Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/5468/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2019. Зареєстровано: 12.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2019.
Дата набрання законної сили: 04.06.2019
Номер судового провадження: А/855/7417/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5468/18                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  04 червня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого - судді Федотова І.В.,
		суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,
		за участю секретаря Лисенко І.Д.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Спільна Справа Переяславщини" та ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Громадська організація "Спільна Справа Переяславщини" та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, в якому позивачі просили суд:
		- визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 1,1293 га з коду класифікації " 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" на " 14.01 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій";
		- визнати протиправним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 17 грудня 2015 року №66-03-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс".
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу вказуючи на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неврахування всіх обставин справи.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не враховано хронологію подій, які передували винесенню судом оскаржуваної ухвали та мають суттєве значення для правильного та об`єктивного вирішення справи. Крім того звертає увагу, що справа слухалась без участі позивачів, явка яких була необхідною для правильного вирішення справи. Також зазначив, що про порушення свого права та оскаржуване рішення відповідача дізнався лише 14.05.2018 після вступу у ГО «Спільна справа Переяславщини». При цьому, звертає увагу, що оскаржуване рішення Переяслав-Хмельницької міської ради на сайті відповідача належним чином висвітлено не було. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.          
		Залишаючи без розгляду позовну заяву позивачі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами пропущено строк звернення до суду. 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. 
		Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Відповідно до частини 2 вищезазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Отже наведеними положеннями законодавства початок перебігу строку звернення до суду пов`язується не лише з моментом, коли особа дізналася, але й коли вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Отже, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
		Частиною п`ятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
		Відповідно до частини одинадцятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
		При цьому, що коли йдеться про дію нормативно-правового акта, то строк, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше.
		Це пояснюється тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №359/4119/17.
		Як свідчать обставини справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачами оскаржується дії та рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 17 грудня 2015 року №66-03-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс", отже строк для звернення до суду з даним позовом сплинув 17 червня 2016 року.
		Разом з тим, позивачі звернулись до суду із даним позовом лише 16 жовтня 2018 року, тобто після спливу строку, визначеного положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
		При цьому, твердження позивачів про те, що оскаржуване рішення Переяслав-Хмельницької міської ради на сайті відповідача належним чином висвітлено не було спростовуються матеріалами справи (а.с.125).
		Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання ОСОБА_1 на вступ 14.05.2018 у ГО «Спільна справа Переяславщини», як на обставину, коли йому стало відомо про наявність оскаржуваного рішення, не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення прав.
		Вказана дата, свідчить лише про час, коли позивач ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. 
		Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.   
		Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
		Поважними ж причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
		Так, розглядаючи доводи позивачів, що строк на звернення до суду було пропущено з поважних причин, суд першої інстанції вірно звернув увагу на неодноразове звернення позивачів з аналогічним адміністративним позовом. Зокрема, судом встановлено, що позивачі в адміністративних справах №373/867/18 та №810/3019/18 вимоги ухвал Київського окружного адміністративного суду про залишення позовних заяв без руху не виконали та правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків у разі пропуску строку звернення до суду з поважних причин, наданим статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалися, у зв`язку з чим позовні заяви повертались позивачам.
		Частиною 2 статті 44 КАС України, визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов подано з пропуском встановленого законом строку, а підстави для його поновлення відсутні, оскільки будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивачів можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо вважали, що оскаржуваним рішенням порушуються їх права та законні інтереси.
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
		Доводи апелянта, обґрунтовані не врахуванням судом першої інстанції хронології подій у даній справі, спростовуються змістом оскаржуваної ухвали.
		Також, враховуючи неявку належним чином повідомлених позивачів про дату, час та місце судового засідання, відсутність обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норми процесуального права під час вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, що спростовує доводи апелянта в цій частині.
		Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми процесуального права.
		На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його скасування.
		Керуючись ст.ст. 254, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329   КАС України, колегія суддів,
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
		 
		 
		Головуючий суддя:
		 
		 
		 
		Судді:  
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 07.06.2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...