Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/427/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2019. Зареєстровано: 12.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2019.
Дата набрання законної сили: 11.06.2019
Номер судового провадження: 850/7619/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		11 червня 2019 року справа №200/427/19-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддівКазначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., 
		секретар Токарева А.Г.,
		за участі представника позивача Кравченко О.С., розглянув відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуГоловного управління ДФС у Донецькій областіна рішенняДонецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 р.(повне рішення складено 17 квітня 2019 року у м. Слов`янськ) у справі№ 200/427/19-а (головуючий І інстанції суддя Кошкош О.О.)за позовомГоловного управління ДФС у Донецькій областідоКомунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення податкового боргу, -
		 
		 УСТАНОВИВ:
		 
		08.01.2019 Головне управління ДФС у Донецькій області (далі позивач) звернувся до суду з позовом доМирноградського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі відповідач), в якому просив стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Мирноградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 125 409,05 грн. 
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року замінено відповідача Мирноградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Вода Донбасу» на належного відповідача Комунальне підприємство «Вода Донбасу». 
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 200/427/19-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган звертаючись з вимогою про стягнення податкового боргу, який складається зі штрафу та пені, що нараховані в період проведення антитерористичної операції, та за наявності підстав для звільнення від такої відповідальності, діяв всупереч ст.10 Закону №1669, що є порушенням вимог ст. 19 Конституції України та принципу «належного урядування».
		Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції,позивач подав апеляційну скаргу, в якій просивскасуватирішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
		В обґрунтування апеляційної скарги наголошує на тому, що судом фактично визнані недійсними ППР про застосування штрафу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 43340,77 грн. та нараховану пеню у розмірі 82068,28 грн. Наполягає на тому, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, у тому числі штрафних санкцій та пені не охоплюється предметом даного позову. Зазначає, що судом не враховано висновки, викладені в постановах Верховного суду з цього питання.
		Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, представник відповідача до суду не прибув.
		Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,встановила наступне.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, щоКомунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (ідентифікаційний код 00191678, 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця К. Лібкнехта, будинок 177А) зареєстроване в якості юридичної особи 03.09.2007 року.
		Мирноградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (ідентифікаційний код 35580864, 85320, Донецька обл., місто Мирноград, вул.Соборна, будинок 40) є відокремленим підрозділом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу". Перебуває на обліку у Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.
		24.10.2016 року посадовими особами податкового органу складений акт № 498/05-06 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Димитрівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» код ЄДРПОУ 35580864» з питання несвоєчасної сплати податкових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води за І півріччя 2014 року по строку сплати 19.08.2014 року (а.с. 14-15).
		08 листопада 2016 року Димитрівським відділенням Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000690506 про застосування штрафу у сумі 43340,77 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води, яке вручено відповідачу 09 листопада 2016 року (а.с. 11-13).
		Податкова вимога форми "Ю" від 08.09.2014 року №3017-25 отримана відповідачем 11 вересня 2014 року (а.с. 10).
		Станом на момент подання позову за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 125409,05 грн.,який виник з причин несплати штрафних санкцій (43340,77 грн.) та пені (82068,28 грн.).
		Спірним у даній справі є правомірність стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують підприємство в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 125409,05 грн.
		Привирішеннісправисуд виходить з наступного.
		Статтею 67 Конституції Українивизначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		За унормуванням підпункту16.1.4. пункту16.1статті16 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Підпунктом14.1.39пункту14.1статті14 Податкового кодексу Українипередбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
		Згідно підпункту14.1.175пункту14.1статті14 Податкового кодексу України, податковий борг -це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Правиламипункту 20.1.19 статті Податкового кодексу Українивстановлено,щоконтролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
		Підпунктом20.1.34. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України зазначено, щоконтролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
		Згідно з п.41.1ст.41 Податкового кодексу Україниконтролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
		У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1ст.59 Податкового кодексу України).
		У відповідності до підпункту59.3статті59цього жКодексувизначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
		Підпунктом59.4статті59 Податкового кодексу Українипередбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
		У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт59.5статті59 Податкового кодексу України).
		З наявних в матеріалах справи вбачається, що позивач належним чином надіслав відповідачу для узгодження податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу. 
		В матеріалах справи відсутні докази їх оскарження а також їх повного погашення у встановлений законодавцем строк. 
		Згідно пункту95.1статті95 Податкового кодексу Україниорган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. 
		Приписамипункту95.2статті95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
		Пунктом95.3статті95 Податкового кодексу Українипередбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
		Таким чином, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
		Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному порядку або в судовому порядку не оскаржувалося, отже визначена сума податкових зобов`язань станом на момент звернення до суду із даним позовом є узгодженою та набула статусу податкового боргу.
		З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.
		Що стосується застосування судом норми ст.10 Закону № 1669, який звільняє відповідача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань при наявності сертифікату Торгово-промислової палати України, суд апеляційної інстанції зазначає, що податкове повідомлення-рішення на підставі якого позивач просить стягнути кошти відповідачем не оскаржувалося. Вимогою заявленого позову є стягнення податкового борг, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості у судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо. При цьому питання правомірності застосованих контролюючим органом фінансових санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
		Згідно із ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС Українивадміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
		Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
		Керуючись статями308,310,315,317,321,322,325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		 ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргуГоловного управління ДФС у Донецькій області - задовольнити.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 р.у справі№ 200/427/19-а  скасувати.
		Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення податкового боргу задовольнити.
		Стягнути з рахунків Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», відкритих у банках, кошти в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 125409 грн.(сто двадцять п`ять тисяч чотириста дев`ять) гривень 05 копійок. 
		Повний текст постановискладено 11 червня 2019 року.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченомуст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий суддя Л.В. Ястребова 
		 
		Судді Е.Г. Казначеєв
		 
		 І.Д. Компанієць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...