Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/2357/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано для оприлюднення: 12.06.2019. Зареєстровано: 13.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2019.
Дата набрання законної сили: 12.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/20270/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		12 червня 2019 року 
		м. Київ
		справа №348/2357/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/20270/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючий  Стародуб О.П., 
		судді  Желєзний І.В., Кравчук В.М.
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.03.2017р. (суддя - Грещук Р.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017р. (судді - Улицький В.З., Гулида Р.М., Кузьмич С.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, 
		встановив:
		У грудні 2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
		- визнати неправомірними дії Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС;
		- зобов`язати призначити та виплачувати з 04.05.2016р. пенсію на підставі ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи із зменшенням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
		- визнати неправомірними дії щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періоду догляду за особами пенсійного віку та зобов`язати зарахувати до загального стажу період догляду за престарілими ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.01.1987р. по 20.08.1988р. та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 03.01.1999р. по 12.12.2003р.
		В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Під час проходження військової строкової служби, а саме в період з 29.08.1986р. по 09.12.1986р., він перебував в зонах небезпеки ЧАЕС, у зв`язку з чим має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Крім того у зв`язку із здійсненням догляду за особами пенсійного віку, має право на зарахування до загального стажу період догляду за вказаними особами. Вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії та зарахуванні до стажу періоду догляду за особами пенсійного віку, протиправними та такими, що порушують його конституційні права на належне пенсійне забезпечення. 
		Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.03.2017р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017р., позов задоволено.
		Визнано неправомірними дії Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС.
		Зобов`язано Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 04.05.2016р. пенсію на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС.
		Визнано неправомірними дії Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періоду догляду за особами пенсійного віку.
		Зобов`язано Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період догляду за перестарілими: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.01.1987р. по 20.08.1988р. та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 03.01.1999р. по 12.12.2003р.
		З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що при зверненні до Управління з заявою про призначення пенсії позивачем не надано архівної довідки або інших первинних документів, виданих після 1986 року (періоду ліквідації аварії на ЧАЕС), а в наданій довідці не зазначено період роботи чи населений пункт чи об`єкт, де проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що не дає можливостиі визначити період перебування (роботи) позивача в зоні відчуження, а тому пенсійним органом правомірно відмовлено у призначенні позивачу пенсії із зниженням пенсійного віку.
		Що стосується зарахування до загального стажу позивача періоду здійснення ним догляду за особами пенсійного віку, то вказаний період не зарахований до стажу позивача у зв`язку з відсутнітю висновків ЛКК про потребу вказаних осіб у постійному догляді.
		Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
		Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до пункту «ж» статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
		Відповідно до п. «є» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
		Порядок встановлення часу догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений п. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме зазначений час догляду встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).
		Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей, одержаних від органів управління житловим фондом, сільських, селищних рад народних депутатів, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних.
		Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004року № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» передбачено, що непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, котрих обслуговують соціальні служби), призначається щомісячна компенсаційна виплата.
		При зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за інвалідом І групи та престарілим до управління Пенсійного фонду України надається довідка управління праці та соціального захисту населення, яка підтверджує отримання щомісячної компенсаційної виплати за яку сплачені страхові внески.
		У разі, якщо до січня 2004 року непрацююча працездатна особа доглядала за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, час догляду зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, незалежно від отримання допомоги або компенсації.
		Періоди догляду за пенсіонерами зараховуються до страхового стажу на вказаних вище умовах при призначенні пенсій на загальних підставах.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відсутність у позивача всіх первинних документів не може бути підставою для відмови позивачу в його законному праві на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, оскільки основним документом, який підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 
		В даному випадку статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 18.04.1994р., виданим Івано-Франківською обласною державною адміністрацією.
		Суди виходили з того, що відповідач не заперечує факту перебування позивача у вказний період в зоні Чорнобильської АЕС, про що свідчить зміст довідки зустрічної перевірки документів про стаж роботи ОСОБА_1 від 16.08.2016р. №355, відповідно до якої у період з 29.08.1986р. по 09.12.1986р. ОСОБА_1 перебував в зонах небезпеки ЧАЕС, про що свідчить облікова картка військового квитка серії НОМЕР_2 (військова частина НОМЕР_3 ), у зв`язку з чим дійшли висновку, що факт перебування позивача у зоні відчуження з 29.08.1986р. по 09.12.1986р. повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
		Також суди дійшли висновку про безпідставність тверджень відповідача про відсутність правових підстав для зарахування позивачу до стажу роботи періодів догляду за особами пенсійного віку з 02.01.1987р. по 20.08.1988р. та з 03.01.1999р. по 12.12.2003р., оскільки такі твердження відповідача повністю спростовуються наявними в матеріалами справи довідками виконкому Білославської с/ради №206 за 1988 рік, №186 від 25.12.2003р., №441 від 07.10.2016р., а також змістом листа самого відповідача від 28.10.2016р. №5916/03, в якому останній погоджується, що в ході проведення зустрічної звірки було підтверджено період догляду позивача за особами пенсійного віку у вказані вище періоди.
		З урахуванням вищенаведеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, а також наявності правових підстав для зарахування до загального стажу позивача періодів здійснення ним догляду за особами пенсійного віку.
		З висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у позивача права на зниження пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів погоджується та вважає їх обгрунтованими.
		В частині питання зарахування до стажу позивача періодів догляду за особами пенсійного віку суд дійшов наступних висновків.
		Так, за змістом пункту «є» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
		Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Таким чином, потреба того чи іншого пенсіонера у догляді має бути належним чином підтверджена і єдиним допустимим доказом такої потреби є висновок медичного закладу.
		В ході розгляду справи судами встановлено факт догляду позивача у спірні періоди за пенсіонерами.
		Разом з тим, доказів того, що такі пенсіонери потребували стороннього догляду та відповідного висновку медичного закладу суду надано не було.
		За таких обставин, позивачем належним чином не доведено факт здійснення догляду за пенсіонерами, які потребують такого догляду, і відповідно передбачені законом підстави для зарахування такого часу до стажу роботи не настали.
		Верховний Суд уже розглядав аналогічні справи і висловлював правову позицію, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
		Зокрема, у постанові від 22.11.2018р. у справі №348/375/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що потреба пенсіонера у догляді належним чином підтверджено довідками сільської ради та Управління прації та соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації.
		Відповідно до ч. 1 ст. 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
		За наслідками розгляду цієї справи Верховний Суд у складі колегії суддів дійшов висновку, що єдиним належним доказом, який підтверджує потребу пенсіонера у сторонньому догляді, може бути відповідний медичний висновок, і такі обставини не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, в тому числі довідками сільської ради чи Управління прації та соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації.
		За таких обставин, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про необхідність відступу від висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Верховного Суду від 22.11.2018р. у справі №348/375/17.
		Керуючись статтями 346, 347 КАС України,
		у х в а л и в :
		Справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії передати на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		О.П. Стародуб
		І.В. Желєзний
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...