Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/714/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2019. Зареєстровано: 07.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2019.
Дата набрання законної сили: 08.07.2019
Номер судового провадження: 2/214/1359/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 214/714/19
		                                        2/214/1359/19  
		ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		 
		05 червня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
		головуючого судді             Ткаченка А.В., 
		за участю секретаря       Фастовець Ю.Ю.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу № 214/714/19 за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам за договором утримання дитини інваліда, індексації аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення їх сплати, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по аліментам за договором утримання дитини інваліда, індексації аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення їх сплати.
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 22.02.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір про сплату аліментів на дитину, який було посвідчено приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу Костюченко О.О., за реєстровим № 148. За умовами укладеного договору відповідач зобов`язався сплачувати аліменти на користь позивача щомісячно, не пізніше 20-го числа кожного місяця по 1000 гривень на утримання їх доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда другої групи з дитинства безстроково. За домовленістю сторін відповідач перераховував вказані аліменти на особистий картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк». З 2015 року відповідач почав частково ухилятися від обов`язку утримувати дитину, а з червня 2016 року повністю припинив надсилати аліментні виплати за вказаним рахунком чи в інший спосіб. За період з 2015 року відповідач прострочив виплати аліментів за 41 місяць, на загальну суму 41000 грн., яку просить примусово стягнути з відповідача. Крім того на суму заборгованості слід нарахувати індекс інфляції в розмірі 744 грн. та пеню в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Однак, враховуючи, що розмір пені перевищує розмір заборгованості по аліментам, то відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України просить стягнути з відповідача пеню, яка дорівнює розміру самої заборгованості, а саме 41000 грн. 
		16.04.2019 року представник позивача подав до суду заяву з розрахунком витрат на правову допомогу (а.с. 28, 29, 30). 
		Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 до зали судового засідання не з`явилися. Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Не заперечував проти внесення заочного рішення.
		Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до зали судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав. 
		Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
		Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову за таких підстав.
		Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
		Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
		22.02.2013 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 укладено Договір про сплату аліментів на дитину, який посвідчений приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу Костюченко О.О. та зареєстрований у реєстрі за № 148. (а.с. 5).
		Пунктом 1 зазначеного вище Договору визначено участь відповідача ОСОБА_3 в утриманні дитини. Зокрема у другому абзаці п. 1 вказаного Договорі зазначено, що ОСОБА_3 буде сплачувати на утримання дочки ОСОБА_4 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно до строку припинення її інвалідності. 
		Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК № 446400 серія 10 ААБ від 21.05.2015 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлена друга група інвалідності з дитинства безстроково (а.с. 3-4).
		Таким чином, суд враховує, що група інвалідності ОСОБА_4 встановлена безстроково, що в свою чергу є підставою для виконання обов`язку з надання коштів на її утримання відповідачем ОСОБА_3 .
		Як погоджено сторонами, ОСОБА_3 бере на себе зобов`язання вищевказану суму аліментів сплачувати не пізніше 20-го числа кожного місяця. Сума аліментів підлягає індексації відповідно до рівня інфляції в Україні. Аліменти будуть сплачуватися шляхом сплати готівки матері дитини ОСОБА_2 , або поштовим переказом (п. 2 Договору). 
		Як вказувала позивач, що також підтверджено випискою по картковому рахунку № №0030-26204501425748 АТ «Ощадбанк», за домовленістю сторін відповідач перераховував вказані аліменти на особистий картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк». З 2015 року відповідач почав частково ухилятися від обов`язку утримувати дитину. Так в 2015 році відповідач ОСОБА_3 в рахунок сплати аліментів на утримання доньки сплатив 3000 грн., в 2016 році 4000 грн. В подальшому взагалі припинив виконувати свої зобов`язання за договором (а.с. 6-8). 
		Загальна сума заборгованості, яка утворилася внаслідок несплати в повному обсязі відповідачем аліментів складає 41000 грн., з розрахунку: 9 місяців в 2015 році, 8 місяців в 2016 році, 12 місяців в 2017 році та 12 місяців в 2018 році по 1000 грн. кожного місяця (9+8+12+12=41х1000=41000 грн.). 
		Судовим розглядом встановлено, що договір про сплату аліментів на дитину містить усі істотні умови, які необхідні для укладення такого виду договору, умови надання коштів на утримання дитини, їх розмір, що відповідає частині першій статті 189 СК України, інтересам дитини та є обов`язковими для сторін договору.
		Відповідно до ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов`язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		Відповідно до статті 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
		Відповідно до статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
		Стаття 6 Європейської конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Встановлений частиною другою статті 189 СК України порядок стягнення аліментів за виконавчим написом нотаріуса не може бути перешкодою для звернення за захистом порушених прав до суду. Окрім того, законодавець передбачив додаткову можливість спрощеного стягнення аліментів за виконавчим написом нотаріуса саме в інтересах дітей з метою спрощення процедурних питань, але в жодному разі цим правом не обмежив право на судовий захист.
		Стягнення заборгованості за аліментами відповідно до статті 194 СК України не стосується правовідносин, що виникли, оскільки стягуються або за наявності виконавчого листа або в порядку, визначеному статтею 187 СК України, в той час як у цій справі заявлено про стягнення аліментів на підставі укладеного між батьками договору.
		Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в своїй постанові від 21 серпня 2018 року по справі № 127/24670/15-ц. 
		За наведеного суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов`язання за договором про сплату аліментів на дитину від 22 лютого 2013 року не виконує в повному, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої підлягає стягненню з останнього відповідно до вимог ЦК України.
		Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача 744 грн. як компенсацію внаслідок інфляційного знецінення нарахованих аліментів, то вони підлягають частковому задоволенню виходячи з такого. 
		Статтею 184 СК України було передбачено обов`язок індексації аліментів, визначеної у твердій грошовій сумі відповідно до закону.
		Згідно роз`яснень, які містяться в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що згідно з ч. 1 ст. 181 СК ( 2947-14 ) способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 цього Кодексу ( 2947-14 ) батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч. 2 ст. 184 того ж Кодексу. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. 
		Сторони укладаючи договір про сплату аліментів на дитину включили до нього умову про індексацію аліментів, в в`язку з визначенням розміру аліментів в твердій грошовій сумі (п. 2 договору (а.с. 5). )
		В зв`язку з чим суд вважає, що сума аліментів повинна була сплачуватися відповідачем з урахуванням суми індексації.
		При розгляді справи було встановлено, що відповідачем не регулярно сплачувалася сума аліментів на утримання дитини, виходячи з визначеного розміру аліментів 1000 грн. 
		Частина друга статті 184 СК України передбачає, що визначений судом у твердій грошовій сумі розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
		До 12 червня 2016 року спеціального закону про індексацію аліментів не було прийнято, а в Україні діяв Закон України «Про індексацію грошових доходів населення». У частині першій статті 2 цього закону визначені об`єкти індексації грошових доходів населення; при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до цих об`єктів не відносився.
		Верховний Суд України у своїй постанові від 06 листопада 2013 року, прийнятій у справі № 6-113цс13 висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8 статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
		17 травня 2016 року прийнято Закон України № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», пунктом 1 розділу І якого внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		Цим Законом, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, включено до переліку об`єктів індексації, визначених у частині першій статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		Закон України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» набрав чинності 12 червня 2016 року.
		Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103».
		Таким чином, з 24 грудня 2015 року індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 103 відсотки.
		Аналогійний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 року по справі № 127/8260/17-ц. 
		Відповідно до даних Міністерства фінансів індекс інфляції за період з січня 2015 року до грудня 2018 року складає: січень 2015 року  103,1 грн., лютий 2015 року 105,3 грн., березень 2015 року  110,8 грн., квітень 114,00 грн., травень 2015 року  102,2 грн., червень 2015 року  100,4 грн., липень 2015 року  99,0 грн., серпень 99,2 грн., вересень 2015 року 102,3 грн., жовтень 2015 року  98,7 грн., листопад 2015 року  102,00 грн., грудень 2015 року  100,7 грн., січень 2016 року  100,9 грн., лютий 2016 року  99,6 грн., березень 2016 року  101,0 грн., квітень 2016 року  103,5 грн., травень 2016 року - 100,1 грн., червень 2016 року  99,8 грн., липень 2016 року  99 ,9 грн., серпень 2016 року -99,7 грн., вересень 2016 року  101,8 грн., жовтень 2016 року  102,8 грн., листопад 2016 року  101,8 грн., грудень 2016 року  100,9 грн., січень 2017 року  101,1 грн., лютий 2017 року - 101,0 грн., березень 2017 року  101,8 грн., квітень 2017 року  100,9 грн., травень 2017 року  101,3 грн., червень 2017 року  101,6 грн., липень 2017 року  100,2 грн., серпень 2017 року  99,9 грн., вересень 2017 року  102,0 грн., жовтень 2017 року  101,2 грн., листопад 2017 року 100,9 грн., грудень 2017 року -101,0 грн., січень 2018 року  101,5 грн., лютий 2018 року - 100,9 грн., березень 2018 року  101,1 грн., квітень 2018 року  100,8 грн., травень 2018 року  100,0 грн., червень 2018 року  100,0 грн., липень 2018 року  99,3 грн., серпень 2018 року  100,01 грн., вересень 2018 року  101,9 грн., жовтень 2018 року  101,7 грн., листопад 2018 року 101,4 грн., грудень 2018 року -100,8 грн. (а.с. 10).
		Відтак, індекс інфляції, що перевищив поріг індексації у розмірі 101% та 103% за заявлений позивачем період, судом встановлений в січні, лютому, березні, квітні, травні, вересні та листопаді 2015 року та квітні 2016 року. 
		Виходячи із вищенаведених індексів інфляції за період з січня 2015 року по грудень 2018 року, суми несплачених позивачем інфляційних сум складають: за січень 2015 року  31 грн.; за лютий 2015 року 53 грн.; березень 2015 року  108 грн.; квітень 2015 року  140 грн.; травень 2015 року - 22 грн.; вересень 2015 року- 23 грн.; листопад 2015 року  20 грн.; квітень 2016 року  35 грн., а всього 431 грн.
		Отже, сума заборгованості по аліментам ОСОБА_3 у зв`язку з несплатою суми інфляції, визначеної за договором про сплату аліментів в період з січня 2015 року по грудень 2018 року складає 431 грн. В іншій частині вимоги про стягнення суми індексації аліментів із відповідача слід відмовити.
		Щодо стягнення з відповідача заявленого розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд зазначає таке. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. 
		У ст.196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною. Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1 ст.196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане (тобто до останнього числа поточного місяця), та з урахуванням установленого  обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
		Зазначений висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року, винесеній у справі № 572/1762/15-ц (провадження №14-37цс18), відступивши від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року справі № 6-94цс15. Такий підхід Верховного Суду до розрахунку пені застосований також Касаційним цивільним судом в постановах від 12.09.2018 року у справі №759/9457/15-ц, від 17.10.2018 року у справі №359/9950/16-ц, від 05.12.2018 року у справі №372/264/15-ц.
		Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц та від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц, розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
		При визначенні розміру пені представник позивача здійснив розрахунок пені на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів, а кількість днів прострочення обчислив виходячи з наступного місяця, після того, в якому аліменти не сплачувались, обмеживши період для розрахунку з 01.01.2015 року по 30.04.2015 року на суму 47870 грн. 
		Суд погоджується з наведеним розрахунком, оскільки він виконаний із застосуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц та від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц.
		При цьому, заявляючи вимогу про стягнення пені, представник позивача врахував положення частини 1 ст. 196 СК України, яка визначає, що пеня за прострочення сплати аліментів може бути стягнута в розмірі, що є не більше 100 відсотків заборгованості.
		Так, зважаючи на позицію позивача та заявлення нею вимоги про стягнення пені в розмірі, що не перевищує 100% заборгованості по сплаті аліментів за визначений позивачкою спірний період, тобто 41000 грн., відповідає положенню частини 1 ст. 196 СК України. 
		Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, беручи до уваги заявлений позивачем розмір, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 41000 грн. підлягають задоволенню. 
		Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по сплаті аліментів за період з січня 2015 року по грудень 2018 року включно, в розмірі 41000 грн., пеня за прострочення сплати аліментів в розмірі 41000 грн. та індексація в розмірі 431 грн. 
		Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог (99,6%) в сумі 824,13 грн.
		Також відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Так позивачем надано договір про надання юридичних послуг від 21.01.2019 року, квитанцію № 12476 на суму 3000 грн., розрахунок вартості послуг правничої допомоги, ордер..
		Суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом робами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. В зв`язку з чим, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2988грн.в рахуноквідшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволених вимог (99,6%). 
		Керуючись ст. ст. 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги за позовною заявою поданою представником позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам за договором утримання дитини інваліда, індексації аліментів та стягнення неустойки ( пені) за прострочення їх сплати  задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті аліментів за період з січня 2015 року по грудень 2018 року включно в розмірі 41000 гривень. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 41000 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 індексацію аліментів в розмірі 431 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 824,13 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2988 грн. 
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне рішення не було вручене в день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Позивач  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса місця мешкання: АДРЕСА_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
		 
		Суддя                                        А.В. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...