Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/602/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2019. Зареєстровано: 16.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2019.
Дата набрання законної сили: 23.10.2019
Результат оскарження 23.10.2019 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/420/662/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/602/19 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 червня 2019 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Юхтенко Л.Р.,
		за участю секретаря судового засідання  Закуріної А.М., 
		за участю
		 
		від позивача  Дмітрієв Р.Б.  за ордером
		від відповідача - Левенець А.В.  за довіреністю 
		третя особа: не з`явилась
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 (ІН 2940004895, місцезнаходження: 65080, АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, місцезнаходження: 65104, м. Одеса, вул. Єврейська,12), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу № 4402 від 29 грудня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області рядового поліції Григоращенко О.В.»; наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.01.2018 року № 54 о/с в частині звільнення; поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До суду 04 лютого 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, місцезнаходження: 65104, м. Одеса, вул. Єврейська,12) про визнання протиправним та скасування наказу №4402 від 29 грудня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області рядового поліції Григоращенко О.В.»; наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.01.2018 року № 54 о/с в частині звільнення; поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Ухвалою від 06 лютого 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
		Позовна заява обґрунтована тим, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач порушив порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, формально підійшов до з`ясування обставин справи, що призвело до безпідставного накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Так, позивач зазначив, що підставою звільнення в оскаржуваному наказі зазначено наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 29.12.2018 року №4402, відповідно до якого за порушення вимог п.1,6,11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року п.1.ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3 Розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, п.п.1.3. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306, що виразилось у особистій недисциплінованості, злісній непокорі законному розпорядженню та вимогам працівника поліції, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 06.11.2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, відповідно до п.п.7 п. 3 ст. 13 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року, рядового поліції Григоращенко О.В. слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області звільнити зі служби в поліції.
		Однак, позивач вважає, що жодних діянь, несумісних з посадою працівника поліції не здійснював, оскаржуваний наказ прийнятий безпідставно, без проведення ретельної перевірки, викладені у наказі обставини не відповідають фактичним обставинам, оскільки по-перше, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП , який став підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення скасований, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення, по-друге, позивач зазначив, що його було зупинено та складено стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення поза його робочим часом, а тому незрозумілим є посилання відповідача на порушення позивачем п. 3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських.
		Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що в діях ОСОБА_1 вбачається відсутність високих морально ділових якостей, що проявилась в нецензурній лайці, погрозам своїм колегам в`язницею, спробами втекти з місця правопорушення, що в подальшому призвело до застосування до нього засобу примусу у вигляді кайданок, будучи затриманим, намагався залишити місце події, чіплявся за формений одяг інспектора ОСОБА_3 , кусався, видався в бійку до інспекторів та чергового Таїровського ВП. Повалив інспектора Нікуляка підсічною та не давав повторно одягнути йому кайданки, наносив удари руками по поліцейським та на жодні зауваження не реагував.
		Також, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 своїми діями порушив діюче законодавство України, що виразилось у керуванні транспортним засобом в складі алкогольного сп`яніння та могло привести до фатальних наслідків, таких як каліцтво або навіть смерть інших учасників дорожнього руху, які добросовісно дотримуються ПДР, погрозами та нецензурною лайкою в бік своїх колег та вчиненні дій, що ганьблять ім`я поліцейського.
		Таким чином, відповідач вважає, що відповідно до ст. 15 КУпАП, ГУНП в Одеській області і було притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за Дисциплінарним статутом Національної поліції України та звільнення зі служби, обставини, що стали підставою для складання протоколу, що чітко вбачаються в поясненнях поліцейських інспекторів Галяса та Накуляка та в наданих відеоматеріалах.
		Позивачем, в свою чергу, надано відповідь на відзив, відповідно до якої зазначив, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем не враховано вимоги статті 19 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, а саме: характер проступку, обставини, за якими він був звільнений, а саме: особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Ухвалою від 28 березня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 420/602/19 на 30 днів, до 04 травня 2019 року.
		До суду 02 квітня 2019 року (вхід. №ЕП/2461/19) від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
		Судом задоволені клопотання представника відповідача про допит в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5  представники громадської організації «Національна платформа безпеки руху», які були свідками подій, що мали місце під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно позивача, а також лейтенантів поліції Галес М.О., ОСОБА_3  поліцейські інспектори 1-ї роти 4-го батальйону, які доставляли позивача до відділку поліції та оформлювали адміністративні матеріали. 
		Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 25 квітня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , яка займає посаду, на яку позивач просить його поновити.
		Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання 06 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21 травня 2019 року на 14 годин 30 хвилин.
		На відкритому судовому засіданні 21 травня 2019 року оголошено перерву по справі для підготовки до судових дебатів на 04 червня 2019 року на 15 годину 00 хвилин.
		На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
		Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  ОСОБА_2 на відкрите судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином та завчасно, про причини нез`явлення суд не повідомила, будь-яких заяв або клопотань до суду не подала.
		Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представників позивача та відповідача, допитавши свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , дослідивши відеоматеріали, судом у справі встановлені такі факти та обставини.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта вища юридична, проходив службу в ОВС з 18.08.1997 року по 06.11.2015 року, в Національній поліції України з 10.08.2017 року на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Приморського ВП у м Одесі ГУНП в Одеській області.
		Матеріалами справи підтверджено, що 07.11.2018 року до Головного управління надійшла інформація про те, що працівниками УПП у Одеській області у відношенні слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області рядового поліції ОСОБА_7 .В., який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та вчиняв злісну непокору законній вимогі поліцейського, 07.11.2018 року приблизно о 01.00. складені протоколи про адміністративне правопорушення за ст.ст. 130, 185 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, про що зазначено у доповідній записці (а.с.70) та, яка стала підставою для винесення наказу ГУ НП в Одеській області «Про призначення службового розслідування» від 09.11.2018 року № 3835 за вказаним фактом відповідно до ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (а.с. 68-69).
		За результатами проведеного службового розслідування був складений членами дисциплінарної комісії та затверджений начальником ГУНП в Одеській області 07.12.2018 року висновок службового розслідування, проведеного за вказаним фактом (а.с. 71-74), в якому зазначено, що за порушення вимог п.1,6,11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року п.1.ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3 Розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, п.п.1.3. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306, що виразилось у особистій недисциплінованості, злісній непокорі законному розпорядженню та вимогам працівника поліції, грубому порушенні Правил дорожнього руху, керуванні 06.11.2018 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, відповідно до п.п.7 п. 3 ст. 13 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року, рядового поліції Григоращенко О.В. слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області звільнити зі служби в поліції.
		У висновку зазначено, що в ході службового розслідування, 20.11.2018 року за вих. № 8159 ОСОБА_1 було направлено лист щодо прибуття його до ГУНП в Одеській області каб. № 212 о 12.00. 23.11.2018 року на засідання дисциплінарної комісії для заслуховування та надання пояснень, однак, він не прибув.
		Позивач надав суду копії довідок про амбулаторне лікування з 12.11.2018 року по 29.12.2018 року, з 14.01.2019 року по 28.01.2019 року (а.с. 25, 26). 
		Також відповідачем надані рапорти позивача про звільнення його 07.11.2018 року, 12.11.2018 року, у зв`язку з хворобою від виконання своїх обов`язків, в яких зазначено, що лікарняний буде наданий (а.с.59,60).
		Але такі лікарняні листи ОСОБА_1 надані не були, що підтверджено листом Приморського відділу поліції у м. Одесі від 06.03.2019 року (а.с. 58).
		Також листом від 20.11.2018 року підтверджено, що рядовий поліції ОСОБА_8 О.В. в період з 08.11.2018 року в поліклініку ДУ «ТМО МВС України по Одеській області», не звертався (а.с. 103). 
		З матеріалів справи вбачається, що в ході службового розслідування були відібрані пояснення у лейтенантів поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_3 (а.с. 96-99).
		Також до матеріалів службового розслідування долучені пояснення, відібрані 07.11.2018 року у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 100-101).
		Відповідно до наказу ГУНП в Одеській області №4402 від 29.12.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області рядового поліції Григоращенка О.В.» накладено дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 шляхом звільнення зі служби в поліції (а.с.75-77).
		Посадовим особами ГУНП в Одеській області 03.01.2019 року складено акт про те, що засобами телефонного зв`язку повідомлено ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення зі служби в поліції (а.с.78).
		Наказом ГУНП в Одеській області №85 від 16.01.2019 року «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 29.12.2018 року №4402» внесені зміни шляхом зміни у п. 1 наказу слів «слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області» на слова «Слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області» (а.с.79).
		Також суд встановив, що 17 січня 2019 року ГУНП в Одеській області прийнято наказ №54 о/с, відповідно до якого за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону Україна «Про Національну поліцію» звільнено зі служби рядового поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління національної поліції в Одеській області з 18 січня 2019 року (а.с. 83).
		Факт складання відносно позивача протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 130, ст. 185 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху 07 листопада 2018 року сторонами не заперечується (а.с. 92-95).
		Одночасно суд встановив, що постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.12.2018 року у справі № 523/16056/18 за результатами розгляду матеріалів УПП в Одеській області відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення (а.с.15-18).
		Також суд встановив, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11.12.2018 року у справі № 523/15859/18 за позовом ОСОБА_1 скасована постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху 07 листопада 2018 року та закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (а.с.19-21).
		Також позивач надав суду акт відбору сечі від 07.11.2018 року о 14.40, який показав відсутність у сечі етилового алкоголю (а.с. 27-28).
		В ході розгляду справи по суті, представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких виклав свої доводи щодо допиту свідків та навів доводи щодо послужного списку позивача, з якого вбачається, що позивач неодноразово був раніше звільнений з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни та дискредитацію.
		Представник позивача заперечував щодо врахування цих доводів, оскільки вони подані після закінчення підготовчого провадження та не стосуються предмету спору.
		За результатами розгляду та вирішення справи представник позивача просив врахувати, що ОСОБА_1 батько троїх дітей.
		Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надані учасниками справи пояснення, допитавши свідків, дослідивши відеоматеріал, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо винесення оскаржуваних наказів, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.
		Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу ГУНП в Одеській області №3835 від 09.11.2018 року «Про призначення службового розслідування», призначено службове розслідування у відношенні слідчого Приморського ВП у м Одесі ГУНП в Одеській області рядового поліції ОСОБА_1 ., який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та вчиняв злісну непокору законні вимозі поліцейського, складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст. ст. 130, 185, КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.68-69).
		Суд встановив, що 07.12.2018 року Начальником ГУНП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування проведеного за фактом грубого порушення Правил дорожнього руху слідчим відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУПН в Одеській області рядовим поліції Григоращенком О.В.
		В ході службового розслідування встановлено, що 06.11.2018 року о 23.52 працівниками УПП в Одеській області ДПП Національної поліції України інспекторів 1-ї роти 4 го батальйону лейтенантів поліції Нікуляка ОСОБА_9 та ОСОБА_10 О. по вул. Ак. Корольова у м. Одесі був зупинений автомобіль «Лексус RX-350», номерний знак НОМЕР_2 . В ході спілкування з водієм транспортного засобу, водій ОСОБА_11 згодом представився поліцейським, однак, документи на вказаний автомобіль не надав. В ході спілкування, працівники УПП в Одеській області відчули від водія різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітку річ, почервоніння очей та запропонували йому пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою «Драгер», однак, ОСОБА_1 в присутності двох свідків від проходження медичного огляду категорично відмовився, після чого розпочав нецензурно висловлювати погрози на адресу працівників УПП, почав нецензурно лаятись, погрожувати фізичною розправою, розмахував руками в бік поліцейських та чинити злісну непокору та намагався втекти з місця події.
		З метою уникнення протиправних дій у відповідності до вимог ст. 42 та я.1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» до рядового поліції ОСОБА_12 .В. були застосовані заходи фізичного впливу та спеціальний засіб «Кайданки», після чого було доставлено до Таїровського ВП Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області.
		Після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд в медичній установі, на що останній в черговий раз в присутності двох свідків відмовився, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол серії БР №14839 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та протокол серії ОД № 005013 за ст. 185 (злісна непокора законному розпорядженню працівника поліції) та адміністративна постанова ВР №218184 за ст. 126 КУпАП.
		Опитані інспектори УПП в Одеській області лейтенанти поліції Галес О.М. та ОСОБА_3 підтвердили зазначені відомості, а також це підтверджуються відеоматеріалами.
		Таким чином, в ході службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 1 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України.
		Відповідно до висновку службового розслідування, службове розслідування відносно слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області рядового поліції Григоращенка закінчено та за порушення вимог п.1,6 ,11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року,п.1. ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 2.3,2.5, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306, що виразилось особистій недисциплінованості, злісній непокорі законному розпорядженню та вимогам дорожнього руху, керуванні 06.11.2018 року автомобілем з явним ознакам алкогольного сп`яніння відповідно до п. 7 п. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Національну поліцію», рядового поліції ОСОБА_13 В. звільнено зі служби в поліції (а.с.71-74).
		Представник позивача в ході судового розгляду справи пояснив, що справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення згідно з постанови Суворовського районного суду міста Одеси від 03 грудня 2018 року по справі №523/16056/18. Зазначена постанова залишена в силі постановою Одеського апеляційного суду від 17 січня 2019 року (а.с.15-18, 23-24).
		Також, представник позивача зазначив, що ОСОБА_13 В оскаржив до Суворовського районного суду міста Одеси постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване у автоматичному режимі серії ЕАВ №717746 від 07 листопада 2018 року та рішенням Суворовського районного суду міста Одесі по справі №523/15859/19 від 11 грудня 2018 року позов задоволено у повному обсязі та скасовано постанову серії ЕАВ №717746 від 07 листопада 2018 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху закрито (а.с.19-21).
		Також, позивач надає акт відбору сечі КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 07 листопада 2018 року о 14.40., відповідно до якого за результатами судово-токсикологічного дослідження в сечі отриманої на момент забору етиловий алкоголь у гр. ОСОБА_14 станом на 07 листопад 2018 року о 14 годині 30 хвилин не виявлено (а.с. 27-28). 
		Таким чином, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, що підтверджено вище переліченими судовими рішеннями, а тому підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності відсутні.
		Суд не погоджується з такими доводами представника позивача, з огляду на таке.
		Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний Статут Національної поліції України, (надалі-Статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Згідно з ч. 3 ст. 1 Статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
		Згідно з ст. 11 цього Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 11 Статуту, за вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
		Порядок проведення службового розслідування врегульований ст. 14 Статуту. 
		Так, відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 14 Статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		Відповідно до ч. 5 цієї статті Статуту, у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
		Згідно з ч. 7 цієї статті Статуту, у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. 
		Матеріалами справи підтверджено, що відносно позивача було складено декілька протоколів про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
		В ході розгляду справи представник відповідача пояснив, що протокол серії ОД № 005013 за ст. 185 (злісна непокора законному розпорядженню працівника поліції), в порядку приписів ч. 5 ст. 14 Статуту був надісланий до органу поліції, за результатами розгляду якого й було рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		Надсилання цього протоколу до органу поліції узгоджується з положеннями ст. 15 КУпАП.
		Так, відповідно до ст. 15 КУпАП, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт. Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
		З огляду на те, що позивач вчинив декілька проступків, один із яких має бути предметом розгляду органом поліції (по ст. 185 КУпАП) та суду (по ст. 130 КУпАП), керуючись приписами ч. 5,7 ст. 14 Статуту, дії відповідача щодо призначення службового розслідування є такими, що відповідають наведеним приписам закону.
		Відповідно до ч. 11 ст. 15 Статуту, у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення (ч. 12 ст. 15 Статуту). Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів (ч. 13 ст. 15 Статуту).
		Такі самі права на захист, передбачені ст. 18 Статуту.
		Так, відповідно до ч. 6 ст. 18 Статуту, у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
		Матеріалами справи підтверджено, що позивач подавав рапорти про звільнення його 07.11.2018 року, 12.11.2018 року, у зв`язку з хворобою від виконання своїх обов`язків, в яких зазначено, що лікарняний буде наданий (а.с.59,60).
		Але такі лікарняні листи ОСОБА_1 надані не були, що підтверджено листом Приморського відділу поліції у м. Одесі від 06.03.2019 року (а.с. 58).
		Також листом від 20.11.2018 року підтверджено, що рядовий поліції ОСОБА_7 .В. в період з 08.11.2018 року в поліклініку ДУ «ТМО МВС України по Одеській області», не звертався (а.с. 103). 
		На адресу позивача було направлено повідомлення про виклик на засідання комісії. Відповідно до інформації з сайту Укрпошта, це повідомлення було не вручено позивачу з інших причин, 26.11.2018 року (а.с. 105).
		Додатково суд зазначає, що відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 року № 455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
		Відповідно до Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказ Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, листок непрацездатності ( -04 ) (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
		Таким чином, відповідно до законодавства, відсутність на місці несення служби з поважних причин повинні бути належним чином документально оформлені, а саме листком непрацездатності, який є єдиним офіційним документом, що дозволяє бути відсутнім на роботі у зв`язку із хворобою. 
		Однак, позивачем не були надані такі листки непрацездатності відповідачу.
		Відповідно до ч. 14, ст. 15 Статуту, якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі. 
		Враховуючи встановлені судом обставини та факти, суд доходить висновку, що відповідачем були дотримані вимоги щодо проведення службового розслідування та не допущені порушення щодо порядку його проведення.
		По суті допущених позивачем порушень суд зазначає таке.
		Посилання позивача на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, що підтверджено вище переліченими судовими рішеннями, а тому підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності відсутні, відхиляється судом, оскільки позивач був притягнутий саме до дисциплінарної відповідальності.
		Так, відповідно до ст. 11 Статуту, поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
		Крім того, суд зазначає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не за одне те саме порушення. Ці правопорушення мають різний склад, вони мають різні фактичні обставини.
		Так, у судових рішеннях, на які посилається позивач не було встановлено відсутність порушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП, яке було предметом службового розслідування.
		У свою чергу, факт зупинки позивача підтверджений та не заперечується сторонами.
		Матеріалами справи підтверджено, що відносно позивача був складений протокол ОД № 005013 про адміністративне затримання за ст. 185 КУпАП від 07.11.2018 року для встановлення особи, складання адміністративного протоколу, припинення порушення (а.с. 94).
		З допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , опитаних у судовому засіданні вбачається, що у діях ОСОБА_1 була відсутність високих моральних, ділових якостей, що проявилось у нецензурній лайці, погрозам свої колег в`язницею, спробами втекти з місця правопорушення, що в подальшому призвело до застосування до нього засобу примусу у вигляді кайданок, будучи затриманим намагався залишити місце події, чіплявся за формений одяг інспектора ОСОБА_3 , кусався, вдався в бійку до інспекторів та чергового Таїровського ВП, повалив інспектора Нікуляка та не давав повторно одягнути йому кайданки, наносив удари поліцейським.
		З огляду відеоматеріалів вбачається, що позивач тривалий час (приблизно 20 хвилин) не надавав документ на транспортний засіб та встановлення особи.
		Хоча, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як перевірка документів особи.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 цього Закону, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
		Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.
		Згідно з пункту 3 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року № 1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
		Доведення складеної ситуації до вжиття поліцейськими заходів щодо адміністративного затримання для встановлення особи свідчить про недотримання позивачем норм професійної етики, а також невиконання обовязків поліцейського щодо утримання від інших дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обовязки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України (п. 6, ч. 3 ст. 1 Статуту).
		Представник позивача посилається на протиправність дій співробітників поліції під час зупинки транспортного засобу, адміністративного затримання та складання протоколів. Однак, позивач не надає суду докази щодо вимоги проведення службового розслідування за фактами таких дій робітників поліції. Також позивач не навів ці доводи під час службового розслідування. У свою чергу, наявні у справі відеоматеріали не підтверджують такі доводи позивача, крім щодо виникнення підстав для застосування до позивача кайданок, оскільки дійсно відеоматеріал цей епізод у чіткій та зрозумілій якості не містить. 
		Стосовно наданої позивачем довідки КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 07 листопада 2018 року, відповідно до якого за результатами судово-токсикологічного дослідження в сечі отриманої на момент забору етиловий алкоголь у гр. ОСОБА_1 станом на 07 листопад 2018 року о 14 годині 30 хвилин не виявлено, суд звертає увагу, що відповідно до п. 9 Розділу 2 Наказу Міністерства внутрішніх від 09.11.2015 року № 1452/735, яким затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, що не було дотримано позивачем, а тому цей доказ не є допустимим у цій справі. 
		Службовим розслідуванням доведено, що позивач вчинив проступок, який є несумісним з поведінкою працівника Національної поліції України, не дотримався норм професійної та службової етики, вчинивши вчинок, який дискредитує звання працівника поліції.
		Судом встановлено, що звільнення позивача з поліції відбулось саме у зв`язку з порушенням позивачем службової дисципліни, що підтверджено результатами службового розслідування, яке проведено у повній відповідності до вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
		Щодо посилання представника позивача на присутність представників громадськості під час зупинки транспортного засобу позивача та складання протоколів, суд зазначає, що відповідно до ст. 89 Закону України «Про Національну поліцію», поліція взаємодіє з громадськістю шляхом підготовки та виконання спільних проектів, програм та заходів для задоволення потреб населення та покращення ефективності виконання поліцією покладених на неї завдань та співпраця між поліцією та громадськістю спрямована на виявлення та усунення проблем, пов`язаних із здійсненням поліцейської діяльності, і сприяння застосуванню сучасних методів для підвищення результативності та ефективності здійснення такої діяльності, тому присутність громадськості не є порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію».
		Щодо доцільності застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення  звільнення, суд зазначає таке.
		Представник позивача зазначав, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем не враховано вимоги статті 19 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, а саме: характер проступку, обставини, за якими він був звільнений, а саме: особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. 
		Між тим, позивач не надає жодних доказів на обґрунтування своєї позиції, що саме відповідачем не було враховано.
		У свою чергу, відповідачем наведена певна характеристика позивача, з якої вбачається, що позивач вже не вперше притягується до дисциплінарної відповідальності за негативну поведінку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. 
		Позивач заперечував проти врахування цих доводів відповідача, оскільки це дисциплінарне стягнення було скасовано в судовому порядку, а тому не стосується предмету спору та подано після закінчення підгтовчого провадження у справі.
		Суд враховує заперечення позивача, але звертає увагу, що не врахування цих доказів не змінює факту щодо існування у минулому таких подій.
		Посилання позивача на врахування при розгляді та вирішенні справи, що ОСОБА_1 має дітей є належним, але служба в поліції вимагає суворого дотримання правил поведінки, що позивачем не було дотримано.
		З огляду на встановлені обставини та факти, наявність обставин, що обтяжують відповідальність позивача, характеристику позивача, суд доходить висновку, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення є пропорційним по відношенню мети, для досягнення якої воно було застосовано  дотримання громадської безпеки, запобігання підриву довіру населення до органів поліції, що є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію».
		Посилання позивача на допущення помилок у наказі та винесення його під час знаходження на лікарняному не беруться до уваги, оскільки не впливають на зміну значення обставин, що встановлені судом.
		У свою чергу, суд звертає увагу, що відповідачем були внесені зміни до наказу та виправлені допущені помилки, що підтверджено наказом від 16.01.2019 року № 85 «Про внесення змін до наказу ГУНП від 29.12.2018 року № 4402» (а.с. 79).
		Також на судовому засіданні представник відповідача пояснив, що перенесена дата звільнення позивача, у зв`язку з перебуванням позивача на лікарняному.
		Таким чином, враховуючи вище приведені встановлені обставини та факти, оцінюючи кожний доказ у справі окремо та у їх сукупності, суд доходить висновку, що рішення про звільнення позивача зі служби поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», прийняте на підставі вказаного висновку службового розслідування ГУНП в Одеській області є обґрунтованим, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу № 4402 від 29 грудня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області рядового поліції Григоращенко О.В.»; наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.01.2018 року № 54 о/с (як зазначено в прохальній частині позову) в частині звільнення.
		Враховуючи, що суд дійшов висновку про правомірність цих наказів, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення решт позовних вимог про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв на підставах, у спосіб та в межах повноважень, встановлених чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак в їх задоволенні позову слід відмовити повністю.
		Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Враховуючи, що відповідачем не надані докази понесення таких витрат, жодні витрати не належать компенсації.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІН 2940004895, місцезнаходження: 65080, АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_4 1) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, місцезнаходження: 65104, м. Одеса, вул. Єврейська,12), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу № 4402 від 29 грудня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області рядового поліції Григоращенко О.В.»; наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.01.2018 року № 54 о/с в частині звільнення; поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити у повному обсязі.
		Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України. 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
		Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 14» червня 2019 року.
		 
		 
		Суддя Л.Р. Юхтенко
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...