Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/13071/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2019.
Дата набрання законної сили: 05.06.2019
Номер судового провадження: 61-19736ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України    
		 
		05 червня 2019 року 
		м. Київ
		 
		справа № 166/751/18
		провадження № 61-19736св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - департамент соціальної політики Луцької міської ради,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу департаменту соціальної політики Луцької міської ради на рішення апеляційного суду Волинської області від 20 квітня 2017 року у складі суддів: Данилюк В. А., Грушицького А. І., Шевчук Л. Я.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2016 року Департамент соціальної політики Луцької міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів. 
		 
		Позовна заява обґрунтована тим, що до департаменту соціальної політики 23 жовтня 2014 року, 08 травня 2015 року, 02 листопада 2015 року, 12 квітня 2016 року зверталася відповідач із заявами про призначення щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505. На підставі поданих документів, рішеннями від 27 жовтня 2014 року, 19 листопада 2014 року, 27 листопада 2014 року, 02 червня 2015 року, 19 листопада 2015 року, 26 січня 2016 року, 27 квітня 2016 року відповідачу призначено грошову допомогу на період з 23 жовтня 2014 року по 21 жовтня 2016 року. 
		 
		Позивач вказував, що за результатами проведеної Державною фінансовою інспекцією у Волинській області ревізії, відповідно до листа ПАБ «Укргазбанк» від 10 червня 2016 року встановлено, що у відповідача у відділенні № 73/02 ПАБ «Укргазбанк» є в наявності депозитний вклад у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. В зв`язку з тим, що відповідач у заявах від 23 жовтня 2014 року, 08 травня 2015 року, 02 листопада 2015 року, 12 квітня 2016 року надала недостовірну інформацію щодо наявності на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, за період з 23 жовтня 2014 року по 31 травня 2016 року, виплачено грошову допомогу в розмірі 25 534,77 грн, на отримання якої вона не мала права.
		 
		Департамент соціальної політики Луцької міської ради просив стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачені кошти в розмірі 25 534,77 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору.
		 
		Короткий зміст рішень суду першої інстанції 
		 
		Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області в складі судді: Івасюти Л. В. від 08 листопада 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Луцької міської ради 25 534,77 грн щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату комунально-житлових послуг. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.  ОСОБА_1 на підставі недостовірної інформації щодо наявності на депозитному банківському рахунку коштів за період з 23 жовтня 2014 року по 31 травня  2016 року, виплачено грошову допомогу в розмірі 25 534,77 грн, на отримання якої вона не мала права.
		 
		Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області в складі судді: Івасюти Л. В. від 02 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2016 року.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Рішенням апеляційного суду Волинської області від 20 квітня 2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2016 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь департаменту соціальної політики Луцької міської ради 17 547 грн щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату комунально-житлових послуг. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності укладеного ОСОБА_1 депозитного договору та фактичного розміщення коштів на депозитному рахунку до 31 березня 2015 року, а тому допомога, отримана ОСОБА_1 до 31 березня 2015 року, не підлягає поверненню. Тому з відповідача на користь позивача підлягає 17 547 гривень безпідставно наданої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У червні 2017 року департамент соціальної політики Луцької міської ради подав касаційну скаргу на рішенням апеляційного суду Волинської області від 20 квітня 2017, в якій просив оскаржене рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилався на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до листа ПАТ «Укргазбанк» від 10 червня 2016 року у відповідача у відділенні № 73/02 є в наявності депозитний вклад у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, проте апеляційний суд на це не звернув уваги. А тому відповідач надала недостовірну інформацію щодо наявності на депозитному банківському рахунку коштів, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму.
		 
		У липні 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Заперечення мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що на депозитному рахунку знаходилися кошти в сумі 24 966,92 грн. Інших договорів банківського вкладу не було укладено.
		 
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 червня 2017 року відкрите касаційне провадження у справі.
		 
		Рух справи
		 
		У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Позиція Верховного Суду 
		 
		Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
		Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
		 
		У статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. 
		 
		Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. 
		 
		При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
		 
		Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 (провадження № 14-445цс18).
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
		 
		Згідно абзацу 1 частини першої статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		 
		Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка перемістилися з району проведення антитерористичної операції (м. Стаханів Луганської області) в м. Луцьк, за адресою: вул. Станіславського, 15а.
		 
		ОСОБА_1 23 жовтня 2014 року, 08 травня 2015 року, 02 листопада 2015 року, 12 квітня 2016 року зверталася до департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявами про призначення щомісячної адресної грошової допомоги відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату комунально-житлових послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.
		 
		На підставі поданих документів, рішеннями від 19 листопада 2014 року, 27 листопада 2014 року, 02 червня 2015 року, 19 листопада 2015 року, 26 січня 2016 року, 27 квітня 2016 року відповідачу призначено грошову допомогу на період з 23 жовтня 2014 року по 21 жовтня 2016 року.
		 
		Відповідно до акту від 23 червня 2016 № 040-23/004, складеного за результатами ревізії проведеної Державною фінансовою інспекцією у Волинській області, у відповідача у відділенні № 73/02 ПАТ «Укргазбанк» є в наявності депозитний вклад у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
		 
		Рішенням від 17 червня 2016 року визначено розмір надміру виплачених коштів в сумі 25534,77 грн. та встановлено строк для їх повернення - до 10 вересня 2016 року. 29 червня 2016 відповідачу надіслано повідомлення про переплату, яка виникла з її вини, та запропоновано повернути кошти до 10 вересня 2016 року, однак кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуто
		 
		Апеляційний суд встановив, що 31 березня 2015 року між ПАТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено депозитний договір № 015/03/15/0573, укладеного на розміщення грошових коштів в сумі 50 000 грн та кошти ОСОБА_1 фактично були внесені на рахунок.
		 
		За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано зробив висновок, що допомога, отримана ОСОБА_1 до 31 березня 2015 року не підлягає поверненню.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення апеляційного суду ухвалене без додержанням норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення апеляційного суду без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу департаменту соціальної політики Луцької міської ради залишити без задоволення.
		 
		Рішення апеляційного суду Волинської області від 20 квітня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                               В. І. Крат
		 
		І. О. Дундар
		 
		Є. В. Краснощоков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...