Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/5299/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2019. Зареєстровано: 14.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2019.
Дата набрання законної сили: 13.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/47016/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 червня 2019 року 
		Київ
		справа №820/5299/17
		адміністративне провадження №К/9901/47016/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Бадюкова Д.В. від 12.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кононенко З.О., суддів: Калиновського В.А., Бондара В.О. від 28.02.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваго-Рев» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваго-Рев» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач/Управління), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.08.2017 №0029461213, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість в розмірі 1327881,25 грн. (податкове зобов`язання 1062305,00 грн., штрафні санкції 265576,25 грн.).
		 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що станом на день прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в розпорядженні Управління була наявна інформація стосовно усунення позивачем порушень, що стали підставою для складання акта камеральної перевірки від 19.07.2017 №7621/20-40-12-13-19/36623607, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням вимог податкового законодавства. 
		 
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, позов задоволено.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що платником податків в межах строків, встановлених податковим законодавством, подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період, який став предметом камеральної перевірки, розрахунок був прийнятий та оброблений як на центральному так і районному рівні ДФС, тому під час прийняття оскаржувано рішення податковий орган діяв всупереч встановленому законом порядку, без врахування необхідних обставин, що мали значення для прийняття обґрунтованого рішення.
		 
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 50, пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 76, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що судами неповно з`ясовано обставини справи та не надано їм належної правової оцінки, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
		 
		Позивач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
		 
		Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.07.2017 відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року ТОВ «Ваго-Рев», за результатами якої складено акт №7621/20-40-12-13-19/36623607, яким встановлено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: включено до складу податкового кредиту податкової декларації за травень 2017 року суму податку на додану вартість в розмірі 1062305 грн. по податковим накладним, які не були зареєстровані контрагентом в травні 2017 року. 
		 
		Податковим органом на підставі зазначеного акта камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.08.2017 №002946121, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» за травень 2017 року у сумі 1062305 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 265576, 25 грн. 
		 
		Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		 
		Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. 
		Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (підпункт 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України).
		 
		Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1 статті 76 Податкового кодексу України).
		 
		Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 Податкового кодексу України).
		 
		Згідно із пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		 
		Отже, камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.
		 
		Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
		 
		Зазначено норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.
		 
		Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
		 
		Отже, пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлено обмеження щодо подачі уточнення показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки.
		 
		Тому у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.
		 
		Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.
		 
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство 24.07.2017 подало засобами електронного зв`язку уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, в якому в таблиці 2 розділу ІІ додатку 5 було відкориговано (видалено) дані по контрагентам ТОВ «Торгівельна група Мега» на суму податкового кредиту 492763,00 грн. та ТОВ «Екліпс Люкс» на суму податкового кредиту 982207,00 грн. й відповідно до вказаних показників скориговано значення рядка 17 (податковий кредит) та рядка 18 (позитивне значення податкового зобов`язання). 
		 
		Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, оскільки платником податків відкориговані дані по декларації за травень 2017 року шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення.
		 
		Посилання ж скаржника на те, що судами попередніх інстанцій при ухваленні рішень помилково застосовано положення статті 50 Податкового кодексу України з огляду на те, що саме податковим органом виявлені помилки при декларуванні, є необґрунтованими, оскільки положення даної статті не обмежують платника в подачі уточнюючих розрахунків під час проведення камеральної перевірки. 
		 
		За наведеного, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень відсутні.
		 
		За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Згідно із частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі №820/5299/17 - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		 В.П. Юрченко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...