішу «Еnter».В результатічого увеб-браузері« ОСОБА_62 »,а самеу соціальніймережі «www.Fасеbоок.соm»відкрито сторінкукористувача зім`ям« ОСОБА_63 ».
		Після чого, було відкрито головний фотознімок сторінки користувача з ім`ям « ОСОБА_63 » на якому з-поміж інших осіб зображений чоловік у кепці та окулярах, що схожий на ОСОБА_7 , поруч з яким сидить особа жіночої статі у окулярах, що схожа на жінку останнього - ОСОБА_64 . На вказаному фотознімку чоловік, що схожий на ОСОБА_7 підійняв ліву руку та на ній зігнув у кулак всі пальці окрім середнього (фото № 2). Також біля зазначеного фотознімку присутні коментарі з наступним змістом:
		«Ария Альгиз: за что ты нам палец показываешь?
		Хавер Сем: это я не Вам.
		Sergey Sokolik: натовцам?
		Хавер Сем: их поклонникам. Какой ты прозорливий, дружочок».
		Надалі, було відкрито розділ «Фото», де відображені завантажені фотографії зазначеного користувача. На фото №№ 8, 9 зображені три особи чоловічої статі з трьома велосипедами та при наведенні курсора мишки на особу, що стоїть по середині висвітлюється ім`я « ОСОБА_65 », а при наведенні курсора на особу, що стоїть праворуч висвітлюється ім`я «Хавер Сем». Всі вказані три особи чоловічої статі на фото №№ 8, 9 стоять у обіймах.    
		На фото №10 відображена переписка « ОСОБА_66 » з « ОСОБА_63 »:
		« «Денис Лазуткин» (23.05.2013 об 00:49) - Здравствуй друг);
		«Хавер Сем» - Привет.
		«Денис Лазуткин» (17.05.2014 об 21:39) - Серьш привет!!!! Ты когда в Одессу?»
		Надалі було відкрито сторінку у цій же соціальній мережі користувача « ОСОБА_65 » (Фото № 11). На головній сторінці користувача « ОСОБА_65 » у розділі «Общие сведения» міститься наступна інформація (Фото № 12):
		«Работает в Чукотка; 30 апреля 1968 г.; Учился в Вnеу Baruch в пропілом СОШ № 1 Билибино; Живет в Иркутск, Иркутская область; в браке».
		Після чого відкрито головний фотознімок користувача « ОСОБА_65 ».
		У розділі «Друзья» користувача « ОСОБА_65 » міститься 1005 друзів серед яких є « ОСОБА_63 ».
		Надалі, у цій же соціальній мережі на сторінці користувача з ім`ям « ОСОБА_65 » відкрито розділ «Фото» де відображені завантажені фотографії зазначеного користувача (Фото №№ 15-25). На фото № 25 міститься ідентична фотографія, яка знаходиться у розділі «Фото» користувача « ОСОБА_63 » (Фото №№ 8, 9).
		У розділі «Посещения» користувача « ОСОБА_65 » відображено два міста, а саме: Еrа АІаsка-Веethel, Аlaska та Розмарин, Одесса (Фото № 26).
		Даний протокол огляду суд сприймає критично так, як доказів того, що указані сторінки дійсно належать обвинуваченому та ОСОБА_24 надано не було узагалі. 
		Тим паче, що доступ до указаної сторінки не був вільним, зокрема, аби потрапити на неї потрібно було увести віповідний пароль, тобто має місце, знову ж таки, втручання у приватне спілкування костатоване судом при оцінкі протоколу огляду телефонів від 17.07.2017, як наслідок, і підхід суду до їх оцінки є сталим та тотожним указаному. 
		Також, не зрозуміло власне, які саме обставини з числа тих, які підлягають доказуванню та регламентовані ст. 91 КПК узагалі доводить таке спілкування, а тому такий доказ сприймається, судом як недопустимий та неналежний.
		Відповідно ждоКонституції України,кожному гарантуєтьсяправо насвободу думкиі слова,на вільневираження своїхпоглядів іпереконань.Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		 
		Згідно протоколу огляду від 23.05.2017 слідує, що слідчий ОСОБА_8 , у період часу з 11:27 год. до 12:30 год., у порядку ст.ст. 104, 106, 223, 237 КПК України, оглянув мобільний телефон ОСОБА_11 . 
		Оглядом встановлено, що указаний телефон містить установлену програму «WhatsApp» на якій у закладці повідомлення виявлено вихідні та вхідні повідомлення з абонентом « ОСОБА_67 » (мобільний номер НОМЕР_13 ).
		Протоколами оглядів від 03.07.2017 мобільного телефону ОСОБА_11 установлено тотожні дані, що і оглядом від 23.05.2017.
		Згідно протоколу огляду від 30.06.2017 слідує, що слідчий ОСОБА_8 , у період часу з 12:00 год. до 12:40 год., у порядку ст.ст. 104, 106, 223, 237 КПК України, оглянув повторно мобільний телефон ОСОБА_11 . 
		Оглядом встановлено, ту ж інформацію, що і під час його первинного здійснення (огляду) від 23.05.2017 та те, що на телефоні наявна електронна поштова адреса « ІНФОРМАЦІЯ_8 », пароль « НОМЕР_28 » (у висунутому обвинувачені в обвинувальному акті указано інший пароль), на якій знаходяться два повідомлення у розділі «чернетки».
		Дані протоколи огляду суд сприймає у тому ж ключі, що і вище проаналізований протокол огляду мобільних присторів від 17.07.2017, а саме критично, так як як під час того огляду, так і цих, порушення, на переконання суду, є тотожними, а тому відсутні підстави для зміни підходів в їх оцінці. 
		Також за наслідками розгляду провадження залишилося так і не доведеним те, що указані у протоколах таких оглядів номери телефонів (контакти) дійсно належать тим особам на яких здійснено посилання.
		Згідно протоколуобшуку від13.07.2017,проведеного упорядку ст.ст.104,234,235,236КПК України, слідує,що булопроведно дануслідчу дію за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та за наслідками її проведення вилучено наступні предмети: квиток НОМЕР_29 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_30 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_31 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_32 ; банківська картка «OtpBank» № НОМЕР_33 ; банківська картка «OtpBank» № НОМЕР_34 ; банківська картка «OtpBank» № НОМЕР_35 ; банківська картка «OtpBank» № НОМЕР_36 ; банківська картка «OtpBank» № НОМЕР_37 ; банківська картка «OtpBank» № НОМЕР_38 ; банківська картка«ПриватБанк» № НОМЕР_39 ;банківська картка«ПриватБанк» № НОМЕР_40 ;мобільний телефонмарки «SAMSUNG»s/n НОМЕР_41 ,в якомузнаходиться сім-картка«Київстар» № НОМЕР_42 ;банківська картка«ПриватБанк» № НОМЕР_43 ;банківська картка«ПриватБанк» № НОМЕР_44 ;банківська картка«ПриватБанк» № НОМЕР_45 ;банківська картка«Сбербанк Росії»№ НОМЕР_46 ;банківська картка«Сбербанк Росії»№ НОМЕР_47 ;картка відсім карти«Vodafone» НОМЕР_48 ;картка відсім карти«Vodafone» НОМЕР_49 із сім-карткою№ НОМЕР_50 ;аркуш паперуна якомучорнилами синьогота чорногокольорів виконанорукописні записисере яких«План мероприятийучений ОСОБА_68 …»;аркуш паперув клітинкуна якомумістяться рукописнізаписи виконанічорнилами синьогокольору «2.Дом,имя,номер,тел.,адрес…»;аркуш паперу«Рахунок офіціанта»на якомуіз зворотньоїсторони містятьсярукописні записивиконані чорниламисинього кольору«приходит 7.07-10.07Патриот…»;планшет «іPad»FCCID:BCGA1475iC 579C A1475Serial:DLXMLOHMFKYH;диктофончорного кольорумарки «OLYMPUS»; банківськакартка «ДельтаБанк»№ НОМЕР_51 ;банківськакартка «ПриватБанк»№ НОМЕР_52 ;банківська картка«ПриватБанк» № НОМЕР_53 ;банківська картка«ПриватБанк» № НОМЕР_54 ;сім-картка«Київстар» № НОМЕР_55 ;сім-картка«МТС» № НОМЕР_56 ;аркуш паперув клітинкуна якомуолівцем виконанорукописні записи« ОСОБА_69 …»; аркуш паперу формату А4 на якому чорнилами синього кольору виконано рукописні записи у формі карти Донецької області; блокнот коричневого кольору в якому містяться рукописні записи; флеш-картка чорного кольору «Transcend 16GB»; посадочний талон ЕТК: № 4211716578576С1; посадочний талон ЕТК: № 4212261799679С2; купон для пасажира 5IP/DME № 033; купон для пасажира № 026; купон для пасажира № 054; посадочний талон № 122; посадочний талон ЕТКТ: № 2989399027866/1; посадочний талон ЕТКТ: № 2989399027866/2; купон для пасажира № 029; купон для пасажира № місця 110; посадочний талон ЕТК: № 4211716578576С2; посадочний талонЕТК:№ 6281716578574С4; аркушпаперу наякому міститьсязапис « ІНФОРМАЦІЯ_9 …»;аркуш паперу на якому виконано запис « НОМЕР_57 »; мобільний телефон «iPhone Model A1688 FCC iD: DCG-E 2946A iC: 579C-E2946A»; електронний носій інформації «WD» s/n: WXQ1ACOE4229; мобільний телефон марки «SAMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_58 ; ноутбук «Apple» Model A1211 iC: 579C-A1114 із зарядним пристроєм до нього; комп`ютер «Apple» s/n: CD2SC8BUGF1J.
		Вилучені у ході обшуку речі та предмети визнано речовими доказами постановою слідчого від 23.12.2017, у порядку ст.ст. 98, 110 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_54 від 14.07.2017 у справі № 757/40553/17-к надано дозвіл на проведення цього обшуку (постфактум). Та згідно цієї ухвали мотивами, які слугували для його проведення, у порядку ст. 233 КПК України, було забезпечення цілісності(врятуванні)майна,до постановленняухвали слідчогосудді,проведено обшукза адресою: АДРЕСА_2 ,і все.Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_5 , являється ОСОБА_70 .
		Тобто, на момент надання дозволу на обшук вилучені речі узагалі не мали статусу речових доказів, так як набули його тільки у грудні 2017 року. 
		З даних відображених у постанові ККС ВС від 29.03.2018 у справі № 761/33311/15-к випливає, що під час судового провадженя має перевірятися і питання дотримання процедури звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів та дотримання при цьому норм КПК, що регламентують це питання.
		У цій ситуації, проаналізувавши підстави звернення до слідчого судді з клопотанням про надання доволу на обшук постфактум, суд відмічає, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ст. 233 КПК України).
		Та згідно цієї ухвали мотивами, які слугували для його проведення, у порядку ст. 233 КПК України, було забезпечення цілісності (врятуванні) майна, до постановлення ухвали слідчого судді, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , і все. 
		У той же час, з рапорту заступника начальника 7 відділу 2 управління ДКР СБ України ОСОБА_33 від 19.04.2017, слідує, що ОСОБА_7 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 та у вказаному приміщенні можуть зберігатись документальні матеріали та предмети, що підтверджують протиправну діяльність ОСОБА_7 , тобто ще станом на 19.04.2017 обставини про знаходження певного майна були у розпорядженні СБ України, однак у період до 13.07.2017, тобто понад 3 місяці, орган досудового розслідування його не рятував.
		Більше того, після такого урятування, ще до 23.12.2017 орган досдувого розлсдіування не сприймав такі речі, як речовий доказ, що ще раз указує на те, що слідство до грудня не було упевне у тому, що вилучене під час обшуку майно відповідає критеріям ст. 98 указаного Кодексу.
		Ба, навіть, якщо сприймати, як дійсні дані ОМП та обшуку останніх, самих по собі, у наслідок утрати відомостей установлених у ході НСРД, не достатньо для констатації доведення факту наявності у діях обвинуваченого державної зради, яка полягає у шпигунстві. 
		Надалі, вилучені у ході даного обшуку речі та предмети було оглянуто слідчим протоколом огляду від 13.07.2017, у порядку ст.ст. 104, 106, 223, 237 КПК України.
		Згідно висновку експерта № 161/6 від 21.08.2017 на поверхні аркушу паперу в клітинку на якому містяться рукописні записи виконані чорнилами синього кольору «2. Дом, имя, номер, тел.., адрес…», виявлено слід папілярного узору, залишений нігтьовою фалангою вказівного пальця лівої руки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		На поверхні одного із чотирьох аркушів паперу формату А4 на якому міститься копія першої сторінки паспорта громадянина Сполучених штатів Америки  «DOBCZANCKY Markian Jurij», виявлено слід папілярного узору, залишений, нігтьовою фалангою великого пальця лівої руки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
		Згідно висновку експерта № 528/1 від 05.10.2017 рукописні записи, які виконані: на двох сторонах аркуша паперу № 1 (окрім рукописних записів «СРТ Kurt Jarvis 1LT John Martin 1LT Kevin Parker»); на аркуші паперу № 2 та які починаються словами «2. Дом имя номер тел адрес ...» та закінчуються словами «... 3. ОСОБА_71 »; на одній із сторін аркуша паперу № 3 («Рахунок офіціанта») та які починаються словами «приходит НОМЕР_59 ОСОБА_72 ...» та закінчуються словами «... офицеры для обучения»; на аркуші паперу № 4 та які починаються словами « ОСОБА_69 ...» та закінчуються словами «... курс $ 9.0 + 380503135047»; на аркуші паперу № 5, виконані ОСОБА_7 .
		Указані речі після проведення експертизи були повернуті та оглянуті відповідним протоколом огляду від 23.12.2017, у порядку ст.ст. 104, 106, 223, 237 КПК України. 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.10.2017 ОСОБА_73 впізнав особу відносно, якої він давав покази під час допиту у якості свідка від 20.07.2017, - ОСОБА_13 , та власне указав ( ОСОБА_73 ), що дану особу він впізнає на фото № 1.
		Згідно довідки без дати слідчого на фото № 1 фото ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
		Разом з тим суд відмічає, що ОСОБА_13 буль-яке обвинувачення, у цій справі, не висувалося та він не є обвинуваченим.
		У тойчас,як свідок ОСОБА_73 будучи допитаниму судовомузасіданні,у відповідностідо вимогположень ст.352КПК Українита попередженимпро кримінальнувідповідальність завідмову віддавання показаньта завідомонеправдиві показання указав, що знає особисто ОСОБА_74 , десь з 2009-2010 років, коли відвідував РФ (Чукотку). Про роботу ОСОБА_75 у правоохоронних органах РФ свідку нічого не відомо.
		Тож такі показання свідка суд сприймає, як і сам протокол впізнання від 24.10.2017, як неналежні з тих же підстав.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2017 здійсненого ст. о/у ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_76 на виконання доручення заступника начальника СВ ОСОБА_38 слідує, що свідок ОСОБА_31 на запитання чи упізнає кого небудь указав, що на фотознімку № 1 упізнає обвинуваченого.
		Згідно довідки без дати слідчого ОСОБА_77 на фото № 1 фото обвинуваченого.
		Даний протокол суд сприймає критично з тих же передумов, з яких суд відхилив дані протоколів за результатами негласних дій, а саме у розрізі відсутності доручення у провадженні та того, що не було установлено факту уходження ОСОБА_38 до групи слідчих.
		Указане свідчить, що інших доказів, які залишаються після виключення даних НСРД, на переконання суду, не достатньо для констатації факту доведення здійснення обвинуваченими державної зради.
		Ця сукупність доказів фіксує сам по собі факт спілкування обвинуваченого з певною особою, яка так і не була допитана в ході судового розгляду, 13.07.2017 у кафе «Буна».
		Однак ці докази жодним чином не доводять висунуте обвинувачення обвинуваченому за фактом шпигунтсва за обставин та того алгоритму дій, що описаний у акті.
		Так, державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Об`єктом злочину є державна безпека України у будь-якій її сфері.
		Відповідно до Концепції (основ державної політики) національної безпеки України національна (у тому числі державна) безпека України передбачає відсутність загрози у сферах: політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній, і полягає зокрема: у відсутності посягань на державний суверенітет України та її територіальну цілісність (у воєнній); у невитоку інформації, яка становить державну та іншу передбачену законом таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави (в інформаційній сфері).
		Державна безпека - це відсутність загрози, стан захищеності життєво важливих інтересів держави від внутрішніх і зовнішніх загроз в усіх вказаних вище сферах життєдіяльності держави. 
		З об`єктивної сторони державна зрада може виявитися у таких формах: 1) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Предметом шпигунства є відомості, що становлять державну таємницю, які матеріалізовані у відповідному документі чи виробі.
		Відомості, що становлять державну таємницю, - це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення, якої може завдати шкоди національній безпеці України і які рішенням державних експертів з питань таємниць визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ). З моменту опублікування вказаного Зводу (змін до нього) ці відомості підлягають охороні з боку держави як такі, що становлять державну таємницю, хоча б на цей час вони ще не були матеріалізовані.
		Зовнішньою (матеріальною) ознакою віднесення документа, виробу або іншого матеріального носія інформації до предметів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, є наданий йому гриф секретності - реквізит матеріального носія таємної інформації, який засвідчує ступінь її секретності ("особливої важливості", "цілком таємно", "таємно"). 
		Конкретні види інформації, яка належить до державної таємниці, перелічені у Законі України "Про державну таємницю". 
		Ними є інформація: 1) у сфері оборони; 2) у сфері економіки, науки і техніки; 3) у сфері зовнішніх відносин; 4) у сфері державної безпеки охорони правопорядку.
		Конкретні відомості можуть бути віднесені до державної таємниці за ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" лише за умови, що вони належать до зазначених чотирьох категорій і їх розголошення завдаватиме шкоди інтересам національної безпеки України.
		Відомості у різних сферах, які визнані державною таємницею, конкретизовані у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю. Питання про те, чи становлять ті або інші відомості державну таємницю, у кожній кримінальній справі має вирішуватися на підставі висновку експертизи.
		У цій справі такий висновок відсутній, так як у ході судового розгляду стороною обвинувачення не надавався, хоча суд і констатує факт, що відповідно до даних реєстру, таких експертиз було призначено, щонайменше 9. Та до слідства надійшли, як указано в реєстрі, висновки з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 2722-11/27911-05, з МОУ за № 276/856 та № 222/2Д/905, з РНБО за № 15-02/634 та № 15-02/1222, від командування Військово-Морських Сил ЗСУ № 154/18/2/2065, з Генеральношо штабу ЗСУ № 319/22/4189, з ДОДТ МОУ за № 276/1112, однак жоден з них наданий до суду у якості доказу не був. Такий підхід суд, вкотре відмічає, сприймається, як право сторони обвинувачення доводити висунуте обвинувачення тими доказами, якими вона уважає за доречне це здійнювати, у розрізі норм ст.ст. 22, 26 КПК.
		Разом з тим, стороною обвинувачення було подано лист заступника командира військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_78 від 15.12.2017 № 222/2Д/905, у якому указано, що передача ОСОБА_7 несправжніх (імітаційних) засобів, які за своїми ознаками схожі на відомості, що становлять державну таємницю, не є розголошенням державної таємниці.
		Отримання ОСОБА_7 , згідно його намірів, справжніх даних, а не імітаційних засобів, з метою передачі до спецслужб Російської Федерації, могло завдати шкоду обороноздатності, національним інтересам та безпеці України. 
		Також судвідмічає,що у даномулисті вказано,що вінсформований назапит СБУкраїни від12.09.2017за №51/12-8951та знього слідує,що у військовій частині  НОМЕР_5 , відповідно до своєї компетенції, розглянуто постанову слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_8 про призначення експертизи щодо віднесення інформації до державної таємниці в рамках кримінального провадження № 22017000000000157, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2017 та відповідних документальних матеріалів у вигляді протоколів за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій.
		Відомості, які, відповідно до наданих протоколів за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій від 08.07.2017 та 14.07.2017, намагався отримати ОСОБА_7 , а саме: щодо анкетних та контактних даних осіб, що залучені до конфіденційного співробітництва з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, у тому числі ті, що перебувають на території ДНР; відомості щодо плану, місця, часу проведення спеціальних завдань на території Донецької області особами, що залучені до конфіденційного співробітництва з Головним управління розвідки Міністерства оборони України, підпадають під статті 4.1.13, 4.2.1 та 4.4.3 Зводу відомостей, та становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440 (зі змінами), та становлять державну таємницю.
		Однак, суд зауважує, що у листі указано, що він був наданий у світлі надходження постанови слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_8 про призначення експертизи щодо віднесення інформації до державної таємниці, але таку постанову суду не було надано, як і висновок за нею. Лист не може уважатися належним висновком з цього питання, апріорі.
		Тим паче, що у постанові від 13.11.2018 у справі № 697/1276/15-к Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду надаючи оцінку акту, відмітив, що відповідно достатті 84 КПКпроцесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Натомістьакт не є висновком експерта в розумінні процесуального закону (стаття 101 КПК). У ньому наведено інформацію про установлені обставини в процесі огляду. Отже, враховуючи вищевказане, а також те, що зазначений документ (акт дослідження) не замінює висновку експерта, то відповідно до вимогКПКцей актне можевизнаватися доказом.Також,оскільки зогляду назазначене особа,яка підписалавказаний акт,неможе виступатив якостіексперта,то судамипершої таапеляційної інстанційвін слушноі невикликався всудове засідання.
		Тобто, якщо навіть сприймати наявні у цій справі матеріали, як такі, що б і містили певного роду, чи то дійсну, чи то слушну інформацію, усе б одно був дійсним факт, що вони не є висновком експерта в розумінні процесуального закону (стаття 101 КПК). Зазначений документ не замінює висновку експерта, та, відповідно до вимогКПК, не може визнаватися доказом. 
		Інші листи, а саме Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування № 26/1/4-9780 від 12.07.2017 та № 26/1/4-9781 від 12.07.2017, на які здіснюється пряме посилання в обвинувальному акті, узагалі надані не були. Такий підхід, щодо не надання доказів, як і у ситуації із ОСОБА_11 , суд сприймає, як право прокурора, у розрізі норм ст. 22 КПК.
		У той час, як з об`єктивної сторони шпигунство полягає у таких діях, як-то: 1) передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю; 2) збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.
		Передача відомостей - це їх усне повідомлення (безпосередньо, по радіо, по телефону) іноземній державі, іноземній організації, їх представникам, вручення певних документів, виробів чи інших матеріальних носіїв інформації (безпосередньо, через посередників, з використанням тайників тощо) або їх пересилання (з використанням пощтового, електронного зв`язку, за допомогою тварин тощо). 
		Збирання зазначених відомостей полягає в їх пошуку і добуванні (шляхом розпитування певних осіб, візуального спостереження та підслухування, зняття інформації з каналів зв`язку, проникнення до комп`ютерних систем, виготовлення копій документів тощо), придбанні будь-яким способом (таємне чи відкрите викрадення, купівля, обмін документів чи зразків зброї, боєприпасів, макетів секретного об`єкта тощо) з наступним зосередженням їх в одному чи кількох місцях.
		Однак, констатувати факт передачі або ж збирання певних відомостей, зокрема, тих, що становлять державну таємницю, за наслідками судового розгляду, через утрату даних НСРД, проведення оглядів з порушенням порядку установленого КПК, не можливо з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом». 
		Іноземна держава - це будь-яка держава, крім України, незалежно від того, чи визнана вона Україною як суверенна і чи має Україна з нею дипломатичні відносини.
		Під іноземною організацією, як випливає зі змісту диспозиції ст. 111, слід розуміти будь-яку державну чи недержавну установу, підприємство, об`єднання, орган іншої країни. Іноземною організацією є також військова, політична, економічна, фінансова, прикордонна чи інша розвідка.
		Представник іноземної держави або іноземної організації - це особа, яка уповноважена виражати інтереси тієї чи іншої іноземної Держави (іноземної організації) та діє від її імені або представляє її за спеціальним повноваженням, у тому числі таємним (не офіційним). 
		За наслідками судового розгляду узагалі факт контакту обвинуваченого з ФСБ РФ жодним доказом установлений не був.
		Відповідно йне можливоконстатувати фактпередачі обвинуваченим іноземнійдержаві,іноземній організаціїабо їхпредставникам відомостей,що становлятьдержавну таємницю,як іфакт збирання зметою передачііноземній державі,іноземній організаціїабо їхпредставникам відомостей,що становлятьдержавну таємницю. 
		Передача ОСОБА_7 несправжніх (імітаційних) засобів, які за своїми ознаками схожі на відомості, що могли становити державну таємницю, не є розголошенням державної таємниці.
		Отримання ОСОБА_7 , згідно його намірів, тільки справжніх даних, а не імітаційних засобів, з метою передачі до спецслужб Російської Федерації, могло завдати шкоду обороноздатності, національним інтересам та безпеці України, однак така мета, як дійсна, за наслідками розгляду провадження, також констатована не була. 
		Разом з тим, відповідно до ч. 1ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, покладається на прокурора.
		З урахуванням того, що згідно ч. 1ст. 2 КК України, єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		У той же час, за наслідками судового розгляду провадження, суд здійснивши дослідження усіх доказів наданих стороною обвинувачення, у порядку ст. 94 КПК України, як кожного окремо, так і у їх сукупності, з числа уже проаналізованих вище судом, та зміст, яких детально розкрито у цього судовому рішенні, вважає не доведеним факт того, що  ОСОБА_7 учинив кримінальне правопорушення  злочин, передбачений ч. 1 ст. 111 КК України.
		Цей факт не випливає, ані з пояснень допитаних свідків, ані з даних протоколів, ані з висновків експертиз.
		Відповідно дост. 2 КПКзавданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно зіст. 17 КПКособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		При цьому, відповідно до ч. 4ст. 17 КПКусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Так, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
		Відповідно до вимог ст. 92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, як-то: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, покладається на слідчого, прокурора.
		Отже, враховуючи положення ч. 4ст. 17 КПК, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. 
		У той час, як виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбаченихпунктами 1та2 частини першої статті 284цього Кодексу (ч. 1 ст. 373 КПК України).
		За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження з цього питання, у порядку ст. 94 КПК України, уважає за доречне ухвалити виправдувальний вирок у відношенні обвинуваченого за ч. 1 ст. 111 КК України, так як за наслідками судового розгляду не доведено, що ним було вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому, у вигляді утримання під вартою, підлягає скасуванню.
		Питання щодо арештованого майна суд вирішує у порядкуст. 174 КПК України.
		Питання судових витрат у провадженні суд вирішує відповідно дост. 124 КПК України, шляхом віднесення їх на рахунок держави.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує у порядкуст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст.368-371,373-374,376 КПК України, суд
		у х в а л и в :
		ОСОБА_7  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.111КК України та виправдати, у зв`язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши останнього з-під варти негайно у залі суду.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_54 від 14.07.2017 у справі № 757/40550/17-к на речі та предмети, вилучені 13.07.2017 у ОСОБА_7 в ході проведення огляду місця події в приміщенні кав`ярні «Буна», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 10А, а саме: аркуш паперуз зошитуу клітинкуна якомуз однієїсторони міститьсярукописний текстбарвником синьогокольору,який починаєтьсясловами «в/ч НОМЕР_11 …»та закінчуєтьсясловами «первыйотдел»;копія документуз назвою«програми проведенихукраїнсько-американськогонавчання «СІБРИЗ-2017»,який складаєтьсяз 9(девяти)аркушів форматуА4на якихміститься друкованийтекст утаблицях,що починаєтьсясловами «Затверджую…»та закінчуєтьсясловами «… ОСОБА_53 »;копія документуз назвою«Список іноземнихпредставників країн учасницьнавчання»,який складаєтьсяз 29(двадцятидев`яти)аркушів форматуА4на якихміститься друкованийтекст утаблицях зколонками «військовезвання»,«прізвище таім`я»,«серія таномер паспорта»,«дата діїпаспорта»,«примітка»;аркуш паперуформату А4на якомуміститься друкованийтекст,що починаєтьсясловами «комплектувальнавідомість №SB-17/GЕО/1…»;аркуш паперуформату А4на якомуміститься друкованийтекст,що починаєтьсясловами «комплектувальнавідомість №SB-17/GВ/1…»;аркуш паперуформату А4на якомуміститься друкованийтекст,що починаєтьсясловами «комплектувальнавідомість №SB-17/МОL/1…»; аркушпаперу форматуА4на якомуміститься друкованийтекст,що починаєтьсясловами «комплектувальнавідомість №SB-17/ROM/1…»;аркуш паперуформату А4на якомуміститься друкованийтекст,що починаєтьсясловами «комплектувальнавідомість №SB-17/US/1…»;аркушпаперу форматуА4на якомуз однієїсторони міститьсядрукований текст,що починаєтьсясловами «комплектувальнавідомість №SB-17/US/1…»;аркуш паперуформату А4на якомуміститься друкованийтекст,що починаєтьсясловами «комплектувальнавідомість №SB-17/US/1…»та зізворотньої сторонимістяться рукописнізаписи барвникомсинього кольору; чотири аркуші паперу формату А4 на яких містяться копії перших сторінок паспортів громадян Сполучених Штатів Америки  «DOBCZANSKY Markian Jurij», «Bonds Charles Barrett», «SLAVYANSKI JAMES DOOLEY», «Jones James Joey»; мобільний телефон марки «SAMSUNG» чорного кольору ІМЕІ « НОМЕР_12 » в якому міститься сім-картка з номером « НОМЕР_13 »; мобільний телефон марки «Iphone», ІМЕІ « НОМЕР_14 » в якому міститься сім-картка з номером « НОМЕР_15 », - скасувати.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_79 від 11.08.2017 у справі № 757/46602/17-к на кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_35 , НОМЕР_60 , НОМЕР_36 , відкритих підозрюваним ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у АТ «ОТП банк» (МФО 300528), шляхом заборони здійснення видаткових операцій, - скасувати.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_80 від 10.10.2017 у справі № 757/59546/17-кна рахунки за банківськими картками №№ НОМЕР_46 та НОМЕР_47 , що відкриті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627) та зобов`язати ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627) надати слідчому в ОВС СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області інформацію про залишок коштів на рахунках за банківськими картками №№ НОМЕР_46 та НОМЕР_47 , - скасувати. 
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_80 від 10.10.2017 у справі № 757/59557/17-к на рахунки за банківськими картками №№ НОМЕР_35 , НОМЕР_60 , НОМЕР_36 , що відкриті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у АТ «ОТП банк» (МФО 300528) та зобов`язати АТ «ОТП банк» (МФО 300528) надати слідчому в ОВС СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області інформацію про залишок коштів на рахунках за банківськими картками №№ НОМЕР_35 , НОМЕР_60 , НОМЕР_36 , - скасувати. 
		Вартість експертиз віднести на рахунок держави.
		Речові докази, які визнані такими відповідно до постанови слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 від 23.12.2017, у відношенні речей і документів, що вилучені 13.07.2017 під час ОМП в кав`ярні «Буна», за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, 10-А, а саме мобільні телефони марки айфон та Самсунг, повернути володільцю, а інші ж визнанні такими за цим процесуальним рішенням слідчого, залишити у матеріалах судового провадження.
		Речові докази, які визнані такими відповідно до постанови слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 від 06.12.2017, а саме ті, що передані ОСОБА_81 , згідно розписки від 08.12.2017 та акту прийняття-передачі від тієї ж дати, - залишити у володіння ОСОБА_82 .
		Речові докази, які визнані такими відповідно до постанови слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 від 23.12.2017, у відношенні речей і документів, що вилучені 13.07.2017 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме банківські карти, сім карти мобільних операторів, повернути володільцю, а інші ж визнанні такими за цим процесуальним рішенням слідчого, залишити у матеріалах судового провадження.
		Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва. 
		Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
		 
		С у д д і : 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...