Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/6602/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2019. Зареєстровано: 12.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2019.

Номер судового провадження: 2/359/605/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Провадження № 2/359/605/2019
		Справа №359/6602/18
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 травня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі: 
		головуючого судді -                        Муранової-Лесів І.В., 
		при секретарі -                        Степаненко А.О.,
		за участю прокурорів -                        Качкалда В.В.,        Малинецького В.А.,
		відповідача -                                         ОСОБА_1 , 
		представника відповідачів ОСОБА_2 , 
		ОСОБА_3 , ОСОБА_4 -                 Желізняк К.О. ,
		представника відповідача 
		Гнідинської сільської ради -                        Коровіна Е.А.,
		представника третьої особи 
		ДП «Бориспільський лісгосп» -                Чигир Т.Ф.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах територіальної громади с.Гнідин Бориспільського району Київської області до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство «Бориспільське лісове господарство», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання недійсними рішень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -
		В С Т А Н О В И В :
		 
		21.08.2018 перший заступник прокурора Київської області, в інтересах територіальної громади с.Гнідин Бориспільського району Київської області звернувся до суду з вказаним позовом, за змістом якого просив: 
		- визнати поважними причини пропуску прокурором позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити її, захистивши право;
		- визнати недійсним недійсним рішення Гнідинської сільської ради № 222-XV-IV від 05.11.04 в частині затвердження технічної документації по виготовленню державних актів на право власності на земельну ділянку громадянам с. Гнідин для будівництва і обслуговування жилих будинків та ведення особистого селянського господарства та надання земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; 
		- визнати недійсним рішення Гнідинської сільської ради № 41-2-VІI від 25.12.15; 
		- витребувати на користь територіальної громади с.Гнідин Бориспільського району Київської області земельні ділянки, розташовані в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, з чужого незаконного володіння: ОСОБА_1  земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 ;  ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровими номерами  НОМЕР_2 ,  НОМЕР_3 ,  НОМЕР_4 ;  ОСОБА_3  земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 ;    ОСОБА_4  земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ;
		- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий (а.с.1-20 т.1).
		Позов обґрунтовано наступним.
		Бориспільський держлісгосп ДЛО «Київліс» листом від 05.10.04 № 211 надало згоду Гнідинській сільській раді Бориспільського району Київської області на передачу 9,8 га під житлове будівництво для членів ТІЗ «Озеряни» у кварталі 40 виділи 12, 7, 8 - 5,2 га, у кварталі 41 виділи 3, 6, 7, 11 - 4,78 та при умові оформлення відводу згідно чинного земельного законодавства України та відшкодування збитків держлісгоспу.
		 
		Рішенням Гнідинської сільської ради № 222-XV-IV від 05.11.04 затверджено технічну документацію по виготовленню державних актів на право власності на земельну ділянку громадянам с. Гнідин для будівництва і обслуговування жилих будинків (ОЖБ) та ведення особистого селянського господарства (ОСГ), в тому числі ОСОБА_10 площею 0,25 га для ОЖБ, ОСОБА_6 площею 0,25 га для ОЖБ, ОСОБА_7 площею 0,25 га для ОЖБ, ОСОБА_11 площею 0,25 га для ОЖБ та 2 га для ОСГ, ОСОБА_12 площею 0,25 га для ОЖБ.
		 
		На підставі вказаного рішення зазначені громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки та в подальшому, вказані громадяни відчужили належні їм земельні ділянки на підставі договорів купівлі продажу.
		 
		Зокрема, прокурор зазначив наступне:
		- ОСОБА_7 на підставі договору купівлі продажу від 25.03.15 відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_12 площею 0,2500 га ОСОБА_1 ;
		-  ОСОБА_6 на підставі договору купівлі продажу від 27.03.15 відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_13 площею 02500 га ОСОБА_2 ;
		- ОСОБА_13 на підставі договору купівлі продажу від 05.12.16 відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 площею 0,2499 га ОСОБА_3 ;
		- ОСОБА_8 на підставі договору купівлі продажу від 22.04.15 відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_14 площею 0,2501 га для ОЖБ ОСОБА_4 ;
		- в свою чергу, ОСОБА_4 на підставі заяви від 22.04.15 поділив земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_14 на дві земельні ділянки: площею 0,0605 га з кадастровим номером НОМЕР_15 та площею 0,1896 га з кадастровим номером НОМЕР_6 , в подальшому, на підставі договору купівлі продажу від 22.04.15 ОСОБА_4 відчужив належну йому земельну ділянку площею 0,0605 га з кадастровим номером НОМЕР_15 ОСОБА_2 ;
		- ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.07 року відчужила земельну ділянку площею 0,2501 га з кадастровим номером НОМЕР_16 на користь ОСОБА_1 , який у свою чергу відчужив її на підставі договору купівлі-продажу від 23.03.15 ОСОБА_2 ;
		- в подальшому, ОСОБА_2 на підставі заяви від 11.08.15 об`єднала дві земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_16 та НОМЕР_15 в одну земельну ділянку загальною площею 0,3106 га з кадастровим номером НОМЕР_3 ;
		- ОСОБА_8 на підставі договору купівлі продажу від 22.04.15 відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_17 площею 2,000 га для ОСГ ОСОБА_4 ;
		- в свою чергу, ОСОБА_4 на підставі заяви від 22.04.15 поділив земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_17 на дві земельні ділянки: площею 0,04030 га з кадастровим номером НОМЕР_4 та площею 1,5970 га з кадастровим номером НОМЕР_18 ;
		- в подальшому ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу від 09.06.15 відчужив земельну ділянку площею 0,04030 га з кадастровим номером НОМЕР_4 ОСОБА_2 ;
		- крім того, ОСОБА_4 на підставі заяви від 21.09.15 поділив земельну ділянку площею 1,5969 га з кадастровим номером НОМЕР_18 на п`ять окремих земельних ділянок: площею 0,0778 га з кадастровим номером НОМЕР_7 , площею 0,01768 га з кадастровим номером НОМЕР_8 , площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_9 , площею 0,5230 га з кадастровим номером НОМЕР_10 , площею 0,5693 га з кадастровим номером НОМЕР_11 .
		 
		Рішенням Гнідинської сільської ради від 25.12.15 № 41-2-VII змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_9 з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
		 
		Як стверджує прокурор, зазначені вище рішення Гнідинської сільської ради прийнято та державні акти на право власності на земельні ділянки видано з порушенням вимог закону, внаслідок чого вони є незаконними та повинні бути визнані недійсними.
		 
		Зокрема, посилаючись на вимоги ст.ст. 3, 4, 5 Лісового кодексу України,  ст.ст. 55, 92 Земельного кодексу України, стверджує, що земельні ділянки, які спірним рішенням Гнідинської сільської ради Бориспільського району від 05.11.2004 надані у власність громадян, відносились до земель лісогосподарського призначення державної власності та перебувають у постійному користуванні Бориспільського держлісгоспу Державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» (правонаступником якого є Державне підприємство «Бориспільське лісове господарство») в складі Вишеньківського лісництва квартал 41, виділи 3, 6, 7, 11, що підтверджується матеріалами лісовпорядкування та інформацією ВО «Укрдержліспроект» і ДП «Бориспільське лісове господарство». Прокурор вважає, що надані у приватну власність громадян спірні земельні ділянки мали лісогосподарське призначення та після їх надання у власність з Державного лісового фонду своє цільове призначення не змінили. Зазначає, що рішеннями Гнідинської сільської ради від 04.11.04 у приватну власність земельних ділянок для цілей, не пов`язаних з веденням лісового господарства, а саме для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого сілянського господарства за рахунок земель лісогосподарського призначення суперечить вимогам ст. 83 Земельного кодексу України, ст. 16 Лісового кодексу України.
		 
		Також зазначено, що рішенням Гнідинської сільської ради від 05.11.04 про передачу у власність земельних ділянок порушено порядок зміни цільового призначення земель, зокрема ст.20 Земельного кодексу України та ст. 42 Лісового кодексу України, без погодження відповідного державного органу лісового господарства та без попереднього прийняття відповідного рішення, зокрема, звертає увагу, що Київське обласне управління лісового господарства утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.04 № 679, яка набрала чинності з 01.01.05.
		 
		Прокурор зазначає, що порушення порядку зміни цільового призначення земель відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
		 
		Зазначено, що за вказаними фактами незаконного вилучення Гнідинською сільською радою земель лісогосподарського призначення та подальшого їх відведення у приватну власність здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 22.06.17 № 42017110000000381 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України.
		 
		На думку прокурора, оскаржуване рішення Гнідинської сільської ради від 05.11.04 № 222-XV-IV не відповідає і іншим вимогам земельного законодавства, зазначає, що спірним рішенням Гнідинської сільської ради № 05.11.04 № 222-XV-IV затверджено лише технічну документацію по виготовленню державних актів на право власності на земельні ділянки, та що відсутня будь-яка інформація щодо розробки і погодження з органами державного контролю безпосередньо проекту відведення у власність спірних земельних ділянок та проведення державної експертизи такого проекту.
		 
		Прокурор стверджує, що рішення Гнідинської сільської ради від 05.11.04 № 222-XV-IV прийнято з порушенням вимог ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 20, 21, 55, 57, 83, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 16, 42 Лісового кодексу України, ст. ст. 20, 50 Закону України «Про землеустрій», ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», а тому воно має бути визнані недійсними судовому порядку.
		 
		З цих же підстав, на думку прокурора, є незаконним і видане в подальшому рішення Гнідинської сільської ради від 25.12.15 № 41-2-VII, видані державні акти та укладені договори купівлі-продажу.
		 
		Також зазначає, що, оскільки зазначені рішення сільської ради суперечать вимогам закону, тому отримані в подальшому громадянами державні акти та укладені договори купівлі-продажу є протиправними.
		 
		Посилаючись на вимоги ст.ст. 330, 387, 388 Цивільного кодексу України, вважає, що, оскільки спірні земельні ділянки вибули з власності територіальної громади внаслідок прийняття незаконних рішень сільської ради, існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідачів на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.
		 
		Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, посилаючись на вимоги ст.23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає, що звернувся до суду в інтересах територіальної громади села Гнідин з позовом про визнання недійсними рішень сільської ради та витребування на підставі ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України на користь територіальної громади із чужого незаконного володіння нерухомого майна, яке було відчужено, оскільки відповідно до вимог законодавства територіальна громада не наділена повноваженнями щодо самостійного звернення з позовом до суду за захистом порушених прав.
		 
		Крім того, зазначає, що про необхідність захисту прав та інтересів територіальної громади с. Гнідин в судовому порядку прокурору стало відомо лише у 2017 році за результатами системного аналізу інформацій різних органів державної влади, установ та організацій, а саме В О «Укрдержліспроект» та ДП «Бориспільське лісове господарство», що підтверджують незаконне відведення у власність спірних земельних ділянок саме за рахунок лісових земель.
		 
		Великий обсяг вказаних документів, котрі підлягали дослідженню, складнощі пов`язані із штучними перешкодами вивченням законності розпорядження землями лісогосподарського призначення, велика кількість подібних до спірного випадку із прийняттям Гнідинською сільською радою аналогічних рішень на користь інших осіб, відмінних, але пов`язаних між собою, потребували значного часу для вивчення та аналізу, що свідчить про наявність об`єктивних перешкод для пред`явлення позову у визначені законом строки.
		 
		Вказані факти свідчать про об`єктивні обставини, пов`язані зі складнощами своєчасного виявлення порушень земельного та лісового законодавства та захисту інтересів держави.
		 
		Зважаючи на викладені обставини, вважає, що трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними вищезазначених рішень органу місцевого самоврядування пропущено з поважних причин та, що відповідно до вимог ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України, порушене право підлягає захисту.
		Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2018 року було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.122-123 т.1), за результатами проведення якого - справу призначено до судового розгляду (с.231 т.2).
		Ухвалою суду від 28 грудня 2018 року було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у цивільній справі за відсутності предмету спору (т.2 а.с.227,235-238). При цьому суд дійшов висновку, що зі змісту позовної заяви та поданих відповідачами відзивів, вбачається, що прокурор стверджує про наявність підстав для визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним, та, як наслідок витребування земельних ділянок, які вибули з власності територіальної громади с.Гнідин Бориспільського району Київської області. Відповідач наявність таких підстав заперечують, що свідчить про наявність юридичного спору, зокрема спору про право відповідачів на спірні земельні ділянки. 
		У судовому засіданні прокурори Бориспільської місцевої прокуратури Качкалда В.В., Малинецький В.А. підтримали пред`явлений позов та просили суд задовольнити його в повному обсязі, надали пояснення, які відповідають змісту позовної заяви. 
		Представник Гнідинської сільської ради Коровін Е.А. в судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення, відповідно до яких сільською радою було затверджено проект землеустрою та технічну документацію про передачу земельних ділянок у власність громадянам за рахунок земель лісового фонду, за згодою лісгоспу, зі зміною цільового призначення. Спірні земельні ділянки знаходяться в межах с.Гнідин.
		Відповідач ОСОБА_1 , а також представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат        Желізняк К.О. проти задоволення позову заперечували з наведених у відзивах підстав (т.1 а.с.147-162, 209-224, т.2 а.с.1-17, 88-104).
		 
		Відповідачі вважають, що відсутній предмет спору. Зазначають, що з інформації, що надана Гнідинською сільською радою (лист від 22.10.2018р. за вих. № 02-18/767 (надалі - Лист) - відсутні факти будь-яких звернень жителів села Гнідин (територіальної громади) щодо порушення прав у частині передання у власність спірної земельної ділянки, а також, що у селі Гнідин обраний єдиний представницький орган - Гнідинська сільська рада, яка виконує повноваження відповідно до закону, будь-яких рішень стосовно створення інших представницьких органів територіальної громади немає, територіальна громада - села Гнідин не здійснювала реєстрацію статуту та не обирала інші представницькі органи.
		Зазначають, що спірна земельна ділянка як на момент її виділення у 2004 році так і в даний час знаходиться в межах населеного пункту села Гнідин, межі якого були затверджені Рішенням Київської обласної ради № 159-12-XXIV від 19.02.2004 року, і з того часу не змінювались.
		 
		Зазначають, що прокурором пред`явлено позов з пропуском позовної давності, зокрема, що оскаржуване рішення про передачу у власність спірної земельної ділянки було прийняте у 2004 році. Рішення про передачу у власність, у тому числі спірної земельної ділянки приймалось єдиним представницьким органом територіальної громади - Гнідинською сільською радою. Тому, строк позовної давності сплив ще у 2007 році. Будь-яких інших органів самоорганізації територіальної громади у селі Гнідин жителями села не створювалися. Зазначають, що вказані прокурором обставини, що про необхідність захисту та інтересів територіальної гримали с. Гнідин в судовому порядку йому стало відомо лише у 2017 році за результатами системного аналізу інформацій від різних органів державної влади, - закон та судова практика не визнає дані обставини поважними причинами пропуску позовної давності. Вважають, що відповідно до ст. 261 ЦК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» перебіг позовної давності починається не з дня, коли прокурором виявлено порушення законодавства під час здійснення будь-якої перевірки, а з моменту коли орган в інтересах якого виступає прокурор довідався або міг довідатися про порушення своїх прав. Зазначають, що прокурором не доведено того факту, що територіальна громада села Гнідин не могла дізнатися про порушення свого цивільного права та не надав до суду жодного підтвердження того, з якого моменту територіальна громада дізналася про начебто порушення свого права. Натомість відповідачі підтвердили пропуск позивачем строку позовної давності без поважних причин та надали до суду докази. Вважають, що відсутні будь-які поважні підстави для відновлення строку позовної давності подання позовної заяви прокурором, а також, що термін позовної давності у даному випадку забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу. До відзиву відповідачами додана заява про застосування позовної давності.
		Також зазначають, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена
		громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень, зазначають, що, як слідує з листа Гнідинської сільської ради (від 22.10.2018р. за вих. № 02-18/767) факти звернення територіальної громади до прокуратури Київської області із проханням захисту її прав шляхом подання від імені територіальної громади села Гнідин позову та представництва інтересів громади у суді невідомі. Як і відсутні підтвердження факту звернення прокуратури Київської області з повідомленням територіальної громади перед зверненням до суду про подання від її імені позовної заяви. Оскаржуваним рішенням від 2004 року про передачу земельних ділянок у власність визначено передачу землі 115-ти особам, натомість позовні вимоги стосуються лише земельних ділянок, що перебувають у власності у п`яти осіб (всього п`ять відповідачів). Вважають, що така позиція прокурора є вибірковою та упередженою, і участь прокурора Київської області у даному випадку не є виправданою та є необґрунтованою. Посилання на відкрите кримінальне провадження за № 42017110000000381, яке не стосується Гнідинської сільської ради, та вже закрито, вони розцінюють, як певний засіб впливу як на суддю, так і на інших учасників судової справи. Зазначають, що прокурор не надав до суду доказів того, що територіальною громадою с. Гнідин не може бути подано позову до суду самостійно, або ж вичерпано усі можливості звернення до суду саме територіальною громадою, прокурор всупереч закону не звертався до територіальної громади перед поданням позову. У зв`язку із чим відповідачі розцінюють таку участь Прокурора у судовій справі як засіб впливу на дотримання принципу рівності сторін, а також, що у даному випадку відсутні обґрунтовані підстави для представництва інтересів територіальної громади прокурором у суді.
		Також, заперечуючи проте позову, зазначають, що у позивача відсутні докази на підтвердження права постійного користування землею у ДП, віднесення земель до державної власності та Державного лісового фонду. Зазначають, що право ДП «Бориспільське лісове господарство» на постійне користування землями, за рахунок яких було відведено у тому числі спірну земельну ділянку, може бути посвідчено лише одним з наступних документів: 1) Державним актом на право постійного користування землею, оформленим відповідно до вимог законодавства, що діяло до 01.07.2004 р.; 2) Державним актом на право постійного користування землею, виданим після 01.07.2004 р. з обов`язковою його реєстрацією; 3) рішенням уповноваженого органу про надання державному лісгоспу лісової земельної ділянки, прийнятим до 08.02.2006 р. та оригіналом планшету карти відповідної лісової земельної ділянки, який завірений територіальним органом земельних ресурсів, погоджений територіальним органом з питань охорони навколишнього середовища та затверджений територіальним органом лісового господарства.
		 
		Зазначають, що будь-які інші документи є недопустимими доказами і не можуть підтверджувати право постійного користування лісовими земельними ділянками.
		 
		Вважають, що у позивача відсутні докази щодо віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення, оскільки віднесення земель до категорії земель лісового фонду (віднесення земель до категорії лісів), що перебувають у державній власності входить виключно до повноважень Кабінету Міністрів України. А тому, доказом належності спірної земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення має бути відповідне розпорядження Кабінету Міністрів України, та, оскільки такого розпорядження не існує, то не відповідають дійсності твердження Прокурора про належність спірних земельних ділянок до категорії земель лісогосподарського призначення.
		 
		Зазначають, що на запит адвоката Кабінет Міністрів України надав інформацію про те, що Кабінетом Міністрів України не приймалось рішень про віднесення земель в межах села Гнідин Бориспільського району Київської області, у тому числі спірних земельних ділянок, до категорії земель лісового фонду (лісогосподарського призначення/категорії лісів).
		Зазначають, про відсутність доказів на підтвердження підстав для витребування спірної земельної ділянки у відповідачів, як у  добросовісних набувачів, оскільки рішення про передачу земельних ділянок у власність приймала Гнідинська сільська рада, яка є єдиним представницьким органом територіальної громади с.Гнідин, а отже прокурор не зможе стверджувати, що вона вибула з власності територіальної громади поза її волею.
		 
		Вважають, що прокурором не доведено існування суспільного інтересу у позбавленні відповідачів права власності на спірні земельні ділянки. Звертають увагу, що станом на сьогоднішній день затверджено Генеральний план села Гнідин, де спірні земельні ділянки, що знаходяться в межах села, де не встановлено земель лісогосподарського призначення та не встановлено групи лісів, а також на сьогоднішній день не включені до матеріалів лісовпорядкування 2013 року, що виключає їх використання ДП «Бориспільське лісове господарство» з метою лісового господарства.
		Таким чином, навіть витребувавши спірні земельні ділянки у власність територіальної громади, не буде досягнуто мети повернення її у землі лісового фонду.
		 
		Представник третьої особи ДП «Бориспільський лісгосп» Чигир Т.Ф. була присутня в судовому засіданні, в якому допитувався свідок, в подальшому представник третьої особи в судові засідання не з`явився.
		 
		До суду надійшли пояснення по справі, підписані в.о.директора ДП «Бориспільський лісгосп» ОСОБА_14 (т.2 а.с.220), за змістом яких ДП «Бориспільське лісове господарство» вважає, що на момент прийняття оспорюваних рішень вилучення земельних ділянок відбулось відповідно до чинного законодавства. Гнідинська сільська рада звернулась до ДП «Бориспільський лісгосп» з проханням дати згоду на вилучення земельної ділянки лісового фонду Вишенківського лісництва площею 9,98 га, що знаходиться в межах населеного пункту села Гнідин. Також, зазначено, що ДП «Бориспільський лісгосп» листом від 05.10.2004 року надав згоду на передачу сільській раді земельної ділянки площею 9,98 га (копія якого є в матеріалах справи). При наданні згоди лісгосп зазначив умови відшкодування збитків згідно ст.ст. 156,157 Земельного кодексу України та Постанови Кабінету міністрів України №284 від 19.04.1993 року з наступними змінами. Розрахунок збитків був затверджений відповідно до чинного законодавства. Збитки сплачені лісгоспу в повному обсязі в сумі 343440,00грн. Просять слухати справу за відсутності представника їх підприємства.
		Інші учасники цивільного процесу судове засідання повторно не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв та заперечень по суті позову не подали.
		Суд, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка ОСОБА_15 , дослідивши письмові докази, дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
		Відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що оригінал оспорюваного рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 222-XV-IV від 05.11.2004 відсутній.
		 
		За змістом вказаного рішення Гнідинською сільською радою затверджено технічну документацію по виготовленню державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків та ведення особистого селянського господарства в с.Гнідин 115 громадянам, в тому числі:
		- ОСОБА_10 площею 0,25 га в урочищі «Озеряни» для будівництва та обслуговування житлового будинку;
		- ОСОБА_6 площею 0,25 га в урочищі «Озеряни» для будівництва та обслуговування житлового будинку;
		- ОСОБА_7 . площею 0,25 га в урочищі «Озеряни» для для будівництва та обслуговування житлового будинку;
		- ОСОБА_11 , площею 0,25 га в урочищі «Озеряни» для для будівництва та обслуговування житлового будинку та 2 га для ведення особистого селянського господарства;
		- ОСОБА_12 площею 0,25 га в урочищі «Озеряни» для будівництва та обслуговування житлового будинку(т.1 а.с.22-28).
		 
		На виконання вимог ст.95 ЦПК України прокурором оригінал, або належним чином посвідчена копія рішення надана не була.
		 
		Проте сам факт ухвалення рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 222-XV-IV від 05.11.2004 підтверджується належним чином посвідченою копією протоколу засідання Гнідинської сільської ради (п`ятнадцятої сесії четвертого скликання) від 05 листопада 2004 року №15 (т.1 а.с.30-36), а також копією протоколу виїмки та огляду від 11 грудня 2007 року, складеного від імені оперуповноваженого по ОВС Бондаренко Д.М. за участі голови Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області Лазаренка О.Й., відповідно до якого на підставі постанови від 10 грудня 2007 року було вилучено оригінал рішення Гнідинської сільської ради №222-15-ХV-ІV від 05 листопада 2004 року (т.2 а.с.107). При цьому зі змісту протоколу виїмки та огляду також вбачається, що згідно постанови вилученню підлягало оригінал рішення №222-15- ХХІV від 05.11.2004 р., проте, фактично вилучено оригінал рішення від 05 листопада 2004 року з останніми числами в номері - «ІV» на 7 аркушах, що відповідає вищевказаній копії рішення (т.1 а.с.22-28).
		 
		Крім того, згідно з п.4.7 вищевказаного протоколу засідання Гнідинської сільської ради (п`ятнадцятої сесії четвертого скликання) від 05 листопада 2004 року №15 (т.1 а.с.34) слухали питання: «Про затвердження технічної документації та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам», - та вирішили: «прийняти рішення сільської ради №222-XV-IV, №222/1-XV-IV та №222/2-XV-IV».
		 
		Дослідженням долученої до матеріалів цивільної справи копії рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області від 05 листопада 2004 року №222/1-XV-IV «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для будівництва та обслуговування жилих будинків в селі Гнідин в адмінмежах Гнідинської сільської ради» (т.1 а.с.233-234) встановлено, що вказаним рішенням Гнідинської сільської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для будівництва та обслуговування жилих будинків в селі Гнідин в адмінмежах Гнідинської сільської ради (п.1); вилучено з постійного користування Бориспільського держлісгоспу та передано у власність громадянам (згідно доданого списку) земельну ділянку площею 6,0 га лісів в селі Гнідин в адмінмежах Гнідинської сільської ради для будівництва та обслуговування жилих будинків (п.2); віднесено земельну ділянку, зазначену в пункті 2 цього рішення до земель житлової та громадської забудови (п.3 рішення).
		 
		Крім того, згідно з п.5 цього рішення доручено ТОВ «Широта» виготовити громадянам державні акти на право власності на земельні ділянки.
		 
		Відповідно до Списку до рішення сесії сільської ради №222/1-XV-IV від 05 листопада 2004 року (т.1 а.с.234) список складається з 24 осіб, загальна площа земельних ділянок - 6,00га. Згідно з порядковими номерами п.п.16,17,19,23,24 відповідно, зазначені: ОСОБА_6 , площа - 0,25 га; ОСОБА_12 , площа - 0,25 га; ОСОБА_7 , площа - 0,25 га; ОСОБА_10 площа - 0,25 га; ОСОБА_11 , площа - 0,25 га.
		 
		Таким чином, встановлені судом вищенаведені фактичні обставини, дають підстави дійти висновку, що оспорюване прокурором рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області від 05 листопада 2004 року, яким затверджено технічну документацію по виготовленню державних актів на право власності на земельну ділянку громадянам с. Гнідин для будівництва і обслуговування жилих будинків та ведення особистого селянського господарства та надання земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_10 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 ..  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12  в дійсності мало зазначений прокурором та в протоколі сесії сільської ради номер №222-XV-IV, а не №222-XV-ХХIV, як в подальшому помилково було зазначено в ряді правовстановлюючих документах на спірні земельні ділянки. 
		 
		З досліджених в судовому засіданні письмових доказів також встановлено, що Бориспільський держлісгосп Державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» листом від 05.10.04 № 211 (т.1 а.с.104) надало згоду на передачу Гнідинській сільській раді 9,98 га під житлове будівництво для членів ТІЗ «Озеряни» у кварталі 40 виділи 12, 7, 8 - 5,2 га, у кварталі 41 виділи 3, 6, 7, 11 - 4,78 га при умові оформлення відводу згідно чинного земельного законодавства України та відшкодування збитків держлісгоспу згідно ст.ст.156,157 Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року з наступними змінами.
		 
		Згідно з інформацією, викладеною в листі від 02.06.2017 №267 ДП «Бориспільський лісгосп» повідомило заступнику начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури Київської області ОСОБА_16 (т.1 а.с.105), що вищевказані земельні ділянки (спірні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_4 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_7 , НОМЕР_11 , НОМЕР_10 ) утворені за рахунок земель лісогосподарського призначення в кварталах 40,41 Вишеньківського лісництва на території Гнідинськї сільської ради.
		 
		Наведене також підтверджується викопіюванням із планшету №3 Вишеньківського лісництва ДП «Бориспільський лісгосп» лісовпорядкування 2003 року - Схемою розміщення лісової ділянки, яка передбачалась до передачі Гнідинській сільській раді під індивідуальне будівництво квартал 40,41, площа 9,98 га, на які в даний час розміщені запитувані ділянки (т.1 а.с.106), а також фрагментом з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу №41 Вишеньківського лісництва ДП «Бориспільський лісгосп» за даними лісовпорядкування 2003 р. , наданим на запит Прокуратури Київської області Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» Державного агенства лісових ресурсів України листом від 31.05.17 №289 (т.1 а.с.102,103).
		 
		З відповіді ДП «Бориспільський лісгосп» в листі від 05.11.2018 №624 на адвокатський запит адвокату Желізняк К.О. (т.2 а.с.125-126), крім того, зазначено, що оспорювані земельні ділянки з запитуваними кадастровими номерами НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_9 , НОМЕР_8 , НОМЕР_11 , НОМЕР_10 знаходяться на тій території, яка була вилучена з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп», і тепер, відповідно, відсутня на планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування 2014 року.
		 
		Вказаним листом ДП «Бориспільський лісгосп» також повідомляє, що зазначені земельні ділянки на час вилучення перебували у межах села Гнідин Бориспільського району Київської області, згідно перехідних положень Земельного кодексу України Гнідинська сільська рада мала право вилучати земельні ділянки із земель лісгоспу.
		 
		Крім того, в листі зазначено, що збитки вартості лісових насаджень у Бориспільському держлісгоспі у зв`язку з вилученням земельної ділянки із складу державного лісового фонду в сумі 343433 грн.01 коп. лісгоспу сплачені (т.2 а.с.125-126).
		 
		До відповіді ДП «Бориспільський лісгосп» долучив копію розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 07 лютого 2005 року №58 «Про затвердження актів по визначенню розмірів збитків вартості лісових і дерево-чагарникових насаджень, спричинених Бориспільському держлісгоспу у зв`язку з вилученням земельних ділянок вкритих лісом» (т.2 а.с.128), за змістом якого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» головою Бориспільської районної державної адміністрації затверджено акти комісії по визначенню розмірів збитків вартості лісових і деревочагарникових насаджень у Бориспільському держлісгоспі у зв`язку з вилученням земельних ділянок із держлісфонду і наданням їх у постійне користування та оренду, зокрема, ТІЗ «Озеряни» - під житлове будівництво - 343433грн.01 коп..
		 
		Згідно з Довідкою від 05.11.2018 №625, виданою ДП «Бориспільський лісгосп» (т.1 а.с.129) збитків вартості лісових насаджень у зв`язку з вилученням земельної ділянки із складу державного лісового фонду в кварталах 40 та 41 Вишеньківського лісництва в сумі 343440 грн. 00коп. поступили на рахунок Бориспільського держлісгоспу 13 грудня 2004 року.
		 
		Встановлено, що на даний час спірні земельні ділянки, які були вилучені з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп» на підставі оспорюваного рішення Гнідинської сільської ради від 05.11.2004 року №222-XV-IV, належать на праві приватної власності фізичним особам :
		- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 0,2500 га, цільове призначення для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд, - відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки , посвідченого 25.03.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А за реєстровим №446 (т.1 а.с.37-38) та раніше належала третій особі ОСОБА_7 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_19 від 12.11.2004 року (т.1 а.с.39-40), виданим Бориспільським районним відділом земельних ресурсів на підставі рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 222-XV-IV від 05.11.2004 (за текстом помилково зазначено №222-XV-ХХIV від 05.11.2004 р.), що також підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133527262 від 07.08.2018 (т.1 а.с.41-42);
		- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 0,2500 га, цільове призначення для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд, - відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 27.03.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А за реєстровим №478 (т.1 а.с.43-44) та раніше належала третій особі ОСОБА_6 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_20 від 12.11.2004 року (т.1 а.с.45-46), виданим Бориспільським районним відділом земельних ресурсів на підставі рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 222-XV-IV від 05.11.2004 (за текстом помилково зазначено №222-XV-ХХIV від 05.11.2004 р.), що також підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133527637 від 07.08.2018 (т.1 а.с.47-48);
		- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 , площею 0,2499 га, цільове призначення для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд,  - відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 05.12.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л.І. за реєстровим №3292 (т.1 а.с.49-51) та раніше належала третій особі ОСОБА_17 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_21 від 12.11.2004 року, виданим на підставі рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 222-XV-IV від 05.11.2004 (за текстом помилково зазначено №222-XV- ХХIV від 05.11.2004 р.), що також підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133528430 від 07.08.2018 (т.1 а.с.52);
		- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_22 , площею 0,1895 га цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, - відповідачу ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності серія і номер НОМЕР_23 , виданого 18.05.2015 Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133528630 від 07.08.2018 (т.1 а.с.60) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3204311382015 від 23.04.2015 (т.1 а.с.58-59) та, як визнано сторонами та підтверджується заявою ОСОБА_4 від 22.04.2015 реєстровий №595 (т.1 а.с.57) є частиною земельної ділянки НОМЕР_14 , площею 0,2501 га, яка була ним придбана  на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 22.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А за реєстровим №593 (т.1 а.с.53-56) та раніше належала третій особі ОСОБА_8 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_24 від 06.12.2004року, виданим Бориспільським районним відділом земельних ресурсів на підставі рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 222-XV-IV від 05.11.2004 (за текстом помилково зазначено №222-XV-ХХIV від 05.11.2004 р.);
		- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_25 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,3106 га - відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серія і номер НОМЕР_26 , виданого 02.09.2015 Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133527915 від 07.08.2018 (т.1 а.с.68) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3204931272015 від 18.08.2015 (т.1 а.с.66-67) та, як визнано сторонами та підтверджується заявою ОСОБА_2 від 11.08.2015 реєстровий №1-1312 (т.1 а.с.66) утворена внаслідок об`єднання земельних ділянок з кадастровим номером НОМЕР_16 , площею 0,2501 га, яка була нею придбана на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 23.03.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А за реєстровим №418 (т.1 а.с.61-64) та раніше належала ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_27 від 18.02.2009року, виданим Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 222 -XV -IV від 05.11.2004 (за текстом помилково зазначено №222-XV- ХХIV від 05.11.2004 р.), та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_15 , площею 0,0605 га, яка, як стверджує прокурор, та учасниками справи не заперечується, була нею придбана у відповідача ОСОБА_19 та утворена шляхом поділу належної останньому земельної ділянки НОМЕР_14 , площею 0,2501 га, яка була ним придбана  на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 22.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А за реєстровим №593 (т.1 а.с.53-56);
		- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_29 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,403 га - відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого  19.06.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А за реєстровим №803 (т.1 а.с.76-78), що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133528219 від 07.08.2018 (т.1 а.с.80) та раніше належала  ОСОБА_4  згідно Свідоцтва про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_30 , виданого реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області 18.05.2015, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3204311462015 від 23.04.2015 (т.1 а.с.74-75), яка, як стверджує прокурор та не оспорюється сторонами, була утворена внаслідок поділу належної останньому земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_17 , площею 2,00 га, яка була ним придбана  на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 22.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А за реєстровим №594 (т.1 а.с.69-72) та раніше належала третій особі ОСОБА_8 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_31 від 06.12.2004року, виданим Бориспільським районним відділом земельних ресурсів на підставі рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 222-XV-IV від 05.11.2004 (за текстом помилково зазначено №222-XV-ХХIV від 05.11.2004 р.);
		- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_7 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,, площею 0,0778 га - відповідачу ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності серія і номер НОМЕР_32 ,  виданого 07.10.2015 Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133528755 від 07.08.2018 (т.1 а.с.90-91);
		- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_9 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га - відповідачу ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності серія і номер НОМЕР_33 ,  виданого 08.10.2015 Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133529064 від 07.08.2018 (т.1 а.с.94-95) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3205103852015 від 17.09.2015 (т.1 а.с.92-93);
		- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_8 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1768 га - відповідачу ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності серія і номер НОМЕР_34 ,  виданого 07.10.2015 Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133528912 від 07.08.2018 (т.1 а.с.96-97);
		- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_11 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5693 га - відповідачу ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності серія і номер НОМЕР_35 ,  виданого 07.10.2015 Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133529479 від 07.08.2018 (т.1 а.с.98-99);
		- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_10 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,523 га - відповідачу ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності серія і номер НОМЕР_36 ,  виданого 09.10.2015 Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133529342 від 07.08.2018 (т.1 а.с.100-101).
		Вище зазначені земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_37 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , як підтверджується заявою ОСОБА_4 . від 21.09.2015 реєстровий №3073 (т.1 а.с.89) утворились внаслідок поділу земельної ділянки НОМЕР_18 , площею 1,5969 га, яка, як стверджує прокурор та не оспорюється сторонами, була утворена внаслідок поділу належної останньому земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_17 , площею 2,00 га, яка була ним придбана на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 22.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А за реєстровим №594 (т.1 а.с.69-72) та раніше належала третій особі ОСОБА_8 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_31 від 06.12.2004року, виданим Бориспільським районним відділом земельних ресурсів на підставі рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 222-XV-IV від 05.11.2004 (за текстом помилково зазначено №222-XV-ХХIV від 05.11.2004 р.).
		 
		Суд звертає увагу, що оскаржуване прокурором рішення Гнідинської сільської ради від 25.12.2015 №41-2-VІІ, яким, за твердженням позивача змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером НОМЕР_9 з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в порушення вимог ч.5 ст.177 ЦПК України суду надано не було, клопотання про його витребування, також не було подано.
		І хоча, належних і допустимих доказів на підтвердження цієї обставини прокурором та іншими учасниками справи надано не було, суд враховує, що відповідачі ці обставини, щодо зміни цільового призначення спірних земельних ділянок, не оспорюють.
		Як вбачається зі змісту укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22 квітня 2015 року (т.1 а.с.69-71) цільове призначення земельної ділянки, яка була предметом договору купівлі-продажу з кадастровим номером НОМЕР_17 площею 2,00 га - для ведення особистого селянського господарства. Проте, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_9 площею 0,25га, утвореної внаслідок поділу вищевказаної земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_17 , змінено з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т.1 а.с.92-93, 94-95).
		Даючи оцінку усім встановленим в ході судового розгляду фактичним обставинам справи, суд дійшов висновок, що відсутні підстави для визнання недійсними оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування, якими було вирішено питання про вилучення з постійного користування Бориспільського держлісгоспу та передано у власність громадянам спірні земельні ділянки зі зміною їх цільового призначення з земель лісового фонду на землі житлової та громадської забудови, та землі сільськогосподарського призначення, а також витребування земельних ділянок.
		 
		За змістом п.п. «а», «б» ст.12 Земельного кодексу України, в редакції Закону від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ, зі змінами і доповненнями, чинними на листопад 2004 року, тобто на момент ухвалення оспорюваного рішення щодо вилучення земельних ділянок з постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп», було передбачено, що до повноважень  сільських,  селищних,  міських  рад  у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
		 
		Також, за змістом ч.1, 2 ст.20 Земельного кодексу України було визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. 
		 
		Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
		 
		За змістом ч.1 ст.56 Земельного кодексу України, в чинній на листопад 2004 року редакції, було визначено, що землі лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. 
		 
		Відповідно до ч.2 ст.83 Земельного кодексу України в чинній на листопад 2004 року редакції було визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності. 
		 
		За змістом п. «г» ч.3 цієї статті в чинній на той час редакції було визначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема : землі лісового фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
		 
		Так, за змістом ч.1 ст.55 Земельного кодексу України було визначено, що до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
		 
		Водночас, відповідно до п. «а» ч.2 цієї статті було визначено, що до земель лісового фонду не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів.
		 
		Частина 2 ст.56 Земельного кодексу України передбачала, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. 
		 
		Згідно зі ст. 29 Лісового кодексу України (у редакції від 01.01.2004) до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів належить встановлення порядку поділу лісів на групи, віднесення до категорій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду.
		З долученої до матеріалів цивільної справи відповіді заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України №19840/0/2-18 від 23.10.2018 (т.1 а.с.178) Кабінетом Міністрів рішень про віднесення земель в межах с.Гнідин Бориспільського району Київської області до категорії земель лісового фонду (лісогосподарського призначення/категорії лісів) не приймалося.
		 
		Суд також враховує, що за змістом п.12 розділу Х. Перехідні положення Земельного кодексу України в чинній на листопад 2004 року редакції, було визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. 
		 
		Відповідно до п.5 Розділу VIII. «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
		 
		За змістом ч.3 ст.142 Земельного кодексу України в чинній на листопад 2004 року редакції , передбачала, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
		 
		Порядок вилучення земельних ділянок, передбачений ст..149 Земельного кодексу України, частиною 2 та 3 якої, в чинній на листопад 2004 року редакції було передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. 
		 
		Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. 
		 
		Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр
		Відповідно до ч.1 ст.10 Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Враховуючи викладене, Гнідинська сільська рада Бориспільського району Київської області, ухвалюючи оспорюване рішення від 05.11.2004 року №222-XV-IV, діяла на підставі, у межах своїх повноважень, та у спосіб, що були визначені чинним законодавством, в тому числі використовуючи свої повноваження щодо вилучення, зміни цільового призначення та розпорядження землями комунальної власності, які знаходились в адміністративних межах села перебували в постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп» Державного лісогосподарського об`єднання «Київліс», який надав згоду на вилучення земельних ділянок.
		 
		Будь-яких належних і допустимих доказів того, що інтереси територіального громади с.Гнідин Бориспільського району Київської області були порушені прокурором не обґрунтовано і не доведено, та спростовується інформацією, наданою виконавчим комітетом Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області в листі від 31.10.2018 №02-18/810 на запит адвокату Желізняк К.О. (т.1 а.с.232), а саме, щодо відсутності фактів звернення жителів щодо порушення прав у частині передання у власність спірної земельної ділянки, а також що сільській раді невідомі факти звернення територіальної громади до прокуратури Київської області із проханням захисту її прав шляхом подання від імені територіальної громади села Гнідин позову та представництва інтересів громади у суді.
		 
		Суд також враховує, що відповідачі - власники спірних земельних ділянок є добросовісними набувачами земельних ділянок за відплатними договорами купівлі-продажу. 
		 
		В силу вимог ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним. 
		 
		Відповідно до вимог ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
		1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
		2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
		3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, а також вищенаведених вимог ст.388 ЦК України належні відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 спірні земельні ділянки не можуть бути у них витребувані, оскільки земельні ділянки вибули з комунальної власності територіальної громади с.Гнідин з відома і на підставі рішення уповноваженого власником органу місцевого самоврядування - Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.
		Крім того, земельні ділянки вибули з комунальної власності у 2004 році, у зв`язку з чим відповідачами зроблено заяву про застосування строку позовної давності.
		Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, може бути підставою для відмови у позові.
		Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Встановлено, що строк позовної давності порушений, оскільки позов пред`явлений в інтересах територіальної громади с.Гнідин, яка могла довідатись про ухвалені Гнідинською сільською радою рішення, вилучення і передачу у власність земельних ділянок, що перебували у постійному користування ДП «Бориспільський лісгосп» з моменту їх прийняття. Водночас, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання про визнання поважними причини пропуску прокурором позовної давності та поновлення строку позовної давності, стверджує, що територіальній громаді не було відомо про порушення, а прокурор дізнався про викладені в позовній заяві обставини у 2017 році, і пред`явлення позову потребувало дослідження великого обсягу документів.
		 
		Проте, такі твердження є вочевидь необґрунтованими, строк позовної давності сплинув у листопаді 2007 року, підстави для його поновлення, враховуючи, що прокурор звернувся до суду саме в інтересах територіальної громади с.Гнідин Бориспільського району Київської області, відсутні.
		Водночас, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити по суті заявлених позовних вимог, і в даному випадку, пропуск позивачем строку позовної давності не є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати за рахунок відповідача відшкодуванню не підлягають. Представником відповідачів адвокатом Желізняк К.О. повідомлено, що заява про відшкодування понесених відповідачем судових витрат буде подана додатково у визначений законом строк.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,223,258,259,263-265,266,273 ЦПК України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні позову Першого заступника прокурора Київської області в інтересах територіальної громади с.Гнідин Бориспільського району Київської області до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство «Бориспільське лісове господарство», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання недійсними рішень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - відмовити повністю.
		 
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення суду виготовлений 11.06.2019.
		 
		Суддя                                                                        І.В.Муранова-Лесів

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...