Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/6664/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 12.06.2019. Зареєстровано: 13.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2019.
Дата набрання законної сили: 27.11.2019
Номер судового провадження: П/9901/318/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		12 червня 2019 року 
		Київ
		справа №640/6664/19
		адміністративне провадження №П/9901/318/19
		Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Рибачук А.І.,  
		перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною бездіяльності  та зобов`язання вчинити певні дії,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 16.04.2019 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Верховної Ради України (далі - Верховна Рада України, ВРУ), в якій просив визнати протиправною бездіяльність ВРУ, що полягає у невнесенні змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо повноважень Президента України, які не передбачені Конституцією України та зобов`язати ВРУ у встановленому Конституцією України та Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» порядку внести зміни до Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
		Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначав, що незважаючи на те, що Конституцією України Президента України не наділено повноваженнями контролювати діяльність Антимонопольного комітету України, призначати та звільняти з посади його Голову, першого заступника, заступника та державних уповноважених, а також вводити додаткову посаду заступника, чинний на даний час Закон України «Про Антимонопольний комітет України» надає Президенту України такі повноваження. Бездіяльність ВРУ, що полягає у невнесенні відповідних змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» призвела до того, що протягом 2015 року Президентом України призначено на посади першого заступника та заступників Голови Антимонопольного комітету України, а також усіх державних уповноважених Антимонопольного комітету України, що в свою чергу створює можливості для того, щоб ставити під сумнів легітимність рішень та дій Антимонопольного комітету України, чим порушує права і свободи громадян України, у тому числі і його.  
		Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 вказану позовну заяву передано на розгляд до Верховного Суду.
		За правилами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
		Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з підпунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно - правовий спір - це спір, у якому:
		хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
		хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
		хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;  2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;                              5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Частиною другою статті 19 КАС України визначено виключний перелік справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів. До нього належать справи:             1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
		Отже КАС України регламентовано порядок розгляду не всіх публічно - правових справ, а лише тих, які пов`язані із здійсненням суб`єктом владних повноважень саме управлінських функцій і розгляд яких не віднесено до підсудності інших судів. Ці положення не поширюють свою дію на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
		Разом з цим поряд із загальними правилами провадження в адміністративних справах у суді першої інстанції КАС України визначено певні особливості провадження в окремих категоріях справ, зокрема, у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії прокурорів.
		Так, згідно з частиною першою статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.
		За статтею 266 КАС України можуть бути оскаржені правові акти перелічених у цій статті суб`єктів як індивідуально - правового, так і нормативно - правового характеру.
		Разом з цим при розмежуванні підсудності адміністративних справ щодо оскарження правових актів, дій чи бездіяльності, зокрема, ВРУ визначальне значення має характер спірних правовідносин.
		У рішенні від 07.04.2004 №9 - рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що за Конституцією України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, органи якої здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (стаття 6). Всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Повноваження Верховної Ради України, як і повноваження Президента України, визначаються Конституцією України (статті 85, 106).
		У рішенні від 02.06.1998 № 7 - рп/1998 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада  України.  Це  означає,  що  згідно  з  принципом  поділу  державної влади на  законодавчу,  виконавчу та судову,  здійснення їх  органами  своїх  повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно  до законів України (стаття 6 Конституції України) приймати  закони  в Україні повноважна тільки Верховна Рада України (пункт 3 частини  першої статті           85 Конституції України).
		Отже конституційний статус ВРУ та здійснення нею повноважень щодо прийняття законів є формою реалізації повноважень у сфері конституційних відносин.
		Зміст наведених вище нормативних і правотворчих положень в контексті заявлених вимог дає підстави для висновку, що існують спірні правовідносини, на які юрисдикція адміністративних судів не поширюється, а відповідно, що захист стверджувальних порушень прав чи інтересів повинен відбуватись в інших юрисдикційних формах.
		Отже положення частини першої статті 2, підпункту 2 частини першої статті 4, частини першої статті 5, частин першої, другої статті 19, частини першої статті 266 КАС України слід розуміти так, що у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть оскаржуватися тільки ті правові акти, дії чи бездіяльність, зокрема, ВРУ, які прийнято (допущено) у правовідносинах, в яких             ВРУ реалізовує свої владні (управлінські) повноваження.
		Конституційний процес прийняття ВРУ законів не є формою реалізації управлінських функцій цього органу, тому не може підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції.
		Незгода громадянина з тим, як ВРУ здійснює свої повноваження щодо  прийняття законів не є і не може бути підставою для того, щоб у порядку адміністративного судочинства визнавати такі дії (бездіяльність) протиправними та зобов`язувати вказаний орган діяти в певний спосіб.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Враховуючи вищевикладене вважаю, що законних підстав для відкриття провадження у справі за заявленим позовом немає.
		Керуючись статтями 22, 170, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною бездіяльності  та зобов`язання вчинити певні дії.
		Ухвала набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття.
		 
		 
		...........................
		А.І. Рибачук,
		Суддя Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...