Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/15723/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2019. Зареєстровано: 12.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2019.
Дата набрання законної сили: 11.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/10184/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		11 червня 2019 року 
		м. Київ
		справа №826/15723/17
		адміністративне провадження №К/9901/10184/19, К/9901/9369/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Єзерова А.А.,
		 
		представника позивачів та третьої особи - Головченко І.О. ,
		представника відповідача 1 - Сапальова В.В., Сотнікової І.В.. Тарана Є.О..
		представника відповідача 2 - Шевченка О.А.,
		представника третьої особи - Журавель Р.В.
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року (колегія у складі суддів Шевченко Н.М., Аверкова В.В., Бояринцева М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (колегія у складі суддів Ісаєнко Ю.А., Костюк Л.Л., Пилипенко О.Є.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГАЗ УКРАЇНИ" та ОСОБА_2 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-Комерційний Банк "Капітал" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ» та ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом до Національного банку України (відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач 2), Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (відповідач 3), третя особа: Публічне акціонерне товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» (Банк) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
		2.          Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 позов задоволено частково:
		-          визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 20 липня 2015 року № 466/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" до категорії неплатоспроможних" з моменту її прийняття;
		-          скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" з моменту його прийняття;
		-          скасовано постанову Національного банку України від 29 жовтня 2015 року № 753 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" з моменту її прийняття, зобов`язавши Національний банк України повернути ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" банківську ліцензію від 24 жовтня 2011 року № 122 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" від 24 жовтня 2011 року № 122 (з додатками);
		-          скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 жовтня 2015 року № 195 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття, зобов`язавши Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 березня 2011 року №26.
		-          скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 листопада 2015 року № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" та делегування повноважень ліквідатора банку".
		-          зобов`язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві скасувати запис у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо знаходження ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" у стані припинення.
		3.          Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 апеляційні скарги Національного Банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відхилено, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Україна" та ОСОБА_2 задоволено:
		-          змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 шляхом внесення змін до мотивувальної та резолютивної частини відносно визнання протиправними: Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ", Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 року № 195 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 року № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку".
		-          визнано протиправними Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ", Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 № 195 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 року № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку".
		-          в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 залишено без змін.
		4.          Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних  осіб подали касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. 
		5. Заслухавши 22.05.2019 у відкритому судовому засіданні сторін по справі, Суд дійшов висновку про доцільність продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		6.          Судами першої та апеляційної інстанції встановлено такі обставини. ТОВ «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ» є власником простих іменних акцій в бездокументарній формі ПАТ «АКБ «Капітал» у кількості, що складає 15,4592 % від загальної кількості акцій.
		7.           ОСОБА_2 є власником простих іменних акцій ПАТ «АКБ «Капітал» у кількості, що складає 20,4142 % від загальної кількості акцій. Крім того, ОСОБА_2 є учасником TOB «ФПК «Капітал», яке володіє акціями ПАТ «АКБ «Капітал» в кількості, що складає 9,9966 % від загальної кількості акцій та одним з учасників TOB «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ», який володіє 65 % статутного Капіталу Товариства.
		8.          Постановою Правління Національного банку України від 22.01.2015 № 43/БТ ПАТ «АКБ «Капітал» було віднесено до категорії проблемних.
		9.          Постановою Правління Національного банку України від 20.07.2015 № 466/БТ зазначений банк віднесено до категорії неплатоспроможних.
		10.          Цю постанову прийнято на основі пояснювальної записки Департаменту банківського нагляду про необхідність віднесення ПАТ «АКБ «Капітал» до категорії неплатоспроможних, інформації, викладеної у доповідній записці Департаменту банківського нагляду від 20.07.2015 № В/20-03008/46799/БТ та результатів безвиїзного нагляду та позапланової перевірки ПАТ «АКБ «Капітал» з окремих питань активів та ліквідності, фінансового моніторингу та валютного контролю, стану організації IT-систем, процесів та IT-інфраструктури, дотримання вимог стандартів системи управління інформаційною безпекою, виконання вимог до інформаційного забезпечення операційної діяльності ПАТ «АКБ «Капітал» (у тому числі програмного забезпечення), щодо захисту інформації та документів від підроблення, викривлення та знищення, проведеної станом на 22 червня 2015 року за період з 05 січня по 22 червня 2015 року згідно з розпорядженням Національного банку України від 19.06.2015 № 308-р.
		11.          Підставою для прийняття постанови від 20.07.2015 № 466/БТ стали порушення, які викладені у мотивувальній частині даної постанови:
		-          До Національного банку України надходять скарги фізичних осіб щодо невиконання/несвоєчасного виконання зобов`язань перед клієнтами. З 05 січня по 17             липня 2015 року надійшло 62 скарги фізичних осіб, з них 56 - у зв`язку з неповерненням коштів. ПАТ «АКБ «Капітал» не здійснює обліку невиконаних документів клієнтів на позабалансовому рахунку 9804 «Документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк», в той час як невиконаними станом на 20 липня 2015 року залишалися розрахункові документи клієнтів на загальну суму 0,6 млн. грн.
		-          ПАТ «АКБ «Капітал» не відображає невиконані зобов`язання перед ПАТ «Укрексімбанк» за простроченим міжбанківським кредитом (23,2 млн. грн.) на позабалансовому рахунку 9804 «Документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк».
		-          В частині порушень, зазначених у п.п. 1, 2 зазначено, що у зв`язку з наявністю у ПАТ «АКБ «Капітал» розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, відповідно до пункту 2.5 глави 2 та пункту 3.5 глави 3 розділу V Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої              постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368              (далі - Інструкція № 368), значення нормативів миттєвої ліквідності (Н4) та поточної ліквідності (Н5) ПАТ «АКБ «Капітал» дорівнюють нулю з часу виникнення цих зобов`язань.
		-          Не виконані вимоги Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого              постановою Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23              (далі - Положення № 23), у частині недостатності сформованих резервів під кредитні операції та фінансову дебіторську заборгованість (доформування становило 148,0 млн. грн. та 12,4 млн. грн. відповідно)
		-          Не виконані вимоги Інструкції № 368 у частині некоригування (зменшення розміру регулятивного Капіталу на суму доходів, неотриманих понад 30 днів з дня їх нарахування (88,1 млн. грн.) та на суму перевищення максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) над нормативним значенням (35,0 млн. грн.);
		-          Не виконані вимоги Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України, затвердженої              постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2007 року № 309              (далі -              Інструкція № 309), у частині не відображення реального фінансового результату за договорами купівлі-продажу цінних паперів, які обліковуються як операції форвард (результат переоцінки за форвардними операціями з продажу ОВДП, номінованих у доларах США, становив 113,0 млн. грн.);
		-          Не виконані вимоги Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої              постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 481              (далі -              Інструкція № 481), у частині невідображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу активів з відстроченням платежу аналогічно до обліку операцій з надання кредитів, тобто на рахунках кредитної заборгованості;
		-          Не виконані вимоги Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженого              постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 315              (далі - Положення № 315), у частині невключення до переліку пов`язаних з банком 17 юридичних осіб.
		12.          Вказано, що ці порушення призвели до подання до Національного банку України недостовірної інформації/звітності, що є порушенням Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених              постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 №124              (зі змінами), внаслідок чого розмір регулятивного капіталу набув від`ємного значення та становив «-» 243,7 млн. грн. (за даними ПАТ «АКБ «Капітал» 247,3 млн. грн.), що призвело до порушень усіх економічних нормативів, базою для розрахунку яких є регулятивний капітал. За даними перевірки, фінансовий результат діяльності становив «-» 288,4 млн. грн. (за даними ПАТ «АКБ «Капітал» 15,3 млн. грн.)
		13.          Не виконано доопрацьований план фінансового оздоровлення на період з 23 січня по 17 липня 2015 року, затвердженого спостережною радою (протокол засідання від 24             березня 2015 року) та правлінням ПАТ «АКБ «Капітал» (протокол засідання від 24 березня 2015 року) у частині збільшення розміру регулятивного Капіталу (заплановано на 01 липня - 281,9 млн. грн., фактично на 16 липня 2015 року - 230,7 млн. грн.) та не забезпечено продаж майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя (25,4 млн. грн.).
		14.          Зазначені порушення у своїй сукупності стали підставою для прийняття постанови Правління Національного банку України від 20 липня 2015 року № 466/БТ.
		15.          На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.07.2015 № 466/БТ Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20.07.2015 № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал», згідно з яким 20.07.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ «АКБ «Капітал» з 21             липня по 20 жовтня 2015 року включно.
		16.          Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.10.2015 прийняла рішення №              191 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку по 20.11.2015 (включно).
		17.          Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 23.10.2015 звернувся до Національного банку України з пропозицією № 22-40652/15 щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал».
		18.          Правління Національного банку України 29.10.2015 прийняло постанову № 753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал».
		19.          Відповідно до вказаної постанови Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29.10.2015 прийняла рішення № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку».
		20.          02.11.2015 Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 196 «Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку».
		21.          Вказані рішення стали передумовою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про перебування ПАТ «АКБ «Капітал» у стані припинення.
		22.          Не погоджуючись із постановами Правління Національного банку України від 20.07.2015 № 466/БТ та від 29.10.2015 № 753, рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140, від 19 жовтня 2015 року № 191, від 29 жовтня 2015 року № 195 та від 02 листопада 2015 року № 196, ТОВ «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ» та Щербань Р.Є. звернулися до суду з даним позовом.
		 
		ІІІ. РІШЕННЯ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		23.          Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, а оскаржувані рішення прийнято за відсутності законних підстав.
		24.          Суд першої інстанції при перевірці обставин справи встановив відсутність підтверджених матеріалами справи обставин невиконання банком зобов`язань перед вкладниками і кредиторами в повному обсязі та невідображення невиконаних документів клієнтів на відповідних рахунках.
		25.          Встановлено відсутність доказів письмового звернення вкладників за отриманням суми вкладу у готівковій формі, а отже відсутність доказів існування необґрунтованих відмов у поверненні коштів або зміни лімітів на зняття готівки, що спростовує твердження Постанови №466/БТ від 20.07.2015 в цій частині.
		26.           Суд першої інстанції також виходив з того, що формальне невідображення банком невиконаних зобов`язань на позабалансовому рахунку 9804, не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваної постанов про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а висновок Національного банку України про нульовий рівень нормативів ліквідності Банку є необґрунтованим.
		27.          Суд також дійшов висновку про необґрунтованість інших доводів Національного банку України про порушення у частині недостатності сформованих резервів під кредитні операції та фінансову дебіторську заборгованість, невідображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу активів з відстроченням платежу аналогічно до обліку операцій з наданням кредитів, оскільки такі доводи базуються на фактах, які не відповідають дійсності або є помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
		28.          Оцінюючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, що під час проведення перевірки були відсутні підстави, наведені у статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», які б могли зумовити застосування до ПАТ «АКБ «Капітал» такого заходу впливу, як віднесення до категорії неплатоспроможних, а отже такі рішення є протиправним та підлягає скасуванню. У зв`язку з цим, судом встановлено підстави для скасування всіх наступних оскаржуваних рішень відповідачів без визнання їх протиправними, оскільки такі рішення приймались на виконання оскаржуваної постанови НБУ від 20.07.2015 № 466/БТ.
		29.          Колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції в частині задоволених вимог і не погодилася з висновками в частині вимог, у задоволенні яких було відмовлено.
		30.          Суд апеляційної інстанції врахував висновок Верховного Суду у даній справі, який викладено в постанові від 13.11.2018, де зазначено про поважність причин пропуску процесуального строку звернення з позовом до суду, а тому відповідні доводи апеляційних скарг Національного банку України та ПАТ «АКБ «Капітал» щодо пропуску позивачами строку звернення судом не розглядалися.
		31.          З урахуванням висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 27.06.2017 № 21-3739а16, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачі мають право на звернення до суду.
		32.          Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не задовольняв вимог, які б свідчили про втручання у дискреційні повноваження Національного банку України. Висновки Національного банку України щодо не приведення ПАТ «АКБ «Капітал» своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства не відповідають критерію обґрунтованості, що свідчить про відсутність втручання судом у дискреційні повноваження Національного банку України. 
		33.          Судом апеляційної інстанції зауважено, що на час прийняття оскаржуваної постанови розмір статутного капіталу ПАТ «АКБ «Капітал» становив 194,1 млн.грн., а на час прийняття оскаржуваної постанови від 20.07.2015 № 466/БТ зазначено, що розмір регулятивного капіталу банку станом на 16 липня 2015 року був сформований на рівні 230,1 млн.грн., тобто перевищував розмір статутного капіталу ПАТ «АКБ «Капітал» та відповідав п. 2.4 глави 2 Інструкції № 368. Отже, висновок Національного банку України щодо не приведення діяльності банку у відповідність із вимогами законодавства в частині формування регулятивного капіталу є безпідставним.
		34.          Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення від 20.07.2015 № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал», рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку» та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 № 196 «Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку» є результатом процесу виведення неплатоспроможного банку з ринку, що відбувався на виконання актів індивідуальної дії, визнаних судом неправомірними. Отже, такі акти також є неправомірними та такими, що не підлягають виконанню. З цих підстав суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги позивачів в цій частині.
		 
		 
		 
		 
		ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
		 
		Доводи касаційної скарги Національного банку України
		 
		35.          Національний банк України у касаційній скарзі посилається на те, що саме до повноважень Національного банку належить визначення адекватних заходів впливу до банків. 
		36.          ПАТ «АКБ «Капітал» не виконало план фінансового оздоровлення у період з 23.01.2015 по 17.07.2015 у частині збільшення розміру регулятивного Капіталу до 281,9 млн. (фактично виконано лише 230,7 млн.). Невиконання плану є підставою для визнання банку неплатоспроможним.
		37.          Банк не виконував зобов`язання перед вкладниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджується їх скаргами та залишками коштів на поточних карткових рахунках. Ліміти збільшувалися лише тим вкладникам, які наполягали  на цьому, що свідчить про недобросовісні дії банку.
		38.          Банком порушено Положення про порядок формування та використання банками резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями в частині недостатності сформованих резервів під кредитні операції та фінансову дебіторську заборгованість (доформування становило 148 млн. та 12,4 млн. відповідно). У кредитних справах відсутні оригінали документів. Прийняття НБУ до уваги копій документів кредитної справи суперечить вимогам Положення № 23.
		39.          Судом застосовано Інструкцію з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затверджену постановою Правління Національного банку України від 03.10.2005 № 358, яка не підлягала застосуванню. І водночас не застосовано Інструкцію з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні резерви в банках України, затверджену постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 № 481.
		40.          Судом неправильно застосовано Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затв. постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015 № 315, у частині не включення до переліку пов`язаних з банком осіб.
		41.          Оскільки ПАТ «АКБ «Каптал» не привів свою діяльність у відповідність до вимог законодавства протягом 180 днів з дня визнання його проблемним, застосування заходів реагування було обов`язком Національного банку України.
		 
		Доводи касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
		 
		42.          Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покликається на те, що судом неправильно застосовано ст. 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Саме банк, який віднесено до проблемних, визначає конкретні заходи, спрямовані на приведення своєї діяльності  у відповідність до вимог законодавства та конкретні строки виконання кожного окремого заходу. План фінансового оздоровлення ПАТ «АКБ «Капітал», поданий листом від 25.03.2015 № 15/64  в частині збільшення розміру регулятивного Капіталу (заплановане на 01.07.2015 - 281,9 млн. грн.) та забезпечення продажу майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя (25,4 млн. грн), не виконано.
		43.          Не дивлячись на певні заходи та часткове виконання Плану фінансового оздоровлення, останній зі спливом граничного 180-денного строку не привів свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства та не усунув недоліків. Відтак, Національний банк України зобов`язаний був прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Суд не врахував, що банк у період проблемності не в повному обсязі виконав план фінансового оздоровлення, сплив строк, наданий законом проблемному банку для приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства.
		44.          Приймаючи рішення про запровадження тимчасової адміністрації та запровадження процедури ліквідації банку у Фонду є чіткий обов`язок прийняття таких рішень і повністю відсутня свобода розсуду. Отже відсутні підстави для визнання його протиправним. Скасування рішення без визнання його протиправним у судовому порядку є підміною судом державного органу.
		45.          Оскаржувані рішення породили правові наслідки і, відповідно, Фонд розпочав виплати коштів вкладникам, реалізацію майна та активів банку. Поза увагою суду залишилося питання правових наслідків, що, відповідно, позбавляє позивача ефективного захисту та створює правову невизначеність навколо юридичної особи - банку, який не є повноцінним банком, діяльність якого не відповідає вимогам законодавства, у тому числі щодо достатності  нормативів капіталу та ліквідності банку, у нього відсутня банківська ліцензія, він не може повернутися на ринок, але рішення щодо виведення його з ринку скасовані.
		46.          У позивачів відсутнє право на позов. З посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фельдман та Банк «Слов`янський» проти України» та рішення Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2109 у справі № 826/2184/17, відповідач-2 вважає, що акціонери не мають права на звернення з таким позовом для захисту свого порушеного права.
		 
		Доводи відзиву позивачів на касаційні скарги
		 
		47.          У відзиві позивачі зазначають, що зміст скарг зводиться до переоцінки висновків судів щодо встановлених ними обставин та цитування загальних норм законодавства.
		48.          Щодо субординованого боргу. До Національного банку України у квітні 2015 року було надано пакет документів на реєстрацію субординованого боргу в розмірі 90 млн., що призвело би до досягнення розміру регулятивного Капіталу до 275 млн. станом на 01.07.2015. Але Національний банк України не прийняв до уваги значення регулятивного капіталу в сумі 275 млн. та не здійснив відповідну реєстрацію цього значення, у зв`язку з тим, що розмір субординованого боргу був залучений з випередженням запланованого графіку. Національний банк послався на відмову у прийнятті пакету документів у зв`язку з відсутністю бізнес-плану, з невідомих причин не повідомив суд про допрацювання банком пакету документів та відповідно повторне подання до Національного банку 03.06.2015, який надійшов до банку 08.06.2015.
		49.          Щодо "Укрексімбанку". Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.06.2015 у справі № 908/2557/15-г за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПАТ «АКБ Капітал» вирішено розстрочити відшкодування заборгованості на сумі 31278701,79 грн. Зазначене рішення існувало на час проведення інспекційної перевірки. Покликання на те, що зазначене рішення було скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2015 є недоречним, оскільки це судове рішення було отримане банком вже за часів перебування в Банку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 
		50.          У зв`язку із наявністю у банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, НБУ дійшов висновку, що відповідно до п. 2.5. гл. 2 та п. 3.5 гл. 3 розділу V Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою Правління НБУ віл 28.08.2011 № 368 значення нормативів миттєвої ліквідності (Н-4) та поточної ліквідності (Н5) Банку «Капітал» дорівнює нулю. Проте НБУ не доведено факту невиконання Банком з його вини розрахункових документів клієнтів банку, і відповідно порушення цих нормативів.
		51.          Щодо невиконання зобов`язань перед вкладниками. Скарги подавали одні й і ті самі клієнти, що призвело до завищення суми дебіторської заборгованості банку перед вкладниками. З листування між Банком, Національним банком та куратором банку, а також виписок особових рахунків вбачається, що банком повністю задоволені вимоги ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18, ОСОБА_17 Вимоги решти скаржників пов`язані із установленням лімітів зняття готівки з поточних рахунків. 
		52.          За зверненням відповідних осіб про розірвання договорів банківського вкладу, кошти перераховувалися з депозитних на поточні рахунки відповідно до умов договору. Зазначене, на думку позивачів, повністю узгоджується з вимогами ст. 160 Цивільного кодексу України та механізмом повернення суми депозиту за договором банківського вкладу, який визначено у п. 3.2. глави постанови Національного банку України від 03.12.2003 № 516 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами». Встановлення лімітів на видачу готівки узгоджується з п. 14 р. IV Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затв. постановою Національного банку України від 05.11.2015 № 705. 
		53.          Відсутні докази необґрунтованих відмов у повернені коштів або зняття лімітів на зняття готівки. У Банку відсутня заборгованість перед вкладниками за депозитними договорами, строк за якими закінчився.
		54.          Не відповідає дійсності твердження НБУ про те, що Банком не обліковано на позабалансовому рахунку 9804 - 0,6 млн. грн. Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку  банків України, затв. Постановою Правління НБУ від 17.06.2014 № 280, на рахунку 9804 обліковуються документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк. Водночас, облік документів фізичних осіб, що не виконані банком у встановлений строк, обліковується на рахунку 9806. Виписки з цих рахунків засвідчують, що відсутні залишки за вказаними рахунками. Отже, НБУ не надано доказів наявності не виконаних у строк розрахункових документів клієнтів на суму 0,6 млн., про це не зазначено в постанові від 20.07.2015 № 466/БТ (загальна кількість таких розрахункових документів, по яких саме юридичних особах, тощо), а отже і відсутні докази необхідності відображення таких документів у бухгалтерському обліку Банку.
		55.          Щодо недостатності сформованих резервів під кредитні зобов`язання та фінансову дебіторську заборгованість. Заявлена НБУ недостатність  сформованих резервів та необхідність у доформуванні резерву пов`язана в основному з відсутністю документів стосовно забезпечення виконання кредитних зобов`язань (застав та іпотек), які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції. Окрім того, під час проведення перевірки було здійснено погашення окремих активів, а також укладено договір іпотеки на 218 млн. грн. та прийнято в заставу земельні ділянки в загальному розмірі 4,35 га у смт. Козин.  Зазначені документи надійшли до Національного банку України 17.07.2015, проте їх не було прийнято до уваги. Отже, Національний банк не довів порушення банком Постанови Національного банку України від 25.01.2012 № 23.
		56.          Щодо пов`язаних осіб. За адресою м. Донецьк, вул. Антіопова, 7а розташований бізнес-центр. Тому спільна з Банком адреса не свідчить про те, що особи пов`язані з банком. Порядок визнання пов`язаних із банком осіб урегульований Положенням, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015 № 315. Цей Порядок передбачає, що рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов`язаними з банком особа приймає уповноважена особа Національного банку України. Визнання пов`язаних осіб може здійснюватися з ініціативи Національного банку, а Банк зобов`язаний внести осіб до переліку пов`язаних лише у разі, коли протягом установленого законом строку він не довів протилежного.
		57.          Національним банком України не було винесене рішення про визначення осіб як пов`язаних із Банком, таке рішення не направлялося до Банку для надання можливості спростування відповідних фактів. Не вказано про наявність такого рішення і у оскаржуваній постанові.
		58.          Щодо відкликання ліцензії. Постанова № 753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал» є результатом процесу виведення неплатоспроможного банку з ринку, що відбувався на виконання Постанови № 466/БТ, тобто документом, який прийнято на виконання неправомірного рішення, а отже також є неправомірним та таким, що не підлягає виконанню.
		 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		59.          Оцінивши доводи касаційних скарг та відзивів, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційних скарг слід відмовити з таких підстав.
		60.          Відповідно до ч. 1- 3 ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		61.          Ключовими правовими питаннями у справі є питання щодо права позивачів на звернення до суду в інтересах банку, обсяг судового контролю за постановами Національного банку України,  та правильність застосування судами банківського законодавства під час оцінки окремих правопорушень, наведених в постанові Національного банку України № 466/БТ від 20.07.2015.
		 
		(а) щодо права позивачів на звернення до суду
		 
		62.          Відповідачі вважають, що позивачі не мають права на звернення до суду від імені та в інтересах банку. 
		63.          Подібні правовідносини вже були предметом дослідження Верховним Судом  у справі №826/2184/17 за позовом ТОВ «Авангард-Експо» до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Златобанк», про визнання протиправними та скасування рішень. Скаржники зазначали, що законодавством не передбачено право акціонера звертатися до адміністративного суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому за статутом.
		64.          З посиланням на рішення у справі «Фельдман, Банк «Слов`янський» проти України (Заява № 42758/05, 21.12.2017) Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 05.02.2019 дійшла висновку, що після введення тимчасової адміністрації всі повноваження виконавчого органу (правління) банку призупиняються, а у разі ліквідації припиняються. Ураховуючи викладене, банк як юридична особа в особі її органів правління позбавлений будь-якої можливості на звернення до суду за захистом порушених прав банку (його акціонерів) з метою оскарження відповідного рішення НБУ, зокрема, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. ФГВФО чи його уповноваженої особи, якій делеговано повноваження тимчасового адміністратора банку (ліквідатора), у силу норм Закону № 4452-VI у своїй діяльності спрямована на співпрацю з НБУ, а не на звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправними дій НБУ та/або оскарження прийнятих НБУ рішень.
		65.          Позивачем у справі є особа, на захист прав чи інтересів якої спрямовані позовні вимоги. У цій справі йдеться про порушення прав ПАТ «Златобанк», а не ТОВ «Авангард-Експо». Способи захисту, про застосування яких просить позивач, направлені на відновлення прав та інтересів ПАТ «Златобанк», а не ТОВ «Авангард-Експо». Тому позивачем у цій справі має бути не ТОВ «Авангард-Експо», а ПАТ «Златобанк».
		66.          Разом з цим, ТОВ «Авангард-Експо», яке звернулося з позовною заявою фактично в інтересах ПАТ «Златобанк» як контролюючий акціонер банку за звичайних обставин не вправі звертатись до суду в інтересах позивача - ПАТ «Златобанк», але, ураховуючи, що виконавчі органи ПАТ «Златобанк» були позбавлені своїх повноважень, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків про існування виключних обставин, у силу яких слід визнати повноваження контролюючого акціонера, тобто ТОВ «Авангард-Експо» звернутись до суду з позовом у цій справі в інтересах ПАТ «Златобанк», і призначити осіб, уповноважених на процесуальне представництво.
		67.          Верховний Суд України у постанові від 27.06.2017 у справі № 826/4275/16 (провадження № 21-3739а16) за подібних обставин, серед іншого, дійшов висновків, що спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, і що особа, яка є власником істотної участі в банку, має право звертатись до суду у зв`язку із втручанням органів державної влади в особі НБУ та Фонду в діяльність банку. Велика Палата Верховного Суду погодилася з правовими висновками Верховного Суду України в цій частині, але вважала за необхідне уточнити, що така особа діє від імені банку, а не у власних інтересах.
		68.          Фактичні обставини у справі, що розглядається, не містять істотних відмінностей, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду є релевантними.
		69.          Доводи касаційних скарг не дають підстав для того, щоб не погодитися з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у рішенні від 05.02.2019 у справі №826/2184/17.
		70.          З урахуванням цих висновків та в контексті обставин справ Суд відхиляє доводи касаційної скарги про відсутність у позивачів права на звернення до суду. Підстави позову, викладені у позовній заяві, не містять доводів про порушення корпоративних прав позивачів чи перешкоди у реалізації їх власних прав у банківській сфері. Натомість, підстави позову стосуються неправомірності оскаржуваних постанов та перешкоджання діяльності Банку. Відтак, позов подано в інтересах саме Банку, а не його акціонерів-позивачів. Не зазначення у вступній частині позовної заяви Банку як позивача Суд вважає формальним недоліком, який не може бути підставою для скасування судового рішення. 
		 
		(б) щодо дискреційних повноважень Національного банку України
		 
		71.          Відповідно до ст. 99 Конституції України забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України. Відповідно до ст. 100 Основного Закону Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.
		72.          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 №           679-XIV при виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.
		73.          До повноважень Національного банку належить, зокрема, здійснення банківського регулювання та нагляду (п. 8 ст. 7 Закону «Про Національний Банк України»).
		74.          У ч 1 ст. 58 цього Закону передбачено, що з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків Національний банк відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них обов`язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов`язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком.
		75.          Відповідно до ч. 1 ст. 59 цього Закону Національний банк визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків.
		76.          Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу.
		77.          З наведених положень слідує, що саме Національний банк України як орган з конституційним статусом уповноважений застосовувати заходи впливу до банків, які порушують банківське законодавство, та визначати адекватність таких заходів. У питанні обрання конкретного заходу впливу Національний банк України має дискрецію.
		78.          На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
		79.          Прийняття рішення про застосування до банку одного із заходів впливу є дискреційними повноваженнями Національного банку України, які не можуть бути реалізовані іншими особами, у тому числі судом.
		80.          Водночас, акти Національного банку України не можуть бути поза судовим контролем, якщо особа вважає, що вони порушують її права та законні інтереси. Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
		81.          Незважаючи на широку дискрецію Національного банку України, суди повинні відповідати на ключові аргументи, наведені позивачем у позовній заяві. Суди повинні перевірити чи рішення не є свавільним; чи ґрунтується воно на достовірних фактах; чи надано їм правильну оцінку та правову кваліфікацію; чи має воно раціональну основу.
		82.          Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)             добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		83.          Оскільки підставами позову є відсутність порушень банківського законодавства, а отже і незаконність оскаржуваних постанов Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суди повинні були перевірити та оцінити обставини, покладені в їх основу, та перевірити правильність правової кваліфікації діянь ПАТ «АКБ «Капітал» як порушень банківського законодавства. 
		84.          Під час розгляду та вирішення даної справи судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки Національного банку України щодо неприведення ПАТ «АКБ «Капітал» своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства не відповідають критерію обґрунтованості, а отже, суди не втрутилися у дискреційні повноваження Національного банку України.
		 
		(в) щодо скасування актів Національного банку України
		 
		85.          На думку Національного банку України, постанови Правління Національного банку України не можуть бути скасовані судом, оскільки є актами індивідуальної дії та вичерпали себе фактом виконання. В обґрунтування цієї думки Національний банк покликається на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009, згідно з яким ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
		86.          Суд звертає увагу на те, що у зазначеній справі Конституційний Суд України вирішував питання про те, чи мають органи місцевого самоврядування повноваження скасовувати власні рішення або вносити до них зміни після їх виконання. Водночас, у межах даної справи розглядаються вимоги про скасування рішень суб`єктів владних повноважень в судовому порядку. Отже, обставини справи не є релевантними, а тому висновки Конституційного Суду України не можуть враховуватися під час вирішення справи.
		87.          На підставі оскаржуваних постанов виникли правові наслідки у вигляді ліквідації, які тривають і досі. Банк і надалі перебуває у стані ліквідації. Тому Суд відхиляє доводи касаційних скарг про те, що оскаржувані постанови виконані і вичерпали себе. Відтак, вони можуть бути предметом судового оскарження в порядку адміністративного судочинства. 
		 
		(г) щодо законності постанови Національного банку України від 20.07.2015 № 466/БТ
		 
		88.          Перевіряючи правомірність постанови Правління Національного банку України від 20.07.2015 №              466/БТ, суди першої та апеляційної інстанції оцінювали докази, які свідчать про вчинення правопорушень, зазначених у цій постанові. 
		89.          Суди обґрунтовано відхилили покликання Національного банку України про наявність інших порушень, які відображені в Звіті про інспектування банку - юридичної особи ПАТ «АКБ «Капітал» за період з 05.01.2012 по 19.06.2015 та Довідці про інспектування окремих питань активів та ліквідності ПАТ «АКБ «Капітал» за період з 05.01.2015 по 22.06.2015. Наявність інших порушень у діяльності банку, окрім тих які зазначені в постанові, що оскаржується, не входить до предмету доказування в межах цієї справи.
		90.          Щодо порушень, про які зазначено у постанові від 20.07.2015 № 466/БТ, оцінивши доводи касаційних скарг та заперечень, Суд дійшов таких висновків.
		 
		91.          Щодо не відображення реального фінансового результату за договорами купівлі-продажу цінних паперів. В оскаржуваній постанові зазначено, що Банком не виконані вимоги Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 31.08.2007 № 309 (далі - Інструкція № 309), у частині не відображення реального фінансового результату за договорами купівлі-продажу цінних паперів, які обліковуються як операції форвард (результат переоцінки за форвардними операціями з продажу ОВДП, номінованих у доларах США, становив 113,0 млн. грн.)».
		92.          Суди попередніх інстанцій встановили, що це порушення відображене у п. 10 додатку 1 до Довідки про інспектування банку як усунуте (погашене) 23 та 26 червня 2015 року.
		93.          Доводи Національного банку України, що факт усунення порушень не спростовує факту їх вчинення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки підставою для віднесення ПАТ «АКБ «Капітал» до категорії неплатоспроможних слугував п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», тобто не приведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним.
		94.          Отже, підставою для віднесення банку до категорії неплатоспроможних можуть бути лише ті порушення вимог законодавства, які не були усунені станом на день прийняття рішення про визнання банку неплатоспроможним.
		95.          З цих підстав суд погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що посилання у постанові від 20.07.2015 № 466/БТ на порушення вимог законодавства, які були усунені згідно з Довідкою про інспектування банку від 09.07.2015 є необґрунтованими.
		 
		96.          Щодо скарг владників. В оскаржуваній постанові Національного банку України зазначено, що у період з 05 січня по 17 липня 2015 року надійшло 62 скарги фізичних осіб на ПАТ «АКБ «Капітал», з них 56 - у зв`язку з неповерненням коштів. Також ПАТ «АКБ «Капітал» не здійснює обліку невиконаних документів клієнтів на позабалансовому рахунку 9804 «Документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк», в той час як невиконаними станом на 20.07.2015 розрахункові документи клієнтів на загальну суму 0,6 млн. грн.
		97.          Суди встановили, що на підтвердження порушення надано копії скарг 6 громадян, а також матеріали листування із зазначеними громадянами. Скарги громадян пов`язані насамперед із встановленням лімітів на зняття готівки.
		98.          Відповідно до п. 14 розділу IV Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, установлено, що емітент має право використовувати ліміти та/або обмеження на суми та кількість платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів. Емітент перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити клієнта з лімітами та/або обмеженнями, які застосовуватимуться. Користувач має право змінити встановлений емітентом ліміт та/або обмеження, про що повідомляє емітента в порядку, установленому договором.
		99.          Разом з тим, відповідно до п. 2.10 типових договорів строкового банківського вкладу (депозиту) вклад, в тому числі, у достроковому порядку та нараховані проценти повертаються банком в безготівковій формі на відкритий вкладнику поточний рахунок для повернення коштів або за заявою вкладника на інший зазначений вкладником рахунок.
		100.          Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладників, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
		101.          Згідно з п.п. 1.3, 1.8, 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція № 492) вкладні (депозитні) рахунки клієнтів у разі залученим строкових вкладів, закриваються після закінчення строку зберігання вкладу та повернення коштів вкладнику.
		102.          Отже, грошові кошти за договором банківського вкладу повертаються вкладникові (фізичній чи юридичній особі) на першу вимогу (якщо вказаним договором з юридичною особою не передбачено інше), або по закінченню строку дії такого договору.
		103.          Суди врахували, що законодавством передбачений механізм повернення суми депозиту за договором банківського вкладу. Згідно з пп. 3.2 глави 3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України від 03.12.2003 № 516 (далі - Положення № 516) грошові кошти з вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб повертаються банками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок.
		104.          Відповідно до пп. 3.5 глави 3 Положення № 516 якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу (депозиту) із закінченням строку, установленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу (депозиту), унесеного на інших умовах повернення, то після настання визначених договором обставин договір уважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
		105.          Отже, встановлюючи в договорах банківського вкладу умову про повернення вкладу у безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів, АКБ «Капітал» діяв у межах чинного законодавства. 
		106.          За відсутності доказів необґрунтованих відмов у поверненні коштів або зміни лімітів на зняття готівки, підстави вважати дії банку незаконними відсутні. З огляду на це, суди дійшли вірного висновку щодо безпідставності доводів Національного банку України про обґрунтованість постанови від 20.07.2015 № 466/БТ в частині нездійснення обліку невиконаних з вини банку розрахункових документів клієнтів - фізичних осіб.
		107.          Враховуючи, що наявність не виконаних зобов`язань перед вкладниками - фізичними особами станом на 20.07.2015 не знайшла свого підтвердження, суди дійшли правомірного висновку, що доводи Національного банку України про те, що норматив миттєвої та поточної ліквідності ПАТ «АКБ «Капітал» дорівнює нулю, є необґрунтованими.
		 
		108.          Щодо відображення зобов`язання перед ПАТ «Ексімбанк». Національний банк України встановив, що ПАТ «АКБ «Капітал» мало не виконані зобов`язання перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та не здійснювало облік такого зобов`язання у встановленому порядку, у зв`язку з чим норматив миттєвої та поточної ліквідності банку дорівнює нулю.
		109.          Позивачі не заперечують наявність невиконаних зобов`язань перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» за міжбанківським кредитом в сумі 23,2 млн. грн. Зазначена заборгованість облікована банком на рахунку 1627. За висновком Національного банку України ця сума підлягала відображенню також на рахунку 9804.
		110.          Згідно з п.п. 1, 3 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі - Інструкція № 280), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, план рахунків бухгалтерського обліку банків України - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України встановлює порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями.
		111.          Згідно з п. 17 Інструкції № 280 у класі 9 обліковуються позабалансові операції. Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками ведеться за системою подвійного запису. Позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою.
		112.          Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: 
		на рахунку 1627 обліковується прострочена заборгованість за кредитами, що отримані від інших банків. Призначення рахунку: облік простроченої заборгованості за кредитами, що отримані від інших банків. За кредитом рахунку проводяться суми простроченої заборгованості за отриманими кредитами. За дебетом рахунку проводяться суми погашення простроченої заборгованості за отриманими кредитами.
		На рахунку 9804 - документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк. Призначення рахунку: облік документів до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк. За дебетом рахунку проводяться суми документів не виконаних банком у встановлений законодавством України строк. За кредитом рахунку проводяться суми списання виконаних або повернених документів.
		113.          Судами встановлено, що ПАТ «АКБ «Капітал» мав прострочену заборгованість в сумі 23,2 млн. грн. за міжбанківським кредитом, отриманим від ПАТ «Державний експортно-імпортний банк». Ця заборгованість обліковується на рахунку 1627. Що і було зроблено ПАТ             «АКБ «Капітал».
		114.          Водночас, до ПАТ «АКБ «Капітал» надходили вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» про виконання зобов`язань і Банк їх у встановлений строк не виконав. Відтак, існували документи (вимоги) до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк. З огляду на це, заборгованість, за якою надійшла вимога і яка не виконана у встановлений строк, повинна обліковуватися на рахунку 9804.
		115.          Отже, Суд погоджується з доводами касаційної скарги Національного банку України про те, що не відображення заборгованості перед ПАТ «Ексімбанк» на рахунку 9804 є порушенням.
		116.          Водночас, Суд не погоджується з висновком Національного банку України, що це порушення призвело до того, що значення нормативів миттєвої ліквідності (Н4) та поточної ліквідності (Н5) ПАТ «АКБ «Капітал» дорівнюють нулю з часу виникнення цих зобов`язань.
		117.          Суд звертає увагу, що Положеннями п. 2.5 глави 2 та п. 3.5 глави 2 розділу V Інструкції № 368 передбачено, що у разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу миттєвої та поточної ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов`язань.
		118.          Вказані положення передбачають, що обов`язковою умовою зменшення нормативу миттєвої та поточної ліквідності до нуля є наявність у банку розрахункових документів, що не виконані в строк саме з його вини. Водночас, у постанові від 20.07.2015 № 466/БТ відсутні посилання на дослідження обставин та причин невиконання ПАТ «АКБ «Капітал» вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» про сплати боргу.
		119.          Судами встановлено, що на час проведення інспектування банку між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та ПАТ «АКБ «Капітал» існував спір щодо заборгованості за міжбанківським кредитом. Зокрема, у провадженні господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/2557/15-г за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПАТ «АКБ «Капітал» про стягнення заборгованості у розмірі 31278701,79 грн. та за зустрічним позовом ПАТ «АКБ «Капітал» до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про внесення змін до кредитного договору від 12.09.2008 № 151108К61.
		120.          На момент завершення інспектування банку та прийняття постанови від 20.07.2015 №             466/БТ розгляд справи завершено не було. Разом з тим, з огляду на підстави звернення із зустрічним позовом, під час вирішення такої справи суд повинен був надати оцінку доводам ПАТ «АКБ «Капітал» про відсутність його вини у невиконанні зобов`язань перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у встановлений строк. Такі доводи ґрунтувалися на тому, що банк знаходиться у м. Донецьк. У зв`язку з проведенням антитерористичної операції діяльність 9 відділень ПАТ «АКБ «Капітал» на територіях Донецької та Луганської областей була призупинена. Відтак, вина банку у виникненні та існуванні зазначених обставин відсутня.
		121.          Зазначені обставини не були враховані Національним банком України під час проведення інспектування ПАТ «АКБ «Капітал» та прийняття постанови від 20.07.2015 №             466/БТ, незважаючи на те, що мали важливе значення для прийняття обґрунтованого рішення за наслідками перевірки.
		122.          Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність в банку розрахункових документів, які не виконані в строк з його вини, призводить до зменшення значення нормативу миттєвої та поточної ліквідності незалежно від того, чи була така заборгованість облікована з дотриманням вимог Інструкції № 280. В той же час, наявність невиконаних у строк розрахункових документів не є достатньою підставою вважати, що значення нормативу миттєвої ліквідності дорівнює нулю. Обов`язковою передумовою для такого висновку має бути встановлення вини банку в невиконанні розрахункових документів.
		123.          Позивачі при розгляді справи стверджували про відсутність вини ПАТ «АКБ «Капітал» у не виконанні розрахункових документів ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», проте Національний банк України не навів доказів наявності вини ПАТ «АКБ             «Капітал», як обов`язкової умови для настання наслідків, обумовлених п. 2.5 глави 2 та п. 3.5 глави 2 розділу V Інструкції № 368.
		124.          Отже, в цій частині висновки Національного банку України є необґрунтованими.
		 
		125.          Щодо недостатності сформованих резервів під кредитні операції. Підставою для прийняття постанови від 20.07.2015 № 466/БТ став висновок про порушення Положення №             23 у частині недостатності сформованих резервів під кредитні операції та фінансову дебіторську заборгованість (доформування становило 148,0 млн. грн. та 12,4 млн. грн. відповідно).
		126.          Суди встановили, що заявлена Національним банком України недостатність сформованих резервів та, відповідно, необхідність у доформуванні резерву пов`язана в основному з відсутністю оригіналів документів стосовно забезпечення виконання кредитних зобов`язань (застав та іпотек), які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції.
		127.          Відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Були визначені такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року: Харківська область - з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року.
		128.          Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23.04.2014 № 436, на території Донецької та Луганської областей починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров`ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, а саме - призупинити здійснення банками України усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.
		129.          Під час проведення інспектування ПАТ «АКБ «Капітал» повідомив Національний банк України про неможливість надання оригіналів кредитних справ з огляду на викладені вище обставини, проте надав до перевірки їх копії.
		130.          Посилаючись на п. 1.9 глави 1 розділу І Положення № 23 Національний банк України зазначив, що відсутність чи неподання внутрішньобанківських положень або кредитної документації (справи) для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку України є підставою для негативних висновків щодо ефективності та/або адекватності системи управління ризиками в банку, а також застосування до банку заходів впливу в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
		131.          Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про необхідність врахування поважних причин ненадання для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку України оригіналів кредитних справ, а також те, що копії відповідних документів було надано. З огляду на це, суди вважали, що таке порушення не може бути підставою для віднесення ПАТ «АКБ «Капітал» до категорії неплатоспроможних.
		132.          Суд з таким висновком погоджується. Ненадання оригіналів кредитної документації з причин, які від банку не залежать, зокрема проведення антитерористичної операції, за умови надання копій документів, достовірність яких не викликає сумніву, не може бути підставою для відповідальності банку, оскільки відсутня вина банку, як обов`язковий елемент складу правопорушення.
		133.          Крім того, для посилення застави за кредитними зобов`язаннями, по яких, на думку Національного банку України, необхідно було сформувати резерв, ПАТ «АКБ «Капітал» уклав договір іпотеки на суму 218 млн. грн. та прийняв у заставу земельні ділянки в загальному розмірі 4,35 га, що знаходяться у Київський області, Обухівському районі, смт. Козин.
		134.          Загальна сума іпотеки (218 млн. грн.) перевищує розмір доформування резервів під кредитні операції та фінансову дебіторську заборгованість (148,0 млн. грн. та 12,4 млн. грн. відповідно).
		135.          Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідні документи надійшли відповідачу 17.07.2017, проте не були враховані під час прийняття постанови від 20.07.2015 № 446/БТ. У якості причини неврахування доказів доформування банком страхових резервів шляхом укладення договору іпотеки та прийняття у заставу земельних ділянок, Національний банк України зазначив, що такі документи надійшли за один робочий день до закінчення граничного строку для прийняття рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає вимогам законодавства або для визнання його неплатоспроможним. Об`єм таких документів становив 81 арк. Визначення достатності сформованих банком резервів потребувало розгляду документів, аналізу ліквідності забезпечення, здійснення розрахунків резервів.
		136.          Таким чином, Національний банк України підтвердив, що до прийняття постанови від 20.07.2015 № 466/БТ отримав документи на підтвердження доформування страхових резервів, проте не розглянув їх із посиланням на недостатність часу для аналізу ліквідності забезпечення та здійснення розрахунків резервів.
		137.          Водночас, висновок про недостатність сформованих резервів став однією з підстав для застосування до ПАТ «АКБ «Капітал» такого заходу впливу як віднесення банку до категорії неплатоспроможних, що також свідчить про необґрунтованість постанови від 20.07.2015 № 466/БТ з посиланням на недостатність сформованих резервів.
		138.          Отже, в цій частині постанова Національного банку України є необґрунтованою. 
		 
		139.          Щодо пов`язаних осіб. При прийнятті постанови від 20.07.2015 Національний банк України виходив з того, що ПАТ «АКБ «Капітал» не виконані вимоги Положення № 315, у частині не включення до переліку пов`язаних з банком 17 юридичних осіб.
		140.          У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у редакції, чинній на час проведення інспектування ПАТ «АКБ «Капітал» та прийняття рішення про віднесення його до категорії неплатоспроможних, для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
		141.          Банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
		142.          Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов`язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв`язків із банком.
		143.          Зазначені норми права вказують на те, що певне коло осіб є пов`язаними із банком в силу вимог Закону. Інші особи можуть бути визнані пов`язаними із банком за рішенням Національного банку України у разі виявлення відповідних ознак під час здійснення банківського нагляду.
		144.          Порядок набуття відповідними особами статусу пов`язаних із банком визначений у ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
		145.          Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов`язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв`язків із банком.
		146.          Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов`язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком не доведе протилежного.
		147.          Всупереч вказаному, Національний банк України не довів, що приймав рішення про визначення 17 юридичних осіб пов`язаними з банком, та не надав доказів надіслання повідомлення банку про таке рішення.
		148.          Відтак, оскільки відсутні докази настання обставин, передбачених ч. 3 ст. 52 зазначеного Закону, за яких особа вважається пов`язаною з банком, посилання у постанові від 20.07.2015 № 446/БТ на порушення Положення № 315 є необґрунтованими. 
		 
		149.          Щодо невиконання плану фінансового оздоровлення. Однією з підстав прийняття постанови від 20.07.2015           № 446/БТ стало те, що ПАТ «АКБ «Капітал» не виконано доопрацьований план фінансового оздоровлення на період з 23 січня по 17 липня 2015 року, затвердженого спостережною радою (протокол засідання від 24 березня 2015 року) та правлінням ПАТ «АКБ «Капітал» (протокол засідання від 24 березня 2015 року) у частині збільшення розміру регулятивного капіталу (заплановано на 01 липня - 281,9 млн. грн., фактично на 16 липня 2015 року - 230,7 млн. грн.) та не забезпечено продаж майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя (25,4 млн. грн.). 
		150.          Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу. 
		151.          З урахуванням наведеного, заходи впливу є санкціями відповідальності за вчинені банком правопорушення.
		152.          До заходів впливу належить віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного (п. 12). 
		153.          Постановою Національного Банку України від 22.01.2015 № 43/БТ ПАТ «АКБ «Капітал» віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів. Зазначена постанова Банком не оскаржувалася. 
		154.          Постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 затверджено Положення про застосування Національним банком України заходів впливу (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.2012 за № 1590/21902) (далі - Положення № 346).
		155.          Відповідно до п. 12.5 глави 12 розділу ІІ Положення № 346, яке застосовується в редакції, що діяла на час виникнення та існування спірних відносин, Банк подає у строк, визначений статтею 75 Закону про банки заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства; план фінансового оздоровлення, розроблений та затверджений згідно з вимогами, викладеними в розділі III цього Положення, якщо віднесення банку до категорії проблемних пов`язане з погіршенням фінансового стану банку.
		156.          Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу IV цього Положення № 346 1.1. План фінансового оздоровлення/програма Капіталізації банку затверджується правлінням та радою банку.
		157.          Відповідно до п. 12.6. глави 12 розділу ІІ Положення № 346 Національний банк розглядає отримані заходи (план фінансового оздоровлення) та в разі потреби надає обґрунтовані зауваження, які банк (філія іноземного банку) зобов`язаний(а) урахувати. 
		158.          На виконання цих вимог, ПАТ «АКБ «Капітал» розробило План фінансового оздоровлення. Після допрацювання з урахуванням зауважень Національного Банку України його затверджено спостережною радою (протокол засідання від 24.03.2015) та правлінням ПАТ «АКБ «Капітал» (протокол засідання від 24.03.2015) та надіслано листом від 25.03.2015 до Національного Банку України. Зазначений план на період з 23.01.2015 до 17.07.2015 передбачав збільшення розміру регулятивного Капіталу на 01.01.2015 до 281,9 млн. грн. 
		159.          У справі «Фельдман та Банк «Слов`янський» проти України» (Заява № 42758/05, 21.12.2017, п. 51-52) за схожих обставин Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) дійшов висновку, що постанова Національного банку України, якою було відкликано ліцензію банку-заявника та здійснено його ліквідацію, позбавила банк-заявник можливості здійснювати його діяльність та становила втручання у його право на мирне володіння своїм майном. 
		Щодо застосовного положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції Суд зауважив, що постанова була прийнята в якості заходу контролю над банківським сектором у країні. Вона дійсно передбачала позбавлення власності тією мірою, якою банківську ліцензію як таку можна вважати власністю, але за таких обставин позбавлення було частиною механізму контролю за банківською системою. Таким чином, Суд вважав, що застосовним є другий абзац статті 1 Першого протоколу до Конвенції 
		160.          У результаті тривалої практики ЄСПЛ виробив критерії оцінки дотримання статті 1 Першого протоколу. Вони наводяться у багатьох рішеннях. Для прикладу, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010, п. 38-39) ЄСПЛ навів загальні принципи застосування статті 1 Першого протоколу (наводяться без посилання на інші рішення) і зазначив:
		 
		«(…) ця стаття по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як "окремі", тобто не пов`язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою (…)
		39. Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (…)
		40. Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (…) Хоча проблему відносно тлумачення національного законодавства мають вирішувати передусім національні органи влади, зокрема суди, завдання Суду полягає в тому, щоб з`ясувати, чи не суперечить результат такого тлумачення положенням Конвенції (…)
		 
		161.          Аналізуючи «законність» втручання, Суд звертає увагу, що підстави визнання банку неплатоспроможним передбачені ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
		162.          Відповідно до частини 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, що діяла на 20.07.2015) Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:
		1)          неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;
		2)          зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;
		3)          невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами;
		4)          одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
		163.          Оскільки йдеться про відповідальність та втручання у право на мирне володіння майном, зазначені підстави не можуть тлумачитися розширено. 
		164.          Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що за пунктом 1 частини 1 ст. 76 Закону підставою неплатоспросможності банку є неприведення банком діяльності у відповідність із вимогами саме законодавства (воно включає нормативно-правові акти Національного банку України). 
		165.          Відповідно до Положення № 346 план фінансового оздоровлення розробляє та затверджує Банк. Отже, план фінансового оздоровлення не є актом законодавства, тим більше не є він нормативно-правовим актом.
		166.          Враховуючи наведене, невиконання плану фінансового оздоровлення, зокрема в частині регулятивного капіталу, не може бути законною підставою для висновку про неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства.
		167.          Суд звертає увагу, що порушення, пов`язані з регулятивним капіталом, є самостійною підставою визнання банку неплатоспроможним. Якщо пункт 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є загальною нормою, що стосується дотримання вимог законодавства загалом, то пункт 2 ч. 1 ст. 76 цього Закону є спеціальною нормою, що стосується недоліків регулятивного капіталу та нормативів капіталу до банку.
		168.          Відтак, з мотивів невідповідності регулятивного капіталу банк може бути визнано неплатоспроможним лише за умови, що регулятивний капітал банку зменшився до однієї третини від встановленого мінімального рівня. 
		169.          В той же час, за даних умов підставою для віднесення ПАТ «АКБ «Капітал» до категорії неплатоспроможних стала невідповідність розміру регулятивного капіталу прогнозованим показникам, зазначеним у плані фінансового оздоровлення.
		170.          Досліджуючи розмір регулятивного капіталу, якого повинно було дотримуватися ПАТ «АКБ «Капітал», суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він повинен бути не меншим, ніж його статутний капітал. На час прийняття оскаржуваної постанови розмір статутного капіталу ПАТ «АКБ «Капітал» становив 194,1 млн. грн., а на час прийняття оскаржуваної постанови від 20.07.2015 № 466/БТ зазначено, що розмір регулятивного капіталу банку станом на 16.07.2015 був сформований на рівні 230,1 млн. грн., тобто перевищував розмір статутного Капіталу ПАТ «АКБ «Капітал», а отже відповідав п. 2.4 глави 2 Інструкції № 368.
		171.          Таким чином, обставин, передбачених пунктом 2 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не було, а тому висновок Національного банку України про не приведення діяльності банку у відповідність із вимогами законодавства в частині формування регулятивного капіталу є необґрунтованим.
		172.          Окрім того, постанова від 20.07.2015 № 466/БТ містить протилежну за змістом інформацію про розмір регулятивного капіталу ПАТ «АКБ «Капітал». Зазначено, що розмір регулятивного капіталу банку станом на 16.07.2015 мав позитивне значення та становив 230,7 млн. грн., і водночас у постанові є твердження, що регулятивний капітал ПАТ «АКБ «Капітал» набув від`ємного значення та становив «-» 243,7 млн. грн. 
		173.          Як вбачається зі Звіту про інспектування «ПАТ «АКБ «Капітал» за станом на 01.06.2015, за результатами інспектування регулятивний капіталі банку набуває від`ємного значення - 243739,8 тис. грн. При цьому його значення за даними банку становить 247273,4 тис. грн. Коригування здійснені за рахунок:
		-          донарахованого резерву під кредитні ризики (147962,4 тис. грн.);
		-          результату переоцінки за форвардними операціями з продажу ОВДП номінованих у доларах США - 113 000 тис. грн.;
		-          доходів за кредитними операціями, неотриманих понад 30 днів з дати їх нарахування, які банком відображались як такі, що нараховані менше 30 днів - 88067,2 тис, грн.;
		-          донарахованого резерву під фінансову дебіторську заборгованість - 12 383,4 тис. грн. 
		174.          Зроблено висновок, що внаслідок зазначеного банком порушуються усі економічні нормативи, базою для розрахунку яких є регулятивний капітал.
		175.          Водночас, у цьому ж Звіті зазначено, що під час перевірки здійснено погашення окремих активів, а саме:
		-          нарахованих відсотків, на які інспектуванням здійснювалося коригування регулятивного капіталу (88067,2 тис. грн); 
		-          кредитної та дебіторської заборгованості з придбання цінних паперів ТОВ «Ареа сервіс», яка призводила до перевищення нормативного значення Н7;
		-          погашення цінних паперів та фінансової дебіторської заборгованості з придбання цінних паперів склало 96,5 млн. грн.
		176.          Отже, частину порушень було усунуто під час інспекційної перевірки. Водночас, це не вплинуло на коригування остаточних даних про розмір регулятивного капіталу ПАТ «АКБ «Капітал». 
		177.          Дані Національного банку України не враховують погашення окремих активів, що відбулося під час інспекційної перевірки.
		178.          Окрім того, як встановлено судами, ПАТ «АКБ «Капітал» не вчиняв частини порушень, про які зазначено у Постанові № 466/БТ. Їх вплив на визначення достатності регулятивного капіталу не враховано. Отже, вони не можуть бути підставою для висновку про неплатоспроможність банку.
		179.          Таким чином, приймаючи оскаржувану постанову, Національний банк України взяв до уваги порушення, яких, як згодом встановлено судами, у дійсності не було; не врахував обставин, які впливали на ризики, а отже і на достатність регулятивного капіталу (зокрема, необхідність доформування резервів у розмірі 148, млн. під кредитні зобов`язання і 12,4 млн. грн під фінансову дебіторську заборгованість), не врахував укладені договори іпотеки на суму 218 млн. грн. та прийняті в заставу земельні ділянки площею 4,35 га смт. Козин, які було надано позивачем у межах 180 денного строку.
		180.          Отже, точний розмір регулятивного капіталу ПАТ «АКБ «Капітал» на час перевірки і на час прийняття постанови від 20.07.2015 № 466/БТ Національним банком України не визначено. 
		181.          Враховуючи вищенаведене, висновок НБУ про подання Банком недостовірної звітності, що призвело до порушень правил організації статистичної звітності, внаслідок чого розмір регулятивного капіталу набув від`ємного значення та становив - 243,7 млн. грн., що призвело до порушення усіх нормативів, базою для розрахунку яких є регулятивний капітал, є необґрунтованим та протиправним.
		182.          У постанові від 20.07.2015 № 446/БТ також зазначено, що ПАТ «АКБ «Капітал» не виконано доопрацьований план фінансового оздоровлення, оскільки не забезпечило продаж майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя (25,4 млн.грн.).
		183.          Разом з тим, п. 9 Плану фінансового оздоровлення було передбачено, що такий захід як продаж інших активів (майна, яке перейшло у власність банку як заставодержателя) підлягає виконанню продовж 2015 року, а не до 20.07.2015.
		184.          Відтак, в цій частині ПАТ «АКБ «Капітал» плану фінансового оздоровлення не порушив. 
		 
		(ґ) щодо скасування «похідних» постанов
		 
		185.          Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність визнання протиправними та скасування постанови Правління Національного банку України від 29.10.2015 № 753 та рішень Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140, від 19.10.2015 № 191, від 29.10.2015 № 195 та від 02.11.2015 № 196 у зв`язку із втратою чинності постановою від 20.07.2015 № 446/БТ про віднесення ПАТ «АКБ «Капітал» до категорії неплатоспроможних, позаяк прийняття зазначених постанови і рішень безпосередньо пов`язане із віднесенням банку до категорії неплатоспроможних та запровадженням тимчасової адміністрації, які є похідними та не можуть діяти після втрати чинності постановою від 20.07.2015 № 446/БТ.
		186.          Відповідно до         ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
		187.          З викладеного вбачається, що Закон імперативно пов`язує рішення Фонду про введення тимчасової адміністрації та початок процедури ліквідації з відповідними рішеннями Національного банку України.
		188.          Крім того, за           ст. 19 Конституції України           органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією           та законами України.
		189.          Судом встановлено, що 19.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 191 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ АКБ «Капітал» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку по 20 листопада 2015 року (включно)».
		190.          23.10.2015 Фонд гарантування звернувся до Національного банку України із Пропозицією № 22-40652/15 щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал», на підставі чого Національним банком України та Фондом гарантування 29.10.2015 прийнято: постанову Національного банку України № 753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал»» та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку».
		191.          Як вбачається із приписів           ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452, Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відповідно до плану врегулювання, або у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання.
		192.          Згідно з п. 10 ч. 1           ст. 2 цього Закону, план врегулювання - це рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку.
		193.          Отже, пропозиція Фонду про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку вноситься у випадку, якщо це встановлено у плані врегулювання або у випадку його невиконання, та у разі закінчення тимчасової адміністрації, і зазначені рішення приймаються лише в межах процедури виведення           неплатоспроможного банку з ринку.
		194.          Тобто прийняття таких рішень за межами цієї процедури не передбачено Законом.
		195.          Як слідує з матеріалів справи, Рішенням Фонду 19.10.2015 № 191 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ АКБ «Капітал» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» строк тимчасової адміністрації продовжено до 20.11.2015 (включно).
		196.          Відповідно, звернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.10.2015 (вих. № 22-40652/15) до Національного банку України із пропозицією щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ         «АКБ «Капітал»         мало місце до закінчення строку тимчасової адміністрації.
		197.          Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 44 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»,              Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п`яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. При цьому Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення. Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
		198.          Суд апеляційної інстанції також звернув увагу, що неправомірність дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підтверджується також тим фактом, що 07.10.2015  Донецьким окружним адміністративним судом було винесено Постанову від 07 жовтня 2015 року, що набрала законної сили 22.10.2015, по справі №805/3464/15-а за позовом ТОВ              «Фінансово-промислова компанія «Капітал» до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ «АКБ «Капітал» про визнання протиправними та скасування рішень від 20.07.2015 №466/БТ та від 20.07.2015 № 140.
		199.          Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2015, яка набрала законної сили 22.10.2015, було отримано Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 29.10.2015.
		200.          Незважаючи на вищевикладене, всупереч судовому рішенню, яке набрало законної сили та норм чинного законодавства України, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 29.10.2015 № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку».
		201.          Відповідно до ч. 5 ст.     124 та п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, одним із основних принципів судочинства є обов`язковість судових рішень. Судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання кожною особою на всій території України.
		202.          Вказане вище свідчить про наявність підстав для визнання протиправними та скасування Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Капітал», Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку» та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 № 196 «Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку».
		203.          Доводи Фонду гарантування вкладів про правову невизначеність навколо банку, відсутність механізму відновлення його роботи та неефективність способу захисту у зв`язку із цим, Суд відхиляє. У подібній справі №826/2184/17 у постанові від 05.02.2019 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про безпідставність цих аргументів, оскільки адміністративне судочинство не передбачає неможливість захисту особою свого порушеного права з таких підстав. Суд не знаходить причин не погодитися з таким висновком.
		204.          Виконання судового рішення є обов`язковим для відповідачів і вони повинні вживати дієвих заходів для того, щоб судове рішення було виконане належним чином.  
		 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		205.          Проаналізувавши доводи касаційних скарг та постанови судів першої та апеляційної інстанції, Суд встановив, що суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права і погоджується з їх висновком про протиправність оскаржуваних постанов.
		206.          Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		207.          Враховуючи наведене, касаційні скарги слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
		208.          Судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційних скарг покласти на відповідачів.
		 
		Керуючись ст. 341, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                               В.М. Кравчук
		                                                                                                  
		Суддя                                                                                                                                                                       А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                                                                                  О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...