Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/9778/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2019.
Дата набрання законної сили: 29.05.2019
Номер судового провадження: 14-132цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 травня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 520/9778/13 
		Провадження № 14-132цс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О. М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - Департамент ДАБІ в Одеській області),
		відповідачі: ОСОБА_1 , Одеська міська прокуратура № 1,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, заступник прокурора Одеської міської прокуратури № 1, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОР БТІ» (далі - ТОВ «ОР БТІ»), директор Приватного підприємства «А-2» (далі -ПП «А-2») Шайденко Ольга Олександрівна , директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКЦ «Правопроект» (далі - ТОВ «ЮКЦ «Правопроект») Бєлкіна Наталя Вікторівна (директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське БТІ»; далі - ТОВ «Одеське БТІ»), філія «Інфоксводоканал», Публічне акціонерне товариство «Одесаобленерго» (далі - ПАТ «Одесаобленерго»), Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» (далі - ПАТ «Одесагаз»), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , 
		третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_42 ,
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_42 
		 
		на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року у складі судді Бобуйок І. А. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2018 року у складі колегії суддів Сегеди С. М., Кононенко Н. А., Цюри Т. В.
		 
		у цивільній справі за позовом Департаменту ДАБІ в Одеській області до ОСОБА_1 , Одеської міської прокуратури № 1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_42 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25., ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_38, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, Сіротська О . В. , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_45 , про зобов`язання знести самовільно збудований житловий будинок; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ? ОСОБА_42 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент ДАБІ в Одеській області, заступник прокурора Одеської міської прокуратури № 1, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ТОВ «ОР БТІ», директор ПП «А-2» Шайденко О. О. , директор ТОВ «ЮКЦ «Правопроект» ОСОБА_3 (директор ТОВ «Одеське БТІ»), філія «Інфоксводоканал», ПАТ «Одесаобленерго», ПАТ «Одесагаз», ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 ., ОСОБА_11, ОСОБА_9., ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_7, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_4, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_38, ОСОБА_38, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_34 , ОСОБА_37 , ОСОБА_45 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_33 , про усунення небезпеки життю та здоров`ю, загрози заподіяння майнових збитків шляхом заборони експлуатації та знесення самочинного будівництва, та 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі - Інспекція ДАБК в Одеській області, правонаступником якої є Департамент ДАБІ в Одеській області) звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самовільно збудований п`ятиповерховий будинок на АДРЕСА_1 .
		 
		На обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що напідставі наказу від 16 вересня 2013 року № 114 та направлення для проведення позапланової перевірки Інспекція ДАБК в Одеській області провела перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_1.
		 
		За результатами перевірки встановлено, що на території земельної ділянки площею 4 га за вказаною адресою ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з будівництва п`ятиповерхового житлового будинку без права на їх виконання.
		 
		У зв`язку з викладеним Інспекція ДАБК в Одеській області, правонаступником якої є Департамент ДАБІ в Одеській області, просила позов задовольнити.
		 
		У квітні 2018 року ОСОБА_42 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, у якому просив: усунути небезпеку життю, здоров`ю, заподіянню майнових збитків, усунути перешкоди у користуванні майном шляхом заборони експлуатації об`єкта самочинного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , застосувати правові наслідки такої заборони, вказавши, що така заборона є підставою для: скасування реєстрації мешканців квартир АДРЕСА_1 у вказаному будинку; заборони надання технічних умов, укладання договорів на постачання послуг газу, здійснення підключення споживачів до мереж постачання газу на цей об`єкт самочинного будівництва ПАТ «Одесагаз»; розірвання договорів з ОСОБА_1 припинення надання послуг та відключення від мереж водопостачання, водовідведення та електропостачання об`єкта (об`єктів), що знаходиться на АДРЕСА_1, з організаціями: філія «Інфоксводоканал», ПАТ «Одесаобленерго». Визнати недійсними: технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1 , розроблений ТОВ «ОР БТІ» від 08 серпня 2014 року; висновок щодо технічної можливості поділу житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 , а також технічні паспорти на квартири АДРЕСА_1 , розроблені ТОВ «ЮКЦ «Правопроект» згідно з договором від 12 листопада 2014 року.
		 
		Позовну заяву мотивовано тим, що він є власником житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_2 , який розташований навпроти самочинного збудованого ОСОБА_1 та з порушенням норм і правил житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 , чим створюються йому та членам його сім`ї незручності у користуванні майном, таке будівництво є небезпечним для їх життя, здоров`я та довкілля, а також несе ризик руйнування належного ОСОБА_42 нерухомого майна.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року провадження у справі в частині позовних вимог Департаменту ДАБІ в Одеській області закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Продовжено розгляд справи за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ? ОСОБА_42 .
		 
		Постановою Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_42 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року в частині закриття провадження у справі залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції у цій частині залишено без змін.
		 
		Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог Департаменту ДАБІ в Одеській області, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився й апеляційний суд, керувався тим, що вказаний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому владні управлінські функції щодо виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування, а тому справа за позовом такого суб`єкта владних повноважень належить до юрисдикції адміністративних судів.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У листопаді 2018 року ОСОБА_42 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій, справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що юрисдикція цієї справи саме цивільному суду вже була визначена постановою Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що правовідносини у цій справі є подібними зі справами № 11-96апп18 та № 14-48цс18, які розглянуті Верховним Судом. Так, у справі № 11-96апп18 правовідносини виникли за позовом фізичної особи про скасування рішення приватного нотаріуса щодо реєстрації права власності на підставі іпотечного застереження в договорі іпотеки. Правовий висновок, викладений у справі № 14-48цс18, не спростовує та не скасовує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27 вересня 2017 року у цій справі.
		 
		Також  ОСОБА_42 вказував, що суди не врахували, що спірний об`єкт самочинного будівництва введено в експлуатацію та на нього зареєстровані права власності. Тобто наявні ознаки, які визначають цей спір як цивільно-правовий.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі, ухвалою від 18 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з цим позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. А в частині другій цієї статті вказано, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
		 
		За змістом статті 15 ЦПК України як цивільну юрисдикцію розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
		 
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15 ЦПК України).
		 
		Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		 
		За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		 
		За змістом пункту 5 частини четвертої статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, зокрема, в інших випадках, встановлених законом.
		 
		Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.
		 
		Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
		 
		Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4, 5, 19 та 46 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, а також право суб`єкта владних повноважень звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.
		 
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
		 
		При цьому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		 
		У позові Інспекція ДАБК в Одеській області, правонаступником якої є Департамент ДАБІ в Одеській області, просила зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самовільно збудований п`ятиповерховий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що наслідками проведеної позаплановоїперевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлено, що на території земельної ділянки площею 4 га за вказаною вище адресою відповідачкою виконуються будівельні роботи з будівництва п'ятиповерхового житлового будинку без права на їх виконання, чим порушено статтю 34 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI  «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI).
		 
		Також позивач зазначав, що припис Інспекції ДАБК в Одеській області про зупинення будівельних робіт та усунення порушень містобудівного законодавства відповідачкою не виконано.
		 
		Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-ХІV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.  
		 
		Згідно із частинами другою та третьою статті 10 Закону № 687-XIV державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону № 3038-VI, зокрема центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		 
		Частиною третьою статті 6 Закону № 3038-VI визначені органи архітектурно-будівельного контролю, до яких належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		 
		Згідно з підпунктом 1 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, а саме: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, установлених Законом № 3038-VI.
		 
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Інспекція ДАБК в Одеській області є суб`єктом владних повноважень, оскільки виконує делеговані повноваження зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а тому юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за участю виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, які виникають під час виконання повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.
		 
		За змістом статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		 
		Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		 
		Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 Закону № 3038-VI дає підстави для висновку, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з невиконанням припису.
		 
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю діє як суб`єкт владних повноважень послідовно, в чітко визначеному законом порядку. Зокрема, такий орган, наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов`язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то й подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру.
		 
		Звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.
		 
		При цьому звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється ним як суб`єктом владних повноважень на підставі частини першої статті 38 Закону № 3038-VI, що з огляду на вказані вище норми статей 2-4, 17 та 50 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду із позовом Департаменту ДАБІ в Одеській області), а також статей 2, 4, 5, 19 та 46 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), свідчить про належність такого спору до юрисдикції адміністративних судів.
		 
		Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір в частині заявлених вимог Департаменту ДАБІ в Одеській області, який є предметом цього розгляду, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування. Справа за позовом такого суб`єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта на підставі частини першої статті 38 Закону № 3038-VI, належить до юрисдикції адміністративних судів.
		 
		Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених законами № 3038-VI та № 687-XIV повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.
		 
		Більше того, звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил, а не для захисту своїх приватних прав та інтересів.
		 
		Велика Палата Верховного Суду вважає, що спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими.
		 
		Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11 (провадження № 14-48цс18), від 11 квітня 2018 року у справі № 826/366/16 (провадження № 11-96апп18), від 15 травня 2018 року у справі № 463/4564/16-а (провадження № 11-346апп18), а також від 22 квітня 2019 року у справі № 369/3043/17-ц (провадження № 14-156цс19).
		 
		Висновок судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі в частині вимог позову Інспекції ДАБК в Одеській області, правонаступником якої є Департамент ДАБІ в Одеській області, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, є правильним.
		 
		Отже, у цій частині між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
		 
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		З огляду на вказане оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. 
		 
		У такому разі розподіл судових витрат згідно зі статтею 141 ЦПК України не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_42 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                    О. М. Ситнік
		Судді:                                    Н. О. Антонюк                                         В. С. Князєв 
		С. В. Бакуліна                                          Л. М. Лобойко
		В. В. Британчук                                       Н. П. Лященко
		Ю. Л. Власов                                           О. Б. Прокопенко 
		М. І. Гриців                                               В. В. Пророк 
		Д. А. Гудима                                            Л. І. Рогач
		Ж. М. Єленіна                                          В. Ю. Уркевич
		О. С. Золотніков                                    О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...